ФЛЕШ-КАРТКИ "ДИХАННЯ" для узагальнення теми та підготовки до ЗНО

Дихання

Ди́хання — сукупність процесів, які забезпечують надходження в організм кисню, використання його в окиснювальних процесах і видалення

з організму вуглекислого газу. Складається з трьох послідовних етапів: зовнішнього дихання, транспорту газів

кров'ю, внутрішнього дихання. Під диханням також розуміють сукупність реакцій

біологічного окиснення органічних

енерговмісних речовин з виділенням енергії, необхідної для

підтримання життєдіяльності організму.

Носова порожнина

Порожнина носа (лат. cavum nasi, cavum nasale) — порожнина тіла, в якій

у тварин та людини розміщуються орган и нюху та через яку

відбувається дихання. Порожнина носа розпочинається ніздрями, які ведуть до

присінка носової порожнини. Внутрішня поверхня пристінка вистелена

незроговілим багатошаровим плоским епітелієм і

має волосся, сальні і потові залози.

Носоглотка

Носоглотка, носова частина глотки (pars nasalis pharyngis) — відділ дихальних шляхів, верхня

частина глотки, розташована позаду порожнини

носа, що сполучається з нею за допомогою хоан і умовно відмежована від ротової частини глотки площиною, у якій лежить тверде піднебіння.

Носоглотка має 4 отвори: 2 хоани та 2 отвори слухових труб на латеральних стінках носоглотки

(біля них розташовані трубні мигдалики). На задній стінці носоглотки розташований непарний

глотковий мигдалик. Носоглотка є органом дихання, з неї повітря надходить до глотки. У її стінці

розташовані скупчення лімфоїдної тканини —

мигдалики, які захищають організм від бактерій і

вірусів, що вдихаються разом із повітрям. Носоглотка знаходиться над гортанню та під носовою порожниною.

Гортань…

Гортань (лат. larynx) — дихальна трубка і голосовий апарат. Гортань розміщена на рівні 4-6 шийних хребців і з'єднується

зв'язками з під'язиковою кісткою. Зверху гортань сполучається з порожниною глотки,

знизу — з трахеєю

Трахея (лат. trachea) — орган дихальної системи наземних хребетних та людини, що лежить спереду від стравоходу, заходячи в

грудну порожнину через верхній її отвір, і йде до рівня 4-го або 5-го грудного хребця, де поділяється (біфуркація) на два

головні бронхи. Довжина трахеї варіює в

межах від 8,5 до 15 см, частіше становить 10-

11 см

Бронхи

Бро́нхи (від грец. Βρονχος — «дихальне горло», «трахея» лат bronchia) —

розгалуження дихальних шляхів у вищих хребетних амніот, у тому числі у людини.

Бронхіоли

Бронхіоли — кінцеві гілки бронхіального дерева, що не містять хрящів і переходять у альвеолярні ходи легень. Діаметр бронхіол

не перевищує 1 мм. Бронхіоли розподіляють повітряний потік і контролюють опір йому.

Стінка повітряносних шляхів

•       слизова — вкриває внутрішню поверхню повітряносних шляхів, вкрита епітелієм, під яким лежить власна пластинка слизової оболонки. Клітинний склад епітеліальної пластинки та кількість гладеньких міоцитів залежить від відділу повітроносних шляхів.          підслизова — представлена пухкою волокнистою сполучною тканиною з великою кількістю кровоносних судин

•       фіброзно-хрящова — утворена хрящовою тканиною та може бути представлена гіаліновим чи еластичним хрящем, що утворює жорсткий і міцний каркас, який дає змогу підтримувати відкритим просвіт повітряносних шляхів для виконання їх основної функції — просування повітря

•       адвентиційна оболонка — побудована із пухкої волокнистої сполучної тканини

складається з чотирьох оболонок з…