Економічні ігри на уроках сталого розвитку

Економічні ігри на уроках сталого розвитку

Гра може мати різну мету:

Тільки лише розважати … - або ж

захопити      чимось       важливим,

потрібним, добрим.

                      Д. Кабалєвський

Ділові ігри, на мою думку, є передумовою досягнення успіху. Оскільки гра не тільки захоплює її учасників, а й створює умови для організації навчальної діяльності. Робота в ході гри найкраще підходить для уроків сталого розвитку. Ігри дозволяють залучити до праці дітей з різним рівнем інтелекту. Гра дозволяє особливо виділитись дітям з фізичним рівнем інтелекту. Це діти, які вчаться через практику. Це те поле діяльності, де вони можуть виділитися, одержати похвалу.

Всім учасникам ділові ігри дозволяють:

• закріпити теоретичні навики;
• прийняти рішення в умовах невизначеності;
• оцінити власні можливості;
• виявити:

•  особливості психології учасників, які приймають рішення;
• ділову активність;
• наявність практичного і стратегічного мислення;
• швидкість прийняття рішень;
• здатність аналізувати ситуацію;
• здатність вплинути на учасників команди;
• здатність прогнозувати ситуацію;
• здатність аналізувати помилки.

Тому під час вивчення теми «Економіка стійкого розвитку» доцільно проводити  інтегровані уроки спільно із вчителем економіки, використовуючи при цьому таку форму навчання як економічна гра. Де учні, наімовірніше, запам’ятають, що вони вивчали, та водночас отримають задоволення від вивчення того чи іншого матеріалу.

Уроки сталого розвитку будуть ефективними, якщо учні побачать позитивний результат своєї діяльності.  Ознайомившись із поняттям виробництво, доцільно запропонувати учням самим стати учасниками чи організаторами виробництва. Прикладом цього можуть  бути економічні ігри: «Книжкова фабрика», «Виготовлення піци» тощо.

В рамках тижня економіки в школі, можна запропонувати створити підприємства, які будуть працювати протягом усього шкільного дня. Це дає можливість не тільки реалізувати теоретичні знання в практичні навики, а й отримати результат своєї діяльності у вигляді прибутку (якщо виробництво організовано ефективно).

Економічні ігри є невід’ємною складовою стійкого розвитку її учасників.  Для активного сприйняття економічних понять і властивостей, які часто є складними для сприймання учнями, дуже ефективним є спосіб подачі матеріалу через ігрові моменти. Так для відповіді на питання:

• Що вивчає економіка?
• Та в чому ж основне протиріччя економічної науки?

Я використовую гру із застосуванням умовних ресурсів, (різнокольорові геометричні фігури 3 видів), які необхідно зібрати трьом групам учасників (попередньо згрупованих  за допомогою дитячої лічилки).

Гра проводиться в 3 етапи, які мають одне і те ж завдання:

зібрати свій ресурс протягом однієї хвилини. Обираю назви ресурсам такі, що реально існують і є обмеженими (наприклад: нафта, газ і кам’яне вугілля).  А також пов’язують, інтегрують курс економіки з іншими навчальними дисциплінами, зокрема з географією.

На першому етапі гри ресурсів багато і в учасників не виникає складності їх віднайти;

на другому етапі – ресурсів значно менше і потрібно прикласти зусилля для їх пошуку;

на третьому етапі діти уже починають шукати ресурси, які не були зібрані в 1 та 2 етапах гри.

По закінченні гри  діти відповідають на питання вчителя:

• На якому етапі гри було найважче віднайти ресурс? Чому?
• Що виробили для того аби віднайти ресурс на третьому етапі гри?
• Як в реальному житті можна вирішити цю проблему?

Разом із вчителем учні приходять до висновку що:

• Людські потреби (в даному випадку ресурс, який шукали) безмежні, а ресурси для їх задоволення обмежені;
• Основне протиріччя економічної науки: як задовольнити безмежні бажання при обмежених можливостях.

А під час вивчення тем уроку пов’язаних зі споживанням можна провести конкурсні ігри, такі як «Прийняття економічних рішень» для  формування навичок раціонального споживача та ощадливого покупця.

Наприклад: для прийняття рішення про необхідну кількість речей для подорожі, клас, що поділений на групи, складає  перелік бажаних речей.

Але як уже відомо, що ресурси для задоволення їх бажань обмежені і потрібно вибирати найнеобхідніше і відмовитись від інших, менш бажаних речей. Отже, знайомимось з поняттям альтернативного вибору та альтернативної вартості.

Також пропонуємо учням товари, які є дефіцитними, а отримання яких є бажаним для всіх. Одночасно знайомимо учнів з таким поняттям як дефіцит і робимо висновок про те, що і індивідам, і суспільству необхідно знайти шляхи подолання проблем дефіциту. Якщо ж дефіцитними є ресурси для задоволення потреб (це може бути грошовий капітал), то слід знайти шляхи на чому можна зекономити або відмовитися і водночас прийняти альтернативне рішення.

Важливим етапом для прийняття рішення є поетапна модель.

Поетапна модель – це дуже корисний засіб для прийняття рішень щодо важливих питань, які стоять перед суспільством, та особистих проблем, з якими вони стикаються у повсякденному житті.

ТАБЛИЦЯ ПОЕТАПНОГО ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

У чому полягає проблема?

Які є варіанти?

Які є критерії?

Оцініть варіанти.

Прийміть рішення.

• ОЦІНІТЬ кожний варіант (альтернативу)
• Поставте кожному варіанту плюс (+) або мінус (-) відповідно до того, наскільки він задовольняє кожному критерію.

ПРИЙМІТЬ РІШЕННЯ

• Підрахуйте чисту вартість кожного варіанта; який варіант найкраще відповідає вашим найвищим критеріям?
• Що ви виграєте від кожного варіанта?
• Що ви втрачаєте від кожного варіанта?

Після того, як дітьми приймається альтернативне рішення можна ще раз обговорити модель прийняття рішення та проаналізувати висновок.

По закінченні можна запропонувати учням розв’язати задачі, що включають в себе моменти прийняття рішення та вибору альтернативного варіанта.

Зокрема, для вибору альтернативи можна використовувати будь які ситуації, які на даний момент є найбільш актуальними або ж речей які є найбільш необхідними в даний момент. Тобто дану вправу можна використовувати пристосувавши її саме до тієї проблеми, яка вирішується.