Електронний посібник "Морфологія в таблицях для учнів 6-7 кл."

2012 рік МОРФОЛОГІЯ в таблицях і завданняхдля учнів 6 -7 класів

ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВПІДРЯДНОСТІЗА ЗНАЧЕННЯМ ЗМІСТ ІМЕННИКПРИКМЕТНИКЧИСЛІВНИКЗАЙМЕННИКДІЄСЛОВОПРИСЛІВНИКСПОЛУЧНИКПРИЙМЕННИКВИГУКЧАСТКА

Буду я навчатись мови золотої А. Малишко

Чи ти задумувавсь, відкіль оті у нашій мові злитки золоті?Як намистинки, диво калинове– частини мови! Д. Білоус

Що таке морфологія?Морфологія( від грецьких morphe –форма та loqos – слово, учення)- це розділ мовознавства, що вивчає слово як частину мови.-.style.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.type

Основною одиницею морфології, як і лексикології, виступає слово, але аспект його вивчення інший :це…граматична будова. Вираження властивих йому граматичних значень ( роду, числа, відмінка, виду, часу тощо)особливості змінювання і творення

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

8 Зміст

САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИіменник слово, вуз, завдання, Микола, Українаприкметник золотий, залізобетонний, легенька, пахучечислівник одинадцять, перший, тринадцятеро, займенник я, ви, що, щось, хтось, абихто, будь-якийдієслово відкласти, чекай, засліпило, прийшовприслівник спокійно, угорі, по-літньому, згарячу, двічі СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИприйменник до, близько, вглиб, крізь, поза, на, проміжсполучник а, але, та, через те що, не лише, одначечастка так, аякже, це, тільки, ось, ледве чи, мов. ОКРЕМА ЧАСТИНА МОВИвигук ой, ай, ох, о, овва, тьху, ех

САМОСТІЙНІ?лекс.знач.член реч. СЛУЖБОВІІменник. Хто? Що?Предмет Займенник. Хто?Що? Який? Чий ? Скільки?Вказує на предмет, ознаку, кількість, але не називаєДієслово. Що робити?Дію предмета. Числівник. Скільки? Котрий? Який?Число,к-сть. Прикметник. Який? Чий ?Ознака предмета. Вигук. Виражає почуття , звуконаслідування, привітання. Прийменник- Поєднує іменні част. мови з іншими словами;- вказує на місце, час. Частка вираж.додаткові смисл.віднош.; утворює грамат. норми. Сполучник. Поєднує ОЧ,част. скл.реч. Прислівник. Як? Коли? Де?Ознака дії, предмета

ІМЕННИКце самостійна частина мови, яка означає предмет і відповідає на питання хто? що?

Який співець, поет, який письменник. Уперше слово вигадав — іменник? Іменник! Він взяв собі на плечі Велике діло — визначати речі. Дмитро Олійник

Що це за частина мови – ім’я, яку називали ще стародавні вчені? Нині такої частини мови наче й немає. Але ж є іменник, прийменник, займенник – назви , до яких входить частинка імен- ( ймен-). В античні часи частина мови ім’я означала не тільки іменник, а й прикметник та числівник – об’єднувала ту групу частин мови , яку ми називаємо іменними частинами. Назву іменник почали вживати з 1873 року. Її першим використав О. Парти - цький. Проте й після цього деякі грама- тики й далі називали іменник сущником. Навіть правопис 1926 року іменник назвав речівником. Чи знаєш ти …

Лексико-граматичні категоріїНазви Істот і неістот. Загальні і власні назви. Конкретні й абстрактні(хто?)синичка, гумористщо?)парк, лід. Волошка, тривога,Говерла, Умань. Бузок, голка, юнак. Світогляд, гідність

Іменники – назви неістот відповідають на питання що?Іменники – назви істот відповідають на питання хто?Хто ? Мама(слониха)Що ? Карусель. Хто?Слоненя

Істоти. Ведмідькачкаїжак вовк риба Неістоти. Вітерсніглідморозбурулька. Перевіримо:

Конкретні іменники називають предмети, явища, які пізнаються органами чуття людини Конкретні та абстрактні назвикнигиолівцізоряцукор

До абстрактних належать іменники, що називають поняття, властивості і ознаки, явища, почуття, одиниці міри та ваги, які не мають конкретного предметного значення коханнярадістьрозпач

До збірних належать іменники на позначення речовини ( речовинні): речовина не підлягає рахунку, її можна лише виміряти, а потім порахувати одиниці виміру.

Закріпимо. Робота в групах. Розподіліть на конкретні , абстрактні та збірні {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Конкретні Абстрактні ЗбірніДім. Щастя. Хмиз. Хліб. Знання. Дітвора. Бабуся. Любов. Селянство. Рука. Душа. Символіка. Козак. Вірус. Гербарій. Дім, хмиз, щастя, хліб, дітвора, знання, бабуся , любов, селянство, душарука, символіка, вірус, гербарій, козак. Перевір:

Загальні іменники — це узагальнені назви однорідних предметів . Сонце. Муха. Собака. Корова

Власні назви — це індивідуальні назви, що виділяють предмет з однотипного ряду. До власних назв належать імена, прізвища, клички тварин, географічні та астрономічні назви, назви державних посад тощо . Грицько Підкова. Орлик. Місто Львів. Зевс

До власних назв належать:1. Імена, імена по батькові, прізвища, псевдоніми людей Тарас ШевченкоІван Семенович Нечуй - Левицький

3.Імена персонажів казок, байок, легенд, міфів:2. Клички тварин:котик Мурзикпапуга Кеша. Червона Шапочка і Вовк

Україна. Карпати. Дніпрокомета Галлея4. Географічні та астрономічні назви Канів. Чернеча гора

5. Назви релігійних понять, церковних книг. БогоматірІісус Христос. Біблія

7. Назви пам’яток історії, храмів, замків 6. Назви установ, організацій Верховна Рада України. Збройні сили України. Софійський собор. Золоті ворота

8. Назви історичних подій, свят(Різдво, Новий рік)

9. Назви вулиць, площ, бульварів, парків( вулиця Тараса Шевченка, майдан Незалежності)

10. Назви механізмів, літаків, кораблів, магазинів і виробів« Нива» « Ту – 134»« Ромашка »Магазин « Велика кишеня»Магазин « Кобзар»

11. Назви газет, журналів, художніх і музичних творів. Газета « Життя»,Журнал « Соняшник»Балет « Лісова пісня»

Власні назви пишуться з великої літери, але родові назви у їх складі — з маленької (річка Десна, гора Арарат, сузір'я Лебідьгора Араратсузір'я Лебідьрічка Десна

Назви книг, газет, журналів, картин, кінофільмів, кінотеатрів, кораблів, фірм,беруться в лапки теплохід “ Тарас Шевченко”кінотеатр “Київ”поема “Катерина”Т. Г. Шевченко “Автопортрет”

34 Граматичні категоріїРІДЧИСЛОВІДМІНОКЧ о л о в і ч и йпісок, рік, батько. Ж і н о ч и й мрія, ніч, тривога. С е р е д н і йозеро, насіння. С п і л ь н и й Сирота, плакса. ябеда. ОДНИНА + МНОЖИНАВІКНО- ВІКНАТІЛЬКИ ОДНИНАМОЛОДЬ, МИРТІЛЬКИ МНОЖИНАОКУЛЯРИ, СУМИНазивний. Родовий. Давальний. Знахідний. Орудний. Місцевий. Кличний

Рід невідмінюваних іменників Назви тварин чоловічого родупоні, фламінгоІншомовніНазви осіб за віднесеністю за статтюмаестро, фрау. Неістоти – середнього родукупе, метро. Власні назви – за родовою назвою(місто, країна, острів тощо)уся Чилі (країна), цей Кюсю (острів)Абревіатури –за родом опорного слованова АТС (станція),демократичний ЄС (союз)

Пригадаймо. В українській мові іменники бувають Чоловічого роду. Середнього роду. Жіночого роду. Цей або він Ця або вона Це або воно

Визначити рід запропонованих іменників

Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива,Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма. Із поданого уривка поезії “Причинна” Т. Г. Шевченка виписати іменники чоловічого роду

Визначити рід запропонованих іменників

Із поданого уривка поезії “Причинна” Т. Г. Шевченка виписати іменники жіночого роду В таку добу під горою, Біля того гаю,Що чорніє над водою, Щось біле блукає.

Визначити рід запропонованих іменників

Сонце гріє, вітер вієЗ поля на долину,Над водою гне з вербою Червону калину. На калині одиноке Гніздечко гойдає, - А де ж дівся соловейко? Не питай, не знає. Із поданого уривка поезії “ На вічну пам’ять Котляревському ” Т. Г. Шевченка виписати іменники середнього роду ppt_x

Рід іменників розрізняють тільки в однині. Якщо іменник вживається тільки у множині, то він роду не має. Запам’ятаймо! ножиці Черкасиокуляри

Визначити рід запропонованих іменників плаксалистоноша

Пан, навчання, садок, базіка, мова, море, нероба, явір, Дніпро, верба, хвалько. Виписати з поданих іменників тільки іменники спільного роду і пояснити їх лексичне значення

Робота із тлумачним словником Базіка – особа, що полюбляє багато говорити. Нероба – людина, яка не хоче працювати; ледащо. Хвалько – той, хто надміру підкреслює свої хороші якості, риси характеру, якісь успіхи, часто з перебільшенням. Скласти речення із виписаними словами ТВОРЧАРОБОТАstyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.type

1. Неуважна людина. 2. Той, хто мешкає поруч, поблизу кого-небудь.3. Роботяща, працьовита людина.4. Той, хто навчився чого-небудь самостійно, без керівника. Творчий диктант Замінити словосполучення і речення іменниками спільного роду роззява, сусіда, трудяга, самоучка.

Відміни іменників І (перша)Чоловічого, жіночого,спільного роду із закінченням -А, -ЯОксана, суддя, ябедаІІ (друга)Чоловічого роду із закінченням на приголосний та -ОБатько, струмок, Івась. Середній рід на-О, -Е, -ЯОзеро, місце, зілля ІІІ (третя)Жіночого роду на приголосний + МАТИТінь, акварельІ\/ (четверта)Середнього роду із закінченням –А, -Я(-ат-, -ят-, -ен- у непр. в.)Курча, немовля, ім’я

ЯК ВИВЧИТИ ВІДМІНКИЩоб змінити слово — є відмінки. І якщо завчить тобі не ліньки,Ці поради пригадаєш враз, їх назвеш без хиби повсякчас. Отже, називний лиш називає: Що? І хто (нам пісню заспіває)? В родового інші запитання. Це — кого? Чого (немає в Тані)?Віддали кому? Чому? — давальний. Котрому? Кому? (веселій Анні). Далі йде знахідний, щоб знайшли: Що? Скількох? (звірят). І скільки? (лип). Підказав орудний, чим орали,Ким і скількома? (двома волами). А місцевий має назву місця: В кому? В чому? В чім? (в ріці, на листі). Щоб звернутись — кличний є відмінок. Просто клич: Матусю! Україно! Любов Сердунич?

Провідміняйте іменникивеселкасуницямиша

Перевір себе{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Н.тверда групам'яка групамішанавеселк – асуниц - ямиш – а Р.веселк – исуниц – імиш – іД.веселц– ісуниц – імиш – іЗ.веселк – у суниц – юмиш – у. О.веселк – оюсуниц – еюмиш – ею. М.(на) веселц–і (на) суниц - і(на) миш – іКл.веселк – о суниц - емиш – е

Поділ іменників на групиІ і ІІ відміни. Кінцевий приголоснийоснови. Лише ІІ відмінатвердам′ якамішана. Твердий нешиплячийабзац, озеробудь-якийм′ якийземля, водій. Твердийшиплячийтиша, плече. Середнього роду на –е(на нешиплячий)поле, сонце

Вежабібліотекавулицятелефонкнижкавівцярадістьтиша. Зберіть слова до відповідної скринідорогакалинагрушадачавишнямрія. Твердагрупа. М’якагрупа. Мішанагрупаrrrrrrrr

Поставте іменники в давальному та місцевому відмінках однини. Рукабурякнижкаперемога. Соломіядорогашапкамрія. Тишапрацямишамухабджілкавнучкакомаха. Марія У давальному й місцевому відмінках однини перед закінченням –і приголосні г,к,х змінюються на з,ц,сІ – введіть одне зі слів у речення;ІІ – складіть невеличкий твір, використавши якнайбільше даних слів.

=Тече вода в синє море,Та не витікає;Шука козак свою долю, А долі немає. Визначте відмінок та групу виділених іменників

Тече вода із-за гаю. Та попід горою. Хлюпочуться качаточка. Поміж осокою. Визначте відмінок та групу виділених іменників

Встала й весна, чорну землю. Сонну розбудила, Уквітчала її рястом,Барвінком укрила. Визначте відмінок та групу виділених іменників

Сонце гріє, вітер вієЗ поля на долину;Над водою гне з вербою. Червону калину…Визначте відмінок та групу виділених іменників

Над річкою, в чистім полі,Могила чорніє;Де кров текла козацькая. Трава зеленіє. Визначте відмінок та групу виділених іменників

Випишіть іменники, які належать до першої відміни. Свій вибір обґрунтуйте. Гора, сум, обличчя, сплюха, книга, син, журба, відлуння, ріка, вежа, озеро, кімната, хлопчик, дорога, вишня, барвінок.

Закінчення іменників І відміни в кличному відмінку однини. ОЮЕТвердагрупа. Деякі пестли-ві ім. м’якої групи. М’яка тамішанаЄЗ осно -вою на[й] Сестро. Олександро. Земледуше. Сім’єнадієБабусю. Галю. Доповніть власними прикладами

Практикум. Подані іменники поставити у формі Зн. та Ор.в. одн. Розподілити за групами. Мрія, дівчина, матуся, вдача, оселя, сім’я, родина, країна, суша, пісня, калина, мелодія, дитина. Два словосполучення ввести в речення

Поділ на групи іменників ІІ відміни чоловічого роду з основою на -РОдноскладові,іншомовні на-ар, (-яр), -ир,-ур, -ор, -ірсир, двір. Тверда. М′ яка Мішана. З постійно наголошеними-ар (-яр), -ирювіляр, долармуляр, столяр. З ненаголошеними в Р. відмінку однинисуфіксами –ар, -ир(ноголос на корені або на закінченнівівч. Ар – вівчар. Япуст. Ир – пустир. ЯІгор, якір, єгерІз суфіксом –яр, що називають осіб чоловічої статі за професією абохарактером діяльностізброяр, школяр,газетяр

Закінчення -а(-я) мають такі групи іменників: назви осіб та істот: абітурієнта, учня;назви конкретних предметів, які піддаються лічбі: ножа, зошита;власні назви населених пунктів: Києва, Львова;назви водних об'єктів з наголошеним закінченням: Дніпра, Трубежа;назви довжини, площі, ваги, об'єму, часових проміжків: метра, гектара, місяця (але року,віку), листопада (місяця) і пора листопаду;іменники-терміни: конуса, атома; назви будівель та їх частин: парника, гаража (але паркана й паркану).

Закінчення -у(-ю) мають іменники, що позначають:матеріали та речовини: цукру (але хліба, вівса);явища природи: вітру, граду;сукупність: хору, гурту (але табуна);середовище або простір: лугу, стадіону;назви держав і територій: Китаю, Донбасу;назви установ, закладів, організацій: департаменту, театру; почуття, психічний стан: жалю, сміху;дії, процеси: відльоту, виступу;абстрактні поняття: розуму, вантажу.

Гра “Хто більше” За 1 хвилину записати якомога більше іменників І І відміни на –а(-я), -у(-ю)–а(-я) -у(-ю)

Підкреслені іменники поставити в родовому відмінку однини і пояснити їх правопис Ви вранці хочете сад(-а, -у), якогось душевного мир(-у, -а). Вертайсь з бетон(-а,-у) сірих стін у землю солов’їну. В блакитну хустку дум(-а,-у) пов’язалась хата. А вітер розносив п’янкий аромат від синього Дон(-а,-у) до синіх Карпат. У кожної людини мати є початком життєвого шлях(-а,-у), доброти, совісті. Крок до знань

Практикум Прочитайте, визначте іменники третьої відміни. З'ясуйте відмінки цих іменників. Хіба не любов усе єднає, як ворожість усе руйнує? (Г. Сковорода). Скажи до мудрості: «Ти сестра моя». (З Біблії). Чиста совість є великою радістю. (Ф. Прокопович). Під злістю завжди ховаються невміння, заздрість, лінощі. (В. Брюгген). Любов (Н.в.), ворожість(Н.в.), до мудрості (Р.в.), совість (Н.в.), радістю (О.в.),під злістю (О.в.), заздрість (Н.в.).

Гра «Хто більше?»Пригадайте і назвіть якомога більше казок, літературних творів, мультфільмів, у назвах яких використано ім. IV в.

Граматична розминка Провідміняти іменники. Дитяплем’я орля

Фізкультхвилинка Коли вчитель називає ім. I в., учні піднімають руки догори і потягуються; II в. – розводять у сторони; IV в. – витягують вперед. Щастя, теля, телятко, порося, поросятко, вершина, плем’я, орля, орлятко, пісня, роса, круча, немовля, ведмежа, ведмежатко, курча, ім’я, обличчя, вороненя, стаття, зайча, зайчатко,яблуня, вежа, голуб’я, левеня, хлопченя, узбережжя,тім’я.

Творча робота. Квочка, курчата, тривожне сокотання, просо, заховатись, бігати, клювати,цвірінькати, качка з каченятами, гребінь, подвір’я, жовті клубочки,кошеня, зелена трава, шуліка,скрекотати, веселе сонечко, чисте небо. Напишіть твір «Дружна сім’я», розповівши в ньому про тварин, які живуть на селянському обійсті. Для цього використайте такі слова і словосполучення.

Розподільний диктант. Розподіліть слова у дві колонки, залежно від того, яке закінчення вони матимуть у родовому відмінку однини: Берлін, Вашингтон, Кіпр, Крит, Житомир, Кременчук, Афганістан, Казахстан, Лондон, Єгипет, Луганськ, Луцьк, Тернопіль, Ірак, Харків, Холодний Яр, Китай, Сибір.

Перевір!Холодного Яру Кіпру Криту. Афганістану КазахстануЄгипту Іраку Китаю Сибіру. Берліна Вашингтона Житомира Кременчука Лондона Луганська Луцька. Тернополя Харковауюая

Розподільний диктант. Розподіліть слова у дві колонки, залежно від того, яке закінчення вони матимуть у родовому відмінку однини: чоловік, пісок, хрущ, азот, жук, Іван, бузок, очерет, Вітер, сум, Мороз, настрій, дуб, оптимізм, трактор, спокій, ніж, олівець, маяк, метр, гектар, кілограм, невроз, літр, тиждень, жаль, мільйон, теніс, бокс, крос, вальс.

Перевір!Піску, азоту, бузку, очерету, суму, настрою, оптимізму, спокою, неврозу, жалю, тенісу, боксу, кросу, вальсу. Чоловіка, хруща, жука, Івана, Вітра, Мороза, дуба, трактора, ножа, олівця, маяка, метра, гектара, кілограма, літра, тижня,, мільйона. уюая

РОЗУМНЕ ПЕРОПояснити правопис слів. Нелюд, неміч, неволя, нежить, неповага, недопалок, недоплата, недовіра, недоїдок. Не горе, а щастя; не вигадка, а дійсність; не брехня, а правда. Ти мені не ворог. Я тобі не брат.

З народної мудростіДоповніть фразеологізми, і поясніть їх значення. Не ликом…Не голка…Не місце красить…

Склади схему – опору ! Іншомовні слова на голосний какаду (тварина) Ч. папараці ( особа) Ч. Але ! пальто (-а), ситро (-а) цеце (муха) Ж( з1937 року - змінювані) цунамі (неістота) С. Абревіатури з початкових букв НАТО- основне слово ( організація) Ж Жіночі прізвища на –ко,-ло. Захарченко - стать Ж (Галина Борисівна)Незмінюваніформи

ПРИКМЕТНИКСамостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?

Чи знаєш ти … що назва прикметник вперше з’явилася в підручнику Я. Головацького «Граматика руского язика»(Львів, 1849 рік). Отже, їй 165 років.

Граматичні категоріїРІДЧИСЛОВІДМІНОКЧоловічий. ЯКИЙ?Середній. ЯКЕ?Жіночий. ЯКА?ОДНИНАМНОЖИНАНазивний. Родовий. Давальний. Знахідний. Орудний. Місцевий

У кожного свої прикмети є,І їх Прикметник нам назве,Бо тільки він сказатиможе всім,Високий чи низький цей дім,Що птах літає в синіх ясних небесах,І падолист гуляє тихий по лісах. Цей пан Прикметниквсі прикмети знає. От запитай його яке? яка? який? На всі питання відповіді має,Про всі ознаки всім розповідає.

Синтаксична роль У реченні прикметники здебільшого виступають узгодженим означенням: Хотіла б я вийти у чистеє поле (Леся Українка), рідше - частиною складеного іменного присудка: Знов я юний-юний і веселий знов (В. Сосюра).

П р и к м е т н и к и м о ж у т ь о з н а ч а т и : КОЛІРВАГУФОРМУСМАКРОЗМІРМАТЕРІАЛПРИНА- ЛЕЖНІСТЬ

Опишіть предметза кольором

Опишіть предмет за розміром

Опишіть предмет за формою

Опишіть предмет за смаком- Що означають прикметники?

Вибірковий диктант. Мама вишиває на білому полотні зелений барвінок, жовтогарячі чорнобривці, сині волошки. Що це буде, мамо? – питає Дмитрик.- Українська святкова сорочечка для тебе. Я вишиваю квіти, які ростуть на рідній землі. Ми українського роду і любимо землю та квіти України.- А хіба в наших сусідів не яскраві і гарні квіти цвітуть?Квіти й вишивки в нас і схожі, і різні. Виписати прикметники. Що можуть позначати прикметники?

Р о з у м н е п е р о. Запишіть текст, додаючи прикметники, які б точно характеризували той чи інший предмет Мова об’єднує в собі …………мудрість. Прилучення дитини до краси ……………. мови розпочинається з ………. ..…………... казок і ………………….. ……………… пісні. ……………. ………………. слово джерельцем струмує в мені. У скарбниці …………..почуттів ……………….. скарб – повага до своєї мови. Найкращий, Тарасове, рідної, народну, людських,колискової, могутнє, бабусиних, материнської, милих.

Р о з у м н е п е р о. Запишіть текст, додаючи прикметники, які б точно характеризували той чи інший предмет Мова об’єднує в собі народну мудрість. Прилучення дитини до краси рідної мови розпочинається з милих бабусиних казок і материнської колискової пісні. Могутнє Тарасове слово джерельцем струмує в мені. У скарбниці людських почуттів найкращий скарб – повага до своєї мови.

ПРИКМЕТНИКВиражає ознаку предмета. Відповідає на питання: Який? Яка? Яке? Чий? Чия? Чиє?ЯкісніВідносніПрисвійніОзнаки предмета, що можуть виявлятися більшоюабо меншою мірою. Ознаки предметаза його відношенням до інших предметів, дій,обставин. Приналежність предмета кому-небудь

Я к і с н івиражають ознаку безпосередньо, ця ознака може бути вираженою в більшій або меншій мірі: кислий - кисліший - найкисліший колірсмаквікформазапахвагабілий солодкий духмяний важкий молодий вузький

В і д н о с н івиражають ознаку через відношення до інших предметів, ця ознака не може бути виражена в більшій або меншій мірі: вечірня прохолода (прохолода вечора), металева кулька (кулька з металу).матеріалчаспризначення. Націо –нальністьмісце срібний зимовий швейний український лісовий

Присвійнівідповідають на питання чий? і називають ознаку, що виражає належність предметаластівчине гніздо, собачий гавкітдядькова сорочка, Олина книжкалюдині-ин, -їн, -ів, їв, -ов тварині -ин, -їн, -ач, -яч

Склади схему – опору !Прикметник. Якісні ВідносніОзнака(який?)ступеніпорівняння,сполуч. з прислівникомдуже. Форма. А) повна (змін.)стягнена нестягнена ( добра ) ( добрая ) Б) коротка ( не змін.) (зелен клен) а)матеріал , б) простір, в) час, г) вимір, д) дія. Присвійніприналежність(чий ? )сестрин, материнstyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.type

Розподільний диктант. Якісні, відносні та присвійні прикметники запишіть у три колонки. ЯкісніВідносніПрисвійніШирокий, сміливий, мідний, розумний, Тетянин, охайний, український, лагідний, учнівський, батьківський, батьків, Петрів, спортивний, козацький, тижневий, дотепний, сусідчин, сусідський.ppt_xppt_xxshearppt_xppt_xxshearppt_x

Перевір себе. ЯкісніВідносніПрисвійніширокий,сміливий,розумний,охайний,лагідний,дотепний.мідний,український,учнівський, батьківський,спортивний,козацький,тижневий,сусідський.батьків,Петрів,сусідчин,Тетянин.ppt_xppt_xxshearppt_xppt_xxshearppt_x

Сонце на небі і зоряна ніч солов’їна,Мамина пісня і мамина тиха сльозина,Батькове слово і врода небесна калини,Слово молитви і лагідний усміх дитини -Моя Україна. З Н А Й Д И С У С І Д АРозподіліть прикметники з тексту в три колонкивідповідно до груп, на які вони поділяються.

Г р а "А у к ц і о н"Доберіть і запишіть якомога більше прикметників до слова "Р У Ш Н И К"

Ступені порівняння якісних прикметників. Вищий ступінь. Найвищий ступінь. Простаформа. Складенаформа. Прикметник + -ш ( іш): високий - вищий, малий - менший більш (менш) + прикметник: більш високий, менш гіркий най + проста форма вищого ступеня: найвищий, найменший найбільш (найменш) + прикметник: найбільш високий, найменш гіркий

Склади схему – опору !Ступені порівняння прикметників. Тільки якісні!!!ступінь форма ступіньвищийнайвищийпростасильний — сильнішийгарніший,(але гарний- кращий)алевисокий - вищийщо сильнішияк гарнішийнайбільшменшсильнийсильнийбільшменш. Або: сильніший від усіхнайскладена. Складна-Прост. ф. вищ.ст. + префіксів що-, як-:щонайдешевший

С т р і м к і с к е л і м о р ф о л о г і їДоберіть антоніми до прикметників і утворіть ступені порівняння. Широкий, дешевий, низький,дорогий, вузький, високий.

За характером відмінювання прикметники поділяють на дві групи:твердум'яку. Весняний , весняна. Літній, літня

ЧОЛОВ., СЕРЕДН. РІДН.-ий, -е Р.-ого. Д.-ому. З. Н. або Р. Ор.-им. М.(на) –ому, -ім. ЖІНОЧИЙ РІДН.-а. Р.-оіД.-ій. З.-у. Ор-ою. М.(на) -ій. О Д Н И Н А (тверда група)

Не з прикметникамиразом. Слово не вживається без не: нечупарний, неозорий. Можна замінити синонімічними словами: недорогий (дешевий), недалекий (близький),Є протиставлення: не молодий, а старий; не яскравий, а блідий.окремо. Виступає присудком: Річка не глибока.

-н- і -нн- у прикметниках. Одна буква -н-Дві букви -нн-утворені за допомогою суфіксів -н(ий), -н(ій), -ан(ий), -ян(ий): західний, ближній, солом'яний. У наголошених суфіксах-анн-, -янн-, -енн- неоціненний, несказанний. Від твірної основи, яка закінчується на -н: закон - законний, день — денний

Творче завданняІз прикметників і поданих у дужках іменників утворітьсловосполучення запишіть їх. Осінній (вітер, днина, сонце, вулиці)Народний (пісня, прислів’я, герой, думи)

Ш В И Д К А Д О П О М О Г АХліб! Св’ятий і причистий!Як сонечко чистий!Вічно в народі шанований!Ніколи дарма не марнований!Св’ятий і щодений!Хай славиться хліб!Виправте помилки, поставте прикметники у Р.,О., М. відмінках.

А к р о д и к т а н т. Запишіть прикметники у дві колонки – прикметники твердої і м’якої груп Смачний, спідній, середній, модний, згідний, народний, вечірній присутній. Ключ: Підкресливши другу літеру кожного слова,прочитаєте слово “перемога”

Подумай!!!Спів птаха. У кожному словосполученні один з іменників замініть прикметником. Визначте рід, число, відмінок. Пшениця з України. Промінь сонця. Праця матеріstyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.type

Перевір себе!Українська пшениця. Сонячний промінь. Материнська праця. Пташиний спів

Вузлики на пам'ять А особливої виразності й образності надають мовленню прикметники, уживані в переносному значенніЗолотий промінь. Солодкий сон. Бабине літо

Підберіть прикметники до поданих слів: Хто більше?: Творчє змагання. Мова. Мамаstyle.colorfillcolorfill.type

Усне малювання. Береза. Закосичена. Ніжна. Самотня. Пишнолиста. Білокора

Вибірковий самодиктант. Випишіть прикметники, ставлячи їх у початковій формі (Н. в. однини). Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма. І блідий місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав, Неначе човен в синім морі, То виринав, то потопав (Т. Шевченко).

Доберіть епітети до предметів. Якою частиною мови вони виражені?

Утворіть від поданих імен чоловічі й жіночі імена по батькові:Ілля – Ілько - Хома – Микита – Пилип – Андрій – Анатолій – Анатоль –

Самостійно поширте поданий текст прикметниками та порівняйте свій варіант із оригіналом. Зробіть висновок про функції прикметників у мові.І досі сниться: під горою. Між вербами та над водою… хаточка. Сидить. Неначе й досі … дід. Коло хатиночки і бавить… та …Своє … внуча… (Т. Шевченко)І досі сниться: під горою. Між вербами та над водою. Біленька хаточка. Сидить. Неначе й досі сивий дід. Коло хатиночки і бавить. Хорошеє та кучеряве. Своє маленькеє внуча… (Т. Шевченко)

Гра «Вірю – не вірю». Якщо твердження правильне, учень говорить: «Вірю», якщо неправильне, каже: «Не вірю». Прикметник – самостійна частина мови. Означає предмет. Прикметники відповідають на питання який? чий?Змінюються за числами, родами, відмінками. Слова весело, дзвінко – прикметники. Групи прикметників за значенням: якісні, відносні, присвійні.

УКРАЇНО, ТЕБЕ ЛЮБЛЯТЬ ДІТИ ТВОЇ!Узнаю твоє світле обличчя: Краплі сонця, життя колоси,Радісні стежки сторіччя,А за ними небес голоси.Їх нестримна доля казкова,Неозорі долини – раї …О, яка ж ти ,Вкраїно, чудова! Тебе люблять діти твої! Т. В. Нікішина

Числівникце самостійна частина мови, що позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?

Чи знаєш ти … Назва цієї частини мови з’явилася 1865 року. Її першим ужив П. Дячан у своїй граматиці.

ЧИСЛІВНИКИ (за значенням і граматичними ознаками)КІЛЬКІСНІскільки? Власне кількіснітри, шістдесят,сімсот два,мільярд,нуль, сорок. ПОРЯДКОВІкотрий? перший, триста сьомий Збірні обидва, обидві,семеро,двадцятеро,шестеро. Дробові три сьомі,нуль цілихтри десятих,півтора. Неозначено-кількіснічимало,кілька, стонадцять

За будовою числівники поділяються на. Прості(один корінь)три, семеро,декілька, сто,сорок, тисяча Складні(два корені)одинадцять,двісті,тринадцятеро Складені (кілька слів)тисяча сто двадцять три,одна сьома

Правопис числівниківразомокремо складні кількіснічислівники: одинадцять, п'ятдесят, триста;складні порядкові числівники, останнім компонентом яких є-сотий,-тисячний, -мільйонний: дев'ятисотий, п'ятнадцятий складені кількісні й порядкові числівники: тисяча сімсот тридцять вісім, тисяча п'ятсоттридцять восьмийпорядкові числівники, до складу яких входять слова з половиною й под.: три з половиноютисячі.

Дидактична гра «Інтерв’ю з числівником»Використовуючи алгоритм «Числівник», візьміть інтерв’ю в Числівника{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A} ЧИСЛІВНИК СЗЧМкількісніпорядковічисло,кількість порядокпредметівпри лічбіскільки?котрий?Н. Р. Д. З. О. МРід, число, відмінки(як прикметник)прості;складні;складеніВсіма ЧР. Розряд за значеннямозначаєРозряд за значенням. Змінюються. За будовою: У реченні буваєцілі числа, дробові,збірніstyle.text. Decoration. Underlinestyle.colorstyle.font. Weightstyle.font. Weightrrrrrrrrstyle.text. Decoration. Underlinestyle.text. Decoration. Underline

Робота в групах. На основі теоретичного матеріалу скласти таблицю:1 – 2 група – кількісні числівники3 – 4 групи – порядкові числівники{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Значення. Питання. Морфологічніознаки. Синтаксична роль......

Треба розрізняти числівники й інші частини мови, які мають теж числове лексичне значення:• іменники (що?):двійка, трійка, п'ятірка, десяток, сотня, чверть, дюжина, половина;• прикметники (який?):поодинокий, подвійний, десятковий, половинний, дводенний, восьмирічний, одиндцятиповерховий;• дієслова (що зробити?): подвоїти, потроїти;• форма дієслова — дієприкметник (який?):подвоєний, потроєний, спарений, розполовинений ;• прислівник (як?):утроє, утричі, по-третє, натроє. Зауважте !

Знайдіть "зайве" 1. Сімка, семеро, сімдесят, сімсот, сімнадцять.2. Сотня, десять, чверть, десяток, половина.3. Вдруге, вдвоє, надвоє, двійко, вдвох.4. Обоє, обидва, два, двоє, двічі.5. П'ятірка, п'ять, п'ятий, п'ятеро, п'ятсот.

Лінгвістичний конструктор. Знайдіть другу частину прислів’я і запишіть. Підкресліть числівники, визначте відмінок.{00 A15 C55-8517-42 AA-B614-E9 B94910 E393}1. Всім по сім, …- там доля всім.2. За одного вченого …- а скупий два рази платить.3. У семи господинь …- ніж на хвилину пізніше.4. Семеро одного …- а мені вісім.5. Краще десятьом дати, …- дають десять невчених.6. Де діточок сім, …- хата не метена.7. Ледачий два рази робить, …- не чекають.8. Краще на п’ять хвилин раніше, …- як в одного просити.

Читай – міркуй – роби висновки!Вірш – пам’ятайчик. Доповни вірш потрібними закінченнями і словами. Сорок, сто і дев’яностопровідмінювати просто:в називному бідномута іще в знахідномувсе одно. Закінчення – … . В родовому – …,В давальному – … . В орудному – … . В місцевому – … .Інших шукати … .Інших – … .

Запишіть цифри словами. Поясніть їх правопис.4, 11, 14, 50, 300, 25, 241, 16, 486, 1905, 883, 732, 667, 1914 (шт.), 89 (шт.), 51 (шт).

Наголошуймо правильно! (Комунікативна компетентність). Прочитайте числівники, правильно їх наголошуючи.2 – 3 уведіть до самостійно складених речень (усно).- Одинадцять, - чотирнадцять, - сімдесят, - один одного, - один до одного, - порядкові, - котрий.style.font. Weightstyle.font. Weight

Гра «Редактор»Робота в парах. Прочитайте. Відредагуйте речення. Запишіть шість правильних варіантів.1. Четверо хлопців не виходило з дому.2. Микола взяв у бібліотеці двоє книжок.3. Семеро днів залишається до поїздки.4. У великій коробці боязко тулилися одне до одного двоє кошенят.5. Вже п’ятеро листів відправили члени гуртка, а відповіді не було.6. Дівчата при зустрічі прискіпливо оглядали одне одного.7. Курчата один одного відпихали від корму.8. Понад чотирьохсот спортсменів брали участь. У змаганнях. Треба пам’ятати: Збірні числівники використовують у розмовному й художньому стилях, але вони зовсім не властивінауковому і діловому стилям.

Це цікаво. Символіка чисел1 (один) – символ єдності, цілості: єдині Бог,Всесвіт, Космос;2 (два) – символ бінарності, протилежності,парності;3 (три) – основа життя і мисленнятри образи Бога – Трійця,три часи – теперішній, минулий і майбутній;4 (чотири) – символ сталостічотири Євангелія: від Матвія, від Марка, від Луки, від Іваначотири стихії: вода, вогонь, повітря, Земля7 (сім) – символ святості, здоров’я, небесне числосім днів тижня12 (дванадцять) – число пов’язане з Євангельськими притчами: - 12 апостолів Христа - 12 годин має день

Логічна вправа. Запишіть речення. Знайдіть числівники, поставте до них питання. З’ясуйте синтаксичну роль числівників.1. Сім на шість – сорок два.2. Нагідки прокидаються о десятій.3. Три явори посадила сестра при долині.4. Третій хлопець був не тутешній.5. Два коти в одному мішку не живуть.r

Прочитайте вголос арифметичні дії, вирахуйте їх. Приклад 3,4 запишіть словами12,5 + 8 – 4,7 = 3,001 – 2,14 = 1946 – 1012 = 978 + 52 = 1,04 + 214 = 56,23 – 6,23 =1026 : 3 =

ОДИН, ОДНО(-Е), ОДНАВідм. Жін.рід (одн.)Чол. і сер. рід(одн.)Множина. Н. ОДНАОДИН /ОДНООДНІР. ОДНІЄЇОДНОГООДНИХД. ОДНІЙОДНОМУОДНИМЗ. ОДНУН. або Р. Ор. ОДНІЄЮОДНИМОДНИМИМ.на ОДНІЙна ОДНОМУна ОДНИХ

2, 3, 4 (кількісні і збірні)Н. Три, троєчотири,четверо. Р. Трьохчотирьох. Д. Трьомачотирьом. З. Н. або Р. Ор. Трьомачотирма. М. На трьохна чотирьох

5 – 20, 30 (кількісні і збірні)Н.шість, шестеро. Р.шести, шістьох. Д.шести, шістьом. З. Н. або Р. Ор.шістьма, шістьома. М.на шести, на шістьох

У назвах десятків 50 – 80 змінюється лише друга частина. Н.вісімдесят. Р.вісімдесяти, вісімдесятьох. Д.вісімдесяти, вісімдесятьом. З. Н. або Р. Ор.вісімдесятьма, вісімдесятьома. М.на вісімдесяти, на вісімдесятьох

40, 90, 100 мають лишедві форми. Називний. Знахідний(для неістот)сорокдев′яностосто. Родовий. Давальний. Орудний. Місцевий сорокадев′яностаста

У назвах сотень 200 – 900 змінюються обидві частини. Н.шістсот. Р.шестисот. Д.шестистам. З. Н. або Р. Ор.шістьмастами. М.на шестистах

Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюємо, як іменники:тисяча - як іменник І відміни мішаної групи, мільйон, мільярд - як іменники II відміни твердої групи, нуль - як іменники II відміни м'якої групи.

Неозначено-кількісні числівники кілька, декілька відмінюють, як числівник два; багато, небагато - як числівники три, чотири; кільканадцять - як п'ять. У дробових числівниках чисельник відмінюють, як кількісний числівник, а знаменник – як порядковий (дві третіх, двох третіх, двом третім і т.д.).

1. Допущено помилку у відмінюванні числівника А шестидесяти семи. Б сорока вісьмома В на двохстах п'яти Г вісімдесятьма одним Д чотириста двіВідповідь: Аstyle.colorfillcolorfill.type

1. Допущено помилку у відмінюванні числівника А шестидесяти семи. Б сорока вісьмома В на двохстах п'яти Г вісімдесятьма одним Д чотириста двіВідповідь: Аstyle.colorfillcolorfill.type

1. Допущено помилку у відмінюванні числівника А шестидесяти семи. Б сорока вісьмома В на двохстах п'яти Г вісімдесятьма одним Д чотириста двіВідповідь: Аstyle.colorfillcolorfill.type

Перевір себе !Помилково узгоджено числівник з іменником у словосполученні А двадцять п'ять апельсинів Б три з половиною апельсина. В двадцять два апельсини Г дві треті апельсина Д двадцять один апельсин. Відповідь: Бstyle.colorfillcolorfill.type

Котра година ? 11.00. ( одинадцята година)10.30. пів на одинадцяту;10.15 . десята година п'ятнадцять хвилин, п'ятнадцять хвилин по десятій, п'ятнадцять хвилин на одинадцяту, чверть по десятій, чверть на одинадцяту;10.45. за п'ятнадцять одинадцята, за чверть одинадцята, чверть до одинадцятої .style.colorfillcolorfill.type

Знайди п’ятого зайвого. О котрій годині? – о пів на другу; за чверть до третьої; в пів шостої, у десять хвилин на першу; об одинадцятій. Котра хвилина? – пів на другу; за чверть третя; без двадцяти сім; десять хвилин по десятій; дванадцята. Котра година? – десять на шосту; чверть на шосту; без п’ятнадцяти шість; пів на шосту; за десять шоста.

Поміркуй !1. Граматично правильна відповідь на запитання « Котра година? » А рівно дванадцять. Б десять хвилин шостоїВ без двадцяти десять. Г три години п'ять хвилин. Д десять хвилин по шостій. Відповідь: Дstyle.colorfillcolorfill.type

Поміркуй !2. Граматично правильна відповідь на запитання «Котра година?» А шість годин десять хвилин. Б за десять восьма В одинадцять двадцять Г без двадцяти перша Д початок десятоїВідповідь: Бstyle.colorfillcolorfill.type

Поміркуй !Граматично правильна відповідь на запитання «Котра година?» А чотири години п'ятнадцять хвилин. Б п'ятнадцять хвилин п'ятоїВ шістнадцять п'ятнадцять. Г четверта година п'ятнадцять хвилин. Д п'ятнадцять хвилин після чотирьох. Відповідь: Гstyle.colorfillcolorfill.type

Підсумуємо вивчене, складемо схему - опору. Числівник. КількісніПорядковік-ть число порядоквісім змінюється за восьмий В. Р.,Ч., В. два ПРОСТІ другийдвадцять два СКЛАДЕНІ двадцять другий двадцять СКЛАДНІ двадцятий. Скільки?Котрий ?Який ?style.colorfillcolorfill.type

Займенникце самостійна частина мови, що вказує на предмети, ознаки або кількість, не називаючи їх, відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки?

Чи знаєш ти … що граматисти називали цю частину мови містоймення. І хоч Г. Шашкевич 1865 року вжив назву займенник, інші дослідники й далі називали її містоймення. Тому 1914 року І. Нечуй – Левицький у своїй граматиці з гумором зазначив:«Відомо, що слово місто - город, і вийшло городойменник. Чом, пак, не селойменник?»- і відстоював назву займенник, яка згодом і закріпилася в українському мовознавстві.

Чому займенник має таку назву? Яка його роль у мовленні? А тепер прочитаймо, як прекрасно сказав про це поет Дмитро Білоус у своєму вірші "Злитки золоті": Чи ти задумувавсь, відкіль оті У нашій мові злитки золоті? Як намистини, диво калинове — Частини мови! Який співець, поет, який письменник Уперше слово вигадав — іменник? Іменник! Він узяв собі на плечі Велике діло - визначати речі...... А поспитай звичайного займенника. За кого він у мові? За іменника! (Хоч може цей наш скромний посередник Замінювать числівник і прикметник.)style.colorfillcolorfill.type

За значенням і граматичними ознаками займенникові слова неоднотипні. Вони поділяються на три групи: • займенники, що співвідносяться з іменниками (хто? що?):я, ти, ми, ви, він, вона, воно, вони, себе, хто, що, хтось, щось …займенники, що співвідносяться з прикметниками (який? чий?):мій, твій, ваш, наш, їхній, свій,чийсь, деякий, чий-небудь,ніякий…займенники, що співвідносяться з числівниками (скільки? котрий?):скільки, стільки, скількись

ЗАЙМЕННИК може вживатися замістьІменникая, ти, ми, він,себе, хтось, дехто, ніхто,хто-небудь Прикметникамій, той, ваш,кожний, сам,чийсь, інший,чий-небудь. Числівникастільки,ніскільки,котрий. Змінюються За відмінками. За родами, числами,відмінками. За відмінками

Пригляньмося уважно до цього будиночка, діти. Хто вже здогадався, чому саме на дев'ять поверхів поділив його чарівник? Так , розряди займенників за значенням. Які це поверхи, як вони називаються?

Розряди займенників. ОСОБОВІЯ,ТИ, МИ, ВИ,ВІН, ВОНА …3. ПРИСВІЙНІМІЙ, ТВІЙ, ВАШ,СВІЙ, ЇХНІЙ 4. ЗВОРОТНИЙСЕБЕ2. ОЗНАЧАЛЬНІВЕСЬ, ВСЯКИЙ, КОЖЕН,ІНШИЙ, ЖОДЕН, САМ9. ВКАЗІВНІЦЕЙ, ТОЙ, ТАКИЙ,СТІЛЬКИ5. ПИТАЛЬНІХТО? ЩО? ЯКИЙ?ЧИЙ? КОТРИЙ?6. ВІДНОСНІ =ПИТАЛЬНІ(ПОЄДНУЮТЬ ЧАСТИНИССКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ7. НЕОЗНАЧЕНІ +АБИХТО, ЯКИЙ-НЕБУДЬВІДНОСНІБУДЬ-, НЕБУДЬ-,КАЗНА-, ХТОЗНА-, ДЕ-, АБИ-, -СЬ8. ЗАПЕРЕЧНІ(а)ні + відносніНІЩО, НІЧИЙ,АНІЯКИЙ

З вказує на предмет, ознаку, к-ть, але не називає їх особові:1 я, ми, 2 ти, ви, 3 він, вона, воно, вони Р. Ч. В.відносні: хто, що, який, котрий Р. Ч. В.неозначені: (питально-відносні + частки будь-, -небудь-, казна-, -хтозна, де-, аби-, -сь): Взаперечніні:ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий, ніскільки В зворотний:себе Р. Ч. В.присвійні:мій, твій, свій, наш, ваш, його, їхній; Р. Ч. В.питальні:хто? що? який? чий? котрий? скільки? Возначальні:весь, всякий, кожен (кожний), інший, жодний (жоден), сам, самий Р. Ч. ВНеозначені: абихто, абищо, абиякий, дехто, де­що, деякий, дечий Ввказівні:цей (сей, оцей), той (отой), такий, стільки Р. Ч. В

У реченні займенники виконують різні синтаксичні функції. Вони можуть виступати тими самими членами речення, що й іменник, прикметник, числівник: Підметом Так ніхто не кохав (В. Сосюра); присудком: Ах, очі, ті очі... Кохана, чом серце не таке? (П. Тичина);означенням: Десь на дні мого серця заплела дивну казку любов (П. Тичина);додатком: Мене любов ненависті навчила (Леся Українка);обставиною: Моя любове! Я перед тобою! Бери мене в свої блаженні сни! (Л. Костенко).

Казка про займенники У казковому лісі на просторій зеленій галявині жили собі займенники. Їх було багато, і всі такі різні. Тому часто сперечалися, а інколи навіть до бійки доходило. Одного разу проходив тим лісом чарівник. Дивиться - якісь дивні створіння на галявині, і не в настрої. Одні сваряться, інші б'ються, а деякі сидять і сумують.- Хто ви? - запитав чарівник. - І що трапилось?- Щось!- Нічого!- Казна-що! - навперебій почали вигукувати займенники.- Стривайте! Хто мені пояснить, що тут діється?- Кожний!- Сам! Хтось!- Ніхто!

- Той!- Цей!- Абихто! - знову один поперед одного закричали займенники.- Хай говорить хтось один. Хто тут головний?- Я! Він! Кожний! Всі! - почулося на галявині. Зрозуміло. Ви не можете помиритися, бо не можете поділитися. Цій біді ми зарадимо. - Чарівник махнув своєю паличкою, і перед здивованими займенниками виріс чудовий дев'ятиповерховий будинок. Удруге махнув - і кожен займенник зайняв свій поверх. Тепер вони мали власні кімнати, перестали сваритися й охоче ходили один до одного в гості.

ОСОБОВІ, ЗВОРОТНИЙН. ЯТИ ------МИВИР. МЕНЕТЕБЕСЕБЕНАСВАСД. МЕНІТОБІСОБІНАМВАМЗ. МЕНЕТЕБЕСЕБЕНАСВАСОр. МНОЮТОБОЮСОБОЮНАМИВАМИМ.на МЕНІна ТОБІНА СОБІНА НАСНА ВАС

ПРИСВІЙНІН. МІЙ, ЧИЙ, МОЄ, ЧИЄМОЯ=ЧИЯМОЇ=ЧИЇР. МОГО, ЧИЙОГОМОЄЇМОЇХД. МОЄМУ, ЧИЄМУМОЇЙМОЇМЗ.як Н. або Р. МОЮН. або Р. Ор. МОЇМ, ЧИЇММОЄЮМОЇМИМ. На моєму (моїм)На чиєму (чиїм)НА МОЇЙНа МОЇХ

ОЗНАЧАЛЬНІ, ВКАЗІВНІО д н и н амножина. Чол. рід. Сер. рід. Жін. рід. Всі РОДИН. ТОЙ, ВЕСЬТЕ, ВСЕЦЯ, ВСЯТІ, ВСІР. ТОГО, ВСЬОГОЦІЄЇ, ВСІЄЇТИХ, ВСІХД. ТОМУ, ВСЬОМУЦІЙ, ВСІЙТИМ,ВСІМЗ. Н. / Р. ТЕ, ВСЕЦЮ, ВСЮН. / Р. Ор. ТИМ, ВСИМЦІЄЮ,ВСІЄЮТИМИ, ВСІМАМ. На ТОМУ, на ВСЬОМУНа ЦІЙ, ВСІЙНА ТИХ, ВСІХ

Відредагуйте подані речення Вершник сидить на коні. Грива його розвіюється на повітрі. Він пришпорив коня. 2. Весь народ боровся із загарбниками . Вони вірили, що перемога не за горами. 3. У його зовсім посивіло волосся. 4. У будинку чулися крики. Вони намагалися вибити вікно. 5. Хлопець знайшов платок у його кишені. 6. Бабуся попросила прочитати свого листа. 7. Учень витяг олівець з пенала і поклав його на парту.

ПРАВОПИС ЗАЙМЕННИКІВРАЗОМОКРЕМОЧЕРЕЗДЕФІС

Разом пишемо неозначені займенники, утворені за допомогою часток аби-, де-, сь-, та заперечні займенники з часткою ні(дехто, когось, абиякий,ніхто)Через дефіс пишемо неозначені займенники, утворені за допомогою часток казна-, бозна-, хтозна-,будь-, - небудь( чий-небудь, хтозна –хто) Окремо пишемо, якщо між займенником і часткою стоїть прийменник ( де з ким, ні в кого)

Р А З О МНІ-, АБИ-, ДЕ-, -СЬ НІХТО, НІЩО, НІЯКИЙ…АБИХТО, АБИЩО, АБИЯКИЙ…ДЕХТО, ДЕЩО, ДЕЯКИЙ…ХТОСЬ, ЯКИЙСЬ, ЩОСЬ…

БУДЬ-, -НЕБУДЬ, КАЗНА-, ХТОЗНА-БУДЬ-ЩО, БУДЬ-ЯКИЙ…ХТО-НЕБУДЬ, ЯКИЙ-НЕБУДЬ…КАЗНА-ЩО, КАЗНА-ЯКИЙ…ХТОЗНА-ХТО, ХТОЗНА-ЯКИЙ…ЧЕРЕЗ ДЕФІС

НІ З КИМ, АБИ ДО КОГО, ХТОЗНА В ЧІМ КАЗНА З ЯКИМ, ДЕ ПРО ЩО, НІ ДОЧОГО, БУДЬ ЗА КИМ, ХТОЗНА З ЧОГОО К Р Е М ОНІ-, АБИ-, ДЕ-, -СЬБУДЬ-, -НЕБУДЬ, КАЗНА-, ХТОЗНА-ВІДНОСНИЙЗАЙМЕННИКСЛУЖБОВАЧАСТИНАМОВИ

НІ З КИМ, АБИ ДО КОГО, ХТОЗНА В ЧІМ КАЗНА З ЯКИМ, ДЕ ПРО ЩО, НІ ДОЧОГО, БУДЬ ЗА КИМ, ХТОЗНА З ЧОГОО К Р Е М ОНІ-, АБИ-, ДЕ-, -СЬБУДЬ-, -НЕБУДЬ, КАЗНА-, ХТОЗНА-ВІДНОСНИЙЗАЙМЕННИКСЛУЖБОВАЧАСТИНАМОВИ

Перевірте правильність написання і виправте, де слід, помилки : ні про кого; що небудь; ні хто; ні чого; ні в кого; де хто; де котрі; якійсь; чий сь; аби чий; ні скільки; ні чийого; ні якому; будь хто; аби чийого; де котрий; хтозна скільки; ні для чого; де комусь, скільки небудь, аби з ким, де на кому.style.colorfillcolorfill.type

Зауважте! Слово що може виступати в складнопідрядному реченні в ролі займенника (як сполучне слово) і в ролі сполучника. Займенник що в реченні відповідає на питання, виконує синтаксичну роль і може бути замінений на займенник який або інше повнозначне слово. Сполучник що не відповідає на питання, не є членом речення і не може бути замінений на повнозначне слово.

1. Який займенник складається з однієї букви? 2. Який займенник жіночого роду став спортивним терміном? 3. До якого займенника слід додати одну букву, щоб він перетворився на провалля? 4. Додавши до займенника одну букву, перетворіть його на частину суші, що врізається в море. 5. Які два займенники заважають їздити по дорозі? 6. Як за допомогою трьох займенників можна зробити руки чистими? загадки - жартижарти - завдання

Відповіді: Який займенник складається з однієї букви? (Я) Який займенник жіночого роду став спортивним терміном? (Нічия)До якого займенника слід додати одну букву, щоб він перетворився на провалля? (Яр)Додавши до займенника одну букву, перетворіть його на частину суші, що врізається в море. (Мис)Які два займенники заважають їздити по дорозі? (Ями) Як за допомогою трьох займенників можна зробити руки чистими? (Вимити)style.colorfillcolorfill.type

Лінгвістична задача. Записати словосполучення у два стовпчики: ті, в яких займенники пишуться через дефіс; ті, в яких займенники пишуться разом. Будь/який аматор, чий/сь обов’язок, хтозна/скільки бур’янів, казна/чия адреса, для де/чиїх публікацій, будь/хто з орендаторів, аби/який уламок, яка/сь галактика, яка/небудь білка, для будь/чиєї оселі, де/котрі особи, чий/небудь етюд, аби/ чий автомобіль, в будь/якій тьмі, де/які повісті, будь/чиїх яблук, казна/чиї вироби, в будь/якому рядку. Ключ. З других літер кожного іменника прочитаєте вислів Тараса Шевченка, що починається словами “Якби ви вчились так, як треба, то й …”

Дієсловоце самостійна частина мови, яка означає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити? що робиться з предметом? у якому стані він перебуває?

ДІЄСЛОВОНАЗВА ФОРМИЗАГАЛЬНЕЗНАЧЕННЯПИТАННЯПРИКЛАДИНЕОЗНАЧЕНА ФОРМАДІЯ, СТАН АБО ПРОЦЕС ПОЗА ЧАСОМЧИСЛОМ, ОСОБОЮЩО РОБИТИ?ЩО ЗРОБИТИ?ПИСАТИ,НАМАЛЮВАТИОСОБОВЕ ДІЄСЛОВОДІЯ, СТАН ПРЕДМЕТАЩО РОБЛЮ? ЩО ЗРОБЛЮ? ЩО РОБИВ? ЩО БУДУ РОБИТИ?ПИШУ,МАЛЮВАЛИДІЄПРИКМЕТНИКОЗНАКА ПРЕДМЕТАЗА ДІЄЮЯКИЙ? ЯКА? ЯКЕ? ЯКІ?ПИСАНИЙ,МАЛЮЮЧИЙБЕЗОСОБОВАФОРМАНА –НО, -ТОДІЯ, ЩО СПРИЙМАЄТЬСЯЯК РЕЗУЛЬТАТЩО ЗРОБЛЕНО?ПИСАНО,НАМАЛЬОВАНОДІЄПРИСЛІВНИКДОДАТКОВА ДІЯ,ОБСТАВИНА ДІЇЩО РОБЛЯЧИ? ЩО ЗРОБИВШИ?ПИШУЧИ,НАМАЛЮВАВШИФОРМИ ДІЄСЛОВА

Чи знаєш ти … Більшість речень має дієслово-присудок. Якщо в реченні тільки називаються предмети або явища, то, це називне речення. Очевидно, стародавні греки теж знали про це, бо слідом за ними дієслово спершу називали реченіє. Назва ж дієслово з'явилася відносно недавно. І українські, й російські граматики називали дієслово речь (укр. річ). У 1591 р. у граматиці Адельфотес з'явилася назва глагол, яка й залишилася в російській мові. Назва ж дієслово молодша від назви глагол на 270 років. Живе вона в українській мові з 1862 року. Її і творцем був мовознавець П. Дячан.

Морфологічні ознаки: Вид( доконаний і недоконаний) ;Число, особа ( у теперішньому і майбутньому часі ) або рід ( у минулому часі). Час ( теперішній, минулий, майбутній) ;Спосіб ( дійсний , умовний, наказовий) ;style.colorfillcolorfill.type

Минулий Дія відбувається до моменту розповіді про неї(що зробив?що робив?). Змінюється за Ч.,Р.( в одн.). Має доконаний і недоконаний вид(прочитав, читав)Теперішній Дія відбувається у момент розповіді про неї(що роблять?). Змінюється за числами й особами. Має недоконаний вид( читаю) Майбутній. Дія відбуваєтьсяпісля розповіді про неї(що зроблю?що робитиму?що буду робити?)Змінюється за числами й особами. Має док. і недок. вид( проста і складена форми - ( прочитаю, читатиму, буду читати)Часи дієслова

Доконаний. Означає завершену, обмежену в часі дію(що зробити? що зробив? що зроблю?)Форми –мин.,майб.часу(прочитав, прочитаю)Недоконаний. Означає незавершену, не обмежену в часі дію(що робить?що робив? що роблю?що робитиму? що буду робити?)Форми –мин., теп.,майб.часу(читав, читаю,буду читати,читатиму )Вид дієслова

Перехідність. Перехідні Означають дію, спрямовану на певний об'єкт. Залежний іменник повинен стояти: • у З.в. без прийменника (зорати поле, посіяти квіти); • у Р.в., якщо: перед дієсловом є частка не (не виконати завдання, не полити квітів); дія переходить не на весь предмет, а лише на його частину ( привезти піску, випити води) Неперехідні Означають дію, яка не спрямована на певний об'єкт,не переходить на предмет. Способи творення:• перехідне дієслово + ся (вчити — вчитися); • перехідне дієслово вживаєтьсябез прямого додатка (імен, у З.в. без прийменника): (дівчина читає, дитина п'є)

Способи дієслова. Дійсний Виражає дійсну, реальну дію. Питання: що робить? що зробить? що зробив? Змінюється за часами, числами та особами або родами ( у мин.часі). Працює, сміється, забуде, зробив . Умовний Виражає бажану, можливу за певних умов дію. Питання: що робив би? що зробив би? Змінюється за числами, в одн. — за родами. Твориться від мин. часу + частки б, би, які з дієсловамипишуться окремо. Повідомив би, прийшла б, хотіли б. Наказовий. Виражає спонукання до дії (наказ,прохання, пораду, побажання). Питання: що роби? що зроби? Змінюється за числами і особами, в одн. — 2 особа,у мн. — 1 і 2 особи. Можуть творитися за допомогоючасток хай, нехай. Говори, говорімо, говоріть, хайговорить, нехай говорять.

Не з дієсловами. Частка не з дієсловом завжди пишеться окремо:не прочитав, не з'ясувала Коли слово без не не вживається: непокоїться, незчутися : У префіксі недо-:недочув, недобачаєокремо разом Здебільшого пишеться Але є випадки, коли

Зауважте !Десять дієслів, з якими не - пишемо тільки разом: неволити, ненавидіти, непокоїти, непритомніти, нехтувати (без - ся), незчутися, нетерпеливитися, нездужатися, нездоровитися, нетямитися (із -ся). style.colorfillcolorfill.type

Зауважте !Є чотири дієслова, з якими не може писатися то окремо, то разом залежно від їхнього значення: не здужати і нездужати (пор. недуга), не славити і неславити (від неслава), не стямитися і нестямитися (від нестяма), не покоїтися і непокоїтися (від непокій). style.colorfillcolorfill.type

Щоб вирішити, як писати не - з дієсловом, треба вдуматися в зміст речення. Наприклад: нездужати — хворіти (пишеться разом), не здужати — не змогти (пишеться окремо); неславити — ганьбити (пишеться разом), не славити — не прославляти (пишеться окремо).

Порівняй значення дієслів ! не спав недоспав,не любить недолюблює, не їсти недоїдати ?дієслова з префіксом недо-, що називають неповну, половинчасту дію, з не - пишеться разом. Зробіть висновок ! style.colorfillcolorfill.type

Зауважте !Префікс недо - не завжди є неділимим: до - може бути частиною дієслова, з яким вживається частка не -, тоді вона пишеться окремо: не додав, не дослідили, не доспівали.style.colorfillcolorfill.type

Тести1. Дієсловом називається самостійна частина мови, що означає...а) дію або стан предмета; в) предмет.2. Дієслова відповідають на питання...а) хто?, що?;б) що робити?, що зробити?, що роблять?, що зроблять? ;в) який?, чий?, котрий?, скільки?3. У реченні дієслова виконують роль...а) підмета;б) означення;в) присудка.4. До граматичних категорій дієслова належать...а) час, спосіб, вид, стан, особа (рід);б) час, спосіб, розряд за значенням, вид;в) час, вид, стан, ступені порівняння, особа (рід).

5. Не з дієсловами пишеться разом...а) завжди;б) у префіксі недо-, якщо слово без не не вживається;в) в інфінітивних формах.6. Неозначена форма дієслова називається початковою формою і виражає дію, яка...а) переходить на предмет;б) не вказує на особу, на час, число, спосіб, рід; в) уже завершилась.7. Дієслова у формі інфінітива закінчуються на -ти, -ть і відповідають на питання...а) що зробив?, що зробить?;б) що робить?, що буде робити?;в) що робити? що зробити? 8. Неозначеній формі (інфінітиву) властиві такі морфологічні ознаки, як...а) вид, перехідність/неперехідність;б) спосіб, час, число;в) особа або рід, час.

9. Перехідні дієслова означають дію, що...а) не переходить на предмет;б) переходить на предмет, який зазнає або не зазнає певних змін внаслідок цієї дії;в) не завершилась, повторюється.10. Перехідні дієслова вживаються в реченні з...а) іменником-додатком у формі давального або місцевого відмінка;б) іменником-додатком у формі орудного або знахідного відмінка з прийменником;в) іменником-додатком у формі знахідного відмінка й прийменника або в родовому із заперечною часткою не чи значенням переходу дії не на весь предмет лише на його частину.11. Дієслова недоконаного виду означають дію...а) завершену;б) яка триває;в) яка обов'язково відбудеться в майбутньому. 12. Дієслова доконаного виду означають...а) дію, яка завершена в минулому або яка обов'язки) завершиться, і відповідають на питання що зробити?, що зробив?, що зроблю?; б) незавершену дію і відповідають на питання щ робити?, що роблю?, що робитиму?;в) дію, завершену в теперішньому часі, і відповідай на питання що роблю?, що зроблю?

Вставте замість крапок пропущені літери! Вирост…ш ти , сину, Вируш…ш в дорогу,.. В . Симоненко

Для того, щоб установити правильні особові закінчення, треба визначити дієвідміну дієслів.

Дієвідміни дієслівІ дієвідмінаІІ дієвідмінаІ ос.живуживемосиджусидимоІІ ос.живешживетесидишсидитеІІІ ос.живеживутьсидитьсидять. Е Иstyle.colorfillcolorfill.type

дієслова І дієвідміни в особових закінченнях а ІІ дієвідмінимають літеру е ( або є): хочеш, чаруєш, кличемо, малюєте. Отже,– літери и ( ї ) шумиш, стоїть, боїмося,варите, возите

Дієвідмінювання дієслів дати, їсти, ...повісти, бути. Дієслова дати, їсти, ...повісти (розповісти, доповісти тощо) та похідні від них (продати, доїсти тощо) не належать до дієвідмін, бо мають форми давньої системи дієвідмінювання. Однина Множина1 ос. дам їм відповім дамо їмо відповімо2 ос. даси їси відповіси дасте їсте відповісте3 ос. дасть їсть відповість дадуть їдять відповідять. Видові пари таких дієслів (давати, доїдати, заповідати тощо) дієвідмінюються за сучасним зразком: давати — даю, даєш, дає, даємо, даєте, дають тощо.

Зауваж ! Безособові форми на -но, -то — це незмінювані дієслівні форми, які утворені від пасивних дієприкметників минулого часу з суфіксами -н(ий), -т(ий) шляхом заміни закінчень на суфікс -о;збудований міст — збудовано міст, зораний степ — зорано степ, вирощений сад — вирощено сад, вкритий росою — вкрито росою, прожитий вік — прожито вік, вишита сорочка — сорочку вишито.

Ознаку дії називає,А також, місце, час, причину. Цієї дії визначає, І кожен цю частину знає. Сміється сонце як? Ласкаво,Мандрує небом величаво. А небо голубіє дивно,Пливуть хмаринки тихо, мрійно. Дзвенить кохана мова чисто,А кожне слово – урочисто. Земля стрічає нас святково,Сміються зорі загадково. Сади цвітуть коли? – Весною. Коли є трави шовкові? – Улітку. А врожаї коли збирають? – Восени. Снігу всі коли чекають? – Узимку. Здогадались?Про яку частину мови ми продовжимо розмову?

Прислівникце незмінна самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, стану або ознаку іншої ознаки

Це прислівник всім відомий, Незмінна ця частина мови. На запитання як? звідки? де? коли? Готові всім відповісти. Прислівників багато в мові,Всі яскраві, всі чудові!Щоб закріпити знань основи. Повторим цю частину мови.

Переписати словосполучення і зазначити, з якими частинами мови вжиті тут прислівники. Зазеленіти ( як? ) раптово. Сміючись ( як? ) весело. Приємний ( наскільки? ) дуже. Близько ( як? ) зовсім. Забарвлений ( якою мірою? ) занадто. Шлях ( куди? ) назад

  ПРИСЛІВНИКСамостійна незмінна частина мови, яка виражаєознаку іншої ознакиознаку діїознаку предмета

ПИТАННЯДе?Куди?Звідки?Коли?Чому?Як?Скільки?В якій мірі?Наскільки?

СИНТАКСИЧНА РОЛЬ_._._._._

Записати народні прикмети. Знайти прислівники і з’ясувати, яким членом речення вони виступають.1. Багато інею на деревах – щедрим буде медозбір.2. Береза викидає лист раніше за вільху – літо буде сухе, пізніше – холодне і дощове.3. Весна рання – попереду багато морозів.4. Грім напровесні на голе дерево-погано вродять зернові.

РОЗРЯДИ ЗА ЗНАЧЕННЯМЯкісно-означальні ЯК? Місця ДЕ? КУДИ? ЗВІДКИ? Часу КОЛИ? ВІДКОЛИ? ДОКИ? З ЯКИХ ПІР? Причини ЧОМУ? З ЯКОЇ ПРИЧИНИ? ЧЕРЕЗ ЩО? Мети ДЛЯ ЧОГО? З ЯКОЮ МЕТОЮ? Способу дії ЯК? ЯКИМ ЧИНОМ? Міри і ступеня СКІЛЬКИ? ЯКОЮ МІРОЮ?

Розподілити прислівники відповідно до значення. Попрацюймо в парах. Розмовляти тихо, жити поблизу, дуже високий, лагідно дивитися, приїхати здалеку, чекати роками, сказати спересердя, трохи гіркий, ледве теплий, писати грамотно, виглядати молодо, дивитися стоячи, прибирати заново, вірити по – своєму.

Мовознавці підрахували, що найбільше в мові вживаються прислівники способу дії, міри і ступеня дії. Менше – місця і часу дії, Найменше в мові прислівників причини та мети дії.Історична довідка

Прочитайте текст. Випишіть прислівники. Бабуся залюбки згодилася оповісти про свято Стрітення. Оскільки з давніх – давен цей празник відзначали особливо врочисто, то про нього вона розповідала детальніше. Цього дня селяни здебільшого не працювали, а стежили за погодою. Народна міфологія засвідчує, що на празник обов’язково мають у підобід зустрітися Зима з Весною...

Острів ГрамотностіБездога..о, зеле..о, спросо..я, зра..я, тума..о, духмя..о

ПЕРЕВІР СЕБЕ !У/досвіта, до/речі, без/наміру, тим/часово, що/тижня, тяжко/важко, врешті/решт, раз/у/раз, з/дня/на/день, з/діда/прадіда, по/нашому, коли/небудь За/молоду, у/плав, через/силу, стрім/голов, на/в/шпильки, по/декуди, по/всюди, рано/ранесенько, вчора/позавчора, з/давніх/давен, по/своєму, по/батьківськи

Випишіть словосполучення з прислівниками в дві колонки: 1) зі вставленими буквами жч; 2) зі вставленою буквою щ. Утримувати тя…е, різати ву…е, клади тов…е, іду бли…е, дають доро…е, роби кра…е, адресуй ви…е, нести ва…е, іскрить ни…е, миготить ду…е, їхати найкра…е. * З перших букв повинно скластися три слова з вислову Лесі Українки “Для нас…навіть дим солодкий та коханий”.

Перевір себе!утримувати тяжчерізати вужчедають дорожченести важчеіскрить нижчемиготить дужчеклади товщероби кращеадресуй вищеїхати найкраще “Для нас у ріднім краї навіть дим солодкий та коханий”.

НЕ з прислівниками пишемо. РАЗОМ: ОКРЕМО: Без не прислівник не вживається: незабаром, негайно, непорушно; В реченні є протиставлення: Криві дрова горять не гірше, а краще від рівних (Народна творчість); До прислівника-обставини з не можна дібрати синоніми: невисоко (низько), небагато (мало), неблизько (далеко); Прислівник є в реченні присудком: Мені в житті до всього не байдуже. В. Сосюра Прислівник утворений від прикметника з наголошеними суфіксами -анн- або -енн-: несказанно, широченно

Дефіс у прислівниках ставлять Після префікса по-, якщо прислівник має суфікс –е-, -и-, -ому-, -ему- , (-єму-) У складних прислівниках після будь-, казна-, -небудь бозна-, хтозна- У складних прислівниках перед -таки, -то За складання однакових чи близьких за змістом слів По-перше, по-людськи, по-нашому, по-своєму Будь-коли, казна-як, хтозна-коли Як-небудь, якось-таки, коли-то Ледве-ледве, пліч-о-пліч, тишком-нишком

Окремо пишуться прислівники:1. Між двома однаковими словами є прийменник у, в, по:рік у рік, день у день, плече в плече, раз по раз2. Прислівник із чотирьох компонентів:з боку на бік, з дня на день, з краю в край, з ранку до вечора3. Друге слово прислівника в О.в. (чим?):кінець кінцем, тим часом, одним одна, таким чином, сама самотою4. По + збірний числівник:по двоє, по четверо,але: поодинці5. Прислівник на означення емоційного стану людини: на жаль, на диво, на щастя, на радість, на сором, на сміх, на злоале: зόзла

Прийменник + іменник↓при собі мають додатоку Р. в. (кого? чого?)↓ в глиб землі; з краю села; з початку місяця. Прислівники↓не мають додатка(як? де?)↓корінь росте вглиб;моя хата скраю;спочатку треба думати. Запам’ятай!

Прислівник. Назустріч вітру (Д. в.)(як?)Чую тебе вперше. Вивчи вірш напам’ять. Діти зібрались докупи. Взаперті знаходився добу. Прийменник + частина мови. На зустріч + з + онуками (О.в.)В (яке?) перше вікно зазирнули. Подарувати на (добру) пам'ять. До купи (чого?)хмизу піднесли. В (які?) заперті двері не зайдеш. Розрізняйте!

И та і в кінці прислівникаиіПісля букв, що позначають тверді приголосні: навскоси. ЗАВЖДИ !Після г, к, х: пошепки. У кінці прислівників з префіксом по: по-заячи. У кінці прислівників після букв, що позначають м’які або пом’якшені приголосні: в цілості, навесні. У деяких прислівниках після ч: тричі, вночі.

Літери н та нн у прислівниках У прислівниках, утворених від прикметників із н, пишуть одну літеру н: слухняний – слухняно, несподіваний – несподівано. У прислівниках, утворених від пасивних дієприкметників, так само пишуть н: полегшений – полегшено, вихований – виховано. У прислівниках, утворених від прикметників із нн, пишуть нн: сонний – сонно, страшенний – страшенно, несказанний – несказанно. З нн пишуть прислівники зрання, спросоння, попідтинню, навмання, попідвіконню, востаннє.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ1. Через дефіс пишуться всі слова в рядку а) по/нашому, в/нічию, ледве/ледве, сяк/так б) з/рештою, врешті/решт, хтозна/куди, вряди/годи в) мало/помалу, віч/на/віч, десь/інколи, по/латині 2. Разом треба писати всі прислівники рядка а) без/вісти, в/серйоз, до/речі, на/вскіс б) у/розтіч, від/давна, без/перестанку, у/брід в) за/багато, до/вкруги, до/вподоби, на/впростець 3. Правильно записано всі прислівники рядка а) по сусідськи, удвох, з гори, на диво б)віднині, нашвидку, без кінця, до вподоби в)десь-інде, підчас, допобачення, сповна

4. Укажіть рядок, у якому всі прислівники пишемо з однією літерою Н а) спокійн/о, безладн/о, відмін/о, таємн/о б) доречн/о, замріян/о, сонячн/о, активн/о в) віддан/о, впевнен/о, шален/о, старан/о5. Виділіть рядок, у якому всі прислівники пишуться з і в кінці а) двіч-, поноч-, заран-, почаст- б) нехотяч-, щоноч-, по-заяч-, трич- в) опівдн-, уранц-, напохват-, довол-6. Виділіть рядки, у яких усі слова – прислівники вищого ступеня порівняння а) краще, вище, радісніше, добріше б) гарно, високо, радісно, добре в) ніжно, що якнайкраще, абияк, переможно

СЛУЖБОВІ ЧАСТИ НИ МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИПРИЙМЕННИК СПОЛУЧНИКЧАСТКА

Прийменникце службова частина мови, що виступає разом з відмінковою формою іменника, займенника або числівника для вираження залежності її від інших слівсполучникце службова частина мови, яка вживається для поєднання членів речення, частин складного речення і окремих речень у текстічасткаце службова частина мови, яка вживається для надання окремим словам чи реченням додаткових емоційно-експресивних та смислових відтінків

Пригадай!Службові частини мови мають такі спільні ознаки. Не мають властивих самостійним частинам мови морфологічних ознак. Не називають предметів, ознак, дій, кількості й не мають лексичного значення. Не відповідають на питання. Не бувають членами речення. Не змінюють своєї форми

Прийменник – незмінна службова частина мови, що виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні і в реченні. Вода з криниці Мальви біля хати

ВІДШУКАЙ ПРИЙМЕННИКИ Журавель у небі Зібратися у неї 7 – 5 Відняти від семи 1, 2, 3, 4, 5 Рахувати до п’яти Один з них

За будовою прийменники поділяються на:

Зверни увагу! У саду В огороді В озері У лісі ppt_xppt_xppt_xppt_x

Лінгвістична гра “Лабіринт”Знайди й запиши шість похідних прийменників. Можна рухатися в будь-якому напрямку, тільки не по діагоналі.{5940675 A-B579-460 E-94 D1-54222 C63 F5 DA}ЗААЗНАДСДДПООАНААЛЯЗПВПЧНЗОЛОКІДppt_x

“Знайди зайвий прийменник”Поза, посеред, перед, поміж;Задля, край, з-за, понад;В напрямку, навколо, за винятком;Протягом, на відміну від, кінець, коло.

.

Пиши правильно !Один одинцем, один в один, з роду в рід, раз у раз, день у день, рік у рік, сам на сам, час від часу, з дня на день, з ранку до вечора, з боку на бікr

Запам’ятай!Незважаючи на. Згідно з Відповідно до. У зв’язку з. Під час. Незалежно від

Відгадай загадку!Я важливий, що й казати,Можу вміло пов’язати. Однорідні члени чинно. Й складних речень теж частини. А, але, і – я сурядний,Що, немов, як, щоб – підрядний. Скрізь впишусь я досить влучно,Називаюсь я …

Чи знаєш ти , що… Система сполучників, що існує в сучасній українській літературній мові, упродовж тривалого часу збагачувалася й удосконалювалася. З 29 сполучників, зафіксованих у мові пам'яток, збереглося лише 8: а, і, бо, або, але, ані, ні, аби. Деякі дійшли у зміненій фонетичній формі: ніж, що, щоб. Сполучник як частина мови виок­ремився ще в античній Греції. Арістотель вирізняв у мові імена, дієслова ,сполучники. Наші предки називали сполучник злучником, союзом. Уперше термін сполучник ужив О. Огоновський у 1889 році.

Сполучник – це службова частина мови, призначена для зв’язку однорідних членів речення, словосполучень та частин складного речення Наприклад: Реве та стогне Дніпр широкий(Т. Шевченко) Горнусь до тебе, Україно, щоб нас ніхто не роз’єднав (М. Бакай)

Сполучник. Не має лексичного значення. Не виконує ніякої синтаксич-ної роліНе змінюється. Поєднує однорідні члени речення або речення

НепохідніА, але, та , і, бо,чи Похідні Як, що, зате, тому що, незважаючи на те що Групи сполучників за походженням Зауваж!!! Похідні сполучники походять від інших частин мови

Групи сполучників за будовою. ПростіСкладніСкладеніІ, й, та, але,чи, бо, як, коли, хоч(Пишуться завжди разом)Якби (як+би), щоб(що+б), зате(За+те), немов(не+мов), проте(про+те)(Пишуться завжди окремо)Тому що, дарма що, для того щоб, так що, через те що

Сурядні сполучникиі (й)та. ТАКОЖні…ніЄДНАЛЬНІалеапротезате. ПРОТИСТАВНІоднакабоабо...абото…точи. РОЗДІЛОВІчи..чи

СурядніІ, й, та(і), і..і, ні..ні, ані..ані, не тільки..а й. А, але, проте, зате, однак, та(але)Або, чи, хоч, або..або, чи..чи, хоч..хоч, то..то, чи то..чи тоЄднальніПротиставніРозділовіГрадаційніПриєднувальніНе тільки..а й, не лише..але й, не стільки..скільки, не так..як, не те щоб..але. А й, та й, ще й, а ще й, і навіть, також і , та ще й

ПідрядніПричиновіБо, тому що, через те що, оскільки, у зв’язку з тим що. ЧасовіКоли, тільки як, щойно, ледве, як тільки, після того як. УмовніЯкщо, якби, як, аби, коли, коли б, якщо..то. Мети. Щоб, аби, для того щоб, з тим щоб. ДопустовіХХоч, хоча, дарма що, незважаючи на те що, хай, нехай. ПорівняльніЯк, мов, наче, неначе, немов, ніби, немовбито. З‘ясувальніЩо, щоб, як. Міри і ступеня. Аж, що аж, що й. НаслідковіТак що

одиничні і та якпарні як…так не тільки…а й хоч.., але. Групи сполучників за будовоюповторювані або…або чи…чи ні…ні

Визначте, у якому літаку летів кожен з парашуститів за видом виділеного сполучника у поданих реченнях. Коли малим збирався навесні піти у світ незнаними шляхами,Сорочку мати вишила мені червоними і чорними нитками. Д. Павличко. На чужині вона не забула ні запаху чорнобривців, ні чарівної вроди калини. Хоч давно залишив рідну оселю, але рушник, вишитий мамою, завжди нагадував про домівку.

Практична робота. Вставте на місці крапок пропущені сполучники, поясніть вживання розділових знаків1. Наука в ліс не веде, … з лісу виводить.2. … добре жити, треба працю любити.3. …такий до роботи, … до розмови.4. В очі любить, …за очі гудить.5. Не той урожай, … в полі, а той … в коморі.6. М’яко стелить, … твердо спати. Довідка: що, як, щоб, проте, що, якби, та

Знайди сполучнки!З-поміж поданих слів випиши лише ті, які є сполучниками. Про, зате, день, але, не, ясно, ж, літо, десять, ніби, чи, троє, або, щоб, за, з-під, ого, Україна, він, якщо, для того щоб, набік, зараз, однак, кожен, й, та, воля, ай, коли, проте

Перевір себе!Зате, але, ніби, чи, або, щоб, якщо, для того щоб, однак, й, та, коли, проте

Розподільчий диктант. Розподіліть сполучники у три колонки: прості, складні, складеніЩоб, якщо, якби, та, і , тому що, що, а , але, неначе, у міру того як, проте, притому, як, мов, або, бо, коли, якщо, коли б, через те що, оскільки

Всебічна перевірка знань. Тестові завдання. Вкажіть сполучник. А) тут; Б) вгорі; В) і; Г) із.2. Знайдіть сурядний єднальний сполучник. А) а; Б) але; В) проте; Г) і. Позначте повторюваний сурядний розділовий сполучник. А) і..і; Б) ні..ні; В) або; Г) або..або.4. Виділіть простий сполучник. А) тому що; Б) а; В) якщо; Г) незважаючи на те що.

5. Знайдіть сурядний сполучник. А) який; Б) коли; В) або; Г) якщо.6. Який сполучник є підрядним часовим?А) дарма що; Б) однак; В) як; Г) хоч. Перевір!!!1.в, 2.г, 3.г4.б, 5.в, 6.в

ЧАСТКА Надає словам чи реченням певних смислових чи емоційно-експресивних відтінків або служить для творення нових слів Ось, онде, аякже, от, оце, ну, же, ж, не, ні, то, -небудь, будь-, де-…

Походження назви Стародавні латиняни називали частку particula . У нашій мові термін частка з'являється тільки з 1926-ого року. Закріпив його «Український правопис».

ФОРМОТВОРЧІ ЧАСТКИвони служать для творення:зворотної форми дієслова (-сь, -ся: повертався я запізно);.наказового способу (хай, нехай: нехай пройду я крізь вогонь);умовного способу б, би: хіба став би я за це братися);найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників (най-: найкрасивіша земля).style.text. Decoration. Underline

СЛОВОТВОРЧІ ЧАСТКИпоєднуючись з іншими словами, служать для творення нових слів у такій ролі виступають частки ні-, де-, дехто, аби-, будь-, -будь, -небудь, казна-, хтозна-, завгодно, -би, -б, -же, -ж, не-, ні-, де-, аби-, абихто: дехто тут проти?style.text. Decoration. Underline

Модальні (фразові) - увиразнюють один з компонентів речення; виражають ставлення розповідача до змісту висловлюваннявказівні (це, ось, оце, он, ген, осьде, то, ото); означальні (прямо, майже, саме, якраз, справді, точно, просто);видільні (лише, навіть, хоч би, тільки, хоча б, аж, уже, -таки, і, й, та (у ролі часток), бо, же);власне модальні (виражають непевненість, сумнів, припущення: ледве чи, мовляв, навряд чи, ой, ну, чи не);стверджувальні (еге, так, авжеж, аякже, атож);заперечні (ні, ані, не);питальні (чи, хіба, що за, невже);спонукальні (нехай, хай, ну, давай, бодай);емоційно- експресивні частки (увиразнюють емоційну оцінку висловлювання): який, як, що то за, що за).

ЧАСТКА 1. Чим би то ,все ж таки,2. Хоча б ,що за,навряд чи3. Сказав би,хай цвіте,4. Написав же,швидко й пішли Зробили-таки,такі-от,ходім-бо,казна-чий,хтозна-коли,будь-що,бозна-що,будь-де. Якнайкраще,чимшвидше,абиколи,щоб, якби,отже,осьде,онде,немовбито

Правопис частки НЕ з різними частинами мови. Разом1. З усіма словами, що без не не вживаються:немовля, невід, неволити.2. З іменниками, прикметниками, прислівниками тоді,коли утворюється нове слово, яке можна замінити синонімом без НЕ :недовіра-підозра, недобре-погано.3. Коли частка входить до складу префікса НЕДО:недосяжний. недогляд, недобачати, недоконаний.4. З дієприкметником без залежних від нього слів: Незасіяне поле чекало на дбайливі руки господаря.5. З дієприкметниками і прикметниками, якщо при них є слова дуже, вельми, надзвичайно , що збільшують ступінь якості : надзвичайно неправдива історія .

завдання. Вправа 1. Запишіть слова разом, окремо чи через дефіс. Поясніть написання часток з іншими частинами мови. Аби/хто, де/який, чи/мало, що/найкраще, як/раз, ані/трохи, будь/що, все/таки, де/з/чим, що/до, що/ж/до, будь/з/ким, хто/зна/в/якому, казна/як, де/небудь, як/от, аби/то, все/ж, будь/де, де/б/то/не/було, звідки/небудь, що/то/за, чий/небудь, хіба/що, от/таки, або/що, не/мов/би/то, ні/би, ато/ж, а/як/же, а/вже/ж, тако/ж.

Вправа 2. Підкресліть частки 1. Як швидко дні легкі промчали! (Володимир Сосюра). 2. Що за золота у вас дитина! (А. Тесленко). 3. Я ж розжилася на власний імідж (О. Забужко). 4. В небесах цвіте хмарина лиш єдина, лиш єдина. (Я. Перебийніс). 5. Лишилося тільки десять хвилин (М. Коцюбинський).

Вправа 3. Перепишіть речення, підкресліть у них члени речення.1. Хай тішать серце рідний степ, зелена стежка (П. Перебийніс). 2. А як я легко б полетів над рідною землею! (Олександр Олесь). 3. Сонце таке прозоре, що його не помітять навіть (М. Бажан). 4. Хіба не бачите, як небо голубіє? (Олександр Олесь). 5. То не вогнем палає кущ калини, то на вітрах душа моя горить (М. Гурець).

Вправа 4. Перепишіть речення, розкрийте дужки, напишіть правильно частки. Поясніть їх правопис. Полий цю яблуню — ад(же) вона із яблучками. Не(хай)же сад всесвітній устає там, де ридала мати на руїні (М. Рильський). 2. Як були ми малими і(ще), як збирались іти на край світу, ми любили вмиватись дощем, що(б) скоріше рости і міцніти (В. Ткаченко). 3. Я хотіла(б) людям для підмоги у кожну мить подати голос свій (В. Ткаченко). 4. Я тільки(що), друже, була на Дніпрі, — твоя Україна квітує (М. Нагнибіда). 5. Грім на вогненному списі злетів у вись і вибухнув над ними, і (хтозна)де осипав(ся) униз (М. Нагнибіда).

вигук. ОГО!!! Круто!!!це незмінна особлива частина мови, яка служить для безпосереднього вираження емоцій, почуттів і волі людини

вигук. Виражає почуття, емоції,волевиявлення, але не називає їх;звуконаслідування

www.themegallery.com. Запам'ятай!!!Ну, пішли, синку, пішли…Вигук приблизно означає “Годі баритися”. Чотирнадцять вовків колись за нами гнались! – Ну, Петре Івановичу! Невже таки чотирнадцять?!Вигук приблизно означає “Та що ви кажете?!”Ну! поїдемо на Носівку!Вигук приблизно означає “Вирішено!”Значеннязалежитьвід контексту, ситуаціїВИГУКИ

www.themegallery.com. Запам'ятай!!!Захоплення. Задоволення Радість. ЗдивуванняІронію Страх Обурення. Зневагу виражають. Емоційні вигуки. Горе. Гнів. Жаль. Біль. О, ой, ах, ех, ай, ух, ой лишенько, ой леле, тьху, фу, цур, овва, от тобі й раз, отож то й є, де ж пак, слава Богу!

Запам'ятай!!!Цить!Геть!Нумо!Гей!Агов!Струнко!Привіт!До побачення!Пробачте!Смачного!Прощайте!Дякую!Ну!Гайда!Алло!Тсс…Годі!Анумо!Помагайбі!Будь ласка!Спонукальнівигукивітанняокликпокликзаборонанаказпрощання

www.themegallery.com. Запам'ятай!!!через дефісЇй-боЇй-богу. Присягай-боЇй-право. Ану-ну. ВИГУКИ

www.themegallery.com. Звукона-слідувальні слова. Не є частинами мови. Ку-ку. Дзень. Му-у-у. Тік-так. Няв. Бах. Запам'ятай!!!Ш-ш-ш. Кап-кап-кап

Запам'ятай!!! передають повторювані або протяжні звуки, пишуться через дефісне передаютьповторюваних чи протяжнихзвуківі пишуться разомподібні сполучення слів пишуться окремо. Ой-ой-ой, ну-ну, гав-гав. Леле, овва, бабах,бух. До побачення,оце так. ВИГУКИ

Запам'ятай!!!анутеанумонумоану. ВИГУКИпишуться одним словом

www.themegallery.com. Запам'ятай!!!через дефісЇй-боЇй-богу. Присягай-боЇй-право. Ану-ну. ВИГУКИ

Вигуки. Вигук. Вигуки. На початку речення, якщо стоять перед особовим займенником, після якого йде звертання: Гей ви, зорі ясні, тихий місяцю мій, де ви бачили більше кохання?О, ой, що стоять перед звертанням і тісно з ним пов'язані інтонацією, виступають у ролі часток: О пісне блаженна! О пісне крилата, лети над землею, дзвени і зови…Ой може не виділятися комою в реченнях, що мають пісенний характер: Ой не світи, місяченьку, не світи нікому…Запам'ятай!!!Не виділяються розділовими знаками

Запам'ятай!!!Всерединіречення. У роліпідметащо то за пісня була!Ах,Ти чуєш?Агов! – гей! – добірне…Сійте зерно “ура!” покотилося берегом. Тисячоголосе. Кома. Знак оклику. Тире. Лапки. Розділові знаки. Напочаткуречення. Напочаткуречення

ЗНАЙДІТЬ та ВИПИШІТЬВИГУКИНу, а як вам живеться, Лесю!Еге ж, снідати вам принесла. Тпру!Отепер тут тобі, голубонько, бути. Хе! Як же це так?Ого, на ціле літо?Цить! Він, мабуть, спить!Те-те-те! Як це давно було! (З творів М. Івченко)

ВИЗНАЧ ВИГУКИТА ЗВУКОНАСЛІДУВАЛЬНІ СЛОВА

ПЕРЕВІР СЕБЕ !Ау! Агов! ( вигук, бо означає оклик )Му-му-му! (звуконаслідувальне слово, бо відтворює звуки тварин )Ху-ху-ху! (звуконаслідувальне слово, бо не виражає ні емоцій, ні почуттів, ні волевиявлення)Увага! (вигук, бо спонукає до дії)

ЗНАЙДІТЬ та ВИПИШІТЬВИГУКИНу, а як вам живеться, Лесю!Еге ж, снідати вам принесла. Тпру!Отепер тут тобі, голубонько, бути. Хе! Як же це так?Ого, на ціле літо?Цить! Він, мабуть, спить!Те-те-те! Як це давно було! (З творів М. Івченко)

ПЕРЕВІР СЕБЕ !Ну!Еге ж!Тпру! Хе! Ого!Цить! Те-те-те!

Придумайякомога більше вигуківта звуконаслідувальних слів

Перевір себе. Вигуки. А! О! Ай! Ах! Ух! Ой! Ну! Пхе! Ура! Оце так! Рятуйте!Звукослідувальні слова. Дзень! Ціп-ціп! Бух!Тік-так! Гай-гай! Гав-гав!Му-у! Бах! Няв-няв!Др-др! Ку-ку

Склади розповідь-казку про будь-яку частину мовивиконайзавдання

УСПІХІВ У НАВЧАННІ!