ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ШКОЛЯРІВ В ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС ЯК ЗАСІБ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

С.А.Кондратюк

учитель географії та біології ЗОШ І-ІІ ст. с.Муравище Ківерцівського району Волинської області, вчитель вищої категорії, старший учитель

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ШКОЛЯРІВ В ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС ЯК ЗАСІБ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Відображено досвід роботи щодо національно-патріотичного виховання засобами експериментально-дослідницької роботи учнів 5-6 класів з природознавства в позаурочний час.

Ключові слова: національно-патріотичне виховання, експериментально-дослідницька діяльність 

Постановка проблеми. В умовах сучасної суспільно-політичної ситуації, яка склалася в Україні, найбільшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції, що спирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін.

 Головною метою національно-патріотичного виховання є набуття школярами соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді, незалежно від національної приналежності, рис громадянина Української держави, розвиненої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури [1].

Історичним джерелом патріотизму є формування зв’язків з рідною землею, рідною мовою, народними традиціями, звичаями та культурою. Природа є потужним фактором виховання поваги й любові до своєї Батьківщини, могутнім засобом виховання в дітей ціннісних ставлень, моральних якостей, насамперед національної свідомості [2].

Природничі дисципліни мають широкі можливості щодо реалізації принципів національно-патріотичного виховання підростаючого покоління. Однією із таких можливостей є експериментально-дослідницька діяльність школярів в позаурочний час. Організаційними формами такої діяльності є реферат та проектна робота, які можуть здійснюватися у рамках різних етапів всеукраїнських конкурсів.

Виконання таких робіт можна розглядати як дидактичну систему, основною метою якої є набуття учнями практичного досвіду, засвоєння нових вмінь та навичок, формування рис високоосвіченого патріотично налаштованого громадянина своєї країни, без якого Україна може втратити свою державність.

Займаючись дослідницькою роботою, дитина бачить результат праці, цим самим відчуває успіх, що значно впливає на власне сприйняття самого себе, підвищує самооцінку та дає можливість дитині зрозуміти її важливість у житті суспільства, виробляє громадянську позицію особистості, почуття відповідальності за її реалізацію в діях та вчинках. Як сказав Святослав Вакарчук, відомий український співак, патріот своєї країни: «Моє завдання разом з близькими друзями − це навчити себе і інших тому, що успіх країни починається з твого успіху. Розуміння цього не станеться завтра, не дасть швидких результатів, але зрушення в свідомості приведе до дій і майбутнього успіху. Мало невеликої групи яскравих особистостей. Важливо, щоб ціле покоління почало думати по-іншому. Це покоління ще не розчароване, у нього ще все попереду. Потрібно працювати, потрібно все зрушити з мертвої точки. Перший крок - самий складний. Не потрібно відразу ставати героями. Але доведеться стати трошки більш трудолюбивими і стійкими, трошки менш лінивими і безвідповідальними. І ось, якщо це «трошки» помножити на всіх – ми будемо мати дуже багато».

Виклад основного матеріалу. Експериментальне дослідництво в позаурочний час з учнями базової школи (5-6 класи) має значні можливості щодо формування у них ціннісного ставлення до природи, до українського народу, Батьківщини, держави, нації.

Організовуючи експериментально-дослідницьку роботу з школярами, яка реалізовувала б принципи національно-патріотичного виховання, враховую декілька основних аспектів:

•    необхідність вибору теми роботи, яка б посилювала українознавчу спрямованість;
•    знайомство учнів зі значущими результатами діяльності видатних вітчизняних дослідників з даної тематики;
•    звернення до основних нормативно-правових документів, що діють в Україні по даному напрямку;
• проведення експериментів з використанням краєзнавчого матеріалу;
•    залучення в процес виконання роботи здобутків усної народної творчості (прислів’їв, приказок, прикмет), елементів календарної обрядовості, використання народних традицій поведінки в природі, шанобливого ставлення до неї;
•    розробка учнем власних рекомендацій жителям краю з урахуванням результатів роботи по даному питанню та поширення їх серед громади.

Вважаю, що такий підхід до виконання роботи формує не лише компетентність дослідника, а й дає дитині розуміння її значимості у суспільстві.

Отож, важливе місце у результативності роботи та виконанні поставленої мети займає вибір теми дослідництва. Враховуючи, що учні 5-6 класів не мають достатнього досвіду в організації наукового дослідництва та самостійного вибору теми, вважаю, що її має підібрати учитель (керівник роботи), з обов’язковим урахуванням її актуальності на сучасному етапі розвитку суспільства. Маючи українознавчу спрямованість, робота буде впливати на формування громадянських якостей учнів, що її виконують, забезпечуватиме умови для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, суспільних і власних інтересів.

Під час виконання експериментально-дослідницьких робіт учні працюють з різними джерелами інформації, знайомляться із здобутками науки у даному напрямку. При плануванні роботи завжди рекомендую учням виокремлювати розділ з історії вивчення даного питання, лише тоді переходити до власних досліджень, аналізу результатів, вироблення рекомендацій та висновків.

Вивчаючи історичний аспект теми, учні знайомляться з іменами славетних українських вчених та дослідників. При цьому у них формується почуття гордості за нашу Батьківщину, яка відкрила світові такі постаті; з'являється відчуття причетності до наслідування спадщини українського народу та прагнення до власної самореалізації, а в майбутньому і можливості самому долучитися до процесу визнання України на європейській та світовій арені.

 Так, під час виконання роботи «Білки – важлива складова організму людини», знайомлячись з історією вивчення білків, поряд з світовими іменами вчених учні відкрили для себе імена українських біохіміків І.Я.Горбачевського (у 1882 році дійшов висновку, що білки складаються з амінокислот) та О.Я.Данилевського (у 1886 році запропонував теорію будови молекули білка).

Вивчаючи властивості та досліджуючи якості меду, учні встановили, що на території України бджолиний промисел набув поширення ще за часів скіфів, які торгували медом та воском. Особливого значення він набув за часів Київської Русі та став продуктом торгівлі з іншими державами, яким є і по сьогоднішній день. При цьому, учні роблять висновок, що українці – народ, який має прадавню історію, звичаї і традиції та зумів їх пронести через віки.

Досліджуючи вітамінно-мінеральний комплекс яблук різних сортів, учні мали змогу відкрити для себе сторінку з історії виведення нових сортів яблук українськими вченими селекціонерами-помологами: Л.П.Симиренком, М.М.Никоненком, І.М.Ковтуном, П.Я.Цехмістренко, П.Ф.Плесецьким. Усі вони працювали на Мліївській дослідній станції садівництва, що на Черкащині та залишили світові одні з найкращих сортів яблук.

Такі знання культивують серед школярів кращі риси української ментальності: працелюбність, доброту, чесність, справедливість, бережливе ставлення до природи.

Організовуючи експериментально-дослідницьку роботу, учитель акцентує увагу учнів на основних нормативно-правових документах держави, що діють у певній галузі. Таким чином, формує у дитини розуміння ролі органів влади у регулюванні різних видів діяльності. Дитина починає усвідомлювати, що існує контроль за правилами поведінки у природі зі сторони держави, а це виховує повагу до Конституції України та Законів України, формує спроможність особистості дотримуватись законів та захищати права людини.  

Виконуючи дослідницьку роботу «Забезпечення водопостачання та перевірка якості питної води села Муравище Ківерцівського району», учні ознайомилися із законодавчою базою з питань водопостачання та водовідведення, а вивчаючи сучасний стан лісових ресурсів - основні нормативні акти, які формують систему лісового законодавства. Цим питанням у своїй роботі вони приділили весь розділ, вважаючи за доцільне.

Патріотизм починається з виховання любові до свого рідного краю – села, міста в якому народився і звідки беруть початок твої корені. Виховання почуття патріотизму можливе через спостереження, дослідження та вивчення  природи, що оточує дитину. Тому, визначаючи мету експериментально-дослідницької роботи, предмет та об’єкт досліджень, основні завдання, важливо максимально використовувати виховний потенціал краєзнавчого матеріалу.

Так, виконуючи науково-дослідницький проект «Біоіндикація стану повітря екосистеми села Муравище за допомогою лишайників», який складався з трьох етапів: підготовчого, практичного та узагальнюючого, вивчалося питання, яке є надзвичайно актуальним на сучасному етапі розвитку суспільства. Адже прагнення українців жити за європейськими стандартами передбачає нову філософію життя, складовою якого є чисте довкілля. Тому, метою роботи було дослідити стан атмосферного повітря екосистеми села, використовуючи методику спостереження за лишайниками; проаналізувати та узагальнити отримані результати; розробити певні рекомендації. Для виконання поставленої мети учениця за допомогою джерел інформації встановила, які рослини є індикаторами стану атмосферного повітря; вибрала серед них об’єкт спостережень; вивчила, як він реагує на забруднення повітря; підібрала необхідну методику біоіндикації; провела дослідження згідно обраної методики; зробила висновки та надала рекомендації щодо охорони атмосферного повітря у регіоні.

Дослідницька робота «Забезпечення водопостачання та перевірка якості питної води села Муравище Ківерцівського району» складалася з вступу, п’яти розділів, висновку. Містила перелік використаних джерел інформації та додатки, що ілюстрували сказане у тексті. Питання, яке вивчалося є надзвичайно актуальним на сучасному етапі розвитку суспільства. Так як проблема споживання неякісної води населенням світу – одна із глобальних. Не минає вона і нашу державу та окремі її регіони. Тому, метою роботи було встановити, як забезпечене питною водою населення села, оцінити її якість; проаналізувати та узагальнити отримані результати, розробити певні рекомендації. Для виконання поставленої мети учні ознайомилися з нормативно - правовими документами, що діють на території нашої держави та регулюють питання водопостачання і водовідведення; структурою споживання прісної води в Україні; вивчили місцеві особливості, врахувавши результати анкетування жителів села; провели аналіз якості води, взятої з криниці на території села, свердловини, якою користується школа та води, придбаної у сільському магазині, зробили висновки та надали рекомендації жителям села.

При оцінці сучасного стану лісових ресурсів краю було враховано антропогенні зміни; проаналізовано та узагальнено отримані результати, розроблено певні рекомендації жителям села. Предметом досліджень були лісові ресурси Муравищенського лісництва Ківерцівського району Волинської області, а об’єктом – ліси околиць села.

Таким чином, спостерігаючи за природою краю, аналізуючи, яких змін вона зазнає під впливом людини, у школярів виховується національна свідомість, висока екологічна моральність, виховується почуття патріотизму.

Реалізовувати принцип національної спрямованості експериментального дослідництва можна і через широке використання здобутків усної народної творчості (прислів’їв, приказок, прикмет, загадок про природні об’єкти та явища), елементів календарної обрядовості, поезії поетів та письменників краю.

Так, при написанні експериментально-дослідницької роботи «Вивчення особливостей та агротехніка вирощування капусти білоголової» було звернено увагу на те, що з капусти готують страви, що стали українськими народними: український борщ (в Україні побутувало три його основні типи: червоний, зелений, холодний), голубці, вареники з капустою. Про цінність капусти білоголової (та всіх різновидів) говорить українська народна приказка: «Борщ та капуста – так хата не пуста».

Неможна було не згадати і про народну творчість при вивченні властивостей та досліджуючи якості меду. Будучи народом чуйним, працелюбним та надзвичайно близьким до природи, українці створили  прислів’я та приказки про невтомну працю бджіл-трудівниць. До речі, виконання цієї експериментально-дослідницької роботи надихнуло ученицю на створення власної поезії «Бджілка» та ряду ілюстрацій до неї.

При написанні роботи по дослідженню вітамінно-мінерального комплексу деяких сортів яблук зверталася увага на те, що цвіт яблуні українці здавна вважають символом материнської любові, про яблука складено прислів’я та приказки, написано вірші.

Досліджуючи сучасний стан лісових ресурсів краю, учні підшукали легенди про окремі дерева, звернули увагу на народні промисли (мисливство, збиральництво та інші), які були поширені на території краю раніше та порівняли із теперішньою ситуацією.

Таке поєднання наукових досліджень з творчістю та народними промислами дає можливість дитині відчути себе багатогранною особистістю, яка володіє українською мовою, вивчає історію і культуру українського народу, що нерозривно пов’язано із національним вихованням особистості.

 Життєва позиція людини – це рівень її активності. Вона виражається у практичних діях, оцінках, прагненнях. Тому дослідницька діяльність допомагає учням в процесі формування життєвих пріоритетів та цінностей і є одним із шляхів створення «ситуації успіху» в роботі з учнями.

Дослідництво відкриває можливість спілкування дитини з соціальними інститутами, органами влади, що позитивно впливає на становлення особистості, громадянина своєї держави. Першим кроком у такій співпраці є проведення анкетувань серед учнів і педагогів школи та жителів села з теми, що розглядається.

Так, провівши аналіз водопостачання жителів села Муравище та опитавши його жителів, якою водою вони користуються у побуті і чи задоволені її якістю, було встановлено, що більшість населення користується водою з криниці та задоволені її якістю, хоча має місце проблема утворення накипу на посуді після кип'ятіння. Жителі села ніколи не відчувають проблему нестачі води, тому дивуються, як може таке бути.

В подальшому, проаналізувавши отримані дані, учень працює над розробкою власних рекомендацій певним категоріям людей. Якщо ж, з'являється потреба, то учень може звернутися з певними пропозиціями до адміністрації школи чи сільського голови щодо вирішення ситуації чи проблеми, що виникла.

Наприклад, використовуючи знання про різні види меду, учні розробили рекомендації для покупців меду; провівши опитування жителів села щодо сортів капусти, які вони вирощують, надали рекомендації по догляду за ними; дослідивши практичне застосування лимонів, випустили рекламний бюлетень для господинь; вивчивши стан лісових ресурсів та якість питної води, звернулися з деякими пропозиціями до сільського голови.    

Таким чином формується вміння дитини визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства.

Виконавши експериментально-дослідницьку роботу, дуже важливо дати можливість дитині її представити, що суттєво вплине на формування мовленнєвої культури, що є одним із виховних завдань по досягненню мети патріотичного виховання.

У нашій школі практикуються представлення таких робіт у формі електронної презентації або виготовлення постерів. Усі учасники заходу мають можливість поставити запитання доповідачу. Дитина, перебуваючи в такій ролі, відчуває відповідальність за свої слова, при цьому формується здатність до критичності й самокритичності, до прийняття самостійних рішень, що є принципами патріотичного виховання.

Висновки. Таким чином, ефективність національно-патріотичного виховання засобами дослідницької діяльності в позаурочний час значною мірою залежить від спрямованості та організації роботи зі сторони педагога.

Маючи широкі можливості, така діяльність, при українознавчій спрямованості її організації, формує в учнів національну свідомість, прищеплює шанобливе ставлення до традицій і звичаїв українського народу щодо вшанування й збереження природи краю.

Виконання експериментально-дослідницьких робіт учнями в позаурочний час забезпечує умови для їх самореалізації, вільного формування власної світоглядної позиції; сприяє формуванню соціальної активності та відповідальності особистості, любові до рідної землі. При цьому виховується правова, духовна, художньо-естетична, екологічна  та мовна культура, культивуються кращі риси української ментальності та виникає розуміння необхідності гармонії відносин людини з природою.

Література

1. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді (додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.05.2015 р. № 641) [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://osvita.ua/legislation/other/5397/.

2. Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах(додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.05.2015 р. № 641) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/other/5397/.

4. Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України / Наказ МОН України від 31.10.2011 №1243 [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.moippo.mk.ua

5. Шейко В. В. Організація та методика науково-дослідницької діяльності / В.М. Шейко, Н. М. Кушнаренко. – К.: Знання-прес, 2002.