Флеш-картки "Видатні художники України кінця 19 - початку 20 століття "

Костянтин Трутовський (1826–1893) Найбільше відомий Трутовський як ілюстратор: творів Марка Вовчка — “Сестра”, “Чумак” (1860), Тараса Шевченка — “Наймичка”, “Гайдамаки” (1886), “Невольник” (1887), повістей Миколи Гоголя “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”, “Страшна помста” (1874), “Сорочинський ярмарок” і “Вечір під Івана Купала” (1876). 

Микола Пимоненко
(1862–1912). З 1907-о року Микола Пимоненко виставляв свої роботи за кордоном — у Мюнхені, Парижі, Берліні, Лондоні, а 1909-о року його обрали членом Паризької інтернаціональної спіл­ки мистецтв і літератури. Ряд творів митця придбали закордонні галереї. Наприклад, картину “Гопак”, що експонувала­ся в паризькому салоні Товариства фран­цузьких художників, купив Луврський му­зей, полотно “Вихід з церкви в страсний четвер” було на виставці у Мюнхені, де його придбав один із музеїв міста. Найвідоміші картини: «Жнива». «Святочне ворожіння», «Весілля в Київській губернії»

Петро Левченко (1856–1917)

Найвідоміша картина «село взимку. Глухомань». Митець, оволодівши високою культурою кольору, ніколи не ставився зневажливо до композиції малюнка. У цьому виявилася стійкість реалістичних принципів художника, його “передвижницьке” загартування. Живописні шукання Левченка ніколи не йшли врозріз із завданнями реалістичного малюнка. Він казав: “Без міцного малюнка не може бути хорошої картини”.

Сергій Світославський
(1857–1931) Найбільш плідними у творчій роботі художника були 1880-90-і роки, коли він жив спочатку в Москві, а пізніше у Києві. У ці роки ним були створені найбільш відомі полотна: “Дворик”, “Напровесні” (1887), “Двір весною”, “Пором на Дніпрі”, “Воли на оранці” (1891), “Вечір в степу”, “Вулиця повітового міста” (1895), “Миргород”, “Заготівля льоду”, “Розлив Дніпра”, “Зима” (1905). Найвідоміша картина «Ранок. Отара в степу».

Іван Труш (1869–1941). Значне місце в творчому доробку Івана Івановича займає галерея портретів видатних діячів української культури – Лесі Українки (1900), Івана Франка (1897 та 1903), Миколи Лисенка, Івана Нечуя-Левицького, а також пейзажі. Творче піднесення початку 1900-х років позначилося в біографії Івана Труша не тільки рядом прекрасних портретів, але й великою кількістю чудових пейзажів. Київ і архітектурні пам`ятники, широкі простори Дніпра, природа Криму на багато років визначають одну з головних тем Труша як пейзажиста. 

Ілля Рєпін (1844–1930) Творчий спадок Рєпіна неосяжний: він працював пензлем понад 68 років, створивши більш як 1000 творів, серед яких – знамениті жанрові полотна, присвячені соціальним явищам тогочасного життя, численні портрети представників всіх верств населення, в тому числі геніальних сучасників. Помітне місце у творчості художника посідала українська тема. Найвідоміша картина «Запорожці»

Микола Самокиш
1860–1944). Багато Микола Самокиш ілюстрував українські книги: оповідання Марка Вовчка, повісті “Микола Джеря” Івана Нечуя-Левицького та “Тарас Бульба” Миколи Гоголя тощо. Мистецька спадщина художника – понад 10 тисяч робіт. Особливе місце в ній займають коні, за зображення яких Миколу Семеновича неодноразово нагороджували. Картина “Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем”