2 березня о 18:00Вебінар: Як казка допомагає навчати образотворчому мистецтву учнів 5-7 класів

Екскурсія "Моє село- окраса України"

Про матеріал
Цікавий матеріал про рідне село, що допоможе дітям більше дізнатися про історію свого краю, його історичні місця та минуле, про цікавих людей, керівників, пам'ятки та природні ресурси.
Перегляд файлу

 

 

            Горішньошеровецька ЗОШ І-ІІІ ступенів

 

 

 

 

 

 «Моє село – окраса         України.»

(екскурсія)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                  Класний керівник:  Луканюк О. І.

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Тема:          Моє село - окраса України.
Де ти живеш. Твоє рідне село - Горішні Шерівці – окраса України

Мета: Формувати уявлення про рідне село: його назву, визначні місця, історичні дані. Розвивати почуття причетності до історії та майбутнього свого краю, виховувати патріотичні почуття, позитивне ставлення до об'єктів природи, історичних пам'яток свого краю.

Маршрут: дитячий садок, парк, садиба селянської спілки, церква, школа, відділення зв'язку, сільська рада, медична установа, школа, дитячий сад,
                                            Хід екскурсії

I. Організаційний момент.

  1. Ознайомлення з маршрутом екскурсії. Повторення правил безпеки руху дітей з учителем.
  2. Екскурсія.

1. Вступне слово вчителя.

В усіх нас є одна єдина Батьківщина - наша рідна Україна. Але в кожного є найкраще місце на землі. Це місто або село, де народився ти і живеш. Тут живе твоя родина, друзі. Тут твоя рідна домівка. Любити рідний край - значить вивчати і берегти його історію.

  1.   Бесіда про місце проживання, кожного з дітей.
  2.   Розповідь  вчителя.  Історичні згадки про село.

Село Горішні Шерівці розташоване за 27 км на південь від районного центру м. Заставші, що на Буковині. Загальна територія села 1198 га. Село поділяється на два великі кути: Гора і Долина. Перша згадка про село Горішні Шерівці датується 1453 роком. Історія села сягає в далеке минуле. Вчені описали Городище, як археологічну пам'ятку трипільської культури. Це одне з найкрасивіших сіл Буковини. Цього року йому виповнилося 550 років. З 1514 по 1772 рік територія села перебувала під турецьким гнітом. Згадкою про ті часи, є турецька півниця, яка знаходиться на околиці села. У 1848 році була збудована спиртова фабрика, продукція якої ішла за межі Буковини. Маючи багаті кар'єри на пісок і глину, у 1890 році почалося будівництво, цегельні. Тепер немає ні ґуральні ні цегельні. Залишилися лише спогади про ці місця. На території ґуральні розмістилося правління колгоспу у 1950 році. Кількість працюючих 967 чоловік, землі всього 2297 га (орної в т.ч. 1160 га). Костенюк Василь Леонтійович перший голова колгоспу. Колгосп у 2001 році став селянською спілкою орендарів землі.

Піщаний кар'єр біля села є базою для будівництва міст і сіл Буковини.

У 1871 році збудовано початкову школу, де навчалися діти заможних селян. Ця невелика будова стояла у центрі села поблизу церкви. З 1949 року в селі почала працювати спочатку семирічна, а потім восьмирічна школа. В 1967 році в селі було збудовано середню школу, яка діє і по сьогодні. У 2003 році тут вчиться у 21 класі 480 учень. У школі працює 33 вчителів. Цей Дім Знань є окрасою села.

Церква. Храм Успіння Богородиці розташований у центрі села. Церква почала діяти у 1880 року. їй 123 роки. Будували церкву 30 років. Половину грошей на церкву дав пан Задурович, інша половина - це пожертвування односельчан. Житель села Бойко Іван у 1907 році на свої кошти придбав Євангеліє. Його вартість - це четверта вкладених грошей у будівництво церкви. Церква побудована з каменю, який били на Городищі (в лісі у пана) і возили волами в центр села.

Парк (оґрад). На території села є парк. Закладений він був більше як сто років тому. Пан Задурович привіз саджанці різних дерев і насадив парк біля свого маєтку. Це був гарний маєток на березі невеличкої річечки Чоботарки. У парку було біля 60 видів дерев. Серед них ялина, акація, ясен, дуб червоний, бук. Площа парку займала 0,5 га. Найбільш рідкісним деревом у парку є червоний дуб. Його висота 19 м. Ширина крони 15 м. Діаметр стовбура 1,5 м.

У 1989 році почала працювати нова амбулаторія. Тут працюють 3 лікарів з вищою освітою і 5 середній медичний персонал. Ця одна із 10 амбулаторій району, що віддано служить людям.

У 1992 році введено в дію нове приміщення відділення зв'язку. Тут є пошта, ощадна каса, телефонна підстанція. На другому поверсі розмістилася Горішньошерівецька сільська рада, бібліотека.

У 1982 році відкрили нову двохповерхову дитячу установу. Тут працює 25 працівників з них 7 вихователів, музичний керівник, медсестра. Садок відвідує від 60 до 120 дітей.

IV. Підсумок проведеної екскурсії.

V. Завдання для дітей і батьків.
Бережіть, шануйте і любіть своє село.

 

doc
Додано
30 березня 2020
Переглядів
314
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку