Федір Тютчев (1803-1873) – поет-філософ і тонкий лірик. «Silentium», «Іще горить в душі бажання…».

Тема: Федір Тютчев (1803-1873) – поет-філософ і тонкий лірик. «Silentium», «Іще горить в душі бажання…».

Мета: презентувати творчість Федора Тютчева; удосконалювати розуміння ліричних творів; розвивати образне мислення через розкриття символів.

Обладнання: портрет Ф. Тютчева; тексти віршів «Silentium», «Іще горить в душі бажання» (укр. і рос. мовами); схеми-опори, фонозапис віршів Тютчева (укр. і рос. мовами); роздатковий матеріал, карта Європи; картки-інформатори.

Епіграф:                                                                                        О, душе віщая моя!

                                                          О,серце, сповнене тривоги.

                                                        О, як ти б’єшся на порозі,

                                                        Немов подвійного буття!

                                                                                          Ф.Тютчев

 

ХІД УРОКУ

 

1. Організаційний момент. Оголошення теми та завдань уроку
2. Мотивація навчальної діяльності. Слово вчителя.

Сьогодні ми перегорнемо ще одну сторінку російської поезії. Перед вами портрет Федора Тютчева. Який він? Хто він?

Друзі Тютчева згадують, що він був негарний, незграбний, недбало одягався. Але враження про нього змінювалося, коли він починав говорити. Голос поета лився, як пісня, і всі зразу замовкали, зачаровані його мовою. Народився поет 23 листопада 1803 року в дворянській родині Орловської губернії. Батьки дали йому різнобічну освіту. Ще в підлітковому віці Тютчев почав писати вірші.

За бажанням матері, котра не хотіла впливу на сина революційних ідей, які в ті часи захоплювали молодих людей, Тютчев вступив на дипломатичну службу. Спочатку він служив в Колегії закордонних справ, а незабаром виїхав до Мюнхена, потім – до Турина. Тютчев прожив за кордоном майже 22 роки.

У 1844 р. поет повернувся до Росії. Це був несприятливий для поезії час. Після смерті Пушкіна, Лермонтова здавалося, що «золота доба» російської поезії вже закінчилася. Від 40-х років Тютчева не друкували майже десять років. І тільки в 50-ті роки Некрасов і Тургенєв ніби повернули вірші Тютчева із небуття, друкуючи їх у «Сучаснику». 1854 року вийшла перша збірка Тютчева, 1868 р.- друга.

15 липня 1873 р. поета не стало. Але залишилися вірші - найкращий пам’ятник поету.

За тематикою вірші Тютчева можна поділити на три цикли: соціально-філософська, пейзажна й інтимна лірика.

 

3. Робота із схемою-опорою №1

Слово вчителя.  Ф.Тютчев- поет, бо лише у поезії зумів виразити свій внутрішній світ, тобто своє особисте «я».

Кожен із нас є неповторною особистістю. Давайте порозмислимо про себе. Нам допоможе опорна схема.

• Яка мета життя і кожного із нас? (Розказати про себе, довести свою неповторність.)
• Як ми можемо себе презентувати? (Через спілкування.)
• Які проблеми випливають з цього? (Як себе відкрити і як нас зрозуміють?)
• Що відбувається, коли ми себе відкрили і нас не зрозуміли? (Деградація, втрата свого «я».)

Слово вчителя. Ці проблеми турбували і Ф.Тютчева. У вірші «Silentium» він спробував висловити своє бачення цього питання.

4. Читання вірша «Silentium» російською мовою (читає вчитель)
5. Прослуховування фонозапису вірша «Silentium» українською мовою у перекладі Юрія Клена
6. Організація пошукової діяльності учнів. Самостійне читання текстів вірша «Silentium». Робота  з текстом по групах

Завдання для 1-ї групи дослідників: проаналізувати структуру поезії та художні засоби у вірші ( орієнтовна відповідь додається).

       Завдання для 2-ї групи дослідників: дати відповіді на запитання:

• До кого звертається ліричний герой поезії?
• Чому людина повинна мовчати і таїти свої думки та почуття?
• Яку роль відіграє мова, на думку ліричного героя?
• Чи можна замкнутися у самому собі?
• Якого тлумачення набуває мотив «дня» у поезії?
• Чим є «мовчання» для ліричного героя?

           Завдання для 3-ї групи дослідників: користуючись запитаннями, вибрати правильний варіант відповіді:

• Автор звертається до …( зовнішньої, внутрішньої) частини людського «я»?
• Поет застерігає нас від (неправди, правди)?
• Існування людської душі проявляється в (умінні жити в самому собі, в базарному шумі, денному світлі)?
• Я (погоджуюся, не погоджуюся) з поетом, що почуття вищі за розум?
• «Мысль, изреченная есть ложь», тому що (серце не здатне висловити себе, а інші здатні тебе зрозуміти; висловлена думка вже несе в собі не правду).
• Переклад твору, на мою думку, передає зміст оригіналу( точно, не точно).

7. Актуалізація опорних знать про романтизм як напрям у літературі. Повідомлення учня за схемою-опорою №2
8. Робота з текстом і карткою-інформатором

      Завдання: визначити риси романтизму у вірші Ф.Тютчева «Silentium».

      Завдання для 1-ї групи: підібрати цитати з твору до кожної риси романтизму, яка є у вірші Тютчева «Silentium».

 Завдання для 2-ї групи дослідників: за підібраними цитатами визначити риси романтизму у Тютчева.

1. «Як серцю виказать себе?/ Як іншим зрозуміть тебе?»
2. «В собі самому жити вмій./ Є цілий світ в душі твоїй/ Таємно- чарівничих дум».
3. «Мовчки і крийся і таї/ Думки і почуття свої».
4. «Мовчки», «крийся», «таї», «не мути» - наказовий спосіб.

9. Символи у вірші Ф.Тютчева «Silentium». Повідомлення учня за схемою- опорою №3
10. Доповнення схеми № 1 про символи зовнішнього світу
11. ВИСНОВОК учнів про результати пошукової діяльності.

 Риси романтизму, символи, поетичний синтаксис допомагають Ф.Тютчеву глибоко і повно розкрити трагедію самотності і вічної дисгармонії людей.

12. Коментування епіграфа уроку

 Прокладання «місточка» до інтимної лірики - поезії «Іще горить в душі бажання…» (учень читає в голос).

13. Повідомлення учня-інформатора про присвяту поезії Олені Денисовій (додаток)
14. Евристична бесіда за текстом вірша

• Як ліричний герой ставиться до своєї коханої?
• Ваші враження від цієї поезії.

15. Домашнє завдання

1. Дайте відповідь на питання: які думки у вас виникли після прочитання вірша «SILENTIUM»?
2. Читати інтимну лірику Тютчева.

16. Підсумок уроку. Враження учнів від поезії Тютчева «SILENTIUM» та «Іще горить в душі бажання…»
17. Клоуз-тести для перевірки засвоєння матеріалу на уроці

1. Ф.Тютчев –представник пізнього романтизму, бо…
2. Автор використовує у поезії образи-символи:…
3. Поет вважає, що необхідно приховувати свої думки і почуття, щоб…
4. «В собі самому жити вмій, бо…»
5. Ф.Тютчев використовує такі засоби художнього виразу…
6. Головна тема поезії «Іще горять в душі бажання» - …

 

 

ДОДАТОК

 

 СТУКТУРА ТА ХУДОЖНІ ЗАСОБИ І ВІРШІ «SILENTIUM»

 Поезія складається із 3-х строф. Кожна з них несе своє навантаження.

У 1 строфі ліричний герой говорить, наказує, ніби гіпнотизує. Вживає дієслова в наказовій формі («мовчи»), градацію («мовчи, і крийся, і ховай»), стилістичні повтори («мовчи»), риторичний оклик («Милуйся ними і мовчи!»).

 Звучить ІНТОНАЦІЯ ВИМАГАННЯ

 У 2 строфі переконує за допосмогою риторичних запитань («Як серцю виказать себе?»), метафор («неправда дзвенить»), повторів, гіперболи («думку висловив-і вмить…»)

 ІНТОНАЦІЯ ПЕРЕКОНАННЯ

 У 3 строфі застерігає від зовнішнього оточення за допомогою дієслів наказового способу, епітетів (« базарний шум, промінь денний») та риторичного оклику в оригіналі («вникай!...»).

 ІНТОНАЦІЯ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ

 Настрій вірша піднесений, урочистий. Цей вірш-монолог за формою. А за змістом- діалог двох людей.

 Одна людина – говорить, роз’яснює, доказує, переконує; інша- слухає, мовчить.

 Полеміки немає.

 

 

 

 

Схема-опора №1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Схема-опора № 2.

РОМАНТИЗМ

        Визначальні риси поетики романтизму:

• увага до людини як найвищої цінності з властивою їй внутрішньою безкінечністю, здатністю до творення нових світів та одухотворення дійсності;
• своєрідність романтичного героя: його схильність до рефлекцій, заглиблення у внутрішній світ;
• намагання героя утвердити високі ідеали- свободи кохання, гармонії з природою тощо;
• неприйняття буденної реальності, ницої дійсності;
• піднесення творчої уяви і свободи митця-романтика;
• вираження почуттів, мрій, настроїв героїв;
• пробудження інтересу до минулого, народної творчості, міфології;
• посилення пафосу;
• наголошення а художньо-стилістичних прийомах символіки, контрасту, гротеску, іроній та ін.;
• розширення можливостей мови для зображення сильних пристрастей, сильних характерів, драматичних конфліктів.

 

 

ХУДОЖНІ ДОМІНАНТИ

РОМАНТИЗМУ:                                                                       Людина у творчості романтиків

 

 

винятковий герой -     

виняткові обставини

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Схема-опора № 3.

СИМВОЛИ

      Символ(грец.-symeolon-умовний знак, натяк) – предметний або словесний знак, який опосередковано виражає сутність певного явища, має смислову наповненість, тяжіє до певного узагальнення.

     Саме тому, що символ відображає процес активного перетворення внутрішнього на зовнішнє, а також відмінність внутрішнього від зовнішнього, він не збігається за значенням із жодним тропом. Символ завжди має переносне значення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КАРТКА-ІНФОРМАТОР ПРО ПРИСВЯТУ ВІРША «ІЩЕ ГОРИТЬ В ДУШІ БАЖАННЯ…» ОЛЕНІ ДЕНИСОВІЙ

     Найсильнішим і разом з тим трагічним було кохання Федора Тютчева до Олени Денисової. На час їхньої зустрічі поету було 50 років, а їй – 27. Тютчев- дипломат, політик, з високим суспільним становищем, одружений. Денисова - невідома у суспільстві. Тютчев- невисокий на зріст, непоказний; Денисова - розумна, вродлива, чарівна, мала багато залицяльників. Наслідки: перевернуте життя- багато щастя і численні страждання. Результат- цикл поезій.