Філворд "Розвиток знань про Землю"

ФІЛВОРД «РОЗВИТОК ЗНАНЬ ПРО ЗЕМЛЮ»

Означення понять

КУК, Джеймс – видатний англійський мореплавець, здійснив три навколосвітні експедиції, під час яких вдруге відкрив східне узбережжя Австралії, досліджував Нову Зеландію. Шукав Південний материк, вперше в історії мореплавства перетнув Південне Полярне коло, відкрив багато островів у південних широтах океанів, але до Антарктиди не дібрався. Намагався пройти з Тихого океану в Атлантичний вздовж берегів Північної Америки, відкрив нові землі в північних широтах Тихого океану. 1779 року загинув на Гавайських островах.

ДІАШ, Бартоломеу – португальський капітан, котрий обігнув Африку з півдня, відкривши мис Бур, що згодом королем Португалії, сподіваючись на швидке відкриття морського шляху до Індії, був перейменований на мис Доброї Надії.

ПІРІ, Роберт – американський морський офіцер, якому в 1909  році вдалося досягти точки Північного полюса.

ПОЛО, Марко – венеціанський купець, мандрівник, який подорожував країнами Сходу (Китай, Індія, Бірма). Саме від нього в Європі вперше дізналися про паперові гроші, кам’яне вугілля, азійські прянощі. Написана за його оповідями «Книга про розмаїття світу» − одна з першоджерел знань європейців про країни Азії.

ДРЕЙК, Френсіс – англійський пірат, який після першої навколосвітньої подорожі Ф. Магеллана, відкрив у 1578 році найширшу в світі протоку (1120 км), що відокремлює Південну Америку від Антарктиди.

КУСТО, Жак-Ів – французький натураліст, океанолог, письменник. Все своє життя присвятив вивченню океанічних глибин. Винайшов скафандр з аквалангом, проводив підводні археологічні дослідження, фотографування морського дна, створив товариство з охорони морського середовища.

СКОТТ, Роберт – капітан, керівник Британського центру наукових досліджень в Антарктиді 1901-1904 рр. 17 січня 1912 року досяг Південного полюса. Через великий холод і виснаження всі учасники експедиції загинули. Пошуковий загін знайшов тіла загиблих лише в листопаді 1912 року.

БЕРИНГ, Вітус – мореплавець, морський офіцер. Керував Першою та Другою Камчатським експедиціями. Досліджував Камчатку, відкрив ряд Алеутських острові. 1728р. повторно відкрив протоку між Чукотським півостровом і Аляскою, досяг узбережжя Північної Америки. Помер 19 грудня 1741 року під час експедиції на одному з Командорських островів, де його й поховано.

КОЛУМБ, Христофор – мореплавець, котрий  прагнув дістатися Індії, рухаючись на захід через Атлантичний океан. 12 жовтня 1492р. експедиція досягла Багамських островів неподалік від берегів Америки. Відкриті землі Колумб вважав Індією, а місцевих жителів – індіанцями. Навіть після трьох чергових експедицій він так і не зрозумів, що відкрив нову частину світу.

ТАСМАН, Абел – голландський мореплавець, співвітчизник Віллєма Янца (Янсзона). 1642р. відкрив величезний острів, названий пізніше на його честь – Тасманія. Досліджуючи острови Нової Зеландії, північне та західне узбережжя Австралії, дійшов висновку, що всі землі, відкриті до нього, є частиною єдиного материка – Австралія.

ВІКІНГИ – скандинавомовні племена, що в середньовіччі заселяли прибережну, а також континентальну частину Скандинавії та Балтійського моря. Відкрили та заселили Ісландію, досягли берегів Гренландії та Північної Америки, заходили до Волги та Каспію, по Дніпру проходили в Чорне море і добиралися до Константинополя. Склали оповідання про міста та князів Київської Русі.

ГЕРОДОТ – давньогрецький історик. Відвідав південні землі сучасної України. У праці «Скіфія» описав Причорномор’я. Увів поняття «історична географія».

АМУНДСЕН, Руаль – норвезький дослідник, першовідкривач Південного полюса (16 грудня 1911 року).

ВЕСПУЧЧІ, Америго – освічений флорентієць, який жив в Іспанії. У 1502-1504 рр. досліджував східне узбережжя Північної Америки. У звітах про подорожі він називав відкриту землю материком, адже вважав, що вона не належить до Азії. 1507 року німецький картограф Мартін Вальдземюллер запропонував назвати нову землю Америкою на честь Америго Веспуччі. Згодом ця назва поширилася на два материки – Північну та Південну Америку.

ГЕРЕНЧУК, Каленик – український учений, географ, професор. Вивчав рельєф України та проблеми охорони природи.

МАГЕЛЛАН, Фернан – португальський мореплавець. Здійснив першу навколосвітню подорож, знайшовши протоку в невідомий океан, довів, що більшу частину Земля займає Світовий океан, а Земля має форму кулі.

ПТОЛЕМЕЙ – давньогрецький географ, математик, картограф, астроном. Систематизував усі відомі на той час географічні знання, обґрунтував геоцентричну систему розвитку Всесвіту. Створив «Посібник з географії», склав 26 карт окремих ділянок земної поверхні, одну зведену карту світу. Вперше розробив та застосував умовні географічні проекції (просту конічну і псевдоконічну). Обчислив координати 8000 пунктів.

ГЕОГРАФІЯ – в перекладі з грецької мови «землеопис» («гео» - земля, «графо» - пишу), наука про Землю, її природу, населення та його господарську діяльність, про взаємодію людей і природи. Уперше термін застосував давньогрецький учений Ератосфен. Сучасній науці відомо майже 15 тис. напрямів пізнання, серед них понад 80 – географічних. Сучасна географія – це система наук, у якій виокремлюють фізичну, економічну та соціальну географію.

ГУМБОЛЬТД, Александр – німецький природознавець, географ, мандрівник. Досліджував природу Європи, Центральної та Південної Америки, Уралу, Сибіру. Вперше надав географії статусу теоретичної дисципліни. Свої спостереження в Америці описав в 30-томному звіті «Подорож до рівноденних областей Нового Світу». Найавторитетнішою науковою працею того часу стала праця «Космос. Досвід фізичного опису світу».

ЕРАТОСФЕН – давньогрецький географ, астроном, геодезист, філолог, філософ. Уперше наближено визначив розміри Землі, величину дуги меридіана, близьку до визначеної в наш час. Увів у науку термін «географія», «широта і довгота». Географічні відомості узагальнив у праці «Географія» (три книжки), від якої до нас дійшли лише уривки. Склав карту світу, використавши географічну сітку.

АСТРОЛЯБІЯ – кутовимірювальний прилад, яким до ХУІІІ ст. користувалися для визначення широти і довготи в астрономії і навігації.

КРУЗЕНШТЕРН, Іван – уроженець Естонії

ЛИСЯНСЬКИЙ, Юрій – наш земляк з м. Ніжина

 Учасники першої російської навколосвітньої експедиції 1803-1806рр. Мета: налагодження торговельних зв’язків між російськими портами Балтійського моря та російською колонією на західному узбережжі Північної Америки. Під час плавання проведено численні дослідження у Світовому океані, складені нові карти, описано господарство та побут жителів островів у Тихому океані.

ЛІВІНГСТОН, Давід – шотландський дослідник Південної Африки. Перетнув пустелю Калахарі з півночі на південь, відкрив озеро Нгамі, водоспад Вікторія. Поклав початок дослідженню озер Ньяса і Танганьїка. Спростував твердження про витік Нілу з озера Танганьїка. Перший охарактеризував особливості рельєфу Південної Африки.

РУДНИЦЬКИЙ, Степан – український географ, академік АН України. Працював у вузах Львова, Кам’янця-Подільського, Відня, Праги, Харкова. В Харкові організував Український НДІ географії та картографії, був його першим керівником. Підготував і видав шкільні підручники з географії. Автор наукових праць з фізичної та економічної географії України, багатьох настінних карт України та карт півкуль українською мовою. Репресований 1933 року.

«РОЗВИТОК ЗНАНЬ ПРО ЗЕМЛЮ»

КУК        ДІАШ       ПІРІ     ПОЛО

ДРЕЙК       КУСТО   СКОТТ    БЕРІНГ

КОЛУМБ       ТАСМАН  ВІКІНГИ    ГЕРОДОТ

АМУНДСЕН        ВЕСПУЧЧІ           МАГЕЛЛАН

ГЕРЕНЧУК   ПТОЛЕМЕЙ           ЕРАТОСФЕН

ГЕОГРАФІЯ   ГУМБОЛЬДТ           АСТРОЛЯБІЯ

ЛИСЯНСЬКИЙ   ЛІВІНГСТОН           РУДНИЦЬКИЙ

КРУЗЕНШТЕРН