20 вересня о 18:00Вебінар: Numicon (Нумікон): проста математика для всіх

"Ейдетика як метод розвитку пам'яті та підвищення грамотності учнів на уроках німецької мови" мови

Про матеріал
Сучасна ейдетика – це накопичення великої кількості інформації. Це економія часу при запам’ятовуванні. Це збереження даних. Це потужне тренування уваги і мислення. Це відмінна гімнастика для мозку.
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ПОЛТАВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ

 

 

Методичний посібник

 

 

Підготувала викладач

німецької мови

Лісова О.О.

 

 

 

 

  Полтава

2017


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ПОЛТАВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ

 

 

Методичний посібник

 

 

 

Підготувала викладач

німецької мови

Лісова О.О.

 

 

 

 

  Полтава

2017


Лісова О.О.

Ейдетика як метод розвитку пам’яті та підвищення грамотності учнів на уроках німецької мови: методичний посібник,– Полтава : Полтавський професійний ліцей, 2017. – 18 с.

 

 

У кожного вчителя німецької мови знайдеться безліч способів для запам’ятовування іншомовних слів. Підсумувавши свій педагогічний досвід, раджу колегам спробувати мнемотехнічні прийоми, адже це цікаво та незвичайно! Скільки різноманітних емоцій викликає в учнів такий творчий пошук. Саме креативність у роботі, використання прийомів та методів ейдетики та мнемоніки допомагають моєму самовираженню у професії вчителя німецької мови. Іду на урок, як на сцену. Ми творимо разом з учнями, подекуди забуваючи про серйозність навчання. А заучування нових слів перетворюється на захоплюючу гру. Як результат – високий відсоток завчених слів та навчання без примусу!

 

 

 

Розглянуто на засіданні методичної комісії викладачів суспільно-гуманітарного циклу Полтавського професійного ліцею.

Протокол № 6 від 24 .01.2017.

 

 


ЗМІСТ

Вступ

І розділ. Історична довідка

  1. Перші згадки про мнемотехніку
  2. Явище ейдетизму (1907 рік)
  3. 20-ті – 40-ві роки ХХ століття. Німеччина
  4. Середина 20-х – 30-ті рр. ХХ століття. Дослідження радянського періоду
  5. Сучасний період. Українська школа ейдетизму

ІІ розділ. Чому саме ейдетика?

  1. Переваги методики
  2. Що потрібно для розвитку пам’яті за системою ейдетики?

ІІІ розділ. Ейдетика у вивченні німецької мови.

  1. Метод образного уявлення
  2. Метод ключового слова

 

Висновки

Список використаної літератури


ВСТУП

У більшості загальноосвітніх навчальних закладів методики занять з дітьми спираються на логічне мислення та механічну пам'ять. Дати, формули, схеми, слова та вирази з іноземних мов, величезний об’єм інформації, який учневі необхідно запам’ятати. Виникає питання: як усе це зробити?

Про психологічні проблеми учнів у сучасній освіті, які пов’язані саме із поглинанням величезних обсягів щоденної інформації, сказано багато, але вплив інформаційного стресу на психіку дитини та постійне перебування у його стані однозначно згубний.

Настав час навчити дітей розумно, поступово і швидко опрацьовувати інформацію та якісно її усвідомлювати. Багато вчених обговорюють процеси накопичення інформації, розвитку природних здібностей людини з малого віку, можливості збереження якомога більшої кількості інформації сучасною людиною. Розвиток пам’яті – один з основних процесів психіки людини. Це та основа, на якій базуються всі можливості мозку, процеси мислення. Пам'ять людини – це віддзеркалення набутого досвіду за все її життя шляхом запам’ятовування, зберігання, розпізнавання та відтворення.

В Інтернеті я натрапила на статті про тренування пам’яті. Серед різноманітних порад знайшли посилання на методику, що має назву «ейдетика».

Вивчили різноманітні методи запам’ятовування й обробки інформації та остаточно зацікавились школою ейдетики. Що це таке? Як це можна використати на уроках німецької мови? Наскільки дієві результати можна отримати застосовуючи певні знання у цій царині? На ці та інші питання ви знайдете відповіді у методичній роботі «Ейдетика як метод розвитку пам’яті та підвищення грамотності учнів на уроках німецької мови».


І РОЗДІЛ. ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Система ейдетики – пам'ять без кордонів. «Ейдос» у перекладі предмет, якого немає у полі нашого сприйняття.

Більшість людей уміють це робити. Коли вони згадують який-небудь предмет, вони бачать його, відчуваючи інколи навіть запах та колір. Здатність мислити образами здавна була притаманна людині, і лише з розвитком цивілізації вона привчила себе запам’ятовувати не лише картинку, образ, а й абстрактний символ у вигляді слова або цифри.

Словник   (психологічних термінів) подає нам аналогічне тлумачення.

Ейдетика – це наука про побачене. «Ейдос» у перекладі з грецької мови означає «образ».

Ейдетизм – це можливість сприйняття оточення образами, це можливість уявити собі предмет барвистим, яскравим, хоча він не перебуває в полі нашого сприйняття.

Так мнемотехніка – ейдетика – базується на роботі з образами. За допомогою образів ви можете «записувати» потрібну інформацію, відправляти її у комору пам’яті на конкретну полицю, розпізнати потім її вам допоможе образ, який вирізняє потрібну вам інформацію поміж безлічі образів. Ця технологія виникла недавно, але користувалися основними її методами та прийомами ще у Стародавні часи.

Мистецтво запам’ятовування названо словом «мнемонікон» іменем давньогрецької богині пам’яті Мнемозини – матері дев’ятьох муз. Перші збережені праці з мнемотехніки датуються 86 – 82 рр. до н.е. і належать перу Цицерона і Квінтіліана. Знаменитий метод Цицерона полягає у запам’ятовуванні інформації шляхом пов’язування частин (наприклад, вивчення нових слів, нової теми) з предметами навколишнього середовища.

Сократ, що жив в 5 ст. до н.е. припускав, що у мозку людини існує якась воскова табличка, на якій при запам’ятовуванні виникає слід, як від персня з печаткою. «Треба наділити елементи відокремлюваними, відмінними від інших елементів ознаками» - говорив він.

Платон описував таке поняття, як спілкування об’єкта з душею суб’єкта, результатом чого є відбиток ейдоса в душі людини. У систематиці Аристотеля у сфері логіки та біології термін «ейдос» вживається як «вид» , класифікаційна одиниця у співвідношенні до «роду». Можна розвинути здібності так, що людина може чути запах, уявити собі форму, деталі об’єкту, відтінки кольорів. Деякі вчені стверджують, що колись давня людина так і сприймала світ – образами, картинками, абстрактними символами, та з розвитком цивілізації такі навички були втрачені.

Ейдетичний образ – яскравий, візуальний, суб’єктивний. Ейдетик уявляє собі відсутній предмет так, ніби бачить його із заплющеними очима. Конкретний предмет може бути відтворений в уяві людини через деякий час, навіть через кілька років. Ейдетичні образи розрізняються за кольорами, розміром, розміщенням у просторі, мають численні деталі тощо. Зазвичай людина може відтворити предмети з фотографічною точністю.

Мнемотехніку ейдетику як явище вперше описано в психології в 1907 році. Ейдетизм ( від грецького «ейдос» - образ, картинка) – психологічне явище, суть якого полягає в уявленні, запам’ятовуванні і відтворенні певного образу через тривалий час. Про ейдетичні образи згадує у своїй праці віденський  лікар Урбанчич. Найповніше вивчали зорові ейдетичні образи(називає їх «суб’єктивні наочні образи»)[2], їх залежність від умов проживання людини, її фізіологічних особливостей.

Ейдетика як наука розвивалася у 20-40-х роках ХХ століття в Німеччині, у Марбурзькій психологічній школі Е. Йеншема. Він першим сказав, що запам’ятовування образами властиве всім дітям. Це закономірна стадія розвитку кожної дитини. Всіх дітей учений об’єднував у дві групи: наявних та прихованих ейдетиків. Група вчених провела дослідження (близько1500 німецьких шкіл) і довела, що 100 % німецьких учнів – ейдетики: 40 % із них – наявні ейдетики, а 60 % - приховані. Всі діти володіли образною пам’яттю.

Однодумцями Е.Йеншема були О.Кро, А.Рікелен, Г.Фішером.

Ейдетична пам'ять – це особлива пам'ять. Ейдетичні образи є результатом збудження органів почуттів зовнішніми подразниками. Вони схожі на уявлення про відсутній предмет, але характеризуються яскравою  наочністю у свідомості.

У 80-х роках минулого століття доктор педагогічних наук Ігор Матюгін розробив методи ейдетичного сприймання інформації.

У 1989 році І.Ю.Матюгін запатентував цю методику. Вважав: «Резерви пам’яті людини пов’язані з розвитком ейдетичної пам’яті» [8].

З середини 20-х до середини 30-х рр. ХХ століття вчені радянського періоду з великим інтересом та увагою досліджували ейдетичні ідеї Марбурзької психологічної школи, осмислювали їх критично, перевіряли експериментально. Найбільш значимими спеціалістами у питаннях ейдетики були П.П.Блонський, С.Рубінштейн, Л.С.Виготський, О.Р.Лурія. Останній поділив способи запам’ятовування на дві основні групи[12]: 1) мнемотехнік-ка – механічне запам’ятовування інформації, базується на вербально-логічному мисленні; 2) ейдетика – образне запам’ятовування, базується на конкретно-уявному мисленні.

Однак в силу обставин (виродження ейдетики в Німеччині в расистську, ненаукову теорію, заборона в СРСР в 1936 р. педології, Велика Вітчизняна війна) ейдетичні дослідження у нашій країні [1] були повністю заборонені.

Американський вчений У.Джеймс сказав, що за методом ейдетики «мозок сприймає інформацію як віск, а утримує як мармур». Людина, тренуючи свої здібності, може зберігати в підсвідомості величезну кількість інформації.

Протягом десятків років про цей метод мовчали, бо він використовувався всіма спецслужбами світу для підготовки шпигунів та розвідників. Здібності концентрувати увагу та використовувати накопичену інформацію вражають. Ян Флемінг використовував цю методику при створенні свого супергероя – агента 007 Джеймса Бонда. Багато сучасних кіногероїв демонструють таку спеціальну підготовку, фільми американського виробництва в першу чергу.

 У наш час ейдетика може бути дуже корисною та може становити наукову цінність для вивчення пізнавальних можливостей людського мозку, для розвитку пізнавальної можливості як якості особистості.

У статті Анікієнко К.В., 2015 ВІСНИК № 125 276 читаємо, що Ейдетика як інноваційна технологія набула великого розвитку завдяки

І. Матюгіну. Він розробив 27 методів образного розвитку уяви та пам’яті, проаналізувавши та вивчивши накопичений людством досвід. Його методика допомогла багатьом учням оволодіти навчальним матеріалом без напруження і зайвих витрат часу [14].

Використовувати ейдетику при вивченні іноземних мов почали недавно. Першою ластівкою ейдетичного жанру у методиці вивчення іноземних мов українською мовою стала робота Антошко Ірини та Дерябіної Наталії «Ейдетичний словник-тренажер фразових дієслів англійської мови». Наступною роботою став «Ейдетичний словник-тренажер основних дієслів німецької мови» Симонович Наталії. Троє авторів є учнями української школи ейдетики, яку заснував доктор педагогічних наук Антощук  Євген Всеволодович. Він керівник "Української школи ейдетики", який у доступній та цікавій формі пояснив методи та прийоми ейдетики та навчив використовувати їх у навчанні та для запам’ятовування будь якої інформації [11]. Інформація завжди пов’язувалась з образами. Якщо ми чогось не знаємо, то кажемо: "Уявлення не маю!". Але коли ми намагаємося запам’ятати напружуючись, то, як правило, ми запам’ятовуємо ненадовго, спрацьовує механічна пам’ять. Саме правильно користуватися образною пам’яттю і вчить ейдетика. Образна пам'ять є довготривалою. Якщо ми спробуємо розфарбувати слово в своїй уяві, то нам буде набагато легше його згадати, ніж слово, яке ми механічно зазубрили. Ейдетика – це усвідомлені уявлення. Технологія, яка дозволяє обробляти, зберігати та відтворювати велику кількість інформації шляхом застосування найбільш ефективних та перевірених протягом багатьох років прийомів запам’ятовування, заснованих на максимальному використанні образного типу інформації, називається ейдотехнікою [6]. Прийоми ейдотехніки засновані на кодуванні вчителем матеріалу уроку в символах та схемах, малюнках, віршах, казках тощо. Таку інформацію діти добре запам’ятовують, пропускаючи її через серце, емоції, темперамент.

 

ІІ РОЗДІЛ. ЧОМУ САМЕ ЕЙДЕТИКА? ПЕРЕВАГИ МЕТОДУ

 

Креативність нам потрібна не тільки для навчання, а й для життя та успіху. Вивчення іноземних мов теж взаємопов’язане з розвитком творчого потенціалу учня. За таких умов дитина набагато легше зможе засвоїти іноземну мову, і не просто завчити нові слова та граматичні часи, а й розуміти цю інформацію, уявляти її та вміти нею користуватися. Для цього нам знадобиться така інноваційна технологія як ейдетика.

У дитинстві людина може мислити, оперувати не тільки словами, картинкою, а цілими складними образами. З часом у дорослої людини ці здібності втрачаються за невикористанням, бо вона закарбовує в мозку цифри, букви, слова, але при тренуванні вони можуть відновитися.

Методи ейдетики спираються на образне мислення дитини, воно відповідає законам природи. Ейдетика, за висновками сучасних вчених, гармонійно розвиває обидві півкулі нашого мозку, робить людину гармонійною. вона стає більш працездатною, витривалою, позитивно налаштованою. Дитина краще навчається, її пам'ять розвивається, що позначається на успішності. Сприйняття дитиною навколишнього світу покращується, змінюються стосунки з дорослими та друзями. Дуже важливим є те, що дитина навчається із задоволенням. Радість навчання, як і радість праці робить дитину більш здоровою морально та фізично. Вчені пояснюють, що перебуваючи у стані збудження, радості від досягнутого успіху, в її організмі виробляється природний стимулятор – ендорфін, який сприяє підвищенню імунітету та працездатності [3].

Тепер розглянемо, що ж потрібно для розвитку пам’яті за системою ейдетики? Вчені рекомендують використовувати методики мнемотехнічної техніки: ланцюговий та акровербальний методи. Мене зацікавили саме ці. Хоча на сьогодні дослідники нараховують 27 основних методів розвитку уваги та пам’яті.

Мнемоніка – принцип заучування слів шляхом утворення асоціацій (зв’язків). Нові слова зв’язують з уже знайомими словами, за допомогою візуальних, аудіальних та інших уявлень.

Ланцюговий метод будується на ланцюгових асоціативних зв’язках. Асоціювання відіграє дуже важливу роль в усіх процесах навчання. Одна річ тягне за собою іншу і так, ланцюжком, наш мозок поступово впорядковує інформацію. Часто ми самі свідомо вигадуємо якісь асоціації, допомагаючи мозку записувати інформацію. Цим створюємо контроль над пам’яттю, що збільшує шанс на згадування цієї інформації. Таким прикладом є народна традиція шукати загублені речі в хаті. Бабусі з давніх-давен радили прив’язати носовичок до ніжки стільця та попросити домовика знайти загублену річ, а потім у пам’яті відтворювали день, шлях, яким могли її загубити. Дуже часто люди ставлять позначку на руці, щоб потім швидко пригадати, що потрібно зробити або про що не забути. Це так звана народна ейдетика, і вона добре працює! На основі таких методів побудовані сучасні ігри типу «Квест» та інші. Молоді це дуже подобається.

Акровербальний метод передбачає складання віршиків, фраз, жартів, у яких закодована якась інформація. Метод ґрунтується на зорових асоціаціях: потрібно уявити предмет, який слід запам’ятати і з’єднати його з тим місцем, де він розміщений, потім легко згадати, дістаючи цей предмет в уяві, пам’яті. Цей метод будується на відмові від логічних асоціацій, тому що сама система запам’ятовування вибудовує спонтанні образи, асоціації, які нам диктуються послідовністю предметів та місць, де вони перебувають. Така методика може використовуватися для різного віку учнів – як для молодших школярів так і для старших або дорослих людей. Відрізнятимуться лише організаційні моменти.

Заняття можна проводити групами, в колі тощо. Основна складова заняття – емпатія, довірлива атмосфера між вчителем та учнями.

 

 

ІІІ РОЗДІЛ. ЕЙДЕТИКА У ВИВЧЕННІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

 

 

Є різні методи вивчення мов. І вони відіграють свою велику роль у навчанні, але як ефективно вивчити слова і ще й їх пригадати – про це завжди замовчується. Цитую з підручника «Методика вивчення іноземних мов в середніх навчальних закладах» під керівництвом Ніколаєвої Софії Юріївни: «Є різні методи подачі нового матеріалу – перекладні, без перекладні, унаочнені і т.п. Ось чому усі способи знайти оптимальний спосіб вивчення нового матеріалу залишаються марними…» Тут залишаємо поле для роздумів …Чому так?

Дослідимо чотири основних методи та прийоми ейдетики для розвитку креативності учнів.

1) Послідовні асоціації "Ланцюжок". Запам’ятати ряд слів, які не пов’язані між собою надзвичайно важко. За методикою ейдетики потрібно уявити образ кожного слова та уявно пов’язати з образом наступного, малюючи в уяві фантастичний мультик. (У нас в кожного є дома das Bucherregal. Ми підходимо до неї, відчиняємо, а звідти випливає пухнастаdie Wolke. На ній величезне das Nest, в якому сидить der Pferd. У нього на голові гарненький der Hut. Зверху відкривається люк і вистрибує der Fussballer. Він з усієї сили штовхає der Kessel. У нього виростають die Flugel, він плавно приземляється на der Strand). Цей метод можна використовувати на уроці іноземної мови на етапі роботи зі словниковими словами.

 2) Метод "Піктограм". Дуже часто дитині важко переказати текст, який складно уявити; виникає питання, як навчити писати переказ близько до тексту чи швидко і легко запам’ятовувати вірші. Молодшим школярам досить складно утримувати уявний образ без його підкріплення. Тому необхідно використовувати графічне зображення поняття – метод піктограм. Цей прийом використовується для збагачення словникового запасу, розвитку мовної активності. Не обов’язково бути художником. Адже треба зобразити лише фрагмент потрібного предмета і головне пояснити це дітям. Піктограми подаємо чорно-білі. Відсутність кольору полегшує обробку інформації мозком.

3) Метод невербальних асоціацій передбачає використання різних побутових, природних та індустріальних шумів (створених вчителем чи аудіо записи) або дотикових поверхонь, що забезпечують включення у процес запам’ятовування тактильні відчуття [17]. Для роботи також потрібен набір карток, листівок або інших зображень, які потрібно запам’ятати. Кожне заняття пропонується починати грою з шумами, під час якої діти, "оживляючи" картки, "вставляють" в них образ джерела шуму, створеного вчителем або відтворюваного з СД – диска. У результаті чого в уяві з’являється яскравий комплекс "звук + зображення". Потім, гортаючи листівки, "списують" назву шумів. Після цього по шумам, які знову звучать, згадують зображення, з якими конкретні шуми були пов’язані по волі їх фантазії [21]. Так само можна грати з дотиковими поверхнями, які потрібно пов’язати з карткою, словом, що потрібно вивчити. Вчитель задає визначений темп гри, який максимально обмежує час на спілкування учнів один з одним, і кожного з самим собою, що дає змогу сприймати інформацію невербально (без проговорювання), акцентуючись на уявленнях [18]. Цей метод розвиває творче мислення учнів, допомагає легко і без напруження вивчити потрібну інформацію – нові ЛО, текст або вірш (попередньо виділивши ключові слова), ГС [19].

4) "Оживлення" цифр та чисел. У роботі з учнями доцільно використовувати метод оживлення – надання уявному образу властивості живої істоти [19]. Цей метод допомагає швидко запам’ятовувати букви, перетворивши їх на казкових героїв, цифри та геометричні фігури – на веселих чоловічків. Оживити можна будь-який предмет з навколишнього середовища, домалювавши йому очі, руки та ноги. Щоб навчити дітей швидко запам’ятовувати ряд цифр та їх назви, використовується метод оживлення.

Картинки по запросу губы картинкиНа мою думку, метод образного уявлення (асоціацій) є найефективнішим методом для вивчення лексичного і граматичного матеріалу.

rot                         червоний

 

Величезну кількість наукових експериментів проводять психологи з вивчення памяті . Всі вони дають різну інформацію про нашу пам'ять, як вона налаштована. Це безмежна комора для збереження інформації. Для того, щоб ми могли запам’ятовувати більше і швидше, - треба постійно тренуватися, виконувати конкретні вправи для формування мнемотехнічного навику. Якщо раніше психологи намагались порівнювати пам'ять людини із пам’яттю технічних засобів, то останнім часом спостерігається протилежне. Творці сучасних комп’ютерів  і програмного забезпечення черпають свої ідеї  із підручників нейрофізіології. В результаті цього комп’ютери стають розумніші і розумніші. Яскравим прикладом такого процесу може стати відома програма розпізнавання текстів Fine Reader, яка базується на принципах роботи зорової аналізаторної системи людини.

У запам’ятовуванні матеріалу рідною мовою можна застосовувати лише образи. Але для вивчення іншомовного матеріалу нам потрібна допомога ще й ключових слів. Метод ключового слова дуже ефективний саме у вивченні іноземних мов, тому що в різних мовах світу є слова чи частини слів, які звучать однаково чи подібно. Застосування «спецтехніки» запам’ятовування  пришвидшує процес вивчення мови, робить його якіснішим. Позитивний психологічний аспект мнемотехніки виграє серед інших методів. Коли людина не може вивчити матеріал, то предмет стає нудним і нецікавим. Коли ж ви бачите позитивний результат своїх старань – це викликає задоволення і інтерес до вивчення мови. Ось вам і мотивація. Мнемотехніку обов’язково треба домішувати у навчальний процес, вона постійно буде підтримувати високий інтерес до вивчення предмету. Оволодіння мнемотехнікою – це оволодіння інструментальним навиком. Навчання мнемотехніці можна зрівняти з навчанням машинопису, стенографії. Очевидно, що для формування навичок необхідно виконувати вправи. Без них освоїти мнемотехніку неможливо. Системи вправ і порад широко наводить Антощук Євген у своєму посібнику «Учімося запам’ятовувати і пригадувати».

Картинки по запросу зонтик картинкиSonntag                                   неділя

 

 

 

Сьогодні дощова неділя, і я взяла «зонтик».

Картинки по запросу стол в казино с фишками 

Schulden                                                          борги

 

 

Шулер приведе вас до боргів.

Саме звучання мовленнєвого потоку німецької мови нам досить таки близьке. Чому? Чим більше звуків, дифтонгів, складів чи навіть слів звучать подібно до таких у рідній мові, тим краще знаходити ключові слова для вивчення як українцями німецької, так і німцями української. Хоча німецька мова відноситься до групи романо-германських  мов і розвивалася абсолютно окремо від української мови, знаходимо багато співзвуч: braten, trennen, lassen, bieten, locken і так далі. Ми цим будемо і користуватися.

Специфіка німецької мови полягає у семантичному різноманітті слів утворених за допомогою відокремлюваних чи невідокремлюваних префіксів. На початковому етапі вивчення мови це не так помітно. А коли справа стосується рівня В1, то використовують багато префіксальних лексем. Відокремлювані префікси причіплюються до основ дієслів чи іменників та утворюють разом інші відмінні значення. Наприклад: unternehmen, einnehmen, annehmen, zunehmen, abnehmen, aufnehmen, übernehmen і так далі. Даний ряд характерний тим, що префікс виконує роль командира – тобто від префікса залежить значення основи. Гірше із невідокремлюваними префіксами. Наприклад: verletzen, verbieten, verkaufen, verfolgen, verjagen, verkümmern, verwenden, verdammen, vergessen…

Читаючи цей ряд, учні лякаються і вважають, що вони не впораються з вивченням значень, та, уявивши ці слова в ейдетичних образах, отримують 100% запам’ятовування!

Дієслова із префіксом ver- можна об’єднати  у фермерські дієслова. У слові фермер ми чуємо співзвуччя із префіксом німецької мови ver-. Тобтокоженнаступний сюжет буде про якогось фермера. А уже друге ключове слово буде відрізняти слово відінших.

Картинки по запросу фермер рисунок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Наприклад:

 

 

 

ФЕРмерКАВу продає;

verkaufen – продавати

 

Картинки по запросу фермер рисунок

 

 

 

Картинки по запросу худоба твариниКартинки по запросу битаФЕРмер заборонив БІТамибити худобу

verbieten -   забороняти

 

 

При вивченні німецької мови відбувається неймовірне навантаження людської пам’яті. Величезна хвиля незнайомих звукових та буквених образів, невідомої морфології та синтаксису підхоплює вивчаючого та занурює його до комунікативної неспроможності. Отже, пам'ять виконує при вивченні німецької мови одне з найважливіших та найскладніших завдань. Мнемотехніка -  це сукупність історичних технік засвоєння великого обсягу інформації за досить короткий час, яка тривало зберігається в пам’яті [22].Мнемотехніка використовує асоціативну спроможність та спроможність уявлення. За її допомогою ми пов’язуємо певні поняття та предмети з асоціаціями, подіями та ін. (метод асоціацій, зв'язок, місць, метод ключових слів, метод візуалізації, метод графемних асоціацій, метод лінійного перекладу та ін.). Використання мнемотехнік дозволяє вирішити багато проблем та усунути з процесу вивчення малоефективне зубріння та повторення. Для цього залучають всі види пам’яті (когнітивну, емоційну та особистісну) з візуальною, акустично- вербальною базами (рима та ритм) та моторними опорами(23). Застосування таких прийомів дозволяє ефективно запам’ятовувати та зберігати в довгостроковій пам’яті мовні одиниці, безпомилково відтворювати їх, надати навчанню раціональний характер, організувати діяльність та підвищити мотивацію вивчаючих німецьку мову, інтерес до самої мови, країни та її культури.

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

«Найдосконаліший мозок у світі ржавіє без діла», говорив Шерлок Холмс.

З якихось причин така ефективна методика не знайшла свого поширення в системі освіти України. На противагу цьому у Німеччині уже

60 % навчальних дисциплін пронизані навчальними прийомами техніки запам’ятовування.

Маю надію, що незабаром наш освітній світ накриє хвиля сміливих досліджень мнемотехнічних прийомів, які дозволять  максимально скоротити часові, психічні та матеріальні затрати при оволодінні мовним матеріалом,зможуть якісно змінити вектор зусиль викладача та учня, надати їм раціональний характер. Нагальною стає проблема організації самостійної діяльності учня по активізації мовного матеріалу з метою раціоналізації процесу формування та вдосконалення мовних навичок.Виконання цього завдання об’єктивно являє собою один з найбільш трудомістких етапів у процесі формування іншомовної комунікативної компетенції. Важкість процесу зумовлена перед усім реальними умовами навчання іншомовному спілкуванню для абсолютної більшості регіонів нашої країни (відсутність мовного середовища). Але відсутність опори на інший контекст навчання іноземних мов, як то відбувається в більшості європейських країн, тобто навчання «всередині» соціокультурного та лінгвістичного середовища, не знижує гостроту завдання, яке полягає не в репродуктивному викладанні набору готових знань, а в організації продуктивної роботи вивчаючих. Для більш ефективного вивчення іноземної мови застосовують прийоми, які сприяють запам’ятовуванню та збільшенню обсягу пам’яті – прийоми мнемоніки або мнемотехніки (гр. «мистецтво запам’ятовування»). Суть таких прийомів полягає в певній структуризації матеріалу для запам’ятовування.

Залучення спеціальних технік запам’ятовування ні в якому разі не спрощує процес вивчення німецької мови, але він стає більш швидким, якісним та повністю контрольованим і керованим. Мнемотехнічні прийоми передбачають не лише запам’ятовування, внаслідок якого відбувається закріплення нового матеріалу через пов’язування його з раніше надбаними знаннями. Це також збереження інформації як її організація, відтворення збереженої інформації (на рівні впізнавання та відтворення без опори на образ сприйняття) та пригадування (репродукція, яка вимагає зусиль для відтворення необхідного матеріалу).

Мнемотехніка – ейдетика – значно підвищить вашу навчальну спроможність. Сучасна ейдетика – це накопичення великої кількості інформації. Це економія часу при запам’ятовуванні. Це збереження даних. Це потужне тренування уваги і мислення. Це відмінна гімнастика для мозку. Чи можна використовувати ейдетику у вивченні німецької мови? Звичайно, можна і треба.

Як стверджує народна мудрість: якщо подарувати людині одну рибину – вона буде ситою один день, якщо подарувати людині дві рибини – вона буде ситою два дні, а якщо людину навчити ловити рибу, то вона буде ситою все життя. Краще не скажеш про метод образного (ейдетичного) уявлення іншомовної лексики.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Геец Д.Д.// Эйдетика как метод развития памяти в современной школе.
  2. Буєвська Т.І.//Використання елементів ейдетики як метод розвитку пам’яті школярів на уроках іноземної мови № 4 (76) Квітень 2016 р.//Нім.мова в школі.
  3. Андреев О.А., Хромов Л.Н. Домінанта 2000 г. – Мн.: Університет, 1997.
  4. Андреев О.А., Хромов Л.Н. // Тренировкавнимания. - – Мн.: Університет, 1997.
  5. Бьюзен Т. Суперпамять. – Пер.с.англ.; Худ.обл. М.В.Драко. – 2-е узд. – Мн.: ОО «Попурри», 2001.
  6. Бузан Т. Скоростная пам'ять. – Пер. с англ., 1998.
  7. Хенкок Дж.Самоучитель по развитиюпамяти. – М.:ЭКСМО- Пресс, 2002.
  8. Матюгин И.Ю., Чекаберия Е.И. Запоминание цифр, телефонов, исторических дат. – М.: Эйдос, 1995.
  9. Матюгин И.Ю., Чекаберия Е.И. Запоминаниелиц и имен. – М.:Эйдос, 1994.
  10. Айзенварг Л.Г., Айзенварг М.Л. Эйдетика[Электронный ресурс]
  11. Антощук Є.В. // Швидка педагогічна допомога від «Української школи ейдетики».
  12. Беседіна А. // Вплив методів і завдань ейдетики на розвиток особистості учня // Рідна школа. – 2009 – № 2-3 – с 61-62.
  13. Ващук С. // Виховання стійкої позитивної мотивації навчальної діяльності в учнів /С.Ващук//Директор школи. – 2008. - № 40 (Жовтень) – с 27-29.
  14. Гайденко М. //Эйдетика – удивительная реальность//Психолог. – 2011. № 28 (июль).
  15. Головацкая Н.Ф. //Анализ поэтического текста с помощью эйдос-конспекта. 5-7-е классы [Электронный ресурс].
  16. Мажирина Н. // Эйдетика. Мир другими глазами. [Электронный ресурс].
  17. Мельниченко // Вихованняпозитивної мотивації до навчання [Текст]: психологічний практикум для молодих учителів/ О.Мельниченко. //Психолог. – 2010. - № 7 (Лютий). – с 6-10.
  18. Сущик // Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів у процесі навчання /Сущик Л.// Початкова освіта, 1999. - № 38 – с 2.
  19. Тимошенков И. //Эйдетика [Электронный ресурс].
  20. Уліщенко В.В. // Метод ейдетики в інтерсуб’єктному навчанні української літератури// Рідна школа. – 2011. - № 7 – с 33-37. ВІСНИК № 125278.
  21. Уліщенко В.В./ Бачу серцем, споглядаю, мислю образми. Ейдетичні прийоми аналізу.
  22. Зиганов М. Мнемотехніка. Запам’ятовування на основі візуального мислення/ М.Зиганов, В.Козаченко. – К.: Школа раціонального читання, 2001. – с 304.
  23. SOMMER L.M. Gutes Gedachtnis leicht gemacht/ L.M.Sommer. – Wien.: Hubert Krenn Verlagsgesmbh, 2003. – 139 S.
  24.     http://4brain.ru/oratorskoe-iskusstvo/oratorskie-priemy.php

http://www.stihi.ru/2009/12/03/7080.

http://4brain.ru/tvorcheskoe-myshlenie.

http://4brain.ru/tvorcheskoe-myshlenie/fokusirovka.php.

http://4brain.ru/tvorcheskoe-myshlenie/teorii-kreativnosti.php.

docx
Додав(-ла)
Lisova Elena
Додано
14 червня
Переглядів
117
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку