Флеш-картки "Фотогербарій польових рослин степової зони"

Жовтозілля звичайне

Крестовник обыкновенный

(Senecio vulgaris)

Квітки зібрані в суцвіття - кошики (3-5мм в діаметрі), на верхівках пагонів. Забарвлення квіток – жовте. Серединні квітки - трубчасті, двостатеві, зібрані в кошики. Крайові квітки - язичкові, маточкові. Запилення зазвичай відбувається за допомогою комах.

Плід - сім'янка.

Застосування в медицині

Багато видів виробляють алкалоїди, нерідко їх вміст досить високий, а тому може викликати отруєння у людей і тварин. Але саме високий вміст алкалоїдів є причиною використання деяких видів жовтозілля як лікарських рослин, а також як сировини  для виробництва медичних препаратів.

Глуха кропива

Яснотка стеблеобъемлющая

Lamiaceae – губоцветные (яснотковые)

Lamium amplexicaule L.

Однорічна або дворічна трав'яниста рослина висотою 10-25 см, у верхній частині опушена. Стебло лежаче, пряме, іноді дугоподібно висхідне, чотиригранне, знизу розгалужене. Нижні листки довгочерешкові, округло-серцеподібні, сердцеподібно-ниркоподібні, городчасті, по краю закруглені, вкриті волосками. Прицвітники (верхні листки) ниркоподібні, опушені. Квітки рожеві або пурпурні, виростають в мутовках в пазухах верхніх листків. Віночок двогубий, часто не розкривається, що призводить до самозапилення; верхня губа шоломоподібна опукла, нижня - 2-лопатева. Плід - трьохгранно-оберненояйцеподібний жовтувато-або світло-сірий горішок.

Цвіте з травня до кінця вересня. Віддає перевагу піщаним, глинистим  і мулистим грунтам, росте в низинній і горбистій місцевості: як бур'ян на полях, пасовищах, в садах, городах, уздовж доріг, поблизу житла, в засмічених місцях, на насипах.

Барвінок малий

Барвинок малый

Apocynaceae – кутровые

Vinca minor L.

Напівчагарничок  з сланкими пагонами, що вкорінюються. Листки супротивні, довгасто-ланцетні або еліптичні, цілокраї, шкірясті, блискучі, вічнозелені. Квітки поодинокі, правильні, виростають в пазухах листків на довгих квітконіжках. Віночок лійчастий, пятироздільний, синьо-фіолетовий або світло-синій. Плід - листівка

Цвіте з березня по червень. Зростає в затінених місцях в листяних лісах, чагарниках, на полянах. Культивується як декоративна садова рослина.

Лікарська і отруйна рослина. Трава барвінку містить алкалоїди, що володіють седативною і гіпотензивною дією. З давнини застосовувався в народній медицині. У деяких країнах Європи з барвінку виробляють препарати для лікування гіпертонічної хвороби.

Зустрічаються народні й місцеві назви: могильниця, трун-трава, воловий повій.

Кульбаба лікарська

Одуванчик лекарственный

Asteraceae (Compositae) – сложноцветные (астровые)

Taraxacum officinale Wigg.

Багаторічна рослина висотою 5-20 см з м'ясистим стрижневим коренем. Стебло прямостояче, порожнисте, з молочним соком, павутинисто-шерстисте або голе. Листя в прикореневій розетці, перистолопастне або перистороздільне, оберненояйцеподібне або ланцетне, звужується в крилатий черешок. Квітки зібрані в кошики (до 5 см в діаметрі), яскраво-жовті, двостатеві, язичкові. Квітколоже голе, плоске, ямчасте. Плід - бура сім'янка з чубчиком.

Цвіте з квітня по липень. Зростає на луках, пасовищах, вулицях, по узбіччях доріг, в парках, як бур'ян на городах і в посівах, на світлих, помірно сухих або вологих місцях.

Лікарська рослина. Коріння застосовуються у вигляді відвару як засіб, що підвищує апетит і покращує травлення, має жовчогінну дію. У багатьох країнах листя кульбаби вживають в їжу як весняну зелень для салатів, а з квіткових кошиків готують варення .

Синяк звичайний

Синяк обыкновенный

Boraginaceae – бурачниковые

Echium vulgare L.

Дворічна рослина висотою 30-70 см, густо вкрита щетинками з домішкою білуватих коротких волосків. Стебло прямостояче, просте або розгалужене. Стеблові листки чергові, лінійно-ланцетні, сидячі, з однією добре помітною жилкою; прикореневі - звужені в черешок, засихають під час цвітіння. Квітки великі, спочатку рожеві, потім сині, трохи неправильні, з приквітками, в коротких завитках, які зібрані в верхівкове кисте подібне  суцвіття. Плід - бородавчастий горішок.

Цвіте червні - вересні. Зростає в степах, на сухих луках, на кам'янистих схилах, вздовж доріг і поблизу житла.

Цикорій звичайний

Цикорий обыкновенный

Asteraceae – сложноцветные

Cichorium intubus L.

Багаторічна трав'яниста рослина завдовжки до 1,5 м, з молочним соком у всіх органах. Стебло одиночне, розгалужене, прямостояче, покрите рідкими волосками. Прикореневе  листя зібране в розетку, перистонадрізане, з нижнього боку опушене; стеблове- чергове, гострозубчасте, сидяче; верхні листки  - ланцетні, цілокраї. Квітки язичкові, блакитні, рідше рожеві або білі, розташовані на верхівці стебла і гілок, а також в пазухах гілок в кошиках. Плід - сім'янка з коротким чубком.

Цвіте в липні - вересні. Росте обабіч доріг, на лугах, пустирях і схилах, поблизу житла. Зростає невеликими групами, іноді утворює рідкісні чагарники. Культивується. Лікарська рослина. Обсмажене коріння служить сурогатом кави, містить інулін, дубильні речовини, вітаміни групи В і С, цукри, смоли і ін. Має жовчогінну та антисептичну дію. Настій суцвіть надає заспокійливу дію на центральну систему і покращує діяльність серця. Свіже листя їстівне, виведені салатні сорти цикорію з високим вмістом вітаміну С.

Зустрічаються народні й місцеві назви: петрів батіг, сині батоги, серпнік.

Грицики звичайні

Пастушья сумка обыкновенная

Cruciferae(Brassicaceae) – Хрестоцвіті(капустяні)

Capsella bursa pastoris Fries em Hyl.

Однорічна трав'яниста рослина 10 - 30 см. Стебла поодинокі, прості або гіллясті, листя, розташовані в прикореневій розетці, від цільних до перистороздільних, з зубчастими лопатями. Стеблові - чергові, сидячі, зменшуються до верхівки. Квітки у верхівкових китицях, з чотирма пелюстками білі. Плоди трикутні, оберненосердцеподібні.

Цвіте з травня до кінця літа. Майже бур'ян.

Лікарська рослина, містить велику кількість вітаміну К (філохинон), дубильні речовини, аскорбінову кислоту, флавоноїди. Має кровоспинну дію, застосовується у вигляді настою і рідкого екстракту при шлункових, маткових, легеневих кровотечах.

Чистотіл звичайний

Чистотел большой

Papaveraceae – маковые

Chelidonium majus L.

Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 30-70 см. Стебло прямостояче, гіллясте, розсіяно-волосисте. Листя перисторозсічені, з обернено яйцеподібними подовженими нерівномірно зубчатими частками, знизу сизі. Квітки правильні, жовті, зібрані по 4-5 в зонтикоподібні суцвіття, що виходять з пазух верхівкових листків; пелюсток 4. плід - прямостояча стрючкоподібна  коробочка.

Цвіте з травня до жовтня. Селиться на свіжих, багатих, гумусних, кам'янистих і глинистих ґрунтах. Поширений в заплавних лісах і чагарниках, по руїнах і засмічених місцях, в садах, уздовж стін, в парках і на пустирях.

Лікарська рослина з неприємним запахом і пекучо-гірким присмаком, виділяє жовто-оранжевий молочний сік. Містить близько 20 алкалоїдів, флавоноїди, вітаміни і органічні кислоти. Рослина має спазмолітичну, жовчогінну, протизапальну (бактерицидну), ранозагоювальні властивості й затримує ріст деяких патогенних грибів.

Зустрічаються народні й місцеві назви: бородавник, чиста трава, жовтий молочай, світла трава.

Ромашка лікарська

Ромашка аптечная

Marticaria Chamomilla L.

Родина Айстрових.

 Однорічна рослина 15—З0 см заввишки, із сильним своєрідним запахом. 

Стебло пряме, циліндричне, голе, розгалужене, до 50 см заввишки. Листки чергові, голі, сидячі, перисторозсічені.  Квітки язичкові, маточкові, білі, серединні — двостатеві, трубчасті, жовті, п'ятилопатеві зверху. Квітки ромашки лікарської зранку займають майже вертикальне положення щодо трубчастих у кошику, до 16-ї години вони переходять у горизонтальне положення, а потім починають опускатися донизу і на 19-у годину притискуються до квітконоса. Цвіте у травні-серпні. Плід — сім'янка.

Росте як бур'ян на полях і городах, в садах, на пустирях, забур'янених місцях, уздовж доріг, на супіщаних і піщаних ґрунтах по всій Україні, але переважно на півдні.

Культивується на плантаціях лікарських рослин.

Ромашка лікарська — лікарська рослина, відома з глибокої давнини. Для виготовлення лікарських форм використовують висушені квіткові кошики, які збирають на початку цвітіння.

Кудрявець Софії

Дескурения Софии

Descurainia Sophia

Однорічник з родини хрестоцвітних (Сruciferae) висотою 15 80 см, з неприємним запахом. Стебло пряме, гіллясте, густооблиственне, сіруватоопушене. Листя чергове, двічі - або тричі перистораздільне. Квітки дрібні, блідо-жовті, зібрані в багатоквіткові китиці. У кожній квітці по чотири чашолистки і пелюстки, шість тичинок і одна маточка  з верхньою зав'яззю. Плоди - злегка зігнуті і горбкуваті стручки довжиною до 8 см, з численним  дрібним, овальним, коричневим насінням. Цвіте в травні -серпні, плоди дозрівають в червні- вересні.

Зустрічається майже повсюди. Зростає на смітниках, біля парканів, уздовж доріг, у ярах. Лікарською сировиною є насіння. У народній медицині водний настій насіння або трави вважається сечогінним засобом. У гомеопатії використовують есенцію з свіжої рослини. Листя дескуреніі сприяють загоєнню гнійних ран і хронічних виразок. Іноді для цього користуються свіжим соком рослини. Насіння використовують як приправу замість гірчиці.

Кривоцвет Полевой

Lycopsis arvensisL.

Систематическое положение.

Семейство Бурачниковые Boraginaceae Juss.), род Кривоцвет Lycopsis

Однорічник, іноді зимує.

Стебло прямостояче, просте або слаборозгалужене, 10-50 см висоти, опушене щетинками. Листя ланцетні, нижні на черешках, верхні сидячі, по краю хвилясті, гострі або тупуваті, усаджені щетинками, які сидять на коротких горбках. Суцвіття - завиток, розташований на кінцях стебел і їх розгалужень. Чашечка глибоко 5 роздільна, на короткій щетинистою ніжці. Частки чашечки лінійно-ланцетні, по краях з білими щетинками. Віночок білий, із зігнутою по середині трубкою і дзвінковим відгином, в зіві з волохатими лусочками. Горішки сітчато-зморшкуваті. Цвіте з травня по серпень. Сходи з'являються ранньою весною (квітень) і на початку осені. Осінні сходи на півдні перезимовують. Поширений переважно в лісовій та лісостеповій, частково в північній частині степової зони..

Сегетально і рудеральних бур'ян. Виростає на парах, городах, садах, в посівах. Засмічує і зернові, і просапні культури.