Урок природознавства в 4 класі (Екологічний тренінг-подорож)
ТЕМА: Екологія в нашому домі. «Оберігати природу – значить оберігати Батьківщину»
МЕТА: Збагатити знання учнів про лікарські дерева України; ознайомити з народними традиціями лікування рослинами і показати відображення цієї теми в легендах, прикметах, прислів’ях; розширювати знання учнів про вплив людини на природу; формувати переконання в тому, що людина має оберігати природні багатства; розвивати інтерес до проблем природи; виховувати бережливе ставлення до рослин, любов до рідного краю.
ОБЛАДНАННЯ: Кросворд, ілюстрації із зображенням лікарських дерев, природних краєвидів, засушені листочки з різних дерев, гілочка верби.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
Стали, дітки всі рівненько.
Посміхнулися гарненько…
Настрій на урок взяли
Й працювати почали.
ІІ. Оголошення теми та мети уроку.
ІІІ. Робота над темою уроку.
1. Перша зупинка, до якої нас привів Лісовичок, називається «Лікарські дерева України».
1.1.- Розгадаємо кросворд.
1) Який кущ є символом українського народу і водночас лікарською рослиною? (Калина)
2) Яке дерево-лікар дало назву літньому місяцеві? (Липа)
3) Яке дерево застосовується в народній медицині повністю? (Сосна)
4) Яке дерево, найбільш оспіване Т.Г.Шевченком, є символом України та оберегом рідного дому, має великі лікувальні властивості? (Верба)
5) Яке білокоре дерево найраніше розпочинає весняний сокорух? (Береза)
6) Яке дерево має лікувальні властивості, його плоди схожі на гриби? (Дуб)
1.2. А тепер послухаємо розповідь про березу. (Розповідає підготовлений учень)
У сиву давнину слов’яни як і тепер, поділяли рік на дванадцять місяців. Але починався він не січнем, а березнем. Танув останній сніг, підсихали калюжі, на луках з’являлися перші зелені стеблинки, а на деревах – перші листки. Пробуджувалася природа, саме час у поле збиратися, до сівби готуватися. Так чим же це не початок життя? Чим не початок нового року?
Берези одні з перших дерев надягали зелене вбрання. Тому й місяць, що починав рік,
- 1 -
називався березозіль. Українська мова зберегла давню назву. Вслухайтесь: місяць берези –
березень.
Здавна це дерево шанують люди. Білокора красуня! У якого дерева ще є такий чистий і світлий стовбур? За будь-якої погоди, в будь-який час, незалежно від пори року здалека помітиш її, впізнаєш, ні з яким іншим деревом не сплутаєш. З давніх-давен береза стала символом чистоти, невинності та ніжності. Вона оспівана в піснях, прославлена в живопису.
Народна та наукова медицина широко використовує березу. Настій з бруньок та листків – сечогінний та жовчогінний засіб. Свіжі листки допомагають при ревматизмі, заспокоюють біль у забитих місцях. Настоєм листків змазують уражені місця при хворобах шкіри, миють голову, щоб зменшити випадання волосся.
Дуже корисний і березовий сік. Він містить цукор, вітаміни, яблучну кислоту. З нього роблять прохолодний напій. Та коли пішла мова про березовий сік, то зауважу, що його можна брати лише на ділянках, призначених для вирубування. Отвір у стовбурі потім треба заліпити воском, фарбою або глиною, бо у відкриті рани може потрапити інфекція.
Учитель: - Діти, може хтось із вас знає про березу вірші, загадки, пісні або прислів’я?
1.3. Вірш «Берізонька»
Берізонько, берізонько, ти , мавко лісова.
Зелені твої кіски вітрисько розвіва.
Стоїш ти при дорозі у травах і кущах
І білі твої ноги все миєш на дощах.
Прошу вас, із берези ви соку не точіть.
Ви краще їй сестричку зелену посадіть.
Ви краще їй шпаківню поставте на гілках,
Щоб прилетів до неї друг лісу, добрий птах.
2. Друга зупинка « Що росте у лісовому домі»
2.1. Відгадування загадок про дерева.
Голки має коротенькі,
Всім знайомі ці гілки
Й шишки довгі, мов свічки.
(Ялинка)
Білокрилий, наче птах,
І оспіваний в піснях,
Дрібне листячко на нім,
Що й казати – гарний дім!
(Береза)
Я не груша, і не слива,
Але кажуть, що вродлива.
Я стою у срібнім листі,
У червоному намисті.
(Калина)
Всі пани скинули жупани,
А один пан не скинув жупан.
(Листяні дерева і хвойне)
Літом виростає,
А осінню опадає.
(Листя)
На дереві народився в кожусі,
Кожух розірвався, і я на землю впав.
(Каштан)
Батько тисячі синів має,
- 2 -
Кожному мисочку справляє.
(Дуб, жолуді)
На дереві гойдається,
Жупан колючий має,
На літо одягається,
А восени скидає.
(Каштан)
Відгадай, як звать наш дім,
Все про нього розповім.
Стовбур жовтий, мов янтар,
Досягає стеля хмар,
І колючі, й довгі, й тонкі
На гілках зелені голки,
Шишок безліч…та маленькі,
І не довгі, а кругленькі.
(Сосна)
Я – гарний колючий кущ, на якому в травні з’являються рожеві пахучі квіточки, які перетворюються на ягідки. А використовують їх при захворюванні нирок, стравоходу.
(Шипшина)
2.2. Розповідь про вербу.(Підготовлений учень)
А чи знаєте ви, що це за гілочка? Це гілочка верби. Верба дарує багато корисного, вона позначає, де вода на землі. Криницю копали під цим деревом. Верба – природний фільтр. Ось чому раніше брали воду під вербою, та й риба ловилась краще, бо любить чисту воду.
Верба дуже цілюща, використовують кору, гілки. Настій кори понижує температуру, застосовується при ревматизмі, застуді, головному болю, розладах шлунка. А ще про вербу складено багато пісень та віршів. Верба – це дерево-символ в Україні.
2.3.Легенда про вербу, калину та журавлика. (Розповідає вчитель)
Напали на нашу землю вороги, спалили село, отруїли криниці. Залишилося тільки кілька стареньких хат. В одній хаті жила жінка з двома дітками. Не знали вони, що вода в криниці ортуєна.
Вийшла з хати дівчинка Наталочка. Була вона дуже красива, мала довгі коси на шийці носила намисто з коралів. Набрала дівчинка у відро води та й напилася . Але не змогла отрута вбити дівчинку. Сталося диво. Перетворилася Наталочка на красивий кущ, а її намисто – на червоні ягоди. З того часу коло криниці й росте калина.
Вийшов з хати хлопчик Іванко. А був він стрункий та вродливий, носив сірий полотняний одяг. Напився хлопчик води та й перетворився на журавлика. З того часу воду з криниць дістають «журавлі».
Вийшла з хати мати. Побачила, яке лихо сталося з дітьми, - завмерла з горя і посивіла та й перетворилася на сріблясту вербу. З того часу біля криниць стоїть срібляста вербичка – мати коло своєї доньки-калини та синочка-журавля. Всі разом вони оберігають криницю від забруднення.
3. Третя зупинка. «З природою живи у дружбі, то буде вона тобі у службі».
Конкурс знавців прислів’їв про дерева, ліс.
4. Четверта зупинка. Гра «Поле чудес».
Весною це дерево стоїть у пишному цвітінні, наче все у білій піні, святкове, і запах його квітів відчутний здалека. Шкода лише, що саме заради квітів люди ламають його гілки, калічать.
|
|
|
|
|
|
|
(Черемха)
- 3 -
Часто люди називають це дерево «солодким». Ні, цукерки на ньому не ростуть, але подивись уважно – як багато бджілок ласують солодким нектаром з його квітів, а у вулику той нектар перетвориться на запашний цілющий мед.
Нарви обережно жменьку квіток з цього дерева і завари, як чай. Він буде смачний, ароматний і також цілющий.
|
|
|
|
(Липа)
Приклади руку влітку до стовбура цього дерева. Він прохолодний, навіть під гарячим сонцем. Це єдине дерево з білою корою, яка не нагрівається на сонці. Це білокора красуня…
|
|
|
|
|
|
(Береза)
«Патріарх лісів», «могутній велет» - так часто називають це дерево, бо й справді, в лісі воно здається найсильнішим. Крім того, що це дерево – богатир, воно ще й дерево-довгожитель.
|
|
|
(Дуб)
Станьмо під крону липи, клена, дуба і почуємо, як шелестять листочки – вітерець поміж них заплутався, і вони легенько стукають одне об одне. А під цим деревом не шелест, а шум, бо вітер розхитує гілочки, і листочки розсікають повітря. Яке ж дерево шумить?
|
|
|
|
|
(Сосна)
Там, де влісі є озерце, ростуть високі й розлогі дерева. Аж схиляються до води. Ніби хочуть помилуватися, які ж то гарні золоті пухнасті «котики» прикрасили їх рано-навесні! Он, майже на кожному з них і бджілка сидить, золотавий пилок збирає, бо ще ж квітів немає. Яке дерево квітує так рано?
|
|
|
|
|
(Верба)
4.1. Розповідь про липу. ( Учитель)
Липа – чудовий літній медонос, найулюбленіше дерево бджіл. Вони наче забувають про інші квіти, всі прямують туди, де жовтіють джерельця смачного нектару. Хто не чув про липовий мед? Золотаво – жовтий; іноді зеленуватий, прозорий, з тонким та ніжним запахом липового цвіту. Липовий мед вважається найсмачнішим, найкориснішим. Через багаті медові врожаї називають липу «медоносним деревом» Майже 800 кілограмів меду збирають бджоли з одного гектара липових насаджень.
У листках липи багато вітаміну С, є каротин, таніни, небагато клітковини.
Але, мабуть, найважливіше призначення липи – медичне. Липовий чай, настояний на суцвіттях, - деже давні, дуже поширені й улюблені народні ліки від різних хвороб. Столова ложка висушених квіток, запарених у склянці окропу, - чудовий засіб проти нежитю. Липовий цвіт – чи не найкращий потогінний засіб. Настій з нього має ще й бактерицидні властивості.
4.2. Легенда про липу.(Підготовлений учень)
Жила собі козачка Горпина і мала вона двох синів. Ніби від серця їх відривала, виряджаючи на Січ.
- Дуже гірко мені виряджати вас, але йдете ви на святе діло – боронити нашу землю. Не осоромте ні пам’яті батька, що загинув, ні землі, яка вас зростила. А, щоб пам'ять про вас лишилась, посадіть поруч з батьковою ви по липці, я буду приходити до них і молитися за вас. Коли будуть в’янути листочки, то знатиму, що важко вам, коли пробиватиметься сік із котроїсь з них, знатиму, що ранений один із вас, як стануть всихати, знатиму, немає вас
- 4 -
на світі. Поливатиму їх сльозами своїми, щоб ожили.
Скільки посаджено лип, стільки хоробрих мужів пішли на війну.
Приготувала я вам торбинки цвіту з батьківської липи. Чи застуда, чи ще якась хвороба, у пригоді стане липовий цвіт. Під липою нікого ще не вбило грозою. Заварений липовий цвіт допоможе від застуди, головного болю, нерви заспокоїть, вгамує біль у животі.
Присядемо під батьківським деревом. І в дорогу, діти…
Подякували сини та й поїхали.
5. П’ята зупинка. «Впізнай мене».
5.1. Конкурс знавців дерев.
За гербаріями листків впізнати дерево.
5.2. Розповідь про дуба. (Розповідь учителя)
Дуб – могутнє, довговічне дерево. 300-500 років – вік поважний, але далеко не межа. Довгожителів серед дубів чимало. Недаремно давньоримський учений Пліній Старший порівнював вік Всесвіту з віком дуба. Понад 800 років стоїть могутній велетень у Запоріжжі біля селища Верхня Хортиця. За легендою, під цим дубом запорожці писали свій знаменитий лист до турецького султана, а Богдан Хмельницький відпочивав під його розлогою кроною. Багато лиха довелося пережити запорозькому велетню. І махновці намагалися спиляти його для бронепоїзда, і фашистські загарбники намірялися викопати його та посадити в Берліні біля імперської канцелярії. А він стоїть собі, міцно тримається корінням за рідну землю, росте й плодоносить. Понад 1000 років дубові, що живе поблизу хутора Буда на Черкащині. З жолудів дуба давні люди пекли хліб. При розкопках в Україні в селищах, вік яких перевищує 5000 років, археологи знайшли піч, де збереглися відбитки жолудів у глині. Звідси і повага до дуба, його слава. У жолудях багато крохмалю, а жиру – як у доброму молоці.
Дуб, як і всі рослини, виділяє леткі речовини – фітонциди. Уже давно помічено, що повітря дубових гаїв гарно впливає на тих, у кого підвищений кров’яний тиск. Отже, відпочинок під кроною дуба – це добрі ліки. Відвари кори дуба допомагають при запаленні ясен, ангінах та опіках, при отруєнні солями важких металів.
6. Шоста зупинка «Музей природи».
6.1. Цікава екологічна інформація.
Береза випаровує за день 6 відер води, дуб – 6, евкаліпт – 40.
Над лісами випадає на 3% дощів більше, ніж над ланами.
За 1 год 1 га лісу поглинає 2 кг вуглецю, це те, що видихають за цей час 200 осіб (ліс при цьому виділяє 2 кг кисню).
Людині потрібно 960 л кисню на добу; стільки виділяє його 5 дорослих дерев.
Крилате насіння дерев берези може відлетіти від материнської рослини на 6 км, насіння ялини – на 2,4 км, клена – 0,09 км, ясена – 0,02 км.
1 т макулатури рятує від вирубання 0,4 га лісу середнього віку; 20 кг макулатури зберігають одне дерево.
Блискавка: із 10 ударів випадає на дуб – 54, тополю – 25, ялину – 10, сосну – 6, бук – 3, липу – 2, акацію – 4.
6.2. Легенда про бузину.
Жив старий-престарий чоловік. Жив самітньо. Мав тільки одного-єдиного сусіда – бузька на стрісі своєї хати. Бузько жив із своєю бузьчихою. Вони виводили троє-четверо бузьченят і вчили їх літати. Одного разу молоде бузьченя, не розрахувавши своїх ще слабких сил, упало в глибоку прірву, зламало собі ніжку і крило пошкодило. Бачив те нещастя старий чоловік. Підібрав зраненого птаха і приніс його до себе. Місяць виходжував його, а коли ніжка і крило зовсім зажили, виніс на двір і відпустив до пташиної родини, яка вітала його радісним клекотанням…
Восени полинули бузьки в далекий вирій. Минула зима. А коли повіяли теплі весняні вітри, повернулися знову до хатини старого. Той, якого врятував він від загибелі, і його
- 5 -
молода бузьчиха. І кожне з них принесло у дзьобі по зернині. Поклали зернята на долоню старому, і зрозумів він, що не прості то зерна, а чарівні. Оту зернину, що приніс бузько, посадив старий біля самої хати, а ту, що принесла бузьчиха, - над кручею. Поливав їх водою з джерела. І зросли з тих зерен небачені тут кущі. Зацвіли вони в травневу пору пахучими квітами. Бузьків кущ – фіолетовими кетягами, а бузьчишин – білими, схожими на парасольки, суцвіттями. Тоді й назвав вдячний чоловік бузьків кущ бузком, а бузьчишин - бузиною. Бузок веселив зір своїм цвітом, а бузина дарувала старому цілющі ліки від багатьох хвороб.
7. Сьома зупинка «Буду я природі другом»
Конкурс на кращий вірш про дерево (учні готували вірші заздалегідь)
ІV. Підсумок уроку.
Ліс любити, синку, треба
Не лише за тінь, росу.
Не тому, що він для тебе
Дарував свою красу.
Ліс – багатство, слава краю.
Він могутній, він живий.
Він од посух заступає
Лан широкий степовий…
Ліс – то сила для людини,
Ліс – окраса всіх країн…
Ліс безсмертний!
Але ж люди берегти повинні ліс!
Т.Масенко
V. Домашнє завдання.
Намалювати малюнки на конкурс «Буду я природі другом»
Підготувала
вчитель початкових класів
Кам’янського НВК
ПЕРЕПЕЛИЦЯ ІРИНА ІВАНІВНА
- 6 -