«Фізичне здоров'я школярів комунального закладу «Ліцей №31» Кам'янської міської ради»

                                             

Анотація

 

Тема:  «Фізичне здоров'я школярів комунального закладу «Ліцей №31» Кам'янської міської ради»

        Автор: Кухар Артем Олександрович учень 9 класу КЗ «Ліцей №31» Кам'янської міської ради, Дніпропетровське територіальне відділення МАН України.

  Науковий керівник:  Шпортько Віта Володимирівна, учитель хімії та біології КЗ «Ліцей№31» Кам'янської міської ради.

      Об'єкт дослідження – індивідуальне здоров'я учнів 1-11 класів, які навчаються в КЗ «Ліцей №31» Кам'янської міської ради .

       Предмет дослідження- адаптаційні можливості здоров’я школярів, усвідомлення причин та розробка заходів профілактичного спрямування.

     Актуальність та новизна  даного дослідження полягає в тому, що даними дослідженнями займалися науковці, але ми вперше дослідили фізичний стан здоров’я школярів нашого навчального закладу. Встановлені основні порушення здоров’я учнів та їх причини, які дають можливість проводити у подальшому  профілактичні заходи  з метою попередження хвороб, підтримці загального стану організму дитини.

     Мета дослідження: підвищення стану здоров’я учнів комунального закладу «Ліцей №31» Кам'янської міської ради шляхом методики експрес-діагностики фізичного здоров'я з використанням сучасних технологій;  скласти поради щодо покращення здоров’я школярів.

Для досягнення цієї мети в роботі поставлено та послідовно вирішено такі завдання:

 -з'ясувати сутність поняття «фізичне здоров'я»;

- дослідити загальний стан досліджуваних та провести аналіз розподілу по групам здоров’я;

- прослідкувати динаміку росту найбільш поширених захворювань;

- провести практичне дослідження стану серцево-судинної, дихальної та опорно-рухової системи;

- з’ясувати причини та розробити рекомендації щодо профілактики розвитку «шкільних» захворювань.

     - зробити висновки.

Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних    джерел та додатків.

     Ключові слова: фізичне здоров`я, прийом, метод, Флемінгемська методика.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………………………...5

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ЗДОРОВ`Я ЛЮДИНИ………....7

   1.1. Сучасні підходи до розуміння сутності здоров`я людини та суміжних

з ним понять…………………………………………………………………...7

   1.2. Ознаки та причини соматичних захворювань учнів…………………9

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ……………...14

  2.1. Характеристика та аналіз дослідженого контингенту  учнів……….14

  2.2. Метод оцінки фізичного здоров`я учнів за допомогою комп`ютерної

програми «Цен.Т.І.Р.»……………………………………………………….14

  2.3. Метод індексів…………………………………………………………15

  2.2.1. Методика обробки антропометричних даних учнів ………………17

  2.2.2. Анкетування учнів……………………………………………………17

  2.2.3. Методика моніторингу отриманих даних в таблицях Excel……….18

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ………………………………….20

 3.1. Аналіз фізичного розвитку за антропометричними даними………….20

 3.2. Розподіл за групами здоров`я……………………………………………20

 3.3. Результати та аналіз анкетування учнів…………………………………21

 3.4. Флемінгемська методика ………………………………………………..23

 3.5. Порівнянння даних дослідження з результатами шкільного

медогляду............................................................................................................24

3.6. Рекомендації батькам, медичним працівникам, вчителям……………25

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...29

ДОДАТКИ………………………………………………………………………31

 

 

 

 

                                                          ВСТУП

 

Актуальність теми: Актуальність та новизна  даного дослідження полягає в тому, що даними дослідженнями займалися науковці, але ми вперше дослідили фізичний стан здоров’я школярів нашого навчального закладу. Встановлені основні порушення здоров’я учнів та їх причини, які дають можливість проводити у подальшому  профілактичні заходи  з метою попередження хвороб, а також прослідкувати вплив  ефекту оздоровчих вправ, які сприяють підтримці загального стану організму дитини.

Мета дослідження: підвищення ефективності стану здоров’я учнів комунального закладу «Ліцей №31» Кам'янської міської ради шляхом методики експрес-діагностики фізичного здоров'я з використанням сучасних технологій; розробити поради щодо покращення здоров’я школярів.

        Об’єкт дослідження: індивідуальне здоров'я учнів 1-11 класів, які навчаються в КЗ «Ліцей №31» Кам'янської міської ради.

       Предмет дослідження: адаптаційні можливості здоров’я школярів, усвідомлення причин та розробка заходів профілактичного спрямування.

       Методи дослідження:

•                 теоретичні: аналіз друкованої літератури та інтернет-ресурсів, порівняння,  синтез, узагальнення;
•                 емпіричні: досліджено за медичними картками школярів рівень захворюваності в комунальному закладі «Ліцей №31» Кам`янської міської ради, проведено вимірювання частоти серцевих скорочень (ЧСС), проб Руфьє, оцінка стану дихання, за допомогою спостереження та опитування встановлені основні причини хвороб; флемінгемської методики.
•                 проведено обробку даних. Надані  рекомендації для покращення здоров’я учнів.

   Наукова новизна полягає в тому, що даними дослідженнями займалися науковці, але ми вперше дослідили фізичний стан здоров’я школярів  навчального закладу. Встановлені основні  причини порушення здоров’я учнів, які дають можливість проводити подальші профілактичні дії  з метою профілактичного попередження хвороб та загального стану організму учнів.

Теоретичне значення дослідження полягає у вивченні фізичного здоров`я учнів для покращення їх загального стану організму .

Практичне значення дослідження: результати проведених досліджень можуть бути використані для  профілактичних  бесід  з  учнями  та їх  батьками, на уроках предметів різних циклів. Урахування динаміки функціонального стану школярів необхідне учителям при організації освітнього процесу і особливо при проведенні уроків фізичної культури в закладах загальної середньої освіти. Подальше впровадження здоров'язберігаючих технологій в освітню діяльність сприятиме покращенню та  зміцненню здоров’я дітей.

          Структура й обсяг роботи. Дослідження складається зі вступу, трьох розділів,  висновків, додатків.

       Список використаних джерел  складається з 17 друкованих джерел.

       Перспектива дослідження: Застосування методу оцінки фізичного здоров`я учнів за допомогою комп`ютерної програми « Цен.Т.І.Р.». на основі центильних таблиць, флемінгемської методики для подальших профілактичних заходів, які сприятимуть покращенню та зміцненню здоров`я школярів.

 

 

 

                                                         

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ

 

 

1.1.Сучасні  підходи до розуміння  сутності здоров'я людини  та суміжних з  ним понять

Проблема збереження й зміцнення здоров’я населення за всіх часів була однією із ключових у суспільстві. Здоров'я нації – це показник цивілізованості держави, що відображає рівень її соціально-економічного розвитку, головний критерій доцільності та ефективності всіх сфер діяльності людини. Наразі в Україні тенденція погіршення здоров’я населення набула загрозливого рівня. Це зумовлено збідненням значної частини населення, погіршенням екологічної ситуації, розповсюдженням здоровʼяруйнівних стереотипів поведінки, зниженням доступності до якісних медичних послуг, здоровʼявитратністю сучасної системи освіти.

Значну роль у вивченні проблем збереження здоров’я здорової людини відіграла інтегральна наука валеологія (Г. Апанасенко, Ю. Бойчук, І. Брехман, Е. Вайнер, М. Гончаренко, В. Горащук, М. Гриньова, Е. Казін, В. Казначеєв, В. Колбанов, В. Кулініченко, Г. Кураєв, І. Муравов, В. Петленко, С. Страшко та ін.).

Визначення практичних шляхів здоров’язбереження потребує виявлення сутності ключового поняття «здоров’я». На сьогодні відомо більше 450 визначень здоров’я людини, сформульованих фахівцями з різних наукових дисциплін. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначає здоров’я як «стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб чи фізичних вад». На думку М. М. Амосова, «здоров’я – максимальна продуктивність   органів   і   систем  при  збереженні  якісних меж їх функцій» [1].

За Г. Л. Апанасенко: «здоров’я – це гармонія, внутрішньо системний порядок, що забезпечує такий рівень енергетичного потенціалу, який дозволяє людині добре почуватися і оптимально виконувати біологічні та соціальні функції» [2]. Можна відмітити шість основних типів сутнісних елементів визначення здоров’я:

1) здоров’я як норма функціонування організму на всіх рівнях його організації;

2) здоров’я як динамічна рівновага (гармонія) життєвих функцій організму;

3) здоров’я як повноцінне виконання основних соціальних функцій, участь у житті суспільства й активна трудова діяльність;

4) здатність організму адаптуватися до умов навколишнього середовища, що змінюється;

5) відсутність патологічних змін і нормальне самопочуття;

6) повне фізичне, духовне, розумове й соціальне благополуччя.

Одночасно з цим треба зазначити, що до теперішнього часу немає загальноприйнятого визначення поняття «здоров’я людини» [3].

      В останні десятиліття завдяки розвитку валеологічних досліджень уявлення про здоров’я істотно змінилося. Здоров’я стало розумітися як процес формування й підтримання динамічної рівноваги організму на соматичному і психічному рівнях на основі біохімічних й інформаційно- психологічних адаптаційних механізмів. Так, засновник валеології як науки І. Брехман одним із перших запропонував інформаційно-психологічне трактування сутності здоров’я: «Здоров’я людини – це її здатність зберігати відповідну віку стійкість до різких змін кількісних і якісних параметрів потоку сенсорної, вербальної і структурної інформації» [4, с. 27].  Академік В. Казначеєв підкреслював, що здоров’я – це цілісний багатовимірний динамічний стан, що розвивається в процесі реалізації генетичного потенціалу в умовах конкретного соціального й екологічного середовища і дозволяє людині в різному ступені здійснювати її біологічні та соціальні функції; процес збереження і розвитку фізіологічних властивостей, потенцій психічних і соціальних; процес максимальної тривалості життя при оптимальній працездатності й соціальної активності [5, с. 55]. Це визначення можна вважати найбільш вдало представленим із позицій цільових функцій будь-якого суспільства.

    Отже, цілісний підхід до розуміння сутності здоров’я та суміжних з ним понять, дозволяє більш досконало й продуктивно їх розглянути з точки зору  міждисциплінарних наукових знань, що дозволяє розробляти стратегію і тактику здоров’язбереження людини в сучасних екологічних і соціально-економічних умовах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.4. Флемінгемська методика

      Рухова активність досліджуваних фіксувалася наступним чином: кожен учень відмічав в таблиці ту кількість годин, яку він затратив на той чи інший вид фізичної активності. Фремінгемська методика дозволяє кількісно й якісно визначати добову рухову активність на основі хронометражу добової діяльності різного характеру з реєстрацією інтенсивності кожного виду фізичних зусиль [17]. При хронометражі реєструється вся діяльність, що займає за часом більше 5 хвилин. Описується день від моменту, коли досліджуваний прокинувся, до моменту, коли ліг спати. Рухова активність людини ділиться на п’ять рівнів: базовий, сидячий, малий, середній і високий. Кожному рівню відповідають певні види фізичної активності, які і фіксуються учнями.

       Методика полягає у покроковому виконанні наступних етапів:

 Крок 1. Визначте час, витрачений на той чи інший вид діяльності протягом минулої доби (пригадайте те що ви робили вчора). Запишіть дані у колонку «тривалість діяльності» у хвилинах за допомогою «Карти реєстрації добової фізичної активності»; ( Додаток Б)

 Крок 2. Дані щодо тривалості рівнів фізичної активності за елементами діяльності перевести у хвилини та години. Наприклад, до сидячого рівня фізичної активності відносять 7 елементів діяльності, які представлено у фрагменті «Карти реєстрації добової фізичної активності».  (Додаток В)

       Обраховуємо кількість хвилин витраченого у сумі на СИР (сидячий рівень фізичної активності). СИР=15+0+24+120+90+25+60 СИР=330.  Таким чином, на СИР досліджуваним витрачено 330 хвилин. У таблицю Додатку В заносимо дані напроти колонки «сидячий» – 330 хвилин. Переводимо хвилини у години (330/60 = 5,5 годин) і заносимо у третю колонку таблиці Додатку В, дані – 5,5 годин;

Крок 3. Отримані дані щодо тривалості основних рівнів фізичної активності у хвилинах у таблицю Додатку Б, необхідно помножити на вагові коефіцієнти (Додаток Г) та визначити: споживання кисню, л/хв-1 (дані у хвилинах); індекс фізичної активності, бали (дані у годинах); енерговитрати, ккал/хв-1 (дані у хвилинах). Отримані дані занести до підсумкової таблиці.  (Додаток Г)

      Наприклад, «сидячий» рівень фізичної активності складає 330 хвилин. Проводимо обрахунки. Для «сидячого» рівня фізичної активності коефіцієнт споживання кисню (л/хв-1) складає 0,28. Виконуємо множення :330×0,28 = 92,4. Висновок: споживання кисню при сидячому рівні фізичної активності складає 92,4 л/хв-1. Для «сидячого» рівня фізичної активності коефіцієнт індексу фізичної активності складає 1,1. Виконуємо множення – 5,56×1,1=6,1. Висновок: індекс фізичної активності при сидячому рівні фізичної активності складає 6,1 бала. Для «сидячого» рівня фізичної активності коефіцієнт енерговитрат (ккал/хв-1) складає 1,4. Виконуємо множення – 330×1,4= 462. Висновок: енерговитрати при сидячому рівні фізичної активності складає 462 ккал/хв-1.

  Флемінгемська методика базувалась на індивідуальному підході до кожного досліджуваного, щоб проявити інтерес до власного фізичного стану. Методика мала ієрархічну послідовність основних етапів. Фізична активність протягом доби у досліджуваних мала середній рівень активності, а це свідчить про те, що досліджувані ведуть малорухливий спосіб життя.