Дата
|
№ п/п
|
Зміст навчального матеріалу
|
Вимоги
до загальноосвітньої підготовки учнів
|
|
1
|
Вступ. Основна мета та завдання курсу. Загальна характеристика українських земель упродовж середини XVI – XVIII століть. Роль особи в історії.
|
Учні повинні:
-
усвідомлювати необхідність вивчення курсу, його місце в системі шкільної історичної освіти; орієнтуватися в перебігу українського історичного процесу упродовж середини XVI – XVIII століть
|
|
2
|
«Некоронований король України» Василь-Костянтин Острозький. Родина Острозьких. Політична діяльність князя В.-К. Острозького. Люблінська унія і українська опозиція. Князь і козацтво. Академія в Острозі. Князь В.-К. Острозький і Берестейська унія: трансформація поглядів. Останні роки життя.
|
Учні повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Василя-Костянтина Острозького
Учні повинні уміти:
-
описувати постать В.-К. Острозького, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом В.-К. Острозького, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом В.-К. Острозького; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом В.-К. Острозького; зіставляти та порівнювати життєписи В.-К. Острозького та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості В.-К. Острозького
|
|
3
|
Роксолана – найвідоміша українська бранка. Татарське лихоліття на галицькій землі. Настя Лісовська. Шлях до Стамбула. Дружина султана. Двірцеві інтриги і таємниці. Зв’язки з Україною. Роксолана в творах мистецтва
|
Учні повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Насті Лісовської
Учні повинні уміти:
-
описувати постать Роксолани, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Насті Лісовської, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Роксолани; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Роксолани; зіставляти та порівнювати життєписи Насті Лісовської та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Роксолани
|
|
4
|
Маруся Чурай – напівлегендарна українська народна співачка і поетеса часів Хмельниччини, що за переказами жила в Полтаві. Авторка пісень «Засвіт встали козаченьки», «Ой, не ходи, Грицю», «Котилися вози з гори». Поема Ліни Костенко «Маруся Чурай».
|
Учні повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Марусі Чурай.
Учні повинні уміти:
-
описувати постать Марусі Чурай, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Марусі Чурай, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Марусі Чурай; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Марусі Чурай; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Марусі Чурай; зіставляти та порівнювати життєписи Марусі Чурай та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Марусі Чурай.
|
|
5
|
«Український кондотьєр» Дмитро Байда-Вишневецький. Нащадок князів і королів. Фундатор Запорозької вольності. На службі у монархів. Дмитро Байда-Вишневецький у поезії та народній творчості.
|
Учні повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Дмитра Вишневецького
Учні повинні уміти:
-
описувати постать Дмитра Вишневецького, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Дмитра Вишневецького, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Дмитра Вишневецького; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Дмитра Вишневецького; зіставляти та порівнювати життєписи Дмитра Вишневецького та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Дмитра Вишневецького
|
|
6
|
Козацький володар Молдови Іван Підкова. Походження козацького ватажка. «Вода, що гнула підкови» – версії про прізвище та прізвиська Івана Підкови. Походи в Молдавію. Молдавський володар. Мужня смерть
|
Учні повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Івана Підкови
Учні повинні уміти:
-
описувати постать Івана Підкови, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Івана Підкови, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Івана Підкови; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Івана Підкови; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Івана Підкови; зіставляти та порівнювати життєписи Івана Підкови та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Івана Підкови
|
|
7
|
«Цар Наливай» Северин Наливайко. Дитинство та юність Северина Наливайка. Сотник князя В.-К. Острозького. Молдовський похід. Козацький гетьман. Солоницька трагедія. Легенда про розпеченого мідного бика – страта Северина Наливайка.
|
Учні повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Северина Наливайка
Учні повинні уміти:
-
описувати постать Северина Наливайка, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Северина Наливайка, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Северина Наливайка; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Северина Наливайка; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Северина Наливайка; зіставляти та порівнювати життєписи Северина Наливайка та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Северина Наливайка
|
|
8
|
Самійло Кішка. Перші згадки про Самійла Кішку. Самійло Кішка і козацькі морські проходи. Турецька неволя і славна втеча. Молдавська кампанія і Лівонська війна. Самійло Кішка в українській літературі
|
Учні повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Самійла Кішки
Учні повинні уміти:
-
описувати постать Самійла Кішки, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Самійла Кішки, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Самійла Кішки; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Самійла Кішки; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Самійла Кішки; зіставляти та порівнювати життєписи Самійла Кішки та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Самійла Кішки
|
|
9
|
Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Дитячі роки Петра Сагайдачного. Формування світогляду. Прихід на Січ. Створення регулярного козацького війська. Походи у Крим і Туреччину. Московський похід. Культурно-просвітницька діяльність. Автономістські настрої гетьмана. Хотинська кампанія 1621–1622 рр. Доля золотого меча Петра Сагайдачного
|
Учні повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Петра Сагайдачного
Учні повинні уміти:
-
описувати постать Петра Сагайдачного, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Петра Сагайдачного, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Петра Сагайдачного; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Петра Сагайдачного; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Петра Сагайдачного; зіставляти та порівнювати життєписи Петра Сагайдачного та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Петра Сагайдачного
|
|
10
|
Узагальнення знань учнів.
|
|
11
|
Український «Гуттенберг» Іван Федоров. Московський і Заблудівський періоди в житті Івана Федорова. Переїзд в Україну. Книгодрукування у Львові. Засновник друкарні в Острозі. Роль Івана Федорова у розвитку українського книгодрукування
|
Учні повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Івана Федорова
Учні повинні уміти:
-
описувати постать Івана Федорова, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Івана Федорова, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Івана Федорова; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Івана Федорова; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Івана Федорова; зіставляти та порівнювати життєписи Івана Федорова та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Івана Федорова
|
|
12
|
Гальшка Гулевичівна. Перша українська меценатка. Становлення Києво-Могилянської академії. Покровителька Київського братства. Опіка Луцького братства
|
Учні повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Гальшки Гулевичівни
Учні повинні уміти:
-
описувати постать Гальшки Гулевичівни, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Гальшки Гулевичівни, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Гальшки Гулевичівни; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Гальшки Гулевичівни; зіставляти та порівнювати життєписи Гальшки Гулевичівни та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Гальшки Гулевичівни
|
|
13
|
Іов Борецький. Становище української церкви на початку ХVII століття. Початки життєпису Іова Борецького. Львівський період діяльності. Заснування Київської братської школи. Митрополит і полеміст. Спадщина Іова Борецького
|
Учні повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Іова Борецького
Учні повинні уміти:
-
описувати постать Іова Борецького, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Іова Борецького, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Іова Борецького; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Іова Борецького; зіставляти та порівнювати життєписи Іова Борецького та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Іова Борецького
|
|
14
|
Український церковний реформатор Петро Могила. Нащадок молдавських господарів. Від чернецтва до митрополичої кафедри. Реформи Петра Могили. Учений-богослов. Культурно-просвітницька діяльність. Внесок Петра Могили в розвиток української церкви та культури
|
Учні повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Петра Могили
Учні повинні уміти:
-
описувати постать Петра Могили, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Петра Могили, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Петра Могили; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Петра Могили; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Петра Могили; зіставляти та порівнювати життєписи Петра Могили та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Петра Могили
|
|
15
|
Творець козацької держави Богдан Хмельницький. Походження гетьмана. Версії щодо місця народження Богдана Хмельницького. Битва під Цецорою. Турецький полон. Тернистий шлях до булави. «Батько психологічних воєн». Володар України. Між двох вогнів. Таємниці дипломатії Богдана Хмельницького. Переяславська рада. Березневі статті. Сучасники та нащадки про великого гетьмана
|
Учні повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Богдана Хмельницького
Учні повинні уміти:
-
описувати постать Богдана Хмельницького, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Богдана Хмельницького, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Богдана Хмельницького; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Богдана Хмельницького; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Богдана Хмельницького; зіставляти та порівнювати життєписи Богдана Хмельницького та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Богдана Хмельницького
|
|
16
|
Сини батька Хмеля. Сім’я Богдана Хмельницького. Молдавська корона чи гетьманська булава? Гетьманство Юрася Хмельницького
|
Учні повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Тимоша і Юрія Хмельницьких
Учні повинні уміти:
-
описувати постать Тимоша і Юрія Хмельницьких, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Тимоша і Юрія Хмельницьких, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Тимоша і Юрія Хмельницьких; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Тимоша і Юрія Хмельницьких; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Тимоша і Юрія Хмельницьких; зіставляти та порівнювати життєписи Тимоша і Юрія Хмельницьких та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистостей Тимоша і Юрія Хмельницьких
|
|
17
|
Сподвижники великого гетьмана. Іван Богун, Максим Кривоніс. Іван Богун: шлях від величі до Руїни. Максим Кривоніс: «Мандрівний шотландець».
|
Учні повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписами сподвижників Богдана Хмельницького
Учні повинні уміти:
-
описувати постаті сподвижників Богдана Хмельницького, використовувати історичні джерела для їх характеристик; синхронізувати події, пов’язані із життєписами сподвижників Богдана Хмельницького, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписами сподвижників Богдана Хмельницького; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписами сподвижників Богдана Хмельницького; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписами сподвижників Богдана Хмельницького; зіставляти та порівнювати життєписи сподвижників Богдана Хмельницького та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистостей сподвижників Богдана Хмельницького
|
|
18
|
Сподвижники великого гетьмана. Данило Нечай, Станіслав Морозенко. Полковник Данило Нечай. Полковник Станіслав Морозенко
|
|
19
|
«Хмельницький галицької землі» Семен Височан. Походження родини Височанів. Семен Височан. Ватажок повстання. Взяття Пнівського замку. Соратник Івана Богуна. Лисянський полковник. Завершення життєвого шляху
|
Учні повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Семена Височана
Учні повинні уміти:
-
описувати постать Семена Височана, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Семена Височана, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Семена Височана; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Семена Височана; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Семена Височана; зіставляти та порівнювати життєписи Семена Височана та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Семена Височана
|
|
20
|
Узагальнення знань учнів.
|
|
21
|
«Великий страх Московії» Іван Виговський. Шляхетський рід Виговських. Генеральний писар Богдана Хмельницького. Гадяцька угода. Битва під Конотопом. Сенатор і київський воєвода. Закінчення життєвого шляху Івана Виговського. Загадка місцепоховання гетьмана
|
Учні повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Івана Виговського
Учні повинні уміти:
-
описувати постать Івана Виговського, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Івана Виговського, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Івана Виговського; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Івана Виговського; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Івана Виговського; зіставляти та порівнювати життєписи Івана Виговського та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Івана Виговського
|
|
22
|
«Між молотом і на ковальнею». Петро Дорошенко – штрихи до портрета. Онук козацького гетьмана. Участь у Національно-визвольній війні. Дорога до гетьманства. Спроба об’єднання Лівобережної та Правобережної України. Дипломатія Петра Дорошенка. Знамениті нащадки гетьмана
|
Учні повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Петра Дорошенка
Учні повинні уміти:
-
описувати постать Петра Дорошенка, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Петра Дорошенка, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Петра Дорошенка; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Петра Дорошенка; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Петра Дорошенка; зіставляти та порівнювати життєписи Петра Дорошенка та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Петра Дорошенка
|
|
23
|
«Урус-шайтан» Іван Сірко. Славний син Слобожанщини. Як козаки мушкетерам помагали. Незмінний кошовий. Суперечливість дій та вчинків. Лист турецькому султану: міфи і реальність. Смерть Івана Сірка та доля його останків
|
Учні повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Івана Сірка
Учні повинні уміти:
-
описувати постать Івана Сірка, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Івана Сірка, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Івана Сірка; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Івана Сірка; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Івана Сірка; зіставляти та порівнювати життєписи Івана Сірка та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Івана Сірка
|
|
24
|
Гетьман України і князь Священної Римської імперії Іван Мазепа. Мазепи-Колединські і Україна. Королівський повірений, що став українським гетьманом. Кавалер ордена Св. апостола Андрія Первозванного. Семен Палій – колонізатор Правобережжя. Повстання Палія 1702–1704 рр. Відносини між С. Палієм та І. Мазепою. Постать полковника в народній творчості. Іван Мазепа – союзник Карла ХІІ. Полтавська катастрофа. Останні дні гетьмана. Культурно-освітня політика гетьмана. Іван Мазепа як поет і літературний герой. Іван Мазепа в оцінках сучасників
|
Учні повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Івана Мазепи
Учні повинні уміти:
-
описувати постать Івана Мазепи, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Івана Мазепи, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Івана Мазепи; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Івана Мазепи; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Івана Мазепи; зіставляти та порівнювати життєписи Івана Мазепи та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Івана Мазепи
|
|
25
|
Гетьман-емігрант Пилип Орлик. Пилип Орлик – дитинство та юнацькі роки. Права рука гетьмана Івана Мазепи. «Пакти і Конституція прав і вольностей Запорізького війська». Невтомний борець за незалежність українських земель. Швецький період життя Пилипа Орлика. Вимушена мандрівка Європою. Відомий нащадок: Григір Орлик – генерал-поручик Людовіка XV
|
Учні повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Пилипа Орлика
Учні повинні уміти:
-
описувати постать Пилипа Орлика, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Пилипа Орлика, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Пилипа Орлика; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Пилипа Орлика; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Пилипа Орлика; зіставляти та порівнювати життєписи Пилипа Орлика та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Пилипа Орлика
|
|
26
|
Данило Апостол — видатний український військовий і державний діяч. Особисті якості. Походи проти турків і татар. Активна участь у Північній війні. Вибір між Карлом XII і Петром І. Ініціатор розроблення Коломацьких петицій (1723). Д.Апостол — новий тип гетьмана, що діяв не шаблею, а пером. Управлінські й соціально-економічні реформи Д.Апостола. Данило Апостол — захисник державних прав українського народу, зразок мудрої розважливості й спокійної наполегливості.
|
Учні повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Кирила Розумовського.
Учні повинні уміти:
-
описувати постать Данила Апостола, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом Данила Апостола, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом Данила Апостола; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом Данила Апостола; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом Кирила Розумовського; зіставляти та порівнювати життєписи Данила Апостола та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Данила Апостола.
|
|
27
|
Павло Полуботок. Козацько-старшинський рід Полуботків. Друг російської корони чи «мазепинець»? Наказний гетьман. Відносини з Малоросійською колегією. Візит до Петербурга та арешт. Таємниця скарбів Павла Полуботка
|
Учні повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Павла Полуботка
Учні повинні уміти:
-
описувати постать П.Полуботка, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом П.Полуботка, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом П.Полуботка; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом П.Полуботка; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом П.Полуботка; зіставляти та порівнювати життєписи П.Полуботка та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості П. Полуботка
|
|
28
|
Останній гетьман України. Пастух Розум, що став графом Розумовським. Президент Петербурзької академії наук. Відновлення гетьманства в Україні. Відбудова Батурина. Реформи гетьмана Кирила Розумовського. Наступ царизму. Ліквідація Гетьманщини. Останні роки життя Кирила Розумовського
|
Учні повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Кирила Розумовського
Учні повинні уміти:
-
описувати постать К.Розумовського, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом К. Розумовського, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом К. Розумовського; пов’язаних із життєписом К. Розумовського; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом К. Розумовського; зіставляти та порівнювати життєписи К. Розумовського та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Кирила Розумовського
|
|
29
|
Петро Калнишевський – останній кошовий отаман. Походження Петра Калнишевського. Шлях до влади. Поборник прав Запорозької Січі. Зруйнування Нової Січі. Соловецький в’язень
|
Учні повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Петра Калнишевського
Учні повинні уміти:
-
описувати постать П. Калнишевського, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом П. Калнишевського, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом П. Калнишевського; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом П. Калнишевського; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом П. Калнишевського; зіставляти та порівнювати життєписи П. Калнишевського та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості П. Калнишевського
|
|
30
|
Узагальнення знань учнів.
|
|
31
|
Юрій Кульчицький – українець, що навчив Європу пити каву
|
Учні повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Юрія Кульчицького
Учні повинні уміти:
-
описувати постать Ю.Кульчицького, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Ю.Кульчицького, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Ю.Кульчицького; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Юрія Кульчицького; зіставляти та порівнювати життєписи Ю.Кульчицького та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Ю.Кульчицького
|
|
32
|
Максим Залізняк — життя і подвиги. Сирітство. Життя в Запорожській Січі. Організаторські здібності й військовий талант. Послушник Онуфріївського і Мотронинського монастирів.
Участь у національно-визвольній боротьбі. Суперечливі відомості про останній період життя.
|
Учні повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписами Максима Залізняка та Івана Ґонти.
Учні повинні уміти:
-
описувати постаті М. Залізняка та І. Ґонти, використовувати історичні джерела для їх характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписами М. Залізняка та І. Ґонти, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписами М. Залізняка та І.Ґонти; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписами М. Залізняка та І. Ґонти; зіставляти та порівнювати життєписи М.Залізняка та І. Ґонти та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистостей М. Залізняка та І.Ґонти.
|
|
33
|
Іван Гонта — керівник національно-визвольного повстання у Правобережній Україні проти польського гноблення — Коліївщини. Служба в графа Потоцького в Умані. Приєднання до повсталих. Хитрість полковника Гур’єва. Арешт Ґонти. Мужність в останні роки життя. Художній образ Івана Ґонти в поемі Т.Шевченка «Гайдамаки».
|
Учні повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Івана Ґонти.
Учні повинні уміти:
-
описувати постать І.Ґонти, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом І. Ґонти, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом І. Ґонти; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом І. Ґонти; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом І. Ґонти; зіставляти та порівнювати життєпис І. Ґонти та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Івана Ґонти.
|
|
34
|
«Славний син Карпатських гір» Олекса Довбуш. Правди та легенди про народження Олекси Довбуша. Походи О. Довбуша 1738–1743 рр. Польсько-шляхетські війська в боротьбі з опришками О. Довбуша. Активізація загону опришків у 1744–1745 рр. Обставини трагічної загибелі ватажка. Вірні побратимі Олекси Довбуша. Народна творчість про ватажка. Олекса Довбуш в художній літературі. Образотворча довбушіана. Образи Олекси Довбуша в музиці та кінематографії. Олекса Довбуш – розбійник чи національний герой?
|
Учні повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Олекси Довбуша
Учні повинні уміти:
-
описувати постать О.Довбуша, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом О. Довбуша, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом О.Довбуша; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом О.Довбуша; зіставляти та порівнювати життєписи О. Довбуша та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості О. Довбуша
|
|
35
|
Узагальнення знань учнів.
|
|
|
Підсумковий урок
|