Екологічний проект на тему:

 

 

 

 

 

 

 

Керівник проекту: 

Вчитель 2 класу

Вовчоярівської ЗОШ І-ІІ ступенів

Попаснянського району

Луганської області

Кравцова Олена Олександрівна

 

 

2012 р.

Тема проекту: «Будь природі другом»

Автор проекту: учні 2 класу Вовчоярівської ЗОШ І-ІІ ст.

Населений пункт: смт Вовчоярівка, Попаснянський район, Луганська область

Керівник: Кравцова Олена Олександрівна, вчитель початкових класів

Актуальність проблеми

Людина може жити і діяти тільки як невід'ємна частина природи. Разом з тим науково-технічний прогрес не завжди відповідає законам самої природи, порушує тонкі екологічні зв'язки. В цих умовах вона не встигає «лікувати рани», нанесені їй життєдіяльністю людини.

Створюючи загрозу природі, ми загрожуємо самим собі. В. Сухомлинський писав із цього приводу: «Поняття «природа» - єдине ціле. У цьому своя гармонія та постійність, взаємозв'язки та залежності; вона - джерело буття й суть буття, вона єдина й нерозривна з людиною. Кожний з нас - природа, що стала людиною. Людина доти могутня й непереможна, доки вірна законам природи - пізнаним і непізнаним, не нею встановленим... Активно впливати на природу, але залишатись її сином, бути вінцем її творіння та володарем її сил, по-синівському бережливо ставитись до неї - ось яку позицію нам треба займати у процесі взаємодії з природою...».

Настав час керуватись у наших діях правилами екологічного гуманізму, основна ідея якого: людина є лише часткою Природи та Космосу, із законами та силами яких вона повинна рахуватись. Що ж таке «екологія»? Наука про навколишнє середовище, оселю, людину, її взаємодію із цим середовищем і шляхи забезпечення умов для її життя. Однак це не тільки наука.

Це світорозуміння, яке включає в себе і свідоме ставлення до всього сущого, і його активний захист.

Екологічне виховання у школі слід починати з молодшого шкільного віку. Спочатку діти вчаться помічати прекрасне та незвичне навколо себе, учаться спостерігати, милуватись природою, посильно охороняти природу, не шкодити їй, робити довкілля чистішим. Важливий аспект психологічної підготовки підростаючого покоління у сфері екологічного виховання - формування почуття співпричетності, відповідальності; розуміння необхідності піклування про природу; готовність жити у злагоді з природою й у відповідності до її законів. Коли ці риси стануть характерними для більшості молодших школярів, то на наступних етапах результативність роботи з екологічного виховання, маючи міцне підґрунтя, проводитиметься значно ефективніше.

Проблема збереження навколишнього середовища — одна з найбільш гострих проблем сучасності. Зараз проблема використання і охорони природи виросла в грандіозну народно-господарську, наукову, моральну і соціальну, і школа повинна зіграти основну роль у її вирішенні.

Очікувані результати:

Після завершення проекту:

• учасники поглиблять знання про охорону природи;

• оволодіють елементами методики дослідницької роботи;

•                     дізнаються про діяльність природоохоронних органів;

•                     зможуть впевнено вступити в мовне спілкування, визнати право на іншу думку,

•                     зможуть співвіднести результат своєї діяльності з поставленою метою, визначивши своє знання і незнання,

•                     вміло сформулюють і доведуть свої світоглядні погляди;

•                     придбають уміння і якості людини XXI століття:

* комунікативні вміння: навчаться розуміти співрозмовника;

* креативність і допитливість: розвиток, застосування і обмін новими ідеями;

* вміння працювати з інформацією: знаходити, аналізувати, інтегрувати, оцінювати та створювати інформацію в різних формах;

* співробітництва: вміння працювати в команді, бути лідером, виконувати різні ролі і обов'язки, вміння співпереживати, визнавати різні думки;

* соціальна відповідальність: вміння працювати в інтересах великого співтовариства, етично поводитися в особистому, робочому і громадському контекстах.

Питання, що спрямовують проект

Головне питання

•                     Чи цар природи людина?

Проблемні питання навчальної теми

•                     Чи зможуть люди жити без природи?

•                     Для чого люди створили Червону книгу та заповідники?

•                     Чому потрібно берегти природу?

•                     Чи може людина допомогти природі?

Навчальні питання

-                     Які рідкісні тварини і рослини нашої області тобі відомі?

-                     Чому деякі види тварин і рослин стали зустрічатися в природі все рідше і рідше?

-                     Як ти можеш допомогти природі (що потрібно зробити, щоб зберегти природу?)?

Освітній продукт:

Колективно підготовлений фоторепортаж на тему: «Будь природі другом!».  

Екологічний проект
«Будь природі другом!»

Девіз:   "Все на землі, все треба берегти:

І птаха, й звіра, і оту травинку.

Не чванься тим, що цар природи ти,

Бо, врешті, ти – лише її частина!"

Тип проекту: інформаційно-екологічний

Мета проекту:

• розвиток сприйняття як вміння спостерігати, уявляти як основи для вирішення творчих завдань, мислення як вміння аналізувати, узагальнювати, мови, як уміння характеризувати об'єкт навколишнього світу, розмірковувати, підтримувати навчальний діалог;

• освоєння знань про навколишній світ, єдності природного і соціального, про людину та її місце в природі і в суспільстві;

• виховання позитивного емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, почуття краси природи, екологічної та духовно-моральної культури, патріотичних почуттів, формування потреби брати участь у різноманітній пошуковій, творчій діяльності у природі, соціумі, зберігати і зміцнювати своє фізичне і психічне здоров'я, охороняти природу.

Завдання:

1.               Узагальнити та розширити знання учнів про охорону природи, причини її забруднення, про значення рослин і тварин у природі.
2.               На конкретних прикладах показати вплив людини на рослинний і тваринний світ.
3.               Виховувати екологічний світогляд, екологічну культуру та бережне ставлення до природи.
4.               Залучити учнів до природоохоронної діяльності на основі набутих у школі знань.
5.               Зробити фоторепортаж про виконану роботу учнями щодо збереження природи.
   Напрямки роботи:

•                   науково - дослідницька робота;
•                   агітаційно – просвітницька діяльність;
•                   інформаційно-комунікаційна діяльність;
•                   виховна робота;
•                   природоохоронна діяльність. 

 

Характеристика проекту

■   За кінцевим результатом – практико-орієнтовний;

■   За змістом – міжпредметний;

■   За кількістю учасників – колективний;

■   За тривалістю – довготривалий;

■    За ступенем самостійності – частково-пошуковий;

■   За характером – внутрішній.

 

 Термін реалізації: 2 - 4 місяці

 

Етапи реалізації проекту

І етап. Підготовка

 Визначення теми, мети проекту, навчальних предметів, виду проекту, його тривалості, напрямків роботи.

ІІ етап. Планування

1. Визначення джерела інформації: книги, підручники, періодична преса, диски з документальними фільмами, інтернет.

2. Об'єднати учнів у робочі групи згідно з напрямами дослідження, пошуку інформації - «Людина – частина природи», «Причини зникнення тварин і рослин», «Тварини рідного краю, занесені до Червоної книги України», «Рослини рідного краю, занесені до Червоної книги України», «Правила поведінки на природі»; планування роботи екологічних груп.

3.  Випуск екологічної газети "Екологічний вісник".

4.  Створення книжкової екологічної полички.

5.  Підібрати матеріали для оформлення фоторепортажу.

ІІІ етап. Визначення напрямів діяльності:

• систематизувати та проаналізувати отримані матеріали за напрямами досліджень;

• представити напрацьовані групами матеріали;

• відібрати найбільш актуальні, цікаві, оригінальні матеріали для створення листівок, фотовиставок;

• визначити й обговорити заходи, що сприятимуть поширенню зібраної інформації серед учнів школи;

 

IV етап. Реалізація запланованої діяльності:

• Прибирання смiття:

- участь учнів у різноманітних екологічних акціях:

- "Чисте селище";

- «Вчимося берегти природу»;

- "Акція по благоустрою шкільної території";

• Покажемо приклад:

- проведення екологічних конкурсів та виставок; 

- озеленення шкільного подвір’я - "Від озеленення класної кімнати – до озеленення селища";

- збереження енергоресурсів;

- виступи агітбригади «Зелена варта»;

- збір насіння для клумб школи;

- виготовлення та розміщення годівничок  для птахів.

• Проведення екологічних свят:

- виховний захід "А у нас ліси небувалої краси";

- свято - казка "Бережіть природу";

• Пропаганда екологічного світогляду та культури населення через екологічні листівки.             

• Створення фоторепортажу на тему: «Будь природі другом!».  

V етап - презентація проекту:

• упорядкування матеріалів;

•                  запрошення гостей і демонстрація результатів проекту,
•                  Проведення виховного заходу «А у нас ліси небувалої краси».

VI етап - оцінювання результатів проекту:

• вивчити громадську думку про реалізований проект;

• узагальнити отриманий досвід;

• провести опитування серед учнів школи про доцільність проектної діяльності;

• обговорити з учасниками проекту його результати, особливості окремих етапів, результативність заходів, прорахунки та недоліки проекту;

• кожному учаснику проекту написати свої враження від проекту за таким зразком: «Для мене цей проект був важливим, тому що...», «У ході проекту я зміг дізнатись про...».

Умови реалізації:

• чітке планування діяльності й послідовне виконання етапів проекту;

• чітко визначити й обґрунтувати часові межі;

• заручитись підтримкою школярів, батьків.

 

Висновки

Не можна відокремити наше життя від навколишнього середовища, в якому ми живемо, а тому не можна спокійно спостерігати, як це середовище стає все більш небезпечним для всього живого. Наша щоденна поведінка, наша господарська діяльність не покращує екологічний стан довкілля і через нашу екологічну безграмотність, і через байдужість та неуважність, через пріоритетність економічних (скороминущих) ідей відносно до об’єктивних законів природи. Саме тому поняття "екологічна катастрофа" стало повсякденним, і саме тому освіта у навчальних закладах повинна мати належний екологічний рівень.

Найважливіше завдання цього екологічного проекту – засвоєння знань учнями про екологію Землі та формування персональної відповідальності за стан справ у довкіллі. Всі учасники проекту плідно працювали і оволоділи певним рівнем знань, яким можуть ділитися з людьми серед свого найближчого оточення, і хто як не людина зможе краще  «прорекламувати» правильну поведінку на природі.

Людина та природа - поняття взаємопов'язані та взаємозалежні, адже людство існуватиме доти, доки існуватиме природне середовище.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

Сценарій свята-казки на тему «Бережіть природу»

 

Це свято проходить у вигляді казки. Діти зустрічаються з гномами. Вони навчають туристів-невдах дбайливому ставленню до природи.

Ведучий. Дорогі діти! До нас у гості знову прийшла казка. На нашу адресу з лісу прийшли телеграми.

{Виходять діти в костюмах берези, черемхи, бузку і дятла, зачитують телеграми).

Діти (по черзі зачитують). "Ми перша зелень, і за це нас ламають усі, кому ліс не дорогий. Ми навіть боїмося розпускатися першими в лісі. Бо однаково поламають. Допоможіть нам! Це дуже боляче, коли тебе ламають! Дуже! Ваші зелені друзі: береза, черемха, бузок".

"Мені потрібна допомога! Терміново! Повилазили жуки: лізуть на дерева, жують усе підряд. Взимку вони сиділи в землі — на два метри в глибину заховались, а зараз напали на дерева. Я працюю за двох, та все одно не встигаю — їх багато. Потрібна термінова допомога! Передайте це дітям! Ваш дятел".

Ведучий. Діти, яку відповідь ви дасте на ці телеграми? Що можна зробити для надання допомоги природі? Скажіть, а в кого з вас є вдома тварини, рибки, пташки? Чи добре їм у вас? Що ви робите, щоб їм було добре?

(Відповіді дітей. Виходить одна учениця).

Учениця. Пам'ятайте, діти! Наше завдання: вберегти природу від жорстокого поводження; дбайливо ставитись до рослин, тварин, землі та до всього нас оточуючого; не бути байдужими, активно боротися зі злом. Природа — це книга, яку потрібно прочитати і правильно зрозуміти.

Ведучий. А зараз подивіться, що трапилося того ранку, коли до казкового міста повинна була повернутися фея Доброти. Родина Іваненків вирішила тоді відпочити. Мама, тато, бабуся, тьотя Маша та Андрійко вирушили до лісу.

У лісі було казково красиво. Усім посміхалися сині, червоні, жовті квіти. (Інсценізація: сім'я з рюкзаками, усі співають веселу пісню, виходять на "галявину", де "стоять " ялинки, "ростуть " гриби, квіти, "літають " метелики).

Андрійко. Як хороше в лісі!

Тьотя. Скільки зелені!

Мама. Чудова галявина!

Бабуся. А повітря яке!

Тато. Отут ми і відпочинемо! Ви собі займайтеся чим-небудь, а ми з мамою поки що приготуємо похідну їдальню. На цій галявинці і пообідаємо.

(Тато і мама виймають з рюкзаків харчі, готують страви).

Андрійко. Погляньте, які красиві гриби! Зберемо їх і вдома підсмажимо.

Бабуся. Та ти що, онучку! Це ж мухомори, отруйні гриби!

Мама. Не торкайся руками!

(Андрійко збиває гриби і топче їх ногами).

Андрійко. Ну, тоді я ловитиму метеликів. їх тут так багато і такі вони красиві! Тьотю Машо! Давайте метеликів ловити, це так цікаво!

Тьотя. Я краще збиратиму квіти. Така квіткова галявина нам трапилася! Тут, мабуть, нікого до нас не було.

Мама з татом. Ідіть обідати, а то на нас чекає ще довга дорога.

Тьотя. Яка м'якесенька травичка! Сидиш, як на перині. (Сім 'я обідає).

Андрійко. Тату, дивись, а що там у гнізді?

Тато. Та то покинуте гніздо.

Андрійко. А ти поглянь, раптом там щось є?

Тато. Та ні, в цьому гнізді ніхто не живе. Це білочка приховала тут свої горішки.

Андрійко (капризно). Хочу горіхів! Дістань!

Мама Лис ж попи білчині! Вона залишиться голодною.

Андрійки 11ч іо II що! Хочу горіхів! (Рюмсає).

Тато. Ну гаразд. Бери. (Дістає горіхи).

Бабуся. Уже пізно і я втомилася. Давайте збиратися додому.

Андрійко. Ми прийдемо сюди наступного разу, наступного вихідного.

Мама. Збирайся, Андрієчку!

Андрійко. Та вже збираюсь.

Тьотя. Андрійку, бери квіти. А чого це ти своїх метеликів кидаєш?

Андрійко. А мені вже нецікаво. Мені подобається, коли метелики літають. Я люблю їх ловити. А зараз вони мені зовсім не потрібні. Та й квітів я стільки не понесу. Не хочу. (Кидає на землю квіти).

(Сім'я йде. На галявині залишаються папірці, банки, коробки з-під цукерок... Виходять звірі. Вони збентежені від побаченого).

Заєць. Ой, хто це так похазяйнував у нашому лісі?

Лисичка. Хто зірвав усі квіти? Хто так насмітив, прим'яв траву?

Білка. А моя схованка в старому гнізді? Адже там були горіхи, мої запаси. Хто все це спустошив?

Заєць. А погляньте, що сталося з грибами! Хто посмів їх потоптати? Як тепер лікуватимуться лосі, коли захворіють?

(Виходять Гноми).

Гноми. Доброго дня, звірята!

Гном-дід. Що вас так збентежило?

Гном-син. Що трапилося?

Гном-онук. Чого це ви плачете?

Заєць. А як же нам не плакати? Прийшла весна і життя нам не стало!

Лисичка. Весь час навідуються туристи.

Заєць. Залишають бруд після себе, галасують, знищують метеликів, спустошують гнізда.

Білка. Рвуть усі квіти, рубають дерева для вогнищ. Як же нам жити у такому лісі?

Гном-дід. Треба допомогти звірятам.

Гном-син. А давайте звернемося до дітей зі знайомої нам школи. Там навчаються дуже добрі, чемні діти. Адже це вони допомогли нам вилікуватися від нечемності.

Гном-онук. Діти! Допоможемо лісовим мешканцям? Давайте навчимо туристів, як треба поводитися в лісі!

Гном-дід. А допоможе нам в цьому наша добра фея.

(Ранок. Сім 'я Іваненків вдома).

Андрійко. Мені нудно! Хочу до лісу! Хочу ловити метеликів!

Бабуся. На ось, пограйся з іграшками. (Дає йому іграшки).

Андрійко. Набридло!

Тьотя. Помалюй. З'їж цукерку!

Андрійко. Не буду! Нецікаво!

(Тато грає йому на сопілці).

Мама. Доведеться піти купити дитині подарунок.

(Мама виходить з дому. Назустріч їй "летить"мудра ворона).

Ворона. Скоріше! Скоріше! Поспішайте на майдан до фонтана. Там на вас чекає фея Доброти.

Мама (підходить до феї). Доброго дня, добра феє! Як сьогодні спекотно!

Фея. Доброго здоров'я! Будь ласка, випийте ковток цієї чудової води. А зараз освіжіться водою з чарівного фонтана.

Мама. Ой! Як мені соромно! Як негарно закінчилося все в лісі, на прогулянці. Ми там так насмітили! Біжу, біжу скоріше до лісу!

Тато. Щось мами довго немає. (Андрійко рюмсає). Піду я за подарунком.

Ворона. Скоріше поспішайте на майдан до фонтана! На вас чекає фея Доброти!

Тато (підходить до фонтана). Вітаю вас, прекрасна феє! Така спека!

Фея. Доброго здоров'я! Випийте, будь ласка, ковток цієї води та освіжіться з чарівного фонтана. (Тато п'є воду, вмивається).

Тато. Ой, що це? Мені так соромно за вчорашнє! Негайно треба все поправити! (Вибігає).

Тьотя. Що ж трапилося? Де це тато з мамою? Чого це їх так довго немає? Піду за ними.

(Тьотя виходить з дому, назустріч їй "летить " мудра ворона і проказує свої слова. Тьотя поспішає до фонтана. Відбувається розмова з феєю. Тьотя поспішає до лісу).

Бабуся. Збирайся, Андрійку! Підемо шукати всіх.

(Виходять з дому, потрапляють до доброї феї і поспішають до лісу.)

Бабуся (в лісі). Як ви сюди потрапили? Що ви тут робите?

Тьотя. Це все добра фея.

(Виходять Гноми).

Тном-дід. Здрастуйте! Це знову ви?

Тном-син. Ви навіщо знову прийшли до лісу?

Тато. Простіть нас, будь ласка!

Мама. Нам так соромно!

Тьотя. Ми все тут прибрали, посадили квіти.

Андрійко. Я більше ніколи не ловитиму метеликів, не буду топтати травичку і не буду спустошувати гнізда.

Тном-дід. Діти! Простимо їх? А чи все вони зрозуміли?

Тном-син. Звірята! Йдіть-но швидше сюди! Погляньте на свій ліс!

Гном-онук. Він знову ошатний і красивий. Ви можете спокійно жити в своєму лісі.

івірі. Дикусмо, любі Гноми, і вам, діти, за допомогу.

Гном дід Л ни, іуристи, пам'ятайте: бідна розчавлена комаха страждає так само, мк помираючий гігант.

Гний пін Hindi 11, природу, бережіть її, адже це наше багатство.

Гном-онук. А зараз послухайте, чого навчає нас Книга мудрості. Ми прихопили її на наше свято.

(Виходять учні і зачитують "мудрі" думки з Книги мудрості).

Учні. Ліс без нагляду стає занедбаним.

• Багато лісу — не рубай, мало лісу — бережи, нема лісу — посади.

• Ліс та вода — рідні брат і сестра.

• Ліс навесні веселить, літом холодить, восени годує, взимку зігріває.

• Одна людина залишає в лісі слід, сотня — стежку, тисяча — пустелю.

• Не ловіть метеликів, бабок, жуків та інших лісових мешканців. Адже вони не тільки радують око, але й приносять користь. Вони запилюють квіти. Мурашки очищують ліс та луки. Будь ласка, не губіть ялинок на Новий рік! У всіх в цей час свято! А бідним ялинкам — гірке горе! Тож пожалійте їх!

• Не збивайте ногами незнайомі або навіть знайомі отруйні гриби. Багато з них — ліки для лісових мешканців.

• Будь ласка, не галасуйте і не шуміть у лісі, не рвіть квіти, не ламайте гілок. Не лякайте, не ображайте лісових мешканців. І тоді ліс відчинить вам всі свої тайни-дива! Пригостить вас рум'яною суничкою, спілою малиною. Тільки ж не забудьте потім сказати доброму лісові за всі його подарунки: "Дякуємо!".

Фея. Як бачите, дітки, наша історія закінчилася добре. А тепер я про¬голошую указ!

(Фея зачитує указ про нагородження найдоброзичливіших, найтурботливіших та чемних дітей медалями. Нагороду вручає ведучий. Вчителям усіх класів вручають красиві конверти з пам 'ятними знаками-сувенірами для дітей)

 

Додаток 2

Сценарій виховного заходу на тему:

«А у нас ліси небувалої краси!

Я НЕ ОБРАЖУ РІДНОЇ ПРИРОДИ»

ВЕДУЧА: Уранці трави сивіють від роси. Напевно багато хто із вас раненько босоніж ступав на травичку. Роса приємно холодить, і такі гарні почуття охоплюють вас, бо перший промінь сонця, ця маленька краплинка роси, зелена трава, квіти, дерева, річки - це є краса. Краса нашої планети, краса нашої землі.

 Дорогі діти, як ви думаєте, де найкраще місце на землі?

 ЧИТЕЦЬ 1:

Де зелені хмари яворів

 Заступили неба синій став

На стежині сонце я зустрів,

Привітав його і запитав:

Всі народи бачиш ти з висот,

Всі долини і гірські шпилі,

Де ж найбільший на землі народ?

Де найкраще місце на землі?

Сонце усміхнулося здаля:

Правда, все я бачу з висоти,

Всі народи рівні. А земля

Там найкраща, де родився ти.

 Виростай, дитино, й пам'ятай

Батьківщина - то найкращий край.

 ВЕДУЧА: Юні друзі, чи любите ви природу? Напевно, всім вам подобається бувати в лісі чи на полі, біля річки, чи в саду. І стільки всього цікавого можна побачити і почути, про багато чого дізнатися. Україна здавна славилася своїми природними багатствами: лісами, горами, річками, морями, степами. З великою турботою люди ставляться до землі, яку називають годувальницею. Всі багатства нашого краю - для людей, в тому числі і для вас.

 Милуйте, користуйтеся і бережіть природу. Бо берегти природу - значить берегти Батьківщину.

 ЧИТЕЦЬ II: Послухай, як трава росте, напоєна дощами.

і як до тебе рідний степ шепоче колосками.

Послухай, як струмок дзвенить, Як гомонить ліщина

-З тобою всюди, кожну мить говорить Батьківщина.

 Послухай, як співає сад, в гіллі пташок гойдає,

Той сад тобі і сонцю рад, коли отак співає.

Послухай, як вода шумить -Дніпро до моря лине –

З тобою всюди, кожну мить говорить Батьківщина.

 ВЕДУЧА: Земля - не просто наш дім, це середовище, в якому

 ми живемо. Ось уже понад сто років існує наука, що вивчає всі взаємозв'язки у природі. Називається вона - екологія. Вчені-екологи вивчають як живуть і чи взагалі зможуть вижити живі істоти у забрудненому середовищі і що треба робити, щоб припинити подальше забруднення природи. Цією проблемою стурбовані не тільки дорослі, а й діти.

 ЧИТЕЦЬ III: Тату, чи знаєш, чого мені треба? Чистого дощику з ясного неба. Треба і чути, і бачити літом, Як заливається жайвір над житом. Треба, щоб в лісі для лиса і лося Місця живого щоб трохи знайшлося, Треба ще рибок малих і великих В чистих, пречистих озерах і ріках. Треба, щоб я по морському купанні Не одмивавсь од мазуту у ванні. Треба сніданків, і треба обідів, Тільки, будь-ласка, без жодних нуклідів, Треба, виходить, не так і багато Люди, чи важко про це все подбати?

 ВЕДУЧА: Зелен світ, зелен розмай - так ласково наш народ називав чарівний дивосвіт рідної природи. Світ, в якому ліс, як рідний дім, де кожен корінчик, стеблинка, дерево, звірина чи пташина слугували людям: ліс годував, лікував, давав наснагу, прохолоджував влітку, зігрівав взимку.

 Ліси - це не тільки легені нашої планети. Вони охоронці вод і грунтів. Ліси дають людині безцінну деревину, гриби, ягоди; звірам і птахам - житло і харчі. Та з плином часу ліс здавав свої позиції. Власники лісів знищували зелені багатства нашого краю. Є таке прислів'я: "Ліс зрубаєш - горя зазнаєш".

 А щоб ліси не зникли з нашої планети треба насаджувати нові дерева. І ця робота по силам навіть вам, любі діти. Звернемось ще раз до народного прислів'я, де говориться: "Є ліс - бережи, мало лісу - посади".

 ЧИТЕЦЬ І: Спасибі людям, що зростили ліс:

 за всі дуби, ялинки в пишнім зіллі, І за красу отих зелених кіс, В яких стоять стрункі берізки білі. Коли б не ліс, не знали б ми про те, Що є фіалка й пролісок на світі, Як у маю конвалія цвіте -Найкраща, найніжніша серед квітів. Поглянь на поле - красень урожай, І ліс, немов стіна понад рікою. В зелене клечення убравсь наш край. Радіє серце від краси й спокою.

 ВЕДУЧА: Зміни навколишнього середовища через господарювання людини зменшують кількість тварин, птахів. По-перше, на них полюють, по- друге - вирубування

 лісів, осушування боліт, наступ людини на природу позбавляє багатьох тварин звичного для них середовища.

 У наших лісах стало менше оленів, зубрів, ведведів, зникають птахи, менше стає рослин.

 Діти, хто може назвати зникаючі види тварин, птахів, рослин?

 ДІВЧИНА: Усі ви знаєте ніжні і запашні квіти конвалії. У наших лісах з кожним роком їх все менше.Такими ж рідкісними стали перші вісники весни - проліски. Масове цвітіння пролісків - захоплююче видовище. Здається, земля у весняному лісі прикрита білою скатертиною, зітканою зі сніжно-білих квіточок. Ці чарівні, прекрасні квіти повідомляють, що надходить радісна пора пробудження природи від зимового сну. Підсніжники використовуються як лікарські рослини. Ці квіти занесені до "Червоної книги України".

 ХЛОПЕЦЬ: А ви знаєте чорного лелеку? Пір'я у нього чорне із

 зеленкуватим або мідно-червоним відтінком. Низ - білий, дзьоб і

 ноги - яскраво червоні. Лелеки висиджують 3-5 пташенят, яких годують два місяці. На відміну від білого лелеки, чорний - живе в лісах, подалі від людей, а своє гніздо будує на старому дереві поблизу річки. Живиться рибою, жабами, рослинами, слимаками. Ці птахи потребують охорони, бо як кажуть у народі: "Де лелека водиться, там щастя народиться". А ці красиві птахи зникають.

 ДІВЧИНА: Я розповім про могутнього зубра. Це тварина триметрової довжини, на коротких ногах та вагою до однієї тонни. Велика важка голова, яку він пригинає до землі, увінчана короткими, але гострими рогами. З голови, шиї та передньої частини тіла звисає густа, довга грива, хвіст - з китицею на кінці.

 У доісторичні часи зубри жили майже по всій території Європи, їхні стада бродили негустими, листяними лісами, поїдаючи трав'янисті рослини, гілки, кору дерев, кущіз. Зараз у заповідниках світу налічується більше тисячі зубрів. Вони легко бігають, мають чудовий нюх. Відчуваючи небезпеку, шикуються у шеренгу і вдивляються у той бік, звідки йтимуть підозрілі запахи. Тривалість життя зубрів 22-27 років. Вони занесені до "Червоної книги України".

 ВЕДУЧА: Для збереження рідкісних видів рослин і тварин створено "Червону книгу". Чому ця книга називається "Червоною?". Мабуть тому, що червоний колір - це сигнал- тривоги,небезпеки, яка загрожує деяким видам тварин і рослин.

 ЧИТЕЦЬ II: В Червону книгу ми занесли Світ неповторний і чудесний,Що поступово вимирає, Давно рятунку в нас благає. Невже ми більше не побачим,Як сон-трава росою плаче,

 Троянда степу, квітка мрій. Жар-цвітом землю не зігрій Невже в майбутньому на світі Не будуть квітнуть давні квіти -Конвалії й фіалки ніжні І вісник березня - підсніжник. Ми всі - господарі природи Тож збережемо її вроду!

 ВЕДУЧА: Під охороною держави перебувають також великі ділянки лісів, полів, лугів, степів, на яких забороняється будь-яка діяльність людини. Тут не можна вирубувати дерева, орати землю, осушувати водойми, збирати гриби, ягоди, рвати трави і квіти. Як називаються такі куточки незайманої природи? Це - заповідники і заказники. Найдавніший заповідник України - Асканія Нова, найгарніший -Карпатський.

 ЧИТЕЦЬ III:

 

Степ! А де йому кінець?

 Він кінця не має.

 У степу, як острівець,

 Зелен-гай зростає.

 Це перлина степова

 Славою багата,

 Звуть Асканія-Нова

 Край оцей, малята.

 Із усіх кінців землі,

 З кожної країни

 І великі, і малі

 Тут живуть тварини.

 Не за ґратами вони,

 А на вольній волі

 Ходять смирно табуни

 В степовім просторі.

 В парку вдень і уночі

 Голоси пташині:

 Там фазани, павичі,

 Сім'ї лебедині.

 Тож Асканія-Нова -

 Чарівна, мов казка,

 Хто у ній ще не бував -

 Приїздіть, будь ласка.

 ВЕДУЧА: Крім заповідників, щоб показати людям рідкісних тварин і птахів створюються зоопарки. Як ви думаєте діти, де краще живеться тваринам: в заповіднику чи в зоопарку? (відповіді дітей).

 ВЕДУЧА: Охорони і правильного використання потребують і водні багатства України. Дніпро - третя за довжиною річка Європи. Близько 300 великих та 22 тис. маленьких річок протікає по території нашої країни. Про значення річок для всього живого складались казки, легенди, прислів'я, приказки, загадки. Тема охорони води розкрилась у фольклорі. Давайте послухаємо казку.

 ЧИТЕЦЬ І: На великій скелі жив старий беркут з двома синами. Одного дня він сказав своїм синам, що пора їм жити кожному окремо. Молодий беркут знав куди полетить. Неподалік він бачив стрімку скелю. На ній є хороші місця для гнізда, захищені від вітру і відкриті сонцю. Поряд грав всіма барвами квітів степ, широкою голубою стрічкою протікала річка, а далі - шумів тінистий, гомінливий ліс. Ось нарешті знайома скеля. Орел впізнав і не впізнавав це місце. Кудись поділась річка, а на місці степу - полин та ріденька трава. А ліс стоїть похмурий, тихий і лише іноді пискне пташка, завохкає дикий кабан.

 ЧИТЕЦЬ II: Довго сидів беркут на скелі, серце його огорнув сум. Полетів він до лісу і зустрів там ведмедя. Ведмідь уважно подивився на птаха і промовив:

 - Хочеш тут оселитися, орле? Але не буде тобі тут ситого життя.

 - Та я вже і сам бачу, - сказав беркут. - Але я знав це місце не таким. Що ж трапилось?

 - Наш степ став сухим, - відповів ведмідь. - Минулого року в верхів'ях нашої річки з'явилися люди з великими машинами. Звідти і чути було вибухи. Вони залишили там ями і забрали воду. Не стало нашої річки, степ гине, скрого загине ліс.

 - Полечу, подивлюсь, що там зробили люди. Та вже потім буду шукати інше місце для гнізда, - подумав беркут.

 ЧИТЕЦЬ III: А ввечері у лісі відбулась велика рада. Зійшлись всі звірі, злетілись птахи, прибігли мурашки, приповзли змії. І ніхто нікого не боявся - всі були рівні перед бідою.

 - Є вода, - сказав ведмідь, - тільки замулено джерело, треба

 розібрати той завал і визволити воду. І тоді, знову ми будемо мати

 свої водопої, знову буде жити наша річка, оживе ліс і степ.

 Працювали всі, аж поки не відтяти останнього каменя. 1 стрімко полилася річка. А молодий беркут літав до лісу і носив у дзьобі невеличкі гілочки. Він будував гніздо.

 ВЕДУЧА І: От ви і дізнались, діти, що навіть маленька річка дійсно потрібна, щоб підтримувати життя всього живого навкруги. Недарамно кажуть у народі: "Де кінчається вода - там кінчається життя".

 ЧИТЕЦЬ І: Біг струмочок невеличкий, Запитав струмочка я:

 - Звідки друже?

 - Від кринички,

 то матусенька моя. А куди біжиш?

 - До річки.

 - Я кажу йому:

 - - Не треба!

 Там обійдуться без тебе. А струмочок засміявся: - Я цього не сподівався, Що не знаєш ти простого, Оійдуться без одного, Але всі струмки й потічки -Це вже сила - ми вже річка!

 ВЕДУЧА: Водойоми на території нашої країни надзвичайно забруднені. Багато підприємств скидає у річки свої відходи, майже половина мінеральних добрив змивається з полів у ріки. Люди повинні піклуватись про чистоту водойм, будувати очисні споруди, по можливості прочищати річки, обсажувати вербами водойми, бо верба

 має властивість очищати воду від домішок. "Де росте верба - там чиста вода".

 Діти, не кидайте в річку склянки, каміння, не залишайте на березі сміття і слідкуйте, щоб інші це не робили.

 ЧИТЕЦЬ //: Де б від спеки заховатись? Може підемо купатись? Що це з річкою? Вона непривітна і сумна. Ти ж була колись глибока, Швидкоплинна, світлоока. Чом же стала каламутна? Чом хлюпочуть хвилі сумно?

 ДІВЧИНКА-РіЧКА: Як мені не сумувати? Всі отрутохімікати Постікали в мою воду, Зіпсували чисту вроду. Вже течу між болотами, Заросла очеретами. Зникла риба, навіть раки, Поховались небораки.

 ЧИТЕЦЬ III: Ось ти річко синьоока,

 Ти ж була колись глибока.

 І сумуєм ми з тобою

 Під плакучою вербою.

 ВЕДУЧА: Всім вам зрозуміло, що потрібно берегти природу. Навіть найменша причетність кожного з вас до цієї справи буде вагомою підтримкою життя на планеті і сьогодні, і в майбутньому. І якщо кожен з вас біля школи чи своєї домівки посадить дерево, а на клубмі - квіти, то згодом наша держава Україна перетвориться у квітучий сад. Намагайтесь не кривдити "братів наших менших", допомагати, якщо якась пташка чи тварина опиниться в біді, і взимку звірам і птахам треба допомагати: зайчику покладіть під кущик кілька морквинок і листочок капусти, птахам насипте зерен у годівничку. Не забруднюйте ріки, озера, парки, вулиці, ліси. Не ламайте кущі, гілки на деревах,. не рвіть квіти, особливо ті, які занесені до "Червоної книги", не залишайте в місцях відпочинку сміття.Ось що писала дівчинка до журналу "Юний натураліст".

 ДІВЧИНКА: Одного літнього для я пішла у ліс за грибами. І раптом в купі іржавого дроту я побачила дивовижної краси пташку. Вона, знесилена, ніяк не могла звідти вибратись. Я визволила пташку, а потім подивилась навкруги. Всюди валялося бите скло, якісь мішки, шматки паперу. Що ж ми, люди, робимо з лісом, якому повинні поклонятись. Я і поклялась цьому лісу, самій собі, що як тільки можу буду виправляти людську байдужість.

 Тепер кожного дня ходжу до лісу і прибираю сміття. У мене -багато помічників. Утворилась ціла група. В лісі ми викопуємо ямки і всі відходи складаємо туди, а потім закопуємо їх. Я хочу звернутись до всіх людей з проханням: не будьте байдужими до краси, намагайтесь зберегти хоч ту природу, яка збереглася, бо ми перед нею у великому боргу.

 ЧИТЕЦЬ І: Йтиму садом,

 Полем, а чи лугом,

 Буду я

 Природі вірним другом.

 Не столочу навіть і трави,

 Я скажу їй:

 - Зеленій, живи!

 Коли лісом буду я іти,

 Теж посію зерна доброти.

 Побажаю дереву і пташці,

 щоб вони

 жили у мирі й щасті.

 ВЕДУЧА: Природу можна захищати по-різному, наприклад так

 ХЛОПЧИК: Бродить у ліску коза і дерева обгриза,

Об'їда кору вона,

 Та й ще мекає,

 Сма- а- ччна-а

 Я кричу: хлоп'ята!

 Провчимо рогату,

 Захистімо рідний ліс

 Від таких шкідливих кіз

 Щоб прогнати ту козу

 Почали ламать лозу.

 Ми природу захищали

 Так, що аж гілки тріщали!

 Та чомусь мій дід Панас

 Лаяв не козу, а нас.

 ВЕДУЧА: Серед вас, напевно, немає таких захисників. Хто з вас захоче більше дізнатись про дивовижний світ природи, може почитати книжки, представлені на книжковій виставці: "Природа чекає захисту". Будьте спостережливі і природа сама вам розповість про свої таємниці.

 

ЧИТЕЦЬ II: Вмійте природу любити,

 Вам у походи ходити

 І мандрувать, любі діти,

 Вмійте ж природу любити.

 Кожній стеблинці радіти

 В полі, у лісі, над яром -

 Квіти, дерева і трави,

 Цвіту не вирви задаром,

 Гілки не рви для забави.

 Оберігайте ж повсюди

 Шлях і стежиночку в гаї,

 Все те окрасою буде

 Нашого рідного краю!

 

 

Додаток 3

Екологічна листівка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

Екологічна листівка