Екотрофологія-наука про екологічно безпечне харчування

Екотрофологія-наука про екологічно безпечне харчування

Мета:ознайомитись із новим направленням у науці - екотрофологією, розширити знання в сфері харчування людини; сформувати екологічне мислення; вміння визначати екологічні проблеми харчування.

В Україні нині формується державна політика в галузі харчування. З огляду на це фахівцям різних галузей виробництва і науки належить вирішити низку важливих завдань, серед яких здійснення освітніх програм у сфері харчування, пропагування основ раціонального харчування серед населення є одними з найважливіших. На виконання цих завдань пропонується вивчення дисципліни екотрофології, яка узагальнює наукові та практичні досягнення в галузі харчування людини.

Екотрофологія– нова для нашої країни наука, яка виникла на стику різних наук, її теоретичний каркас тільки формується.

На кафедрі загальної екології та екотрофології у Білоцерківському національному аграрному університеті, є дисципліна під назвою: Екотрофологія. Кафедру екотрофології засновано 2003 року (рішення вченої ради Білоцерківського НАУ від 4 квітня 2003 року, протокол № 8). Концепція навчально-наукової діяльності кафедри полягає в підготовці висококваліфікованих фахівців-екологів, які мають відповідні знання про сучасний стан агропромислового комплексу України, засоби екологізації і сталого розвитку систем виробництва продовольчої сировини та харчових продуктів.

Дисципліна розглядає:основи фізіології харчування людини; хімічну природу харчових продуктів, функції, структури і властивості їх основних компонентів (білків, жирів, вуглеводів тощо);структуру і характер харчування сучасної людини залежно від умов її життя, віку та стану здоров’я;питання безпечності продовольчої сировини і харчових продуктів.

Вимоги щодо знань і вмінь, набутих внаслідок вивченняекотрофологіїа) знати:теоретико–концептуальні аспекти раціонального харчування людини;основи фізіології харчування людини;якісний склад харчового раціону;основи складання харчових раціонів;вимоги до безпечності харчових продуктів і продовольчої сировини; санітарно–епідеміологічне значення їжі;способи оптимізації харчування населення;основи зберігання харчової продукції;ідентифікація харчової продукції;методи дослідження харчових продуктів.

б) вміти:застосовувати знання щодо загальнобіологічних аспектів екології харчування в роботі лікаря ветеринарної медицини з безпеки та якості с/г та харчових продуктів; вирішувати питання санітарно–гігієнічних досліджень та ветеринарно–санітарного благополуччя харчових продуктів та сировини тваринного походження;використовувати знання щодо якісного складу та харчової цінності харчових продуктів тваринного походження, які можуть змінюватися під час переробки, транспортування, зберігання тощо;володіти сучасними методами досліджень харчових продуктів тваринного походження;застосовувати знання щодо нормативно–правової бази безпечності харчових продуктів тваринного походження в Україні. Вимоги щодо знань і вмінь, набутих внаслідок вивченняекотрофології

Харчування - головний керований чинник, що забезпечує нормальний розвиток, здоров'я та якість життя людини, її працездатність, довголіття, творчий потенціал.

Вирішити проблему забезпечення населення харчовими продуктами лише за рахунок розширення виробництва традиційних натуральних нині не так просто. Тому в структурі раціону XXI століття поряд із традиційними натуральними харчовими продуктами важливе місце посідатимуть модифіковані натуральні продукти з генетично модифікованих джерел і продукти з модифікованими, заданими властивостями (функціональні харчові продукти, збагачені есенціальними харчовими речовинами і мікронутрієнтами), а також БАД. Водночас впровадження генетично модифікованих джерел їжі потребує вирішення певних біологічних, медичних, психологічних і законодавчих проблем. В Україні ще не існує системи регулювання та контролю за використанням таких харчових продуктів.

Нераціональне харчування на пряму пов’язане з такими проблемами, як ожиріння, зайва вага, гіподинамія, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, а також помітно скорочує тривалість повноцінного здорового життя людини. Ті, хто дбають про своє здоров’я повинні дотримуватись трьох принципів здорового харчування: помірність (щоб калорійність раціону не перевищувала енергетичних витрат організму); різноманітність (передбачає споживання продуктів усіх основних груп (хліб, крупи, фрукти, овочі, м’ясо та молочні продукти); збалансованість (означає правильне співвідношення цих груп продуктів).

У повсякденному харчуванніобов’язково мають бути: білки; жири; вуглеводи; вітаміни; мінеральні речовини; клітковина; вода.

Аналіз динаміки харчування різних груп населення України свідчить, що за останні роки істотно порушилася структура харчування українців. Знизилося споживання м’яса і молока, фруктів і овочів, риби і рослинної олії. Зросло споживання лише одного продукту, який по праву називають національним – картоплі. У харчуванні населення України можна виділити наступні важливі порушення: надлишкове споживання тваринних жирів;дефіцит поліненасичених жирних кислот;дефіцит повноцінних тваринних білків;дефіцит більшості вітамінів;дефіцит макро- і мікроелементів (кальцію, феруму, йоду, фтору, селену, цинку);виражений дефіцит харчових волокон.

Основними причинами порушення структури харчування населення України є з одного боку низька матеріальна забезпеченість більшості населення, з іншого – низька культура споживання. Відтак вирішення проблеми харчування населення потребує консолідації зусиль влади, виробників, науковців та практиків. І це закономірно. Адже для збереження та зміцнення здоров’я народу, профілактики захворювань, пов’язаних із порушенням харчового статусу людини, необхідно створити медичні, правові, економічні та соціальні передумови.

Д/з. Підготувати навчальні проєкти:14. Виготовлення мила з мильної основи.15. Дослідження хімічного складу їжі.16. Хімічний склад жувальних гумок.17. Хімічний склад засобів догляду за ротовою порожниною.18. Друге життя паперу.19. Джерела органічного забруднення території громади (мікрорайону).