«ФЕСТИВАЛЬ НАРОДНИХ ЗВИЧАЇВ - Святий Миколай поспішає до слухняних малят-дошкільнят»

 

«ФЕСТИВАЛЬ НАРОДНИХ ЗВИЧАЇВ - Святий Миколай поспішає до слухняних  малят-дошкільнят»                                                                                           Підготувала: вихователь Кодак В.Ю.

Програмовий зміст: Сприяти розвитку пізнавальної активності дітей, збагачувати враження про явища суспільного життя, створити сприятливі умови для збагачення життєвих вражень про народні зимові свята: День святого Миколая. Залучати до сприймання творів національно культури (пісні, вірші) та розповідати їх напам’ять. Розвивати уявлення про устрій сільської хати, характерні її ознаки. Виховувати культуру пізнавальної та ігрової діяльності.

Обладнання: Інтер’єр української хати, торбинка з гостинцями, фонограми запису пісень та мелодій.

Хід: Звучить різдвяна мелодія, діти заходять у зал і сідають на стільці. Входить господиня до хати: -  Ось і прийшла зима з снігами заметілями морозами. В сонячний день іскринки на снігу переливаються. Дахи на будинках, наче із вати. А під вечір налетіла хмарка і закружляли у танці тендітні сніжинки. Вони падають повільно на землю, вкриваючи її пухкою ковдрою.

Танок сніжинок.

Господиня: Гарно взимку! Радіють їй всі діти. Та щось мої дітки забарилися. (Кличе) Дітки, повертайтеся додому!

До господині підбігають діти.

•             Ось ви де! Де ж ви так гуляли?

Виконується пісня-гра «Ми гуляли»:

Ми гуляли, ми гуляли,                  Руки на поясі, «пружинка».

Ручки в нас позамерзали.              Піднімають руки вперед.   

Не жалій своїх долонь,

Хай в них з’явиться вогонь.          Плескають в долоні.

Ми гуляли, ми гуляли,                   Руки на поясі, «пружинка».

Ніжки в нас позамерзали.              Руками торкаються ніг.

Тупу, тупу не жалій, 

Свої ніжки розігрій.                       Руки на поясі, тупають ніжками.

Господиня:  сідайте, малята біля теплої печі, зігрієтеся. Взимку цікаво не тільки гратися в веселі ігри, а ще у зимові свята відбуваються різні дива. День святого Миколая, Новий рік, Різдво – це свята, з якими у кожну оселю приходить казка. А ще у ці дні отримують чудові подарунки, яких дуже чекають.

Малята, відгадайте загадку:

Ходить він завжди вночі

Має від дверей ключі,

Знає, хто живе і де,

Як себе щодня веде.

Чемним діткам, хоч потроху,

В чобітки та у панчохи

Він кладе потішки,

А нечемним – мишки!

Хто це? Швидко відгадай!

Це наш любий… (Миколай)

• Молоці, перше свято – це День святого Миколая.

Він ходить від хати до хати,

Питається мами і тата:

•                   Чи є у вас чемна дитина,

Дівчатко мале, чи хлопчина?

Для кожного має в торбинці

Найкращі у світі гостинці.

А хто без кінця бешкетує,

Тим він лиш різки дарує.

Танок-пісня «Святий Миколай»

Господиня: Діти дуже люблять святого Миколая, чекають на нього, пишуть йому листи, читають молитви.

Господиня: Діти, скоро Миколай завітає до нас у гості, допоможіть мені стіл накривати. (Звучить різдвяна мелодія, господиня стеле скатертину, діти несуть і ставлять на стіл тарілки зі стравами.) Діти співають пісню.

ПІСНЯ «ОЙ, ХТО, ХТО МИКОЛАЯ ЛЮБИТЬ»

Діти:

Я маленька паняночка,

Як у саду фіалочка.

Раненько встаю, оченята протираю,

Зі святом всіх вітаю!

***

Через поле, через гай

Йде до діток Миколай.

У білесенькій торбинці

Він для всіх несе гостинці.

***

Я з нетерпінням так чекаю – Миколаю.

Щось таємниче в цьому є для нас.

Ніхто, ніколи наперед не знає

З чим і в який він прийде час.

***

Від Святого Миколая

Я даруночка чекаю,

Не стулю всю нічку очі,

Бо який він знати хочу.

***

Тільки раз у році

Нічка ця буває,

Коли Миколайко

Дари посилає.

***

До святого Миколая

Молитву складаю,

Про святкові даруночки

Його попрохаю!

***

Мій Святенький Миколаю,

Приходи скоріш, благаю.

Я до тебе помолюся

І тихенько пригорнуся.

Щастя дай моїй родині

Свято нині в Україні!

***

Я Святого Миколая,

Дуже-дуже добре знаю.

Він на свято в чобіток

Для слухняних діточок

Має у своїй торбинці

Найприємніші гостинці!

***

Святий отче, Миколай!

Мою хату не минай!

Подаруй мені потіху

І торбину, повну сміху.

***

Любий Отче Миколаю!

Я, звичайно, добре знаю,

Що цей список – аж задовгий,

Але ж Ти – незмірно добрий....

Принеси мені гостинців,

Скільки вміститься в торбинці.

***

Любий Отче Миколаю,

Ти усе про мене знаєш.

З висоти небес спустися,

Серця лагідно торкнися,

Освяти його Любов'ю,

Подаруй душі здоров’я.

Буду чемна і слухняна,

Все робитиму старанно.

Хочу, Отче, як і Ти,

Мир і Радість всім нести.

***

З нетерпінням я чекаю –

Нині свято Миколая.

Як надворі стане темно,

Він приходить потаємно.

Ще ніхто його не бачив,

Та у ліжечка дитячі

Він кладе під подушки

Подарунки і книжки.

***

На віконце хукаю,

Шибку протираю:

Чи до мене прийдеш ти,

Добрий Миколаю?

На Землі великій

Діточок багато –

Чи знайдеш ти стежечку

До моєї хати?

Я не найслухняніший

І не завжди чемний –

Може, сподіваюся

На прихід даремно...

А проте чекатиму,

Хоч і сон змагає.

Вірю, що знайдеш мене,

Добрий Миколаю.

***

Через поле, через гай

Йде до діток Миколай.

У білесенькій торбинці

Він усім несе гостинці.

То ж бринить від щастя край –

Тут ступає Миколай.

***

Місяць засурмив в ріжок:

– Миколай йде до діток!

У мішку несе багато

Подаруночків малятам.

Для ВЕДМЕДИКА є машинка,

Для ЛИСИЧКИ мандаринка,

Морквинка  для ЗАЙЧИКА,

А для МИШКИ-НОРУШКИ солодкі пампушки. (зявляються звірятка)

Вихователь:

Все затихло надворі,

Сяють зорі угорі,

Всі чекають-виглядають

Чудотворця Миколая.

Але щось він забарився.

Може, в небі заблудився?

В нього клопотів багато,

Бо заходить в кожну хату.

Все, що в нього в торбі є,

Чемним дітям і звіряткам роздає.

ВЕДМЕДИК:

Ще ніхто його не бачив,

Та у ліжечка дитячі

Він кладе під подушки

Подарунки і книжки.

Хочу я побачить чудо

І сьогодні спать не буду.

Довго-довго я не спав:

Все чекав, чекав, чекав…

Починаю вже дрімати…

Миколай зайшов в кімнату,

Він схилився наді мною

І лоскоче бородою.

Щось тихесенько шепоче.

Хочу я відкрити очі,

Та не можу, мабуть, сплю.

Миколая я люблю!

ЗАЙЧЕНЯТКО:

Слухає Петрик, слухає Оля,

Чи не гуркоче літак з-понад поля,

Чи над їх домом не пролітає

Зі святим гостем, із Миколаєм.

"Петрику, чуєш? Петрику, цить!

Ніби гуркоче… ніби летить…

О, коло нашого дому затих…

Слухай, скрипить попід вікнами сніг!"

Слухає Лесик, слуха Ігорчик,

Чи не лунають здалеку дзвіночки,

Чи біле авто не заїжджає

Зі святим гостем, із Миколаєм.

"Лесику, чуєш? Лесику, цить!

Там, за дверима, щось шелестить!

Може, по сходах ангел іде…

Може, на клямку руку кладе…"

Діти чекають — і срібнії мрії

Тихо лягають на соннії вії.

Діти поснули — не чує Ігорчик,

Що залунали здалеку дзвіночки.

Діти не чують, діти вже сплять,

Тихо над ними зірки мерехтять.

З неба гостинці на ліжечка край

Тихо складає святий Миколай.

***

ЛИСИЧКА:

Нині святий Миколай,

В український піде край,

Всім, хто чемний був весь час,

Він даруночки роздасть.

Тут цукерки, шоколадки,

І тістечка, і помадки.

Тож чекають усі діти,

Миколая щоб зустріти,

Миколаю честь складають,

Миколая величають.

Вихователь:

Нічка зорі розсипає,

Тихо-тихо сніг лягає,

Він до кожного віконця

Диво-дивне наближає.

І Андрійко, і Марійка –

Кожен з них чудес чекає,

Бо готуються зустріти

Час Святого Миколая.

Знають діти: Миколай

Добрих, чемних поважає,

Гарним дітям у панчішку

Він дарунок укладає.

Хто не слухав – тому різку

Під подушкою ладнає.

МИШЕНЯТКО:

По дорозі йде дідусь з купою пакунків —

Це несе вже Миколай дітям подарунки.

А хто буде маму й татка слухати щоденно,

То до того Миколай прийде недаремно.

Принесе він цілі міхи найкращих гостинців,

А для повної утіхи — ще й всім по ялинці.

І дівчаткам, і хлоп’яткам цукерки приносить,

Ще й у Бога для усіх здоров’ячка просить.

А хто щиро Миколая слухає і любить,

Того святий Миколай серцем приголубить.

Подай, Боже, нашим дітям у мирі зростати,

Щастя, злагоди й любові у достатку мати.

***

Хай Миколай у вишиванці

Розбудить подарунком вранці

І принесе у твою хату

Добробут, радості багато.

Розбудить приспані надії,

Зернятко щастя хай посіє.

Зігріє гумором, любов'ю,

І принесе Тобі здоров'я!

***

Набита подушка хай буде щастям!

Земної злагоди й тепла!

Здійсниться найсвітліша казка,

Така чудова і ясна!

Вихователь:

Свято Миколая вже прийшло до нас,

Здійснились всі мрії, Миколай у нас,

Здійснились бажання всеї дітвори,

Він приніс малятам дарунки свої.

Любий Миколаю, прошення прийми,

Будемо слухняні, будемо чесні ми.

Будем пам’ятати заповіді всі,

Хочемо ми жити в щасті і добрі.

Хлопчик: Зичимо вам, господине, з цими святами здоров’я і щастя, дай Боже святкувати в радості та в добрім здоров’ї!

Господиня: Запрошую всіх вас покататися на різдвяних саночках.

Діти кожної групи стають колони один за одним («поїздом») і під музику «змійкою» повільно просуваються по залу, в кінці сідають на стільці. Звучить запис пісні.

Господиня: Як гарно дітки зустрічають Миколая, вірші розповідають, співають! Навіть коли надворі лютує негода, ніщо в ці дні не може зіпсувати урочистого й радісного настрою.

ПІСНЯ «НІЧКА-ЧАРІВНИЧКА»

Звучить запис пісні,

Бачиш, перша зіронька горить –

То вже Миколай до нас спішить.

В нього коні білі, наче сніг,

Борода сивенька аж до ніг,

У сріблясті саночки сіда,

І за вітром в'ється борода.

Миколай про діток знає все,

Подарунки кожному несе,

Має для дитячих подушок

Подарунків повно – аж мішок!

Вихователь:

Відчиняйте двері – йде Миколай,

Він благословить весь рідний наш край.

Пропаде руїна, а ненька – Україна

Буде процвітати із краю в край.  (Заходить Миколай)

МИКОЛАЙ:

Коли замерзла річка

І став біленьким гай,

Прийшов я в темну нічку

І звусь я Миколай.

Від хати і до хати

Снігами через лід

Спішив, спішив завзято

Старенький сивий дід.

У шапці-неведимці,

У теплім кожушку,

Приніс усім гостинці

У чарівнім мішку.

Вихователь:

Хто всім бідним помагає?

Хто добра не забуває?

Миколай!

РУХЛИВА ГРА З МИКОЛАЄМ.

МИКОЛАЙ:

Будьте ж, діти, завжди чемні,

Помагайте тим, хто темний,

Тим, хто впав, подайте руку,

Не вважайте то за муку.

Любіть маму, любіть тата,

Діда, бабцю, сестру, брата

І любіть свій рідний край –

Вас полюбить Миколай.

Подарунки приготує,

Всіх вас ними почастує.

Треба лиш не забувать –

Бога й рід свій шанувать. (Роздає пакунки, діти виконують хоровод і покидають залу)