Електроенергетика України.

9 клас

Урок № 22

Дата:

ЗНАЧЕННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ.

ТИПИ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ,

ОСНОВНІ ЧИННИКИ ЇХ РОЗМІЩЕННЯ.

ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ БАЛАНС.

ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКА УКРАЇНИ.

НАЙБІЛЬШІ ТЕС, АЕС, ГЕС, ЛЕП.

ВИКОРИСТАННЯ ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ.

Очікувані результати НПД: учні називають типи електростанцій за джерелом енергетичних ресурсів, показують на карті та пояснюють їх розміщення в Україні, оцінюють перспективи використання відновлюваних джерел енергії в Україні та своєму регіоні, виявляють переваги і недоліки виробництва електроенергії на різних типах електростанцій.

Розвивальна та виховна мета: розвивати здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок; вдосконалювати вміння розуміти й використовувати прості математичні моделі (графіки, діаграми); виховувати інтерес до вивчення теми, розвитку суспільства і держави.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручники, атласи, карта адміністративно-територіального поділу України, комп’ютер, проектор (інтерактивна дошка), мультимедійна презентація.

Опорні та базові поняття: первинний сектор господарства, вторинний сектор господарства, електроенергетика, ТЕС, ГЕС, ГАЕС, АЕС, ВЕС, СЕС, ЛЕП, паливно-енергетичний баланс.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ Й ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

- Які сектори виділяють у структурі національної економіки?

- Які галузі первинного сектора було вами досліджено на попередніх уроках?

- Які галузі є у складі вторинного сектора економіки?

ІII. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

На відміну від первинного сектора, вторинний сектор поєднує галузі пере­робної промисловості. Серед них особливе значення має галузь, яка безпосередньо впливає на розвиток усіх інших галузей господарства та умови життя на­селення. Це електроенергетика.

Повідомлення теми, цілей і завдань уроку.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з мультимедійною презентацією

1. Електроенергетика та її значення.

Електроенергетика — це базова галузь промисловості, яка забезпечує ви­робництво, транспортування й постачання електроенергії та тепла (у вигляді гарячої води або пари). У промисловості електричну енергію застосовують для приведення в дію різних механізмів і безпосередньо в технологічних процесах. Електроенергія в побуті є основним чинником забезпечення комфортабельного життя людей. Загалом рівень розвитку електроенергетики відображає рівень економічного розвитку суспільства і можливості науково-технічного прогресу.

2. Типи електростанцій та їх розміщення.

За використанням джерел енергії електростанції поділяються на чотири типи:

- теплові електростанції (ТЕС) — працюють на твердому, рідкому і газоподіб­ному паливі; паливний або споживчий чинники;

- гідравлічні (ГЕС) — використовують гідроресурси; чинник природних умов;

- атомні (АЕС) — використовують як паливо збагачений уран або інші радіоактивні елементи; споживчий чинник;

- електростанції, які використовують нетрадиційні джерела енергії (вітрові, сонячні, геотермальні, припливні та відпливні тощо); чинник природних умов.

3. Паливно-енергетичний баланс.

Паливно-енергетичний баланс — сукупність економічних показників, які характеризують обсяги, структуру видобування, виробництва, розподілу та використання палива і енергії в країні або її частинах.

Аналіз структури паливно-енергетичного балансу України

Найбільшими кінцевими споживачами енергії в Україні є промисловість та побутовий сектор.

4. Електроенергетика України.

В Україні основні потужності становлять теплові та атомні електростанції. Найбільші ТЕС: Запорізька, Криворізька, Луганська, Слов’янська, Придніпровська, Зміївська, Трипільська, Бурштинська, Ладижинська, Добротвірська. Теплоелектроцентралі (ТЕЦ) — забезпечують теплом та гарячою водою споживачів (споживчий чинник). Найпотужніші ТЕЦ: Київські ТЕЦ-5, ТЕЦ-6,Харківська ТЕЦ-5, Одеська.

Атомні електростанції (АЕС): Запорізька (6 000 МВт, третя у світі та перша в Європі за потужністю), Хмельницька, Південноукраїнська, Рівненська (на них припадає 50–55 % виробництва електроенергії країни).

Гідроелектростанції (ГЕС) дають 5–6 % електроенергії. Вони розташовані на Дніпрі (Київська, Канівська, Кременчуцька, Дніпродзержинська, Дніпрогес, Каховська), Дністрі (Дністровська), Південному Бузі (Костянтинівська), в Карпатах (ТереблеРіцька).

Гідроакумулюючі електростанції (ГАЕС) споживають і накопичують енергію, коли вона є в надлишку, і повертають її в електричну мережу, коли її недостатньо: Київська, Дністровська, Ташлицька.

Лінії електропередач (ЛЕП) забезпечують транспортування й постачання електроенергії. Разом з електричними підстанціями ЛЕП утворюють електричні мережі. Загальна протяжність ЛЕП в Україні становить близько 800 тис. км.

5. Використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).

Залежно від сезону частка енергії, отримана в Україні від відновлювальних джерел енергії (без ГЕС), становить у середньому 1,1 %.

Серед електростанцій, що використовують ВДЕ найбільшого розвитку, набули вітрові (ВЕС) та сонячні (СЕС). Працює 98 СЕС загальною потужністю 819 МВт. Найбільші: Старокозача, Дунайська, Березанська, Новоолексіївська. Потужність ВЕС становить 514 МВт. Найбільші ВЕС: Ботієвська, Очаківська, Східницька (Трускавецька).

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Практична робота 5.1. (за вибором учителя). Позначення на контурній кар­ті України найбільших електростанцій та пояснення чинників їх розміщення.

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Підручник, опрацювати § 21.

2. За допомогою ресурсів Інтернету дізнатися, які підприємства електроенер­гетики працюють у вашому регіоні.