Етнографічне «Свято матері»
Ведучий. Гостей дорогих
Ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом,
Любов'ю та миром.
Ведуча. Добрий день вам, люди добрі,
Що зібрались у цій залі,
Раді з святом вас вітати,
Щастя і добра бажати.
Ведучий. Хліб ясниться у кімнаті,
Сяють очі щирі,
Щоб жилось по правді,
Щоб жилось у мирі.
Ведуча. Шановна наша родино! Просимо ласкаво вас на хліб, на сіль, на наше свято урочисте. Ростуть наші діти, і з ранніх літ славлять Бога за все, що мають у житті: яскраве сонечко, голубе небо, за місяць і зорі, за мальовничі краєвиди , за батьків, за милість Господню.
Ведучий .Сьогодні діти хочуть подякувати Богові за своїх матерів, за їх золоті руки і безмежно люблячі серця.
Ведуча. Виразити слова вдячності найдорожчим людям за дароване життя, за щоденні молитви, за турботу, що незнає меж.
Мама, мати, матуся! Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово, бо ним ми звертаємось до найближчої.
Ведучий.
Найдорожчої.
Ведуча:.
Найріднішої.
Ведучий.
Найдобрішої.
Ведуча.
Наймилішої для нас людини, людини з прекрасним і гордим іменем — Мати! Її очі супроводжують дітей у далеких життєвих мандрах. Материнська ласка гріє нас крізь усе життя. Любов до матері — це святе почуття. Немає вищої любові за материнську. Там, де ступає матуся, здається, стає тепліше, піднімаються трави, розцвітають квіти, радісно щебечуть пташки. По-особливому дерева там ростуть, опустивши свої віти до матінки-землі, віддаючи данину шани і поваги. А інші здіймають віти до сонця, ніби прославляючи ім’я Матері!
Ведучий.
Можна у світі чимало зробити:
Зиму на літо перетворити.
Можна моря й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти.
Можна пройти крізь пустелі і хащі,
Тільки без мами не можна нізащо,
Бо найдорожче стоїть за словами —
В світі усе починається з МАМИ!
Пісня : «Пісня про матусю»
Як добре, що у мене матуся рідна є,
Вона мене голубить і жаліє,
І знов весна приходить, і сонечко встає,
Бо так любити тільки мама вміє.
До мами пригорнуся, неначе пташеня,
Люблю тебе, матусенько моя!
Приспів:
Я по хмарці білій босоніж пробіжусь,
У далекі далі задивлюсь, задивлюсь,
Мамі посміхнуся і відійдуть жалі,
Щоб була матуся в діток всіх на землі!
Як добре, що весною буяє первоцвіт
І журавлі додому повертають,
Як добре, що зі мною матуся стільки літ
Від бід усіх мене оберігає.
До мами пригорнуся, неначе пташеня,
Люблю тебе, матусенько моя!
Приспів
До мами пригорнуся, неначе пташеня,
Люблю тебе, матусенько моя!
Приспів (2)
Ведуча.
Сьогодні ми підемо в гості до маленької світлиці . Але перш ніж увійти , за давнім українським звичаєм , потрібно вклонитися і промовити такі слова:
Пороги-пороги!
З вас починаються дороги,
Дозвольте увійти до хати .
Рідненьку неньку привітати.
-Давайте всі разом скажемо ці слова.
Діти заходять до першої світлиці «ВИШИВАНКА» і вітаються . Їх зустрічає мати-господиня.
І світлиця
Ведуча.
Погляньте , як гарно прибрана світлиця. Тут вишиті рушники, сорочки, скатертини. Як ви гадаєте , який народ пишається такими вишиванками?
Діти.
Український народ.
Ведуча.
А хто ми з вами , діти , і де ми живемо?
Діти.
Ми – українці, і живемо в Україні.
Ведучий.
Господиня цієї світлиці також українка і вишиває дуже гарні вишиванки . Зараз вона нам розповість про те , як вона їх вишиває , та покаже нам свої роботи.
Господиня 1.
-Коли я була маленькою , мої мама і бабуся вишивали , а мені також хотілося навчитися так вишивати. І я просила їх навчити мене . Вони дали мені голку, червоні і чорні нитки , спеціальну тканину , і я почала вчитися . От і навчилася ! Зараз я покажу , як це робиться . Нитку я протягую у голку , беру тканину і починаю вишивати. Що я вишила
-Хрестик !
-Правильно , хрестик . Отак хрестик за хрестиком – і виходять вишиванки. Подивіться всі ці речі вишиті хрестиком.
-А коли жінки вишивали , вони завжди ще й співали . Я теж навчилася співати . А ви знаєте якісь пісні про вишиванки
–Так, знаємо .
ПІСНЯ : «Мамина сорочка»
Мені сорочку мама вишивала,
Неначе долю хрестиком вела.
Щоб я легких стежинок не шукала,
І до людей привітною була.
Виконуй, доню - мама говорила,
Закони Божі істини прості.
Не зраджуй землю, що тебе зростила,
Не залишай нікого у біді.
А сорочка мамина - біла, біла,
А сорочка мамина серцю мила.
А сорочка мамина зігріває,
Я її до серденька пригортаю.
Літа неначе птахи пролітають
Для донечки , як квіти навесні.
Я їй сорочку білу вишиваю,
Як вишивала матінка мені.
Виконуй, доню - мама говорила,
Закони Божі істини прості.
Не зраджуй землю, що тебе зростила,
Не залишай нікого у біді.
А сорочка мамина - біла, біла,
А сорочка мамина серцю мила.
А сорочка мамина зігріває,
Я її до серденька пригортаю.
А сорочка мамина - біла, біла,
А сорочка мамина серцю мила.
А сорочка мамина зігріває,
Я її до серденька пригортаю.
На тобі сорочечку білу, білу,
На тобі сорочечку серцю милу.
Будеш її зраночку зодівати
Буде тобі серденько зігрівати.
А сорочка мамина - біла, біла,
А сорочка мамина серцю мила.
А сорочка мамина зігріває,
Я її до серденька пригортаю./2р.
Із другої світлиці долинає колискова пісня, яку співає її господиня , колишучи дитину(ляльку) . Діти заходять до другої світлиці «КОЛИСАНКА» і вітаються . Їх зустрічає мати-господиня.
І І світлиця
Ведуча.
Чуєте , діти , колискова лунає?
Ідіть, любі діти,та під ноги дивіться,
Маминій пісні низько вклоніться.
Господиня 2.
Добридень вам, діти- малята.
Прошу ласкаво , заходьте до хати.
На лаву , будь ласка , сідайте,
Гарні пісні співайте.
Дівчинка 1.
|
Заспівай мені, мамо, свою колискову, Нагадай мені, мамо, нашу щиру розмову. Росою умиту, в мереживі квітів. Заспівай мені, мамо, про зорі ясні,
Дівчинка 2.
Бо припали до серця твої ніжні пісні Про поле волошок, чисту воду Дніпра. І про те, що до сонця мріям мчати пора. Пригадай, як малою була колись я, Моя ненечко люба, ромашко моя! У весняне світання кличуть ніжні пісні. Заспівай, моя люба, колискову мені. |
Господиня 2.
-Усе , діти , в житті починається з маминої пісні. Коли дитина народжується, то ще маленькою чує ніжний мамин голос і душевну пісню. Тож і я свою доню у колисці гойдала і таку пісеньку їй співала.
А ви дітки , знаєте якусь колискову пісеньку?
-Так
ПІСНЯ : «Колискова для мами»
Сонечко скотилось на зелені віти ,
Матінка втомилась і лягла спочить.
Стану я тихенько , щоб не розбудити,
Щоб заради неньки все переробить.
Приспів:
Тихо-тихо спить матуся ,
Баю-бай…
Я на неї задивлюся ,
Баю-бай…
Я до неї прихилюся,
Я за неї помолюся,
Спи , моя матусю…
Зорі в небі синім засвітились рясно,
Соловей співає пісню у гаю.
Буде у хатинці гарно , як у казці,
Я своїй матусі все прероблю.
Приспів : (3р.)
Спи, моя матусю. . .
Господиня 2.
Діти , у мене для вас є сюрприз . Але перш ніж його показати, хочу загадку вам загадати.
Квіточка до квіточки,
Листочок до листочка.
Сплетемо із квітів
Барвисті…(віночки)
Господиня показує дітям український віночок.
-Цей віночок сплетений із квіточок різного кольору . Ось ця квітка жовтого кольору , як сонечко. А ось ця червона , як калина , а ця блакитна – як небо . З давніх-давен люди милувалися красою квітів , малювали їх , вишивали , робили квіти із клаптиків тканини , потім сплітали ці квіти у віночок , яким прикрашали голівку дівчата , коли йшли на свято.
А зараз ,дівчатка, одягніть ці віночки і подивіться , чи вони вам до лиця.
Ой , які ж гарні наші дівчата у віночках , як квіти у лузі навесні.
Дівчинка 3.
Щиро дякуємо Вам за віночки!
Будемо водити із ними таночки.
Веснянки ,гаївки співати,
В хороводі веселім кружляти.
Діти ідуть до третьої світлиці «ХЛІБОСОЛЬНОЇ»…
І І І світлиця
Ведуча.
Чуєте , які пахощі?! То пиріжки у печі печуться!
Смачно пахне пирогами !
Чия ж це мама перед нами?
Господиня 3.
За старим і гарним звичаєм
Хлібом святим зустрічаю!
Запрошую усіх Вас до хати,
Прошу усіх до столу сідати.
Ведучий.
Виріс у полі на добрій землі ,
Місце найкраще знайшов на столі.
Про що це ? Так, про хліб!
-Ось він , перед нами на столі, на вишитім рушнику - гарний , запашний!
Господиня 3.
А ще у народі кажуть:
-Не кидайсь хлібом-він святий!
-Кинути хліб-то великий гріх!
-Хліб завжди треба цінувати, як святиню шанувати.
Якщо ненароком хліб упаде додолу, треба його негайно підняти і поцілувати. А за обідом потрібно все до крихти з’їдати і не залишати окрайців. А ви знаєте , з чого випікається хліб?….(діти відповідають)
Господиня 3.
Ось я замісила тісто з білої муки .
Виліпила діткам булки й пиріжки,
Печиво та бублики , гарні калачі ,
Запашні пампушки я печу в печі.
От вам і готові з білої муки
Запашні й рум’яні булки й пиріжки!
Всіх я почастую ними залюбки!
Господиня пригощає пиріжками
Господиня 3.
Сійся , жито і пшениця –
Буде дітям паляниця.
Для веселої малечі
Бублик вигляне із печі.
А рум’яний колобок
Скочить прямо на зубок.
Виросте всього доволі
На широкім житнім полі.
Запеклося сонце в хлібі.
Хто зростив його – спасибі!
Діти.
Ми хлібом-сіллю друзів зустрічаєм.
Хай в світі буде більше в нас братів !
Хай в кожній хаті будуть короваї!
Щоб люд ніколи хліба не просив!
Діти.
Золоті слова
Забувать нема права.
Хліб – всьому голова
В полі, в домі, в державі
Честь і слава хліборобам,
Що живуть в моїм селі!
Хлібороби хліб нам роблять,
Знайте ви про це усі.
В пору літню, в час осінній.
Навесні – в гарячий час
Косять. Жнуть вони і сіють.
Лан орють – котрий раз?
Хлібороб в широкім полі
Нам вирощує врожай,
Пшениці шумлять на волі
Де початок їм, де край?
А їсте ви паляницю,
Калачі смачні їсте ,-
Не забудьте уклонитись
Хліборобові за те!
Діти прощаються з господинею…
Пісня: «Пісня про хліб»
Окраєць хліба на столі,
Йому вклоняюсь ,мов святині,
В нім запах теплої ріллі,
Поміж колось волошки сині.
Гостей шановних , дорогих
Ми хлібом – сіллю зустрічаєм.
Благословляєм молодих
Весільним пишним короваєм.
Приспів:
Запам’ятай людської мудрості слова:
В житті у нас - усьому хліб є голова.
І обійди всю рідну землю в шир і глиб.
І не знайдеш нічого кращого, як хліб.
Окраєць хліба на столі,
Що є дорожчого сьогодні ?
В нім голос матері – землі ,
Живий у пам’ яті народній.
Збере всі крихти на полу,
Бабуся у вечірню пору.
Бо знає хлібові ціну
Ще із часів голодомору.
Приспів:
Не розтовчи , не обмини,
Як бачиш скибку під ногами.
Немає хлібові ціни,
Не забувай про це роками.
Приспів :
Ведучий.
Отже , ми сьогодні побували у маминих світлицях . А чому саме сьогодні ми вас запросили до маминих світлиць ? А тому , що весь світ відзначатиме День Матері.
Хлопчик .
У травні, коли прокидається від сну природа, коли дзвенить у блакиті пісня жайворонка, теплий весняний вітер приносить Свято матері, яке народилося в далекій Філадельфії завдяки зусиллям молодої американки Анни Джарвіс. Вона втратила свою матір. Смерть була раптовою і передчасною. Анна звернулася з листами до конгресменів та Президента Америки, у яких запропонувала раз на рік, навесні, вшановувати матір. Ідею Анни Джарвіс підхопили у світі.
Хлопчик .
Вперше в Україні, в Галичині, це свято відзначалося в 1929 році. У цей день люди в національному одязі йшли зранку до церкви на богослужіння, а пізніше тисячі дітей під звуки музики, з квітами в руках йшли вулицями міст чи сіл до площі, де відбувалося свято. Пісні, вірші, вистави, виставки виробів, квіти, жарти, сміх були адресовані матерям.
Хлопчик .
Після 1939 року це свято було заборонене. Але відновлюється Україна, а разом з нею і ті свята, які були дорогими нашому народові. З 1990 року Свято матері повернулося в Україну і святкується у другу неділю травня.
(Звучить «Аве Марія» Шуберта. На фон і музики учениця читає вірш.)
Хлопчик .
Місяць травень — це місяць Небесної Матері Діви Марії, яка для нашого народу є особливо шанованою, заступницею скривджених і знедолених, яка благословила у хресну путь свого єдиного Сина — Спасителя людства. І сьогоднішнє свято — це свято Божої Матері, матері України і нашої земної матері, яка дала нам життя. Адже саме вони є тими чистими джерелами, з котрих людина живиться від першого свого подиху на цьому світі до останніх днів життя.
Дівчинка.
Ой маю я три матері, та всі три хороші—
Три матері, три квіточки, як три красні рожі.
Перша мати — Непорочна, ж лілея біла,
Із дитятком-немовлятком, Пречистая Діва.
Друга мати—це найкраща на світі країна,
Земля наша, наша славна ненька—Україна.
Третя мати—що ж про неї гарного сказати?
Це ласкава, люба, мила, рідна моя мати.
Ой маю я три матері, та всі три хороші,
Три матері, як три квітки, як три красні рожі.
Хлопчик .
Мама- це найрідніша людина,
Маму ніхто не замінить мені.
Мама- це подарунок від Бога,
Кожній дитині, що живе на землі.
Дівчинка .
Лиш відкрию очки сонні –
Мама скаже: «Здрастуй , доню!»
Де така ще мама є?
Мама – сонечко моє.
А коли болить голівка,-
Мама в мене перший лікар.
Де така ще мама є?
Мама - сонечко моє
Не шкодує мама часу,
Все розказує про Спаса.
Де така ще мама є?
Мама – сонечко моє.
Добре з мамою нам жити,
Як же мами не любити?
Де така ще мама є?
Мама – сонечко моє.
Хлопчик .
Коли буває важко на душі,
Промов, матусю, хоч півслова -
І згасне біль, розсіються дощі,
І сонце усміхнеться знову.
Кохана мамо, ти – найкращий друг,
Моя пораднице єдина.
Я мовчки притулюсь до твоїх ніжних рук -
В очах побачу небо синє…
Дівчинка .
Я знаю, що життя твоє важке -
Біда і жаль, туга і тривоги…
Але ніхто не любить так мене.
Як ти, дана мені від Бога.
Матуся приголубить в мить біди,
Розділить всі важкі дороги.
Спасибі, рідна, що ти у мене є…
Хлопчик.
Спасибі вам , рідні мами
За те, що сьогодні з нами.
До вас наше щире слово:
Разом:
Матусі, будьте здорові!
Дівчинка :
За все, що маю дякую я Вам,
Моя матусю золота.
Ви мій найбільший в світі скарб
Для Вас співаю нині я.
ПІСНЯ : «Червона калина»
|
Матуся навчила нас пісню співати, У полі ранкову стрічати зорю. Матуся навчила людей шанувати | І вірно любити Вкраїну свою! | (2)
Приспів:
Там червона калина, Мов святий оберіг, Споришева стежина Приведе на поріг. Там матуся співала Колискові пісні, На добро дарувала Вишиванку мені.
Матуся навчила добро пам'ятати, Стежину топтати у ріднім краю. Матуся навчила утоми не знати | І вірно любити Вкраїну свою! | (2)
Приспів. (2) |
Дівчинка.
Наша мати - сивая горлиця.
Все до її серденька горнеться:
Хлопчик.
Золота бджола - намистиною,
Небо - празниковою хустиною,
Дівчинка.
Сивий дуб - прокуреним прадідом,
Білочка - мальованим пряником,
Хлопчик.
Жура-журавель над криницею -
Чистою сльозою-водицею,
Дівчинка.
А земля - пшеницею ярою,
А літа - замисленим явором.
Хлопчик.
Хай щастить у Вашій хаті, мамо,
Всім, хто переступіть Ваш поріг:
Добрим людям, і птахам так само,
І котові, що в теплі приліг;
Хлопчик.
Хай щастить кожненькій деревині,
Що до хати віти притуля,
Хай щастить малесенькій травині
Й вітерцю, що приліта здаля.
Хлопчик.
Ви завжди за всіх були дбайливі -
Бо така ж та доля у матусь.
Бо ж як будуть всі навкруг щасливі,
То щасливі будете і Ви.
Хлопчик.
Шановні мами,
Хай Бог охороняє вас від злого,
Хай світить сонце і колосяться жита,
Щоб ви були щасливі і здорові,
Усі разом: На многії і многії літа!
Ведуча :
Мама, матуся…Скільки спогадів і тепла таїть це дивовижне слово, яким називаємо найближчу, найдобрішу, найкращу, наймилішу, найріднішу для кожного з нас людину.
Ведучий:
Дорогі наші мами. діти готувалися до цього дня, розучували вірші, пісні, а ще власними руками виготовили ось такі чудові сувеніри. В такий спосіб вони сьогодні засвідчують вам про свою шану і любов до вас.
ПІСНЯ –ФОН…
Діти дарують мамам подарунки.