Фізичні явища у творчості Великого Кобзаря

Про матеріал
Поети і письменники всіх часів оспівують у своїх творах природу, яка надихає їх на творчість, додає їм натхнення. Але природа – це і величезна «лабораторія», де відбуваються різноманітні фізичні процеси і явища. Фізик не може утриматися, щоб не розглянути такі невеликі уривки з художніх творів як задачі з фізичним змістом. Творча спадщина Великого Кобзаря багата описами природи котрі представлятимуть сьогодні лірики і фізики.
Перегляд файлу

D:\фотографії шевченко\31112.jpgD:\фотографії шевченко\gen_shev.gif

 

Підготувала вч. фізики

Кам’янської ЗОШ І-ІІІ ст.

Савчук Д.Г.

 

25.02.2014р.

 

Фізичні явища у творчості Великого Кобзаря

Поети і письменники всіх часів оспівують у своїх творах природу, яка надихає їх на творчість, додає їм натхнення. Але природа – це і величезна «лабораторія», де відбуваються різноманітні фізичні процеси і явища. Фізик не може утриматися, щоб не розглянути такі невеликі уривки з художніх творів як задачі з фізичним змістом. Творча спадщина  Великого Кобзаря багата описами природи котрі представлятимуть сьогодні лірики і фізики. 

Лірик: З вірша Тараса Шевченка:

Сонце заходить, гори чорніють,

Пташечка тихне, поле німіє.

Чорніє поле і гай, і гори,

На синє небо виходить зоря»

D:\фотографії шевченко\IMG_4775.JPG

Фізик: ♦ Чому ввечері всі предмети поступово втрачають своє забарвлення і стають чорними? (Людське око бачить предмети завдяки тому, що світлові промені, відбившись від них, потрапляють до нас в очі. При заході сонця швидко зменшується освітленість навколишніх предметів, а, значить, і кількість енергії, що потрапляє в наші органи зору)

Лірик: Фрагмент вірша Т. Г. Шевченка: «Реве та стогне Дніпр широкий…»

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

І блідий місяць на ту пору

Із хмари де-де виглядав,

Неначе човен в синім морі,

То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів,

Сичі в гаю перекликались,

Та ясен раз у раз скрипів.

C:\Documents and Settings\RUS\Мои документы\презентації\52474045.jpg

Фізик:  Виберіть усі фізичні явища з наведеного фрагменту вірша Т. Г. Шевченка (фізичні явища – звукові, механічні, світлові)

Лірик:  У творі «Тополя» Тарас Шевченко пише

Плавай, плавай, лебедонько,

По синьому морі.

 D:\фотографії шевченко\wpapers_ru_Одинокий-лебедь-на-воде.jpg

 

Фізик: Про що йдеться у цьому творі з точки зору фізики? (автор описує умови плавання тіл )

Лірик: У великого Тараса Шевченка є такі рядки:

Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою,

Пливе човен по Дунаю один за водою.

Фізик: ♦ Чому «вітер з гаєм розмовляє», а з осокою «шепче»? (Відмінність у частоті та гучності звуку)

Лірик: Шевченко, як видно з його поезії, щоденника та листів, любив щасливі хвилини спілкування з природою.

Із-за лісу, з-за туману,

Місяць випливає,

Червоніє,круглолиций,

Горить, а не сяє

D:\фотографії шевченко\e4YDdlBF_MQ.jpg

Фізик: Чому місяць не сяє?(Місяць не є джерелом світла, він відбиває сонячне світло)

Лірик: Усім нам добре відомий один із шедеврів світової поезії «Садок вишневий коло хати»

 Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть

D:\фотографії шевченко\993.jpg

Фізик: Чому хрущі гудуть?(вони створюють звуки низьких частот, які людина сприймає як гудіння)

Лірик: Хто ще б міг так сказати про море перед бурею?.....

 І небо невмите, і заспані хвилі;

І понад берегом  геть-геть

Неначе п’яний очерет

Без вітру гнеться.

Фізик: Чи може очерет без вітру похилитись?

D:\фотографії шевченко\928493346.jpg

Лірик: Наступні рядки Шевченка звучать так:

Туман, туман долиною

Добре жити з родиною,

А ще луче за горою

З дружиною молодою.

D:\фотографії шевченко\1318614399421073.jpeg

Фізик: Як утворюється туман? (коли холодне нічне або ранкове повітря опускається на теплу землю або воду, конденсується волога і безліч легких водяних крапель зависає в повітрі.)

Лірик: Зорі часто запалювали Шевченкову поетичну фантазію, розширювали уяву,допомагали розмовляти з Богом, линули думками на Україну. Зорі єднали Шевченка зі Всесвітом. Послухаємо вступ до поеми «Княжна»:

Зоре моя вечірня,

Зійди над горою,

Поговоримо тихесенько

В неволі з тобою.

Розкажи, як за горою

Сонечко сідає,

Як у Дніпра веселочка

Воду позичає.

D:\фотографії шевченко\9554408_bc6fcaf8.jpg

Фізик: ♦ Як утворюється веселка? (Веселка – оптичне явище в атмосфері, яке пояснюється розкладанням білого природного світла на кольори краплинами води в повітрі.)

Лірик: Розуміння краси, безмежності, гармонії в природі захоплююче описує Тарас Григорович у поемі "Сон".

Світає,

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Між ярами над ставами

Верби зеленіють.

Сади рясні похилились,

Тополі по волі

Стоять собі, мов сторожа,

Розмовляють з полем.

D:\фотографії шевченко\87927533.jpg

Фізик: 1.перелічити явища природи описані поетом (світлові,звукові)

2.Чому край неба палає? (спостерігається дисперсія світла)

Лірик: Про музики поет пише так:

Огні горять, музика грає,

Музика плаче, завиває;

D:\фотографії шевченко\hqdefault.jpg

 Фізик: Як за допомогою музичних інструментів можна  створювати такий колорит звуків? (Музичні інструменти створюють звуки різного тону, різної частоти . З точки зору фізики звукова хвиля – це пощирення шарів згущеного та розрідженого повітря, які чергуються в просторі і спричинені коливаннями джерела.)

       Універсальність Шевченкового генія, що поєднував у собі поета, художника, мислителя, ставить його в один ряд з найвидатнішими діячами світової культури.

 

docx
Додав(-ла)
Савчук Домніка
Додано
1 грудня 2020
Переглядів
1749
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку