Екологічний вернісаж

Екологічний вернісаж

Мета: розширити коло екологічних знань учнів, розвивати творчі здібності учнів, уміння виступати публічно; виховувати бережливе ставлення до оточуючого світу. Виховувати почуття відповідальності за життя майбутніх поколінь.

Вислови:

Охорона природи повинна стати моральною категорією i користуватися пріоритетом за будь-яких політичних ситуацій та компромісів.

Амосов

Людина нещасна лише тому, що відреклася від природи.

П. Гольбах

1 ведучий:

Земля – наш дім

А я значна частина,

Я – не людина, я – природа,

Я – саме та велика сила,

Що все живе навкруг створила.

Керую я вітрами, водами, ґрунтами,

Все підкоряється мені.

А ти, людино, не коришся мені,

Поглянь-но, що зі мною ти зробила....

2 ведучий:

Наскільки злободенно i життєво важливо берегти довкілля сьогодні вже розуміють майже всі. Проте взаємини людини з природою i на початку третього тисячоліття почасти розглядаються як протистояння двох багато в чому ворожих світів – світу природи і світу людини.

Відомий австрійський біолог лауреат Нобелівської премії Конрад Лоренц, характеризуючи фатальні наслідки такої згубної “філософії”, писав: “Повсякденне життя людей перебігає серед мертвих витворів людських рук, тому люди втратили здатність розуміти живі створіння і спілкуватися з ними. Ця втрата пояснює, чому людство в цілому демонструє такий вандалізм по відношенню до світу живої природи, який оточує нас i підтримує наше життя. Спробувати поновити втрачений зв’язок між людьми та рештою живих організмів, які мешкають на нашій планеті, – дуже важливе дуже достойне завдання. Врешті-решт від успіху чи провалу подібних спроб залежить, чи загубить людство себе з усіма живими істотами на Землі чи ні”.

1 ведучий:

Екологія всебічно торкається людського життя, так само і ми – учні вболіваємо за нашу планету. Як екологічний захист пропонуємо вашій увазі виступ учнів нашої школи.

Номер 1

До вашої уваги – авторський вірш учениці 5-а класу Бутрим Вікторії – “Весна”.

Сонце в небі припікає,

Все довкола оживає.

І дерева й віти всі

Розквітають навесні,

Жайворонки прилітають

І пісні свої співають.

Небу, сонцю, і траві – ці пісні!

Номер 2

До вашої уваги – інсценівка учнів 6 класу “Дюймовочка у ХХІ столітті”.

Автор: Довго і щасливо жила Дюймовочка разом з ельфами у дивовижному Квітковому Королівстві. Але одного разу вирішила Дюймовочка здійснити подорож до річки, у якій живе Жаба зі своїм сином, та на поле, де мешкають Кріт та Миша.

Коли Дюймовочка вирушила у подорож з Квіткового Королівства, то виявилось, що на Землі час спливав швидше, ніж у Королівстві, і уже ХХІ століття.

Дуже змінилася за цей час Земля. Ніби так само світить Сонце, зеленіють дерева та куші, над квітами літають метелики та пташки. Але якісь сумні всі були і невеселі.

Дюймовочка підійшла до річки. Тільки що це з річкою? Вона непривітна і сумна. Дюймовочка запитала у річки:

• Ти була колись глибока,

Швидкоплинна, світлоока.

Чом же стала каламутна?

Чом плюскочуть хвилі смутно?

Річка відповідає:

• Як мені не сумувати?

Всі отрутохімікати

Постікали в мою воду,

Зіпсували чисту вроду.

Занесло, замело світ сміттям,

І немає в природі пуття.

У річках, у озерах, в морях

Розвелось того бруду вже страх.

А маленьке жабенятко заплакало:

- Ой, біда! Що це за вода?

Хімікати в ній усі,

І мені в ній важко жити –

І на дні, і на воді,

А було колись: жабки весело скакали.

А який концерт давали!

Засмутилася Дюймовочка і пішла у степ, де жили Миша та Кріт. Миша і Кріт зраділи Дюймовочці, але теж розповіли, що новини у них дуже погані.

Кріт:

- Не з’їси кавуна без нітратів,

В молоці їх є також багато.

П’є отруту невинне маля,

Стогне з болю планета Земля.

Миша:

- Завихрили тайфуни над світом,

Мітить пил від Чорнобиля, слідом –

Землю й води, ліси i гаї,

Нищить мрії рожеві твої.

Кріт:

 - Рак, саркома й страшна лейкемія,

Важко й вимовить – гіперплазія

Стали часті слова у звучанні.

Гинуть люди в безмежнім стражданні.

Ще більше засумувала Дюймовочка, і полинули слова. Ці слова почула Сорока-білобока, підхопила і рознесла по всіх усюдах. Прислухайтеся люди…

Боги й люди! Над світом ви згляньтесь!

Загубити себе й світ не дайте!

Захистіть i травинку, й дитя,

Збережіть на планеті життя!

Номер 3

До вашої уваги – вірш “Чи можна цього не робити”,  читають учениці 5-Б класу

Хіба не можна цього не робити

І не губити знову білий світ?

Та треба ж разом, миром захистити

Його на сотню зим прийдешніх, сотню літ.

Ми можемо садити сад зелений,

Калину на причілку біля хати...

Чи, може, вже закладено у гени

Смітити, руйнувати i вбивати?

Вінцем прароди величаєшся, Людино!

Хіба коли нівечиш пишні шати,

Тобі байдуже все чи все єдино,

Який ми світ у спадок зможем дати?

Хіба тобі не закортить на руки

Дітей народжених своїх здорових взяти?

Чи, може, не захочеться, щоб внуки

Ступили в пору до твоєї хати?

Єдиним днем живемо, як чужинці,

У космос тягнемо брудну жадобну руку.

Господарі Землі ми чи злочинці?

У спадок що залишимо онукам?

Номер 4

До вашої уваги – пісня “Не ламай калину” у виконанні ансамблю дівчат 8-Б класу.

Номер 5

До вашої уваги – “Ода воді”, у виконанні учня 7 класу Півня Віктора.

З джерельця гомінливого, з струмка

Бере початок річенька-ріка.

Несе одвічно, котить свою воду…

Воді складаємо що величну оду.

Без неї в світі «ні туди, ані сюди»,

Реакція не йтиме без води,

Не виросте із квіточки зернятко,

Не ляже в купіль плекане дитятко,

Її беремо для миття, прання, пиття,

У лоні матері у ній росте дитя.

Людину порятує враз від смерті.

Вода – життя основа i безсмертя!

Планету хочеш для нащадків зберегти?

Про воду, друже, не забудь найперше ти.

Номер 6

До вашої уваги – “Екологічні куплети” від учнів 9-Б класу.

Ой у нашому селі

Аж три річечки були:

В першій греблю розірвало,

В другій теж води не стало.

Третя річка – це калюжа,

А орендарям байдуже.

Воду вміло випускають,

Рибку тільки забирають.

А я бідна лісосмуга,

Водяного я подруга.

В мене теж проблем багато,

В них людина винувата.

Сміття й бруд навколо мене,

Пляшки, склянки та бляшанки –

Люблять люди погуляти,

Тільки нікому прибрати!

Номер 7

До вашої уваги – вірш “Мій край”,  читають учениці 5-Б класу

Дерева, що радують листям рясним,

І квіти пахучі, промінням злотим.

 Умиті, бо сонечко радо зійшло,

І свiтло його нам тепло принесло.

Природа спiває, танцюють хмарки,

І слухають люди її залюбки.

Романтика рiчки, що тихо пливе,

Мене зачарує i в вирiй майне.

У полi пшениця, як золото, сяє,

Над нею пташина тихо лiтає...

І знову прокинуся вранці сама

З думками про дивну природу, одна.

Погляну у вiкна на всi тi машини,

Що гублять природи чарiвнi перлини,

Коли вже здiйсняться всi мої мрiї?

Чи, може, даремно плекаю надії?

Згляньмося, люди! Станьмо добрiшi!

Квiти, сади, вони, мабуть, рiднiшi,

Нiж всі механізми, що ми збудували...

Природо! Самих ми себе покарали!

Номер 8

До вашої уваги – пісня “Подивись навкруги” (на мотив “Червона рута”) від учнів 8-А класу

Подивись навкруги, що з природою стало:

Дихать зовсім нічим, люди всі у печалі.

Може десь у лісах, ще щебече пташина,

Але в місті у нас сум мелодії лине.

Приспів:

  Чистеньку воду

Не шукай у джерелах,

  Бо чорнобильський дим

  Вже і тут є, повір,

  А колишняя врода

  Зелененьких лісочків

  Відійшла в давнину,

  Ти повір.

Номер 9

До вашої уваги – “Подорож до “Музею води” – інформація від учнів 7 класу:

Носенко Андрій, ділиться враженнями про свою подорож до “Музею води” у м.Києв

У місті Києві у парку Хрещатий по вул. М.Грушевського 1в знаходиться Водно-інформаційний центр, більш відомий під назвою Музей Води.

Експозиції музею розташовані під землею, звідки i бере початок основа всього життя – вода.

Спочатку ми спускаємося на ліфті вниз у царину води.

Поступово переходимо в зал, де розповідають про всі водні багатства землі. Вибравши місце на глобусі, натискаємо кнопку, i на екрані демонструється фільм з розповіддю про водні запаси саме цієї крани.

Захоплює кам’яна печера, у яку можна сховатися під час справжньої грози, цікаво пройти по містку i торкнутися рукою водоспаду.

Корисну інформацію про економне ставлення та збереження водних ресурсів у сучасному світі отримаєте, ознайомившись із експозицією унітазів. Від найперших i до сучасних, економних.

Як попередження про забруднення води хімічними речовинами розповість виставка різноманітних синтетичних миючих засобів.

Для найменших відвідувачів є розважально-пізнавальна гра «Проклади шлях річці», також зможете побувати в середині мильної бульбашки.

Закінчується екскурсія біля стенду із зображенням людини, організм якої на 80% складається з води. Це своєрідне нагадування й попередження про дбайливе ставлення до води, без якої неможливе існування живих організмів.

Талісманом музею є крапелька води. I це зрозуміло, бо з маленької краплі беруть початок джерела, ріки, озера, моря, океани.

А девізом – слова: “Бережіть воду – джерело життя на землі”.

При нагоді використайте можливість більше дізнатися про головну складову життя – воду!!!

Номер 10

До вашої уваги – пісня “Україна  дивосвіт” у виконанні ансамблю нашої школи

Номер 11

До вашої уваги – “Екологічний танок”, у виконанні учениць 5-A класу

1 ведучий:

Може б, небо так не плакало.

Може б, вітер не хлистав,

Не шпурляв з дерев гілляками,

Не розхлюпував би став.

Може б, брудом не заносило

Гомінливе джерельце.

Може б, степом не покосило,

Не ламало б стебельце.

Може б, звіра в хащах темних

Не валило з дужих ніг,

Якби дії всі нечемні

Зупинить хтось раптом зміг.

Щоб сказав: «Людино, годі вже!

Будь господарем Землі

Бережливим. Й збереже

Бог хлібину на столі,

Росу чисту, дощ привітний,

Без кислот i без приправ.

Подарує день майбутній,

Тільки ти зусиль добав».

1 ведучий:

На цьому наше свято закінчилось. Дякуємо вам за увагу та участь.

Ми закликаємо вас: бережіть нашу планету!

Дбайте про неї, якщо не ми то хто!!!