Есе на тему «Унікальний вчитель = унікальний урок = унікальний учень»

А. Ейнштейн: "Уміє вчити той, хто вчить цікаво".

Унікальний урок - урок, на якому унікальний вчитель виховує унікального учня.

Перед тим, як я викладу своє бачення унікального уроку, розповім про те, яким, на мою думку, має бути унікальний вчитель, адже саме він розробляє та проводить уроки.

Щодо професійно-педагогічної компетентності, вчитель має бути обізнаним із новітніми науково обґрунтованими відомостями з педагогіки, психології, методик, інноватики для створення освітньо-розвивального середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному становленню учнів; мати здатність до продуктивної професійної діяльності на основі розвиненої педагогічної рефлексії відповідно до провідних ціннісно-світоглядних орієнтацій та вимог педагогічної етики.

Щодо соціально-громадянської компетентності: мати здатність до ефективної командної роботи; вміти попереджувати та розв’язувати конфлікти, досягаючи компромісів.

Психологічно-фасилітативна компетентність: усвідомлювати ціннісну значущість фізичного, психічного і морального здоров’я дитини; мати здатність сприяти творчому становленню школярів та їхній індивідуалізації.

Підприємницька компетентність: вміти генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя задля підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави.

Інформаційно-цифрова компетентність: мати здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства[1].

Припустимо, вчитель володіє усіма відповідними компетентностями і бажанням навчати дітей по-особливому, інакше кажучи, проєктувати і проводити унікальні уроки.

Тож яким має бути цей унікальний урок?

Я вважаю, що урок має бути передусім цікавим. Дуже важливо зробити так, щоб процес навчання не перетворювався для учнів у нудне й одноманітне заняття. Адже наявність в учнів інтересу до предмета є передумовою до появи складнішого пізнавального інтересу. А пізнавальний інтерес сприяє активності учнів під час уроків і зростанню якості знань.

"Кожен урок обов'язково має бути цікавим, аби тримати увагу дітей і мотивувати їх навчатися. Тому і "унікальний урок" стовідсотково має бути цікавим, — зазначив Олександр Бабич, викладач інформатики 5-9 класів (факультатив робототехніки) в інтерв'ю на тему "Як спроєктувати та провести унікальний урок для унікального вчителя"[2]. — Додав би, що особисто для мене це такий урок, де і учні, і викладач не відчувають плин часу, бо так захоплені тематикою заняття, коли дитина дізнається щось кардинально нове для себе, а викладач використовує кардинально нові методики та інтегрує сучасні інструменти у проведення занять".

А який він, цікавий урок? Вчитель може сказати: це коли діти добре відповідали, багато що було опрацьовано тощо. Але я не впевнена, що учні дадуть аналогічну відповідь. Для учнів урок цікавий, якщо він не нудний і якщо в кінці уроку вони помітять, що вони не помітили, як пройшли ці 45 хвилин. Тож нам – фахівцям – треба його так організувати. Для цього вчитель має необмежені можливості обирати технологію, методи та прийоми, адаптовані відповідно до особливостей класу, організовувати індивідуальну, групову, фронтальну роботу. А ще можна використати комп’ютер, телефони, проектор і навіть телевізор – на що вистачить фантазії.

Відомий дидакт Щукіна Г.І. вважає, що цікавий урок можна створити за рахунок наступних умов:

• особистості вчителя;
• змісту навчального матеріалу (коли дитині просто подобається зміст даного предмета, і вчитель доніс до дітей, навіщо їм це необхідно вивчати);
• методів і прийомів навчання.

Для проведення цікавого та ефективного уроку вчитель може і повинен використовувати такі стратегії навчання:

• інноваційні освітні технології ;
• нестандартні уроки чи нестандартні цікаві завдання;
• ігрові форми роботи (уроки-змагання: уроки-КВК, уроки-аукціони, уроки-турніри, уроки-вікторини, уроки-конкурси);
• засоби мультимедіа;
• міжпредметні зв’язки (мета таких уроків — «спресувати» споріднений матеріал кількох предметів).

Наприклад, урок у 6 класі з теми «Відсотки» під назвою «Бізнес-гейм». Учнів класу поділено на три команди, і весь урок вони працюють за груповим методом. Кожна команда сидить за окремим великим столом. Ідея уроку полягала в тому, що учні — гості, які приїхали у місто «Відсоток», а вчитель — бізнесмен, мешканець цього міста, знайомить їх з ним і його мешканцями. Під час цієї мандрівки з учнями трапляються цікаві пригоди — вони витрачають і заробляють гроші, займаються бізнесом, а допомагають їм у цьому відсотки. Урок краще проводити в кінці теми, щоб діти були знайомі з усіма типами задач на відсотки.

Тепер можемо поговорити про унікального учня.

Я вважаю, що унікальні учні мають розвивати так звані “м’які навички”. Це критичне мислення, креативність, вміння працювати у команді, розв’язувати проблеми, ефективно комунікувати, ставити цілі й досягати їх. Для цього сучасна школа повинна використовувати в освітньому процесі активні методи пізнання. Активне навчання передбачає вихід за межі класу і за межі навчальної програми, привласнення результатів знань. У цьому випадку учень фактично відчуває, що працює на себе і отримує знання під свій запит. А умовний клас чи певне середовище є тим місцем, де він може їх перевірити, знайти спільників, гідну експертизу, тому йому туди цікаво приходити.  Подібна модель навчання передбачає й нові ролі учителя. Наприклад приватні школи, на відміну від державних, вже пілотують ці нові ролі. Наприклад, роль тьютора. Тьютор — це не викладач чи класний керівник. Це людина, яка скеровує учня та працює із його запитом, допомагає йому зрозуміти себе, поставити правильні запитання, уточнити їх, вибрати траєкторію руху та не сходити з неї. Інша роль учителя — ментор, який, на відміну від класичного педагога, не перевіряє знання учнів та не задає домашніх завдань. Ментор — це той, до кого учень приходить сам, щоб дослідити якусь тему і перевірити свої гіпотези. Ментор говорить з точки зору практика, відділяє істину від ілюзій, конструктивні рішення, які будуть працювати, від тих, які будуть неефективними і, таким чином, наблизити учня до результату. Інша роль учителя — фасилітатор. У школах нового покоління застосовується дуже багато групових способів пізнання і дослідження, а не сидіння “потилиця в потилицю” у класі. Це використання колективного інтелекту, вміння зібрати команду, працювати у ній.

Фасилітатор – це той, хто відповідає за групову динаміку, хто вміє цей процес зробити ефективнішим. У цьому випадку педагог є не просто учителем-предметником, це людина, яка сама розвивається, окреслює проблеми більш високого рівня і залучає учнів у цей процес як гід, який веде за собою та показує, на що спроможна сучасна наука.

Отже, завдяки максимальному дотриманню вище вказаних мною умов і стратегій навчання, у вчителя є всі шанси проводити унікальні уроки, виховуючи цим унікальних учнів. Унікальний сучасний педагог — це вже не гуру-транслятор нових знань. Це фактично наставник, який вміє організувати процес пізнання учнів. Не просто процес навчання чогось, а саме процес пізнання, який включає висування гіпотез. Учень повинен вчитися ставити запитання і проявляти свій інтерес та допитливість.

1. Ключові компоненти компетентності вчителя [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: [https://osvita.ua/school/method/9170/](https://osvita.ua/school/method/9170/).
2. Як спроєктувати та провести "унікальний" урок для "унікального вчителя" [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: [https://forms.gle/dqMSe1BAKoQzZ5Fw6](https://forms.gle/dqMSe1BAKoQzZ5Fw6).