Есе "Я маю право на життя"

Есе

«Я маю право на життя»

   Життя…Таке коротке слово, а так багато воно в себе увібрало... Я переконана, що кожен з нас має право на життя! Воно подароване нам Всевишнім, і ніхто не має права його забрати! Я – та, котра, як ніхто, розуміє ціну життя, адже Україна, на превеликий жаль, зараз переживає дуже важкі часи,бо в країні війна…

   Чим ми це можемо аргументувати? Українці з давніх-давен боролися за своє право на існування та за визнання всього світу: Київська Русь, козаччина, Січові стрільці, герої УПА, Небесна Сотня, наші славні і безстрашні воїни ЗСУ… Чудові сини нашої держави, нащадком яких я маю велику честь бути, довели, що люди цієї Землі не заслуговують на смерть через чиїсь безглузді мрії! Я постійно думаю над тим, за що помирає мій народ, а також, як можна забрати чиєсь життя і залишитися безкарним,залякавши всю планету?

    Помирають люди, залишаються сиротами діти, жінки щодня плачуть на могилах своїх чоловіків… Як сталося так, що хтось, окрім Бога, надав собі можливість цим життям розпоряджатися? Чи мали діти Ірпіня та Бучі, яких катували у підвалах, люди Донецька, Харкова, Одеси та Сум, право на життя? Над незліченними могилами нависає державний прапор, котрий навіює, на жаль, лише скорботу і гнів через втрату і винищення цвіту нації.

  Я переконана, що кожен з нас має право жити, вірити, кохати, прокидатися зранку із надією в наше прекрасне мирне майбутнє! Адже тоді заради чого загинули і продовжують гинути наші українці? І щодня, хвилиною мовчання, нашим священним обов’язком  є вшанування тих, хто ціною власного життя відстояв наше право на власне життя, хто щиро вірив у нас та за це і поплатився. Вже  десять років поспіль ми виборюємо нашу свободу та відстоюємо свою людську гідність. Пророчі вірші Ліни Костенко, якій у березні виповнилося 94 роки, як ніколи, надихають. «Ми не маємо права на поразку» - нагадує нам поетеса і пророче попереджає світ:

Куди ж ви дивитесь, народи?!

Сьогодні ми, а завтра – ви.

 Я дуже сподіваюся, що рідна серцю кожного українця поетеса напише ще не один  пронизливий вірш про нашу з вами нескорену, непереможну Україну.

Ми воїни. Не ледарі.

Не лежні.

І наше діло праведне й святе.

Бо хто за що, а ми за незалежність .

Отож нам так і важко через те.

  Хочу завершити свій допис словами Великого Кобзаря, Тараса Григоровича Шевченка, 210- ту річницю з Дня народження якого ми відзначали 09 березня цього року:

Борітеся – поборете!

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!

 Честь і слава тим, хто бореться за право на життя!

Слава Україні! Героям Слава!