Формування читацьких компетенцій шляхом синтезу літератури і різних видів мистецтва

Про матеріал

Вслухаймося в невимовне, милуймося невидимим. Формування читацьких компетенцій шляхом синтезу літератури і різних видів миcтецтва. Навчально-методичний посібник. «Пляшевський ліцей». – Пляшева, 2022. -54 с. У методичному посібнику розглядається суть проблеми організації читацької взаємодії учнів шляхом синтезу літератури з різними видами мистецтв на уроках зарубіжної літератури. Наведено приклади використання ілюстративного матеріалу і учнівських робіт на уроках. Для методистів, учителів зарубіжної літератури і всіх небайдужих до проблем організації навчально-творчої діяльності школярів у процесі вивчення літератури. Укладач: Грицюк Г.Д., вчитель-методист зарубіжної літератури Пляшевського ліцею

Перегляд файлу

Зміст

ВСТУП………………………………………………..2

РОЗДІЛ I. Теоретичні і методологічні аспекти використання мистецького контексту на уроках зарубіжної літератури

Обґрунтування концепції вивчення зарубіжної літератури у взаємозв’язках із суміжними мистецтвами..………………………………………………6
Синтез різних видів мистецтва на уроках зарубіжної літератури ……………………………………10

РОЗДІЛ II. Організація читацької взаємодії учнів шляхом синтезу літератури з різними видами мистецтв

2.1. Використання ілюстративного матеріалу на уроках зарубіжної літератури……………………………17

2.2. Вивчення та залучення на уроках кращих зразків художніх творів і учнівських робіт……………………..27

ВИСНОВКИ…………………………………………41

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………..47

ДОДАТКИ…………………………………………..50

ДОДАТКИ в електронному варіанті

$C:\Users\USER\Desktop\фото\096.JPG$ ВСТУП

Читають усі, та ніяк не всі вміють читати.

Франсуаза Варан

Початок ХХІ століття означений складним пошуком нового світорозуміння, педагогічного світовідчуття. Сьогодні, як ніколи, гостро стоїть завдання осмислення й пізнання буття, створення нової філософії освіти, відкритої до таємниць життя людини, її прагнень, життєвого потенціалу. На цій основі повинна формуватися нова педагогіка — педагогіка компетентної, відповідальної людини. За умов трансформації українського суспільства особливої значущості набувають питання формування молодою людиною нових життєвих стратегій, компетентності, конкурентоспроможності, посилення гнучкості та мобільності соціальної поведінки. Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі є всебічний розвиток школярів, зокрема творчих здібностей особистості, а метою вивчення літератури в школі є формування компетентного читача. «Головна мета літературної освіти – виховання читацької особистості з розвиненим естетичним смаком, самостійним критичним мисленням, гуманістичним світоглядом». [1]. Проте «у сучасних школярів нема бажання читати...»; «не люблять книгу...»; «не вміють читати...»; «не читають...», — ось що можна почути від учителів літератури. Куди ж поділося те читання, яке, за формулою Дж. Рьоскина, «пробуджувало в душах учнів здивування, надію та любов...»? Невже канули в Лету часи, коли книгою захоплювалися, її любили, завдяки їй жили?! [ 9 ].

Не знаю, як для кого, а для мене вчительські будні ніколи не були легкими. Кожен день наповнений працею, результати якої виявляться аж через кілька років, а може, й не виявляться… Розумію, що в моїх силах перетворити сіре життя на свято, якщо поставитися до своєї роботи творчо й натхненно. Викладаючи зарубіжну літературу, щороку доводиться переконувати і дітей, і їх батьків та й колег, що зарубіжна література – важливий предмет у школі. Хоча працювати непросто: змінюються програми, інтерес учнів до читання й справді падає - бо ж віддають перевагу комп’ютерним іграм. Щоб іти в ногу з сучасними вимогами, потрібно постійно займатися самоосвітою. Бути «в тренді» часто допомагають соціальні мережі, спільноти педагогів, які діляться досвідом використання сучасних новітніх технологій. Формування компетентного читача – вимога сучасності. Хто ж вона – компетентна читацька особистість? Які ознаки їй притаманні? Чому так важливо говорити сьогодні про формування вмінь читати й осмислювати прочитане? Сучасний учень легше орієнтується в комп'ютері, аніж у текстовому форматі! Та все ж навички читання не втрачають актуальності, адже досі більшість інформації в соціальних мережах або текстова, або супроводжується текстом.

З метою формування полікультурної компетенції учнів, компетентного критичного мислення через систему уроків, позакласну і позашкільну роботу, до вивчення зарубіжної літератури доцільно залучати твори різних видів мистецтва.

Ознайомлення з репродукціями картин, ілюстраціями, порівняння їх з художніми творами, що вивчаються, підвищує інтерес дітей одночасно до образотворчого мистецтва і до літератури, знайомить із специфікою кожного виду мистецтва. Уміле використання ілюстративного матеріалу налаштовує учнів на глибоке й детальне розуміння художнього тексту, порівняння творів живопису з художніми творами на уроках зарубіжної літератури, підвищує інтерес дітей до твору, що вивчається, знайомить зі специфікою кожного виду мистецтва. Вважаю, що важливо вміти уміло повідомляти, проте важливішим є уміло збуджувати думку учня, ставити його в умови, які б спонукали до творчості.

Перший крок у формуванні читача — це вдало проведений етап зацікавленості книгою ( від зацікавленості, здивування до захоплення). Таким чином, формування читача — це складна та необхідна задача, яку має розв'язувати вчитель літератури.

Фестиваль літературних героїв у Пляшевському ліцеї

Обґрунтування концепції вивчення зарубіжної літератури у взаємозв’язках із суміжними мистецтвами

Ступінь розробленості проблеми. У сучасній педагогічній та науково-методичній літературі проблема формування читацьких компетенцій на уроках зарубіжної літератури шляхом використання мистецького контексту розглядається як багатовекторна – через визначення підходів до викладання зарубіжної літератури, обґрунтування синтезу вивчення літературного тексту та творів інших видів мистецтва, розкриття соціокультурної, морально-етичної, гуманітарної, естетичної спрямованості навчально-виховного процесу тощо. [ 2 ].

В Україні проблему комплексного використання різних видів мистецтв у процесі вивчення літератури досліджували Д. Наливайко, Л. Мірошниченко, Т. Нефедова, Н. Волошина, О. Ніколенко, О. Куцевол, Ж. Клименко, А. Вітченко, В. Гречинська, Ю. Ковбасенко, Є. Волощук, О. Ісаєва.

Наприкінці ХХ століття – на початку ХХІ століття у вітчизняній педагогічній науці сформувався окремий напрямок методичних досліджень, у яких була доведена ефективність процесу шкільного навчання й виховання, побудованого на основі комплексного впливу різних видів мистецтва на особистість учня (Г. Бєлєнький, О. Богданова, Г. Ґогіберидзе, В. Гречинська, В. Доманський, Є. Колокольцев, Ю. Львова, В. Маранцман, Т. Сухова, Б. Юсов та ін.) [5].

Порушена проблема набуває пріоритетного значення й у дослідженнях українських учених-методистів, про що свідчать наукові розвідки Н. Волошиної, В. Гладишева, О. Куцевол, Л. Мірошниченко, Т. Недайнової, Є. Пасічника та багатьох інших. Вагоме значення для висвітлення проблеми вивчення зарубіжної літератури у взаємозв’язках із суміжними мистецтвами на уроках зарубіжної літератури мали ідеї, викладені в наукових дослідженнях, зокрема Л. Мірошниченко (теоретико-методологічні засади викладання світової літератури в школі), О. Ісаєвої (соціокультурний підхід до формування читацької культури старшокласників), Ж. Клименко (етнокультурологічний підхід у процесі аналізу оригінальних та перекладних текстів), В. Гладишева (роль культурологічного контексту в процесі аналізу творів світового письменства), О. Ніколенко (використання комплексу мистецтв на уроках світової літератури), О. Куцевол (художньо-творча спрямованість сучасного уроку), Г. Токмань (діалогічність порівняльного вивчення літератури й суміжних видів мистецтва), С. Жили (синтетичність художнього мислення, комплексний підхід до осягнення словесно-художніх творів на основі взаємодії різних видів мистецтва) [4].

Актуальність проблеми визначається також акцентуванням в Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти, "Концепції літературної освіти" на важливості формування в учнів цілісної художньої картини світу, потребою держави в громадянах із розвиненими ключовими компетентностями: загальноосвітньою, естетичною, соціальною, громадянською. [ 2].

Практичне значення роботи над проблемою полягає в тому, що для отримання певного емоційного настрою при вивченні творів світової культури найчастіше в навчальному процесі користуюся одним із різновидів інтерактивного здобуття знань – методом "дослідження" та «навчання у дискусії», які стимулюють самостійний пошук і мислення, заохочують до полеміки, допомагають обґрунтувати власну позицію. У процесі дискусії розвивається усне монологічне мовлення учнів. Посилюється зацікавленість літературою як мистецтвом слова, її місцем серед інших мистецтв, розвивається почуття толерантності до чужої думки, підвищується самооцінка учнів від розуміння важливості висловленої ним думки. Використання різних видів мистецтва на уроках зарубіжної літератури ефективне тільки за умови дотримання принципів діалогу культур.

Синтез різних видів мистецтва на уроках зарубіжної літератури

Одним із завдань учителя зарубіжної літератури є розвиток умінь і навичок учнів сприймати, аналізувати й інтерпретувати літературний твір у культурному контексті, у зв’язках з іншими видами мистецтва, прищеплювати школярам художній смак, поціновувати класичну й сучасну літературу. Науковці, аналізуючи досвід розвинених країн світу, зазначають, що освіта є фундаментом майбутнього нації, а мистецька освіта – духовного майбуття . Синтез мистецтв – це гармонійно представлені музика, живопис, скульптура, архітектура, декоративно-прикладне мистецтво, театр і мистецтво слова. Та якщо цю гармонію не відчують учні, то чи є сенс у такій діяльності педагога? Синтез має відбуватися не заради синтезу, а заради, як зазначає С. Панченко, «побудови системи виховання у єднанні освіти, культури, духовності із збереженням ціннісних орієнтацій, що дасть змогу сформувати перспективні напрями виховання учнів»[ 4;2].

$D:\до роботи.jpg$
Інтеграцію мистецтв забезпечую на уроках сукупністю традиційних та інноваційних форм і педагогічних технологій: добором текстів з фоновим компонентом та з ілюстраціями, створенням навчальних комп'ютерних інтегрованих програм-презентацій, дискусій, диспутів, театралізованих свят, конкурсів, віртуальних екскурсій до найвідоміших музеїв світу. Використовуючи методи аналізу мистецьких творів, зіставляючи художні зразки за принципами аналогії, контрасту й узагальнення, спонукаю учнів творчо ставитися до виконання завдань, які сприяють глибшому осягненню мистецьких творів, вимагають розкриття їх нових аспектів.

Така робота веде до усвідомленого засвоєння знань, впливає на розвиток спостережливості та дослідницького вміння, стимулює почуттєве пізнання, поглиблює і концентрує його.

Багатогранні й складні зв’язки літератури та живопису можна виразити в наступних видах взаємовпливу:

Використання художниками літературних творів як джерела сюжетів для їхніх картин. Надзвичайно великим був вплив античності та біблійної тематики на живопис. Сучасні дослідники, вивчаючи те чи інше полотно Рубенса, Рембрандта, Тиціана або Караваджіо на біблійні теми або античні сюжети, неодмінно хоча б коротко згадують у своїх працях про літературну основу твору.
Живописні шедеври великих майстрів як матеріал, на який спираються письменники в своїх творах. Безцінним для літератури про минулий час, діячів, героїв є портрети людей уславлених і маловідомих – узагальнений портрет всіх людей того чи іншого періоду і водночас їх індивідуальна неповторність. Важливі й ті подробиці побуту, звичаїв, одягу тощо, які письменники „вичитують” з витворів образотворчого мистецтва [3, 21].
Безпосередні творчі зв’язки письменників і художників. Прикладом співдружності літератури й мистецтва можна вважати і безпосередні творчі зв’язки письменників та художників. Досить згадати творчі зв’язки Д. Дідро і сучасних йому митців, дружбу Еміля Золя й Едуарда Мане, стосунки М. Гоголя і О. Іванова, І. Рєпіна та Л. Толстого тощо [3; 22].
У сучасній літературі часто пишуться твори під враженням від живопису чи графіки… Вплив живопису особливо відчутний у філософській або, так званій, інтелектуальній прозі, де він часто виконує функцію зорового ряду в позбавленому образності контексті, свого роду яскравого символу, що покликаний пробуджувати образне, асоціативне читацьке мислення (проза А. Франца і Т. Манна).[3; 24].
Спільність світосприймання, суспільних та естетичних поглядів письменників і художників.
Використання письменниками прийомів живописців і навпаки [3; 24].

Отже, живопис і література постійно взаємодіють між собою. Їх численні й багатогранні зв’язки передбачають проникнення елементів одного мистецтва в інше і навпаки, зобов’язують письменника чи художника бути ознайомленими з тенденціями суміжного мистецтва, а критиків комплексно підходити до аналізу мистецького твору.

Під час вивчення поезії доречним вважаю використання плейкастів, відеороликів – міні-спектаклів, читання поезій відомими акторами в музичному супроводі… Взаємозв'язки літератури й музики є глибокими й органічними. Музика - мистецтво, яке має численні та різноманітні можливості художнього синтезу. Вона легко підпорядковується потребам літератури, кінофільму, театральної вистави, радіоспектаклю, архітектури, живопису, графіки. Визначаю такі основні напрями використання музики у процесі вивчення зарубіжної літератури:

музика в житті й творчості письменника;
музика, втілена в літературному тексті;
музика, яка народилася в тісній єдності з текстом;
музика, яка звучить або про яку говориться в творі;
музика як психологічний настрій.

Такі відеокомпозиції дають емоційний настрій, стимулюють асоціативне мислення учнів, демонструють поліхудожній образ світу, так як одночасно можуть бути синтезом музики, хореографії, поезії, комп’ютерної графіки, живопису, фотографії [Додаток 1 ]

Особливий ефект синтезу мистецтв на уроках літератури має перегляд різних версій екранізацій до програмових творів та їх порівняльний аналіз. Аналіз екранізацій допомагають сформулювати запитання:

- Чому, на вашу думку, екранізації відрізняються одна від одної та від авторського оригіналу тексту?

- Що варто зробити перше - дивитись екранізацію чи прочитати текст?

- Чи є, «на вашу думку, екранізація самостійним твором мистецтва, незалежно від авторського тексту?

- Що вам особисто сподобалось більше?

- В чому цінність екранізацій ?

- Назвіть слабкі і сильні сторони переглянутого фільму-екранізації.

Перегляд екранізації "Полліанна" (Великобританія, 2003 р.) до одноіменного твору Е.Портер (5 кл.) та аніме Хаяо Миядзаки за твором Діани Вінн «Мандрівний замок Хаула» (7кл.) спонукає учнів детальніше досліджувати текст з метою пояснити розбіжності в трактуванні сюжету, вияснити, чому режисер вносить певні зміни і відходить від сюжету авторського тексту .

Також під час вивчення творів Р.Далла «Чарлі і шоколадна фабрика», М.Енде «Джим Ґудзик», Ч.Діккенса «Різдвяна пісня в прозі», Ж.Верна «Пятнадцятирічний капітан», В.Бикова «Альпійська балада» шляхом співставлення тексту та фільму підводимо учнів до висновку, що екранізація – це, з одного боку, - чудова ілюстрація до певних розділів твору, з іншого ж – плід фантазії режисера за мотивами твору певного автора. Таким чином, виникає гарна нагода провести дискусію щодо варіативності сценарію і тексту, розбіжностей у трактуванні сюжету і образів автором та режисером [6; 5-12].

Ключовими стануть такі запитання:

Чим зумовлена розбіжність сюжету твору і фільму?
Що це – екранізація чи фільм за мотивами твору?
Відеоілюстрація художнього твору чи самодостатній вид мистецтва? [6; 43-45].

Подальші плани в роботі над проблемою вбачаю у активному залученні учнів до підготовки уроків літератури поліхудожнього змісту та вдосконаленні роботи на уроці за рахунок використання комп’ютерних технологій та можливостей Internet- мережі [Додаток 2 ].

Отже, використання на уроках літератури наочних засобів, пов’язаних з різними видами мистецтва, урізноманітнюють навчальний матеріал, роблять його більш цікавим, націлюють учнів на самоосвітню діяльність, спонукають детальніше вивчати текст, щоб компетентно порівнювати, співставляти чи протиставляти його з екранізаціями, репродукціями та ілюстраціями [Додаток 3].

У сучасній школі під час уроків учителі літератури мають велику можливість використання споріднених мистецтв. Включення в процес викладання літератури суміжних мистецтв є ефективним засобом поповнення багажу образності учнів. Чи демонструється картина, портрет, ілюстрація, чи проводиться екскурсія до музею, відвідування театру – всюди учнями сприймається конкретне відображення життя, присутнє живе споглядання. Зорові і слухові сприйняття, які здійснюються завдяки творам суміжних мистецтв, роблять більш доступними пояснення вчителя, допомагають школярам конкретніше уявити літературних героїв, обстановку, що зображені в творах, глибше зрозуміти умови життя письменників, їх світоглядні позиції і т.ін. [ 5 ] .

Як не «заблукати» у різноманітних методологічних підходах щодо організації уроку? А скільки різних інновацій, педагогічних технологій! Які з них є найважливішими для сучасного вчителя? Чи можна без них обійтися?

$C:\Users\USER\Desktop\фото\CS44QUMg9vQ.jpg$

РОЗДІЛ II. Організація читацької взаємодії учнів шляхом синтезу літератури з різними видами мистецтва

2.1. Використання ілюстративного матеріалу на уроках зарубіжної літератури

Уроки літератури – розмова особлива. Вони повинні бути яскравими, емоційними, із залученням ілюстрованого матеріалу, з використанням аудіо- та відеосупроводів, які дають змогу учням побачити світ очима художників, почути акторське прочитання віршів, прози і класичну музику. Відповідно до концепції «Нова українська школа» учні повинні уміти працювати з писемною та ілюстрованою інформацією. Питання використання ілюстративного матеріалу як одного з видів наочності у процесі засвоєння дітьми знань та умінь не нове. Значну увагу ролі ілюстративного матеріалу приділено в роботах відомих педагогів минулого, зокрема Я. Коменського, К. Ушинського, С. Русової та сучасних вчених (Я. Кодлюк, О. Савченко) [1]. Я. Кодлюк довела, що ілюстративний матеріал як структурний компонент підручника повинен повноцінно реалізувати провідні функції навчальної книги: ілюстрація виступає копією знань, допомагає розкрити основу матеріалу, доповнює і конкретизує його, покращує ефективність засвоєння того, що вивчається; розвивальну (вплив ілюстрацій на учня з метою забезпечення розвитку психічних процесів, формування загальнонавчальних умінь і навичок, розвиток творчих здібностей); виховну: (розвиток емоцій та почуттів учня, формування системи цінностей); мотиваційну (забезпечення емоційно-позитивного стану за допомогою ілюстрацій, формування інтелектуальних почуттів, розвиток пізнавального інтересу до навчального матеріалу) [1].

Мистецтво вимагає знань.

Бертольд Брехт

Мабуть, немає необхідності переконувати когось у тому, що ілюстрації не тільки допомагають читачу при першому читанні, а й взагалі доповнюють, узагальнюють сприйняття твору, підсилюють враження від твору в цілому. У якості елементів інформації для системи ілюстрацій варто відбирати тільки ті об'єкти, що є предметом вивчення і потребують для успішного їх засвоєння застосування засобів наочності. Відбираючи і продумуючи цю інформацію, необхідно зберігати сувору відповідність обсягу, структури й змісту можливостям сприйняття учнями

Слід зазначити, що ступінь складності ілюстративного матеріалу, його обсяг, форми і методи демонстрації повинні бути посильними для учнів, їхньому віку, здібностям, рівню розвитку і готовності до навчання. Для відібраних елементів змісту засобів наочності необхідно продумати і вибрати вид і структуру ілюстративного матеріалу, визначити послідовність і засіб його демонстрації на заняттях із різноманітними навчальними задачами. Ілюстративні матеріали повинні давати точне і повне інформування про суттєві ознаки досліджуваних творів, розширювати можливості учнів по засвоєнню знань, розумно відображати зв’язки конкретного й абстрактного у вивченні різноманітних об’єктів [4].

Актуальним та доцільним є також використання ілюстрацій різних авторів на уроках зарубіжної літератури. Важливого значення надаю аналізу ілюстрацій до творів та створенню їх учнями самостійно. При цьому наголошую, що ілюстрація - це наочне точне відображення змісту літературного твору. Художник, створюючи ілюстрацію до тексту, повинен бути добре обізнаним з твором, тому що фантазія тут недоречна, інакше це буде просто малюнок, а не ілюстрація до книги. Вивчаючи художній твір, знайомлю учнів і з відомими ілюстраторами, такими як:

- Патрік Джеймс Лінч ( «Дари волхвів» О.Генрі, «Різдвяна пісня в прозі» Ч.Діккенса);

- Роберт Інгпен ( «Аліса в Зазеркаллі» Л.Керрола, «Острів скарбів» Р.Стівенсона, «Пригоди Тома Сойєра» М.Твена, «Різдвяна пісня в прозі» Ч.Діккенса);

- Владислав Єрко («Аліса в Країні чудес» Л.Керрола, «Гамлет» В.Шекспіра, «Чайка Джонатан Ливингстон» Річарда Баха, «Мандри Гуллівера» Дж.Свіфта, «Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері, «Казки Туманного Альбіону», «Снігова королева» Г.Х.Андерсена );

- Євгенія Гапчинська («Аліса в Країні чудес» Л.Керрола);

Серед видів робіт з ілюстрацією виділяю такі:

розгляд ілюстрації до твору та роздуми над тим, чи так уявляли учні ці епізоди та героїв;
коментар учителя з використанням ілюстрацій до твору;
співставлення ілюстрацій різних авторів до твору;
створення проблемної ситуації на основі ілюстрацій до твору.

Перед початком роботи над створенням власної ілюстрації до твору пропоную учням пам'ятку - інструкцію:

Прочитайте уважно твір і виберіть характерні епізоди, що розкривають зміст твору.
Зробіть декілька ескізів. Головних дійових осіб виділяйте розміром, розташуванням, світлотінню.
Дослідіть за текстом пози героїв, одяг, оточення, інтер’єр, загальний колорит.
Виконайте ескіз ілюстрації фарбами. Для цього уточніть колорит і яким кольором виділити головне.
За ескізом виконайте композицію задуманого розміру.
Уявіть себе літературним героєм даного твору. Зверніться до читача.

Серед інших завдань узагальнювального підтипу можуть використовуватися художньо-ілюстративні, на представлення або оцінку виконання ілюстрацій до літературного твору. Зразки формулювання подібних завдань:

Підготуйте ілюстрацію до улюбленого літературного твору вивченої теми. Аргументуйте свій вибір.
Оцініть результати виконання ілюстративного завдання. Що б ви порадили змінити?
Підготуйте виступ-представлення збірки ілюстрацій, дібраних до теми …
Намалюйте літературного героя, який став улюбленим (за прочитаним художнім твором). Для цього визначте найбільш характерні риси образу обраного персонажа і проілюструйте їх.
Чи представлено цими ілюстраціями найяскравіші висновки, зроблені у процесі колективного обговорення теми? Відповідь аргументуйте прикладами.

Коментар учителя з використанням ілюстрацій до твору збагачує учнів досвідом сприйняття іншого виду мистецтва, сприяє поглибленню і розширенню уяви про живопис, показує взаємодію літератури і образотворчого мистецтва, має позитивно впливати на бажання прочитати художній твір. Цікавий вид роботи на уроці зарубіжної літератури - співставлення ілюстрацій різних авторів до твору. Ще один вид роботи з ілюстраціями до книги на уроках літератури — це створення проблемної ситуації на основі ілюстрацій до твору.

Практично 90% інформації ми сприймаємо очима. Тому процес навчання варто візуалізовувати. Це і цікаво, і корисно водночас. Як же використовувати на уроках зарубіжної літератури зображення героїв творів? Ми вже звикли бачити їх на учнівських ілюстраціях. Проте можна і потрібно на основі цих зображень формулювати певні завдання.

Ідея перша: Гра «Знавець літератури» (вчитель задає питання (за ілюстрацією), що стосуються всього змісту твору, біографії письменника. Можна використовувати у парній, груповій, колективній, індивідуальній роботі.

$C:\Users\USER\Desktop\мал. каті\100_4418.JPG$

Катя Криштоф, 11 клас. «Грегор Замза»

Ідея друга:

- за даною ілюстрацією написати автобіографію героя літературного твору;

$C:\Users\USER\Desktop\учнівські роботи\мал. каті\100_4417.JPG$

Ідея третя: «Читаємо картину»

$C:\Users\USER\Desktop\фото\осінь\золота осінь.jpg$

«Золота осінь». Ісаак Левітан

Нагадаю основні етапи роботи з картиною: сприймання зображення; відомості про жанрову специфіку картини, її автора; осмислення картини за запитаннями; прочитання (усно) картини або виконання (письмово) творчого завдання за картиною.

Запитання до репродукції картини можуть бути такі:

Які почуття викликає образотворчий твір ? Придумайте свою назву картини.

Яке загальне враження склалося у вас від картини? Підберіть цитати з вивчених творів до даної картини.

Що у ній привертає вашу увагу?

Якими засобами досягає цього художник?

Які спільні мотиви об’єднують дані мистецькі твори(картину і текст)?

Мабуть, немає необхідності переконувати когось у тому, що ілюстрації у книзі не тільки допомагають читачу при першому читанні, а й взагалі доповнюють, узагальнюють сприйняття твору, підсилюють враження від твору в цілому.

Завдяки ілюстративному матеріалу підвищується читацький інтерес учнів. Ілюстрації активізують сприймання, уточнення, розуміння, усвідомлення та уявлення матеріалу, що читається, оскільки «ілюстративний матеріал забезпечує єдність візуального сприймання, активного мислення, мовленнєвої діяльності, що дуже важливо для учнів.

Завдяки вміщеним у підручниках ілюстраціям, в учнів формуються і розвиваються властивості уваги: концентрація, швидкість, стійкість, точність рухів зорового апарату, що позитивно впливає на процес читання як вголос, так і мовчки [5]. Ознайомлення з репродукціями картин, ілюстраціями, порівняння їх з художніми творами, що вивчаються, підвищує інтерес дітей одночасно до образотворчого мистецтва і до літератури, знайомить із специфікою кожного виду мистецтва.

Отже, використання ілюстративного матеріалу на уроках літератури активізує учнів до читання художньої літератури, підвищує мотивацію та інтерес до читацької діяльності, забезпечує сприймання, розуміння та усвідомлення читаного матеріалу [Додаток Б ].

2.2. Вивчення та залучення на уроках зарубіжної літератури кращих зразків художніх творів і учнівських робіт

Відомі методисти, аналізуючи тенденції розвитку методики літератури, розкривають взаємозв’язок формування читацьких компетентностей та умінь і навичок учнів із розвитком їхньої пізнавальної активності. І це закономірно: піднесення розумової активності школярів у навчальному процесі означає зростання їхньої самостійності, творчої розумової діяльності. Вони мають більше думати, відчувати, уявляти, аналізувати свої почуття, вчитися доводити й спростовувати, а все це впливає на здатність до самостійного пізнання виучуваного художнього твору, формування відповідних умінь і навичок, читацьких компетентностей. Зміст літературної освіти визначається шляхом аналізу зв’язку читацьких умінь та інтересів, а також психології сприймання художнього твору учнями [7, с. 123].

Одним із головних завдань нинішнього учителя літератури є формування особистості через виховання кваліфікованого читача. Внаслідок цього виникає необхідність удосконалення методики викладання літератури в цілому, зокрема ж – оптимізації методичних прийомів і форм шкільного аналізу художнього тексту, спрямованих на досягнення цілісності сприймання шкільного курсу літератури, побудови системи уроків, що допомагає простежити духовне зростання учнів протягом усіх шкільних років під час вивчення різних тем у курсі «Зарубіжна література». [12].

Використання комп’ютера на уроці не означає, що робота з книгою забута. Тому мультимедійно поєдную слово вчителя і використання нових технологій. Цікаві форми роботи з використанням мультимедійних інструментів можна використовувати під час вивчення художніх творів.

Буклет (від фр. bouclette – «кільце, пряжечка») – кольорове друковане видання, сфальцьоване (складене) паралельними згинами в декілька сторінок так, що текст може читатися без розрізання, розкриваючись, як ширма. Суть буклета: на мінімальній площі вмістити максимум інформації просвітницького або рекламного характеру. Зміст буклета: терміни, інформація про художні епохи, напрями і стилі, біографія письменника, історія створення твору тощо. Створити буклет можна за допомогою сучасних графічних програм Microsoft Publisher, Adobe Photoshop, Corel Draw. Бажано вказати свій навчальний заклад, рік створення буклета, прізвища тих, хто виконав роботу, а також інформаційні ресурси.

Буктрейлер (з англ. book – «книга», trailer –«тягнути») – короткий ролик-анотація, що ілюструє найяскравіші моменти літературного твору; поєднує в собі рекламу, кіно, літературу, музику, візуальне мистецтво, а також електронні та Інтернет-технології.

Веб-квест (від англ. webquest, що буквально означає «Інтернет-мандрівка») – вид проекту, який дає учням можливість ефективно використовувати інформацію, знайдену в мережі Інтернет. Це, як правило, сайт в Інтернеті, присвячений певній літературній темі, що складається з кількох пов’язаних єдиною сюжетною лінією розділів, насичених посиланнями на інші Інтернет-ресурси .

Відеоскрайбінг (від англ. scrap – «вирізка») – технологія створення анімаційних відеороликів, в яких мальоване зображення створюється прямо на очах глядача.

Віртуальна екскурсія (від англ. virtual – схожий, подібний) – це 3-х мірна сцена, розміщена в мережі Інтернет, яка дає змогу отримати уявлення про будь-який реальний об’єкт. Створювана модель дозволяє здійснювати переміщення по віртуальному об’єкту (наприклад, музею письменника), його обертання, повну свободу пересувань. Не виходячи з класу, учні можуть відвідати будь-яку літературну подію, місце. Їх доцільно використовувати при вивченні біографії письменника («Гоголівські місця України», «Дорогами Дон Кіхота», «Культура Античності»).

Колаж (від фр. papier coIlage – «наклеєний папір») – створення цільного зображення на певну тему з допомогою додавання на будь-яку основу предметів, фрагментів інших зображень і матеріалів, що відрізняються від основи за кольором і фактурою. Створення літературних колажів у таких програмах як Picasa 3 і Adobe Photoshop допомагає розвинути уяву і естетичний смак, а також творчі здібності учнів.

Мотиватор (від слова «мотив» – спонукання до дії) – спеціальна картинка або фотографія у блакитній рамці, під якою розміщується влучний коментар-висловлювання (наприклад, «Світ змінюється після кожної прочитаної книжки»). Мотиватори містять філософський підхід і смислове навантаження, пропагують оптимістичний спосіб думки, надихають на роботу над собою, змушують позитивно замислитися.

Плейкаст (англ. playcast) – різновид листівки нового часу; оригінальна мультимедійна композиція на певну тему, що складається з гармонійно пов’язаних між собою фону-картинки, тексту і музичного файлу.

Слайд-презентація – спосіб демонстрації інформації перед аудиторією; набір кольорових картинок-слайдів на певну тему, що зберігається в файлі спеціального формату. Лідером серед систем для створення презентацій є програма PowerPoint. На слайді можуть міститися такі об’єкти: заголовок і підзаголовок, графічні зображення (малюнки), таблиці, діаграми, текст, звук, відео, фон, колонтитул, різні зовнішні об’єкти.

Володіння комп’ютерною грамотою дає змогу учням створювати різні плакати, колажі, допомагати вчителю оформлювати слайди, готувати завдання на різні конкурси, реалізовувати літературні проекти, а також досягати високих результатів у навчанні. Уроки та виховні заходи з використанням електронних освітніх ресурсів допомагають учителю зацікавити учнів матеріалом, оскільки, готуючись до таких уроків, вони відволікаються від пустого спілкування в мережах Інтернет, від комп’ютерних ігор і заглиблюються в більш цікавий світ – світ літератури і мистецтва. [8;5-9]. $C:\Users\USER\Desktop\учнівські роботи\ревізор Олеся.jpg$

Романюк Олеся, 9 клас. Колаж.

Учитель на уроці зарубіжної літератури має змогу зацікавити учнів не лише хвилюючою розповіддю про письменника, виразним емоційним читанням художнього твору, використанням інтерактивних технологій, а вразити яскравою мультимедійною презентацією, яка дає можливість учням відчути атмосферу епохи, про яку йдеться на уроці, доторкнутися до художнього світу і особистості письменника, відчути на собі погляди людей з полотен видатних художників або милуватися природою, чи архітектурою, листати чорновики письменницьких рукописів, співставити атмосферу в романі і в кінофільмі, емоційне сприйняття художніх образів учнями. Великий ефект навчання створює використання постерів, буктрейлерів, реклам, Web-квестів, навчальних відеофільмів, кроссенсів, інфографіки, віртуальних екскурсій, інтерактивних дошок. [8; 10].

У наш час спостерігається зростання інтересу до процесу творчості. Якщо в деяких психічних процесах людині допомагають складні механізми (комп’ютери, сканери, обчислювані машини), то творчість не може бути формалізована і обмежена певною програмою дій, не може бути механічною [Додаток В].

Намагаюсь довіряти учням, стимулюю їхню творчість, ініціативність, створюю «ситуацію успіху», а також дивую їх, адже ніщо так не стимулює роботу мозку, як цікаве, незвичайне.

Учень, який працює творчо, найбільше виявляє себе під час читання та аналізу художнього твору, оригінально мислить, уміє висловлювати власні думки, бачити у творі те, чого не побачили інші. Тому й потрібно постійно збагачувати учнів творчим досвідом, формувати в них уміння самоорганізації, саморозвитку, створювати атмосферу заглиблення у творчий пошук. Кожним із синтетичних читацьких умінь учні оволодівають поетапно. Уміння вважаються сформованими, коли всі елементи їх об’єднані в єдине ціле й учень може не лише його вправно використовувати в певних ситуаціях, а й за потреби вносити зміни, тоді вони матимуть практичну цінність. На формування умінь важливий вплив має знання теоретичних понять, уявлення про сутність потрібних умінь, свідома настанова на оволодіння ними, використання їх у нових навчальних ситуаціях.

На уроках літератури доцільно використовувати різні завдання, які сприяють творчому розвитку дітей різних вікових категорій. Так, наприклад, учням пропонується:

інсценувати уривки з тексту твору за учнівським малюнком;
скласти діалог за учнівською ілюстрацією до вивченого твору;
зробити асоціативний малюнок до твору;
придумати рекламу книжки (твору);
за допомогою малюнків встановити послідовність подій у творі;
передати вчинки героїв кольорами;
створити постер, використовуючи ілюстрацію твору;
написати твір-метаморфозу за книжковою ілюстрацією;
створити титульну сторінку до твору;
створити колаж;
намалювати комікси до твору тощо.

У результаті комбінування художньої та словесної інтерпретацій літературного твору формується здатність школярів грамотно та аргументовано висловлювати власні думки, влучно наводити приклади, оцінювати твір, виявляти особистісне ставлення до нього. [ 5 ]

Завдання дібрати цитати, які можна було б підписати під ілюстрацією, дають можливість ще раз звернути увагу на роль художньої деталі у розкритті образу. Підписи, які доберуть учні до ілюстрації, мають спонукати їх до уважного, повільного читання, зосередження уваги на всіх елементах художньої структури твору. [ 6 ] Як бачимо, такий вид роботи (використання елементів аналізу) на уроці зарубіжної літератури, як розгляд ілюстрацій до твору та роздуми над тим, чи такими уявляли учні ці сцени та їх героїв, спрямований на читання та перечитування твору і водночас розвиває творчі здібності учнів. Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Завдання педагога - управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.

$C:\Users\USER\Desktop\Рисунок3.png$ Творчість – це здатність дивуватися і пізнавати, уміння знаходити відповіді на питання у нестандартних ситуаціях. Творчою і обдарованою дитиною, залюбленою в літературу, є Катерина Криштоф, учениця 11 класу Пляшевського ліцею.

Художні здібності Каті виявляються в тому, що вона вдається до малюнка для того, щоб висловити свої почуття чи настрій. Дівчина серйозно ставиться до творів мистецтва, стає вдумливою і дуже серйозною, якщо її увагу привертає будь-який твір мистецтва або пейзаж. Коли є вільний час, охоче ліпить, малює, креслить, комбінує різні матеріали і фарби. Не боїться висловлювати власну думку про твори мистецтва, навіть критикувати їх. І прагне створити який-небудь мистецький твір, що має очевидне прикладне значення - прикраса для дому, одягу або що-небудь подібне. Не варто забувати, що дитяча обдарованість ніколи не виходить за межі дитячого світосприймання та світорозуміння. Ось деякі роботи Каті Криштоф.

$C:\Users\USER\Desktop\мал. каті\100_4419.JPG$

Коні навчили людей дивитися на світ по-іншому Каліграма (за Г.Аполлінером)

$C:\Users\USER\Desktop\мал. каті\катя малюнок.jpg$

Комікси.

Прочитала Гоголівського «Ревізора». Ото комедія!!!

$C:\Users\USER\Desktop\мал. каті\100_4405.JPG$

Оноре де Бальзак «Гобсек»

«У мене погляд, як у господа бога: я читаю в серцях».

«… я впевнений у своїй влучності, тому що мені траплялося і на тигра ходити і на палубі корабля битися в абордажній сутичці не на життя, а на смерть …»

«Золото – ось духовна цінність нинішнього суспільства».

«У золоті зосереджені всі сили людства … А що стосується моралі людина скрізь однакова: скрізь йде боротьба між бідними і багатими, скрізь. І вона неминуча. Так краще вже самому тиснути, ніж дозволяти, щоб інші на тебе тиснули».

$C:\Users\USER\Desktop\мал. каті\100_4408.JPG$

«Одного разу ти прокинешся і відчуєш, що твоє серце і душа більше тобі не належать. Від тебе залишиться лише порожня оболонка, легка хмарина, швидкий досвітній сон, неясний спогад про щось забуте».

(«І одного разу ти прокинешся, і зрозумієш, що твої душа і серце зникли. І ти станеш порожнім лушпинням, тихим шепотом, що не сильніше сну або спогадів про щось забуте».)

$C:\Users\USER\Desktop\мал. каті\100_4404.JPG$

О ні! Не досить любиш ти, щоб тим
Себе й вночі тривожить без потреби.
Це, біля мене ставши вартовим,
Моя любов піклується про тебе,

Вільям Шекспір. Сонет 61.

ВИСНОВКИ

Завдання сучасної школи полягає насамперед у формуванні особистості не з енциклопедично розвиненою пам’яттю, а з гнучким розумом, із швидкою реакцією на все нове, з розвиненою потребою подальшого пізнання та самостійної дії, з добрими орієнтувальними навичками й творчими здібностями. Важливу роль у вирішенні цього завдання відіграє саме шкільна літературна освіта. На вчителя літератури суспільством покладена важлива місія: сформувати особистість, яка вміє репрезентувати себе, адаптуватися до незвичайних життєвих реалій, відстоювати свою думку і власну гідність, бути активною, ініціативною, наполегливою у досягненні поставленої мети і водночас співчутливою і милосердною. Значною мірою усього можна досягти шляхом залучення школярів до читання, підвищуючи його компетентнісні характеристики. [12].

Шкільна освіта в Україні сьогодні стрімко розвивається і швидко оновлюється. Саме тому сучасний урок літератури вимагає від учителів сумлінної підготовки, обізнаності, всебічної розвиненості, креативності і, безумовно, творчості. Крім того, нові умови підштовхують ще й до пошуку нових шляхів підвищення рівня знань учнів. На успішність школярів, їх самореалізацію, удосконалення впливає чимало чинників. І завдання вчителя-предметника повинно полягати в підборі найцікавіших, найвдаліших інструментів, за допомогою яких він зможе торкнутися не лише розуму, свідомості дитини, а й його душі, внутрішнього світу.

Формування компетентного читача – складне завдання. Воно потребує і компетентного вчителя, який володіє інноваційними методиками, й мотивованого до читання учня. Лише спільними зусиллями, шляхом партнерської взаємодії можна досягти бажаних результатів. [10; 56-59].

Кожний момент спілкування з текстом на уроці повинен стати етапом роботи розуму й почуттів читача і в кінцевому результаті – сформованими вміннями вдумливого читання. Аналізуючи сучасні методичні напрацювання, варто зауважити, що на жаль, не розкрито методичних шляхів формування читацьких умінь і навичок які переходять у компетентності. Фактично лише окреслено низку проблем цього складного питання, зокрема проблему співвідношення знань і розвитку вмінь; знання і вміння в структурі людської особистості; взаємозв’язок особистісного сприймання художнього твору та формування читацьких умінь. Таким чином, з метою формування полікультурної компетенції учнів, компетентного критичного мислення через систему уроків, позакласну і позашкільну роботу, до вивчення зарубіжної літератури доцільно залучати твори різних видів мистецтва, щоб досягти бажаних результатів.[9;34].

Ми, педагоги, повинні бути відповідальними за те, щоб учні, випускники шкіл йшли в ногу з часом, щоб у них поєднувалися справжня духовність і високий інтелектуальний потенціал. Ось чому так гостро й суперечливо шукаю шляхи навчання й духовного виховання, які , переконана, допоможуть сформувати читацькі компетенції учнів, а саме шляхом синтезу літератури з різними видами мистецтва.

А синтез різних видів мистецтв дає змогу кожній дитині краще зрозуміти зміст твору, умови його створення, розвиває критичне мислення, сприяє удосконаленню навичок комунікативної культури, підвищує рівень таких процесів мислення як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, сприяє виробленню естетичних смаків, поглядів і уподобань учнів. Словом, зростає мотивація до вивчення предмета, що, своєю чергою, позитивно впливає на результативність навчання дітей, ситуацію успіху та умови для самореалізації особистості. Усіляко стимулюю творчість дитини (найчастіше оцінкою!)

Досягаючи основної мети власного педагогічного пошуку як учителя-словесника, а саме формування читацьких і життєвих компетенцій засобами художнього слова, через практичну діяльність, використовуючи традиційні і новітні технології (інтеграцію, міжпредметні зв’язки, елементи компаративної методики, інтерактивні форми проведення занять), шляхом власних висновків, оцінок колег, обгрунтовуючи практичну значущість досвіду, приходжу до думки, що використання синтезу різних видів мистецтв на уроках зарубіжної літератури дозволяє:

• підвищити мотивацію учнів до вивчення предмету;

• краще засвоїти матеріал, підвищити якість знань;

• активізувати пізнавальну діяльність учнів на уроках;

• полегшити розуміння учнями явищ і процесів, що вивчаються;

• аналізувати, зіставляти факти з різних областей знань;

• здійснювати цілісне наукове сприйняття навколишнього світу.

Таким чином, чітко продумана і організована робота з ілюстраціями, репродукціями, музичними творами , екранізаціями та плейкастами до художніх творів на уроках зарубіжної літератури дає можливість збагатити читацьке сприйняття, поглибити аналітико-інтерпретаційну діяльність учнів [ 9; 50].

Ілюстрації виступають наочною опорою мислення, а відтак значно посилюють пізнавальний, естетичний та емоційний інтерес учня. Крім того, вони можуть виграшно доповнити урок, урізноманітнити його, зробити більш цікавим і насиченим. [ Додаток Г ].

$C:\Users\USER\Desktop\100_4431.JPG$

Літературний аукціон «У королівстві книг»

Нинішнє покоління жителів планети має виконати особливу місію - гідно перейти від епохи раціоналізму до епохи духовності з перевагою духовного над матеріальним, подолати духовну кризу як найстрашнішу кризу людини і людства.

Можливо, я буду надто прямою, але вважаю, що бездумність, бездуховність, беззмістовність – ознака нашого часу. Страшна ознака. Роздивімось навколо. Що відбувається? По-перше, мало спілкування – від душі до душі, від серця до серця, від інтелекту до інтелекту… По-друге, у сучасному суспільстві, яке було відірване від християнських цінностей у період радянського тоталітаризму та в період становлення незалежної України, вкоренилися та отримали розвиток і підтримку у більшості молодих людей такі поняття як матеріальний достаток, вседозволеність, концентрація на власних потребах, орієнтація на зарубіжну поп-культуру тощо. Людина має не тільки форму, а й зміст. Тому розберімось в собі: що заважає жити, що засмічує наш організм? Чи варто бути схожими на ідолів, які задають тон, тобто є популярними, авторитетними в певних прошарках суспільства?

Подбаймо про те, щоб після перегляду телепередачі, концерту, прочитання книжки не залишитися порожнім. Духовному вдосконаленню немає меж. І саме кращі зразки мистецьких творів допоможуть збагатитися моральними цінностями і заохотять до моральної поведінки у щоденному житті. Відтак, вивчення проблеми формування читацьких умінь, у яких проявляється літературний розвиток учнів, ніколи не припиняється, що є цілком закономірним явищем.

Таким чином, чітко продумана і організована робота з ілюстраціями до творів на уроках зарубіжної літератури має можливість збагатити читацьке сприйняття, поглибити його та розширити, сприяє читанню та перечитуванню художнього твору.

"Вважай нещасним той день або годину, коли ти не засвоїв нічого і нічого не додав до своєї освіти", - говорив Я.А.Коменський.

ЛІТЕРАТУРА

Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Освітня галузь «Мови і літератури» (Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392). Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. 2012. № 4-5. С. 3–56. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392- 2011-п
Богосвятська А.І. Інноваційні форми масових навчально-виховних заходів із зарубіжної // Зарубіжна література в школах України. – 2016. - №4. –с.26-30.
Богосвятська А.І. Педагогічний інструментарій учителя зарубіжної // Зарубіжна література в школах України. – 2016. - №6. – с.14-22.
Вознічук С. А. Фрагменти посібника «Синтез різних видів мистецтв на уроках зарубіжної літератури». Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. 2008. № 9. С. 2–6.
Дичківська І. Інноваційні педагогічні технології / І. Дичківська. – К.: Академвидав, 2004. – 352 с.
Жила С.О. Кіномистецтво на уроках літератури: проблеми взаємозв'язків: Методичні рекомендації. - Чернігів, 2001. - 46 с.
Ісаєва О.О. Теорія і технологія розвитку читацької діяльності старшокласників у процесі вивчення зарубіжної літератури : Монографія / О. О. Ісаєва. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2003. – 380 с.
Ісаєва О. Формування сучасного читача засобами медіаосвіти // Всесвітня література в сучасній школі. – 2013. - №2. – с.5-10.
Мірошниченко Л. Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах: Підручник / Л. Ф. Мірошниченко – К. : Видавничий дім «Слово», 2010. – 432 с.
Ніколенко О. М., Куцевол О.М. Сучасний урок зарубіжної літератури: Посібник. 5-11 класи / О. М. Ніколенко, О. М. Куцевол – К.: ВЦ «Академія», 2003. – 288 с.
Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: науково-методичний посібник; [за ред. О. І. Пометун] – К. : АСК, 2004 – 192 с.
Сафарян С. Проблеми формування читацької компетенції школярів у світлі сучасного змісту шкільної літературної освіти / С. Сафарян // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2008. – №10.
Янкович О. Інформаційно-комунікативні технології на уроках літератури // Всесвітня література в сучасній школі. – 2008. - №11-12. – с.2-4