Фестиваль родинної творчості "Від роду до народу"
РОДИННИЙ ФЕСТИВАЛЬ ТВОРЧОСТІ
«Від роду до народу»
Фанфари
Родина, рід…Які слова святі!
Вони потрібні кожному в житті.
Бо всі ми з вами ніжні гілочки ,
На дереві , що вже стоїть віки.
Це дерево-наш славний родовід,
Це батько. Мати, прадід твій і дід…
Пролог
- Кажуть, завтра мене посилають на Землю. Як же я буду там жити, адже я така мала і беззахисна?
- Я подарую тобі ангела, який буде чекати тебе і піклуватися про тебе.
Дитина задумалася, потім сказала знову:
- Тут на Небесах я лише співаю і сміюся, цього достатньо мені для щастя.
Бог відповів:
- Твій ангел співатиме і посміхатиметься для тебе, ти відчуєш його любов і будеш щасливою.
- О! Але як я зрозумію його, адже я не знаю його мови? - Запитала дитина, пильно дивлячись на Бога. - А що мені робити, якщо я захочу звернутися до тебе?
Бог м'яко торкнувся дитячої голівки і сказав:
- Твій ангел складе твої руки разом і навчить тебе молитися.
Потім дитина запитала:
- Я чула, що на Землі є зло. Хто захистить мене?
- Твій ангел захистить тебе, навіть ризикуючи власним життям.
- Мені буде сумно, тому що я не зможу більше бачити тебе ...
- Твій ангел розповість тобі про мене все і покаже шлях, як повернутися до мене.Так що я завжди буду поруч з тобою.
- Боже, скажи ж мені, як звуть мого ангела?
- Його ім'я не має значення. Ти будеш називати його Мама.
Дитина задумалась:
- А вона там що сама буде.
-Ні. Поруч з нею завжди буде той, хто оберігатиме вас обох протягом усього життя.
- І я його теж називатиму МАМА?
- Ні. Вашого ангела зватимуть ТАТОМ.
- Тоді у мене буде два ангели?
- Два. А ім’я йому буде родина.
- А що таке родина?
- Це щирість, це щастя, це безмежна любов.
- Тоді ходімо, ходімо скоріше. Я хочу туди де щастя, де любов, де моя родина.
Пісня «Українська родина» Н. Береговець з дівчатами
Ведуча
Доброго вечора, дорога родино. Саме так мені сьогодні хочеться вас назвати. Ми звикли, що всі у родині зв’язані сімейними узами. Це дійсно так. Але слово «родина» вже давно набуло більш ширшого значення. І у кожного з нас з роками з’являються ті, з ким хочеться підтримувати теплі родинні взаємини, долати разом незгоди. І це не сім’я. Це наші друзі, наші однокласники.
Тому, сьогодні Давайте, хоч би на хвилину,
Забудем клопоти усі,
І об’єднаємось в міцну родину,
На святі радості й краси
2. Запрошуємо вас на слово щире, на бесіду мудру, на свято родинне «Від роду до народу»
Худ. номер Л. Пилипенко «Роде наш красний»
Ведуча. Найбільшим дарунком для людини – є сім'я . Це той оберіг, куди повертаєшся з далекої дороги, те місце, де можна спочити, зігріти душу. Згадую слова Огієнка, що « Сім'я - це домашня церква, на якій стоїть цілий світ. Тут людина робить свої найперші кроки, звідси вона виходить у широкий світ. У сім'ї вона навчається любові і добра, тут вона вчиться шанувати свій рід, свою землю, берегти пам'ять свого роду.
Сімя Омельченків ... Тато Анатолій, мама Тетяна і дві донечки - Діана та Анастасія. Діана є студенткою, навчається на юриста, а Анастасіє ще школярка. У сімї панує повага один до одного, взаємодопомога, гармонія хороших стосунків.
Родинна дуже творча. Мама Тетяна після трудового дня знаходить час для захоплення вишивкою і співом, а дівчатка багато років професійно займалися танцями, мають нагороди міжнародних конкурсів. Тато не тільки працює в українській службі порятунку, а є надійним захисником своєї родини.. Запрошуємо представників родини Омельченків.
Худ. Номер « Ти моя»
Каже слово
Худ. Номер « Сказки сказочки»
Худ. номер. Танець. Діана і Анастасія Омельченки
Ведуча .Дякуємо нашим маленьким артистам і невтомним трудівникам. Найріднішою людиною для кожного з нас є, безумовно, МАМА. Але є та, з кого ми починаємось, хто є найкращим, найлагіднішим, і найкрасивішим, найніжнішим. Звичайно, це наша бабуся, яка має прекрасні спрацьовані руки, що вміють випікати хліб, гладити по голівці, захищати від біди і виконувати надважку роботу. Ангелінка Точона дуже любить свою родину, а особливо бабусю, і зараз вони нам подарують гарну пісню.
Худ. номер А. Точона. Вірш
Худ. номер А. Точона і Г. Точона «Била мене мати»
Ведуча. Є багато різних закликів: бережіть жінок, бережіть мир. А мені сьогодні хочеться на весь світ заявити „бережіть бабусь», бо вони та срібна ниточка, котра зв’язує берег нашого дитинства з берегом дитинства наших батьків і є ангелами охоронцями для своїх онуків.
Родина Зубків добре відома. Тато Олександр має талант до техніки та електроніки, в усі куточки нашої області його запрошують полагодити машину, бо знають, що все буде зроблено надійно. Мама Оксана - директорка будинку культури, керівник аматорського хореографічного колективу «Зоряна», її захоплення не можливо перерахувати: шиє, в’яже, вишиває, танцює, співає…Найбільшим дарунком долі вважають дітей, а їх у сімї троє. Синочок Кирило – школяр, займається музикою, грає на фортепіано, а ще майструє різні види моделей транспорту з цупкого паперу. Гавриїл і Давід відвідують дитячий садочок. Сім'я понад усе любить щось нове, цікаве і захоплююче. Запрошуємо їх до виступу.
Худ. номер Зубок О. «Носики – курносики»
Каже слово
Худ. номер. Вальс. Зубок О. і К.
Ведуча. Родина Кононенків – Ольга та Анатолій. Довгий час після закінчення школи Ольга проживала у Чернігові, і не знала, що її доля, її щастя саме тут. І ось уже 17 років подружжя разом. Анатолій вправляється по господарству, а Ольга серце віддає дітям, працюючи учителем початкових класів. Виховують двох чудових синів,свою гордість, надію і опору Сергія та Івана, які вправно вправляються у танцях, будучи учасниками аматорського хореографічного колективу «Зоряна». У сім'ї панують любов, дружба, взаєморозуміння, а ще – любов до природи і до змістовного відпочинку. Ми чекаємо їх на сцені.
Худ.номер. Кононеко Ольга та Іван
Поздоровлення від мами для Івана
Худ.номер. Н. Береговець «Мій син» . Танець родини Саприкіних
На сцені були родина Саприкіних, мама Надія та син Микола. У сім’ї є ще син Віктор і донька Анастасія. Микола є цьогоріч випускником,збирається покинути родинне вогнище, і ми розділяємо переживання мами. Це був їх випускний вальс
Ведуча.. Родина Лаптій– Катерина та Юрій. Доля закинула Катерину до нашогокраю аж із далекого Запоріжжя. Одного разу приїхала до подруги на гостини і залишилась на все життя. Її найбільше захоплення знають усі, це пісня, щира українська пісня. Тато Юрій береже домашнє вогнище. До речі, мама майже ніколи не була в декретній відпустці, а усі турботи про дітей лягали на плечі тата., а їх у сім’ї троє: син Ілля, обожнює спорт, займається футболом, Ростислав, найперший мамин помічник на городі і по господарству, та маленьке сонечко, донечка Марійка. Ця сім’я є прикладом для багатьох багатодітних родин. Ми запрошуємо їх на сцену
Худ. номер. К. Лаптій і Маша «А сорочка мамина біла, біла»
Каже слова
Худ. номер. К. та Ю. Лаптій
Ведуча. Велика, дружня, щаслива родина Постернаків дуже любить відпочивати на природі. А ще з нетерпінням мама Ірина і троє діток: Ярослав, Анастасія і Ванюша, чекають приїзду тата, який готовий дістати зірку з неба, працюючи в інших містах на заробітках. Тоді сім’я влаштовує справжній великий пікнік. Мама Ірина працює продавчинею, найбільше любить пісню та квіти, вважає, що квіти – це краса, а краса врятує світ від усіх бід. Ми запрошуємо маму і доньку.
Худ. номер. Ірина та Настя Постернак «Малесенькі долоньки»
Ведуча. Ми побачили, як гарно співають наші гості мами з донечками. Та свій талант вони передали і синам. Запрошуємо Іллю, Ростислава Лаптіїв та Ярослава Постернака.
Худ. номер. Гурт «Позитив» «Добрий ранок, Україно»
Ведуча. Сьогодні на свято ми запросили родини ..маленькі держави. У кожній з них своя «конституція», свій «парламент», свій «президент». А любов у всіх одна, хоч долі таки різні. Ці «держави» об’єднує найцінніший скарб – це гарні, талановиті діти, обдаровані члени родини. Та родина, як я вже говорила, це не тільки сім’я, це наші друзі, однокласники, колеги, люди, з якими часом хочеться розділити хвилини радості і горя. І ми запрошуємо на сцену дружню шкільну родину, яку об’єднала любов до театру, до щирого слова.
Слово Л. Пилипенко про виставу
Худ. номер. Шкільний театр «Качині історії»
Слово Л. Пилипенко про романс
Худ. номер. Л. Пилипенко та Н. Береговець «Айстри білі»
Ведуча. Два роки тому народився один з кращих художніх колективів району. Тож настав час розповісти вам про диво. Диво, яке живе поряд з нами, до нього неможливо доторкнутись , але його можна побачити. Воно примушує нас сміятись і плакати. Це диво народжується на сцені – і ім’я йому танець. А творить його танцювальна родина, аматорський хореографічний ансамбль «ЗОРЯНА». . Вітайте. «Яблучко»
Худ. номер «Яблучко» ЗОРЯНА
Ведуча. На перехресті семи доріг, семи вітрів,
Часів минулих, прожитих років
Є місце, що ніколи незабутнє,
Країна, що народжує майбутнє.
Ці слова, звичайно, про школу. У цьому році нашому випуску виповнюється 25 років. І хоч шкільними коридорами особисто я ходжу уже 20 років, та 29 червня ми не будемо учителями, підприємцями, продавчинями, бухгалтерами, нам не буде по 42 роки, нам буде по 17 і ми будемо дітьми. І разом зі своєю однокласницею ми хочемо подарувати пісню своїм однокласникам, нашій класній родині. І до зустрічі…
Худ. номер. Т. Омельченко, Н. Береговець «Подружка»
( Без оголошення) «Українські візерунки» ЗОРЯНА
(Без оголошення) Гурт «Колорит»
Ведуча: Кожен рід – це велике дерево, на якому гілочки швидко ростуть, міцніють, живляться соками великої гілки – родини. Сьогодні наше дерево розквітло. І воно ніколи не всохне, поки ми будемо пам’ятати свою мову і материнську пісню, поки буде панувати добро, взаємоповага і любов. І чим міцнішим буде цей ланцюжок пам’яті, тим міцніше буде наше коріння, тим міцніше стоятиме на своїй землі наш народ, наша Україна.
Флеш моб «Україна»
про публікацію авторської розробки
Додати розробку