Екологічний проект "Люмінесцентні лампи - небезпека хімічного забруднення"

Про матеріал

Одним з етапів екологічної олімпіади в 10-11 класах є написання та захист екологічного проекту. Пропоную вашій увазі один з таких проектів та презентацію до нього. Інші мої проекти за посиланням https://naurok.com.ua/profile/923/biblioteka

Перегляд файлу

ПЛАН
Теоретична частина……………………………………………………………2

 

  1. Вступ. Завдання дослідження………………………….…………………..2

 

  1. Історичні відомості…………………………………………………………3

 

  1. Характеристики люмінесцентної лампи. Принцип роботи…………..….3

 

  1. Економія електроенергії……………………………………………………5

 

  1. Якість світла………………………………………………………………...5

 

  1. Економія грошей……………………………………………………………5

 

  1. Тривалість використання…………………………………………………..5

 

  1. Потенційна небезпека від люмінесцентних ламп………………………..5

 

  1.        Вплив ртуті………………………………………………………………6

 

  1.        Вплив ультрафіолетового випромінювання…………………………...8

 

  1.        Вплив мікропульсації світлового потоку……………………………...8

 

  1.        Екологічний вплив люмінесцентних ламп…………………………….9

 

  1. Утилізація люмінесцентних ламп…………………………………………9

 

  1. Узагальнення………………………………….…………………………....11

 

  1.   Переваги енергозберігаючих ламп……………………………………. 12

 

  1.   Недоліки енергозберігаючих ламп……………………………………..13

 

  1.   Чим небезпечні пари ртуті………………………………………….…..13

 

  1.   Чи є альтернативи енергозберігаючим лампам?....................................13

 

  1. Висновки……………………………………………………………………13

 

Практична частина……………………………………………………………..14

Додатки…………………………………………………………………………16

У Рівненському районі один підприємець,

який мав ліцензіюна утилізацію люмінесцентних

ламп, отримав від головисільської ради у Шубкові

в оренду приміщення під цю діяльність. Назбирав

там ртутних ламп та близько двох мільйонів гривень

з людей на їхню утилізацію і нічого не зробив. Зараз

його «під руку»водять силовики. А утилізацією

тепер має займатися влада.

Стаття з газети «Вільне слово»

 

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

  1. Вступ. Завдання дослідження

Брак енергоресурсів і, як наслідок, проблема економії енерговитрат - перед цими питаннями стоять зараз усі держави. Це також усе більше зачіпає інтереси кожного з нас. Світова економічна й енергетична криза спонукала Україну і Євросоюз зробити перехід від звичайних ламп розжарювання (Едісона-Ілліча) до енергозберігаючих компактних люмінесцентних ламп (ЕКЛЛ).

Сперечатись із тим, що ртутна лампа має замінити й незабаром замінить звичні для нашого покоління лампи розжарювання, буде хіба що невіглас. Її переваги - економія коштів та енергії - очевидні, тож розрядні (енергоощадні) лампи стають все більш популярними. Особливо це актуально для України нині, коли через газовий конфлікт про енергозбереження заговорили усі - від представників найвищої ланки влади й до дрібних підприємців та простих громадян. Уряд своїм розпорядженням навіть заборонив бюджетним організаціям з 1 січня 2009 року купувати лампи розжарювання, таким чином зобов'язавши використовувати енергоощадні освітлювальні прилади. Та в метушні законодавці й ті, хто підписує укази та розпорядження, наче забули чи не помітили невеличкий напис в інструкції до використання енергозберігаючих розрядних ламп: «Лампу не можна викидати в смітник!» - вказують на упаковках. Але й здати її на переробку немає куди.

Таким чином, завданнями даного наукового дослідження є:

  • з’ясувати характеристики люмінесцентної лампи, визначити пріоритети її використання;
  • обумовити потенційну небезпеку таких ламп;
  • визначити приблизну кількість люмінесцентних ламп, що використовується населенням села;
  • довести, що проблема утилізації їх на території України існує;
  • виробити рекомендації, щодо зменшення негативного впливу даних ламп на здоров’я населення.

Актуальність полягає у масштабах використання енергозберігаючих ламп, а також низькому рівню поінформованості населення щодо природи даних засобів освітлення.

 

  1. Історичні відомості

Люмінесцентні лампи вперше були представлені в 1939 році на виставці у Нью-Йорку. Вони швидко стали популярними в магазинах, офісах й інших адміністративних будинках, оскільки використовували менше електроенергії, забезпечуючи необхідне освітлення. Однак, їх не часто можна було зустріти в домівках – мерехтіння, час вмикання, шум та розмір тих ламп не влаштовували господарів. У 80 роках знайшли спосіб зменшити розмір трубок й люмінесцентні лампи стали вже більш схожими до ламп розжарювання за своїм зовнішнім виглядом. Зараз же виробникам вдалося позбутися більшості недоліків, й енергозберігаючі лампи стають дедалі більш популярними, а звичайні лампи розжарювання планують заборонити у найближчі роки в багатьох країнах світу.

  1. Характеристики люмінесцентної лампи. Принцип роботи

Люмінесцентні лампи представляють собою циліндричну скляну трубку, внутрішня поверхня якої покрита тонким рівномірним шаром люмінофору. По обох кінцях трубки впаяні ніжки з електродами. У лампах дугового розряду застосовуються самонакалювальні катоди, які представляють собою вольфрамові біспіралі або триспіралі, покриті шаром оксиду. У деяких типів електродів поряд з активованою біспіраллю є екрани тієї або іншої конструкції. У лампах тліючого розряду використовуються холодні катоди.

Після ретельного відкачування і обезгазування лампа наповнюється невеликою кількістю ртуті і інертним газом до тиску в декілька сотень паскалів. У звичайних люмінесцентних лампах в якості інертного газу використовується аргон при тиску близько 300 Па. Останнім часом розроблені люмінесцентні лампи, в яких для наповнення використані суміші інертних газів. Основне призначення інертного газу полягає у зменшенні розпилення електродів при роботі лампи та полегшенні запалювання розряду. Крім того, інертний газ робить істотний вплив також на механізм випромінювання розряду.

Лампи включають у мережу за допомогою спеціальних схем, що забезпечують надійне запалювання розряду і нормальний режим роботи.

Після запалювання в лампі виникає розряд низького тиску в парах ртуті і в газі, який її наповнює. Внаслідок більш низьких потенціалів збудження та іонізації ртуті в порівнянні з аргоном або іншими інертними газами іонізуються і випромінюють практично тільки атоми ртуті. Виняток становлять прикатодні області, де за рахунок наявності швидких електронів поряд зі свіченням ртуті виникає також свічення і іонізація інертного газу.

Ртутний розряд низького тиску є досить ефективним джерелом резонансного випромінювання, що лежить в УФ-частині спектру. Випромінювання видимих ліній дуже незначне, і світловіддача розряду становить не більше 5-7 лм/Вт. Становище докорінно змінюється при наявності шару люмінофора. У цьому випадку УФ-випромінювання розряду поглинається шаром люмінофора і перетворюється ним у смугу видимого або УФ-випромінювання, що виходить з лампи. Спектр випромінювання люмінесцентних ламп складається з випромінювання люмінофора, на яке накладається лінійчатий спектр ртутного розряду. Домінуючу частину потоку випромінювання лампи складає випромінювання люмінофора. Роль розряду зводиться в основному до генерації УФ-випромінювання, що збуджує світіння люмінофора. Застосування різних люмінофорів або їх сумішей дає можливість отримувати випромінювання практично будь-якого спектрального складу.

Люмінесцентні лампи володіють значно більш високою світловою віддачею, ніж суто ртутний розряд. Термін служби сучасних люмінесцентних ламп досягає 15-103 год і більше.

Існують також люмінесцентні лампи з розрядом тільки в інертних газах, без ртуті. Люмінофор збуджується в них УФ-випромінюванням розряду в інертних газах. Ці лампи мають більш низьку світлову віддачу і тому не отримали широкого застосування для загального освітлення. їх застосовують у спеціальних випадках, наприклад для декоративного та рекламного освітлення, для опромінень рослин і т. п. Гідністю цих ламп є незалежність режиму від навколишньої температури та відсутність ртуті.

До числа найбільш важливих параметрів, що визначають техніко-економічну ефективність лампи, відносять її енергетичний ККД, термін служби і вартість. Як зрозуміло з принципу дії люмінесцентної лампи, її енергетичний ККД залежить від ефективності перетворення електричної енергії в УФ-випромінювання розряду, а випромінювання розряду - у випромінювання шару люмінофора. Коефіцієнт корисної дії і термін служби ламп є складними функціями умов розряду, які визначаються родом і тиском наповнюючих газів або їхніх сумішей, силою струму, формою колби і її розмірами, а також явищами біля електродів. Виключновеликий вплив на термін служби і ККД надають конструкція і технологія виготовлення електродів, рецептура і технологія виготовлення люмінофора і технологія виготовлення самої лампи. Коефіцієнт корисної дії і тривалість горіння лампи дуже сильно залежать також від зовнішніх умов її експлуатації, таких, як електричні характеристики пристроїв включення, зовнішня температура, форма кривої струму і т. п.

Найбільш широке застосування отримали ртутні люмінесцентні лампи, що дають світло, близьке до білого або денного. В даний час вони є джерелами світла масового застосування.

Отже, принцип роботи енергозберігаючих ламп такий. Люмінесцентні лампи містять всередині суміш парів ртуті та інертного газу. Внаслідок електричного розряду між електродами створюється електричне поле, яке викликає виділення парами ртуті ультрафіолетового світла. Аби ультрафіолетове світло перетворювалось на видиме, на внутрішні стінки лампи наноситься люмінофор (речовина, яка активно випромінює світло при дії електромагнітного, ультрафіолетового чи іншого виду випромінювання).

 

 

  1. Економія електроенергії

Звичайні лампи велику частину енергії, яку використовують перетворюють на тепло, а не на світло. Сучасні високоефективні компактні люмінесцентні лампи використовують до 80% електроенергії менше, ніж лампи розжарювання. Економія електроенергії досягається завдяки більшій ефективності та більші тривалості використання. Звичайні лампи продукують 12-15 люменів (одиниця виміру світлового потоку) на Ват спожитої електроенергії, тоді як компактні люмінесцентні лампи – 50-80.

  1. Якість світла

Одним з недоліків енергозберігаючих ламп часто називають мерехтіння. В сучасних лампах частота мерехтіння досягає 20 000 герц, тому воно не помітне для людини. Для характеристики світла також використовують індекс передачі кольорів Ra, який визначає ступінь спотворення кольору предметів. Значення індексу Ra 80-89 свідчать про гарну передачу кольорів, а 90-100 – про дужу хорошу. Ще однією характеристикою енергозберігаючих ламп є їх кольорова температура, яка визначає колір світла: 2700К – теплий білий колір, найбільш близький до світла традиційної лампи розжарювання; 4200К – денне світло, 6400К – холодне біле світло. Загалом, світло дещо відрізняється від звичного, але більшість дуже швидко звикає.

Завдяки своїм фізичним особливостям, люмінесцентні лампи мають ще одну дуже важливу перевагу перед лампами розжарювання: можливість створювати світло різного спектрального складу – теплий, природний, білий, денний, що може істотно збагатити колірну палітру домашнього затишку.

Таким чином, люмінесцентні лампи, що забезпечують досить багато світла в квартирі, зберігають тим самим зір, знижують стомлюваність, підвищують працездатність і піднімають настрій; крім того, спектральний склад їхнього випромінювання легко варіюється за кольором. Усе це робить такі лампи винятково привабливими.

  1. Економія грошей

За розрахунками, економія коштів на одній лампі сягає близько 190 грн й починається менше, ніж за 4 місяці.

У великих масштабах (адміністративні будинки, організація) додаткова економія коштів досягається завдяки меншим витратам на заміну ламп та на охолодження приміщень кондиціонерами.

  1. Тривалість використання

Енергоефективні лампи слугують набагато більше за звичайні. Час роботи енергоефективної лампи досягає 10 000 - 13 000 годин, тоді як звичайної лампи розжарювання – близько 750 - 1 000 годин. Експерименти показують, що компактна флуоресцентна лампа, що постійно ввімкнена, працює більше 10 000 годин.

  1. Потенційна небезпека від люмінесцентних ламп

Останніми роками в Україні класичні лампи розжарювання витісняються енергоощадними люмінесцентними лампами. Ще у недалекому минулому люмінесцентні лампи ширше застосовувалися на підприємствах, установах та організаціях, що було спричинене як спеціальною конструкцією світильників відносно схеми підключення, так і їх розміром. Однак розробки нових конструкцій люмінесцентних ламп із класичними цоколями привела до більш широкого їх використання, насамперед у побуті.

  1.        Вплив ртуті

Підприємства-виробники та продавці люмінесцентних ламп проводять агресивну маркетингову політику, у значній частині випадків не доводячи до споживачів потенційну небезпеку такого обладнання. Річ у тім, що кожна люмінесцентна лампа містить у своєму балоні пари ртуті у кількості від 1 до 70 міліграм (джерело). Однак лише деякі виробники доводять до споживачів інформацію про вміст ртуті у таких лампах.

По токсичності ртуть відноситься до надзвичайно небезпечних речовин (перший, найвищий клас небезпеки), ртуть практично не виводиться із організму. Ртуть уражає центральну нервову систему, печінку, нирки, дихальні шляхи, тому існують дуже жорсткі вимоги щодо вмісту ртуті у повітрі, зокрема, граничнодопустима концентрація для житлових, дошкільних, учбових і робочих приміщень встановлена у розмірі 0,0003 міліграм на кубічний метр. Детальнішу інформацію про вплив ртуті на живі організми, серед іншого, можна почерпнути із книги В. Ейхлера «Яди в нашій їжі» (рос).

Особливо небезпечною ртуть вважають через її здатність впливати не тільки на фізичний стан людини, але й на її психічне здоров'я. Під впливом незначних концентрацій людина втрачає працездатність, не може зосередитись, відчуває постійні головні болі та дратівливість, погано спить. Вплив більших концентрацій здатен повністю зруйнувати особистість: людина не може зрозуміти, сита вона чи голодна, в хорошому настрої чи в поганому. При сильних отруєннях ртуті незначний тремор пальців та рук може перерости в цілковитий розлад роботи м'язів, - людина не може ходити й навіть самостійно їсти. Крім того, сильне отруєння може призвести до божевілля.

Особливо вразливі до дії цього токсичного металу вагітні жінки та діти. Останнім часом вагітним все рідше рекомендують вживати рибу, що місить так необхідні вагітним корисні мікроелементи, через надмірний вміст у рибі ртуті. Ртуть легко долає природний бар'єр матері - плаценту - та потрапляє в несформований організм дитини. Окрім того, причиною отруєння немовляти ртуттю може стати грудне молоко матері.

Європа готова відмовитись від ртуті. Наприклад, органи влади в Норвегії та Швеції ввели заборону на використання ртуті у виробництві, а також на її імпорт та експорт. Така ж заборона вступить у дію і в США у 2010 році. Це означає, що в цих країнах традиційно «ртутні галузі» змушені будуть обходитись без цього токсичного металу: потрібно буде використовувати альтернативні «безртутні» технології в стоматології, при проведенні лабораторних аналізів та в хлор-лужній промисловості. Крім того, аби зменшити обіг ртуті в довкіллі, країни Євросоюзу ще в 2007 році заборонили виготовляти термометри, що містять ртуть. До речі, в США ртутні термометри визнали поза законом ще в 2002 році.

Разом із тим, виробники й медики запевняють, що небезпеки при використанні ртутної лампи, навіть коли вона розіб'ється в приміщенні, немає: досить провітрити приміщення та протерти підлогу розчином із марганцівки - адже кількість парів токсичного металу тут незначна. Якщо необмежувати своє поле зору сміттєвим баком, а подивитись на проблему глобально, картина вимальовується не така вже й приваблива: в кожній лампі міститься від 4 до 150 міліграмів ртуті. Як підрахували експерти, якщо помножити цю кількість на населення України та на кількість ламп, які припадають на кожного українця (вдома та на роботі), то щороку в українські смітники потраплятиме більше 500 кілограмів ртуті(!). Разом із тим лише один грам ртуті, який потрапив у довкілля, здатний призвести до забруднення (перевищити рівні гранично допустимих концентрацій) більше ніж 3300000 мЗ повітря чи 200000 мЗ води. Навіть його мізерні дози можуть викликати гострі фізичні та психічні розлади, зокрема, особливим видом отруєння ртуттю є мікромеркуріалізм - хвороба, що виникає, коли на людину тривалий час впливають концентрації ртуті, значно менші від гранично допустимих.

«Точної цифри кількості ртуті, що потрапляє в довкілля, ніхто не знає, -

розповідає Олексій Согоконь, директор ТОВ «Фірма Діола», що займається переробкою ртутьвмісних приладів. - Кількість ввезених з-за кордону ртутних ламп та кількість вироблених у нас, а також кількість ртуті, що міститься в цих лампах, ніхто не обліковує та не контролює. І тут йдеться не тільки про компактні енергозберігаючі, але й про люмінесцентні, що містять значно більше ртуті. Часто для організацій, що використовують люмінесцентні лампи, стає відкриттям те, що такі лампи необхідно здавати спеціалізованим фірмам на утилізацію. Буває, фірми роками викидають відпрацьовані лампи на смітник».

«Зараз енергоощадні лампи стають все більш популярними, і можна тільки уявити, що буде, коли сотні таких ламп потраплять у контейнери для сміття поруч із нашими будинками та дитячими майданчиками. Лампи зроблені зі скла, тому, найімовірніше, до звалища вони не доїдуть, а розіб'ються вже в контейнері. Тож, усі ртутні випари осядуть поряд із нашими помешканнями - і нам доведеться цим дихати», - каже керівник ГО «Бюро екологічних розслідувань» Дмитро Скрильніков.

Але… Люмінісцентна лампа містить краплю ртуті – 30-40 мг (у компактних люмінесцентних лампах – 2-3 мг, а в деяких типах амальгамних компактних люмінесцентних ламп ртуті в чистому вигляді практично немає – вона перебуває в зв`язаному стані). Вміст у лампі настільки незначної кількості ртуті не є причиною для серйозного занепокоєння: згадайте, що в термометрі, який є в кожній родині, міститься 2 г цього металу. Зрозуміло, що коли така лампа розіб`ється, необхідно поводитися так само, коли розбивається термометр, – ретельно зібрати і видалити ртуть.

 

  1.        Вплив ультрафіолетового випромінювання

Представники Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) висловлюють серйозні сумніви з приводу безпеки застосування жителями планети енергозберігаючих компактних люмінесцентних ламп (ЕКЛЛ). Вони вважають, що використання цих ламп у побуті представляє серйозну небезпеку для здоров'я, тому що рівень їхнього радіаційного фону та електромагнітного випромінювання перевищує гранично допустимі норми.

Ультрафіолетове випромінювання люмінесцентних ламп еквівалентно прямому впливу сонячних променів. За даними Британської асоціації дерматологів, від лампочок нового покоління можуть, перш за все, постраждати люди з підвищеною світлочутливістю шкіри. На думку фахівців, небезпека багатолика: від загострення вже наявних захворювань шкіри до раку шкіри. За підрахунками благодійного об'єднання Врекішт, що допомагає людям з підвищеною світлочутливістю, тільки серед британців від цієї програми можуть постраждати близько 340 тисяч чоловік.

Деякі дослідники навпаки відстоюють невелику небезпеку від ртутних ламп. Природа газового розряду така, що будь-які люмінесцентні лампи мають у спектрі невелику частку ультрафіолетового випромінювання. Відомо, що при передозуванні навіть природного сонячного світла можуть виникнути неприємні явища, зокрема, надлишкове ультрафіолетове опромінення може призвести до захворювань шкіри, ушкодження очей. Варто зауважити, що реальні умови освітлення в приміщеннях бувають у десятки разів більш поблажливими, чим природні. Порівнявши вплив на людину природного сонячного і штучного люмінесцентного випромінювання, стає зрозуміло, що припущення про шкоду випромінювання люмінесцентних ламп є необґрунтованим.

Щоб виключити можливі проблеми, медики радять використовувати екрани для поглинання ультрафіолетового випромінювання. Президент британської асоціації дерматологів лікар Колін Холден уважає, що людям з підвищеною світлочутливістю необхідно дозволити використовувати лампочки, які не призвели б до погіршення їх здоров'я. Ці люди проводять більшу частину часу в приміщеннях, тому що просто не можуть перебувати на сонячному світлі.

Як стверджують учені, вплив люмінесцентних ламп здатний викликати порушення процесів регуляції в організмі на гормональному і нервово-психічному рівні. Це може виявлятися у вигляді мігрені, порушень зору, а також запаморочень у страждаючих на епілепсію.

  1.        Вплив мікропульсації світлового потоку

Специфічна особливість люмінесцентних ламп (або ламп денного світла) - мікропульсації світлового потоку – дійсно сприяє швидкому стомленню очей. Але це не означає, що треба зовсім відмовитися від подібного освітлення.

Важливим при використанні люмінесцентних ламп є обмеження пульсації світлового потоку. Річ у тім, що традиційні лінійні (іноді фігурні) трубчасті люмінесцентні лампи, під`єднані до мережі за допомогою електромагнітного пускорегулюючого пристрою, створюють не постійне у часі світло, а «мікропульсуюче», тобто при частоті мережі змінного струму 50 Гц перезапалювання лампи відбувається 100 разів на секунду. І хоча ця частота вище від критичної для людського ока і, отже, миготіння яскравості освітлюваних об`єктів оком не вловлюється, тривала пульсація освітлення може негативно впливати на людину, викликаючи підвищену стомлюваність, зниження працездатності, особливо при виконанні напружених зорових робіт: читанні, роботі за комп`ютером тощо.

Мікропульсація особливо помітна, коли включені тільки один або два світильники. А в багатолампових освітлювальних установках це явище практично відсутнє, оскільки мерехтіння світлових потоків різних ламп компенсують один одного.Тому однолампові світильники з лінійними лампами рекомендується використовувати в так званих неробочих зонах житлової квартири (у коридорах, підсобних приміщеннях, для підсвічування полиць тощо).А для традиційного освітлення житла люстрами, настінними, настільними світильниками доцільно застосовувати компактні люмінесцентні лампи. Вони укомплектовані спеціальними електронними пускорегулюючими пристроями, що зводять нанівець шкідливий вплив пульсації світлового потоку (оскільки підвищують частоту струму живлення лампи в 10-100 разів).У невеликих кімнатах, звичайно, краще користуватися світильниками з лампами розжарювання, а люмінесцентні установки краще розміщувати у просторих приміщеннях - магазинах, цехах промислових підприємств, класах, актових залах. Іншими словами, там, де потрібна велика кількість ламп.

  1.        Екологічний вплив люмінесцентних ламп

У кожній люмінесцентній лампі знаходиться від 1 до 70 мг ртуті. Тобто досить пошкодити колбу лампи, щоб завдати організму серйозної шкоди (адже пари ртуті легше потрапляють в організм людини, ніж метал в його звичайному вигляді), адже 1 мг ртуті - це перевищення допустимої норми більш ніж в 1000 разів. А якщо врахувати, що переробкою люмінесцентних ламп в достатньому обсязі зараз ніхто не займається, і вони переробляються разом зі звичайними побутовими відходами, то це може загрожувати екологічною катастрофою на світовому рівні.

Якщо б переробкою люмінесцентних ламп зайнялася держава, то це не тільки змогло б попередити екологічну катастрофу, а й принести величезний прибуток. Адже при демеркуризації люмінесцентних ламп проводиться вилучення тієї самої ртуті, з колб ламп. А, як відомо, ртуть є одним з найдорожчих металів у світі.

  1. Утилізація люмінесцентних ламп

"Лампу не можна викидати у смітник!" - вказано на упаковці. "Лампа містить 4 міліграми ртуті, викидати не можна, лише здавати до спеціальних пунктів!" - чітко сказано в інструкції. Проте здати її на переробку в Україні немає куди. В західних країнах про утилізацію ртуттєвмісних ламп подбали – в супермаркетах є пункти збору, куди можна здати відпрацьовані лампи на утилізацію. У нас же про необхідність утилізації токсичних відходів прийнято мовчати.

Потрапляння відпрацьованих ламп у контейнери для сміття поруч із житловими будинками приведе до  того, що сміттєзвалища України щороку "збагачуватимуться" на 500 кг ртуті.

Про переробку екологічно безпечним методом, як це роблять у Європі, має подбати виробник чи імпортер. А влада має прийняти необхідні нормативно-правові акти та організувати контроль за їх виконанням.

В Україні утилізація однієї лампи коштує від 50 коп. і більше. До цього слід додати ще й  транспортні витрати та витрати на організацію збору. На сьогоднішній день більшість областей України не мають змоги приймати від населення ртутні лампи.

Відпрацьовані люмінесцентні ламп, зважаючи на вміст у них ртуті, віднесені до надзвичайно небезпечних відходів та поводження із ними відповідно до законодавства підлягає контролю зі сторони уповноважених органів державної виконавчої влади. Однак таким контролем охоплені лише суб'єктів господарювання - підприємства, установи та організації, фізичні особи - підприємці.

На даний час в Україні не існує системи збору та утилізації люмінесцентних ламп, що вийшли із ладу у домашніх господарствах. Такі лампи зазвичай просто викидаються у побутове сміття, при цьому балон може бути пошкоджений (розбитий) ще у помешканні.

Спробуймо оцінити негативний вплив розбитої люмінесцентної лампи у приміщенні площею 20 квадратних метрів та висотою 2,5 метрів. Об'єм такого приміщення становить 50 кубічних метрів. Якщо при пошкодженні лампи у повітря потрапило лише 1 міліграм ртуті, її концентрація становитиме 0,02 міліграма на кубічний метр повітря, що більш, аніж у 60 разів перевищує граничнодопустиму концентрацію.

Єдиним доступним засобом зменшення негативного впливу є ретельне провітрювання приміщення. Але у разі, коли лампа розбилася безпосередньо у відрі із сміттям, мешканці навіть можуть не знати про потрапляння парів ртуті у повітря.

Для запобігання пошкодженню відпрацьованих ламп доцільно зберігати упаковки нових ламп протягом їх терміну експлуатації із подальшим розміщенням у таких упаковках відпрацьованих ламп. Це дозволить значно зменшити вірогідність пошкодженню відпрацьованих ламп безпосередньо у помешканнях.

Значною проблемою є потрапляння зіпсованих люмінесцентних ламп на полігони побутових відходів та сміттєзвалища, оскільки це призводить до проблеми загальнодержавного рівня - розсіяного забруднення довкілля ртуттю.

Існує крайня необхідність негайної реалізації загальнодержавних рішень щодо збору та знешкодження відпрацьованих люмінесцентних ламп.

Станом на початок березня 2010 року «Порядком встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» затвердженим Постанова Кабінету Міністрів України №303 від 01.03.99р. встановлений збір за розміщення відпрацьованих люмінесцентних ламп у розмірі 1,5 гривень за 1 одиницю.

Однак вказаний порядок фактично охоплює лише суб'єкти господарювання, не поширюючись на домашні господарства. Також, оскільки відповідний збір разом із іншими зборами за забруднення спільно формує державний, обласні та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, складно очікувати на системне цільове фінансування із цих фондів утилізації відпрацьованих ламп.

Більш ефективним буде запровадження податку (збору) на утилізацію, який буде закладений безпосередньо у ціну люмінесцентної лампи при її продажі.

Такі кошти повинні цілеспрямовано використовуватися для функціонування системи збору та знешкодження відпрацьованих ламп.

Один із оптимальних варіантів - організація збору непошкоджених відпрацьованих люмінесцентних ламп в упаковці безпосередньо через магазини, що реалізують нові лампи. При цьому особі, що здає відпрацьовану лампу, можна повертати певну заставну вартість за рахунок частки збору на утилізацію.

Таким чином, додаткове економічне стимулювання підвищить ефективність такого механізму збору ламп.

З огляду діяльності магазинів, які фактично здійснюватимуть заготівлю відпрацьованих ламп, необхідно:

      Зобов'язати магазини, що здійснюють продаж нових люмінесцентних ламп, приймати від населення відпрацьовані лампи.

      Максимально спростити отримання магазином дозвільних документів на поводження із небезпечними відходами.

  Організувати систему дієвого первинного обліку. Безперечно, люмінесцентні лампи - економічно виправдане джерелосвітла, яке дозволяє ефективніше використовувати природні ресурси. Однак «екологічність» таких ламп може бути повністю знівельована відсутністю загальнодержавної системи збору та знешкодження відпрацьованих ламп, у тому числі належного інформування населення.

  1. Узагальнення

УзвітіМіжнародноїкомісіїООНзнавколишньогосередовищаірозвиткусьогоднішняенергетичнаситуаціяописанатак: "Минеможеможитибезенергіївтійчиіншійформі. Майбутній розвиток цілком залежить від доступних видів енергії з надійних відновлювальних джерел, що не є небезпечними і не завдають шкоди навколишньому середовищу. На даний момент ми не маємо жодного універсального джерела, яке б змогло забезпечити нас у майбутньому відповідно до наших потреб".

Населенню Землі в найближчому майбутньому необхідно змінити свої погляди на використання невідновлювальних джерел енергії, оскільки запаси їх досить відчутно вичерпуються.

Проблема, що постала перед нами, величезна, і кожний у міру своїх сил повинен зробити свій внесок у її розв’язання. Ми можемо почати з найпростішого: навчитися використовувати енергію, що знаходиться у нашому розпорядженні, настільки ефективно і безпечно для навколишнього середовища, наскільки це можливо.

Людям для існування потрібне світло. У сучасному суспільстві діяльність людей триває 24 години на добу, і ми багато часу перебуваємо всередині будинків, куди не потрапляє денне світло. Дуже велика потреба у додатковому штучному освітленні протягом коротких зимових днів.

Використання енергозберігаючих лампочок – це один із способів досягнення ефективного використання енергії та зведення до мінімуму непродуктивних її витрат. А чи є інша сторона "медалі"? Чи справді ці енергозберігаючі лампочки такі ж безпечні, як і ефективні?

  1.   Переваги енергозберігаючих ламп
  • Світлова віддача в 5разів більша, ніж у лампи розжарювання. Для прикладу: світловий потік енергозберігаючої лампи потужністю 20 Вт приблизно дорівнює світловому потоку лампи розжарювання потужністю 100 Вт. Таким чином, енергозберігаючі лампи дозволяють знизити споживання електроенергії приблизно на 80% без втрати звичного рівня освітленості кімнати.
  • Термін роботи в 6-15 разів більший, ніж у лампи розжарювання, і становить від 6 до 12 тисяч годин. Оскільки енергозберігаючі лампи потрібно заміняти рідше, їх зручно використовувати у світильниках, розташованих у важкодоступних місцях – у квартирах або офісах із занадто високою стелею, у вуличному освітленні.
  • Під час роботи енергозберігаючі лампи виділяють набагато менше тепла ніж лампи розжарювання, тому їх можна використовувати у світильниках і люстрах з обмеженням рівня температури – у таких світильниках від ламп розжарювання з високою температурою нагрівання можуть плавитися пластмасова частина патрона, проводка або елементи обробки.
  • Завдяки більшій площі поверхні світло розподіляється рівномірніше, що знижує втомлюваність очей.
    1.   Недоліки енергозберігаючих ламп
  • Одним з недоліків енергозберігаючих ламп є їхня вартість – придбати такі лампи можна в середньому за 10 – 80 гривень залежно від потужності та виробника. Найкращими й, відповідно, найдорожчими є лампи виробництва OSRAM, PHILIPS, DeLux.
  • Енергоощадні лампи випромінюють високочастотні електромагнітні хвилі частотою від 30 до 100 кГц, які згубно впливають на зір людини.
  • Споживачам варто знати ще один момент. Лампа наповнена парою ртуті, тому потрібно не допускати її розбиття в оселі. В кожній лампі міститься від 4 до 150 міліграмів ртуті.
  • Проблемою є й утилізація енергозберігаючих ламп, котрі є екологічно шкідливими, тому викидати їх фактично заборонено. Шкода лишень, що при купівлі клієнту не повідомляють, що робити з лампами, які вийшли з ладу, й куди їх подіти.
    1.   Чим небезпечні пари ртуті
  • Лише один грам  ртуті , який потрапив у довкілля, здатний спричинити забруднення (перевищити рівні гранично допустимих концентрацій) більше ніж 3300000 м3 повітря чи 200000 м3 води.
  • Мізерні дози ртуті можуть викликати гострі фізичні та психічні розлади, мікромеркуріалізм – хворобу, що виникає, коли на людину тривалий час впливає пара ртуті (втрата працездатності, розсіяність, постійні головні болі, дратівливість, поганий сон).
  • Більші дози ртуті можуть повністю зруйнувати особистість – людина не контролює стан голоду, настрій, роботу опорно – рухової системи, роботу м’язів, роботу мозку.
  • Сильне отруєння може призвести до божевілля.
  • Ртуть, що міститься у люмінесцентних лампах при їх пошкодженні, є потенційним джерелом забруднення різних приміщень.
  • Одна необережно розбита люмінесцентна лампа середньої довжини викидає в повітря близько 50 куб. м. отруйної ртутної пари.
    1.   Чи є альтернативи енергозберігаючим лампам?

Альтернативи є – галогенні лампи або технології на базі люмінесцентних діодів.

Вони:

  • Набагато практичніші - їх можна викидати у смітник.
  • Дають кращу якість світла – випромінюють майже монохроматичне світло, що зменшує ультрафіолетове випромінювання та енергоспоживання.
  • Доступніші для широкого вжитку (за твердженнями експертів).
  • Споживають лише 3 Вт, а здатні перебувати в експлуатації близько 50000 год.
  1. Висновки

Дотримання правил грамотного влаштування освітлення (обмеження прямого і відбитого блиску, обмеження пульсації світлового потоку, забезпечення сприятливого розподілу яскравості і правильної передачі кольору) цілком усуває застереження щодо люмінесцентного освітлення.

Люмінесцентні лампи в житлі – це не тільки більш ощадне, ніж лампа розжарювання, джерело світла. Грамотне освітлення люмінесцентними лампами має безліч переваг перед традиційним: достатність і барвистість світла, рівномірність розподілу світлового потоку, менша яскравість ламп і значно менше виділення тепла.

 Основними недоліками люмінесцентних ламп залишаються тільки проблеми з їхньою утилізацією, що необхідно вирішити на рівні держави. Велика кількість ртуті при неправильному зберіганні й утилізації дійсно може нанести величезну шкоду оточуючому середовищу.


ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

  1. Анкетування

 Було проведено анкетування учнів 5-11 класів щодо використання люмінесцентних ламп у побуті та їх утилізації. Пропонувалися такі запитання:

  1. Чи є у вас вдома люмінесцентні лампи і в якій кількості?
  2. Чи доводилося замінювати їх, куди ви дівали відпрацьовані лампи?
  3. Чи знали ви про те, що їх потрібно утилізувати спеціальним чином і здавати у певні пункти прийому?
  4. Чи знаєте ви, що люмінесцентні лампи несуть потенційну небезпеку для вашого здоров’я і яку саме?

Результати досліджень виявилися такими:

  1. Із 158 опитаних, вдома 111 мають не менше однієї люмінесцентної лампи.
  2. 73 учня відповіли, що батькам доводилося замінювати відпрацьовані лампочки. Їх всі викидали у смітник.
  3. 100% відповіло, що не знали про спеціальну утилізацію.
  4. Про небезпеку знали 23 учня, але точно яку, сказати не змогли. 20 дітей зазначили, що небезпечним складником ламп є ртуть. Після показу сюжету телеканалу Інтер про склади на території Шубківської сільської ради, де зберігаються неналежним чином десятки тисяч відпрацьованих ламп, інформація про небезпеку для здоров’я стала відомою більшості жителів села. 

 

  1. На уроках з екології учні мого классу отримали таке завдання: з’ясувати, що ми можемо зробити для збереження енергії в школі та одночасного збереження нашого здоров’я?

Наведу результати.

  • Вимикати світло, коли воно не потрібне.
  • Використовувати енергозберігаючі лампи (п’ять енергозберігаючих ламп споживають таку саму енергію, як одна лампа розжарювання), дотримуючись правил експлуатації та утилізації.
  • Використовувати багатолампові освітлювальні прилади, що захищає від мікропульсації світла.
  • Замінити матові  плафони на прозорі скляні з керамічним патроном.
  • Частіше витирати порох з лампочок і плафонів.
  • Забезпечити максимальний доступ денного світла (частіше мити вікна, не захаращувати підвіконня зайвими предметами).
  • Стіни кабінетів фарбувати  у білий колір, бо світлі стіни відбивають 70-80% світла, у той час, як темні відбивають тільки 10- 15 %.

ДОДАТКИ

 

D:\ocomp\d d\фото\Зима 2011 2012\Изображение 027.jpg

 

Люмінісцентна лампа, призначена для побутового використання.

Виробник не зазначає наявність ртуті у лампі

 

D:\ocomp\d d\фото\Зима 2011 2012\Изображение 029.jpg


 


 

 

D:\ocomp\d d\фото\Зима 2011 2012\Изображение 110.jpg

 

Невпорядковані склади на території нашої сільської ради, де зберігаються неутилізовані лампи

 

D:\ocomp\d d\фото\Зима 2011 2012\Изображение 111.jpg


 

 

 

D:\ocomp\d d\фото\Зима 2011 2012\Изображение 095.jpg

 

Неналежні умови зберігання всередині складського приміщення

 

 

D:\ocomp\d d\фото\Зима 2011 2012\Изображение 100.jpg


 

 

 

D:\ocomp\d d\фото\Зима 2011 2012\Изображение 105.jpg

 

Ртутна «бомба уповільненої дії»

 

D:\ocomp\d d\фото\Зима 2011 2012\Изображение 103.jpg

 

 

 

 

 

D:\ocomp\d d\фото\Зима 2011 2012\Изображение 099.jpg

 

А про наслідки ви подумали?

 

D:\ocomp\d d\фото\Зима 2011 2012\Изображение 102.jpg


ДЖЕРЕЛА

 

  1. Газета «Вільне слово», 2011р.

 

  1. Матеріали Інтернету

 

 

  1. Ершов Ю.А., Плетнева Г.В. Механизм токсического действия неорганических соединений. М.: Медицина, 1989.

 

  1. Янин Е.П. Добыча и производство ртути в СНГ как источник загрязнения окружающей среды // Эколого-геохимические проблемы ртути. М.: ИМГРЭ, 2000. С. 38- 59.


 

 

 

1

 

docx
Пов’язані теми
Екологія, Інші матеріали
Додано
4 лютого 2018
Переглядів
5123
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку