В останні десятиліття було виявлено , що довготривалим наслідком та однією з головних причин передчасної смерті людей , особливо в розвинутих країнах стали хвороби серцево - судинної системи . При цьому було точно встановлено : чим вищий рiвень життя в країні , тим більше захворювань серця і судин . У межах країни серцево - судинні захворювання особливо поширюються серед тих , хто зайнятий роботою , що не вимагає фізичних зусиль. Тому в останні роки спостерігаються консолідовані зусилля багатьох країн щодо активізації руховоï активності у світі та фізичного виховання та спорту зокрема . Не зважаючи на те , що про позитивну роль фізичного виховання та спорту відомо давно лише наприкінці XX століття дослідники різних країн почали серйозно говорити про рухову активність як про превентивний засіб підтримання здоров'я , яке закладається у дитячому віці
Хоча чiткий взаємозв'язок між активним дитинством тa здоров'ям y дорослому вiцi не встановлений , ряд досліджень свідчать , що фізично інертні діти не стають активними дорослими . Тому дуже важливо створити для дітей, особливо у школі , такі умови, котрі дозволять їм отримати позитивний життєвий досвід через фiзичне виховання і фізичну активність , включаючи спорт .
Характерною особливістю розвитку фiзичного виховання і спорту , на думку D. Solomons , є необхідність змiни типу занять : вiд строгих форм гімнастичних урокiв - до більш вільних розвиваючих занять , на яких учитель використовуючи нові підходи , намагається навчити основ рухової майстерності . У цьому випадку на уроках не тільки вирішують завдання навчання рухових дій та вдосконалення фізичних якостей , але і створюють умови для психологічного емоційного і соціального розвитку особистості . Більше того, правильно організовуючи фізичною культурою, створюють умови для дотримання прав людини , чесноï гри, піклування і поваги також гармонiйного розвитку особистості
Це буде означати , що діти отримають можливість ефективно розвиватися і набувати рухових вмінь і навиків ( особливо треба відмітити життєво важливi навики ), будуть дотримані права людини , діти здобудуть освіту і можливість подальшого професійного вибору, братимуть участь удосконалюватимуть майстерність, фізичну підготовленість , будуть залучені до здорового способу життя , участі у соціальних процесах . B оздоровчих заходах . Школа є единим суспільним інститутом , який відвідують усі без винятку діти , у тому числі з низькою руховою активністю, наприклад, дiвчата 13-18 років , діти 3 розумовими і фізичними відхиленням .
В останні роки 3 метою посилення ігровой спрямованості дитячо - юнацького спорту за кордоном , у тому числі в Угорщині , пропонують використовувати не тільки традиційні рухові ігри , але також народні ігри , пригодницькi , ігри національні види спорту , сюжетні , спортивно - динамiчнi та інтелектуальні ігри , естафети та iн . Також учнів стимулюють до вигадування нових рухливих ігор і змагань , що дозволяють розвивати творчі здібності дітей. Часто проводяться змагання з відносно нових видів спорту , таких як сквош ( гра з м'ячем та ракеткою ) i схожий з цією грою ракетбол . Ці ігри не складні за правилами, захоплюючi, розвивають фiзичнi можливості учнів .
Дані показані на рис . 2.1.1 і 2.1.2 , свідчать про високий рівень організації фізичного виховання у європейських країнах . Варто відзначити і кількість залучених до процесу фізичного виховання у державах Центральної, Східної та Західної Європи , матеріальні ресурси , які використовують для розвитку цього предмету у країнах Західної Європи . Рис.2.1.2 Матеріальне забезпечення фізичного виховання у більшості країн Європи ( 92 % ) фiзичне виховання відноситься до обов'язкових предметів навчання та на його проведення виділяється від 35-45 до 250-275 хвилин при середньому обсязі 90 хв. на тиждень .
Так , Кайзер Д. , Пайпер Д. відзначають , що цей предмет на загальноосвітньому рiвнi надає учням можливість: створити цілісну картину про вплив занять фізичною культурою на розвиток особистості ,формування основних систем організму і репродуктивноï його функції , попередження професійних захворювань . i профілактику шкідливих звичок ; підвищити рівень фізичної підготовленостi засобами сучасних фізкультурно - оздоровчих систем , що грунтуються на базових видах спорту , ополодіти технікою та набути навички з основних рухових дій ; набути навички організації та методики проведення самостійних занять фізичною культурою .
У більшості країн визнають важливу роль рухової активності дитини у віці до 7-8 років . При цьому рух розглядають як засіб розвитку здатності осмислення i сприйняття будови тiла та розвитку конкретного оперативного мислення . Унаслідок взаємодії з навколишнім світом, своїм тілом дитина i розвиває свою моторику , пiзнає тривалість і сталість простору та часу, вчиться пристосовуватися до параметрів відстані та швидкості . Покращуючи контроль рухами , дитина навчається ідентифікувати , репродукувати , наслідувати, вибирати і краще адаптуватися . Усвідомлюються основні поняття : простір , маса , сила тяжіння , баланс , рух . При цьому часто розуміння виникає швидше , ніж пояснення . Таким чином , фізичною культурою заняття впливають на інтелектуальний розвиток дитини , зазначено y класах директивах державних шкiл ( Williams , 1985 ) .
y дошкільних закладах i початкових зарубіжних країн, одним з головних завдань фізичного виховання є розвиток рухових функцiй дитини . Ефективність цього процесу залежить від низки чинникiв : сімейних традицій та прикладу батьків , братів і сестер : умов навколишнього середовища , що дозволяють чи не дозволяють дитині забавлятися та рухатися ; якостi занять, якi може запропонувати школа , спортклуби та iншi місцеві спортивно - оздоровчі організації ; висвітлення значущості фізичного виховання і спорту засобами масової інформації країни . Усі ці чинники впливають на фізичне виховання і розвиток рухової активності дитини
Щоб дитина нормально розвивалася її треба навчити гратися , тому зарубіжні фахівці ідеальним засобом фізичного виховання вважають використання iгор . Адже вони впливають на здоровий розумовий розвиток дитини, також сприяють досягненню емоційної рівноваги. У процесі ігор дiти з ситуаціями що вимагають прийняття рішення, проявляють здібності, що мають цінність для суспільства, сприяючи розвитку творчої самостійності . Діти намагаються виразити свої здібності вільно діяти так, щоб рухи можна було повторити в iнших іграх та у реальному життi ( Brustad R. , 1993 . Cachay , 1990 ) .
У молодшій віковій групі ( 5-7р . ) дİти оволодівають координацією рухів , переважно через біг , метання , стрибки . У процесі онтогенезу , як зазначено у програмах з фізичного виховання шкiл Європи , ( Eitzen , 1992 ; Hardman , 1999 ) учнiв необхідно навчати спеціальних вмінь , характерних для кожного виду активності . Однак часто одні і ті самі вмiння з необхідними для оволодіння рiзними видами фізичной активності та спорту . Вміння однаково вільно володіти лівою і правою стороною тіла дозволяє рівноцінно бити по м'ячу будь - якою ногою чи передавати м'яч однаково добре як направо , так і наліво , кидати м'яч у кільце як правою , так і лівою рукою, однаково вільно дихати плаваючи кролем на будь - якому боці і т.д. Спритність у гімнастицi або танцях покращує можливості спортсмена , що бере участь у командах спорту і дає можливість краще реагувати на м'яч , що летить.
Отже , бажано , як відзначають фахiвцi , займатися рiзними видами фiзичноï активності , щоб розширити свої можливості . Проте не всі школи можуть надати широкі можливості для занять рiзними видами фізичної активності та спорту . Тому необхідною є співпраця шкіл і місцевих спор органiзацiй , зокрема спортклубів
Зокрема , фiзичне виховання не розглядається тільки як засіб поліпшення кондицiй i фізичних здібностей . Воно містить емоційну і соціальну складову , когнітивні процеси, мотиваційнi та моральнi аспекти . Так , практично всі країни виокремлюють фiзичний , особистісний та соціальний розвиток молодих людей як свої завдання фізичного виховання .
Серед основних завдань фізичного виховання також є сприяння гармонійному фізичному тa психічному розвитку , задоволення потреб у рухах , сприяння загальному розвиткові особистості в інтелектуальнiй , емоційній, поведінковій , соціальній , а також у тілеснiй i руховій сферах . Трапляються і такі формулювання завдань , як опанувати основи популярних видів спорту, формувати вміння приймати самостiйнi рiшення , сприяти зміцненню фiзичного здоров'я і загального емоційного стану . поліпшувати якість життя .
Аналіз наукової літератури , що стосується шкільного фв за кордоном , дозволяє нам виділити наступні засоби фізичної культури , що найчастіше шкільних зустрічаються у програмах : гімнастичнi вправи , рухливi i спортивні ігри , а також такий важливий життєвий навик, як плавання . В останні роки набули розповсюдження заняття танцювальними вправами під музику (танці є навчання ) включеними у багатьох країнах в обов'язкову програму
Навчальна програма для перших класів початкової школи в Угорщині містить : ходьбу , біг , стрибки й кидання м'яча , повзання , лазіння , піднімання і перенесення вантажу , вправи для рівноваги , захисту, оволодіння дрібною моторикою і тим самим - розвиток здібностей до пристосування до навколишнього світу . Рiвень складності вправи зростає разом із віком учнів .
Таким чином , мета і завдання шкільного фізичного виховання подібно сформульовані в більшості країн . однак у деяких з них вони доповнені з урахуванням національних особливостей . Зокрема , фiзичне виховання не розглядається тільки як засіб поліпшення кондицiй i фізичних здібностей . Воно містить емоційну і соціальну складову , мотивацiйнi та моральні аспекти . Так , практично всі країни виокремлюють фізичний , особистісний та соціальний розвиток молодих людей як завдання фізичного виховання .
Серед основних завдань фiзичного виховання також є сприяння гармонійному фізичному та психічному розвиткові , сприяння загальному в інтелектуальнiй , емоційній , поведінковій , соціальній , а також у тілеснiй i руховій сферах . Трапляються і такі формулювання завдань , як : опанувати основи популярних видів спорту , формувати вміння, приймати самостійні рішення , сприяти зміцненню фізичного здоров'я і загального емоційного стану поліпшувати якість життя.
До програм шкільного фізичного виховання в Угорщині вводяться нові або моднi види спорту, які також можуть мотивувати учнiв займатися фізичною активністю . Так , наприклад в Угорщині і Литві ввели в програму фізичного виховання софтбол і фрiзбi , щоб допомогти розвинути позитивний інтерес учнів до фізичної активності .
Рiзниця в кількості годин фізичного виховання та інших предметів особливо очевидна на рiвнi початкової школи . Так , кiлькiсть годин фiзичного виховання , як правило , є у два рази меншою , ніж годин математики . Розглянемо співвідношення часу відведеного на Фізичне виховання до загального навчального часу в початковій школах тa гiмназiях країн Європи у 2011 / 2012 H. P . ( рис . 2.3.1 ) . Отже , у початковій школі в половині краïн обов'язкове фізичне виховання становить 9-10 % від загального навчального часу . В Угорщині , Словенії та Хорватії ця частка сягає 15 %, а в Ірландії лише 4 % ( цит . за Ждановою , 2015 ) .
Компетентності школярівотримати відповідні знання про функціонування органiзму людини , дбати про своє здоров'я і здоров'я своїх однолітків ; отримати позитивний досвід спілкування із своїми однолітками шляхом участі у рухливих іграх , рiзних видах спорту , танцях , туристичних походах та ін .;розуміти , розрізняти і аналізувати особисті фiзичні можливості , а також своїх однолітків щодо участі в активної рухової діяльності ;
Підготовка учнів до фізичної культури в школах Угорщини. Уроки фізичного виховання молодших класах проводять вчителі класоводи . Починаючи з 4 класу ці уроки проводять дипломовані фахівці фізичної культури . Iсторiя фізичної культури та спорту. Біологічні аспекти фізичного виховання. Фізіологічні підстави фізичних вправ
Спорт дуже розвинений: за останній час створено гарні умови для його розвитку. Держава підтримує і розвиває спорт у всіх містах за допомогою надання великих державних дотацій. Збудовано багато басейнів, футбольних стадіонів і майданчиків. Проводяться різноманітні змагання з великими призовими фондами. Молодь приваблюють різноманітними методами.
В Угорських школах стежать за здоров’ям, на уроках фізкультури контролюють показники учнів, борються з надмірною вагою на державному рівні (якщо в школярів є проблема, майже примусово батьків підключають до її вирішення). В гімназіях – є можливість займатися улюбленим спортом безкоштовно, їздити на змагання, а для дітей з високими результатами навіть в навчальному процесі створюють комфортні умови.
Список використаної літератури1. Берека В. Зарубіжний педагогічний досвід у галузі позашкільної освіти / Берека В. / Шлях освіти . - 2000. - No3.-C. 27-30 . 2. Болотов В. Система образования в Швеции / Болотов В. , Рославлев В .// физическая культура в школе . - 1997. - No2 . C.88-92 . 3. Бюллетень спортивной информации Совета европы « Клиринг Хаус // Спорт для всех . - 1997. - №1 4. Василенко Н. Проблема здорового способу життя в освіті європейських краïн / Василенко Н. // Шлях освіти . - 2000. - №1 . - C. 19-23 . 5. Гуськов С. Физическое воспитание B школах зарубежных стран / С. Гуськов , А. Зотов . Москва . - 2001 . - 252 с . 6. Гуськов С. О физическом воспитании дошкольников в зарубежных странах / Гуськов С. , Дегтярева Е // Теория и практика физической культуры.- 1993.- №2.- С. 5-9 7. Гуськов С. И. Физическое воспитание и спорт в школах зарубежных стран / Гуськов С. И. , Зотов А. П. - М. , 2002 , c.216 8. Дергунов В. Международная федерация школьного спорта ( ИСФ ) / Дергунов В. // физическая культура в школе . - 1995. - №2 . - С. 68 .9. Детско - юношеский спорт - зона особого внимания // Спорт для всех . - 1997. - № 1. - С. 21-26 . 10 Егорычева