Етична бесіда на тему "Майбутнє без сміття"

Мета заходу: формування ціннісного ставлення до навколишнього середовища, виховання культури поведінки та відповідальності за свої вчинки, формування бажання брати участь в здійсненні природоохоронної діяльності.

Завдання заходу.

1. ознайомити учнів з сучасними екологічними проблемами та показати їх вплив на здоров’я людини;
2. розвивати екологічну грамотність, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, інтерес до вивчення природи та екологічних проблем планети, на якій ми живемо;
3. розвивати почуття відповідальності за збереження природи.
4. розвиток потреби дбайливого ставлення до природи.
5. сформувати переконання у необхідності сортування відходів.

Форма проведення: етична бесіда

Обладнання і наочність: картинки і слайд на якому їх можна сортувати, малюнок планети на дошці, аркуші паперу, фломастери.

Використані практикантом джерела інформації для підготовки заходу:

https://dnz6.edu.vn.ua/dosyagnennya-zakladu/447-navchalno--metodychnyj-posibnyk-qmajbutnje-bez-smittjaq.html

https://www.slovoidilo.ua/2021/08/28/infografika/suspilstvo/upravlinnya-vidxodamy-skilky-ukrayini-utvoryuyetsya-nakopychuyetsya-smittya

https://naurok.com.ua/posibnik-zhittya-bez-smittya-241538.html

https://nowaste.com.ua/sort-station/

Рекомендовані учням джерела інформації:

https://nowaste.com.ua/sort-station/

Хід виховного заходу

І. Вступна частина:

Минулого року в Україні утворилося 462 млн тонн сміття. Цифра велика і важко собі її уявити. Але думаю майже всі бачили слона хоча б раз у житті. Один слон важить 7,5 тонн. Тож за допомогою не хитрих розрахунків можна зрозуміти, що сміття утворилося, аж як 61 млн 600 тис слонів. І навіть це число нам важко уявити. А як можна зменшити кількість відходів? Сьогодні ми про це дізнаємось більш докладно. І можливо у наступному році, при розрахунках вийде хоча б на пару слонів менше.

ІІ. Основна частина: перебіг бесіди.

1. Перше інформаційне повідомлення:

«За минулий рік утворилося 462,4 млн тонн відходів: утилізували – 100,5 млн тонн, відправили на зберігання – 276 млн тонн.» Таку новину я прочитала на новинному порталі вчора. І задалась питанням, а що таке утилізація. Наприклад, утилізацією можна назвати, переробку ПЕТ-пляшок і повторне їх застосування у виробництві одягу. Давайте, спробуємо дати загальне окреслення слову «утилізація».

Очікувана відповідь: «Утилізація - використання відходів, або відпрацьованих елементів для виготовлення нових продуктів».

У новині сказано, що певні відходи відправили на зберігання. Як ви вважаєте з якої метою можна зберігати сміття?

Очікувана відповідь: «Зберігання відходів — тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення)».

Я як кожен з нас може посприяти утилізації відходів?

Очікувані відповіді:

1. «Ми можемо класти сміття у відповідні контейнери».
2. «Ми можемо підтримувати утилізацію, купуючи перероблену продукцію».
3. «Ми можемо купувати речі з матеріалів, які підлягають переробці».
4. «Ми можемо намагатися не використовувати одноразовий пластик».

Матеріали для коригування думок:

Уявіть, лише одна пальчикова батарейка, потрапляючи на смітник, забруднює близько 20 кв м землі або 400 л води. А якщо вони ще й горять, що в основному і трапляється на смітниках, то їх шкода для здоров’я людини збільшується в десятки разів. Одна людина, однією батарейкою може спричинити таку шкоду. Але яку неймовірну користь, може принести та ж сама людина, якщо свідомо поставиться до своїх вчинків.

Отже свій внесок ми можемо зробити, тим що відсортуємо сміття. А чи всі знають як правильно це робити? Давайте спробуємо відсортувати сміття за цією схемою.

(Показую на дошці схему)

Давайте за допомогою цієї схеми розсортуємо, наступні предмети.

Чудово! Молодці. А що робити, якщо нам трапилося специфічне сміття і ми не знаємо в який контейнер краще його покласти? Ми живемо у століття технологій. Тож ви можете направити своє запитання у Інтернет або завантажити застосунок «Сортуй», у якому знайдете інформацію, який контейнер призначено для вашого сміття.

А що робити якщо не має поблизу контейнерів для сортування? Як би ви вчинили?

Очікуванні відповіді:

1. «Якщо я буду проходити повз контейнер пізніше, то візьму сміття з собою»
2. «Викину у перший смітник, який зустріну»
3. «Принесу додому, бо ми власноруч сортуємо сміття, а потім батько відвозить його до спеціальної фірми»

Дякую. Ми почули прекрасні ідеї, можна забрати додому, якщо ви сортуєте і вивозите пізніше, або донести до спеціального смітника.

2. Хотіла б почути вашу думку з приводу такої ситуації.

«Вчитель гуляючи, побачив свого учня Петрика, і тільки хотів привітатись із ним, як побачив, що учень викинув обгортку від морозива не в урну, а просто в кущі. Вчитель запитав Петрика чому він так вчинив. На що учень відповів, що там і так було сміття. Одним папірцем більше, одним менше.»

 Що б ви відповіли Петрику? Чи правильно він вчинив?

Очікувані відповіді:

1. «Я б сказав хлопчику, що він зробив неправильно і не важливо викинув туди хтось сміття до нього чи ні. Якщо хочеш змінити світ, то почни з себе».
2. «Я б сказав хлопчику, що потрібно не додавати сміття, а навпаки долучатися до природоохоронних акцій і прибирати його».

Матеріали для коригування думки:

Чи ви чули про таке прислів’я чисто не там де прибирають, а там де не смітять»? Як ви його розумієте?

Чи сподобається вам, якщо ви виконаєте якусь роботу, а прийде пара людей які знецінять її і зіпсують?

Чи подобається вам гуляти вулицями міста на яких розкидана купа сміття?

Чи подобається вам, що перед тим як сісти відпочити на природі потрібно розгрібати завали сміття?

 А чим небезпечні такі стихійні сміттєзвалища? Поклади сміття часто нагріваються до 50-100 ° С. При певних умовах вони можуть мимовільно загорятися. Окрім загрози пожеж для розташованих поряд районів, це також джерело отруйних речовин для людини. При горінні сміття виділяються канцерогени, що підвищують ризик розвитку ракових пухлин, або, наприклад, фосген, відомий з часів Першої світової війни як бойова отруйна речовина.

 Тож бачимо, що думка про одним папірцем більше, одним менше в корні не вірна.

 Знаючи до чого може призвести така несвідома поведінка, то о б ви порадили Петрику?

Очікуванні відповіді:

1. «Я б порадив йому ознайомитись з проблемами екології і нагадав, що від наше майбутнє залежить від нас самих»
2. «Я б порадив йому, наступного разу думати за власні вчинки, а не робити як усі»

Чудово. Ми сьогодні обговорили багато різних думок. А що ще ми можемо зробити для збереження навколишнього середовища?

 Очікувані відповіді:

1. «Ходити у магазин з шоперами».
2. «Купувати квитки у кіно або потяг онлайн».
3. «Дарувати або здавати у комісійні магазини непотрібні речі, але які ще можна використовувати».
4. «Не купувати непотрібних речей, а виважено ставитися».

Чудово. Ми почули багато різних ідей. А зараз я пропоную вам подумати над тим, що б ви могли застосувати у своєму житті.

Гра «Що я можу зробити для Землі?»

Кожен отримує стікер і фломастер. На аркуші кожен записує свою обіцянку Землі, що він буде робити для її збереження. І прикріплює аркуш до зображення Землі, що висить на дошці. Наприкінці один з учнів зачитує обіцянки усіх учнів.

Дякую, за вашу активну участь. Пропоную повісити це зображення у класний куточок, щоб ми могли частіше згадувати про те, як важливо берегти нашу Землю.

ІІІ. Заключна частина:

Сьогодні ми дізнались трохи більше про те, як запобігти глобальному забрудненню Землі. Що із почутого сьогодні на вашу думку було найцікавішим та найкориснішим?

Тож давайте будемо відповідально ставитися до того, що ми споживаєм, як і що робимо з продуктами нашої життєдіяльності.  Бережіть себе і природу!