Етична бесіда для учнів 9 класу на тему: «Моє майбутнє – мій професійний вибір»
виконав:
студент 35 групи
природничо-географічного факультету
Безсмертний Богдан
Мета: сприяти усвідомленню взаємозв’язку між особистими цілями та професійним вибором; сприяти розумінню професійного вибору на майбутнє; формування загальної готовності старшокласників до професійного самовизначення, активізація проблеми вибору професії.
Завдання: допомогти підліткам визначити коло своїх інтересів як основу професійного самовизначення; збагатити знання підлітків про світ професій; визначити та проаналізувати складові успішного професійного вибору;
Форма проведення: дистанційна; очна;
Обладнання і наочність: фліп-чарт, великі аркуші паперу, фломастери, маркери, аркуші формату А-4, таблички з надписами «Так», «Ні», «Вагаюсь», кольорові газети та журнали, статті, присвячені темі працевлаштування, ножиці, клей, скотч.
Використані практикантом джерела інформації для підготовки заходу:
Рекомендовані учням джерела інформації:
Попередня підготовка: формування мікрогруп, розподіл доручень, планування, залучення до проведення заходу.
План виховної години:
ВСТУП
Учитель: Доброго дня, шановні 9-ти класники! Час плине швидко, наче нещодавно ви були у першому класі, але позаду вже роки навчання. Крок за кроком ви йшли до дорослого життя, ще крок і дехто з вас піде у доросле життя, де потрібно приймати самостійні рішення.
Наша зустріч не є випадковою, оскільки визначити своє місце в житті і не помилитися, знайти відповіді на запитання: «ким бути?», «де працювати?», «з ким працювати?», – надзвичайно складно.
Вибір професії – одне із найбільш відповідальних рішень, які приймає людина в житті. Звичайно, можна перервати навчання, якщо на третьому курсі інституту ти розумієш, що ця справа не твоя, а можна через декілька років залишити роботу, яка не подобається. Однак, час буде втрачено, та й розчарування неминуче... Вибір професії, як і будь-який вибір, – це прийняття рішення при великій кількості альтернативних варіантів та необхідності враховувати різноманітні фактори. Є такий вираз: «Щастя – це коли вранці хочеться йти на роботу, а після роботи – додому».
АКТУАЛІЗАЦІЯ
Обговорення: які з професій було легко назвати, на які запитання важко було відповісти?
До уваги педагога! При переході до виконання наступного завдання варто запропонувати учням дати відповідь на такі запитання:
Вправа «Успішний та неуспішний»
Хід проведення: вправа проводиться у 2 етапи. Аркуш паперу розділений на дві частини вертикальної лінією, що складається з двох колонок: «Успішний вибір професії», «Неуспішний вибір професії».
I етап. Учитель пропонує визначити наслідки вдалого для людини вибору професії та як цей вибір впливає на людину. (Відповіді учнів записуються у ліву колонку таблиці).
ІІ етап: Учитель пропонує визначити наслідки невдалого для людини вибору професії та як цей вибір впливає на людину. (Відповіді записуються у праву колонку таблиці).
Варіант заповнення |
|
І колонка |
ІІ колонка |
|
|
Рефлексія: учитель підводить підсумки цієї вправи, вказуючи на те, що треба при виборі професії враховувати індивідуальні інтереси людини та її психо-фізіологічні здібності до професії.
Проблемна ситуація «Чий це вибір?»
Класний керівник. Один вчений, який написав книгу про вибір професії, багато років пропрацював у школі і завжди цікавився подальшою долею своїх учнів. При зустрічі він задавав їм незмінний питання: «Чи задоволений ти обраною професією?» І отримував гнітючий відповідь: приблизно кожен третій помилився у своєму виборі, і кожен другий зізнавався, що не зовсім задоволений, і якщо б починати спочатку, то, напевно, пішов би по іншій дорозі.
Питання: чому ж так багато молодих людей помиляється у своєму виборі? Як ви вважаєте?
Зразкові відповіді дітей: тиснуть» батьки; йдуть за модою; нічого не знають про професії, яку обрали; вибирають «за компанію»; не хочуть дізнаватися про негативні сторони професії; не мають здібностей і нахилів до цієї професії; наслідують героїв кіно і телесеріалів;
Вправа «Я так думаю»
Педагог каже: «Зараз ми поговоримо на тему вибору професії та працевлаштування». Педагог зачитує одне із тверджень і зазначає, що всі, хто погоджується з ним, збираються біля напису «Так», хто не погоджується – біля напису «Ні», хто дотримується іншої позиції або кому важко визначитися – біля напису «Вагаюсь» (ці написи повинні бути попередньо наклеєні на стіну або підлогу).
Після того, як учасники визначилися зі своєю позицією, педагог просить, щоб від кожної зі сторін («Так», «Ні», «Вагаюсь») бажаючі по черзі висловили аргументи у підтримку своєї позиції. Кожна сторона може назвати один-два аргументи (разом до 6). Після закінчення висловлення, педагог запитує учасників: чи не бажають вони змінити своє місце знаходження? Якщо хтось це робить, то педагог просить його коротко прокоментувати своє рішення. Таким чином дискутуємо над твердженнями.
Пропоновані твердження:
Особливості: після обговорення останнього твердження педагог робить резюме про те, що були висловлені різні думки щодо умов і реалій працевлаштування молодих людей, є різні позиції, які заслуговують на більш детальний розгляд.
Вправа «Хочу-Можу-Треба»
Хід проведення: перша складова формули – це «Хочу» (тренер запитує в учнів, що вони розуміють під словом «хочу» - відповіді учнів).
Учитель: «Хочу» – вибір професії має відповідати вашим бажанням, які часто визначають вибір професії. Інтерес – це прагнення до пізнання, бажання ознайомитися з яким-небудь предметом, явищем, вивчити його. Вибрати професію за інтересом – означає вибрати те, що подобається та приваблює.
Слід враховувати, що людина може зацікавитися і тими професіями, до яких найменш здібна, наприклад, наслідуючи товаришів, вступаючи до одного навчального закладу «за компанію»; захоплюючись модними професіями. У такому випадку вибір не можна назвати правильним.
Але вибрати професію враховуючи тільки «Хочу» не можна. Слід брати до уваги, що ви можете. Для цього необхідна друга складова формули – «Можу». Учитель: як ви думаєте учні, що входить до складової формули – «Можу»? (відповіді учнів). Учитель: «можу» – обираючи професію, треба враховувати власні здібності до неї, індивідуально-психологічні особливості, стан здоров’я. До таких, наприклад, відноситься зорова пам’ять, розуміння людей, добре розвинена чутливість рук і т. д. Основними з них є: мислення, пам’ять, увага, темперамент, характер та інші.
Учитель: обираючи професію, слід відповісти не тільки на питання «що я хочу?» і «що я можу», але й «що потрібно?». «Треба» – брати до уваги сучасну потребу в цій професії та якомога точніше оцінити її перспективи на ринку праці, тобто професія повинна бути актуальною. Адже для того, аби реалізувати свій потенціал на роботі, має бути місце, де ми зможемо його реалізувати.
Педагог підбиває підсумки: «Отже, для того, щоб реально оцінити свої шанси на те, що кожен з вас знайде роботу в цьому світі, нам потрібно розібратись з вашими «Хочу, Можу і Треба». У загальному вигляді професійний вибір можна представити як певний сектор на перетині трьох кіл: хочу, можу, треба. На перетині цих кіл і розташована область усвідомленого професійного вибору».
Підбиття підсумків (3 хв.)
Педагог підбиває підсумки тематичної виховної години, задаючи підліткам такі запитання:
Самоаналіз виховного заходу (за зазначеною схемою): для ефективної підготовки та проведення виховного заходу, студенту необхідно усвідомити особливості проведення виховних заходів для учнів середніх класів.