Формувальне оцінювання як засіб визначення індивідуальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами

Формувальне оцінювання як засіб визначення індивідуальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами

Вимоги щодо оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП висвітлені у таких нормативно-правових актах: Порядок організаціїі нклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти, затверджений постановою КМ України від 15.09.2021 № 957 Лист МОН “ Про організаційно-методичні засади забезпечення права на освіту дітей з особливими освітніми потребами” від 08.08.2013 № 1/9-539 Державний стандарт початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затверджений постановою КМ України від21.08.2013 № 607

учнів 1 -4класів, які здобувають освіту відповідно до Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою КМ України від 21 лютого 2018 року №87 у вигляді вербальної характеристики особистих досягнень. Результати навчання учнів позначаються словами: «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результату з допомогою вчителя», «потребує значної уваги і допомоги».учнів 3 і 4 класів НУШ - у вигляді рівневої шкали за чотирма рівнями;Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженого постановою КМУ від 21 серпня 2013 року №607 за чотирма рівнями; результати навчання учнів позначаються словами або відповідними літерами: «початковий (П)», «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)»Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів з порушеннями інтелектуального розвитку 3-11-х класів, що визначаються за трьома рівнями («початковий», «середній», «достатній»)Підходи щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів визначенні у методичних рекомендаціях щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів, затвердженні наказом МОН України від 13.07.2021 №813 Методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти у 2022-2023 навчальному році. Як оцінювати дітей з ООП, які навчаються в інклюзивному класі

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку розроблено відповідно до Програми спільної діяльності Міністерства освіти і науки України, Інституту модернізації змісту освіти, Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України, спрямованої на виконання завдань Концепції «Нова українська школа» та реформування змісту освіти дітей з особливими освітніми потребами.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з затримкою психічного розвитку(ЗПР) Початковий рівень(П): знання учнів обмежуються елементарними уявленнями, які він може відтворити у вигляді фактів,елементарних уявлень,володіє окремими видами вмінь на рівні копіювання зразка,з допомогою вчителя виконує елементарні завдання; Середній рівень(С): учні відтворюють основний навчальний матеріал, завдання виконують зі значною допомогою вчителя; Достатній рівень(Д): учні володіють знаннями у формі понять, відтворюють їх зміст, ілюструють прикладами, завдання виконують самостійно, або з незначною допомогою вчителя; Високий рівень(В): учні достатньо володіють поняттями, в межах визначеними навчальними програмами,відтворюють їх зміст, ілюструють вже новими прикладами,успішно виконуєють творчі завдання.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з інтелектуальними порушеннями (ПІР)Початковий рівень(П) :з допомогою вчителя флагментарно впізнає,показує,або називає предмет вивчення; з повною підтримкою вчителя намагається виконати елементарні практичні дії,переважно пасивного характеру, потребує постійної допомоги та повної підтримки з боку вчителя. Середній рівень(С):частково впізнає об'єкт вивчення,виконує окремі дії на рівні копіювання способу виконання, виявляє епізодичний інтерес до навчання, потребує заохочення, постійної допомоги, супроводу та стимулювання. Достатній рівень(Д):має уявлення про об'єкт вивчення, відтворює,не завжди точно з використанням наочності основні змістові елементи навчального матеріалу, проте пояснити, виокремити в ньому суттєве та другорядне не може. За наслідуванням і словесною інструкцією епізодично виконує прості завдання. Має нечітко окреслене позитивне ставлення до навчально-практичної діяльності. Потребує заохочення та постійної , значної допомоги із виконання предметно-практичних дій,завдань, організації робочого місця.

Функції оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП Навчально-корекційна - організація оцінювання навчальних досягнень, спрямована на підготовку до вивчення нового матеріалу, систематизація та поглиблення знань, удосконалення навичок та вмінь. Стимулюючо-мотиваційна - спеціальна організація оцінювання навчальних досягнень учнів; стимулювання бажання учня поліпшити свої результати;розвиток активності;формування позитивного мотиву навчання. Контролююча - визначення рівня досягнень учня з ООП; своєчасне надання необхідної допомоги; попередження можливих труднощів. Розвивально-виховна - формування в учнів з ООП вміння самостійно й зосереджено працювати, формування умінь застосовувати прийоми контролю та самоконтролю. Діагностико-коригуюча - з’ясування причин труднощів, які виникають під час навчання;виявлення прогалин у знаннях і вміннях;внесення коректив у діяльність учня і педагога для усунення цих прогалин.

, При оцінюванні враховуються такі характеристики знань: - повнота (від фрагментарного відтворення навчального матеріалу до відтворення у повному обсязі);- правильність (від не завжди точного до правильного відтворення навчального матеріалу); - усвідомленість (від розуміння до вміння пояснити, обґрунтувати);- застосування знань (адекватність, самостійність, різні умови, використання допомоги). Операційно-організаційний компонент дії, способи дій, діяльність: - предметні (відповідно до змісту основних навчальних предметів); рівень загальних інтелектуальні (порівнювати, класифікувати, абстрагувати, узагальнювати); -загальнонавчальні (аналізувати, планувати, організовувати, контролювати процес і результати виконання завдання, вміння користуватись підручником). Емоційно-мотиваційний компонент ‒ ставлення до навчання. Оцінюються такі характеристики: - характер і сила (байдуже, недостатньо виразне позитивне, зацікавлене, виразне позитивне); - дійовість (від пасивного до дійового); - сталість (від епізодичного до сталого). Об'єкти перевірки і оцінювання навчальної діяльності

Досвід самостійної діяльності(виконання різних видів навчальної діяльності самостійно чи з допомогою вчителя). Самостійність оцінних суджень, здатність робити висновки.

Підготувала заступник директора з навчально-виховної роботи, учитель початкових класів Коваль Наталія Василівна