Економічні реформи. Стан економіки. Рівень життя населення в період перебудови. Розробка уроку за освітньою технологією перевернутого навчання
Урок розроблено за освітньою технологією перевернутого навчання. Головне завдання уроку - схарактеризувати стан економічних реформ періоду перебудови, розкрити причини провалу реформ. Формувати в учнів вміння аналізувати та порівнювати економічні процеси; на основі різних джерел інформації описувати повсякденне життя та визначати зміни, пов'язані з процесами «перебудови».
Історія України 11 клас
Тема: Економічні реформи. Стан економіки. Рівень життя населення в період перебудови.
Мета: схарактеризувати стан економічних реформ періоду перебудови, розкрити причини провалу реформ. Формувати в учнів вміння аналізувати та порівнювати економічні процеси; на основі різних джерел інформації описувати повсякденне життя та визначати зміни, пов’язані з процесами «перебудови». Удосконалювати навички самостійної роботи з різними джерелами інформації; вдосконалювати вміння виявляти різні точки зору на певні події, вміти систематизувати здобутий матеріал та виділяти головне.
Виховувати
Обладнання: підручник, документи, тестові завдання, відеоматеріали, ноутбук, історичні атласи та карта, схеми з характеристикою показників розвитку економіки
Тип уроку: урок формування і вдосконалення знань, умінь і навичок
Хід уроку
І. Організація класу до уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань, які учні здобули самостійно на платформі
https://classroom.google.com/o/ODkzNTc4NzAxNlpa та за матеріалами підручника
1.Фронтальна бесіда:
- Назвіть головні, на вашу думку причини перебудови
- Які наслідки для України мала політика «прискорення»?
- Чому, на вашу думку, політика «прискорення» не принесла очікуваних результатів?
- Як вплинула Чорнобильська катастрофа на суспільно-політичні настрої людей?
- Історичний диктант
1.1. В якому році до влади в СРСР прийшов М. Горбачов? (Березень 1985р.)
2. Як було кваліфіковано ситуацію в економіці країни на квітневому 1985р. Пленумі ЦК КПРС? (Як небезпечну)
2.1. Коли почалася перебудова? (Квітень 1985р.)
2. На що були спрямовані реформи, затверджені у квітні 1985р.? (Вихід із кризи)
3.1. Що в ході реформ вимагало активізації? (Людський фактор)
2. Чи у 1985 – 1986рр. економіка України переживала піднесення? (Так)
4.1. Чи були серйозні проблеми в перебудовчих процесах в Україні? (Так)
2. Якою була позиція українського керівництва щодо перебудови? (Гальмування перебудови)
5.1. Як радянська влада поставилась до аварії ЧАЕС? (Приховувала факт аварії)
2. Яке місто, в наслідок аварії, стало містом привидом? (Прип’ять)
6.Що означає дата:
1. 26 квітня 1986р.? (Аварія на ЧАЕС)
2. 15 травня 1990р.? (Демократичні вибори до постійно діючого парламенту)
7.1. Скільки осіб постраждало в Україні від аварії на ЧАЕС? (3.2 млн. осіб)
2. Скільки, із загального числа постраждалих, було дітей? (1 млн.)
8.1. Чи подолані жахливі наслідки Чорнобильської катастрофи? (Ні)
2. Чи переміг партійний апарат у демократичних виборах до ВР УРСР? (Ні)
9.1. Під якими гаслами в країні почалися демократичні реформи? (Демократизації і гласності)
2. Якою реформую підкріплювався процес демократизації? (Конституційною)
10.1. Як називалося об’єднання партійної номенклатури у парламенті? («Група 239»)
2. Як називалась опозиційна група у парламенті? (Народна рада)
11.1. Чому компартійне керівництво відносилося до перебудови негативно? (Вона виходила з-під контролю)
2. Яка кількість осіб вийшла з КПУ у 1990р.? (Понад 250тис.)
12.1. Як, на думку істориків, реагувало українське суспільство на початок перебудови? (З обережним ентузіазмом)
2. Як вона, думка змінювалася з ходом перебудови? (Недовірою
ІІІ. Етап усвідомлення нового матеріалу
- Робота в групах- трійках із історичними джерелами, матеріалами підручника ст. 207 – 213 та відеоматеріалами за методом «Ажурна пилка»
- ша група Стан економіки
1. Продовжувала зберігатися висока частка засобів виробництва у загальному обсязі промислової продукції, яка на той час становила 72,1%, а частка товарів народного споживання — лише 27,9%.
2. Низькоприбутковими та збитковими були добувні галузі — вугільна, залізорудна, чорна металургія.
3. Інвестиції централізовано спрямовували в основному в атомну енергетику та військово-промисловий комплекс.
4. Зношеність основних фондів у промисловості становила в Україні 55 — 60%, а темпи модернізації та реконструкції підприємств були повільними.
5. У промисловості зберігалася значна частка ручної праці (34,5%). Ще гірші справи були у будівництві, де ручна праця становила 55%, та в сільському господарстві — 70%.
6. Близько 80% загального обсягу промислового виробництва на території республіки не мало завершеного технологічного циклу, а тому готову продукцію випускали за межами України.
7. До повного занепаду доведено сільське господарство республіки, для якого були характерні:
• систематичне обезлюднення села;
• некомпетентність значної частини керівних кадрів;
• низька продуктивність праці;
• відсутність достатніх фондів відтворення виробництва;
• значні втрати врожаю. Третина від вирощеного не доходила від поля до споживача.
Економіка СРСР перебувала в глибокій кризі, спад виробництва катастрофічно зростав, потрібно було здійснювати радикальні економічні перетворення.
Січень 1987 р. Відбувся Пленум ЦК КПРС «Про перебудову і кадрову
політику». Започатковано утвердження виборних засад в управлінні промисловими підприємствами, почалася практика формування адміністрації на конкурсній основі.
Червень 1987 р. Пленум ЦК КПРС «Про докорінну перебудову
управління економікою». Проголосив курс на «перебудову соціально-
економічної і політичної структури радянського суспільства».
• Розпочалася спроба реформувати управління економікою — перейти від адміністративних методів господарювання до економічних з демократичними засадами управління.
• Визнано неспроможність панівної концепції «розвиненого соціалізму».
• Сутність реформ (Рижкова — Абалкіна) виражено в трьох «с»: самостійність, самоокупність, самофінансування.
• Передбачалося розробити правові основи для забезпечення співіснування державного і недержавного секторів економіки (орендних, кооперативних, акціонерних, приватних, змішаних, а також підприємств за участі іноземного капіталу).
Прийнято закони:
«Про державне підприємство» (1987 р.),
«Про індивідуальну трудову діяльність» (1986 р.) тощо.
Передбачалося:
• переведення підприємств на госпрозрахунок;
• надання підприємствам деякої самостійності (у визначенні цін на продукцію, виборі виробничих і торгових партнерів, оплаті праці тощо) за збереження директивного планування;
• залежність заробітної плати від результатів господарської діяльності;
• запровадження у виробництво досягнень НТР;
• розвиток недержавних форм власності (орендної, кооперативної, акціонерної, приватної, змішаної, а також за участі іноземного капіталу);
• впровадження таких форм господарювання, як бригадний і сімейний підряд, що частково розкріпачувало людину, її ініціативу і ділову активність;
• розгортання індивідуальної трудової діяльності.
Суть економічних змін полягала в перенесенні уваги з кількісних показників на якісні, на розширення виробничих фондів та їх оновлення, нарощування видобутку паливно-сировинних ресурсів та їх економію.
Економічна самостійність — незалежна поведінка в ухваленні рішень щодо фінансово-господарської діяльності, складу та обсягу продукції, яку виробляють, щодо розпорядження майном і отриманими в процесі виробництва результатами.
Травень 1990 р. Оприлюднено урядову програму переходу до ринку. Вона передбачала:
• поступовий перехід до ринкових відносин під жорстким державним контролем;
• збереження значної частини державного сектору економіки
2-га група Рівень життя населення
1. Внаслідок деякої самостійності промислових підприємств зріс фонд заробітної плати, що уможливило зростання заробітної плати. 2. Гроші не забезпечувалися товарами, а тому знецінилися, виник значний дефіцит. 3. Товари виробляли низької якості. 4. Гострою залишалася житлова проблема. 5. Різко зросли ціни на товари першої необхідності, зросла спекуляція. 6. Зростала інфляція, збільшувався дефіцит державного бюджету, що призвело до зростання бартерних обмінів. 7. Загострилася продовольча проблема у країні, що спричинило зростання соціальної напруженості. 8. Червень 1985 р. Постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про боротьбу з алкоголізмом та його негативними наслідками». Активно проводиться антиалкогольна кампанія, яка призвела до: • дефіциту бюджету (до бюджету не надійшло 13 млрд крб); • інфляції; • непродуманого вирубування виноградників (вирубано 60 тис. га); • закриття виноробних підприємств; • значних збитків господарств, що становили 900 млн крб; • зменшення збору винограду на 20%; • стимулювала розвиток самогоноваріння; • вела до поширення наркоманії і токсикоманії.
9. Квітень 1986 р. Постанова ЦК КПРС «Про основні напрямки розв’язання житлової проблеми». Громадянам СРСР було оголошено, що до 2000 р. кожна сім’я матиме окрему квартиру чи будинок. Необхідного економічного обґрунтування ця програма не мала. 10. Травень 1986 р. Постанова ЦК КПРС «Про заходи щодо посилення боротьби з нетрудовими доходами». 11. 1986 р. Прийнято Комплексну програму виробництва товарів народного споживання і сфери послуг на 1986-2000 рр. Передбачалося забезпечення предметами повсякденного вжитку і послугами всіх жителів країни, ліквідацію дефіцитів і черг. Важливою передумовою цього вважалося успішне виконання Продовольчої програми, прийнятої у травні 1982 р., а в УРСР — у листопаді 1982 р.
Причини невдач економічних реформ
1. Відсутність послідовної, науково обґрунтованої стратегії розвитку.
2. Непослідовність у здійсненні реформ.
3. Прагнення поєднати командно-адміністративну і ринкову моделі управління економікою.
4. Відсутність компетентних керівників у проведенні реформ.
5. Гальмування реформ консервативними силами у керівництві.
6. Засилля воєнно-промислового комплексу, відсутність необхідних програм його реформування і переорієнтації на випуск товарів для народу.
Висновки
1. Проголошена 1987 р. господарська реформа обмежувалася реорганізацією управління, а не передбачала значних змін у виробничих відносинах.
2. Економічний застій середини 80-х років у другій половині цих років так і не змінився прискоренням і економічним зростанням. Безсистемна, без чітких планів перебудова вела до розвалу народного господарства, до руйнування економічних зв’язків між республіками. Народне господарство стало розбалансованим, що спричинило хаос у відносинах між підприємствами, галузями, республіками.
3. Радикальна економічна реформа не змогла подолати опору тоталітарної системи.
4. Продовжувалося різке падіння виробництва, відбувся сплеск інфляції, загострилися соціальні проблеми.
3-я група Розгортання страйкового руху
Причини розгортання робітничого руху
1. Невдоволення робітників непослідовністю та безрезультативністю економічних реформ.
2. Відмова владних структур від послідовних політичних реформ.
3. Погіршення становища робітників, невирішеність житлово-побутових проблем.
4. Відсутність у робітників декларованого права бути господарями на виробництві.
5. Посилення впливу мафіозних кланів.
6. Постійне зростання інфляції, цін, дефіциту товарів першої необхідності.
7. Тяжкі умови праці шахтарів:
• нестача техніки;
• значна частина ручної праці, яка сягала в Донбасі 57,9%;
• тяжкі умови праці, за яких температура у вибоях часто становила 30°С;
• висока смертність на шахтах від нещасних випадків.
Липень 1989 р. Шахтарський страйк, який охопив півмільйона гірників.
Особливості страйку
• висока організація;
• створення страйкових комітетів і робітничих дружин;
• висування поряд з економічними і політичних вимог — відставки місцевого партійно-радянського керівництва тощо.
Страйки розпочалися на шахтах, їх підтримали сотні тисяч робітників інших професій (60% підприємств та організацій Тернополя, транспортники Києва, робітники Львова, металурги Горлівки).
22 липня 1989 р. Між шахтарями та урядом СРСР було підписано угоду про виконання вимог страйкарів. До Москви вирушила делегація шахтарів домагатися гарантій виконання угоди.
Особливості страйків 1990-1991 рр.
1. Були організованішими.
2. Організацією страйків клопоталися страйкоми.
3. Охопили сотні підприємств і велику кількість робітників.
4. Ставилися політичні вимоги:
• ліквідація парткомів на підприємствах;
• націоналізація майна КПРС;
• відставка уряду;
• деполітизація правоохоронних органів;
• забезпечення реальної незалежності всіх республік;
• відмінити статтю 6 Конституції СРСР;
• дозволити вільне створення політичних партій та рухів;
• заборонити суміщення партійних і державних посад тощо.
Наслідки страйків
1. Страйки були новим етапом демократизації суспільства.
2. Вони засвідчили, що Комуністична партія, яка називалася партією робітничого класу, фактично не дбала про його інтереси.
3. Справили значний вплив на розвиток політичних процесів в Україні.
4. Шахтарі України домоглися збільшення заробітної плати.
5. З’явився закон про пенсійне забезпечення.
6. Одночасно страйки шахтарів призвели до значних втрат. Прямі збитки від страйків лише за 1989 р. становили 1,7 млн тонн вугілля, 80 млн крб, що призвело до погіршення фінансового становища шахтарських колективів, до скорочення бюджету області.
Значення страйків
1. Масові виступи шахтарів розхитували основи тоталітарної системи.
2. Вперше за роки радянської влади робітники відкрито продемонстрували, що їхні інтереси розходяться з інтересами тоталітарної держави Масові виступи працівників вугільної промисловості розхитували основи соціалістичного ладу.
IV. Підсумки роботи груп:
- Оформлення історичного колажу «Економічні реформи періоду «перебудови» та їх результат
- Узагальнююча бесіда за питаннями
- В чому суть аграрної політики, яка здійснювалася в СРСР у 1980-х роках? Чи призвела вона до якісних змін в аграрному секторі економіки?
- З якою метою впроваджувалась самостійність промислових підприємств?
- Яке значення мали прийняття законів «Про індивідуальну трудову діяльність…» та «Про кооперацію в СРСР»
- Охарактеризуйте рівень життя населення. Чому виник дефіцит товарів, які заходи були вжиті для його подолання?
- Про що свідчили страйки шахтарів, чому на них звучали не лише економічні, а й політичні гасла?
- Індивідуальний тестовий контроль знань
- Яке явище економічного життя було притаманне розвитку економіки УРСР у період перебудови?
- стрімке зростання сільськогосподарського виробництва
- гіперінфляція, грошова реформа
- хронічний дефіцит, ажіотажний попит
- широка приватизація державних підприємств
- У чому полягала мета курсу на «перебудову», проголошеного новим керівництвом КПРС на чолі з М. Горбачовим?
- у наданні незалежності республікам Радянського Союзу
- у ліквідації КПРС і формуванні багатопартійної системи
- в установленні культу особи лідера КПРС М. Горбачова
- в удосконаленні всіх сфер життя радянського суспільства
- Закон «Про економічну самостійність УРСР» був прийнятий:
- з метою реалізації положень Декларації про державний суверенітет УРСР
- із метою реалізації рішень Всесоюзного референдуму, що відбувся 17 березня 1991 р.
- як складова політики перебудови в СРСР
- після проголошення Акта проголошення незалежності України
- Яке твердження характеризує політику прискорення, проголошену радянським керівництвом у 1985 р.?
-
визнання приватної власності
- перехід до ринкової економіки
-
відмова від директивного планування
- збільшення витрат на технічне переоснащення промисловості
-
Зло, з яким закликала боротися постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР, що набула чинності у червні 1985 р.:
- проституція
- алкоголізм
-
наркоманія
- тютюнокуріння
-
Категорії населення, що чинили активний опір політиці радикальних реформ у СРСР у роки «перебудови»:
- військовослужбовці, інтелігенція, колгоспники
- інтелігенція, колгоспники, робітники
- колгоспники, робітники, партноменклатура
- партноменклатура, працівники державного апарату, офіцери-військовослужбовці
- Сутність поняття «системна криза», як прийнято характеризувати стан СРСР на середину 80-х рр.:
- кризовий стан економіки, неможливість її подальшого розвитку без докорінних змін.
- кризовий стан усіх ланок і сфер життя радянського суспільства, зокрема економіки, політичної сфери та соціальних відносин
- відсутність соціальної рівності, а внаслідок цього загострення суперечностей між соціальними верствами населення СРСР
- криза політичної надбудови, що спричинила зміну партійного керівництва Радянського Союзу і зокрема України протягом кількох років
- Які події відбулися в 1985-1991 рр.?
- Прийняття «Продовольчої програми»
- Усунення В.Щербицького від влади
- Відновлення діяльності Української Гельсінської групи (спілки)
- Прийняття Закону про мови в УРСР
- Схвалення нової Конституції УРСР
- Реформи о. Косигіна
- Установіть послідовність подій:
- катастрофа на ЧАЕС
- постанова пленуму ЦК КПРС про перебудову і кадрову політику партії
- обрання Михайла Горбачова генеральним секретарем ЦК КПРС
- відставка Володимира Щербицького з поста першого секретаря ЦК КПУ
- встановіть відповідність
|
1. Надмірне збільшення маси паперових грошей, що перебувають в обігу, порівняно з реальною пропозицією товарів і послуг 2. Політичний курс керівництва КПРС у роки перебудови, спрямований на введення обмеженої, контрольованої свободи слова в країні в інтересах проведення політики М. Горбачова 3. Політична система, при якій відсутній диктат однієї ідеології, існує можливість дотримуватися, висловлювати та відстоювати різні політичні погляди 4. Процес пом’якшення або скасування контролю держави за системою утворення цін 5. Злочинне використання державними чиновниками та іншими посадовими особами своїх формальних прав із метою особистого збагачення
|
А) Інфляція
Б) Плюралізм
В) Лібералізація цін
Г) Гласність |
V. Підсумки уроку. Рефлексія та самооцінка роботи в групі
Коментар оцінок
VI. Домашнє завдання виконати завдання 9 або 10 ст 214
Підготувати матеріал про створення багатопартійної системи у громадському житті наприкінці 80-х років ХХ століття
Додаток
Історичне джерело
Зі спогадів Григорія Сухини — голови страйкому шахти «Степова» (Західний Донбас): «Наприкінці липня 1989 р. до Донецька прибула урядова комісія з 8-10 осіб на чолі з Щадовим і Масолом нібито для спілкування зі страйкарями. Мені треба було терміново вирішувати питання щодо Першотравенська. Через депутата обласної ради я звернувся до голови Ради міністрів УРСР В. Масола. Потім постало питання про надання нашому місту статусу обласного підпорядкування. В. Масол поцікавився кількістю населення Донецька, а потім на моєму запиті написав: “Згоден”. Тоді я сказав, що згоди може бути недостатньо, потрібно написати якийсь офіційний документ. В. Масол відповів: “Голова Ради міністрів на такому простому папірці просто так свій підпис не ставитиме. Ти ж шахтар? От коли вийдеш на пенсію, цей папірець уставиш у рамочку під скло і иад своїм ліжком почепиш, щоб пам’ятав, з якою людиною розмовляв”. Однак я не розгубився і, попросивши в хлопців чистий аркуш паперу, відповів йому: “Ось на цьому аркуші я розпишуся, а коли ви йтимете на пенсію, почепите пал своїм ліжком на пам’ять про те, що ви розмовляли з шахтарем”. Подумавши, В. Масол сказав: “Ну, я знав, що шахтарі — люди з почуттям гумору. Дай потисну твою руку”. Потім його помічник відправив урядову телеграму до Верховної Ради України, звідки прийшла відповідь про позитивне вирішення питання щодо Першотравенська».
З виступу голови Дсржкомітету з економіки УРСР В. Фокіна про стан економіки восени 1990 р.
...Майже два роки я прагну довести доцільність на даному стані дуже прикрого та вкрай непопулярного заходу — уведення системи обмеженого нормування, яка гарантувала б кожній сім’ї необхідний мінімум продуктів харчування... А нині кожен день підносить нам сюрпризи: мало того, що наші колгоспи, не викопуючи завдання по заготівлі хліба, ігноруючи власні потреби, наввипередки продають у Прибалтику та Росію зерно за вкрай низькими цінами, так і російський прем’єр Іван Силаєв підписав постанову, згідно з якою з 15 вересня по 15 грудня більш як удвічі підвищено закупівельні ціни на продукцію тваринництва порівняно з нашими цінами. Не виключено, що прикордонні колгоспи таки женуть худобу до відповідних областей РРФСР, незважаючи на указ, прийнятий урядом нашої республіки...
А згадаймо нинішнє літо? Адже саме в жнива нам припинили постачання бензину. Нам недопоставили понад 600 тис. т пального, а щойно стало відомо, що скорочують і поставки сортового вугілля з Кузбасу.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку