Година спілкування "Патріотизм – історії в обличчях і віршах"

Тема: Патріотизм – історії в обличчях і віршах.

Форма заходу: класна година

Мета: формування ціннісних орієнтацій до держави та суспільства, формування рис сучасного патріота української держави, виховувати почуття співучасті та милосердя.

Очікувані результати: сформуваність більш високого рівня громадянського самовизначення й відповідальності; розвиток почуття гордості за приналежність до української нації;

Обладнання: мультимедійний проектор, ілюстрації, вірші.

Хід заходу
І. Організаційний момент
Повідомлення мети виховної години, очікуваних результатів.
ІІ. Мотивація
В дитинстві відкриваєш материк,
котрий назветься потім - Батьківщина.
Л. Костенко
Патріотизм - це одна із якостей людського характеру. Він, подібно до любові, керує людською свідомістю, заставляючи робити великі і малі вчинки в ім'я своєї батьківщини. Патріотизм - величний вияв нескінченної любові до рідного краю. Патріотизм, як і честь виховує великих, сильних людей, які не рахуються з ціною свого життя й здатні пожертвувати ним заради рідної землі. Патріотизм породжує впевненість у собі, волю в перемогу, віру в свою націю, свій народ, він перетворює звичайну людину в безстрашну машину, яка не відчуває страху і болю, йдучи впевнено та безстрашно до своєї мети. Тоді мета патріота стає метою усього народу. Патріот живе в єдності зі своїм народом, він живе своїм народом, адже життя народу стає його життям.
Так, метою нашого заходу є визначити, хто такий патріот, які особистісні якості він має, чим керується в житті.
ІІІ. Основна частина

Ви знаєте, що будь-яка війна – це злочин проти народу, проти життя. І я почну свою розповідь з Великої Вітчизняної війни.

Моє покоління виховувалось на цій події, ми вшановували героїв, учасників тієї героїчної боротьби. Але погодьтеся, що будь-яка трагічна сторінка історії – це в якійсь мірі трагічна сторінка насамперед двох людей…

Перегляд відеоролика із кінофільму «Летять журавлі»

Вчитель коментує це відео.

Звучить вірш Олександра Кочеткова «Балада о прокуренном вагоне».

БАЛЛАДА О ПРОКУРЕННОМ ВАГОНЕ

- Как больно, милая, как странно,
Сроднясь в земле, сплетясь ветвями,-
Как больно, милая, как странно
Раздваиваться под пилой.
Не зарастет на сердце рана,
Прольется чистыми слезами,
Не зарастет на сердце рана -
Прольется пламенной смолой.

- Пока жива, с тобой я буду -
Душа и кровь нераздвоимы,-
Пока жива, с тобой я буду -
Любовь и смерть всегда вдвоем.
Ты понесешь с собой повсюду -
Ты понесешь с собой, любимый,-
Ты понесешь с собой повсюду
Родную землю, милый дом.

- Но если мне укрыться нечем
От жалости неисцелимой,
Но если мне укрыться нечем
От холода и темноты?
- За расставаньем будет встреча,
Не забывай меня, любимый,
За расставаньем будет встреча,
Вернемся оба - я и ты.

- Но если я безвестно кану -
Короткий свет луча дневного,-
Но если я безвестно кану
За звездный пояс, в млечный дым?
- Я за тебя молиться стану,
Чтоб не забыл пути земного,
Я за тебя молиться стану,
Чтоб ты вернулся невредим.

Трясясь в прокуренном вагоне,
Он стал бездомным и смиренным,
Трясясь в прокуренном вагоне,
Он полуплакал, полуспал,
Когда состав на скользком склоне
Вдруг изогнулся страшным креном,
Когда состав на скользком склоне
От рельс колеса оторвал.

Нечеловеческая сила,
В одной давильне всех калеча,
Нечеловеческая сила
Земное сбросила с земли.
И никого не защитила
Вдали обещанная встреча,
И никого не защитила
Рука, зовущая вдали.

С любимыми не расставайтесь!
С любимыми не расставайтесь!
С любимыми не расставайтесь!
Всей кровью прорастайте в них,-
И каждый раз навек прощайтесь!
И каждый раз навек прощайтесь!
И каждый раз навек прощайтесь!
Когда уходите на миг!
1932

Запалення свічі пам’яті загиблим у Великій Вітчизняній війні.

Зараз ми не можемо говорити про патріотизм, не згадуючи героїв Небесної сотні, адже кожен з них представляє свою історію.

До Вашої уваги лише деякі історії цих героїв, уважно послухайте їх і скажіть, що спільного було у їхніх історіях.

Презентація слайдів з портретами героїв.

Вчитель зачитує їхні історії.

Звучить вірш пам’яті Небесної сотні.

НЕБЕСНА СОТНЯ. В ПАМ’ЯТЬ ПРО ЗАГИБЛИХ НА МАЙДАНІ

Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь Твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю. I люблю Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.

Демонстрація відеоролика і пісні присв’яченої героям Майдану.

Відповіді учнів на поставлене запитання.

Запалення свічі пам’яті героям майдану.

Сьогодення нашої країни не можна уявити і без героїв, які зараз боронять нашу країну на сході. Їхні історії, ще пишуться… Хтось із них залишив вагітну дружину, хтось стареньку матусю, хтось діток, а хтось залишив за собою свою Україну…

Звучить вірш Василя Симоненко.

Можливо, знову загримлять гармати,
І танк зімне пшеницю на лану,
І буде плакать і журитись мати,
Коли сини ітимуть на війну.

І хтось востаннє поцілує милу,
І хтось сльозу непрохану змахне,
А може, дехто втратить віру й силу,
Своє життя рятуючи одне.

Але не я... Я квиснути не стану,
Хоч як не буде боляче мені,—
За нашу землю, дорогу й кохану,
Я рад прийнять на себе всі вогні.

За тих дітей, що бігають до школи,
За матерів, змарнілих у труді,
За рідні наші верби довгополі,
За наші дні прекрасні й молоді.

І тут ні сліз, ні відчаю не треба,
І тут не треба страху і ниття —
Живе лиш той, хто не живе для себе,
Хто для других виборює життя.
 

Присвячується загиблому українському солдату

"... На місячній доріжці зустрілись дві душі,
Одна - до Бога пішки, а інша – в грішний світ.
Одна – душа солдата, загиблого в бою,
А інша – немовляти, народжена в Раю.
І так би розминулись… але душа бійця
На іншу обернулась: знайоме щось з лиця.
Сказала: «Гей, малеча, а нумо, хлопче, стій!
А як ім’я, до речі, матусеньки твоїй?»

Душа же немовляти була як чистий сніг:
«Мене чекає мати, аби я вчасно встиг…
Казав Господь, Галина - таке її ім’я,
Ось-ось народить сина, а син її – то я!
Мене на Землю жити господь благословив,
Я маю народитись… ти вже там пожив?» -
Так у бійця спитало майбутнє немовля
(Воно ще знань не мало: що то таке – Земля?)

А той боєць «Галина» повторював ім’я …
Та це ж його дружина чекала немовля.
Сплили перед очима щасливі ті роки:
Як він, ще був хлопчина й просив її руки…
Весілля і навчання, І пристрасті потік…
Він всі її бажання виконував, як міг.
Усе було чудово: вагітність – добрий знак!
І взяв він з жінки слово, що родиться козак!
А потім…сум в родині... в країну зло прийшло.
Галини очі сині зробилися мов скло.
«Не йди – вона просила – Бо смерть гуляє там.,
Скількох вже покосила, та їй тебе – не дам!»
Та він своїй дружині сказав приблизно так:
«Як друзів я покину, який же я козак?
Як гляну в очі сину, що з’явиться в цей рік?
Скажу, що в злу годину я за спідницю втік?»

Поцілував Галину і рушив на війну…
А потім..постріл в спину.. і запах полину….

Згадав боєць те стрімко й до немовля сказав:
«Ти бережи Галинку що краща буде з мам.
Пробач мені, дитино, вас з мамою підвів.
Та буду я невпинно з тобою з перших днів!
Дивитимусь із неба, як швидко ти ростеш,
А все що буде треба в житті ти сам знайдеш.
Обнімемося ж, сину, тобі час йти в життя
А я прикрию спину тобі із небуття»
На місячній доріжці невпинний душ потік:
Одні – до Бога пішки, хтось – в протилежний бік.

Народжуються діти, в воєнний час страшний,
І щоб їх захистити хтось винен йти у бій.
Але допоки в серці в жіночому любов,
Життя не перерветься, відроджуючись знов!

Автор: Людмила Лєгостаєва

Запалення свічі пам’яті загиблим в АТО.

До вашої уваги представлені 7 сходинок, які складають характер українського патріота.
1 сходинка
"П" овага до традицій української держави
В усіх народів світу є повір'я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми й Богом. Він никає світом, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку та пристановища, бо він загублений для свого народу.

2 сходинка
"А" льтруїзм у своїх вчинках
Наступна якість, якою повинен володіти патріот української держави - це альтруїзм. Що це таке?
Альтруїзм (франц. Altuisme, лат. alter - інший) - безкорисливе прагнення до діяльності на благо інших.
3 сходинка
"Т" олерантність
Слово "ТОЛЕРАНТНІСТЬ", розрізане не букви роздається групам, хто швидше збере. Пояснити це поняття.
4 сходинка

"Р" ішучість у вчинках.
5 сходинка
"І" дея
6 сходинка
"О" свіченість в історії держави

7 сходинка
"Т" урбота за майбутнє України
Кожен українець нехай запалить у своїй душі вогник патріота, весь народ понесе його у своїй дорозі. Патріотизм кожного із нас, любов до ближнього і до країни повели б державу вперед.
ІV. Рефлексія.
1. Чи цікаво вам було?
2. Яким повинен бути справжній патріот своєї держави?
3. Чи є ви патріотом, аналізуючи визначенні цінності?
Використанні джерела:
1. Виховуємо громадянина України (Сценарії виховних заходів з історії та правознавства)/ Укладачі: М.Т. Залипецький, В.І. Уруський. - Тернопіль: Астон, 2002 р.
2. Гавриш С.Б. Правознавство: Підручник для 10 класу: Академічний рівень - Генеза, 2010 р.
4. Панчук І. Історія України: довідник школяра. - Тернопіль: Підручники та посібники, 2012 р.