Місто-порт з’явилося на місці свіжозахопленої росіянами турецької фортеці Хаджибей у 1795 році. Ніхто не записав чому, порт назвали «Одеса» – для науковців це і нині загадка. Чи то помилково локалізували давньогрецьке місто Одесос на місці Хаджибея, хоча воно лежало на місці сучасної болгарської Варни, чи то перекрутили назву турецького регіону Едисан (саме в його межах лежав Хаджибей). Один із символів Одеси – оперний театр
За двадцять років до заснування Одеси, відразу після руйнування Запорізької Січі у 1775 році, поряд із Хаджибеєм поселились козаки. Вони отримали дозвіл від турецького султана і заснували чималеньке село Куяльник. Нині це частина Одеси. Козацький цвинтар Куяльника – один із найбільших і найстаріших в Україні, називається Сотниківська січ (кажуть, перші поховання тут були членів родини Сотниченків). Тут зберіглося 205 старовинних козацьких хрестів – унікальна пам’ятка української історії. Саме козаки стали першими розбудовниками порту, а першим керівником міста став каталонець Хосе де Рібас. Потім містом керував француз Дюк де Рішельє (родич відомого кардинала), який перетворив Одесу із дрібного припортового містечка у крупне торгове місто. У 1820 році це вже був найбільший чорноморський порт імперії, небувалому розвитку якого сприяло впровадження порто-франко (вільної економічної зони) ще у 1817 році. Одеська міська Дума. Одеський порт сьогодні
Зовсім поряд із Приморським бульваром, на вулиці Ланжеронівській, стоїть ще одна видатна пам’ятка Одеси – оперний театр. Будівля, зведена у стилі віденського бароко (необароко), проектувалася видатним австрійським архітектурним бюро Фельнера і Гельмера. Це один із кращих оперних театрів не лише в Україні, а й у Європі (принаймні, так кажуть одесити). Найпопулярнішою, серед туристів, вулицею Одеси є пішохідна – Дерибасівська. Тут найбільша кількість пам’яток, кав’ярень, ресторацій та модних бутіків. Серед усього виділяється будівля Пасажу, яка була зведена на замовлення багатого купця Мойсея Менделевича за проектом чеського архітектора Влодека. Готель, крамниці та скажена кількість розкішних скульптур. Так було у 1900 році, так і нині, коли будівлю відреставрували, після десятиліть радянської занехаяності й забуття.
Найцікавіші архітектурні пам’ятки та ансамблі Одеси розташовані у Приморському районі – саме ця ділянка міста претендує на включення до Списку ЮНЕСКО. Звичайно, місто-порт починається із порту. Звідси, до площі, на якій стоїть пам’ятник герцогу де Рішельє, піднімається одна із головних пам’яток міста – Потьомкінські сходи. Це 192 сходинки із десятьма уступами. Колись сходинок було 200, але із часом 8 прибрали. Ширина верхньої частини сходів 12,5 м, нижньої – 21,7 м, і саме тому сходи, візуально, здаються значно більшими, ніж є насправді. Рішельєвські, Миколаївського бульвару, Гігантські, Бульварні, Портові, Великі, Кам’яні, Приморські – як тільки не називались ці сходи. Із 1955 року вони Потьомкінські, й пов’язана така назва із старезним радянським фільмом «Броненосець Потьомкін», частина подій якого, відбувалася саме тут