Есе "Я педагог і особистість"

                                                          Есе

                                         «Я-педагог і особистість»

  Підручники, зошити, пустотливі учні, веселі дзвінки, перевірка щоденників, зустрічі з батьками, цікаві уроки, складні контрольні роботи – все це моя улюблена робота!

  Я – Педагог! Скільки себе пам’ятаю, завжди мріяла стати вчителем. Ця професія здавалася мені цікавою, захоплюючою, необхідною людям і найтрепетнішою з усіх відомих мені професій. Я пишаюся, що я – Учитель.

  “Я – вчитель”, “Я – товариш”, “Я – порадник”, “Я – просто людина”. Усі ці «Я» є частинками безкінечного пазлу “Я – педагог і особистість”. Адже цей пазл ми, вчителі, складаємо все своє життя, щоразу додаючи все нові частинки. Ми постійно вчимося, розвиваємося і самовдосконалюємося.

     Бажання дитини вчитися в великій мірі залежить від учителя, його вміння визначити можливості школяра, його індивідуальність. А я не просто вчитель. Я – перша вчителька. Я – перший вчитель, який входить в життя дитини і її сім´ї . Мені подобається в моїй професії те, що я ПОТРІБНА. Потрібна своїм учням кожен день, кожну годину… Тільки зайдеш до класу. А тобі з порогу починають розповідати новини, завжди оглянуть і помітять зміни. Потрібна батькам своїх учнів, бо вони довірили мені найдорожче, що у них є – своїх дітей. І від мене , першої вчительки, залежить, як батьки будуть ставитися до школи, чи стануть однодумцями. Потрібна колегам, з якими раджуся, ділюся проблемами та разом щоденно виконую свою роботу – таку непросту, але таку потрібну!

 « Праця – найкращий спосіб насолоджуватися життям», - стверджував І. Кант. Це справді так. Кожного дня я насолоджуюсь спілкуванням зі своїми учнями, їх любов гріє душу, дитяча енергія придає сили. Я радію, бо бачу результати своєї праці. Я щаслива, бо віддаю знання і тепло своєї душі, приношу користь суспільству.

      У моїй професії в ХХІ столітті  змінюється багато чого. Підручники стають електронними. З’являються електронні журнали, інтерактивні дошки. Домашні роботи можна не писати, а друкувати на принтері. Оцінки та розклад уроків учні та їх батьки можуть побачити на шкільному сайті. Але я – Учитель – це незмінно. А це означає, що в ХХІ столітті мене будуть оцінювати за щасливі очі моїх дітей під час уроків, за моє душевне і ніжне ставлення до кожної дитини, за те, що кожного ранку мої діти з радістю біжать до школи.

  Учитель - це не професія, це особлива місія, особливий склад душі й розуму, це  відповідальність, самовіддача, терпіння, примножені знаннями, майстерністю, творчим потенціалом.

    Я щаслива, бо у мене є можливість знову і знову пізнавати цей незвичайний світ разом зі своїми учнями. Ми навчаємося разом – чогось вони у мене, а чогось я у них; інколи помиляємося, але разом долаємо труднощі і крок за кроком піднімаємося на вершину «Успіху».