ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ІНТЕРАКТИВНОГО ОЦІНЮВАННЯ ПРОГРЕСУ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ТА ЗАСІБ ВИБУДОВУВАННЯ ТРАЄКТОРІЇ ОСОБИСТІСНОГО ПОСТУПУ УЧНЯ

ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ІНТЕРАКТИВНОГО ОЦІНЮВАННЯ ПРОГРЕСУ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ТА ЗАСІБ ВИБУДОВУВАННЯ ТРАЄКТОРІЇ ОСОБИСТІСНОГО ПОСТУПУ УЧНЯ

(згідно НАКАЗІВ МОНУ  №924 від 20.08.2018 та №1154 від 27.08.2019)

Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 13.07.2017  № 1028 «Про проведення всеукраїнського експерименту на базі загальноосвітніх навчальних закладів» за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти»,  та від 16.08.2017 № 1180 «Про проведення всеукраїнського експерименту на базі загальноосвітніх навчальних закладів міста Києва та Київського університету імені Бориса Грінченка» за програмою «Початкова школа: освіта для життя»,  із 1 вересня 2017 року проводиться дослідно-експериментальна робота з  розробки, наукового обґрунтування та експериментальної перевірки навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової освіти.

ажливим компонентом освітнього процесу є оцінювальна діяльність, що здійснюється на засадах компетентнісного, діяльнісного, суб'єкт-суб'єктного підходів та передбачає партнерську взаємодію вчителя, учнів та їхніх батьків. Основними функціями оцінювання є мотиваційна, діагностична, коригувальна, прогностична, розвивальна, навчальна, виховна, управлінська.

Навчальні досягнення учнів підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню.

Зупинимось детальніше на формувальному оцінюванні.

Формувальне оцінювання є інтерактивним оцінюванням прогресу учнів, що дає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітній процес. Використання формувального оцінювання дозволяє відстежувати особистісний поступ дитини, хід опановування нею навчального матеріалу  та вибудовувати індивідуальну освітню траєкторію особистості.

Формувальне оцінювання є невід'ємним складником освітнього процесу та здійснюється постійно.

Формувальне оцінювання передбачає організацію учителем діяльності учнів щодо усвідомлення ними цілей та очікуваних результатів навчання, способів їх досягнення та визначення подальших навчальних дій щодо покращення досягнень за результатами зворотного зв'язку.

Застосування формувального оцінювання уможливлює розв'язання таких освітніх завдань:

• підтримання бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів;
• сприяння оптимальному темпу здобуття освіти учнів;
• формування в учнів упевненості у собі, усвідомлення своїх сильних сторін;
• формування в учнів рефлексивного ставлення до власних помилок і розуміння їх як невід'ємних етапів на шляху досягнення успіху;
• забезпечення постійного зворотного зв'язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу;
• здійснення діагностування особистісного розвитку та навчальних досягнень учнів на кожному з етапів навчання.

Об'єктами формувального оцінювання є процес навчання учнів, а також результат навчальної діяльності на певному етапі навчання.

Провідна роль у формувальному оцінюванні належить критеріям, за якими воно здійснюється. Критерії оцінювання визначаються вчителем (із поступовим залученням до цього процесу учнів) відповідно до кожного виду роботи та виду діяльності учнів. Орієнтирами для визначення критеріїв формувального оцінювання є вимоги до обов'язкових результатів навчання та компетентностей учнів, визначені Державним стандартом базової середньої освіти і очікувані результати, зазначені в освітній програмі закладу загальної середньої освіти.

Під час здійснення формувального оцінювання важливо не протиставляти дітей один одному. Стимулом розвитку має бути співвідношення роботи (відповіді, дії тощо) з тим, як дитина працювала раніше. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учнів, враховувати, що оцінюється не учень, а його робота. Про складнощі у навчанні необхідно говорити з учнем індивідуально, аби не створювати ситуацію колективної зневаги до дитини та передумови булінгу. Слід звернути  увагу, що індивідуальні особливості дитини можуть впливати на її темп здобуття освіти, внаслідок чого вона може досягати визначених для певного етапу навчання очікуваних результатів раніше або пізніше, тому календарно-тематичне планування освітнього процесу має бути гнучким і динамічним, зорієнтованим на сприяння поступу учнів за індивідуальною траєкторією навчання та розвитку.

ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ШЛЯХОМ:

• педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів;
• аналізу попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх діагностичних робіт;
• самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів;
• оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;
• застосування прийомів отримання зворотного зв'язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу (наприклад, «Світлофор», «Мікрофон» тощо).

Варто дотримуватись алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання та використовувати інструментарій формувального оцінювання, що було запропоновано у Методичних рекомендаціях щодо орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.08.2018 № 924.

АЛГОРИТМ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ

        1. Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей.

       Вчитель спільно з учнями розробляє й обговорює чіткі цілі уроку.

       Створення ефективного зворотнього зв’язку, який   має бути зрозумілим, доброзичливим та своєчасним.

       2. Забезпечення активної участі учнів у процесі пізнання.

Це забезпечується використанням різноманітних прийомів, форм і методів роботи з навчальним матеріалом.

       3. Ознайомлення учнів із критеріями оцінювання.

        Чим конкретніше сформульовані критерії оцінювання, тим зрозумілішою для учнів є діяльність щодо успішного виконання завдання.

          4. Забезпечення можливості й уміння учнів аналізувати власну діяльність (рефлексія).

5. Коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

          Формувальне оцінювання дає можливість вчителю відстежити процес поступу учня до навчальних цілей, коригування освітнього процесу на ранніх етапах, а учневі – усвідомлення відповідальності за самоосвіту. 

Педагогічне спостереження за навчальною та іншими видами діяльності учня здійснюється учителем протягом року. Залежно від мети спостереження, вчитель може оцінювати дітей в різноманітних ситуаціях, коли вони працюють в парі, групі, індивідуально. Оцінюються також не тільки навчальні результати учня, але і його активність, зацікавленість, мотивація до здійснення освітньої діяльності.

Само- та взаємооцінювання учнів організовується вчителем на регулярній основі за визначеними критеріями до умінь, що є наскрізними, та складових компетентностей, залежно від навчального поступу учнів. Шкали для само- та взаємооцінювання рекомендовано застосовувати на вибір учителя, зокрема, шкалу, розроблену вчителем самостійно.

Під час взаємооцінювання необхідно приділяти особливу увагу формуванню уміння в учнів коректно висловлювати думку про результати роботи однокласників, давати поради щодо їх покращення. Це активізує навчальну роботу, сприяє розвитку критичного мислення, формуванню адекватного ставлення до зауважень, рекомендацій, зміцнює товариськість та відчуття цінності кожного учня в колективі.

Результати формувального оцінювання відображаються в оцінних судженнях, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. Оцінні судження вчителя мають бути об'єктивними, конкретними, чіткими, лаконічними, доброзичливими, слугувати зразком для формулювання оцінних суджень учнями. В оцінному судженні зазначають прогрес учнів та поради щодо подолання утруднень, за їх наявності, у досягненні очікуваних результатів навчання відповідно до програмових вимог.

Неприпустимим є формулювання оцінних суджень, що принижують гідність дитини, прирівнювання оцінних суджень до певних рівнів навчальних досягнень, а також використання зовнішніх атрибутів (зірочки, квіточки, прапорці тощо) у разі їх співвіднесення з певними балами чи рівнями навчальних досягнень здобувачів освіти.

Формувальне оцінювання має мотивувати, підтримувати й надихати учнів на успіх, саморозвиток і вдосконалення, вияв власних здобутків у навчальній діяльності та сприяти формуванню навичок застосування знань і умінь під час виконання практико орієнтованих завдань. Воно має бути спрямованим на виявлення проблем і вчасне запобігання їх нашаруванню; стимулювання бажання вчитися та прагнути досягати максимально можливих результатів; запобігання побоюванням помилитися.

 Кожен учень має власний стиль і темп навчання. Тому важливо усвідомлювати, що оцінювання учня вчителем не повинно стати причиною заниженої його самооцінки, що неминуче позначається на навчальній мотивації та успішності.

Під час організації навчання взагалі і оцінювання важливо створювати для учнів ситуацію успіху. Навіть невеличке досягнення надихає дітей. А вчитель, звичайно, завжди може знайти можливість запропонувати таку ситуацію, дати таке завдання, щоб навіть найслабший учень міг вирізнитися з кращого боку; дуже важливо похвалою відмітити навіть ледь помітне просування уперед.

Діти дуже чутливі до оцінювання їх дорослими. Тому часто здобувачі освіти мають характерну особливість сприймати оцінку за виконання якогось завдання як оцінювання себе, а тому негативну оцінку вони розуміють як вияв негативного ставлення до себе з боку вчителя.