23 вересня о 18:00Вебінар: Математика на дотик: формати роботи та ідеї завдань для дітей із порушеннями зору

Електронний підручник. Василь Симоненко "Ти знаєш, що ти - Людина?"

Про матеріал

Електронний підручник. Василь Симоненко "Ти знаєш, що ти - Людина?"

Цікавий та змістовний формат даного посібика стане у нагоді як учням, так і вчителям

Перегляд файлу

Тема. Василь Симоненко. «Ти знаєш, що ти – людина?»

Мета: поглиблювати знання учнів про особливості поезій В.Симоненка;  розвивати вміння виразно і вдумливо читати поезії, аналізувати їх, визначати провідні мотиви та ідеї, коментувати художні засоби; виховувати громадянські та патріотичні почуття, шанобливе ставлення до  загальнолюдських цінностей та ідей. 

Епіграф до уроку.

Ти  знаєш,  що  ти   людина?  
Ти  знаєш  про  це  чи  ні?  
Усмішка  твоя   єдина,  
Мука  твоя   єдина,  
Очі  твої   одні...  

В.Симоненко

Обладнання: портрет В. Симоненка, бібліотечка його творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), аудіозапис поезії «Ти знаєш, що ти – людина?»

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Літературна гра «Вірю! – Не вірю!»

  1. Чи вірите ви, що після закінчення Київського університету Василь Симоненко отримав фах художника? (Ні. В.Симоненко отримав фах журналіста).
  2. Чи вірите ви, що після закінчення університету Василь Симоненко працював у газеті  «Полтавська правда»?  (Ні. В.Симоненко працював у газеті «Черкаська правда»).
  3. Чи вірите ви, що Василеві Симоненкові посмертно присуджено Нобелівську премію у 1995 році? (Ні. В. Симоненкові посмертно присуджено Державну премію України імені Т. Шевченка).
  4. Чи вірите ви, що Василь Симоненко прожив 28 років? (Так).
  5. Чи вірите ви, що Василь Симоненко похований у рідному селі Біївці на Полтавщині? (Ні. Поет похований у Черкасах).
  6. Чи вірите ви, що «Тиша і грім» – перша книжка поезій В. Симоненка, яка вийшла друком у 1962 році? (Так).
  7. Чи вірите ви, що жанр поезії «Лебеді материнства» колискова? (Так).
  8. Чи вірите ви, що символічні образи вірша «Лебеді материнства» – це  чайки, калина і пшениця? (Ні. Символічні образи вірша «Лебеді материнства» – це лебеді, тополя і верба).
  9.  Чи вірите ви, що основна думка вірша «Лебеді материнства»  втілена в поетичному рядку: «Припливайте  до  колиски,  лебеді,  як  мрії, Опустіться,  тихі  зорі,  синові  під  вії»? (Ні. Основна думка вірша в інших рядках: «Можна все на світі вибирати, сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину»).
  10. Чи вірите ви, що ліричний образ вірша «Лебеді материнства» – любляча матір? (Так).

Перевірка виконання домашнього завдання

Міні-конкурс на кращого виконавця напам’ять поезії В. Симоненка «Лебеді материнства».

ІІІ. Оголошення теми уроку

ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

Робота з епіграфом до уроку

Завдання. Прочитайте епіграф до уроку.

  • До кого, на вашу думку, звертається поет?
  • Чи погоджуєтесь ви з думкою В.Симоненка, що кожна людина унікальна?
  • Назвіть те, що робить вас унікальним. (Орієнтовні відповіді: зовнішність, здібності, схильності, захоплення, характер, темперамент, погляди, виховання, уміння, біографія тощо).

Робота з текстом  вірша «Ти знаєш що ти – людина?»

Слово вчителя

А чи замислювалися ви, хто ж така людина? Людина – найяскравіше створіння на Землі. Homo sapiens – людина розумна. Саме властивість думати, мріяти, відчувати, творити робить людину унікальною.

Людське серце – невичерпна криниця світлих почуттів. Щирість, людяність, любов – ось ключі до серця кожної людини.

«Ти – цілий світ», «На світі безліч таких, як я, але я, їй-богу, один», «Ми — це не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних»,— утверджував Василь Симоненко в своїх творах.

Слухання учнями поезії в аудиозапису чи в майстерному виконанні вчителя.

Ти знаєш, що ти – людина.
        Ти знаєш про це чи ні?
        Усмішка твоя – єдина,
        Мука твоя – єдина,
        Очі твої – одні.
            
         Більше тебе не буде.
         Завтра на цій землі
         Інші ходитимуть люди,
         Інші кохатимуть люди -
         Добрі, ласкаві й злі.
            
         Сьогодні усе для тебе -
         Озера, гаї, степи.
         І жити спішити треба,
         Кохати спішити треба –
         Гляди ж не проспи!
            
         Бо ти на землі – людина,
         І хочеш того чи ні –
         Усмішка твоя – єдина,
         Мука твоя – єдина,
         Очі твої – одні.

Ідейно-художній аналіз вірша

З’ясування первинного сприйняття твору

  1. Чи сподобався вам вірш? Які почуття він викликав?
  2. Які запитання у вас виникли до автора після прослуховування вірша?

Повторне самостійне читання вірша мовчки
Завдання. Прочитайте вірш самостійно мовчки. Знайдіть і позначте рядки, які вас найбільше вразили. Чим саме?

Обговорення  вражень

Бесіда за змістом вірша

  1. Яким настроєм пронизаний увесь твір?
  2. Чим стурбований поет? (Поета турбує те, що люди не цінують своє життя, свою індивідуальність).
  3. Прочитайте першу строфу вірша. Назвіть головний рядок у першій строфі. («Ти знаєш, що ти – людина»).
  4. Що значить – бути людиною? Чому автор виокремлює усмішку, муку, очі людини? (Людина може бути щасливою; тоді вона посміхається. Усмішка ще говорить про доброту, лагідність людини. У кожної людини є причини бути і нещасливою, стражати, терпіти муку. Очі – це дзеркало душі; в них відображається і щастя, і страждання).
  5. Яку б ілюстрацію ви запропонували до першої строфи?

Учитель. Отже, автор, говорячи про людину, зосереджується на її внутрішньому духовному світі.

  1.   Прочитайте другу строфу вірша. Яка основна думка цієї строфи? (Людина смертна). Якими уявляються поету люди, що житимуть «завтра»? (Добрі, ласкаві й злі).Чи відрізняються вони чимось, на думку автора, від сьогоднішніх людей? (Ні, Симоненко знову акцентує увагу на внутрішній сутності людини).
  2. Яку б ілюстрацію ви запропонували до другої строфи?
  3. Прочитайте наступну строфу вірша. Знайдіть головний рядок. («І жити спішити треба»). Як ви гадаєте, що значить для поета «жити»?

Складання асоціативного килимка до слова «жити»

 


 

 


·

 

 

  1. Як ви розумієте застереження поета: «Гляди ж не проспи!»?
  2. Прочитайте останню строфу вірша. Чому, на вашу думку, вона майже повторює першу? (Автор знову нагадує, що людина повинна жити повноцінним життям, як того вимагає людська сутність).

Літературознавча майстерня

Колективне заповнення таблиці

Тема

роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожний повинен встигнути покохати, зробити добрі справи.

Ідея

заклик раціонально використовувати час, відведений на життя, поспішати жити.

Основна думка:

Людина – велике творіння на землі; вмій з гордістю носити це ім’я; кожна людина неповторна

Композиція
 

Поезія починається з риторичних запитань, після чого В. Симоненко вмотивовано пояснює про смисл і призначення людини на землі, швидкоплинність її життя. Автор твору наголошує на тому, що людина повинна поспішати жити, робити добрі справи, залишаючи по собі слід.
Вірш складається з чотирьох  строф, кожна з яких містить по п’ять рядків.

Проблематика твору

· людина і суспільство (призначення людини на землі);
· індивідуальність кожної людини;
· швидкоплинність часу і життя.

 

Практична робота 

Робота в парах

Завдання.  Дослідіть художні особливості вірша. Заповніть таблицю.

Орієнтовне виконання завдання

Художні особливості поезії «Ти знаєш, що ти − людина…»

Художні засоби

Цитати

Повтори:

Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.

Риторичні запитання:

«Ти знаєш, що ти — людина?»
«Ти знаєш про це чи ні?»

Риторичний оклик:

«Гляди ж не проспи!»

Епітети:

«… люди - Добрі, ласкаві й злі»; «усмішка, мука єдина».

 

V. Підсумок уроку

Учитель. Вірш «Ти знаєш, що ти – людина?» по-симоненківськи простий. Та за філософською наснаженістю, могутньою гуманістичною напругою він належить до найвищих досягнень не лише поезії Василя Симоненка, а й усієї нашої літератури. Таке, на перший погляд, звичне питання – «Ти знаєш, що ти – людина?» – має глибокий філософський підтекст. Ти знаєш, що ти – людина? Отже, ти повинен знати, що ти – не бездушний гвинтик. Що ти повинен мати право на свободу, на визначення своєї людської гідності, на можливість жити так, як ти хочеш, і, нарешті, право на щастя. А чи є в тебе все це?

Ти – цілий світ. Людина замислюється – а чи так я живу? Чи гідний я високого імені людини? Що треба зробити, аби залишити по собі добру пам’ять?

А сьогодні все – озера, гаї, степи – для тебе. Отож проживи життя гідно, достойно людини, передай нащадкам те, що дістав ти в спадок від пращурів.

Ось на такі роздуми наводить вірш, у якому на перший погляд нічого складного... І саме його простота й доступність і зумовлюють силу ідейно-художнього впливу твору на читача, змушують його переглянути своє ставлення до життя, до свого місця в ньому.

Метод «мікрофон»

  • Чи змусив вас вірш переглянути своє ставлення до життя?  На які роздуми він вас налаштував?

«Творча майстерня» (робота в парах)

Завдання

Розгляньте малюнки, які запропонували ваші ровесники для ілюстрації вірша В.Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина?» Як би ви пояснили задум художників?

https://encrypted-tbn2.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcTsq3RLuvlm9bdfUo33V-DczX7H1WD33ZZscvuwwv8JlbalsvQE

https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcTC0LvDAW2AUrW1hSAzjj9LPADOnVUFemwnVrV8dpRRJ70N5IWW

 

«Словесне малювання». Запропонуйте власну ілюстрацію до твору.

Рефлексія

Метод «мікрофон»

Запитання

  • Чи сподобався вам урок?
  • Чим ви поповнили на сьогоднішньому уроці власну «скарбничку знань»?
  • Чим збагатили «скарбничку вражень»?

VІ. Домашнє завдання: колективне: опрацювати матеріал підручника, підготувати виразне читання вірша «Ти знаєш, що ти – людина?»;   індивідуальнепідготувати повідомлення про Х. Колумба, Ф. Магеллана.

 

 

Перегляд файлу

ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО

Корені Симоненківського роду

          Він з’явився на світ 8 січня 1935 року в селі Біївцях на Полтавщині.

Корені Симоненківського роду сягають в далеку сивину віків. Дідусь Федір Трохимович та бабуся Варвара Потапівна замолоду були високими статурними та вродливими, як проходили по селу, то всі біївчани дивилися їм услід. Рано, у 42 роки  не стало улюбленої бабусі, а дід Федір дожив до глибокої старості. Для Василя він став першим другом і наставником, а пізніше - натхненником майбутнього поета. Він самотужки вивчив грамоту, багато читав. Його увагу привертав навіть шкільний підручник з географії чи історії.

Сусідські діти    іноді  жартували: „ Дід Щербань готується до екзаменів.”

         У роки війни дід Щербань, добре знаючи усі броди у болотах над Удаєм, не раз переводив ними партизанів, ховав  в очеретах утікачів від поліцейських пересллідувань. Він нікого не боявся, допомагав вдовам та сиротам, а фашистів ненавидів так, що при зустрічі з ними одвертався. Одним словом, Федір Трохимович був людиною високої громадської совісті – чому  вчив і свого онука.

Дитинство поета

         Мати поета з дитинства мріяла стати вчителькою, але не склалося і на життя вона заробляла важкою працею швачки.

Василь Симоненко завжди був вдячний за любов, ласку, виховання, за все, що пізніше викликало роздуми про суть життя, своїм матері та дідові.

Про це ми можемо дізнатися зі спогадів Василевого однокурсника й товариша Миколи Сома. Оскільки він сам ріс без батька й матері, то їхати на канікули йому було нікуди. Тому у січні 1955 року він поїхав до Симоненка в село Біївці. Там вони відзначали своє двадцятиріччя: Василь народився на другий день після Різдва, а Микола — на Новий рік за старим стилем. Свято було незвичайним. Микола про нього весь час розповідав з великим захопленням. Ганна Федорівна приготувала святкові страви, а серед усього іншого на столі був справжнісінький кавун, який мати зуміла дбайливо зберегти для свого сина аж до січня.

         Згадуючи про чоловіка , Симоненкова мати казала: „ То не батько був ,а вітер: прилетів і полетів, а нам з малим Васею завдав

багато болю і клопоту.”

     А сам  Василь Андрійович в одному з віршів писав:

                                 В мене була лиш мати,

                              Та був іще старий дід,-

                               Нікому не мовив „тату”

                               І вірив, що так і слід.

         Василеве дитинство було схожим на дитинство багатьох хлопчиків того часу: війна, голод і холод, щоденний страх, окопчик під хатою, нужденна школа, чорнило з бузини, нестача паперу і книжок. Перші чотири класи  Василь учився у рідному селі Біївцях, а закінчував школу у Тарандинцях. До школи доводилося ходити щодня  9 кілометрів.

         Однак школу він закінчив на відмінно, із золотою медаллю.

Із  спогадів Ганни Щербань: „ Вчитися йому було, ой, нелегко.Важка була дорога до школи.Навесні чи восени – то ще нічого, а взимку – суща біда. Повоєнні зими були люті, сніжні. А пальто у Васі пошарпане, чоботи – діряві. Тільки жодного разу він не запізнився на урок.”

Становлення поета

         Вищу освіту Василь Симоненко здобував, навчаючись на факультеті журналістики Киїського університету ім. Т.Г.Шевченка, потім працював у газетах „Молодь України”, „Черкаська правда”,

„Робітнича газета.”

         На перший погляд , небагате на події коротке життя поета.

Але за двома датами, між якими пролягли його дороги – чимало добрих справ і напружена творча праця.За  життя поета вийшла лише одна його збірка – „Тиша і грім.” Непростий шлях долали його наступні книжки „Вино з троянд”, „Поезії”, „Лебеді материнства” та ще книжечка для дітей.

         Уже перші поезії  В.Симоненка засвідчили, що в літературу прийшов поет незвичайного хисту й високої громадської свідомості.

          О.Гончар писав: „З глибин народного життя вийшла поезія Василя Симоненка.З мужності народу , з горя його й звитяжної боротьби...”

         Поет звертався до різних жанрів та форм. Він – автор громадянської патріотичної лірики, гумористичних і сатиричних творів, прозових нарисів і казок для дітей, щоденникових записів.

         У багатьох своїх творах В.Симоненко порушував болючі проблеми доби, викривав псевдопатріотів, носіїв націнального нігілізму,бюрократів, кар’єристів.

         14 грудня 1963року Василя Симоненка не стало. Йому було всього 28 років. Офіційна версія – важка,невиліковна хвороба. 

 

Зміст слайдів
Номер слайду 1

ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО - «ЛИЦАР НА БІЛОМУ КОНІ» В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ «ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА»

Номер слайду 2

Олесь Гончар «Серед літераторів трапляються й такі, без яких їхня доба могла би спокійно обійтися, нічого істотного не втративши… А є такі, чия творчість стає мовби часткою нашого буття, часткою повітря, яким ми дихаємо… Симоненко такого типу поет!»

Номер слайду 3

«Цар Плаксій та Лоскотон» «Подорож у країну Навпаки»

Номер слайду 4

Скільки б не судилося страждати, Все одно благословлю завжди День, коли мене родила мати Для життя, для щастя, для біди. В.Симоненко Василь Симоненко - «лицар на білому коні» в українській літературі

Номер слайду 5

Рідна хата с.Біївці на Полтавщині Рідна мати Ганна Трохимівна Щербань В.Симоненко за роботою

Номер слайду 6

«Лебеді материнства»

Номер слайду 7

Номер слайду 8

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ, ЯКИХ ЗАЧАРУВАЛА ЛІРИКА В.СИМОНЕНКА Андрій Пашкевич Микола Литвин Олексій Чекаль Ігор Морозов

Номер слайду 9

Пам’ятник у Черкасах

Номер слайду 10

«Незакінчене речення» « Я поглибив поняття …» «Я вмію …» « Я можу в поезії визначити…»

 ¡áºóá¡¿∩ (1).jpg
 ¡áºóá¡¿∩.jpg
.jpg
00000015.jpg
1284071917_C0E1F1F2F0E0EAF6E8FF203132203132.jpg
14021628_953241644801533_6113228005761878784_n.jpg
1qywiRZV0IE.jpg
2011092010423890.jpg
2189_dakriotsistit-novorozhdenny.jpg
253398_1.jpg
31_main.jpg
5333_17510310-r3l__600.jpg
7f1f262046b05c37f997477a9a78d540-1024x640.jpg
_-1024x640.jpg
fullsize.jpg
hqdefault.jpg
images (1).jpg
images (2).jpg
images (3).jpg
images (4).jpg
images.jpg
ludyna.png
maxresdefault.jpg
upeer.ir_362.jpg
sb_Windows7.png
vt_AMS-Gray.png
zip
Додано
7 січня 2019
Переглядів
1972
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку