«Фахові компетентності сучасного педагога»

Тема:       «Фахові  компетентності сучасного педагога»

 

«Якщо людина не знає,

до якої мети вона рухається,

для неї жоден вітер не буде попутним»

 Сенека.

 

І ВСТУП

Протягом педради вчителі заповнюють лепбук «Фахові компетентності вчителя НУШ. Використані інтерактивні та тренінгові методи.

Оголошення теми

Вправа 1 «Очікування»  ( Лепбук  Листки  до квітки                            )

• Виразіть очікування в буквальному розумінні  2 словами. Поділіться своїми очікуваннями з колегами по групі. Виберіть  декілька  типових або найцікавіших у форматі «ДІЄСЛОВО + ІМЕННИК»,   «ІМЕННИК + ПРИКМЕТНИК», «ДІЄСЛОВО + ПРИСЛІВНИК» і запишіть на листочках. Озвучте їх.

      На початку третього тисячоліття поглиблюються та прискорюються загальносвітові соціально-економічні, політичні, соціокультурні процеси. Глобальні суспільні зрушення мають систематичний, швидкий, незворотний характер. Вони зумовлені науково-технічним прогресом, швидкою інформатизацією та комп’ютеризацією.

       Найбільш відповідальною в цих умовах є роль освіти. Саме освіта має безпосередній та найбільший вплив на особистість і суспільство.

       На сучасному етапі реформування системи освіти в Україні набуває актуальності компетентнісний підхід як один із важливих концептуальних принципів, який визначає сучасну методологію оновлення змісту освіти.

Оскільки саме компетентності, на думку багатьох міжнародних експертів, є тими індикаторами, що дозволяють визначити професіоналізм: готовність до здійснення результативної діяльності. Знання, вміння та навички,  безперечно, є важливими.

      Впровадження компетентнісного підходу у систему освіти,  вцілому, має сприяти підвищенню рівня професійної компетентності освітян, який відповідає запитам сучасної економіки і соціокультурного розвитку суспільства, і розглядається  як необхідна умова і пріоритетний напрямок модернізації системи педагогічної освіти.

     

 

ІІ. ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК:

«Визначення професійних компетентностей сучасного вчителя НУШ»

 

1. Визначення поняття «компетентність»

        В останні роки в багатьох країнах підготовка кадрів, орієнтована на розвиток компетентності, є найбільш розповсюдженою концепцією, де підкреслюється, що поняття «компетентність» ширше, ніж поняття «кваліфікація». Воно означає не тільки професійні знання, уміння і навички, необхідні для виконання посадових обов'язків,  досвід у даній спеціальності, але й відношення до справи, мотивація, прагнення і здатність ефективно використовувати знання й уміння, особистісні якості для забезпечення високих результатів професійної діяльності. Посилаючись на міжнародний досвід, можна стверджувати, що поняття “ключові компетентності” виступає в даному контексті як “вузлове” поняття, так як компетентність носить інтегрований характер, а саме: об’єднує професійні знання, інтелектуальні і когнітивні здібності,  способи діяльності  та  особистісні якості.

       Отже, поняття компетентність –  багатогранне, і включає в себе не лише когнітивну й операційно-технологічну складові:  знання, уміння і навички (кваліфікаційний компонент), а й особистісні якості людини (мотиваційний компонент).

Вправа 2   «Склади  квітку»    (Лепбук)

• На пелюстках прочитайте  ключові слова, що визначають компетентність.  Складіть квітку.

 

2. Слід розрізняти поняття  «компетентність», «компетенція», «кваліфікація»

Вправа  3   «З'єднай стрілками» (лепбук)

 

Компетентність		коло повноважень та професійних навичок, що дають право людині вирішувати певне коло задач у сфері діяльності
Компетенція		наявний рівень знань, умінь і навичок, майстерності, підготовленості до виконання праці за визначеною спеціальністю чи посадою, що визначається розрядом, класом чи іншими атестаційними категоріями.
Кваліфікація		динамічне поєднання професійних знань, умінь, навичок, мотивації та особистісних якостей характеру людини, що визначають здатність особи до здійснення результативної діяльності

 

 

3. Які ж компетентності  та  особистісні якості необхідні людині в будь-якій професійній діяльності?

Експерти Всесвітнього економічного форуму 2016 року  в Давосі (Швейцарія), взявши до уваги  операційно-технологічна складова та особистісні якості,  визначили 10 «ключових топ-навичок менеджера», які необхідні для успішної кар’єри в 2020 році:

 

2015	2020
1. Комплексне розв’язання проблем	1. Комплексне розв’язання проблем
2. Взаємодія з людьми	2. Критичне мислення
3. Уміння керувати людьми	3. Креативність
4. Критичне мислення	4. Уміння керувати людьми
5. Уміння вести переговори	5. Взаємодія з людьми
6. Контроль якості	6. Емоційний інтелект
7. Орієнтація на клієнтів	7. Уміння формувати власну думку та приймати рішення
8. Уміння формувати власну думку та приймати рішення	8. Орієнтація на клієнтів
9. Уміння слухати й запитувати	9. Уміння вести переговори
10. Креативність	10. Гнучкість мислення (вміння швидко переключатися з однієї думки на іншу)

        На основі проведених досліджень  відповідає на це запитання  Джон Равен, англійський психолог, відомий своїм внеском  в психометрію, співавтор відомого  психологічного тесту  «Прогресивні матриці Равена»,  автор книг «Педагогічне тестування: проблеми, помилки, перспективи», «Компетентність у сучасному суспільстві», Почесний професор Эдинбурзького університету (Шотландія). Його послугами як незалежного  консультанта користувалися найуспішніші комерційні  компанії, організації та заклади у більше ніж  30 країнах світу. На його думку, основними є:

здатність працювати самостійно без постійного керівництва;

здатність виявляти ініціативу;

здатність конструктивно співпрацювати з іншими;

здатність засвоювати знання;

уміння аналізувати,  бачити проблеми та шукати шляхи їх вирішення;

уміння приймати рішення;

здатність брати на себе відповідальність.

 

4. Проблема педагогічної компетентності цікавила багатьох науковців та видатних педагогічних діячів.
   
   Ш. Амонашвілі розглядає педагогічну діяльність як творчий процес.

 

        На думку А. Макаренка, оволодіти педагогічною майстерністю може кожний педагог за умови цілеспрямованої роботи над собою. Вона формується на основі практичного досвіду.

 

       В. Бондар уважає, що компетентний учитель організує педагогічну діяльність так, щоб вона була спрямована на отримання усвідомленого результату.

 

       М. Коломієць розглядає компетентність як сукупність знань, умінь, навичок, які потрібні для успішного виконання його функцій навчання, виховання, розвитку особистості дитини.

 

А. Маркова вважає, що професійно компетентний педагог

• успішно розв’язує завдання навчання й виховання, готує для суспільства випускника з бажаними психологічними якостями;
• задоволена професією;
• досягає бажаних результатів у розвитку особистості учнів;
• має й усвідомлює перспективу свого професійного розвитку;
• відкрита для постійного професійного навчання;
• збагачує досвід професії завдяки особистому творчому внеску;
• соціально активна в суспільстві;
• віддана педагогічній професії, прагне підтримувати навіть у складних умовах її честь і гідність, професійну етику;
• готова до якісної та кількісної оцінки своєї праці, уміє сама це робити.

 

      А. Орлов у теорії та практиці професійної діяльності вчителя виділяє основні компоненти професійно-педагогічної компетентності: етичні установки вчителя, систему психолого-педагогічних знань, систему знань у сфері свого предмета, загальну ерудицію, засоби розумових і практичних дій, професійно-особистісні якості.

       На думку В. Синенка, варто розрізняти професійну підготовку фахівця та його професіональну компетентність. Перше - це процес оволодіння потрібними знаннями та навичками, друге - результат цього процесу. В. Синенко трактує професійну компетентність учителя як інтегрування відповідного рівня його професійних знань, умінь, навичок, особистісних якостей, що виявляються в результаті діяльності.

Професійна компетентність вчителя – це сукупність його кваліфікаційних знань, умінь, методичної майстерності та особистісних якостей, загальної культури, гармонійна інтеграція яких в педагогічній діяльності дає оптимальний результат.

 

5.  Модель професійної компетентності вчителя

 

Слід зазначити, що деякі сучасні науковці розглядають професійну компетентність учителя як сукупність  (гармонійне, динамічне поєднання)   трьох компонентів:

методично-технологічного

психолого-педагогічного

особистісного:

 • мотивацію;

• здібності особистості (ерудиція, креативність, творчість, працездатність тощо)

• характер особистості (цілеспрямованість, наполегливість, вольові, загальнокультурні, морально-етичні, соціальні якості).

 

Інші дослідники  розглядають  три інші компоненти:

 

•  наскрізні (ключові)   компетентності  (менеджера)
• суто фахові компетентності педагога
• особистісні якості характеру

           

Вправа  4  «Модель професійної компетентності вчителя»  (Лепбук)

Модель професійної компетентності вчителя

 

 

 

Використані  і рекомендовані джерела:

1. Гуц З. Самоосвіта – самоціль чи необхідність  // Завуч – 2005 р. - №28 - с.7

2. Жорова І.Я., Кузьмич О.Т., Назаренко Л.М. Самоосвіта педагога як умова підвищення його професійної компетентності: методичні рекомендації. – Херсон: РІПО, 2012. – 48 с.

3. Палегейченко В. Ключові компоненти професійної компетентності вчителя http://osvita.ua/school/method/9170/

4. Радченко А. Є. Професійна компетентність учителя. / А. Є. Радченко. –Х.: Вид. група "Основа", 2006. - 126 с.

5. Розсипна Н. Самоосвітня діяльність вчителя // Завуч –2010 р. - №35 – с. 5

6. Собчук І. М. Дистанційна освіта - освіта XXІ століття // Сучасна освіта – 2008 р. - №10 – с. 22

7. Шовкопляс Т.І. Інноваційні форми самоосвітньої діяльності педагога в системі неперервної освіти https://ru.osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/49443/

 

 

 

За аналізом праць науковців можна визначити такі основні  компоненти професійної компетентності вчителя:

1. Інформаційно-комунікаційна   компетентність  передбачає: 

- уміння здобувати інформацію з  різних джерел (друкованих та електронних), трансформувати її відповідно до цілей і завдань педагогічного процесу,

- самому виступати джерелом інформації, вільно володіючи в усній і  письмовій формах держаною, рідною й іноземними мовами;

 

2. Інформаційно-цифрова компетентність – володіння ІКТ-технологіями і  використання їх в освітньому процесі.

 

3.  Комунікативна компетентність - це знання фахівцем закономірностей різних форм спілкування і правил поведінки в різних ситуаціях, уміння вступати в комунікацію (спілкування): уміння сформувати тактичний план   і визначити ефективні комунікативні дії. Ці вміння допомагають порозумітися з іншими учасниками освітнього процесу (учнями, батьками, колегами, адміністрацією).

3. Продуктивна компетентність - це вміння працювати, отримувати результат, ухвалювати рішення та нести відповідальність за них.

 

4. Прогностична компетентність – вміння вчителя визначити напрямок своєї діяльності, її конкретні цілі і завдання на кожному етапі навчально-виховної роботи, і передбачати кінцевий результат.

 

5.Оцінно-контрольна компетентність – це вміння вчителя здійснювати зворотній зв'язок у своїй роботі. Під час оцінювання і контролю він може побачити не тільки досягнення у своїй роботі і роботі учнів,  а і причини

недопрацювань, зривів, невдач. Отримана інформація дасть змогу провести корекцію  діяльності.

 

6. Автономізаційна (автомізаційна)   компетентність - це здатність до саморозвитку, самоудосконалення, самовизначення, самоосвіти, самоорганізації, самоконтролю.

 

7. Методична компетентність
8. Психологічна компетентність -  використання психологічних засобів в організації педагогічної взаємодії в освітній діяльності. До неї входять:

- знання особливостей вікового психологічного та фізіологічного розвитку дітей,

-  уміння управляти  увагою   і працездатністю учнів,

- сукупність знань, умінь і навичок, необхідних для стимулювання пізнавальної активності як окремих учнів, так і класу вцілому.

 

 

9. Предметна компетентність,  до змісту якої входить володіння певними знаннями і засобами у сфері вивчення конкретного предмета (спеціальність).

 

10.  Соціальна компетентність – це здатність педагога адекватно оцінювати навколишню дійсність на основі повноти знань про неї, вміння жити та працювати в соціумі.

 

11. Полікультурна компетентність – морально-етичні норми поведінки; розуміння досягнень світової культури і творів мистецтва; розуміння інших людей, їх індивідуальності і відмінностей за національними, культурними, релігійними й іншими ознаками  тощо.

 

Особистісні якості – вмотивованість, цілеспрямованість, наполегливість, рефлексія, доброзичливість, емпатія, людяність, чуйність, толерантність, урівноваженість, витонченість.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.   Основні показники високого рівня педагогічної компетентності вчителя  – це, передусім :

• результативність освітнього  процесу;
• творчий підхід до діяльності;
• безперервне підвищення загальної та професійної культури .

 

     З огляду на вище зазначене   можна стверджувати, що під професійною компетентністю педагога слід розуміти таку інноваційну цілеспрямовану діяльність учителя, коли на основі бази кваліфікаційних знань, умінь, навичок та мотивованої самоосвіти і самовдосконалення  він забезпечує оптимальний варіант організації освітнього процесу і оптимальну результативність з метою формування особистості випускника школи згідно Державних стандартів.

Ключові слова :  інноваційну цілеспрямовану, бази кваліфікаційних ЗУН,   мотивованої самоосвіти і самовдосконалення,  оптимальний варіант організації освітнього процесу і оптимальну результативність.

 

На думку вчених, основними проблемами, з якими зустрічаються вчителі в цьому тисячолітті, є:

• постійне ускладнення змісту освіти,  високий рівень  освітніх стандартів;
• ускладнення проблем виховання;
• безперервний пошук продуктивних та інноваційних технологій навчання й виховання;
• розв’язання складних професійно-педагогічних проблем, які вимагають інтеграції знань, практичних умінь і навичок з таких суміжних з педагогікою наук, як філософія, психологія, медицина, економіка та ін.;
• робота в інформаційному середовищі, що передбачає раціональне використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі.

Усе це може подолати тільки вчитель з високою професійною компетентністю, розвиненими творчими здібностями, високим рівнем інтелігентності, ерудованості, здібностей та мотивації до безперервної самоосвіти.

Відповідно, аналіз світових тенденцій у галузі педагогічної освіти засвідчує зростання вимог до педагогічного професіоналізму й особистих якостей учителя.

Зокрема,  підвищення рівня професійних компетентностей відображено  в  нормативно-правових документах Міністерства освіти і науки України:

Закон України «Про освіту»

«Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру».

 

Закон України «Про загальну середню освіту»

 

Національна доктрина розвитку освіти України у XXI ст.

«Підготовка педагогічних і науково-педагогічних працівників, їх професійне самовдосконалення – важлива умова модернізації освіти».

 

Національна рамка кваліфікацій (Постанова Кабінету Міністрів України  від 12 червня 2019 р. № 509)

Опис кваліфікаційних рівнів:

0    Здатність особи адекватно діяти у відомих простих ситуаціях під безпосереднім контролем іншої особи

1    Здатність особи виконувати прості завдання у типових ситуаціях у чітко визначеній структурованій сфері роботи та/або навчання, виконувати завдання під безпосереднім керівництвом іншої особи

2  Здатність особи виконувати типові нескладні завдання у типових ситуаціях у чітко визначеній структурованій сфері роботи та/або навчання, виконувати завдання під керівництвом з елементами самостійності

3   Здатність особи виконувати виробничі або навчальні завдання середньої складності за визначеними алгоритмами та встановленими нормами часу і якості

4  Здатність особи самостійно виконувати складні спеціалізовані виробничі чи навчальні завдання у певній галузі професійної діяльності та/або у процесі навчання, зокрема в нестандартних ситуаціях

5  Здатність особи самостійно виконувати складні спеціалізовані виробничі чи навчальні завдання в окремій галузі професійної діяльності та/або у процесі навчання, нести відповідальність за результати своєї діяльності та діяльності інших осіб у певних ситуаціях

6    Здатність особи розв’язувати типові спеціалізовані задачі в певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування положень і методів відповідних наук і характеризується певною невизначеністю умов; нести відповідальність за результати своєї діяльності та діяльності інших осіб у певних ситуаціях   (спеціаліст)

7   Здатність особи розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів відповідних наук і характеризується комплексністю та невизначеністю умов

8  Здатність особи розв’язувати складні задачі і проблеми у певній галузі професійної діяльності та/або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інноваційної діяльності та характеризується невизначеністю умов і вимог 

 

Наказ Міністерства соціальної політики України від 10.08.2018 №1143 “Про затвердження професійного стандарту “Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти”

У документі чітко виписано загальну інформацію про стандарт, навчання та розвиток професійних компетентностей вчителя,  перелік  функцій:

1. Планування і здійснення освітнього процесу  (А).
2. Забезпечення і підтримка навчання, виховання і розвитку учнів в освітньому середовищі та родині  (Б).
3. Створення освітнього середовища  (В).

 

4. Рефлексія та професійний саморозвиток  (Г).
5. Проведення педагогічних досліджень  (Д).
6. Надання методичної допомоги колегам з питань навчання, розвитку, виховання й соціалізації учнів початкових класів закладу загальної середньої освіти  (Є).
7. Узагальнення власного педагогічного досвіду та його презентація педагогічній спільноті  (Ж).

 

8. Оцінювання результатів роботи вчителів початкових класів закладу загальної середньої освіти  (З).

Для кожної функції конкретизовано професійні компетентності, знання, вміння та навички, якими має володіти педагог:

 

для вчителя початкових класів ЗЗСО ( кв. рівень спеціаліст, спеціаліст ІІ категорії) –- (6 рівень НРК), незалежне підтвердження компетентностей, необхідних для виконання трудових функцій А, Б, В;

для вчителя початкових класів закладу ЗЗСО I категорії* - (7 рівень НРК), незалежне підтвердження додаткових компетентностей, необхідних для виконання трудових функцій Г, Д, Є, Ж;

для вчителя початкових класів ЗЗСО вищої категорії* - (8 рівень НРК), незалежне підтвердження додаткових компетентностей, необхідних для виконання трудової функцій З.

 

Положення про сертифікацію педагогічних працівників (Постанова КМУ від 27 грудня 2018 р. № 1190)

Зазначений документ створює дієвий механізм стимулювання педагогічних працівників до підвищення педагогічної майстерності та підтвердження високого рівня їхніх професійних компетентностей.

У 2019 році близько однієї тисячі вчителів початкових класів взяли участь у пілотній сертифікації. І етап (супервізію) пройшли 811 учителів із 859 зареєстрованих.    48 - не пройшли.

31.10.2019 року 807 учителів проходили ІІ етап – оцінювання фахових знань та умінь учасників сертифікації шляхом їх незалежного тестування, що організовується Українським центром оцінювання якості освіти. Другий етап проводився у формі тесту, який тривав 180 хвилин. Загалом до нього увійшло 100 завдань різного типу, які перевіряли рівень обізнаності в організації навчального процесу, виховання і розвитку учнів, створення інтерактивного освітнього середовища тощо. Максимальна кількість балів, яку можуть набрати учасники – 100.

 

Найближчим часом буде визначений пороговий бал «склав/не склав» для учасників сертифікації. У ньому враховуватимуться результати вивчення практичного досвіду роботи та незалежного тестування.

Якщо учасник подолає поріг з тестування і не подолає з вивчення практичного досвіду – комісія може прийняти рішення вивчити його е-портфоліо. За результатами цього розгляду комісія може прийняти рішення про успішне проходження учасником сертифікації.

Учителі, які успішно пройдуть сертифікацію, упродовж 3 років отримуватимуть 20% надбавки посадового окладу. Окрім цього, проходження сертифікації зараховуватиметься як атестація педагогічного працівника з присвоєнням йому наступної категорії або підтвердженням наявної вищої.                            

Постанова КМУ від 10 липня 2019 р. № 822    «Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки»

СХЕМА
посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних працівників на період до 2023 року

Найменування посади	Коефіцієнт визначення посадового окладу (ставки заробітної плати) у співвідношенні до прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року
	2020 рік	2021 рік	2022 рік	2023 рік
Асистент вчителя-реабілітолога, асистент вчителя загальноосвітнього навчального закладу з інклюзивним та інтегрованим навчанням, асистент вихователя дошкільного навчального закладу в інклюзивній групі, асистент викладача, асистент майстра виробничого навчання;	2,5	3	3,5	4
Вчитель (всіх спеціальностей), викладач, вихователь, логопед, практичний психолог, педагог-організатор, соціальний педагог, методист (без категорії, друга категорія, перша категорія)	3,03	3,63	4,24	4,84
Вчитель (всіх спеціальностей), викладач, вихователь, логопед, практичний психолог, педагог-організатор, соціальний педагог, методист (вища категорія);	3,33	3,99	4,66	5,32
Директори (начальники, завідувачі): закладів загальної середньої освіти з кількістю учнів від 300до 1000 осіб; * Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.12.2019 року становить 2102 грн;	5	6	7	8

 

 

Постанова КМУ  від 21 серпня 2019 р.  № 800  «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ.  ПРАКТИЧНИЙ БЛОК (довідка)

 Термін «андрагогіка» за аналогією з терміном «педагогіка» вперше використав німецький історик освіти Олександр Капп в 1833 р. для визначення науки, що досліджує проблеми освіти дорослих. Початок формування теоретичних основ андрагогіки як самостійної науки було покладено в 1970–80 рр. у роботах видатного американського андрагога М.Ш.Ноулза, англійського вченого П.Джарвіса, американця Р.М. Сміта та групи молодих англійських учених з Ноттінгемського університету. У 1970 р. Малколм Шеппард Ноулз (1913–1997) видав свою основоположну працю з андрагогіки, у якій сформулював основи андрагогічної моделі навчання. У Радянському Союзі андрагогіка стала предметом наукового аналізу з 1990 року, коли була видана книга С.Змейова «Теория обучения взрослых (андрагогика) за рубежом на современном этапе».

 

Поняття «акмеологія»  вперше було введено до наукового обігу Миколою Олександровичем Рибниковим у 1928 р. для позначення науки про розвиток дорослих  людей.  Аакмеологія – відносно нова галузь наукових знань в системі наук про людину – досліджує фундаментальні закономірності творчого розвитку і свідомої самоосвіти дорослої людини.

 

Основними формами самоосвіти є наступні:

         Індивідуальні форми:

• Формальна (інституційна:очна, заочна, дистанційна)
• Неформальна: традиційна  та   інноваційна

         

          Колективні форми самоосвіти вчителів  

 

(ФОРМИ  КОРПОРАТИВНОГО НАВЧАННЯ ДОРОСЛИХ)

                                                          

                                                                                                                                           

        Відкриті уроки Основні завдання відкритих уроків: упровадження в практику вчителів передового педагогічного досвіду. Під час аналізу й обговорення відкритих уроків  забезпечується цілеспрямованість обговорення, науковість аналізу, принциповість, поєднану з доброзичливістю у критичних зауваженнях, поєднання аналізу уроку з практичними рекомендаціями.

 

        Також дуже ефективною в межах самоосвіти є практика взаємовідвідування вчителями уроків, що  має істотне значення у підвищенні педагогічної майстерності вчителів. Якщо молодий і недосвідчений учитель відвідає урок, що його проводить старший колега, то він може збагатити свій методичний багаж. Якщо ж досвідчений педагог відвідає урок менш досвідченого колеги, то зможе порадити йому, як удосконалити той чи той момент уроку. Можливо, й досвідчений педагог знайде щось корисне для себе у молодшого колеги. Нажаль, цей спосіб самоосвіти мало практикується в нашій школі. Вчителі, в основному, відвідують та аналізують лише відкриті уроки, які проводять їх колеги.

 

        Центром  методичної роботи в школі, зазвичай, є предметні методичні об'єднання вчителів, які вивчають і втілюють досягнення  передового педагогічного досвіду в практику навчання. На засіданнях методичних об'єднань заслуховуються й обговорюються доповіді з найактуальніших питань навчання і виховання, нова фахова література,  організовуються проведення і обговорення відкритих уроків, виготовлення наочності, застосування технічних засобів навчання, заслуховуються звіти учителів про виконання індивідуальних планів самоосвіти .

         Творча   група

         Педагогічний консиліум

         Участь у семінарах,  конференціях, майстер-класах тощо.

 

 

 

ІV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

       Актуальність і необхідність вивчення компетентнісного підходу в системі освіти обумовлена стрімкими технологічними змінами і постійно зростаючими вимогами ринку праці.

     Однією із важливих якостей педагога, умовою успішності його як професіонала є готовність до інноваційної самоосвітньої діяльності та пошук нових продуктивних освітніх технологій. Отже, самоосвіта повинна бути безперервною, сприяти оволодінню педагогом сучасними продуктивними технологіями навчання і виховання з метою досягнення оптимальних результатів педагогічної діяльності. Як влучно зазначив К. Ушинський, учитель живе доти, доки він вчиться, щойно він перестає вчитися, в ньому вмирає вчитель.

Виходячи з вище вказаного,  ПЕДАГОГІЧНА РАДА УХВАЛИЛА:

(  ПРОЕКТ РІШЕННЯ  )

 

 

 

 

 

 

 

 

Використані джерела:

1. Бермус А.Г. Проблемы и перспективы реализации компетентностного подхода в образовании [электронный ресурс] / Бермус А.Г. // Интернет−журнал "Эйдос". – 2005. – 10 сентября. – Режим доступа к журн.:

http://www.eidos.ru/journal/2005/0910-12.htm.

2.  
3. Закон України "Про освіту" №1060-XII, із змінами вiд 11 червня 2008  [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Офіц. вид.  http://www.osvita.org.ua/pravo/law_00/
4. Пелагейченко В. Ключові компоненти компетентності вчителя http://osvita.ua/school/method/9170/
5. Концепція педагогічної компетентності

http://www.kgpa.km.ua 

 

СХЕМА
посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних працівників на період до 2023 року

 

 

Найменування посади	Коефіцієнт визначення посадового окладу (ставки заробітної плати) у співвідношенні до прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року
	2020 рік	2021 рік	2022 рік	2023 рік
Асистент вчителя-реабілітолога, асистент вчителя загальноосвітнього навчального закладу з інклюзивним та інтегрованим навчанням, асистент вихователя дошкільного навчального закладу в інклюзивній групі, асистент викладача, асистент майстра виробничого навчання;	2,5	3	3,5	4
Вчитель (всіх спеціальностей), викладач, вихователь, логопед, практичний психолог, педагог-організатор, соціальний педагог, методист (без категорії, друга категорія, перша категорія)	3,03	3,63	4,24	4,84
Вчитель (всіх спеціальностей), викладач, вихователь, логопед, практичний психолог, педагог-організатор, соціальний педагог, методист (вища категорія);	3,33	3,99	4,66	5,32
Директори (начальники, завідувачі): закладів загальної середньої освіти з кількістю учнів від 300до 1000 осіб; * Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.12.2019 року становить 2102 грн;	5	6	7	8