23 липня о 18:00Вебінар: STEM-освіта без гендерних стереотипів – запорука успішного майбутнього школярів

Експериментальна програма з творчим вираженням арт-терапії для дітей з вадами мовленнєвого розвитку та проблемами соціалізації

Про матеріал

В кожній людині сонце.

Тільки дайте йому світити.

Сократ.

Початок ХХІ століття захопив людство прогресом науки та техніки, новітніми інформаційними технологіями, а разом з ними й стресами, болем, страхом за майбутнє наше й наших дітей…

Сьогодні суспільство все більше починає розуміти, що його основи закладаються у дитинстві, а найбільш цінний його здобуток – це психічне здоров'я дитини , її неповторний індивідуально-творчий потенціал.

Перегляд файлу

                                                                    Тетяна Іллівна Ящишин

                                                                    викладач вищої категорії

                                                      декоративно-прикладного мистецтва

                                                        Тернопільської школи мистецтв ТОКЕКШМ

                                                       м.Тернопіль

                                                     вул.Медова 5, тел.(0352)524003

                                                    E-meil. tetyanail@.mail.ru

 

         Експериментальна програма з творчим вираженням арт-терапії

 для дітей з вадами мовленнєвого розвитку та проблемами соціалізації  

 

                                             В С Т У П

                                                               В кожній людині сонце.

                                                               Тільки дайте йому світити.

                                                                                                   Сократ.

              Початок ХХІ століття захопив людство прогресом науки та техніки, новітніми інформаційними технологіями, а разом з ними й стресами, болем, страхом за майбутнє наше й наших дітей…

     Сьогодні суспільство все більше починає розуміти, що його основи закладаються у дитинстві, а найбільш цінний його здобуток – це психічне здоров’я дитини , її неповторний індивідуально-творчий потенціал.

  Обравши гуманізм за основу свого розвитку, педагогічна наука виділяє для себе низку актуальних сучасних напрямів виховного процесу: інтенсивно розробляється питання економічного, екологічного, гендерного, соціального та духовного виховання майбутнього носія людської культури.

   Розвиваючи новітні технології навчання та виховання, наша педагогіка часто обходить найголовніше питання – питання БУТТЯ ДИТЯЧОЇ ДУШІ!

   Емоції та почуття, що їх переживає дитина «тут і зараз», незалежно від наших правильних «дорослих повчань» та виховних намірів, розкладу занять та запланованих заздалегідь заходів, живуть за власними законами й вимагають свого визначення!

   Дивно! Але важко знайти сьогодні у планах занять, які складає вихователь або вчитель, готуючись до зустрічі з малюками, такі першочергові завдання, як «створити атмосферу любові та поваги до дитячої душі», або «формувати у кожній дитині позитивне ставлення до процесу навчання», або «працювати в умовах психологічного комфорту», «підтримувати дитячу радість пізнання», «формувати почуття насолоди від навчання» тощо.

          Серед сучасних можливостей подальшого удосконалення реабілітаційних технологій належна увага надається арт-терапії. Арт-терапія – це лікування за допомогою залучення дитини до мистецтв. При цьому дитина навчається спілкуватися з навколишнім світом на рівні екосистеми, використовуючи образотворчі, рухові та звукові засоби. Вона дає змогу самостійно висловлювати свої почуття, потреби та мотивацію своєї поведінки, діяльності і спілкування, необхідні для її повноцінного розвитку та пристосування до навколишнього середовища. Через малюнок або інший вид творчої діяльності дитина може “виплеснути” негативні та поділитися позитивними емоціями.

        Ефективність лікування дитини з особливими потребами значною мірою залежить від бажання самого пацієнта впоратись з хворобою, удосконалити власні рухові можливості, що супроводжується значним навантаженням на його мотиваційну сферу. Розвиток мотивації дитини з органічним ураженням нервової системи залежить від багатьох чинників як фізіологічної, так і психологічної природи і тісно пов’язаний з особливостями становлення, дозрівання адаптивних систем організму. Досить потужним чинником для “запуску” рухової діяльності, розвитку мотивації та самоприйняття може стати потреба дитини в самовиявленні, самоствердженні, для реалізації якої діти широко використовують творчість.

       Даний психотерапевтичний арт напрямок має переваги поміж інших, тому що це невербальна форма роботи. Це важливо для тих, хто має мовні вади, труднощі у вираженні почуттів, переживань. Образотворча діяльність є засобом з’єднання між дитиною та психологом. Цей психотерапевтичний напрямок дозволяє обходити “цензуру свідомості”, є засобом вільного самопізнання та самовираження. Арт-терапія має “інсайт-орієнтований” характер, створює атмосферу довіри й уваги до внутрішнього світу людини.  Психологічну корекцію можна починати вже з 6-х років.

Арт-терапія включає в себе:

 Нетрадиційні напрямки образотворчої діяльності, направлені на корекцію мотиваційної сфери дитини, що передбачає психологічний супровід сюжетних ліній, створених дитиною.

 Створення колажів з малюнків, фотографій, символів, природних матеріалів навчає дитину “спілкуватися” з навколишнім середовищем.

 Пальчиковий театр та нетрадиційні форми роботи з папером мають на меті психокорекцію моторної, когнітивної, мотиваційної сфери дитини. За допомогою сюжетно-рольової гри діти знайомляться з елементами виразних рухів, мімікою, жестами.

 Робота з соленого тіста, пластиліну, глини – тісто пластика, глино терапія - передбачає корекцію рухової можливості дитини, корекцію пізнавальних й творчих можливостей дитини.

 Малювання на тканині губкою, пальцями та долонями підвищує потреби в активності та реалізації моторних та емоційних можливостей.

 Сенсорна інтеграція та психокорекція передбачає знайомство дитини з формою, розміром, площиною та частинами предметів, що сприяє психокорекції пізнавальних процесів, мотивації, а також  підвищенню соціальної адаптації дитини.

 Одним із найцікавіших напрямків терапії є створення вистав дітьми шкільного віку за допомогою ляльок. Приймаючи участь у лялькових виставах, учні початкових класів навчаються грати сюжетні ролі за казкою й “приміряти” ту чи іншу роль на себе.  На протязі заняття діти не тільки отримують задоволення від пізнання навколишнього світу, але й вчаться керувати собою та відчувати темпоритм сюжету. Ляльковий театр спрямований на формування емоційної сфери дитини, розвиває  пам’ять, мислення, увагу та уяву.

        Особлива увага приділяється відтворенню фантазії дитини. При цьому дотримуються основних правил арт-терапії: дитина має право вибирати вид та зміст своєї творчої діяльності, працювати в своєму особистому темпі, врахування індивідуальних особливостей дитини, підбір певних видів діяльності, які окрема дитина спроможна виконати і отримати результат, регламентування роботи дитини, що дає змогу підвищити зосередження уваги. Такі правила дають змогу стимулювати пізнавальну активність дитини, організувати поведінку, підвищити самооцінку.

       На заняттях з арт-терапії дітей не примушують виконувати визначених психологом завдань, а навпаки, дається змога самим знайти собі заняття, щоб викласти свої інтереси та уподобання. Дитина починає глибше усвідомлювати свої потреби і мотиви, краще концентрувати та переключати увагу в процесі діяльності. Стимулом заохочування до подальшої співпраці з дитиною є позитивна оцінка психолога, допомога у виконанні завдань з боку батьків, пропозиція взяти бажану іграшку або ласощі.

      Арт-терапія заснована на мобілізації творчого потенціалу людини, внутрішніх механізмах саморегуляції та зцілення. Цей психотерапевтичний напрямок включає  в себе багато інших, таких як психотерапія, ігротерапія, психодрама, музикотерапія, казкотерапія, кольоротерапія, лялькотерапія, фототерапія, танцювальна терапія, символдрама.

     1 цикл навчання, починаючи з 6-ти років,  передбачає формування передумов до сприйняття   інструкцій педагога, розвиток вміння співпрацювати з дорослим, концентрувати увагу на незначний проміжок часу, працювати “рука в руці”; передбачає формування елементарних знань щодо кольору, розміру, величини оточуючих предметів. Даний цикл включає в себе наступні види діяльності програми з арт-терапії: сприймання кольорової гами за допомогою нетрадиційних напрямків з образотворчої діяльності (малювання губкою, пальцями, крейдою, на тканині та ін.), початкові навички створення колажів з різноманітних матеріалів, пальчиковий театр, тістопластика.

2 цикл навчання спрямований на формування первинних самостійних навичок, часткове розуміння інструкції, виконання завдання “рука в руці” та спільну співпрацю з дорослим, виконання дій за педагогом, спираючись на зразок та інструкцію. Вдосконалення набутих умінь відбувається в процесі діяльності з колажами, тістом, малюванням та грою в ляльковому театрі та іншими напрямками передбаченими програмою.

3 цикл навчання передбачає поглиблення та вдосконалення знань, умінь та навичок дитини, уміння розуміти інструкцію педагога, уміння використовувати здобутий досвід, спиратись  на зразок, бачити свої помилки та виправляти їх. Програма з арт-терапії в рамках даного циклу включає в себе нетрадиційні напрямки роботи із образотворчої діяльності, пальчиковий і ляльковий театр, створення колажів, малювання та тканині, робота з тістом, сенсорну інтеграцію.

4 цикл навчання передбачає готовність вихованця до виконання завдання за інструкцією, самостійну роботу дитини, або роботу з незначною направляючою допомогою дорослого, розвиток уяви та образного мислення, вміння елементарно аналізувати свою роботу та вдосконалювати її через усі види діяльності передбачені програмою психотерапевтичного напрямку.

     Таким чином, арт-терапію, як методику корекції, доцільно використовувати в комплексі функціонально-системної медико-соціальної реабілітації дітей з обмеженими можливостями здоров’я та з їхніми батьками. Використання даного напрямку дозволяє здійснювати більш ефективний вплив на формування емоційної сфери, спонукає до подальшого розвитку компенсаторних властивостей збережених функціональних систем, покращує соціальну адаптацію дитини та батьків. Психотерапевтичний напрямок дозволяє творити та грати разом з дитиною, і бути не в якості педагога, а повноцінного учасника творчого процесу дитини.  

    У навчальному закладі багато дітей, що потребують психологічної допомоги:

1) діти з проблемами у навчанні (відставання у розвитку когнітивних функцій, мінімальні мозкові дисфункції, порушення мотивації навчання);

2) гіперактивні діти;

3) діти з порушеннями мовлення;

4) діти з особистісними проблемами (висока тривожність, емоційні розлади);

5) діти з соціальною дезадаптацією.

6) діти онкохворі та вілінфіковані.

Одночасно з проблемними дітьми в одному класі навчаються здібні й обдаровані діти. Сам факт їхньої взаємодії в одному класі, коли навчальний матеріал викладається за єдиною програмою для усіх, вже є серйозною психологічною проблемою.

    Як показує досвід експериментального навчального закладу ТОКЕКШМ інтегроване навчання (коли в одному класі навчаються діти з особливостями розвитку і діти з психофізіологічною нормою) у наших конкретних соціокультурних і педагогічних умовах виявляється недостатньо ефективним. І цю проблему не можна звести до проблеми педагогічної майстерності вчителя.

Саме тут на допомогу потрібний психолог, арт-терапевт.

          Для розв’язання даної проблеми вирішено було запровадити на уроках з декоративно – прикладного мистецтва нові форми роботи, які мали реабілітаційну спрямованість – арт-терапії.

   Арт-терапевтичні вправи допомагають реалізувати особливі потреби, пізнавальні інтереси і нахили учнів, відобразити специфіку конкретного закладу, його корекційну спрямованість у навчанні, своєрідність регіону, його історію та культуру, національні традиції. Психологічне спілкування з допомогою мистецтва забезпечує реалізацію індивідуального підходу до учня. Такий підхід до структури, змісту і механізмів їх реалізації передбачає зміну шкільної освіти у відповідності з потребами демократичного суспільства, забезпечує достатній рівень освіченості учнів, максимально повну соціально-психологічну адаптацію й інтеграцію випускників у соціум.

       Гаслом має стати ідея, що "всі діти - діти однієї держави", що кожна дитина повинна мати впевненість в тому, що суспільство не викине її на узбіччя.  Цьому сприяє доступність, варіативність, індивідуалізація освітньо-виховних послуг, що максимально забезпечує інтереси учнів не залежно від віку і складності порушень. Саме цим визначається рівень опанування знань, умінь, навичок та набуття життєвого досвіду, а відтак - і відповідна освіченість учня, його інтеграція в суспільство.

     Під час роботи з дітьми «групи ризику» педагоги  повинні враховувати особливості розумового та фізичного розвитку вихованців, а також використовувати методики та програми інших науковців:

Методики з арт-терапії (автори – С.М.Зінченко, Р.В.Богуш, О.В.Гоголівська, І.В.Михайлюк) – спрямовані на корекцію мотиваційної сфери дитини, створення умов для самовираження та самоствердження дитини з особливими потребами через засоби мистецтва.

Методики піщаної терапії, казкотерапії Т.Д.Зінкевич-Євстигнєєвої, Т.М.Грабенко – сприяють поступовому засвоєнню дітьми суспільних норм поведінки, збагачують емоційний досвід дитини, забезпечують профілактику і корекцію психічних станів, розвиток вищих психічних функцій, формування навичок роботи з дрібними предметами, підготовку руки до письма.

Узагальнений досвід системи виховання Нікітіних з формування тактильних і кінестетичних відчутів, уміння захвату дрібних предметів, удосконалення рухових навичок.

Методики О.А.Захаренко, елементи методик Ю.І.Павленко, М.М.Палтишевої, А.Г.Шаталова – сприяють формуванню перших трудових навичок.

Методика О.П.Родинової «Музичні шедеври» - використовується на заняттях з музично-естетичного виховання, допомагає максимально використати багатофункціональний потенціал музичного мистецтва (корекційно-компенсаторний, стимулюючий, лікувально-оздоровчий, навчально-розвиваючий).

   Мета організації навчальної діяльності учнів «групи ризику» під час таких занять – щоб в них з’явилось бажання вчитися (це можливо, якщо вони зможуть прийняти посильну участь у виконанні спільного завдання), щоб вони зрозуміли, що будь-яку роботу важливо робити з зацікавленістю і вміли чітко виконувати вимоги, що перед ними ставляться. Тобто зовсім інший підхід: на першому місці не надання знань з навчальних тем, а прагнення зацікавити самим процесом навчання, інтегрувати у суспільство.

Основні вимоги до проведення інтегрованих занять арт-терапії:

- використовувати ігрові способи організації виконання навчальних завдань, а також оцінювання навчальної діяльності учнів;

- формувати розумові дії школярів на усіх етапах навчального процесу, такі як: орієнтувально-дослідницькі дії, оцінювання, аналіз, узагальнення, порівняння, планування;

- спонукати до мовної активності, здійснювати контроль за мовою дітей;

- встановлювати більш повільний темп навчання;

- використовувати багатократні модифікаційні повторення матеріалу;

- максимально використовувати збережені психічні функції дитини;

- розчленовувати цільну діяльність на окремі складові частини, елементи, операції, допомагати дітям осмислювати їх у внутрішньому співвідношенні один до одного;

- використовувати вправи, націлені на розвиток уваги, пам’яті, уяви, будуючи їх на матеріалі уроку.

Зацікавити дітей самим процесом навчання, показати успішність кожного зусилля в отриманні знань з предмету допоможуть такі прийоми мотивації навчального процесу.

Тут важливо, що дитина сама усвідомлює свій стан і ділиться цим з вчителем, що сприяє її самоорганізації. Діти відчувають увагу до себе, а у вчителя є можливість скорегувати настрій двома-трьома фразами, додатково настроїти на роботу.

Дізнатися як засвоєно матеріал попередніх занять можна за допомогою ігрових вправ.

Актуальною проблемою є – оцінювання роботи учнів на уроці.

Високу відмітку наче ні за що ставити, але підкріпити успіх треба.

Одним з рішень є введення своєї системи оцінювання.

    Оцінюємо не тільки у балах. Оцінюємо словами, інтонацією, жестом, мімікою. Головна мета такої оцінки – стимулювати пізнання: “Молодець! Ось і в тебе добре виходить! ”

Але не завжди можна хвалити дітей. Тому часто звучить інша оцінка –корекція: “Виконуй не поспішаючи. Зверни увагу на акуратність, відобрази так, щоб ми зрозуміли, який задум. А тепер скажи ще раз, чіткіше і виразніше”.

Ще однією умовою успішного навчання дітей з труднощами адаптації до навчального процесу є озброєння школярів інструментарієм результативного опанування шкільних дисциплін.

      Важливо у цій роботі не розгубити накопичений вітчизняний досвід, який склався історично. І не далеко той час, коли діти з особливостями психофізичного розвитку відчують себе потрібними, захищеними й залученими до повноцінного життя в сучасному суспільстві.

 

                            Пояснювальна записка

 

        Арт-терапія - це спілкування з дитиною на рівні емоційно-духовних зв’язків і пошук дитячої довіри, щирості, любові як необхідних умов процесу побудови людської особистості.

        Спрямованість арт-терапевтичних занять на усунення не первинних, суто медичних проблем, а вторинних – соціально-психологічних новоутворень у структурі особистості.

        Головне завдання програми - є надання учням певного обсягу мистецьких знань, умінь та навичок спрямованих на усунення психологічних дискомфортів та стресів соціально-педагогічного походження у дітей з вадами мовленнєвого розвитку та з проблемами соціалізації й надання їм можливості прояву творчого «Я» як одного з засобів самоствердження. Розподіл тем програми передбачає творчу варіативність на уроках.

Програма спирається на навчально-виховні та корекційно розвиваючі методики: В.В.Макарова, Є.Грьонлюнд та Н.Оганесян, Мартинюка В.Ю.,  Зінченко С.М., Боргуш Р.В. А також на програму з арт-терапії для дітей з особливими потребами. (Л.Т.Нікішина, Л.А.Федоткіна, Л.М.Вадрус, Н.С.Некряч, О.М.Образцова). 

Арт-терапевтичний вплив на дитину педагог може проводити на різноманітних уроках в школі, при індивідуальній та груповій роботі соціального педагога з дітьми тощо.

Результат дослідження опубліковано у пресі щорічного видання «Україна молода» ( вівторок 9 лютого 2010).

 

 

                                               Зміст програми

 

Тема

Сюжетно-рольова гра

Психокорекція

1. Лялькотерапія (12 години)

- Створення (виготовлення) ляльки ;

-«Оживлення « та знайомство з лялькою;

-Використання ляльки у казкотерапевтичних постановках

Дитина грає за допомогою ляльки сюжетну роль за казкою,  в результаті чого відбувається емоційний аутотренінг через емоційну ідентифікацію з персонажем.

Формування емоційної сфери дитини, розвиток пам’яті, мислення, уваги й уяви. Ознайомлення з елементами виразних рухів, мімікою, жестами, моторикою.

2. Нетрадиційні напрямки із образотворчої діяльності (8 годин)

- Сприйняття кольорової гами через абстрактне малювання губкою;

- Малювання пальцями;

- Малювання долонями;

- Колективне малювання;

- Кляксографія; Монотипія; гра таж;

- кляксографія з трубочкою;

- Кляксографія з ниточкою.

-Техніка роботи з фрак талами;

Діагностико-корекційний метод «Мандала»;

-Техніка «Автопортрет»;

-Малювання і створення історії;

- Колективне малювання;(за потребою).

Обговорення малюнків, розігрування ситуацій за сюжетом малюнку. Ігри-вправи на емоції та емоційний контакт.

Корекція пізнавальних процесів, розвиток сприймання та сенсорних властивостей дитини. Корекція мотиваційної сфери.

3. Колаж (8 годин)

- Предметні колажі з неживих предметів;

- Предметні колажі із живими предметами;

- Сюжетні колажі;

 -Вправи з фототерапії: «Генеологічне дерево», «Моя сімейна історія», «Моя унікальність», «Яким я тебе бачу…».

Елементи сюжетно-рольової гри, обговорення  та подальший розвиток сюжетної “лінії” колажу.

Підвищення пізнавальної активності. Психологічний супровід сюжетних ліній колажу.

4. Колаж з природних матеріалів

(8 годин)

- Килимки з листя;

- Килимки з жолудів;

 - Килимки з каштанів;

- Робота з предметами-замісниками;

Обговорення  та складання розповіді.

Психологічний супровід сюжетних ліній колажу. Корекція мотиваційної сфери дитини.

5. Пальчиковий театр та нетрадиційні форми роботи з папером (16 годин)

А)-Пісотерапія;

- Гра з водою;

Дитина грає за допомогою пальчикової ляльки роль за казкою. Обговорення та подальший розвиток сюжету вірша.

Формування емоційної сфери дитини (поняття “добро”, “погано”, “весело”, “сумно”), розвиток пам’яті, мислення, уваги й уяви. Ознайомлення з елементами виразних рухів, мімікою, жестами.

Б)

- Візерунок із серветок (витинанки);

- Серпантинові казки (квілінг);

- Робота з мокрим папером;

Включення ігрових моментів в процесі творчості дитини  на заняттях.

Корекція моторної, когнітивної,  мотиваційної сфери дитини, розвиток уяви та сприйняття.

6. Робота з тістом, тісто пластика(пластилін) (8 годин)

- Тістопластика;

- Тістомозаїка;

- Виготовлення предметних та сюжетних композицій;

Розігрування сюжету за допомогою виготовлених предметів.

Психокорекція рухової можливості дитини, корекція пізнавальних та творчих можливостей дитини.

7.Глинотерапія(12 годин)

- «Перетвори шматок глини»;

-«Хатка»;

-«Діалоги»;

-«Райський сад»; «Скульптура сімейних взаємин»; «Виліпи свого друга».

 

 

 

8. Тактильно-рухове сприйняття (8 годин)

- Впізнавання предметів навпомацки; 

- Тактильно-руховий вибір за зразком.

- Уявлення

Обговорення зображеного на ткані та створення етюду.

Психокорекція рухової можливості дитини, підвищення потреби в активності та реалізації своїх моторних, та емоційних можливостей.

9. Сенсорна інтеграція та психокорекція (орігамі)

(8 годин)

- Корегування уявлень про форму предметів;

 - Корегування уявлень про розмір предметів;

- Корегування уявлень про цілісне сприйняття предмету та сприйняття окремих частин в ньому.

- Корегування уявлень про простір і орієнтування у ньому.

Елементи сюжетно-рольової гри (знайомство з іграшкою, виконати завдання разом з “гостем” заняття).

Психокорекція пізнавальних процесів дитини та мотивації. Підвищення соціальної адаптації дитини.

 9. Терапія піском.

як різновиду невербально-символічної гри, відбувається шляхом вибудовування дитиною або дорослим пісочної композиції у пісочниці із застосуванням різноманітних іграшок, дрібних предметів, піску, води.

Багаторазове руйнування і відтворення світу пісочної композиції напряму впливає на створення відчуття безпеки та довіри і зниження базової тривоги, що досить актуально у ході психокорекційної роботи з аутичними дітьми. Удосконалення координації рухів, дрібної моторики, орієнтації у просторі;

Стимуляція вербальної і невербальної активності у процесі гри, формування навичок позитивної комунікації;

Розвиток сенсорно-перцептивної сфери дитини, зокрема тактильно-кінестетичної чутливості.

 

10.Хоббі – терапія (в’язання, вишивання, ткацтво) (техніка батік, ткацтво гобеленів,ниткографія, розпис на склі, вітраж, писанкарство…)

Додаткова матеріальна сила думкам .

Процес ткання і в’язання стає медитацією і дає внутрішній спокій та розслабленість.

 

                                               Використана література

1.Л.Підлипна. Терапія мистецтвом. – 2-гу вид., оновл.—Івано-Франківськ: ОІППО; Снятин: ПрутПринт,2009. – 136 с. – 8 вклад.

2. Федій О.А. Ф 32 Естетотерапія. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 256 с.

3.А.Лопатина, М.Скребцова / Книги для занятий по духовному воспитанию в 8-ми томах/ -М.:ИПЦ «Русский Раритет», 1999.-576с, ІSBN 5-7034-0063-5.

4.Арт-ідеї. Школа образотворчого мистецтва/ Ф.Вотт; Пер. З англ.. В.Наливаної. – А86 К.: Країна Мрій, 2007.-288с.: іл. ІSBN 978-966-424-0

 

 

doc
Пов’язані теми
Мистецтво, Методичні рекомендації
Інкл
Додано
17 серпня 2018
Переглядів
404
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку