Економічні системи та їхні типи

Про матеріал
Мета уроку - сформувати систему знань про економічні системи світу; про типізацію країн світу.
Перегляд файлу

Навчальний предмет. Географія 9  клас.

Розділ.  Національна економіка та світове господарство.

Тема.    Економічні системи та їхні типи.

Тип уроку: засвоєння нових знань і вмінь.

Безверхий Олег Олександрович, вчитель географії Півнянського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Фастівської районної ради Київської області.

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. ГЕОГРАФІЯ 6– 9 класи. – К, 2017.

Мета уроку:

           навчальна  сформувати систему знань про економічні системи світу;

                                               про типізацію країн світу.
           розвивальна  сприяти розумінню взаємозв’язків між економікою;

                                 удосконалити вміння та навички роботи з

                                тематичними картами атласу; розвивати творчу уяву

                                учнів.
           виховна     виховувати вміння самостійно працювати,

                      застосовувати здобуті знання на практиці.

КОМПЕТЕНТНОСТІ:

-Інформаційно-цифрова

компетентність

-Математична компетентність

 

Обладнання: карта України, політична карта світу, атласи, підручники.

Тип уроку: засвоєння нових знань і вмінь.

                                                                          

ХІД   УРОКУ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Перевірка домашнього завдання.

1. Дайте визначення поняття «світове господарство».

2. З якою метою порівнюють структуру господарств різних країн чи регіонів?

3. Поясніть, чому ми стверджуємо про єдність світового господарства, якщо до нього належать економіки країн різних типів.

4. Що таке міжнародний географічний поділ праці й чим він зумовлений?

5. На виробництві якої продукції спеціалізується Україна в міжнародному поділі праці?

 

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

      УЧНІВ

     Учитель: Ви знаєте, що світове господарство є неподільним і включає господарства всіх країн світу.

Але за яким принципом можна порівняти економіки двох країн?

Як  впливають економічні відносини всередині країни на її взаємозв’язки з світовим господарством?

     (Учні записують в зошит тему уроку)

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Економічна система – певна організація господарства країни.

Є чотири типи економічних систем:

  1. Традиційна економічна система.
  2. Командна економічна система.
  3. Ринкова економічна система.
  4. Змішана економічна система.
  5. Перехідна економічна система.  

1. Традиційна економічна система. Тип господарства, за якого всі ресурси перебувають у власності громади та розподіляються відповід­но до традицій і звичаїв, називають традиційною економічною систе­мою Переважання  сільськогого господарства. Промисловість  майже відсутня. Торгівля примітивна – бартер або примітивні грошові відносини.. Місцеве виробництво не забезпе­чує всіх потреб населення. Як наслідок — низький рівень життя. Таку економічну систему мають найменш розвинені країни світу: Буркіна- Фасо, Гаїті, Афганістан.

Добувна промисловість може бути основою економічного розвитку країн з високими доходами населення в разі впровадження наукових досягнень і ведення товарного спеціалізованого виробництва. До таких належать: Норвегія, Кувейт, Австралія.

2.Командна економічна система. Тип господарства, за якого всі ресурси й засоби виробництва є власністю народу, але в реальності центральна влада повністю контролює виробництво й розподіл продукції, називають командною економікою. Основний механізм господарю­вання — централізоване планування, відсутність конкуренції, впрова­дження нових технологій виробництва — спрямований передусім на на­рощування його обсягів. Ця система панувала в СРСР та в інших соціаліс­тичних державах. Нині вона залишилась на Кубі й у КНДР.

3.Ринкова економічна система. Ринкова економічна система заснована на приватній власності, свободі вибору та конкуренції. Вона спирається на особисті інтереси та обмежує роль уряду. Країн зі 100-від- сотковою ринковою економічною системою немає. Найбільше під це визначення підходить Сингапур та окремі малі держави з ліберальною моделлю економіки.

4. Змішана економічна система. Змішана економічна систе­ма поєднує елементи різних економік. Так організовані господарства Бразилії, Болгарії, Індії. Економіка сучасної України також є змішаною.

5.Перехідна економічна система.  Характерна для країн, які звільняються від недоліків адміністративно-командної системи. В таких умовах трансформаційні процеси відбуваються суперечливо, бурхливо, з гострими соціально-економічними потрясіннями, кризовими явищами. Саме таке становище характерне для сучасної України, інших країн, що утворились на терені колишнього СРСР, усіх країн, що відходять від командно-адміністративної моделі.

 

 

  2.Типізація країн світу за рівнем економічного роз­витку, місце україни у світовому господарстві.

Країни світу за рівнем економічного розвитку поділяють за кількома показника­ми. Основний — вартість ВВП. Його величина відображає економічний розвиток країни та її роль у світовому економічному просторі. Крім абсо­лютного обсягу ВВП, важливим показником економічного розвитку країн є розрахунок ВВП на душу населення. Його використовує ООН і Світовий банк для визначення рівня розвитку країни в доларах США за паритетом купівельної спроможності. Виділяють такі типи країн:

-з високим рівнем доходів (10 000 дол. США на одну особу та більше);

-з рівнем доходів, вищим за середній (5 000 — 9 999 дол. США на одну особу);

-з рівнем доходів, нижчим від середнього (2 001 — 4 999 дол. США на одну особу);

-країни з низьким рівнем доходів (2 000 дол. США на одну особу й менше).

За методикою ООН, до розвинених країн належать 60 держав Європи, Азії, Північної Америки, Австралії та Океа­нії. Усі вони характеризуються висо­ким рівнем економічного й соціального розвитку та мають найвище значення ВВП в розрахунку на душу населен­ня. Однак ця група країн вирізняється значною внутрішньою неоднорід­ністю, і в її складі виділяють чотири підгрупи.

Перша підгрупа — країни «Великої сімки» (США, Канада, Велика Британія, Франція, Японія, Німеччина, Італія). Ці країни-лідери мають найбільші масштаби економічної діяльності (мал. 5 на с. 11). Для них ха­рактерна структура господарства постіндустріального типу. На частку цих країн припадає майже половина ВВП і промислового виробництва та понад 25 % сільськогосподарської продукції світу. Показник ВВП на душу населення в них становить від 20 тис. до 30 тис. дол. США.

Другу підгрупу становлять малі високорозвинені країни Європи — Норвегія, Данія, Бельгія, Нідерланди, Швейцарія тощо. Незважаючи на те, що економічний потенціал кожної з цих країн незначний, вони беруть активну участь у міжнародному поділі праці. Показник ВВП з розрахун­ку на душу населення в більшості цих країн такий самий, як у країнах «Великої сімки».

Третю підгрупу утворюють неєвропейські високорозвинені країни — Австралія, Нова Зеландія, Ізраїль.

До четвертої підгрупи належать азіатські країни, які включено до економічно розвинених країн нещодавно: Республіка Корея, Сингапур, Гонконг/Сянган (САР Китаю), о. Тайвань (пров. Китаю). Вони впритул наблизились до економічно розвинених країн за показником ВВП на душу населення, мають різноманітну структуру економіки, зокрема роз­винений третинний сектор, що стрімко зростає, та беруть активну участь у світовій торгівлі.

До країн, що розвиваються, належать 143 країни й залежні території, з яких дві постсоціалістичні держави в Європі (Албанія та Молдова), в Азії — 46, Африці — 52, Латинській Америці — 33, Океанії — 12. Разом вони займають понад половину площі суходолу й зосереджують 60%  населен­ня світу. Між ними також існують значні відмінності в соціально-еконо­мічному розвитку. Переважно вони розміщені на південь від екватора.

Країни, що розвиваються, можна поділити на шість підгруп.

Першу підгрупу утворюють країни-гіганти — Аргентина, Бразилія, Китай, Індія, Індонезія, Мексика, які мають великий природний, люд­ський і економічний потенціал і в багатьох відношеннях є лідерами серед країн світу, що розвиваються. Ці країни виробляють майже стільки про­мислової продукції, скільки всі інші країни, що розвиваються, разом. Проте ВВП з розрахунку на душу населення в них значно нижчий, ніж в економічно розвинених країнах.

До другої підгрупи належать країни, які також досягли відносно ви­сокого рівня соціально-економічного розвитку й мають порівняно висо­кий показник ВВП на одну особу. Найбільше таких країн у Латинській Америці (Мексика, Уругвай, Чилі та ін.). До них також належить Україна.

До третьої підгрупи відносять новітні індустріальні країни, що ма­ють міжнародну спеціалізацію в багатьох видах переробної промисловос­ті. Основу їх економіки та експортного потенціалу становлять працеємні види економічної діяльності. До переліку таких країн належать: Малай­зія, Таїланд, Індонезія та ін.

Четверту підгрупу утворюють країни-експортери нафти. Завдяки припливу «нафтодоларів» показник ВВП на одну особу тут коливається між 10 і 20 тис. дол. США й більше.

Це передусім країни Перської затоки (Саудівська Аравія, Кувейт, Катар,

ОАЕ), а також Лівія та Бруней.

До п’ятої підгрупи — відсталих країн — належить більшість країн, що

розвиваються. Показник ВВП на одну особу в них менший, ніж 2 тис. дол. США на рік. Наявні феодальні елементи відносин. Найбільше таких країн в Африці, але вони є також в Азії та Латинській Америці.

Шосту підгрупу утворюють найменш розвинені країни світу. Їх об­разно називають «відчепленим вагоном людства», оскільки більшість із них дедалі більше відстають від інших країн світу. У них переважає не­товарне сільське господарство, майже немає переробної промисловості. ВВП на душу населення становить лише 100-300 дол. США на рік. До цієї підгрупи належать такі країни, як Афганістан, Малі, Гаїті та ін.

    

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

1.  Що таке економічна система?

2. Назвіть типи економічних систем та вкажіть їхні ознаки.

3. На які підгрупи й чому поділяють розвинені країни?

4. Які характерні ознаки країн, що розвиваються? Які групи країн можна виділити серед них?

 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ

Заключне слово

1.Економічна система – певна організація господарства країни.

2.Типізація країн світу за рівнем економічного роз­витку заснована вартість ВВП.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Опрацювати § 6 підручника.

2.Визначити 10 найбагатших країн світу.

3. Визначити 10 найбідніших країн світу

 Використана  література

1. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. ГЕОГРАФІЯ 6– 9 класи. – К, 2017.

2. Географія : підручник для 9 кл. загальноосвіт. навч.

закл. / Гільберг Т. Г., Савчук І. Г., Совенко В. В. — К. :

УОВЦ «Оріон», 2017. — 288 с. : іл.

3. Економічна і соціальна географія світу: Підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл./Б.П. Яценко, В.М. Юрків- ський, 0.0. Любіцева та ін.; За ред. Б.П. Яценка.— K.: Форум, 2006.— 351 с.: іл.

 

 

Автор гарантує, що конспект уроку чи заняття створено виключно його творчою працею, і бере на себе повну відповідальність перед третіми особами за порушення авторських прав.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додав(-ла)
Oleg Alez
Додано
17 червня 2021
Переглядів
10487
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку