Федір Іванович Тютчев – співець природи

Тема: Федір Іванович Тютчев – співець природи

Мета навчальна: зацікавити учнів творчістю російського поета та                                          ознайомити із короткими біографічними відомостями про митця; показати бурхливо – радісне оновлення  природи у його творах; розкрити яскравість та силу поетичних образів; повторити відомості про лірику як один з 3х основних родів літератури; дати поняття «звукопис» та  епітафій; вчити літературознавчому аналізу ліричних творів;

розвивальна:             розвивати навички виразного читання, увагу, логічне                   

мислення;

виховна:             виховувати повагу до творчої спадщини російського    поета, бережливого ставлення до природи.

Тип уроку: урок сприймання художнього твору

Обладнання: портрет письменника, виставка дитячих малюнків, карта Росії, словник літературознавчих термінів, роздатковий матеріал, узагальнююча таблиця « Художні засоби та образи у поезіях Ф.І.Тютчева»

Епіграф:                 

                                           Відчуття природи в нього незвичайно тонке, живе і точне.

                                                                                                  І.Тургенєв

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань

1. Вступна бесіда

- Яке значення відіграє природа у нашому житті?

- Чи актуально зараз писати про неї?

- Хто з поетів оспівував красу природи?

 - Які почуття та настрої викликали у Вас їхні поезії?

2. Прослуховування учнівських віршів про природу та перегляд їхніх малюнків.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку, мотивація навчальної діяльності

З давніх – давен людина усвідомлювала себе в тісних зв’язках з природою, розуміла свою залежність від неї. Саме природа допомагала творчій особистості осмислити себе, свої почуття і стан душі, сформувати розуміння прекрасного.

Ще стародавні поети Гомер та Алкман оживляли і міфологізували природу. Лише оживлення та олюднення природи стало насамперед тією рисою, що об’єднувало поетів різних народів та різних епох.

Сьогодні, ми звернемося до особистості та творчості великого знавця і співця природи, відомого російського поета Ф.І. Тютчева, чиї пейзажі вражають нас  своєю простотою та пластичністю. Отже, тема нашого уроку: «Федір Іванович Тютчев – співець природи». Перед вами знаходиться і епіграф до уроку. Це слова І. Тургенєва «Відчуття природи в нього незвичайно тонке, живе і точне». Тож зараз ми з вами ознайомимося із постаттю відомого російського поета Ф.І. Тютчевим, розкриємо яскравість та силу поетичних образів у його поезіях; повторимо теоретичний матеріал про лірику як один із 3 – х  основних родів літератури; розглянемо поняття звукопис та епітафій; поговоримо про бережливе ставлення до матінки – природи, спираючись на поезії російського поета.

ІІІ. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу

1.               Робота з портретом

Подивіться на портрет поета.

•                   Про що свідчить такий вираз обличчя ? ( Про талант поета, його мудрість)
•                   Що Вас найбільше вражає у його зовнішності?
•                   Що Ви можете сказати про його погляд?
•                   Поміркуйте, які риси характеру йому були притаманні? (Доброта, милосердя, чуйність, щирість)

2.               Читання і обговорення «літературного портрета» Ф.І.Тютчева, складеного його товаришем  М.Погодіним.

«… Низенький, худенький, старенький, з довгим що відстав від висків , посивілим волоссям, яке ніколи не пригладжувалося, одягнутий недбало….»

•                   Що нового Ви тепер дізналися про поета?
•                   А чи співпали ваші враження із характеристикою, яку подав товариш автора?

3.               Розповідь вчителя про поета

Ф.І.Тютчев  народився восени 1803 року в родині поміщика Орловської губернії Івана Михайловича Тютчева. В Овстузі (маєтку батька) пройшло і дитинство хлопчика. (Вчитель показує це місце на карті Росії)  Його батьки були глибоко  віруючими, але далекими від літератури, хоча  і мали вдома чудову бібліотеку. Федір з дитинства відзначався слабким здоров’ям,  тому у дитячих іграх участі не брав, близьких друзів, окрім брата, не мав.  На відміну від свого брата , який рано почав мріяти про військову службу, Федір не уявляв своє майбутнє.

Великий вплив на формування  його таланту мав перший вихователь – Микола Афанасійович Хлопов.

Перший вірш поета був пов'язаний із сумними подіями. Під час однієї з прогулянок Федір та його наставники знайшли мертву горлицю. Вони поховали птаха по дорозі і розчулений цієї подією він написав вірш. Йому було лише 6 років, але вірш, на жаль, не зберігся.

У 10 років у нього з’явився інший вихователь  Семен Єгорович Раїч – вчитель російської словесності, поет – перекладач. Під його керівництвом Федір і робив великі успіхи у навчанні. Батьки сприяли розвиткові його літературного таланту. Саме батько запрошував до їх будинку відомих літераторів. Так у гості до них потрапив і Василій Андрійович Жуковський.   Федір здобув блискучу домашню освіту, добре володів російською, німецькою, французькою мовами, мав глибокі знання з історії, географії, арифметики. У 18 років він закінчив Московський університет, отримав ступінь кандидата словесних наук і від їхав до Німеччини, згодом до Італії. Там на чужині і прожив 20 років. Саме в Німеччині  і народився відомий вірш «Весняна гроза». Пізніше він уже став тонким майстром віршованих пейзажів.

 

4. Виразне читання вірш Весняні води»  вчителем

Лежать у полі ще сніги,

А води весняні шумлять.

І сонні будять береги,

Біжать, і грають, і дзвенять.

 

Вони дзвенять на всі кінці:

«Іде весна, іде весна!

Весни ми юної гінці,

Вперед послала нас вона».

 

Іде весна, іде весна!

За нею ллється срібний спів,

То лине вслід юрба гучна

Травневих днів, веселих днів!

 

5. Бесіда на первинне сприймання твору

 - Що Ви уявляли, коли вчитель читав поезію?

 - Який настрій викликала дана поезія у Вас?

 - Яку картину зобразив автор?

 - Чи доводилось Вам бачити такі картини у житті?

6. Виразне читання учнями поезії (2 учні)

7. Словникова робота

Гінці (… весни ми юної гінці…) – це посланці, тобто особи, яких посилають          з терміновим дорученням

Юрба – 1. неорганізоване скупчення людей, натовп;

              2 . група людей, яких об’єднує щось спільне

8. Бесіда за змістом прочитаного

- Яку пору року автор зображує в поезії? (весна)

- Прочитайте перше строфу вірша. Які картини природи зображені в реальному плані, а які метафоризовані?

(… лежать у полі ще сніги,

А води весняні шумлять… - реальні

 

… і сонні будять береги,

Біжать, і грають, і дзвенять… - метафора)

• Яка роль прямої мови, повторів та окличного речення у другій строфі поезії? (Пряма мова ніби як олюднює текст, повторення слова «весна» виділяється, звертає на себе увагу, а окличне речення надає емоційності, піднесеності)
• Який художній засіб ужитий у виразі «срібній спів»? (Епітет)
• Яка картина Вам уявляється із цим висловом? (Уявляється щось дзвінке веселе)
•  Як Ви вважаєте, про що  в поезії нагадує «….юрба гучна травневих днів….»? (Про весняне потепління, про швидке оживлення природи).
• Виберіть   з  вірша всі дієслова і випишіть їх.  Визначте скільки їх у порівнянні з іншими частинами мови. Про що це свідчить? (Дієслова: Лежать, шумлять, будять,  біжать, грають, дзвенять, іде, послала, ллється, лине. Дієслова надають поезії почуття руху та бадьорості, радості, що природа оживає.)

9. Робота з теоретико – літературними поняттями

- Давайте пригадаємо, що таке лірика?

- Які є види лірики?

- Яка її роль для літератури?

-  Назвіть її основні особливості.

Поезії Ф.І.Тютчева дзвінкі, мелодійні, вони ніби аж бринять , як весняний вітерець, дзюркотливий струмок, як спів пташок. І це не дивно, бо автор використовує прийом звукопису.

Давайте, підкреслимо в перших шести рядках поезії всі дзвінкі приголосні однією рискою, а глухі -  двома. Яких більше? (Дзвінких)

• Які найчастіше зустрічаються? (Б, д, г, р, дз)
• Про що це свідчить? Що вони створюють? (Вони створюють враження дзюрчання струмка тощо)

Отже, поет нерідко користується звуковими повторами, звукописом для створення певного враження поетичної картини.

 Записи до літературного словничка

Звукопис – це повторення одного якогось голосного звука або приголосного (групи приголосних) у поетичному тексті для кращого відтворення певного поетичного образу.

Епітафій – 1. надгробний вірш, намогильний надпис;

                   2. літературний твір, написаний у зв’язку зі смертю чи втратою кого – небудь.

10. Виразне читання вчителем поезії «Я знаю в праосені пору…»

Я знаю в праосені пору,

Таку коротку і ясну.

Повітря чисте, день прозорий,

I вечір зве в далечину.

 

Де серп гуляв і падало колосся,

Усюди простір, пусто на стерні.

Лиш павутиння, мов тонке волосся,

Блищить на марній борозні.

 

Не чути птиць, повітря захололо,

Далеко ще до перших сніжних хуртовин,

 

Блакить прозора й тепла ллється з височин

На стомлене і тихе поле.

11. Бесіда на первинне сприймання твору

- Чи сподобалась Вам дана поезія?

- Яку картину природи тут вже зображує автор?

- Чи доводилось Вам спостерігати за такими явищами у природі?

- Яким настроєм просягну вірш?

12. Виразне читання поезії учнями ( 2 учні)

13. Словникова робота

Праосінь – пізня осінь

Далечінь – далекий простір, далека дорога

Серп – сільськогосподарське знаряддя для зрізання злаків, трави, має вигляд вигнутою дугою, дрібно загубленого ножа з короткою ручкою.

Стерня – поле, на якому зібрано хлібні рослини і залишилися лише біля кореня їхні стебла.

Борозна – довга, рівна заглибина в землі, проведена плугом

14. Бесіда за змістом прочитаного

 - Що зображує поет у поезії? (Праосінь)

- Які кольори переважають? (Темні)

- Як у поезії автор передає стан спочинку природи ? Процитуйте

                 ...не чути птиць, повітря захололо

                 Далеко ще до перших хуртовин….

• Як би Ви проілюстрували даний вірш?
• На чому наголошує поет? (На красі пізньої осені)

15. Заповнення таблиці

«Художні засоби та образи у поезіях  Ф.Тютчева»

Тропи
«Весняні води»
Епітети	Метафори	Порівняння	Уособлення
…весняні води…	…води шумлять…		….весняні води біжать, і грають, і дзвенять…
…сонні береги…			…весна іде…
…юні гінці…			…лине вслід юрба гучна….
…срібний спів…
…веселих днів…
….травневих днів…
Образи
сніги; весняні води; сонні береги; весна; срібний спів; юрба гучна.
«Я знаю в праосені пору»
Тропи
…праосені пору таку коротку і ясну…. …павутиння блищить… …лиш павутиння, мов тонке волосся…….. …вечір зве в далечину…. …повітря чисте.. …повітря захололо….   …серп гуляв…

…день прозорий..	…блакить ллється з височінь….		…падало колосся….
…до перших сніжних хуртовин…
…блакить прозора…
….стомлене поле…
Образи
праосінь; вечір; простір; борозна; птиць; поле.

 

IV. Узагальнення і систематизація набутих знань учнів

1. Метод «Прес»

Довести, що поезії Ф.І.Тютчева «Весняні води» та «Я знаю в праосені пору»  належать до пейзажної лірики.

2. Гра «Мікрофон»

• Що нового Ви дізналися про Ф.І.Тютчева?
• Що Вас  зацікавило?
• Що Вас здивувало на уроці?
• Що найбільше запам’яталось?
• Як Ви вважаєте, над чим тепер ми з вами мусимо замислитись?

3. Узагальнююче слово вчителя

Ф.Тютчев – це гордість російського народу, його слава. Він був переконаний, що  людина і природа утворюють нерозривну єдність. Тому природа в його поезіях як ми й побачили подібна людині. Вона дихає, а вночі спить чи дрімає, має свою мову. Отже, своєю поезією він наголошує нам на красі навколишнього світу, доводить, що необхідно берегти і шанувати природу.

V. Підведення підсумків

VI.Оголошення і коментар домашнього завдання

Вивчити напам’ять поезію за вибором учня