Слово до Мами
За все, що маю, дякую Тобі…
Мати. Мама. Матуся… Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово. Воно про найближчу, найдобрішу, найкрасивішу і наймилішу людину у світі. Її очі супроводжують дітей у життєвих далеких мандрах, материнська ласка гріє нас протягом усього життя аж до старості. Її створив Бог на цій грішній землі для краси і щастя, щоб вона дарувала життя і була продовжувачем роду людського.
Матінко моя, я щиро вдячна тобі за те, що ти навчила мене любити людей, розуміти їх…
Про свою маму можу говорити годинами, адже дуже їй вдячна за любов і турботу про мене. З першої миті життя схилялося наді мною обличчя матері. І ось сьогодні в замилуванні і надії вдивляється мама в свою донечку і мріє, щоб життя моє було щасливим. Адже саме вона, моя матуся, прикладом власного життя, високої моральності утверджує в мені кращі риси людяності та добра.
Я вдячна Богу, що подарував мені саме таку маму, і щиро прошу: «Господи, пошли моїй мамі здоров’я, терпіння, довгих років щасливого подружнього життя».
А ще я мрію, щоб усі мами були щасливими і раділи щастю своїх дітей. Чим більше я наближаюся до порога своєї самостійності, тим більше моя мама тривожиться за моє майбутнє. Та я хочу сказати: «Матусю, рідненька, не хвилюйся, я зможу пройти життєвою стежкою так, як ти мене вчила…»
Ніжно пригортаюсь до матусі, чую, як рівно б’ється її серце, серце жінки-матері, жінки-вчителя, серце люблячої і вірної дружини. Низько вклоняюся тобі, моя мамочко, пишаюсь тобою, і пробач мені за всі прикрощі.
Будь здорова, матусю моя, ти мені так потрібна.
І сняться часто зорі голубі й ти на порозі біля хати.
За все, що маю, мамо, дякую тобі. За все, що маю і що буду мати!!!