«ФІНАНСОВО ГРАМОТНА ОСОБИСТІСТЬ – ЗАПОРУКА СИЛЬНОЇ НЕЗАЛЕЖНОЇ ЛЮДИНИ»

Про матеріал

Навчально-дослідницький та пізнавальний

проект

«Фінансово грамотна особистість – запорука сильної незалежної людини»

Кірка Сергій Вікторович – класний керівник 5-Б класу Новоселицької гімназії м. Новоселиця

ТИП ПРОЕКТУ:

Навчальний;

Дослідницький;

Творчий;

Пізнавальний;

Інформаційний;

Пошуковий;

Груповий,

Перегляд файлу

 

Новоселицька гімназія

Загальношкільний проект з виховної роботи

«Крок до зірок»

 

 

«Фінансово грамотна особистість – запорука сильної незалежної людини»

 

 

 

 

Проект учнів 5-Б класу

Класний керівник:

Кірка С.В.

 

 

м. Новоселиця, 2016 р.

Навчально-дослідницький та пізнавальний

проект

«Фінансово грамотна особистість – запорука сильної незалежної людини»

Кірка Сергій Вікторович – класний керівник 5-Б класу Новоселицької гімназії м. Новоселиця

Тип проекту:

  • Навчальний;
  • Дослідницький;
  • Творчий;
  • Пізнавальний;
  • Інформаційний;
  • Пошуковий;
  • Груповий,

Терміни виконання

середньо-тривалий (вересень – грудень 2016/2017 н.р.)

Мета та завдання проекту:

Важливим завданням школи є поєднання економічного виховання з розумовим, фізичним, естетичним, моральним, трудовим вихованням. Саме тому економічна культура особистості означає гармонійне поєднання у ній фізичних, розумових, організаторських здібностей, високого рівня освіти і кваліфікації, потреби у вільній, творчій праці, поліпшення її умов, зростання матеріальних і духовних потреб. Проблема економічної культури особистості пов'язана з усвідомленням її провідною продуктивною силою суспільства, тому під час роботи над проектом перед нами були поставлені такі завдання:

— ознайомитись із законами економіки, шляхами підвищення її ефективності;

— формувати здатності до економічного мислення, вміння оволодівати новими методами і прийомами збору та подачі інформації;

— виховання почуття і рис ефективного господаря;

— розвивати свідоме осмислення матеріальних потреб, умінь розпоряджатися грошима.

Актуальність:

Особлива актуальність економічного виховання визначається тим, що кожна людина стикається з проблемами економіки і в своїй професійній діяльності, і в особистому житті. Школяр як майбутній працівник має оволодіти такими економічними навичками: планування і організації своєї праці; виконання професійних обов'язків, трудових завдань згідно зі встановленими економічними та іншими нормативами; оцінки результатів своєї праці за відповідними критеріями; пошуку шляхів підвищення ефективності своєї праці; вдосконалення виробництва в галузі своєї професійної діяльності.

У 5 класі доцільно почати формування первинних уявлень про родинну економіку:

  • доходи і витрати сім'ї, джерела доходів (заробітна плата, стипендія, дотації);
  • про роль родини в суспільстві, економічні зв'язки родини з іншими суб'єктами економіки тощо.

У 5 класі - вивчати економічні умови міста, регіону, в якому живе дитина. З цією метою учнів слід ознайомити з економічними потребами міста (школи, лікарні тощо), з діяльністю таких ланок виробництва, як завод, фабрика, ферма, а також з потрібними регіону професіями.

Діти засвоюють елементи національної економіки, знайомляться з функціями держави, деяких ринкових інститутів (банків, страхових компаній тощо);

Форми роботи над проектом:

  • Екскурсія;
  • Комбіновані виховні справи;
  • Групові;
  • Індивідуальні;
  • Практичні;
  • Бесіди;
  • Міні конференції;

Етапи проекту:

Мотиваційний: визначити актуальності проекту, оголошення загального задуму творчого проекту;

Пошуковий: збір матеріалів та інформації пов’язаної з темою проекту;

Підготовчий: визначення та обговорення теми проекту, мети та завдань проекту, складання плану роботи, розподіл обов’язків, узгодження діяльності об’єднаних групи дітей;

Інформаційний: підбір матеріалів, коректування діяльності учнів, допомога вчителів: (математики, основ споживчих знань української літератури), зустріч з представниками сфери економіки;

Практичний:  урок фінансової грамотності від представника «ПриватБанк», екскурсії, проведення виховних справ, публікації у ЗМІ, фотоматеріали розробки збірки казок на економічну тематику; 

Оцінювання: оцінка діяльності груп, оцінювання власної діяльності над проектом;

 

Шляхи реалізації:

  • Пошук інформації за темою проекту;
  • Збір інформації про історію створення української гривні;
  • Збір статистичних даних для споживчого кошика;
  • Написання казок на економічну тематику або ж мораллю, яка виховує фінансове мислення;
  • Анкетування; 
  • Конкур малюнків
  • Оформлення презентації до проекту;

Очікувані результати:

  • Навчаться систематизувати знайдені матеріали до проекту;
  • Підготувати звітній виступ об’єднаних груп;
  • Навчаться елементам фінансової грамотності;
  • Складуть збірку казок економічного характеру;

Проект спрямований на виховання учнів в нових економічних умовах суспільства. Він дає змогу ознайомити учнів з світом економіки та надає учням перше уявлення про економічні терміни і визначення, які зустрічаються у повсякденному житті.

Підчас роботи над проектом, діти отримають не тільки базові економічні знання з предмету «Основи споживчих знань», а й навчаться приймати раціональні фінансові рішення.

План роботи над проектом:

з/п

Зміст роботи

Термін

Відповідальні

  1.  

Ознайомлення з темою та завданнями

05.09. – 07.09.

2016 р.

 

Кл. керівник

  1.  

Об’єднатись в групи та призначення керівників

07.09.2016 р.

Кл.керівник

  1.  

Провести виховні справи

вересень – грудень 2016 р.

Кл.керівник,

асистент кл.кер., кер. об’єднаних груп

  1.  

Урок фінансової грамотності від представника «ПриватБанку» м. Новоселиця

за домовленістю з представником банку

 

Кл. кер., представник банку

  1.  

Відвідати відділення «ПриватБанку»

м. Новоселиця

за домовленістю з представником банку

Кл. кер., представник банку

  1.  

Звітній виступ об’єднаних груп:

Група «ФІНАНСИСТИ»

Група «АНАЛІТИКИ»

Група «КАЗКОВА ЕКОНОМІКА»

 

21.12.2016 р. 22.12.2016 р. 23.12.2016 р.

Кер. об’єднаних груп

  1.  

Оформити  та упорядкувати збірку казок економічного характеру «Казкова економіка»

 

14.12.2016 р.

Учні об’єднаної групи «Казкова економіка»,

кл. кер.

  1.  

Оформити презентацію до проекту

13.12.2016 р.

Кер. об’єднаних груп, кл. кер.

  1.  

Висвітлювання в ЗМІ роботи над проектом

протягом

І семестру

Кер. об’єднаних груп, кл. кер.

  1.  

Оформити та упорядкувати проект

26.12.2016 р.

Кер. об’єднаних груп, кл. кер.

 

Об'єднання у групи

Група№1 «ФІНАНСИСТИ»

Проблемне питання групи: «Історія розвитку та еволюції української гривні»

Завдання групи:

  1. Зібрати історичну інформацію розвитку та еволюції української гривні;
  2. Зробити статистичний аналіз грошової реформи в Україні.
  3. Оформити та впорядкувати зібрану інформацію.
  4. Звітній виступ по зробленій роботі.

Склад групи:

  1. Жиза Євген - керівник групи   6. Топало Олександр
  2. Божик Володимир   7. Собко Денис
  3. Шуманська Дарія   8. Падурару Дмитро
  4. Грубницька Юлія
  5. Дуда Марія

Результати роботи групи

Зі слів автора перших грошових купюр сучасної України Василя Лопати, в квітні 1991 року відомих художників УРСР запросили для участі в розробці ескізів нової української валюти. До складу колективу з розробки ескізів увійшли народний художник України О. Данченко, заслужені діячі мистецтв України В. Перевальський, заслужені художники України В. Юрчишин, С. Якутович і сам В. Лопата.

Робота по створенню грошових купюр проходила під егідою комісії Верховної ради України з питань економічних реформ та управління народним господарством, а також комісії з питань культури та духовного відродження. У цій роботі взяли участь народні депутати Україна Лесь Танюк, Павло Мовчан, Дмитро Павличко, Володимир Яворівський, Іван Заєць та ін.

Ескізи грошової купюри розглядала Президія Верховної ради під головуванням Леоніда Кравчука, який затвердив ескізи, підготовлені В. Лопатою.

Статистичні дані

 

 

 

 

 

Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла Закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових білетів», яким було запроваджено нову грошову одиницю - гривню, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця. 30 березня 1918 року було ухвалено Закон «Про випуск на 100 млн знаків Держскарбниці».

Протягом 1918 року в Берліні було видруковано грошові знаки 2 гривень. Ескіз купюри, оздобленої досить простим геометричним орнаментом, виконав Василь Кричевський, про що говорять дві літери на лицьовій частині банкноти - ВК. Банкнота надрукована на жовтуватому папері, розміром 118 мм х 70 мм.

На банкноті на зворотному боці присутній текст: «Державні кредитові білєти Української Народньої Республіки забезпечується всім державним майном Республіки. Державні кредитові білєти Української Народньої Республіки ходять нарівні з золотою монетою. За фальшування державних кредитових білєтів виновних карається позбавленням прав і тюрмою.»

Статистичні дані

 

 

 

 

 

 

 

Напередодні евакуації з Києва у лютому 1919 року, міністр фінансів Борис Мартос наказав вивезти з міста всі запаси грошей, що зберігалися в Державному банку, літографічні камені та інші матеріали, які використовувалися для друку грошей. Після короткочасного перебування у Вінниці, де через брак відповідної технічної бази не вдалося налагодити виготовлення грошей, Міністерство фінансів УНР переїхало до Кам'янця-Подільського, а Експедицію Заготівлі Державних Паперів було відправлено до Тернополя, а згодом — до Станіславова (нині Івано-Франківськ). Цей крок був зумовлений заходами безпеки і наявністю у цих містах належної друкарської бази. У Станіславові новий керівник Експедиції Микола Данильченко налагодив виготовлення розмінних знаків Державної скарбниці УНР номінальною вартістю 5 гривень. При виготовленні проекту було використано елементи малюнків Григорія Золотова, Антона Середи та Георгія Нарбута. Вони друкувалися чорною фарбою на якісному папері сірого кольору з водяними знаками. Основна кількість купюр цієї емісії використовувалася населенням Галичини.

Статистичні дані

 

 

 

Статистичні дані

Статистичні дані

 

 

 

Статистичні дані

 

 

Статистичні дані

Статистичні дані

Художник Василь Лопата на початку 1990-х років пропонував зобразити на купюрі номіналом 500 гривень короля Данила Галицького.

Статистичні дані

Серед комплексу заходів щодо оздоровлення і впорядкування грошового обороту особливе місце займають грошові реформи. Вони являють собою повну чи часткову перебудову грошової системи, яку проводить держава з метою оздоровлення грошей, чи поліпшення механізму регулювання грошового обороту стосовно нових соціально-економічних умов, чи одне і друге водночас.

Грошові реформи, що проводилися в різні часи в багатьох країнах, значно відрізнялися своїми цілями, глибиною реформування існуючих грошових систем, методами стабілізації валют, підготовчими заходами тощо, їх можна класифікувати за кількома ознаками.

За глибиною реформаційних заходів можна виділити структурні або повні грошові реформи та реформи часткового типу.

Чим би не викликалася необхідність проведення грошової реформи, найголовнішою її метою завжди є стабілізація грошового обороту. Для досягнення цієї мети недостатньо прийняти ті чи інші законодавчі акти, а необхідно підготувати відповідні економічні передумови. Без цього гроші і після реформи можуть знецінюватися. Тому успішне проведення грошової реформи вимагає відповідної підготовки: нагромадження золотовалютних і матеріальних резервів, припинення чи значне зменшення темпів зростання грошової маси, оздоровлення державних фінансів, поліпшення структури суспільного виробництва, збалансування ринку тощо.

Висновок групи№1 «ФІНАНСИСТИ»

Ми перед собою ставили за мету ознайомитись та донести до інших історію розвитку та еволюції української гривні.  Для чого проводять грошові реформи і що це таке?

Тож можемо зробити висновок, що не тільки дізнались історію еволюції української гривні а ще й маємо розуміння, що таке грошова реформа.

 

Група№2 «АНАЛІТИКИ»

Проблемне питання групи: «Як я вмію заощаджувати?»

Завдання:

  1. Оцінити цінову політику магазинів м. Новоселиця;
  2. На власному прикладі довести як можна заощаджувати;
  3. Упорядкувати пам’ятку «3 кроки заможного майбутнього»;
  4. Розробити стратегію економії грошей;
  5. Звітній виступ по проробленій роботі групи;

Склад групи:

  1. Миглей Олена - керівник групи  7. Макарець Андрій
  2. Бельчу Василь
  3. Полішевський Андрій
  4. Єфтеній Тетяна
  5. Сланіна Іван-Георгій
  6. Юрнюк Богдана   

Результати роботи групи

Кожен рано чи пізно зустрічався із проблемою браку грошей. Навіть якщо є стипендія, підробіток і допомога батьків. Що робити, якщо хочеться здійснити мрію, але немає коштів? Заощаджувати. Як це робити – ділимося таємницями.

Пропонуємо три рівні заощадження. Якщо поступово переходити з одного на інший, то режим економії не здасться таким болючим. То що, вперед?

Як я вмію заощаджувати

Я Миглей Олена учениця 5 класу пропоную вашій увазі свій варіант заощадження.

 Макарони фірми "Тая" вага 500 г. - ціна 16,50грн.

Макарони фірми "Колосок" 500 г - ціна 15,00 грн

Я обираю макарони фірми «Колосок» тому що в співвідношенні з наведених мною вище макаронних  виробів ціна відрізняється але не якість.

Олія   соняшникова рафінована  фірми « Чумак» 1л.-ціна 36,39 грн

Олія соняшникова рафінована. фірми «Стожар» 1л -ціна 34,50 грн

Я обираю олію соняшникову рафіновану фірми «Стожар» тому що в співвідношенні з наведених мною вище олійних продуктів ціна відрізняється але не якість.

Хліб пшеничний фірми « Мамин хліб» 850г.- ціна 8.00 грн

Хліб пшеничний фірми « Цар хліб» 850г.- ціна 8.25. г

Я обираю хліб фірми « Мамин хліб» тому що в співвідношенні з наведених мною вище  хлібних виробів ціна відрізняється але не якість.

Рис  круглий фірми « Хатинка»1кг. – ціна 24.30. грн

Рис круглий фірми «Хуторок»1 кг.- ціна 28.41. грн.

Я обираю рис фірми « Хатинка» тому що в співвідношенні з наведених мною вище  хлібних виробів ціна відрізняється але не якість.

Гречка  фірми «Хуторок»1кг. –ціна 31.00 грн

Гречка фірми « Хатинка»1 кг.- ціна 29.80.грн

Я обираю гречку фірми« Хатинка» тому що в співвідношенні з наведених мною вище  хлібних виробів ціна відрізняється але не якість. Фото в додатках. (Додаток А)

Людина має бути фінансово грамотною для того щоб вміти заощаджувати. Навіщо переплачувати за прокручений бренд, коли можна купувати продукти інших марок такої ж якості за меншу ціну.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Я Єфтеній Тетяна учениця 5 класу пропоную вашій увазі свій варіант заощадження.

Я вмію заощаджувати.

Як я ставлюся до грошей? Позитивно. Гроші зараз є практично у кожного школяра. В основному, це гроші, які батьки виділяють на харчування та дрібні витрати, пов’язані з навчальним процесом. Я зрозумів, що правильно розпоряджаючись ними, можна отримати певну незалежність, до якої прагнуть багато дітей мого віку. Наприклад, відкладаючи гроші, не витрачені за день, я можу  не просити у батьків грошей на прогулянки, в кіно з друзями і на інші особисті потреби. Цим я допомагаю батькам, не обтяжуючи їх своїми витратами.

Одного разу мама дуже здивувалася, коли на 8 березня я подарувала їй дорогий букет красивих квітів і дізнавшись, звідки я взяла гроші, зраділа. Я була щаслива, що змогла здивувати і порадувати мамі у це свято. Адже ніщо не приносить такого задоволення батькам, як радість за власних дітей. Нещодавно я задумалась над тим, що  гроші є ще й етапом підготовки до дорослого життя.

У школі на уроках основ споживчих знань я зрозуміла, що в дорослому житті вміння розпоряджатися грошима відіграє дуже важливу роль. І я тішуся з того, що вже зараз вмію дбайливо поводитися з грошима.

Мої друзі скаржаться, що батьки не дають їм достатньо грошей, не купують дорогі речі. А самі часто витрачають наявні у них гроші на речі, без яких запросто можна обійтися. Давньогрецький філософ Демокріт сказав одного фразу: «Розумний той, хто не сумує за тим, чого він не має, але радіє тому, що має». З друзями ми часто розмірковуємо на тему грошей, речей, покупок. І я завжди закликаю друзів дбайливіше ставитися до наявних у них грошей. Я роблю це тому, що самі ми цих грошей ще не заробляємо і, витрачаючи їх даремно, висловлюємо невдячність до праці батьків. Але зате, витрачаючи розумно, вкладаємо у власне майбутнє. Фото в додатках.

(Додаток Б)

Чи вмієте ви заощаджувати? В процесі роботи над завданнями нашої групи кожен учень мав своє. Нашим завданням було про аналізувавши цінову політику магазинів м. Новоселиця. Для прикладу нами було обрано кілька певних груп товарів:

Продукти харчування: - (Ковбасні вироби, молочні продукти, хлібобулочні вироби );

Побутова хімія: (Миючі засоби та засоби особистої гігієни );

Для реалізації нашого завдання було обрано 5 магазина нашого міста:

  1. Маркет «ПЛАЗА»
  2. «КОПІЙОЧКА»
  3. Маркет «КЛАСІК»
  4. Маркет «COOP»
  5. Маркет «КАПРИЗ»

Я, Полішевський Андрій вивчав цінову різницю ковбасних  виробів в магазинах міста. У кожному магазині різна ціна на асортимент продуктів даної групи одного і того ж виробника. До прикладу я вибрав:

  • Сосиски «Шкільні»:

Маркет «ПЛАЗА» - ціна 56,35/кг;

Маркет «КЛАСІК» - ціна 54,00/кг;

Маркет «COOP» - ціна 53,10/кг;

  • Ковбаса «Відварена»:

Маркет «ПЛАЗА» - ціна 34,35/кг;

Маркет «КЛАСІК» - ціна 31,65,10/кг;

Маркет «COOP» - ціна 29,80/кг;

  • Ковбаса  «Копчена»:

Маркет «ПЛАЗА» - ціна 145,10/кг;

Маркет «КЛАСІК» - ціна 138,98/кг;

Маркет «COOP» - ціна 135,23/кг;

Фото в додатках. (Додаток В)

Я, Бельчек Василь вивчав цінову різницю молочних продуктів  в магазинах міста. У кожному магазині різна ціна на асортимент продуктів даної групи одного і того ж виробника . До прикладу я вибрав:

  • Молоко 900 г  «Простоквашено»:

Маркет «ПЛАЗА» - ціна 17,35;

Маркет «КЛАСІК» - ціна 17,00;

Маркет «COOP» - ціна 16,10;

  • Молоко 900 г «Селянське»:

Маркет «ПЛАЗА» - ціна 19,35;

Маркет «КЛАСІК» - ціна 18,10;

Маркет «COOP» - ціна 16,80;

  • Сметана  500 г«Простоквашено»:

Маркет «ПЛАЗА» - ціна 25,10;

Маркет «КЛАСІК» - ціна 28,98;

Маркет «COOP» - ціна 24,23;

  • Сметана 500 г «Селянська»:

Маркет «ПЛАЗА» - ціна 26,35;

Маркет «КЛАСІК» - ціна 24,00;

Маркет «COOP» - ціна 23,10;

  • Кефір  «Простоквашено»:

Маркет «ПЛАЗА» - ціна 24,35;

Маркет «КЛАСІК» - ціна 21,65;

Маркет «COOP» - ціна 19,80;

  • Кефір 500 г «селянський»:

Маркет «ПЛАЗА» - ціна 26,10;

Маркет «КЛАСІК» - ціна 28,98;

Маркет «COOP» - ціна 25,23;

Фото в додатках. (Додаток Г)

Я, Сланіна Іван-Георгій вивчав цінову різницю хлібобулочних продуктів  в магазинах міста. У кожному магазині різна ціна на асортимент продуктів даної групи одного і того ж виробника . До прикладу я вибрав:

  • Хліб  «ЦарХліб»:

Маркет «ПЛАЗА» - ціна 7,10 грн.;

Маркет «КЛАСІК» - ціна 7,10 грн.;

Маркет «COOP» - ціна 6,55 грн.;

  • Хліб «МаминХліб»:

Маркет «ПЛАЗА» - ціна 6,85 грн.;

Маркет «КЛАСІК» - ціна 7,25 грн.;

Маркет «COOP» - ціна 6,80 грн.;

Фото в додатках. (Додаток Д)

Я, Юрнюк Богдана вивчала цінову різницю миючих засобів у магазинах міста. У кожному магазині різна ціна на асортимент продуктів даної групи одного і того ж виробника . До прикладу я вибрала:

  • Миючий засіб для посуду 1 л «FAIRY»:

Маркет «ПЛАЗА» - ціна 58,99грн.;

Маркет «КЛАСІК» - ціна 57,10 грн.;

Маркет «COOP» - ціна 60,55 грн.;

Маркет «КАПРИЗ» - ціна 63,25 грн.;

«КОПІЙОЧКА» - ціна 60,05 грн.;

  • Миючий засіб для посуду 1 л  «GALLA»:

Маркет «ПЛАЗА» - ціна 36,85 грн.;

Маркет «КЛАСІК» - ціна 37,25 грн.;

Маркет «COOP» - ціна 36,80 грн.;

Маркет «КАПРИЗ» - ціна 40,55 грн.;

«КОПІЙОЧКА» - ціна 30,55 грн.;

Фото в додатках. (Додаток Е)

Я, Макарець Андрій вивчав цінову різницю миючих засобів у магазинах міста. У кожному магазині різна ціна на асортимент продуктів даної групи одного і того ж виробника . До прикладу я вибрав:

Маркет «ПЛАЗА» - ціна 79,25 грн.;

Маркет «КЛАСІК» - ціна 87,10 грн.;

Маркет «COOP» - ціна 79,25 грн.;

Маркет «КАПРИЗ» - ціна 90,99грн.;

«КОПІЙОЧКА» - ціна 77,05 грн.;

  • Зубна паста 100 мл «Colgate»:

Маркет «ПЛАЗА» - ціна 96,85 грн.;

Маркет «КЛАСІК» - ціна 97,25 грн.;

Маркет «COOP» - ціна 96,80 грн.;

Маркет «КАПРИЗ» - ціна 99,55 грн.;

«КОПІЙОЧКА» - ціна 90,55 грн.;

  • Зубна паста 100 мл «Aquafresh»:

Маркет «ПЛАЗА» - ціна 121,45 грн.;

Маркет «КЛАСІК» - ціна 118,55 грн.;

Маркет «COOP» - ціна 120,80 грн.;

Маркет «КАПРИЗ» - ціна 123,55 грн.;

«КОПІЙОЧКА» - ціна 118 грн.;

Фото в додатках. (Додаток Є)

Висновок групи№2 «АНАЛІТИКИ»

Проаналізувавши всі запропоновані варіанти учнями нашої групи, можемо зробити висновок. Всі варіанти заощадження можна використовувати у повсякденному житті.

Ми перед собою ставили за мету оцінити цінову політику магазинів м.Новоселиця, яку ми висвітли в діаграмах, на власному прикладі довели, як можна заощаджувати при покупці різних груп товарів за допомогою при аналітичних спостережень, упорядкували пам’ятку «3 кроки заможного майбутнього», розробити стратегію економії грошей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Група№3 «КАЗКОВА ЕКОНОМІКА»

Проблемне питання групи: «Хочу бути фінансово грамотним».

Завдання:

  1. Написання казок, які несуть економічну мораль, та фінансову грамотність.
  2. Оформлення та упорядкування Збірки казок учнів 5-Б класу «Казкова економіка».
  3. Читання казок на звітному захисті роботи групи.

Склад групи:

  1. Єсипчук Олександра - керівник групи
  2. Вакарчук Іванна
  3. Запаранюк Анастасія
  4. Ротар Анастасія
  5. Цвинда Максим
  6. Сіма Валентин
  7. Перерва Михайло
  8. Рабер Єлизавета
  9. Довгей Денис
  10. Макавей Артем

Результати роботи групи

Збірка казок учнів

5-Б класу

«Казкова економіка»

(Додаток И)

 

 

 

 

 

з/п

П.І.Б.

Актуаль-ність

Грамот-

ність

Креатив-

ність

Оцінка

 

1

Бельчук Василь

3

3

1

7

2

Божик Володимир

3

3

6

12

3

Вакарчук Іванна

3

2

2

7

4

Гиза Євгеній

3

3

6

12

5

Грубницька Юлія

3

3

1

7

6

Довгей Денис

3

3

1

7

7

Дуда Марія

3

3

6

12

8

Єфтеній Тетяна

3

3

4

10

9

Запаранюк Анастасія

3

3

1

7

10

Маковей Артем

3

3

1

7

11

Єсипчук Олександра

5

4

3

12

12

Миглей Олена

5

4

3

12

13

Макарець Андрій

3

3

1

7

14

Падурару Дмитро

3

3

1

7

15

Перерва Михайло

3

3

1

7

16

Полішевський Андрій

3

3

1

7

17

Рабер Єлизавета

3

3

5

11

18

Ротар Анастасія

3

3

4

10

19

Сіма Валентин

3

3

1

7

20

Сланіна Іван

3

3

1

7

21

Собко Денис

3

3

1

7

22

Топало Олександр

3

3

6

12

23

Цвинда Максим

3

3

6

12

24

Шуманська Дарія

3

3

6

12

25

Юрнюк Богдана

3

3

5

11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

 

 

 

 

 

Додаток Б

 

 

 

 

 

 

 

Додаток В 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Г

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Додаток Д

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Е

 

 

 

Додаток Є

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(Додаток Ж )

Пам’ятка

«3 рівня заможного майбутнього»

 

Крок 1

 

 

 

 

 

1. Записуй усі витрати. Заведи собі для цього спеціальний зошит або використовуй власний телефон. От тільки роби записи детально і точно, а не «морозиво – 10, проїзд – 20, не знаю куди поділося ще 50». Чітко облікуй витрати. За кілька днів ти здивуєшся, як багато грошей було витрачено дарма.

2. Клади дріб’язок у скарбничку. Часто у магазинах нам решту дають копійками, які ми розсуваємо по кишенях і згодом забуваємо про них. Тому вироби корисну звичку – одразу після приходу додому висипай усі копійки у скарбничку. Ось побачиш – зовсім скоро там назбирається значна сума.

3. Розраховуйся готівкою. Часто ми використовуємо банківські картки (карта юніора), що, безумовно, дуже зручно. Але проблема у тому, що цей шматок пластику ми не сприймаємо як гроші. Тому можемо собі дозволити з картки витратити значно більшу суму, ніж би витратили «живих» купюр. Тому перед покупками завжди знімай готівку.

4. Роби списки. Що треба купити? Що закінчилося? Чітко усе формулюй і записуй на листку чи у своєму гаджеті. І саме з таким списком ходи за покупками, не відхиляйся від нього.

 

 

 

Крок 2

 

 

 

 

1. Купуй продукти, коли ситий. Обов’язково поїж перед походом у магазин чи просто прогулянкою. Адже коли ти голодний, то можеш накупувати удвічі більше, а усього з’їсти згодом не подужаєш. Як результат – гроші викинуто на вітер.

2. Купуй проїзні квитки. Це дуже вигідно і допоможе суттєво зекономити кошти. Якщо ти щодня користуєшся якимось видом громадського транспорту, то тобі точно потрібен проїзний. Студенти можуть придбати пільгові картки.

3. Не бери і не давай у борг. Навчися жити лише на ту суму, яку заробляєш. Плануй витрати. Якщо хочеш купити щось велике, то почекай і заощадь власні кошти. Коли хтось просить у борг, то навчися казати «Ні», бо це дуже вдарить по твоєму плану.

 

 

 

 

 

Крок 3

 

 

 

1. Відмовся від шкідливих звичок. А окрім них – ще й від надмірного споживання солодощів. Яблуко коштує дешевше, ніж шоколадний батончик, та є набагато кориснішим. І організму користь, і гаманцю.

2. Переглянь свій тарифний план. Скільки грошей на місяць з’їдають послуги зв’язку? Чи ти контролюєш, на що ідуть гроші з твого телефона? Якщо ні, то якнайшвидше бери мобільні витрати під свій контроль. Дуже часто мобільні оператори оновлюють тарифні плани без попередження. Логіка проста: «Навіщо, якщо вони сумлінно платять за старими тарифами?»

3. Спробуй систему «50+20+30». Лише на перший погляд це виглядає страшно, насправді усе дуже легко. За цією системою ти розподілятимеш свої надходження на три категорії.

50 % – це необхідні витрати: проїзд, харчування, послуги зв’язку, усілякі дрібниці;

20 % – це ті кошти, які ти відкладатимеш, тобто власне заощадження;

30 % – так звані «гнучкі витрати», тобто гроші, які ти можеш витрачати на бажані речі, котрі не є необхідними. Наприклад, це можуть бути походи у кіно, кафе, подорожі.

Таке правило добре тим, що його легко освоїти, ти зможеш ефективно керувати своїми фінансами.

4. Придивися до системи «чотирьох конвертів». Теж дуже популярна методика розподілу коштів. Як її освоїти? Отже, підрахуй свій місячний бюджет. Від надходжень відніми 10 % – це твої щомісячні заощадження. Додатково підрахуй і відніми необхідні витрати, про які ми вже згадували (проїзд, харчування тощо).

Залишок суми розподіли на 4 конверти – вони символізують 4 тижні місяця. Фактично, кошти вартувало б поділити на 4.3, адже у місяці трохи більше, ніж 4 тижня. А далі можеш витрачати ці кошти так, як завгодно. Лише слідкуй, щоб їх вистачило на увесь місяць. Якщо вдасться навіть дещо залишити після прожитих семи днів, то можеш або відкласти їх як заощадження, або додати у конверт наступного тижня.

Та у всяких ретельно продуманих фінансових планах та бюджетах бувають непередбачені витрати – свята, дні народження близьких та друзів. Не варто перетворюватися у скнару, щоб лише не вийти за межі свого бюджету. Адже наші близькі важливіші за гроші, чи не так?

 

 

 

 

 

 

(Додаток З)

 

 

Стратегія економії грошей

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чи вмієте ви економити? Не поспішайте відмовлятися! Навіть якщо навички ощадливості вам поки не знайомі, ми допоможемо вам їх в собі розвинути.

Неважливо, скільки ви заробляєте. Важливо, чи вмієте зберігати гроші. Джерело добробуту – ощадливість.

Багато хто говорить: «Я не вмію економити!». Це помилка. Економити й заощаджувати може кожен. Головне – захотіти і озброїтися декількома стратегіями. Якими? Дізнайтеся з цього огляду.

КОНТРОЛЬ НАД ЕМОЦІЯМИ

Психологічний стан людини сильно позначається на її ставленні до грошей. Безконтрольні емоції нерідко призводять до ірраціональних витрат.

Наприклад, багато хто бачить у грошах універсальний антидепресант. Мене всі дістали – піду куплю чергову непотрібну дурницю. На думку психологів, така поведінка – це спроба довести кривдникам свою перевагу («Я краще, тому що можу дозволити собі це, а вони ні»). До чого це призводить? Вірно, до викиду грошей на вітер.

Тому одна з стратегій, яка допоможе вам істотно економити, – контроль над прихованими емоційними факторами, що з’їдають гроші.

ВІДМОВА ВІД НЕПОТРІБНОГО

Загляньте в свій щотижневий список покупок. Чи все в ньому вам життєво необхідно? Мова не йде про відмову від покупки м’яса (бо дорого) або від покупки нової праски (можна походити і в непрасованому).

Економія повинна бути розумною. Мова йде про речі, які вам дійсно не потрібні, але, піддавшись рекламним прийомам, ви раз за разом витрачаєте на них гроші. Наприклад, чи можна доглядати за волоссям без чудодійного бальзаму-ополіскувача? Насправді речей, на які не варто витрачатися, безліч. Виключіть їх зі свого списку покупок, і ви побачите, скільки вільних грошей у вас з’явиться.

РІЗНИЦЯ МІЖ ЦІНОЮ І ЦІННІСТЮ

Уоррен Баффетт – відомий підприємець, найбільший інвестор у світі, один з найбагатших людей на планеті. Його стан оцінюється в 66 мільярдів доларів. При цьому Баффетт неймовірно економний.

Давним-давно Бен Грем сказав про те, що ціна – це те, що ти платиш, а цінність – те, що ти отримуєш. Неважливо, говоримо ми про шкарпетки або про акції, я люблю купувати тоді, коли ціна максимально низька.

Але економія ефективна лише тоді, коли розумієш різницю між ціною і цінністю. «Урвати задешево» – не означає заощадити. Заощадити – значить купити цінну річ за максимально низькою для неї ціною.

СІМЕЙНА ОЩАДЛИВІСТЬ

Чому більшості сімей не вдається відкладати гроші? Здавалося б, відповідь очевидна. Комунальні послуги, транспорт, їжа, предмети побуту – далеко не всі статті витрат сім’ї. А ще розваги і різні незаплановані витрати (типу раптового запрошення на день народження). Але найчастіше причина не в тому, що збирати ні з чого, а в тому, що подружжя не вміють економити.

Економія в сім’ї починається з планування спільного бюджету. Необхідно знати, скільки грошей і на що ви витрачаєте. Наступний момент – господарське ставлення до побуту. Якщо чоловік може сам полагодити кран, навіщо платити сантехніку? Важливо також оплачувати рахунки вчасно і кооперуватися з друзями для спільної вигоди. Варіантів економії грошей у сім’ї насправді безліч. Тільки користуйтеся!

РОЗУМНИЙ ШОПІНГ

На оплаті товарів і послуг можна істотно заощадити, якщо здійснювати покупки ощадливо. Наприклад, не варто гнатися за брендами. По-перше, гучне ім’я і високий цінник не завжди свідчать про якість. По-друге, не розрекламовані аналоги часто нічим не гірше.

Крім того, варто ретельно стежити за витратами, якщо розраховуєшся банківською картою. З нематеріальними цифрами простіше розлучатися, ніж з реальними паперовими грошима – доведено психологами.  Є й інші закони розумного шопінгу, про які варто знати, якщо хочете навчитися економити.

 

 

 

 

 

 

 

Новоселицька гімназія

 

 

 

 

Новоселиця, 2016 р.

 

 

Автор: Єсипчук Олександра, 5-Б клас.

Описание: дівчинка.pngЖила-була дівчинка, яку звали Олеся. Їй було 9 років.

Описание: у магазині.jpgВона була гарненька, мила і цікава дівчинка, але вона зовсім не вміла витрачати гроші. Олеся навіть незначну суму, яку давала їй мама на хліб та різні продукти, витрачала на іграшки і солодощі.

 І через це у неї нерідко виникали сварки з батьками.

Описание: обіда.jpgОдного дня, після чергової сварки  з мамою, Олесі приснився сон, що вона витратила всі гроші на іграшки. В неї не залишилося ні копійки на хліб. Дівчинка ходила по місту голодна і шукала свій дім і свою маму.

Коли   вона прокинулася, то була вся в сльозах. Дівчинка побігла до мами і сказала, що вона дуже хоче знати як не витрачати гроші «на вітер», як бути економною.

Описание: загублена.jpgМама заспокоїла свою донечку і розповіла Олесі, що є такий вислів «фінансова грамотність». Означає він те, що має знати кожна мала і доросла людина, це правильне поводження з грошима. Що не завжди є можливість купувати те, що хочеться, а в першу чергу гроші витрачаються на найбільш необхідні речі. Досить часто потрібно відкладати частину грошей, щоб купити якусь одну річ.

Описание: дівчинка і гроші.jpgОлеся дуже уважно слухала маму. Старалася запам’ятати все, про що так цікаво розповідала їй мама і більше ніколи не витрачати гроші на непотрібні речі.

 

 

 

 

 

              Автор:Запаранюк Анастасія, 5-Б клас.

У королівстві «Фінансів» жила була маленька дівчинка, яку звали Монетка. Був у неї розумний песик Грошик. Вона була дуже допитлива і постійно питала у Грошика: що таке монети, валюта, копійки, фінансова криза та багато іншого. Грошик, звичайно, відповідав, але завжди казав, що їй потрібно гратися як усі дітки із ляльками, із іграшками, а не з грошима і копійками. Монетка  завжди вигадувала якісь цікаві ігри, що пов’язані з фінансами, такі як – магазин, коли вона щось продавала, а Грошик був у неї покупцем та інші. Монетка казала йому, що дуже цікаво дізнатися про фінанси і взагалі я хочу бути фінансово-грамотною дівчинкою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

              Автор:Сіма Валентин, 5-Б клас.

Був собі бідний Іван і був багатий жид. Іван все піде до жида, позичить грошей, а потому відробляє. Кілко жид скаже, тілко він і робить. Але подумав собі Іван: «Агій, та я вже такий старий, і жид мене обманює. Я би пішов трохи до школи та навчився би хоть рахунків». І зібрався й пішов дідо до школи. Приходить Іван. Питають його:

— Що є? А він каже:

— Та я хочу ходити до школи.

— Вже пізно вам.

І він вернувся додому.

Другої днини іде Іван знов. Уже пораніше. Приходить і каже:

— Я прийшов до школи. Кажуть йому вчителі:

— Вже пізно, Іване, до школи.

Вертається Іван та й думає: «Агій, та коли ж я маю научатися?»

Встав він уночи, ще темно, і йде до школи третій раз. Іде, коли дивиться, щось на дорозі чорніє. Він копнув ногою, а то скринька. Забрав він ту скриньку і вернувся додому. Подивився в скриньку, а там гроші.

Іван дуже втішився, уже не йде до жида боргувати. Ходить собі в місто купувати, що треба. Але здибався йому жид та й каже:

— Чуєш, Іване? Чому ти не приходиш до мене? Я тобі все позичав, ти мені робив. З тебе добрий робітник.

А він каже:

— Та я найшов гроші. Мені вже не треба в тебе позичати.

— А де ти найшов гроші?

— Та на дорозі в чорній скриньці.

— То були мої гроші.

— А я відки знаю, що то твої гроші?

Подає жид Івана на суд. Приходить у суд і говорить:

— Іван найшов мої гроші. Я загубило, а він найшов. Питають Івана:

— Ти найшов гроші?

— Найшов.

— А коли ти найшов їх?

— Та як ходив до школи.

— Е, — каже суддя, — то було, жиде, давно, то не твої гроші були. То ще, може, тебе й на світі не було. Видиш, Іван від тебе старший.

І суд більше ту справу не розбирав. Жид програв.             

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор: Перерва Михайло, 5-Б клас.

Був багач, мав одного сина. І так сина викутав, так його виростив, що син не знав ніякої біди. Каже чоловік:

— Жінко, треба посилати хлопця на роботу, бо він нічого не буде розуміти, як оженимо його. І післав його дєдя на роботу. А хлопець нікуди на роботу не пішов. Жінка крадьки годувала його тиждень, аби він не робив.

Приходить син у суботу «з роботи», а мама дає йому тихо червінець. Подав він того червінця татови, а тато йому каже:

— Клади ватру.

А він питається в тата:

— Нащо?

— Клади, бо мені треба.

Син наклав ватру, а тато каже:

— Мечи цей червінець у ватру.

І хлопець кинув той червінець у ватру.

— Не ти його, синку, заробив, бо якби ти заробив, ти би в ватру не кинув.

На другий тиждень посилає його тато знов на роботу. Поробив хлопець тиждень, приходить з роботи і приносить червінець, що заробив його. Тато каже:

— Клади ватру. А він проситься:

— Татку, я не кладу ватру, бо я його заробив. Подивіться на мої руки.

А тато таки примусив його накласти ватру. І каже:

— Мечи червінець у ватру.

Тоді він кинувся татови на шию і зачав проситися:

— Татку, най я не мечу його в ватру, я тяжко на него робив. І тато сказав:

— Я бачу, що ти його заробив.

І не кинув хлопець червінця у ватру.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор: Ротар Анастасія, 5-Б клас.

Засперечалися якось багатій і бідняк про те, що краще: гроші чи розум. Багатій каже:
— Ось ти, приміром, бідний, мов горобець у лісі. Що ж, допоміг тобі розум?
— А дурному й гроші не поможуть! — відповідає бідняк.
— Ба ні! Гроші — всьому голова, вони в будь-якій біді зарадять.
— Без розуму гроші нічого не варті,— стоїть на своєму бідняк.— А розум і без грошей може стати людині в пригоді.
— Дурниці верзеш! — гнівно каже багатій.— Давай поб’ємось об заклад. Якщо твій розум виявиться сильнішим за мої гроші, я плачу тобі тисячу рупій. А якщо мої гроші виявляться могутнішими за твій розум, ти станеш моїм рабом. Згода?
— Згода,— відповідає бідняк.

І вони вирішили піти до раджі, щоб той розсудив, на чиєму боці правда.
Прийшли до раджі, розповіли про суперечку. А той правитель був жорстокий, злий. Не минало дня, щоб він не карав на смерть когось із своїх підданих. І того дня за його наказом уже скарали трьох нещасних.
Побачивши багатія й бідняка, раджа хотів був покликати ката, але передумав. Він пригадав батьківський заповіт: «Ніколи не вбивай за один день більше трьох підданих, а то скоро нікому буде доглядати твоїх слонів, пасти твою худобу, обробляти твій бавовник і жати твій рис».
Отож раджа й не зважився порушити батьківського заповіту і придумав таку хитрість. Дав багатієві й бідняку скріпленого сімома печатками листа і сказав:
— Передасте́ цього листа володареві сусіднього царства. Коли повернетесь, дістанете від мене нагороду.

Прийшли багатій і бідняк у сусіднє царство, віддали володареві листа і ждуть, що той скаже.
Володар розкрив листа й почав голосно читати:
— «О могутній і шановний сусіде-володарю! Якщо не бажаєш собі зла, скарай цих двох чоловіків!»
Багатій, як почув це, враз упав володареві в ноги:
— Змилуйся, о великий і всемогутній! Візьми всі мої гроші, тільки не забирай у мене життя!
— У мене й своїх грошей досить,— відказує володар.— Гей, охоронці! Відведіть цих двох нечестивців до в’язниці! Завтра кат зітне їм голови!
Охоронці схопили обох. Багатій заходився просити:
— Відпустіть мене, я заплачу! Кожному дам по тисячі рупій!
Та охоронці не відпускають — бояться, щоб володар не наказав і їм усім постинати голови.
— Без голови,— каже старший охоронець,— і гроші не потрібні!
На другий день зібралися придворні, вийшов володар. Ось і кат з’явився з мечем. Тільки-но бідняк його побачив, як гучно й весело засміявся.
— Ти що — з глузду з’їхав? — зчудувався володар.— Чого ти смієшся?
— Вислухай мене, о могутній,— каже бідняк,— і ти зрозумієш, чого я сміюся. Тиждень тому в палац нашого раджі прийшов мудрий віщун. Побачивши нас двох, він сказав раджі: «Поки в твоїх володіннях житимуть ці два чоловіки, на твою землю падатиме лихо за лихом — чума, голод, зливи, засуха. Спробуй позбутися цих двох. Але пам’ятай: якщо їх уб’єш ти, то всі лиха — і чума, й голод, і засуха — прийдуть у твої володіння воднораз. Нехай їх скарає інший володар, і тоді всі лиха впадуть на його голову…»
Почувши таке, володар розлютився.
— Ага! То ваш раджа замислив наслати на моє царство смерть! — закричав він.— Вертайтеся назад до того підлого пса й скажіть: через три дні я виступаю проти нього війною! Мої хоробрі вояки візьмуть вашого раджу в полон, а я накажу запрягти його в плуг і орати ним землю!
Багатій і бідняк вклонилися й мерщій подалися додому. По дорозі бідняк каже:
— Тепер ти бачиш, що розум сильніший за гроші? Якби не я, не носив би ти вже голови. Віддавай мені тисячу рупій!
Але скупий і хитрий багатій відповів:
— Прийдемо додому, а там побачимо.
Шкода було йому грошей, і надумав він звести бідняка з білого світу. От прийшли вони до свого раджі та й кажуть:
— Сусідній володар послав нас сказати, що йде на тебе війною. Через три дні його вояки топтатимуть наші землі!
Злякався раджа, питає:
— За віщо ж мій сусід на мене так розгнівався?
А багатій і каже:
— Це все оцей злидень наробив.
І розповів усе, як було.
Раджа як тупне ногою, як крикне:
— Обом голови з плечей! Гей, де мій кат?!
Багатій і цього разу впав навколішки:
— О всемогутній! Змилуйся наді мною — всі свої гроші віддам, усе золото!
А раджа кричить катові:
— Рубай їм голови! Це через них сусідній володар іде на мене війною!
Кат ширше розставляє ноги, вже й меч заносить. Тут бідняк як зарегоче! Сміється, спинитись не може, аж сльози на очах виступили.
Кат розгубився, не знає, що робити.
— Ти що — з глузду з’їхав? — питає раджа.— Чого ти смієшся?
— Та я подумав про те, як після моєї смерті сусідній володар запряже тебе в плуг і оратиме тобою землю. Бо ти ж не знаєш, що тільки я можу зупинити вороже військо. Виходить, ти сам бажаєш собі лиха. От я й сміюся.
— Гаразд,— каже раджа.— Скарати я тебе встигну. Але знай: якщо не спиниш ворожого війська, тебе чекає ще страшніша смерть!
Тоді бідняк попросив, щоб йому дали коня. Він, мовляв, виїде назустріч ворожому війську.
Раджа наказав привести коня.
Сів бідняк верхи й помчав назустріч воякам сусіднього володаря.
На кордоні побачив він вороже військо. Попереду їхав сам володар. Прискакав бідняк до нього та й каже:
— Поки я живий, жоден твій вояк не топтатиме наші землі. Спочатку тобі доведеться вбити мене. Але дорого ти заплатиш за мою смерть!
Володар подумав: «Якщо я вб’ю його, збудуться слова того віщуна, і на мої землі впадуть чума, голод і засуха!..»
— Ні,— мовив уголос володар,— хай тебе вбиває твій раджа! А я собі не ворог!
І повернув своє військо назад. Прискакав бідняк до раджі та й каже:
— Я свою обіцянку виконав. Вояки-чужинці не топтатимуть наш край.
Задоволений раджа наказав виплатити біднякові з казни тисячу рупій. Бідняк узяв гроші, а тоді підійшов до багатія:
— Ти програв, плати мені й ти!
Мусив і багатій відрахувати тисячу рупій.
Узяв бідняк на плечі мішок із грішми та й мовить на прощання багатієві:
— Тепер бачиш: дурневі й гроші не поможуть, а розумний і без грошей зарадить собі в біді!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор: Довгей Денис, 5-Б клас.

Копав якось один бідний чоловік край дороги канаву. І не знаю, як те сталося, тільки йшов кудись тією дорогою сам король та й спитав того чоловіка:
 – Скажи-но мені, голубе, а скільки ти береш у день за свою тяжку працю?
 – Ой найясніший пане, беру я три гроші.
 Здивувався король і спитав його, як він може прожити на три гроші.
 – Ой ласкавий пане, якось би воно на них жилося. Та я з тих трьох грошів один повертаю, другий позичаю, а з третього вже сам живу.
 Король думав-думав, що то воно означає, аж голова йому обертом ішла, та все ніяк не втямить, що воно й до чого. От він і признався, що не знає, як йому те розуміти.
 – Та що ж, найясніший пане, – каже бідний чоловік, – так воно й є! Годую я старого й немічного батька, отож йому й повертаю, бо він мене годував. Годую і малого сина – йому позичаю, щоб він мені повертав, коли постарію. А на третій гріш сам мушу жити.
 – Ну, добре, коли так, – зрадів король. – Бачиш, голубе, є в мене дванадцятеро радників, і що більше я їм плачу, то більш вони бідкаються, що ні з чого жити. Тепер загадаю я їм оцю загадку, що від тебе почув. Та як прийдуть до тебе питати, не відгадуй їм, аж поки не побачиш образу мого.
 Сказав так король, подарував біднякові жменю дукатів та й пішов до замку.
 От прийшов і зараз звелів покликати до себе тих дванадцятьох радників та й каже їм:
 – Ви не можете прожити на королівську платню. А є в нашій країні такий чоловік, що заробляє в день три гроші, і то один гріш повертає, другий позичає, а на третій сам живе – і живе чесно. Тепер, як ви такі мудрі, скажіть мені, як це розуміти. Бо коли за три дні не скажете, звелю вас усіх повиганяти з королівства, щоб мені дурно хліба не їли.
 Потягли додому славні радники, похнюпивши носи, та й сіли радитись: як би то могло бути? Кожен хотів бути наймудрішим, але жоден не міг дорівнятись розумом простому чоловікові. Минув день, минув і другий. На третій день уранці мали вони з’явитися до короля, а самі нічогісінько не відгадали. Аж ось хтось ім шепнув, де можна знайти того чоловіка, що їх у тій скруті порятує. От знайшли вони його й усі мерщій припхалися до нього. Та як узялися коло нього – і просьбами, і грозьбами, щоб тільки він сказав, як-то воно виходить з тими трьома грошами. Та він не злякався анітрохи. Розповів їм про королівський наказ, мовляв, хіба що коли б вони йому показали королівський образ, то, може б, у них щось і змололось.
 – Як же ми, грішні люди, тобі королівський образ покажемо? – забідкались ті. – Адже король нас не послухає, і до тебе не прийде, і ти до нього не підеш. Ні, таки скажи нам усе, й край.
 – Та як ви самі цього не знаєте, то з чужого борошна хліба не напечете.
 Вдались вони тоді до останнього: наобіцяли йому золоті гори, наносили йому стільки грошей, що вже мав за що жити й без королівської ласки, – аби тільки розповів. А він – ані слова. Тільки вже як насміявся з них досхочу, що мудрі такі пани, та не дадуть собі ради, тоді витягнув з кишені один з тих дукатів, що йому подарував король, та й каже:
 – Ну от бачите, тут королівський образ, король мені сам подарував. То нічого мені боятися, я королівського наказу не порушив. І коли захочу, то й скажу вам, – та й відгадав їм ту загадку.
 Зраділи радники та й пішли розмовляти з королем, коли бідний чоловік їм свого розуму позичив. Але й король зараз-таки побачив, що до чого, бо звелів покликати до себе того чоловіка та й питає:
 – А скажи мені, як це ти, чесний чоловік, та порушив мій королівський наказ?
 – Не порушив я, найясніший королю, бо мовчав, як камінь, аж поки побачив ваш образ. Він і зараз при мені, ви самі мені його подарували, – та и вийняв дукат з королівським образом і розповів усю пригоду з тими радниками, як вони упрошували и пригрожували, як обдарували його і як він з них сміявся.
 - Ну, – сказав на те король, – коли в тебе більше розуму, ніж у моїх дванадцятьох радників, не будеш ти вже копати канави, а будеш у моєму дворі поживати и коло мене в раді засідати. А ви? – обернувся до своїх радників. – Чи вам не соромно? Що тепер з вами робити? Тепер я вам не тільки не додам платні, а ще й виверну з того, що отримуєте.
 З того часу не просили вони більше в короля підняти їм платню.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор: Рабер Єлизавета, 5-Б клас.

Жили собі чоловік і жінка. Мали купу дітей, а землі — два кроки перед порогом. Бідняк ходив до Пруту рибу ловити. Як зловить, то дітиська повечеряють, а як ні — води нап'ються й полягають спати. Отак і жили.
Одного разу сидів чоловік на березі річки. Коли раптом чує: дорогою йдуть двоє й сперечаються.
— Ліпше мати щастя, ніж готові гроші,— говорить один.— Коли є щастя, то не треба й розуму. Дурнем будь, а щастя май — і люди носитимуть тебе на руках.
— Е-е, мелеш дурниці! — не погоджується другий.— Щастя не понюхаєш, не помацаєш. Готові гроші — то вже діло! Маєш гроші — то маєш і щастя.
Тут уздріли бідняка на березі Пруту.
— Гов, не сварімся, а ліпше спитаймо отого рибалку.Най він нас розсудить.
Підійшли до бідняка.
— Скажи, чоловіче, що ліпше мати: щастя чи готові гроші?
Бідняк відповів:
— Не знаю, в мене щастя — як на жабі волосся, а грошей — як риби в дірявому відрі.
Незнайомці про щось шваркотіли, потім один із них сказав:
— На тобі грошей, роби з ними, що хочеш. Через рік ми прийдемо до тебе, тоді нам даси відповідь.

Взяв бідняк гроші, змотав вудку, схопив відро і побіг додому. Купив дітям хліба і до хліба, а решту грошей хотів десь сховати. Довго шукав такого місця, та не міг знайти, бо в хаті ніде нічого не було. Нарешті натрапив на. солом'яний кошик, в якому колись квочка висиджувала курчат. Засунув гроші під солому.
Взяв вудочку і пішов на рибу.
А в той час приїхав у село міняйло.
— Давай катрання, давай! — горлає щосили:—Міняю на свистала, дзеркальця і шпильки. Давай катрання!
Діти обступили свою матір:
— Виміняйте свистало...
Так насілися, що мамі шкода стало дітей. Взяла вона кошика і віддала за свистало.
Повернувся додому бідняк. Глипнув, а кошика нема.
— Де кошик, жінко?
— Я проміняла за свистало.
Чоловік спочатку гадав, що здуріє, потім спам'ятався:
— У кошику була купа грошей. Видно, що то були дурні гроші: як прийшли, так і пішли.
Через рік незнайомі стали на порозі.
— Ну, що зробив з грішми?
— Купив-им дітям буханець хліба й миску бриндзі, а решту сховав у кошик під солому. Жінка віддала кошик разом з грішми міняйлові за свистало.
Незнайомі висварилися і знову поклали перед ним купу грошей.
— Тепер будь розумнішим! Ми прийдемо через рік.
Щоб не мати шкоди, бідняк зашив гроші в капелюх. Поклав його на голову й подався на ярмарок корову купувати. А коли проходив лісом, звіявся страшний вітер. Зірвав капелюха і шпурнув хтозна-куди. Шукав його чоловік, але не знайшов. Ніби нечиста сила вхопила й понесла.
Повернувся бідняк без капелюха і з порожніми руками. Минув рік. Ті двоє — знову на порозі.
— Ану кажи, що ти зробив з грішми?
Бідняк відповів:
— Гроші — полова, пішли з вітром.
Незнайомі довго сперечалися, махали руками. Потім подарували біднякові щастя. То був файний віночок з дуже дивних квіток. Бідняк повісив його на стіні та й пішов на рибу.
У хатині гейби засяяло сонечко. Стало весело-весело. Бідняк наловив повне відро риби. Прийшов, співаючи, додому. Не міг натішитися дітьми — вони здорові, аж рум'яні. Ніби хтось їх підмінив.
З вулиці почулося:
— Давай катрання, давай! Міняю на свистала, люстерка і шпильки... Давай катрання!
— Мамо, мамо! — закричали діти.

Жінка вибігла на вулицю. Глип на фіру — солом'яний кошик! Дала міняйлові катрання й забрала назад кошика.
Чоловік мацнув, а під соломою всі гроші!

Пішов ярмаркувати. Купив нові постоли й рушницю. Відтак ходив на полювання. Одного дня йшов лісом і побачив високо орла, що ніс дивну здобич. Бідняк прицілився й бабахнув із рушниці. Орел упав коло його ніг. Чоловік очам своїм не вірив: у пазурах був капелюх, якого звіяв колись вітер з його голови! Мац — гроші на місці!

Утішився чоловік і побіг додому. Купив собі файку, а дітям нові свистала.
Навідалися ті двоє людей, що залишили йому щастя.
— Ну, як ся маєш, господарю? Служить тобі щастя?
— Го-го, зранку до вечора!
Незнайомі посиділи мовчки, потім один із них почав:
— А таки ліпше щастя, ніж готові гроші.
— Маєш рацію, як жаба хвіст,— відповів сердито другий.
І пішли собі туди, звідки і прийшли.
А бідняк ще довго жив, файку курив і не одні постоли зносив.

 

 

 

 

Автор: Вакарчук Іванна, 5-Б клас

Жили по-сусідству дві найкращі подруги – Іринка і Галя. Галя, виходячи з будинку завжди вимикала світло і воду, які їй були не потрібні. А Іринка про це ніколи не замислювалась і не робила. Світло завжди було включене у всьому домі.

Одного разу Іринка прокинулась вранці від холоду. Вона встала і пішла дізнатися, що сталося, хотіла включити світло, але його не було. , пішла до батареї, але опалення не булою, Ірина подумала, що світло і опалення відключили через аварію. Дівчинка сіла на диван і подумала про себе: «Можна зігрітися від гарячого чаю і включити газ, щоб стало тепліше». Іра схопилася  і пішла на кухню, щоб поставити чайник, але води в кранах теж не було! Коли вона захотіла включити газ, то з’ясувалося, що і газу теж немає. Вона  в паніці побігла до своєї подруги. Вийшовши на вулицю, вона була в шоці від побаченого. На вулиці було темно, дерев немає, одні пеньки, трави теж немає, пташки теж не співають, а люди і тварини стоять як статуї – світ повністю зупинився. Іра і паніці повернулася до дому, залізла під ковдру  і стала плакати. Але раптом почула знайомий голос: «Іра, вставай, що з тобою, чому ти плачеш»? Це була Галя, і вона будила Іру.

Іра дуже зраділа побачивши Галю. Вона включила світло, воду і пішла до вікна і побачила, що діти грають, птахи співають,  а трава і дерева зелені. Коли Іра розповіла Галі свій сон, то стало зрозуміло, чого злякалася Іринка. Галя пояснила їй, що так може статися, якщо усі люди не замисляться про своє ставлення до енергії і ресурсів. Іра дала слово: «Я завжди вимикатиму світло і воду, коли вони не потрібні і економити газ і тепло». Відтоді, Іра своє слово не порушувала, і таких страшних снів не бачила!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор: Цвинда Максим, 5-Б клас

В одному царстві жило-було Красиве озеро. У ньому було багато риби люди приходили до нього. Вони милувалися красотою озера, інші купалися у його водах, треті ловили рибу.

Але трапилося так, що кожен, хто приходив до нього у гості, залишив там багато сміття.

Образилося озеро на людей і сховало усю рибу, а само покрилося густою тінню. Прийшли вранці люди до озера і заплакали. Не було ні риби, ні чистої води. Забігали вони, стали просити пробачення у озера, стали дбати про нього.

Пробачило озеро людей, випустило рибу, очистило свої води. І стали люди жити з ним у мирі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
3 січня 2019
Переглядів
532
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку