"Фарбований Лис" І.Франко

Про матеріал

Розробки трьох уроків по вивченню казки І.Франка "Фарбований Лис" включають вивчення нового матеріалу, ідейно-художній аналіз твору, характеристику образу головного героя.

Перегляд файлу

$C:\85_b.jpg$

Урок 1

Тема уроку. І. Франко. Дитинство письменника. Казка «Фарбований Лис»

Мета: ознайомити учнів із дитячими роками Івана Франка, його творами про дітей і для дітей, збіркою казок «Коли ще звірі говорили», поняттям «літературна казка»; удосконалювати навички виразного читання й аналізу змісту твору; формувати інтерес до творчості Івана Франка.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: портрет Івана Франка; фотоілюстрації; видання збірки казок «Коли ще звірі говорили», оповідання для дітей.

Очікування. Після уроку учні зможуть:

— пояснити поняття „літературна казка";

— показати її тісний зв'язок з народними казками;

— розповісти окремі відомості з життя І. Франка, зміст казки „Фарбований Лис";

— набути навичок переказування художнього твору, розвитку своєї уяви;

— висловлювати свою думку щодо найкращих людських якостей, розуміти відповідальність за свої вчинки.

Теорія літератури: поняття про літературну казку.

Епіграф : Тисячі речей у житті забудете, а тих хвиль, коли вам мама люба чи бабуся оповідала казки, не забудете до смерті.

Іван Франко

Хід уроку

І. Організаційний момент

В день осінній цей чудовий

«Добрий день!» - кажу я вам:

Усім хлопчикам й дівчаткам,

І шанованим гостям.

А іще, як ваша ласка,

Всіх запрошую у гості в казку.

II. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

Вступне слово вчителя. Діти, ми продовжимо знайомство з казками та їх героями. Сподіваюся, що наступні зустрічі з ними будуть цікавими й збагатять вас духовно.

Сьогодні ми розпочнемо роботу над літературними казками. Ця тема не нова для вас: у початковій школі ви читали літературні казки. А чим літературна мказка відрізняється від народної?

Теорія літератури. Отже, літературна казка – це казка, написана письменником. (Учні записують визначення в зошити)
Актуалізація опорних знань учнів

Учитель. Пригадайте літературні казки, які ви читали. (Діти відповідають)

Ігрова хвилинка «З якого твору рядки?»

(За уривками, які читає вчитель, учні називають казку та її героїв)

«Почула Лисиця Вовчиків крик, побачила, який він біжить злосливий та недобрий, і не чекала довго. Накивала п’ятами до лісу, а в лісі шусть у першу нору, яку надибала під корінням старого дуба. Думала, що сховається зовсім, але Вовчик таки встиг побачити кінчик її хвоста, як Лисичка втягувала його до нори. Прибіг та й кричить:

Ага, ти тут? Вилізай мені зараз! Не сховаєшся від мене!» (І.Франко, «Лисичка-кума»)

« - Вчи своїх дурних курчат розуму, а з мене й мого розуму досить! – підскочив, тріпнув крильцями, цвірінькнув та й геть полетів. А наш горобчик зостався і замислився» . (Леся Українка, «Біда навчить»)
« А наше пташеня на світанку вирушало в сусідні ліси показувати своє мистецтво. Правда, іноді воно брало уроки у знаменитих пташиних співаків. Трішки повчилося в Іволги. Трошки в Зяблика. Одноро разу посиділо на уроці у Вівчарика».( Ю.Ярмиш, «Як солов’ятко вскочило у біду»)
«Він народився сонячного ранку в капусті на городі в баби Горобчихи, стара хата якої притулилася край села Великі Диваки попід самісіньким Казковим Лісом. Коли бабуся вийшла з хати, він уже сидів на великій капустині, метляв ногами й намагався перекричати півнів» (В.Нестайко, «Жевжик»)
«У густому-прегустому лісі, де майже ніколи не появлялися люди, жило поміж корінням дерев плем’я дерев’яних чоловічків. Весь свій вік – а жили вони дуже довго – чоловічки оті нічого не робили, бо їм не треба було ні їсти, ні пити, ані зодягатися: вони ж були дерев’яні, і найлютіший мороз не міг їм дошкулити.

Вони не мали сердець, тому не могли ні любити, ані ненавидіти, не знали, що таке радість чи гнів, злість або співчуття». (Т.Коломієць, «Для чого людині серце»)

«Настала Зима. Засипала снігом поля і ліси, міста і села. Прийшов Дід Мороз і закував кригою ріки, ставки, озера. Поглянеш – дахи білі, земля біла, небо сіре, а з неба сніг, як крупа манна, сиплеться. Холодно, сумно. Нема краси». (О.Леонтович, «Три сестриці»)
1. «Незакінчене речення». Моя улюблена літературна казка - …, тому що…».

Учитель. Сьогодні на уроці ми поглибимо знання про дитинство Івана Франка – талановитого різностороннього письменника і вченого, який писав вірші й поеми, оповідання й повісті, наукові розвідки про літературу; ознайомимося з його творчістю як письменника-казкаря – з казками із збірки «Коли ще звірі говорили»; почнемо роботу над змістом казки «Фарбований Лис».

ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Ознайомлення учнів із постаттю І. Франка у літературі. Розповідь учителя (показ портрета).

Учитель. Це Іван Якович Франко, ім'я якого відоме як в українській, так і в світовій літературі. Подивіться уважно на нього. Благородне обличчя, щирі, розумні виразні очі. У погляді — замріяність, чуйність, доброта. Був щирим українцем, патріотом своєї землі, любив носити національний одяг — саме тому на фото у вишиванці.

Народився І.Франко 27 серпня 1856 р. в с. Нагуєвичі на Дрогобиччині. Батько його Яків Іванович Франко був шанованою в селі людиною – відомим на всю округу досвідченим ковалем – і славився на всю околицю не тільки своєю роботою, а й вдачею – живою, товариською, людяною. Батька Івась дуже любив, від нього й перейняв девіз його життя: «З людьми і для людей», а вогонь батькової кузні зігрівав душу до кінця життя. «На дні моїх споминів, десь там у найглибшій глибині горить вогонь. Невеличке вогнище неблискучого, але міцного огню освічує перші контури, що виринають із темряви дитячої душі… Се огонь у кузні мойого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною в свою душу на далеку мандрівку життя. І що він не погас і досі», - так писав про це письменник. У кузні любили збиратися селяни з навколишніх сіл, там майже ніколи не стихала жвава бесіда, часто лунала голосна пісня. Івась уважно придивлявся й прислухався до всього: батькова кузня стала для нього першою школою життя, в якій він довідався, що на світі є бідні та багаті, добрі й злі люди.

А від мами, як казав Франко, у нього серце м’яке на красу, на добро податливе і горда душа, а ще – непогасна любов до народної пісня. Мати Івана дуже гарно співала. Незважаючи на те що їй доводилося постійно тяжко працювати, вона не втратила ніжності, тонких почуттів і ніби передала їх через пісні свому синові.

Отже, батьки були першими педагогами, що заклали міцний фундамент майбутньої цільної та світлої особистості.

Зростаючи в шанованій родині, малий Ясь уже в дитячі роки відрізнявся від своїх однолітків особливими рисами своєї вдачі. Він ріс дуже допитливою і водночас сміливою та незалежною дитиною з добрим, чутливим і вразливим серцем. Ще змалку любив та розумів багату й різнобарвну підгірську природу, що оточувала його ( про це Франко згадує в оповіданнях «Малий Мирон», «Микитичів дуб»).

У 6 років батьки віддали тямущого хлопчика до школи в сусіднє село. Ця частина України тоді належала Австро-Угорщині, і в школах українські діти навчалися лише німецькою та польською мовами. Дядько по матері Павло Кульчицький, у якого жив Івсь, за короткий час навчив хлопця читати й писати українською мовою.

Після закінчення початкової школи батьки віддали Івана до «нормальної» школи в Дрогобичі. Викладали тут німецькою мовою. Там були дуже тяжкі умови для життя і навчання: жорстоке поводження вчителів, зазубрювання чужої мови й незрозумілих понять. Хоча й там знайшлися добрі, сердечні люди, які уважно поставилися до «сина простого хлопа», сприяли його успішному навчанню. І якщо Івана спочатку посаджили на «ослячій лаві» в кінці класу, то за результатами екзаменів його визнали кращим учнем класу і нагородили цінним подарунком. Ті діти заможних дворян, які сміялися з бідного сільського хлопчика, тепер прагнули з ним товаришувати. Блискуча пам’ять, зосередженість, потяг до навчання, допитливість та кмітливість допомогли Франку здобути успіху.

Кращим учнем він став і в Дрогобицькій гімназії, де йому довелося навчатися. Незважаючи на постійний брак коштів, Іван купував книжки і збирав власну бібліотеку, яка вже на той час налічувала до півтисячі примірників. У гімназії Франко пробував і сам писати. А ще вивчав і записував народну творчість.

На жаль, батькові не довелося довго тішитись успіхами улюбленого сина. 15 травня 1865 р. він помер, залишивши розладнане господарство, молоду дружину і четверо малих дітей. Мати, аби уникнути цілковитого зубожіння, виходить заміж. До неї пристав у прийми бідний, але порядний парубок Гринь Гаврилик, який замінив сиротам батька. Про неього Франко згадував із великою вдячністю та повагою. Вітчим подбав про те, щоб Іван продовжив навчання.

У травні 1872 року Іванові переказують, його мати тяжко хвора. Він біг без перерви до самих Нагуєвичів, застав матір ще живою, простояв біля неї всю ніч, а вранці 1 червня неньки не стало. Повернувшись у Дрогобич, Франко ще більше працює над собою, готуючись до вступу в Львівський університет. Після його закінчення захистив дисертацію і став доктором наук. Одружився. У його сім’ї підростало четверо діток – три хлопчики і дівчинка, яких дуже любив.

Як згадувала дочка письменника Ганна Іванівна, Іван Франко знав безліч народних казок, байок, пісень про тварин і залюбки оповідав їх своїм дітям

Ставши письменником, Іван Якович сам написав для дітей багато казок.

Сорок років трудився І.Франко на ниві рідної культури. За цей час написав майже 6 тисяч художніх і публіцистичних творів, наукових досліджень. Одна з його збірок має красномовну назву «В поті чола». Воістину, справою всього життя великого сина народу була важка праця в поті чола. Організованість, працьовитість, служіння високим ідеалам – ось що зробило І.Франка тим, ким він став – великим Провідником народу. А ще Івана Франка називають Великим Каменярем, титаном праці. І це справді так. Він написав силу-силенну різноманітних творів. Серед них є чимало творів для дітей, близько 50 казок. Колись він мудро сказав: „Тисячі речей у житті забудете, а тих хвилин, коли люба мама чи бабуся розповідала казки, не забудете до смерті".

28 травня 1916 р. Франка не стало. Похований він у Львові на Личаківському кладовищі. На його могилі на кошти трудящих було встановлено пам’ятник. Та найбільшим виявом пошани до письменника є те, що його твори люблять, читають, видають, вивчають. (Перегляд виставки творів І. Франка.)

Ось перед вами збірка, яку І. Франко створив у 90-х рр. XIX ст., цикл казок „Коли ще звірі говорили"( 1899). До цієї збірки увійшли казки: «Лисичка і Журавель», «Заєць і Їжак», «Кролик і Ведмідь», «Осел і Лев», «Лис і Дрозд» та інші.

Сюди ввійшов і твір „Фарбований Лис". Коли комісія (цензура) прочитала цю казку, то заборонила її друкувати. Чому? На це питання ви спробуєте дати відповідь, коли розглянемо зміст казки.

2. Постановка проблемного запитання, запис учнями у зошити: чому тогочасна влада заборонила друкувати казку „Фарбований Лис"?

Як бачимо, герої казок – хитра Лисичка, хижий Вовк, мудрий Їжак, вигадливий Осел, несміливий Заєць та інші персонажі. Їх характери дуже нагадують людські. Як і в народних казках, у творах І.Франка про тварин добрий, чесний, сміливий перемагає лихого, підступного, жадібного, боязливого. В основі сюжетів цих творів – мотиви відомих російських, німецьких, грецьких, арабських, індійських, сербських казок, тобто казки І.Франка про тварин – це своєрідні літературні обробки. Найчастіше письменник запозичував образ чи сюжет, який доповнював, розширював, надаючи творові національного колориту. Як говорив сам автор, «на чужий позичений рисунок накладав наші українські кольори».

Чому вивчені раніше казки називалися народними?
На вашу думку, чому казки І.Франка називаються літературними?

3. Робота з підручником. Виразне читання учнями статті «Літературні казки».

4. Робота в парах. Взаємоопитування з метою визначення рівня засвоєння змісту прочитаного (за питаннями підручника).

5. Робота з таблицею «Порівняльна таблиця народної та літературної казок»

Спільне

Відмінне

казкові герої: Лис, Вовки, Ведмідь, Мавпа Фрузя (говорять, співають, «роблять порядки»);
протиставлення добра злу ( Лис Микита – хитрий, користолюбний, нечесний, із мешканцями лісу, тому звірі розправилися з ним. Перемогло добро, справедливість);
зачин казки, як і у всіх народних: «Жив собі в однім лісі Лис Микита»;
невелика кількість дійових осіб;
алегорія – уявне приховування реальниї осіб, явищ за іншими художніми образами.

побудова казки відрізняється : немає трикратності, традиційної кінцівки;
немає казкових висловів, повторів слів;
мова індивідуальна, авторська, пересипана народними приказками, фразеологізмами.

6.Робота над змістом казки

6.1. Бесіда за змістом казки «Фарбований Лис» ( з метою перевірки прочитання твору та усвідомлення його змісту).

1. Чим пишався Лис?

2. Як автор характеризує Лиса Микиту?

3. Куди вирішив піти Лис у базарний день і чому?

4. Чи вдалося йому виконати свої горді нахваляння?

5. Чому собаки не знайшли Лиса?

6. Як використав звір свій страшний вигляд?

7. Як завоював «авторитет» доброго і могутнього, справедливого та ласкавого царя Лис Микита?

8. Чи справді Лис був добрим і справедливим царем?

9. Чого Лис боявся найбільше, відколи став царювати в лісі?

10. Коли Лис Микита забув про пильність і виявив себе?

11. Чому звірі розірвали на шматки свого царя?

12. Які риси людського характеру засуджуються в казці?

6.2. Виразне читання, переказ учнями епізодів казки, які найбільше запам’яталися, вразили, схвилювали.

6.3. «Довідкове бюро» (Словникова робота)

Пояснення незрозумілих слів:

заставляти на нього залізо — ставити пастку;

торговиця — базар;

товк своє Лис — говорив одне і те ж;

не здурив — не обдурив.

Робота з ілюстраціями до казки.

На дошці розміщені ілюстрації до твору ( їх послідовність щодо розвитку подій порушена). Розмістити ілюстрації за порядком розвитку сюжету.
Переказати (виразно прочитати) проілюстровані епізоди казки.

V. Закріплення вивченого

1) Систематизуюча бесіда:

— Чи сподобалась вам казка? Чим саме?

— Хто з дійових осіб найбільше запам'ятався?

— Хто ховається під образом Лиса?

— Кого висміяв І. Франко у цій казці?

2) Усне малювання

Яким ви уявляєте Лиса Микиту в різних ситуаціях?

- До якого з епізодів казки намалювали б ілюстрацію ви? Опишіть

ІV. Підбиття підсумків уроку

1) Метод „Незакінчене речення":

— І. Франко у своїй казці висміяв...

— В образі Лиса Микити автор змалював...

— Головна думка твору — ...

Підсумок учителя

Казка „Фарбований Лис" — сатирична. Тут в алегоричній формі І. Франко розкриває суть тогочасної влади, її керівників. Письменник викриває хитрого і підступного Лиса, який живе за рахунок беззахисних звірят. Так бувало і серед простого люду та панства за часів життя автора казки. Саме тому цензура заборонила її друкувати.

V. Домашнє завдання (диференційоване)

Скласти план казки. Намалювати ілюстрації до твору. Підготуватись до характеристики образу Лиса Микити.

$G:\Documents and Settings\Олег\Рабочий стол\pic1.gif$

Урок 2

Тема уроку. І.Франко. «Фарбований Лис». Образ Лиса, риси його характеру

Мета: продовжити роботу над змістом казки , вчити учнів характеризувати її героїв, формувати вміння давати власну оцінку їхнім вчинкам; розвивати логічне мислення, навички виразного читання, культуру мовлення; виховувати позитивне ставлення до доброго й красивого в житті й негативне – до зла, хвалькуватості, нечесності.

Тип уроку: формування вмінь і навичок.

Обладнання: портет І.Франка, учнівські ілюстрації до казки, презентація до уроку.

Очікування. Після уроку учні зможуть:

— схарактеризувати образ Лиса Микити;

— набути умінь і навичок аналізувати художній образ;

самостійно працювати з текстом, висловлювати свою думку щодо прочитаного, ставлення до літературного героя;

— сформувати власне ставлення до позиції свого „Я" серед людей.

Епіграф: Казка кличе нас у мандри, велить бути в житті сміливими й мудрими, долати перешкоди й біди і не забувати добра світлого, бо тільки цим і вимірюється наша людська сутність.

В.Шевчук

Брехнею світ пройдеш, але назад не вернешся.

Народна творчість

Хід уроку

І. Організаційний момент

Уже дзвінок нам дав сигнал:

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо,

Роботу швидше починаймо!

Працюймо дружно, плідно, сумлінно,

Щоб вивчити тему навідмінно.

А щоб на уроці панував дух толерантності й змагання, за свою роботу в кінці уроку ви одержите кольорові наліпки-заохочення:

«Найкращий на уроці» (за найактивнішу роботу, за якнайшвидше правильне виконання, за регулярне виконання);

«За творчість!» (за оригінальний підхід до виконання, за нестандартність мислення, за допитливість);

«За зусилля!» ( за особливу наполегливість, за те, що «не все вийшло, але дуже старався».

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Порушена послідовність пунктів плану казки. Розмістити пункти плану за порядком розвитку подій.

Лис Микита на торговиці.
У бочці з фарбою.
Переляк у лісі.
Микита проголошує себе царем.
Царювання Лиса.
Свято в лісі.
Загибель Лиса Микити.

2. Рольова гра „У картинній галереї". (Учні, які підготували малюнки героїв казки „Фарбований Лис", розміщують їх у "Картинній галереї", розповідають, яку саме подію вони відтворили.)

ІV. Формування і вдосконалення вмінь і навичок

1. Герої казки: головні, другорядні.

Слово вчителя. У творах художньої літератури діють герої (персонажі). Їх може бути багато, але про одного-двох героїв розповідається докладніше. Персонажі (герої, дійові особи), які стоять у центрі твору, характер і вчинки яких змальовуються найдокладніше, називаються головними.. Інші персонажі, які допомагають глибше розкрити характери героїв, тему та ідею твору, називаються другорядними.

Опрацювання статті підручника «Головні та другорядні персонажі в літературному творі». Учні записують правила в зошити.

Головний персонаж – це дійова особа, про яку розповідається протягом усього твору і характер якої розкрито найповніше.

Другорядні персонажі – це дійові особи, які виконують у творі допоміжну роль і допомагають висвітлити характер головного персонажа.

- Як ви вважаєте, хто з персонажів казки «Фарбований Лис» є головними та другорядними героями?

2. Заповнення таблиці «Головні та другорядні герої казки «Фарбований Лис».

Головні герої казки	Другорядні герої казки
Лис Микита	Вовчик-братик, мавпа Фрузя, Кабан, Ведмідь, Олень

«Мозковий штурм». Визначити тему та ідею казки «Фарбований Лис». Записати в зошити.

Тема: розповідь про хитрого Лиса, який постраждав через свій обман.

Ідея: засудження нечесності, хитрості, підступності; висміювання пихатості та зарозумілості людей, схожих на Лиса Микиту.

Слово вчителя. Пишучи про звірів, Франко мав на увазі людей, тому ми будемо характеризувати образ головного героя Лиса Микити з точки зору людських якостей.
Заповнення таблиці «Риси характеру Лиса Микити»

Позитивні риси характеру

Негативні риси характеру

-кмітливий

- вправний мисливець

- розумний

- сміливий

- терплячий

- товариський (дбав про небезпеку товаришів)

- дотримує слова

- спостережливий

- хвастливий

- гордий

- зарозумілий

- хитрий

- необережний

- нечесний

- користолюбивий

Рубрика «Поміркуй»

А така риса характеру, як хитрість, вважається негативною чи позитивною?
За яких обставин вона проявляється в героя?
Чи вважаєте ви Лиса справді добрим і справедливим царем? Підтвердіть цитатою з тексту. (Виразне читання епізодів твору, де йдеться про царювання Лиса).

Підсумок учителя. Саме в цьому уривку автор розкриває нам головну думку казки — бажання вищого жити за рахунок нижчого. І. Франко навмисне називає правління свого героя „добрим", „справедливим", „м'якосердним". Але це добро фальшиве, бо далі автор пише: „Хто був дужчий, той ліпший, а хто слабший, той ніколи не вигравав справи". Удавана добрість Лиса насправді є замаскованою байдужістю до підлеглих. Задовольнивши свої потреби, він не цікавився долею звірів.

Чи справедливо вчинили звірі зі своїм царем?
Чи викликає Лис у вас співчуття?
Отже, хто такий Лис Микита? Позитивний чи негативний персонаж?

Метод «Прес»

Я вважаю, що Лис Микита – це позитивний (негативний) герой.

Тому що…

Наприклад, …

Отже,…

8. Коментар учителя. В образі Лиса Микити можна побачити загалом непогану людину – сміливу, кмітливу, яка знаходить вихід зі скрутної ситуації і використовує їх собі на користь, але хвалькувату, нечесну, здатну переоцінити свої можливості, за що й страждає. Недарма у народі кажуть: „Хитрий як лис". Саме таких хитрих, підступних, лицемірних людей треба берегтись і самому намагатися таким не бути.

У цій казці змальовано найосновніші риси тиранії. Тиран — це „Великий егоїст", який править незаконними методами з допомогою насильства. У цьому теж полягає алегоричний зміст казки. А тираном у ній виступає Лис Микита.

9. Заповніть анкету

Ім’я Лис Микита, Остромисл

Стать чоловіча

Вік молодий

Місце народження ліс

Рід занять полювання

Місце проживання царство звірів

Посада, яку займає цар

Вчинки хвалиться перед друзями, йде на базар, обманює звірів, царює.

V. Закріплення знань, умінь і навичок.

1. «Мозковий штурм»

Чому навчає твір? Які негативні риси людини засуджує письменник?

(Користолюбство, нечесність, хитрість, пихатість…).

Робота над прислів’ями. Поясніть значення прислів’їв. Кого з дійових осіб казки «Фарбований Лис» вони характеризують?

Знай коза своє стійло.
Слова ласкаві, а думки лукаві.
Не за те вовка б’ють, що він сірий, а за те, що овечку з’їв.
Страх має великі очі.
Не лізь туди, куди твоя голова не пролазить.
Слова ласкаві, а думки лукаві.
Брехнею світ пройдеш, але назад не вернешся.

Оцінювання учнів, вручення їм кольорових наліпок-заохочень.

VІ. Домашнє завдання

Придумайте свою кінцівку казки, де б Лис Микита залишився живим ( 5 – 10) речень.

Урок 3

Тема. І.Франко. «Фарбований Лис». Мова автора й мова персонажа

Мета: продовжити роботу над змістом казки, навчати розрізняти мову автора і мову персонажів; розвивати логічне мислення, навички виразного читання, культуру мовлення, артистизм; виховувати в учнів переконання, що добро завжди перемагає зло, що основою людських взаємин повинна бути справедливість, повага, правдивість.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Теорія літератури: мова автора і мова персонажів ( дійових осіб).

Епіграф: Ті казки – скарби народні!

Я зберу їх по зерну

І книжками золотими

Знов народові верну.

Юрій Шкроботинець

Хід уроку

І. Організаційний момент

1. Стали, діти, всі рівненько,

Усміхнулися гарненько,

Настрій на урок взяли

Й працювати почали.

Працюватимем старанно,

Щоб почути укінці,

Що у нашім п’ятім класі

Учні просто молодці!

2. Забезпечення емоційної готовності до уроку. Словесний настрій

( дібрати прикметник, який би відтворював ваш настрій).

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання

1. Виконання тестових завдань

1. Літературними називають казки:

а) надруковані в книжках; б) створені письменником; в) створені народом.

2. «Фарбований Лис» належить до казок:

а) фантастичних; б) соціально-побутових; в) про тварин.

3. «Фарбований Лис» - це:

а) легенда; б) переказ; в) казка.

4. Народне оповідання про незвичайні, часом фантастичні події називають:

а) легендою; б) казкою; в) переказом.

5. Фарбований Лис називався перед звірами:

а) царем Остромислом; б) царем Левом; в) Лисом Микитою.

6. Лис Микита видав себе перед звірами:

а) затанцювавши; б) заспівавши по-лисясчому; в) змивши синю фарбу.

7. Куди сховався Лис від собак?

а) у хату; б) у бур’ян; в) у діжку з фарбою.

8. Слово кпити означає:

а) нахвалятися; б) насміхатися; в) прораховуватися.

9. Розмову між персонажами називають:

а) монологом; б) діалогом; в) п’єсою.

10. Лис Микита зробився:

а) богатирем; б) слугою; в) царем.

11. З якого твору цей уривок: «Знов радість, знов оклики зачудування і подяки. От цар! От добродій! От премудрий Соломон! Та з таким царем ми проживемо віки вічності, мов у бога за дверима»?

а) «Про правду і кривду»; б) «Фарбований Лис»; в) «Мудра дівчина».

12. Дійовими особами можуть бути:

а) тільки люди; б) тільки тварини і рослини; в) не лише люди, а й тварини, рослини, предмети.

2. Зачитування придуманого учнями закінчення казки «Фарбований Лис», де б Лис Микита залишився живим.

ІІІ. Повідомлення теми й завдань уроку.

ІV. Формування і вдосконалення вмінь і навичок.

Мова автора та мова персонажів.

Теоретичний практикум. Робота з підручником.

Колективне опрацювання за підручником статті «Мова автора та мова персонажів, учні записують правила в зошити.

Мова автора – це мова оповідача в художньому творі.Наприклад, казка «Фарбований Лис» починається словами оповідача: «Жив собі в однім лісі Лис Микита, хитрий-прехитрий».

Мова персонажів – це мова дійових осіб твору. Вона передає їхні почуття, думки, допомагає зрозуміти характери.

Чим мова автора відрізняється від мови персонажів?

Учитель. Мова дійових осіб і мова автора - як засоби характеристики героя – у тексті переплітаються, щільно пов’язуються між собою, разом становлять єдине ціле – художній твір.

2. Прослуховування аудіозапису фрагментів казки «Фарбований Лис».

3. Інтерактивна вправа „Розігрування ситуації за ролями".

а) Виразне читання уривка казки за ролями (оповідач, Лис, звірі), починаючи від слів: „Тоді Лис перший заговорив до них ласкаво..." до слів „Пішли дні за днями".

б) Обговорення прочитаного:

— Як ви почували себе в ролі?

— Що відчули звірі, почувши цю розмову?

— Що відчув Лис? Як він поводився в цій ситуації?

Яку рису характеру Лиса розкриває тут автор?

Перегляд мультиплікаційного фільму «Лис Микита» за однойменною казкою у віршах І.Франка .

Чим схожий герой мультфільму на героя казки «Фарбований Лис»?

V. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання

1. Систематизуюча бесіда:

— Чим сподобалась вам казка? А чим не сподобалась?

— Чого вчить нас ця казка?

— Який би ви придумали кінець казки?

Чим ця казка близька до народної?
Чи змінився настрій у вас у кінці уроку?

Підсумок учителя. Казка „Фарбований Лис", як і багато інших казок І. Франка, близька до народної, тому що у своїх творах автор розкриває проблеми життя народу в алегоричній формі.

Ознайомившись із казкою І. Франка „Фарбований Лис", ми переконались, що обман ніколи не закінчується добром. Ця казка, як і багато інших творів мистецтва слова, змушує кожного з нас поглянути на себе через призму життя героя твору. Який я? Чи чесний зі своїми друзями, батьками, чи хочу бути лідером і щоб усі працювали на мене? Можливо, вперше в житті вам спало на думку дати оцінку й своїй власній поведінці.

Англійське прислів'я влучно стверджує: „Найдовша у світі відстань — відстань від голови до серця". Бажаю вам подолати цю відстань і саме серцем дати відповідь на запитання: якою я зростаю людиною?

Метод незакінчених речень.

Свою роботу на уроці я оцінюю як…
На уроці мені найбільше сподобалось (не сподобалось) …
Я хотів би… (хотіла б)…

Заключне слово вчителя

Жив на світі Лис Микита.

Він був злодій, брехунець

І попався на кінець.

От і віршику кінець:

Хто послухав – молодець!

VII. Домашнє завдання

Прочитати казку В.Королева-Старого «Хуха-Моховинка»

$G:\Documents and Settings\Олег\Рабочий стол\d29ad9f4ac4ee20.jpg$

Використана література:

1. Коваленко Л.Т. Українська література: підручник для 5 класу загальноосвіт. навч.закладів / Л.Т.Коваленко. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013. – С.70 – 142.

2. Паращич В.В. Диктанти з української літератури. 5 – 6 класи. – Х.: Видавництво «Ранок», 2010. – С.24 – 27, 30 – 31, 34 – 35.

3. Слоньовська О.В. Вивчення української літератури. 5 клас. Інтегровані уроки. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2005. – С.49 – 59, 64 – 67.

4. Українська література. 5 клас: розробки уроків / укладання Р.Орищин, Л.Залюбовської. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2013. – С.47 - 96.