Економічний аналіз проекту

http://www.free-powerpoint-templates-design.com. Економічний аналіз проекту. Основні поняття: засоби праці, виробничі сили, виробничі відносини, економічна система, витрати виробництва, собівартість, ціна та прибуток.

Зміст і структура виробничих сил і виробничих відносин01 Сутність економічної системи, собівартість продукції02 Завдання економічного обґрунтування проекту03 Процес оцінювання вартості виробництва проекту04 Зміст Джерела та шляхи економії матеріальних ресурсів05

Перед виготовленням запланованого виробу необхідно з'ясувати, чи є проект економічно вигідним, чи є потреба в заміні окремих конструктивних елементів, технології виготовлення виробу в цілому, використаних матеріалів. Щоб з'ясувати ці питання, здійснюють експертизу проекту.

Зміст і структура виробничих сил і виробничих відносин

В основу розвитку людського суспільства покладено матеріальне виробництво, створення матеріальних благ. Засоби праціПредмет праціПраця людини. Виробництво матеріальних благ у кожній суспільно-економічній формації має свої специфічні особливості, здійснюється за допомогою знарядь праці

визначення1234це змістовна, цілеспрямована діяльність людей, у процесі якої вони видозмінюють зовнішню природу, опосередковують, регулюють і контролюють обмін речей між собою. Праця людини це речі (об'єкти) природи, на які людина впливає в процесі праці, обробляючи їх. Предмети праці бувають двох видів:дані самою природою (наприклад, деревина); ті, що підлягають подальшій обробці (руда), їх називають сирим матеріалом, або сировиною. Предмети праціце речі чи комплекс речей, якими людина впливає на предмети праці. Засоби праці це чинники, які забезпечують перетворення речей природи відповідно до потреб людей на матеріальні й духовні блага і визначають зростання продуктивності сус. ВиробничіВиробничі сили

До структури виробничих сил належать. Виробничі сили1 Людина (головна виробнича сила);2 Засоби праці . 4 Сили природи, які використовуються людьми; 3 Предмети праці (засоби виробництва); 5 Наука 7Інформація6 Форми і методи організації виробництва;

Виробничісили. Оскільки виробничі сили відтворюють відносини людини і природи, то, з одного боку, вони повернуті до сил природи, а з іншого — до системи суспільних, перш за все економічних, відносин, у складі яких виділяють техніко-економічні, організаційно-економічні, соціально-економічні, тобто виробничі, відносини.

Виробничі відносини - це суспільна форма розвитку виробничих сил у процесі виробництва, обміну, розподілу та споживання матеріальних і духовних благ. Такою ж суспільною формою є й відносини власності. Власність можна розглядати, як виробничі відносини між людьми з приводу привласнення засобів виробництва, робочої сили, предметів споживання, послуг, об'єктів інтелектуальної власності в усіх сферах суспільного відтворення. Виробничі

Сутність економічної системи. Собівартість продукції

Економічна система. Відносини власності за своїм економічним змістом охоплюють усю сукупність виробничих відносин, є їхньою системною сутністю. Економічна системаце сукупність усіх видів економічної діяльності людей у процесі їхньої взаємодії, спрямованих на виробництво, обмін, розподіл і споживання товарів і послуг, а також на регулювання такої діяльності згідно з метою суспільства. Витрати використовуються для оцінювання й аналізу виконання планових показників, вивчення результатів діяльності окремих підрозділів і підприємства в цілому. Виробничі сили. Техніко-економічні відносини. Господарський механізм, оскільки регулювання економічної діяльності здійснюється за його допомогою. Виробничі відносини чи відносини власностіорганізаційно-економічні відносини. Основними елементами економічної системи її підсистемами є: технікапідприємствоекономікавиробництво

15%25%35%45%за місцем виникнення — витрати виробництва підрозділу, дільниці, службиза видами продукції, робіт, послуг — витрати на.вироби, групи однорідних виробів, одноразові замовлення, реалізовану продукцію;за видами витрат — витрати за економічними елементами, статтями калькуляції;за способом перенесення витрат на продукцію — на прямі та непрямі;Собівартість продукції (робіт, послуг) це виражена в грошовій формі витрата на виробництво і збут продукції. Собівартість об'єднує дві частини вартості — вартість використаних засобів виробництва і частину вартості необхідного продукту. У процесі планування, обліку й аналізу витрати класифікуються за ознаками і поділяються:за ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат — на умовно-змінні й умовно-постійні, або змінні чи постійні; за календарними періодами — на поточні й одноразові.

Собівартість продукції (робіт, послуг) 123456 Собівартість продукції визначається індивідуальними затратами праці в умовах досягнутого на конкретному підприємстві технічного рівня виробництва (індивідуальна собівартість), тим часом як вартість продукції (робіт, послуг) — затратами суспільно необхідної праці. Собівартість Отже, собівартість є основою вартості. Вартість необхідного продукту є сукупністю витрат для відтворення робочої сили і складається не тільки з коштів на оплату праці, а ще й із грошових виплат і безплатних послуг із суспільних фондів споживання, які в собівартості промислової продукції відображені частково, у вигляді відрахувань на соціальне страхування. це виражена в грошовій формі витрата на виробництво і збут продукції. Собівартість об'єднує дві частини вартості — вартість використаних засобів виробництва і частину вартості необхідного продукту. Визначення. Вартість використаних засобів виробництва об'єднує витрати на використання предметів праці (сировини, матеріалів, енергії, тари і т. д.) та частину вартості засобів праці, перенесену на продукцію у вигляді амортизаційних відрахувань. Третя частина вартості — додатковий продукт суспільства — використовується для розширення виробництва, виплат і безплатних послуг із суспільних фондів споживання. Обидві ці частини забезпечують просте відтворення виробництва. Собівартість продукції як найважливіший інструмент вимірювання рівня затрат суспільної праці є основою для формування і вдосконалення цін, визначення доходу, прибутку, рентабельності та інших фінансових показників.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; загальновиробничі витрати01020304включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, куплених напівфабрикатів і комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо зараховані до конкретного об'єкта витрат. До складу прямих матеріальних витратвключаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо зараховані до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних ділянок, амортизація тощо. До складу інших прямих витрат включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо зараховані до конкретного об'єкта витрат. До складу прямих витрат на оплату праці Серед економічних категорій, що використовуються в ринковому механізмі господарювання, є ціна.

Ціна це грошовий вираз вартості товару. За її допомогою порівнюють витрати і результати господарської діяльності, обґрунтовують вибір найефективніших напрямків капітальних вкладень і розвиток нової техніки, стимулюють виробництво та споживання високоякісних видів продукції.

Ціна. BUYSELLЦіна є важливим інструментом конкурентного процесу. Конкурентне ціноутворення — основа саморегулювання ринку та еквівалентного обміну товарами. За характером обслуговуваного обігу продукції всі ціни поділяються на відпускні, оптові та роздрібні. Залежно від розмірів купівлі-продажу товарів існують біржові, внутрішньофірмові, трансферні, роздрібні ціни. Суть ціни найбільш наочно проявляється в її функціях: розподілу, врівноваження, інформування, стимулювання та збереження дохідності підприємства. Ціни за впливом на них конкуренції поділяють на конкурентні, монопольні, регульовані, індикативні. Ціни відрізняються за територією дії — поясні, національні, світові. Існують також базові ціни, ціни пропозиції, прейскурантні, виробництва, пільгові. $100.50$203.00

Завдання економічного обґрунтування проекту

Після обґрунтування прототипу виробу обґрунтування витрат необхідних матеріалів, засобів енергії, коштів на оплату праці під час виготовлення виробу; визначити собівартість виробу, що виготовляється; величини запланованого прибутку і договірної ціни виробу; визначити рівень рентабельності виготовленого виробу; планування випуску виробу: кошторис доходів і витрат.чим підтверджується принципова можливість його виготовлення, на конструкторському етапі необхідно здійснити:яким має бути розмір коштів для здійснення випуску першої продукції; чи буде отримано прибуток від реалізації проекту, і якщо так, то чи буде він достатнім для повернення вкладених грошей;через який термін будуть повернуті вкладені кошти; наскільки ємним за платоспроможним попитом, перспективами і конкуренцією буде прогнозований ринок нової продукціїякою є планова собівартість продукції, яку розробляють; яким є обсяг випуску продукції на ринок; скільки років триватиме реалізація товару на ринку тощо. Необхідно зробити попередню економічну оцінку доцільності впровадрозробленого проекту у виробництво, випуску й продажу виробу. На цьому етапі розроблення проекту слід одержати відповіді на такі питання

У процесі попереднього економічного аналізу корисно визначити дійсну вартість майбутніх грошових потоків, яку генерує інноваційна продукція. Якщо неможливо продати продукцію за ціною, що перекриває очікувані виробничі витрати і будь-які пов'язані з цим платежі (виробничі накладні витрати, торговельні витрати тощо), то немає сенсу братися за розроблення. Економічна оцінка спроектованого виробу здійснюється на підставі його порівняння з відомими зразками-аналогами і включає оцінку наявності недорогих матеріалів, можливості використання відходів Питання прибутку може бути вирішальним для багатьох видів інноваційної продукції.

Процедура оцінювання вартості виробництва проекту

Економічне оцінювання об'єкта і процесу технологічної діяльності вартістьвиробництводоцільно здійснювати у такій послідовності: 1визначити витрати матеріалів М3

Розрахунок витрат матеріалів{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Матеріал. Вартість одиниці вимірювання. Витрати матеріалів. Вартість витрат, грн. Разом

Infographic Style Е — спожита електроенергія, к. Вт год; Р — потужність споживача електроенергії, Вт; 0,25 — вартість тарифу на електроенергію, грн/к. Вт; Це - вартість спожитої електроенергії; t — тривалість роботи споживача електроенергії, год; 2. Обчислити вартість витрат на електроенергію Це під час роботи: ЕРt. Це. Це =0,25 Е

0304здійснити розрахунок оплати праці на тій підставі, що оплата працівника 3-го розряду здійснюється погодинно: обчислити величину податку на заробітну плату Оп, який становить 15 % від заробітної плати: Де t рд тривалість виконання робіт з виготовлення виробу, год; 05обчислити амортизаційні відрахування на інструменти та обладнання

6. обчислити амортизаційні відрахування на інструменти та обладнання{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Інструменти та обладнання. Вартість , грн. Час зношення обладнання, грн. Амортизаційні відрахування, грн

..величина амортизаційних відрахувань на одну робочу зміну (6 год), грн0,1 — коефіцієнт, що враховує 10 % від собівартості обладнання; . В — вартість обладнання, грн.; . N — час зношення обладнання, дні;

розрахувати загальну собівартість виготовлення виробу: обчислити величину прибутку (П) унаслідок реалізації виробу в межах 10-25 % від собівартості виробу:обчислити договірну ціну Дц реалізації виробу:визначити рентабельність проектованого виробу:

15%25%35%45%визначити вартість елементів виробництва; створити електронну таблицю для визначення вартості виготовлення продукції; розрахувати розмір усіх витрат на комерціалізацію проекту; доповнити електронну таблицю відсутніми витратами за проектом; дослідити чутливість вартості проекту до ключових параметрів. Слід пам'ятатищо за допомогою сучасного програмного забезпечення легко розробити доволі складні моделі, здатні давати конкретний результат навіть за суперечливих даних. Майстерність полягає в тому, щоб дати реалістичні оцінки й виявити області невизначеності. . Загальний підхід полягає у створенні електронної таблиці в комп'ютерному табличному редакторі, яка дасть змогу досліджувати вплив ключових параметрів на вартість проекту, починаючи з простої моделі та поступово її ускладнюючи. Це дослідження рекомендується проводити в такому порядку:

Слід пам'ятати що за допомогою сучасного програмного забезпечення легко розробити доволі складні моделі, здатні давати конкретний результат навіть за суперечливих даних. Майстерність полягає в тому, щоб дати реалістичні оцінки й виявити області невизначеності.

Основними джерелами даних можуть бути: Add Text. Add Text. Add Text. Зібрана по крихтах інформація може стосуватися матеріалів, компонентів, вузлів, дизайну, характеристик продуктивності; 1. відомості про аналогічні вироби. які зазвичай з готовністю надають інформацію про його ціни й робочі характеристики. Іноді така інформація доступна через рекламні матеріали та Інтернет-сторінки компаній;2. виробники та постачальники обладнання, є природним джерелом інформації про склад, специфікацію, ціни, знижки тощо. Коли вимоги до матеріалів не відповідають зазначеним у прайс-листах даним, постачальники часто можуть надати розцінки або надійні калькуляції на ці матеріали.3. компанії, що постачають матеріали та обладнання

Загалом собівартість виробництва проекту можна оцінити завдяки таким послідовним діям:1 Скласти виробничу схему проекту, позначивши на ній зв'язки між етапами.3 Там, де можливо, потрібно знайти інформацію про вартість, зробити обґрунтоване припущення, переконатися, що не вводите себе в оману, недооцінюючи реальну вартість.5 Якщо собівартість трохи вища або дуже близька до очікуваної ціни продажу, то це є підставою для продовження роботи. 2 Для кожного етапу перелічити всі чинники, які можуть вплинути на вартість. Вирішити, що відомо, а про що потрібно дізнатися з інших джерел.4 Створити комп'ютерну великомасштабну таблицю (наприклад, у Microsoft Excel, щоб змоделювати виробничу схему та витрати). Переконатися, що вона дає розумні відповіді.6 Якщо вартість набагато нижча за очікувану ціну продажу, можливо, щось не враховано або недооцінено. Необхідно повторно перевірити розрахунки.7 Продовжити аналіз виробничої схеми, ускладнюючи її відповідно до збільшення знань про процес. Там, де можливо, слід замінити оцінки реальними даними. .

Джерела та шляхи економії матеріальних ресурсів проекту

Економія має неабияке економічне значення. Це зумовлюється постійним збільшенням абсолютного споживання сировини, матеріалів, енергії для виробництва продукції в різних галузях народного господарства, переважною часткою матеріальних витрат у загальній її вартості. Економія матеріальних ресурсів дає змогу з тієї самої кількості сировини і матеріалів виготовляти більше продукції без додаткових затрат суспільної праці, підвищувати ефективність виробництва в цілому на кожному підприємстві. Раціональне та економне витрачання окремих елементів проекту

Для вимірювання ступеня ефективності використання матеріалів існує відповідна система техніко-економічних показників. Матеріали Економічні показники11. На підприємствах, що переробляють первинну сировину, застосовують показник (коефіцієнт) виходу, або видобутку, готової продукції з вихідної сировини. Наприклад, кольорова металургія — коефіцієнт видобутку міді з руди, цукровий завод — вихід цукру з буряків. 2 На окремих підприємствах використовують витрати сировини на одиницю готової продукції. Наприклад, підприємства чорної металургії — витрати залізної руди, коксу на 1 тонну чавуну, на підприємстві мінеральних добрив — витрати сірчаної кислоти на 1 тонну суперфосфату. 4 На окремих підприємствах розраховують коефіцієнт використання площі матеріалу (листовий прокат, тканина, шкіра). 3 На підприємствах обробної промисловості використовують коефіцієнт використання матеріалів, тобто відношення чистої ваги до норми.5. Коефіцієнт використання об'єму матеріалу (деревина). Ефективне використання обігових фондів передбачає розв'язання завдань з економії сировини, матеріалів, палива, електроенергії.

15%25%35%45%зниження масових виробів.зменшення питомих витрат матеріалів;скорочення витрат і відходів сировини і матеріалів; використання відходів і побічних продуктів; утилізація вторинних ресурсів; заміна натуральних видів сировини та матеріалів штучними їх видами. Джерела показують, за рахунок чого можна досягти економії, шляхи показують, як саме, за допомогою яких заходів можна заощадити ті чи інші види матеріальних ресурсів. Джерела економії матеріальних ресурсів

Шляхи економії матеріальних ресурсів Виробничо технічні заходи. Організаційно-економічні заходи: удосконалення матеріальних нормативів; поліпшення організації матеріального забезпечення виробництваупорядкування системи ціноутворення; застосування дієвої системи економічного стимулювання. первинна обробка та збагачення сировини; комплексна переробка сировини; застосування ресурсозберігаючої техніки; запровадження маловідходної та безвідходної технології.

Визначення Відходи виробництва — це залишки сировини і матеріалів, які втратили початкову споживчу вартість (обривки, стружка, технічне масло, жом). Відходи споживання — виробничі (брухт, гума, тара), побутові споживання (ношені речі, одяг, макулатура). Серед джерел і шляхів економії матеріальних ресурсів найбільше уваги можна приділити: Процеси комплексній переробці сировини процесу промислової переробки, результатом якого є добування з вихідної сировини всіх корисних її компонентів та повне використання їх, включаючи і технологічні відходи; вторинним матеріальним ресурсам залишкам сировини, відходам виробництва і споживання, які можуть бути використані у виробництві.

Виконайте завдання