Філворд на тему "Півострови"

ФІЛВОРД «ПІВОСТРОВИ»

Означення понять

КОРЕЯ – півострів у Східній Азії, між Японським і Жовтим морями. Площа  − 150 тис. км², є ялинові та листяні ліси, на Корейському півострові розташовані Північна Корея і Південна Корея. Рельєф гористий. Плоскі і горбисті рівнини займають бл. 25% території. Рівнини займають переважно західні і південні прибережні частини півострова. Річки Корейського півострову, які впадають в Японське море, в основному гірські. Для річок, які впадають у Жовте море, характерна спокійна течія. Клімат Кореї помірний, мусонний, на півдні − субтропічний. Весною і восени бувають тайфуни. Взимку погода холодна і суха, влітку − жарка і дощова.

АЛЯСКА – вузький і довгий півострів на північному заході Північної Аме-рики між Бристольською затокою Берингового моря і Тихим океаном; терито-рія США (штат Аляска). Площа 22 тисячі км². Довжина близько 800 км на пів-денний захід від материка, ширина до 170 км. Закінчується Алеутськими островами. Вздовж Аляски простягається Алеутський хребет, який має вулкани. Лежить у перехідній зоні між арктичним кліматом Берингового моря і теплим кліматом протоки Шеліхова. На північних схилах Алеутського хребта рослин-ність переважно тундрово-лучна, з тварин характерний песець. На південно-східних схилах хвойні ліси, вільхові зарості.

Основне заняття населення − рибальство і полювання на китів, тюленів тощо.

СОМАЛІ – півострів у Східній Африці, вздовж Аравійського моря на південь від Аденської затоки. Найсхідніша точка Африки. За середньовіччя відома як Bilad al Barbar (Земля берберів). Займає площу близько 2 000 000 км ². Складається з піднятих гір,  утворених при формуванні Великої Рифтової долини, тріщина в земній поверхні простяглася від Туреччини до Мозамбіку, що є межею Африканської і Аравійської плити. Низовини півострова посушливі, не зважаючи на близькість до екватору, бо вітри тропічних мусонів лишають вологу західніше в Сахелі і Судані. Температури на узбережжі Червоного моря є однією з найвищих на планеті: середня в липні +41 °C і +32 °C в січні.

ТАЙМИР, Тайми́рський піво́стрів − найпівнічніший півострів Азії, що оми-вається Карським морем і морем Лаптєвих. Площа − 400 тис. км². Висота Таймиру − до 1146 м (гори Бирранга). Рослинність − тундрова, на півдні − лісотундрова. Найбільші річки − Пясіна і Таймира, багато боліт, озер, зокрема озеро Таймир.

ЮКАТАН – півострів у Центральній Америці, що відокремлює Мексиканську затоку від Карибського моря. Площа близько 180 тис. км². Рельєф переважно низовинний; на південному сході гори Мая висотою до 1122 м. Назва перекладається як «ми вас не розуміємо», − так відповіли жителі цього півострова першим європейцям на їхнє запитання: «Як називається ця земля? На території Юкатану існувала мая-тольтекська держава, столицею якої в XI ст. було місто Чичен-Іца, а після його руйнування у XII ст. − Маяпан. Біля півострова протікає Карибська течія. Клімат тропічний і жаркий. На вологому півдні основну частину території займає тропічний ліс, у міру просування на північ клімат стає ще сухішим.

МАЛАККА – півострів на південному сході Азії, південна частина півост-рова Індокитай. Омивається на заході Андаманським морем і Малаккською протокою, на сході − Південнокитайським морем і його Сіамською затокою.

Довжина (з півночі на південь) близько 1 300 км. Площа близько 190 тисяч км².

Осьову зону півострова утворюють низькі і средньовисотні гори, висота до 2190 м (гора Тахан), розчленовані на окремі масиви з пологими куполоподібними вершинами і крутими схилами, в периферійних районах − горбисті рівнини і низовини, часто заболочені. Клімат на півдні − екваторіаль-ний, на півночі − субекваторіальний, мусонний. На рівнинах випадає 1—2 тисячі мм опадів, в горах — до 4 тисяч мм на рік. Температура повітря на рівнинах протягом всього року 25—27 °C. Близько 3/4 території Малакки покрито густими вологими тропічними вічнозеленими лісами з фікусами, діптерокарповими, індійським баньяном, камфорним деревом, гігантським бамбуком, епіфітами. На прибережних низовинах мангрові ліси.

ФЛОРИДА – півострів на південному сході Північної Америки. Площа 115 тисяч км². Зі сходу омивається водами Атлантичного океану, із заходу − водами Мексиканської затоки. Від острова Куба на півдні відділений Флоридською протокою. Поверхня півострова плоска рівнина висотою до 99 м. Клімат океанічний, на півночі півострова субтропічний, тропічний на його півдні. Зима тепла і сонячна, літо вологе. Середня температура січня від +14 °C на півночі, до +20,7 °C на півдні, середня температура липня відповідно від +27 до +28,7 °C. Кількість опадів – 1200-1400 мм на рік. Річки короткі, але багатоводні. Велика кількість озер і боліт. Рослинність на півночі − субтропічна (сосни, магнолії, кар-ликові пальми), на півдні − тропічна (пальми та інше). 

ІНДОСТАН – півострів на півдні Азії. Площа 2 млн км². На заході півострів омивається Аравійським морем, на сході − Бенгальською затокою Індійського океану. Умовна північна межа тягнеться від дельти Інду до дельти Гангу.

Західне узбережжя − вузька алювіальна низовина з бухтами і скелястими мисами, східне − абразивна рівнина з лагунами й пагорбами. Деканське плоскогір'я (середня висота близько 800 м) займає велику частину півострова. Клімат субекваторіальний мусонний. Річна сума опадів в центральній частині півострова близько 700 мм, на навітряних схилах до 3000 мм. Більшість річок перетинають Індостан із заходу на схід у тектонічних долинах, де широкі алювіальні рівнини чергуються з порожистими ущелинами. Живлення річок дощове, режим мусонний з літньо-осінньою повінню. Часті повені. Природна рослинність − вологі тропічні вічнозелені ліси на навітряних схилах Західних Гат, мусонні листопадні (з тика і сала), саванні ліси й савани в центральній частині, мангрові ліси в дельтах. Природні ландшафти на великих просторах сильно змінені. Панує культурна савана — гаї пальм і фруктових дерев посеред ланів. Тваринний світ сильно винищений, збереглися індійські слони, леви, дикі бики, тигри, пантери, багато мавп, плазунів, птахів.

КАМЧАТКА − півострів на Далекому Сході Євразії, між Охотським та Берин-говим морями, належить росії. Площа 370 тис. км², довжина 1200 км. За новими джерелами площа півострова становить 270 тис. км². З'єднується із материком вузьким (до 93 км) перешийком − Парапольським долом. Найбільша ширина (до 440 км) − на широті Кроноцького мису. Рельєф гористий, на заході багниста низовина. Півострів вкритий лісами, на півночі поширена тундра.  Східний берег півострова сильно порізаний, утворює великі затоки та бухти. Уздовж центральної частини півострова пролягають два паралельних хреб-ти − Серединний та Східний, між ними лежить Центральнокамчатська низовина, якою протікає річка Камчатка.

ЛАБРАДОР – півострів у східній Канаді. Розташований між Гудзоновою затокою та Атлантичним океаном. Клімат півострова помірний, з прохолод-ним літом і вологою «океанічною» зимою. Загалом клімат суворий, передовсім через значний вплив холодної Лабрадорської течії. Площа півострова становить 1,4 млн км². Поверхня являє собою плоскогір'я висотою від 400 до 800 м. Величезна кількість озер та річок  із порогами. На півночі та північному схо-ді − тундра, на півдні хвойні ліси (сосна канадська). Названий на честь Жуана Фернандіша Лаврадора, португальського мореплавця, який, як вважається, відкрив ці землі в 1498 році.

ТАЙГОНОС – півострів на північному сході Азії в росії на території Магадан-ської області та Камчатського краю. Знаходиться в північній частині затоки Шеліхова, розділяє Гіжигінську губу на заході і Пенжинську губу на сході. У південній частині півострова розташовані однойменні мис, бухта та річка.

Найвища відмітка півострова − 1483 м. Ландшафт − гірська тундра.

ЮТЛАНДІЯ − півострів на півночі Європи. На заході омивається Північним морем, на півночі − протокою Скагеррак, на сході − протокою Каттегат і Бал-тійським морем. Рельєф півострова плаский, з пагорбами, рівнини і торф'яні болота на заході і більш піднесена, злегка горбиста рівнина на сході. Клімат помірний, морський. Середня температура січня близько 0 °C, липня – +15-16 °C. Опадів 600—800 мм на рік.

Найбільші річки півострова: Гудено (149 км), Айдер (120 км), Сторо (104 км). Численні озера переважно проточні та невеликі за розмірами.

ІНДОКИТАЙ – півострів на південному сході Азії загальною площею близько 2 млн км², омивається із заходу Бенгальською затокою й Андаманським морем Індійського океану, Малаккською протокою, яка належить до Тихого океану, на півдні та сході − Південнокитайським морем і його зато-ками Сіамською і Бакбо (Тонкінською). Береги східної частини Індокитаю не такі розрізані на відміну від західних, де багато заток і прибережних островів. Ландшафти півострова переважно гористі, напрямок хребтів, як правило, меридіональний і субмеридіональний. Гори півострова розділені широкими низинами. Клімат субекваторіальний мусонний, на півострові Малакка екваторіальний. У рівнинній частині півострова середня температура не знижується нижче +20 °C, весною і влітку піднімається до +28-30 °C. У горах температура знижується до +15 °C і нижче. На західних підвітряних схилах гір випадає 2,5-5 тис. мм опадів на рік. У внутрішніх районах півострова місцями за рік випадає менше 1 тис. мм опадів. На східному узбережжі Індокитаю найбільш дощовою порою року є зима, тут за рік випадає до 2 тис. мм опадів. Найбільші річки Індокитаю − Меконг, Іраваді, Салуїн, які інтенсивно використовуються для зрошення. Природна рослинність півострова Індокитай представлена переважно вологими тропічними лісами багатого флористичного складу, які покривають навітряні схили гір. Уздовж заболочених берегів переважа-ють мангрові ліси. Рівнини півострова оброблюються, головна сільськогос-подарська культура − рис. На півострові Малакка вирощують каучуконоси.

КОЛЬСЬКИЙ – півострів лежить на далекому північному заході росії, майже повністю всередині  Північного полярного кола. Омивається водами Барен-цового моря на півночі та Білого моря на сході та південному сході. Площа − близько 100 тис. км². У західній частині знаходиться гірський масив Хі-біни (висота до 1191 м). Північне узбережжя півострова стрімке і високе, тоді як південне − пологе.

КРИМСЬКИЙ – півострів на північному узбережжі Чорного моря, з північного сходу омивається Азовським морем. Розташований на півдні України та охоплює Автономну Республіку Крим, Севастополь і частково південь Херсон-ської області (північ Арабатської стрілки).  Розміри із заходу на схід (між миса-ми Кара-Мрун та Фонар) − 324 км, з півночі на південь (від Перекопського перешийка до мису Сарич) − 207 км. Площа близько 26 860 км². Береги акумулятивні вирівняні. Протяжність берегової лінії понад 1000 км. Найбільші затоки на узбережжі Чорного моря: Каркінітська, Каламітська, Феодосійська. На узбережжі Азовського моря: Сиваш, Казантипська та Арабатська. На сході Криму Керченський півострів, на заході − Тарханкутський півострів. За характером рельєфу поділяється на 2 частини: платформно-рівнинну (70 % території) та складчасто-гірську. На півдні Криму − Кримські гори з найвищою вершиною г. Роман-Кошем − 1545 м. Клімат північної частини помірно конти-нентальний, на Південному березі − субтропічний, середземноморського типу. Середні температури січня від +1 °C на півночі до +4 °C на півдні, липня +24 °C. Опадів від 300-500 мм на рік на півночі до 1000-1200 мм у горах. Гора Ай-Петрі − найвітряніше місце в Україні, вітер зі швидкістю понад 15 м/с тут може дути понад 125 днів на рік (1949 рік). Найбільша  швидкість вітру була зафіксована 1947 року (50 м/с).  Водоспад Учан-Су, з висотою понад 98 м − найвищий водоспад в Україні. У Криму можуть рости цитрусові культури, наприклад, юзу. Територією Криму протікають 257 річок (най-більші − Салгир, Альма). У Криму є понад 50 солоних озер, а серед них: Сасик, Сакське тощо.

КАЛІФОРНІЯ –  довгий та вузький півострів на заході Мексики, що омивається водами Тихого океану на заході й Каліфорнійської затоки на сході. Його довжина становить 1220 км, мінімальна ширина  40 км, а максимальна ширина 240 км. Довжина берегової лінії складає 3280 км, уздовж узбережжя півострова лежить безліч островів. Велику частину півострова займає пустеля Сонора.

Обидва узбережжя вельми відрізняються одне від одного. На західному узбережжі, уздовж якого протікає холодна морська течія з глибин Тихого океану, можна спостерігати китів, що мігрують до тропічних широт і назад. Каліфорнійська затока, що також іменується на честь свого відкривача «Морем Кортеса», більш схожа на Середземне море, оскільки температура води в ньому істотно вища. На півночі затоки в неї впадає річка Колорадо або те, що від неї залишається нижче греблі Гувера.

АРАВІЙСЬКИЙ – найбільший півострів Азії та світу, між Червоним і Ара-війським морем та Перською затокою; площа близько 3 млн км². Частина докембрійської Африканської платформи, відокремлена в третинному періоді від Африки западиною Червоного моря; на сході кристалічні гірські поро-ди докембрію вкриває товстий пласт молодих осадових порід, які містять значні поклади нафти; височинний, на заході брилисті гори висотою до 3760 м; тропічний сухий і дуже сухий клімат; спорадичні опади, до 100 мм на рік; розлогі пустелі: Великий Нефуд, Малий Нефуд і найбільша піщана пустеля на Землі − Руб-ель-Халі; постійні річки відсутні, численні сухі долини (ваді).

БАЛКАНСЬКИЙ – півострів у Південній Європі. З трьох боків оточений моря-ми: Адріатичним, Іонічним, Егейським, Критським, Мармуровим та Чорним. Умовною материковою межею є річка Дунай до гирла річки Сави, потім лінія йде на північ до Трієстської затоки. Площа близько 505 тис. км². Найбіль-ша довжина із заходу на схід близько 1260 км, з півночі на південь − 950 км. Західні береги сильно порізані бухтами і затоками, часто круті й скелясті, східні − як правило. низькі, прямолінійні. Рівнини розташовані на півночі півострова (південні частини Середньодунайської і Нижньодунайської рівнин), в міжгірних пониженнях (Верхньофракійська, Фессалійська низовини та інші), місцями вздовж узбережжя.

Клімат на півночі Балканського півострова і в центральних областях помірний континентальний, з холодною та сніжною зимою і спекотним і сухим літом. Середня температура липня становить +22 °C і середня температура січня −1 °C на рівнині і −5 °C в горах. Клімат на півдні й заході субтропічний середземноморський клімат зі спекотним літом і прохолодною зимою. Опадів на рік 1000-1500 мм (у районі бухти Котор − близько 5000 мм), в східній і південній частині (за винятком високих гір) − менше ніж 1000  мм, місцями менше ніж 500 мм

АПЕННІНСЬКИЙ – півострів у Південній Європі, в Італії; також на півострові розташовані держави Ватикан і Сан-Марино. Площа 149 тис. км², ширина 130-300 км. Вдається в Середземне море на 1100 км. З материком Європи з'єдну-ється Паданською рівниною, відмежованою на півночі Альпами. Омивається із заходу Тірренським морем, з півдня − Іонічним морем, зі сходу – Адріатич-ним морем. Головні річки − Тибр, Арно. У рельєфі переважають молоді складчасті гори (Апенніни) та горбасті передгір'я. Місцями зустрічаються старі масиви (Калабрія) та вулканічні форми (діючий вулкан Везувій, Флегрейські поля). Часті землетруси. Клімат субтропічний середземноморський зі спекотним лі-том і дощовою прохолодною зимою. Рослинність нижніх ділянок − вічнозелені ліси та чагарники (маквіс, гарига), вище − широколисті та хвойні ліси. Є мінеральні джерела. Корисні копалини − ртуть, бокси-ти, пірит, мармури; родовища підземного газу та нафти.

ПІРЕНЕЙСЬКИЙ – або Іберійський півострів, півострів на південному заході Європи. Найбільший у Південній Європі. Площа близько 582 000 км². Сполучається з материком вузькою смугою суші, порізаною за всією шириною пасмами Піренеїв. 60 % території − плоскогір'я Месета, зі сходу обмежене Іберійськими горами. На півдні Андалузькі гори, висота до 3478 м (г. Муласен, найвища вершина Піренейського півострова). Клімат субтропічний, сухий, на узбережжях морський. Головні річки: Дору, Ебро, Тахо, Гвадіа-на, Гвадалківір. Середземноморська рослинність (хащі макі, вічнозелені чагарники), сухі трави, в горах − рештки лісів.

СКАНДИНАВСЬКИЙ – півострів, розміщений у північно-західній частині Європи, є найбільшим у Європі. Має 1850 км довжини та приблизно 370-805 км ширини. Скандинавські гори є кордоном між Норвегією і Швецією. Півострів омиває декілька водойм, а саме: Балтійське море (у тому числі Ботнічна затока) на сході, Північне море (в тому числі протоки Каттегат, Скагеррак і Ересунн) на заході та південному заході, Норвезьке море на заході, Баренцове море на півночі. Найвища точка Гальгепігген (територія Норвегії) має висоту 2469 м. У Скандинавських горах розташований найбільший льодовик материкової Європи, Йостедалсбрин. Приблизно чверть півострова лежить на північ від полярного кола, найпівнічнішою точкою є мис Нордкин. Клімат півострова варіює від субарктичного до помірного морського на півдні і південному заході.

На півострові багато озер, більшість з яких має льодовикове походження. Найбільшими озерами півострова є: Венерн (5650 км²), Веттерн (1900 км²), Меларен (1140 км²). Річок також багато. Річки, що беруть початок на західних схилах гір, повноводні, але мають незначну довжину. Річки, що починаються на східних схилах гір, значно довші.

ПІВОСТРОВИ

КОРЕЯ     АЛЯСКА     СОМАЛІ

ТАЙМИР     ЮКАТАН     МАЛАККА

ФЛОРИДА    ІНДОСТАН    КАМЧАТКА

ЛАБРАДОР    ТАЙГОНОС     ЮТЛАНДІЯ

ІНДОКИТАЙ    КОЛЬСЬКИЙ    КРИМСЬКИЙ

КАЛІФОРНІЯ    АРАВІЙСЬКИЙ   БАЛКАНСЬКИЙ

АПЕННІНСЬКИЙ                         ПІРЕНЕЙСЬКИЙ

СКАНДИНАВСЬКИЙ