Формування екологічних умінь і навичок при вивченні фізики

Формування екологічних умінь і навичок при вивченні фізики

У  сучасних  умовах  розвитку  суспільного  життя  і  загрози екологічної кризи надзвичайно важливим є набуття студентами екологічної компетентності, адже від рівня сформованості у них вказаної  компетентності  в найближчому майбутньому буде залежати стан довкілля. Екологічна  компетентність – це інтегрований  результат навчальної діяльності студентів, пов'язаний із набуттям системи знань, умінь та ціннісних орієнтацій особистості у сфері екологічної діяльності, які формуються передусім завдяки опануванню змісту дисциплін екологічного спрямування серед яких  значиме місце займає фізика.

Специфіка знань, умінь і навичок, що їх набувають студенти в процесі вивчення загальноосвітнього курсу фізики, наповнює певним змістом і загальні екологічні вміння, які можуть бути сформовані на заняттях. Так, розвиток у студентів уміння оцінювати стан навколишнього середовища в процесі вивчення фізики передбачає наявність у них знань про фізичні показники нормальних природних умов життя і вмінь вимірювати або знаходити за таблицями значення фізичних характеристик середовища, як у нормальних умовах, так і в умовах дії антропогенних факторів; порівнювати ці характеристики і робити певні висновки щодо можливих реакцій на них живих організмів. Важливим умінням з цієї групи є вміння оцінювати стан природних ресурсів, яке грунтується на знаннях про запаси ресурсів у природі і ступінь їх витрачання людиною.

Взаємозв`язок екологічних умінь з навчальними, які формуються в процесі вивчення фізики, визначає ті види діяльності студентів, залучення до яких сприяє розвитку операційного компоненту природоохоронної діяльності. У випадку вміння оцінювати стан навколишнього середовища – це робота з джерелами інформації, спостереження, розв`язування різних типів задач.

Формування вміння правильно поводитися в конкретній ситуації в процесі вивчення фізики пов`язане насамперед із свідомим додержанням правил витрачання води, газу, енергії, визначенням розумних потреб їх споживання. З умінь, пов`язаних з культурою поведінки в навколишньому середовищі, можна виділити вміння додержуватись тиші. Процес розвитку цих умінь спирається на розвиток таких практичних умінь з фізики, як уміння користуватися побутовими приладами і робити вимірювання за допомогою фізичних приладів, здійснювати математичну обробку здобутих результатів і розв`язувати різні типи фізичних задач, уміння спостерігати, аналізувати і робити висновки. Перелічені вміння можуть бути сформовані на заняттях фізики під час розв`язування задач з екологічної тематики, спостережень за поведінкою інших людей, складання задач на основі домашніх дослідів і спостережень. Знання, як необхідний елемент свідомого вибору поведінки у вищеназваних сферах діяльності, передбачаються програмою з фізики і входять до складу відповідних тем.

Реальне значення в житті має вміння захистити навколишнє середовище від забруднення і руйнування. До складу цього вміння входять як уміння передбачати і попереджати негативні дії людей відносно природи, так і вміння виконувати посильні трудові операції щодо запобігання негативним впливам на природу, поліпшення умов розвитку рослин тощо. У процесі вивчення фізики ці вміння можуть успішно розвиватись під час роботи з вимірювальними приладами, виконання завдань на конструювання приладів або пристроїв для контролю за станом навколишнього середовища, а також установок для очищення води й повітря від різноманітних забруднень. Ці вміння також розвиваються під час виконання студентами лабораторних робіт.

Великі можливості для організації такої діяльності студентів має позанавчальна робота з фізики, насамперед гурткова. Крім тематики з конструювання і виготовлення очисних пристроїв, до плану роботи гуртка можна включити питання біофізичного характеру, залучивши студентів до досліджень впливу електричних і магнітних полів, світлового режиму, вібрацій, фізичних факторів на розвиток рослин.

Велике значення для позитивного розвитку екологічних проблем має залучення до активної природоохоронної діяльності широких мас населення. У зв`язку з цим значне місце в групі екологічних умінь посідають уміння і навички з пропаганди сучасних проблем екології та охорони природи. До групи вмінь з пропаганди екологічних знань входять уміння цікаво і емоційно донести до слухачів екологічну інформацію, обґрунтовано відстояти свою точку зору, переконати аудиторію в необхідності бережливого ставлення до природи. Виробленню цих умінь сприяють уміння логічно будувати відповідь, користуватися кількома джерелами інформації для висвітлення питання.

Гуманістичні мотиви охорони природи виникають разом з почуттям жалю і співчуття до представників живого світу і збуджують людину на дії з метою допомоги і рятування живих істот. Соціальна значимість цих мотивів зростає з кожним роком. Видатний педагог В.О. Сухомлинський зазначав, що коли добрі почуття не виховані в дитинстві, їх ніколи не виховати, бо істинно людське в душі людини стверджує одночасно з пізнанням світу. Пробудження світлих і добрих почуттів, доброзичливого і турботливого ставлення до живого і прекрасного зумовлює розвиток і формування гуманістичних мотивів охорони природи.

Пізнавальні мотиви охорони природи пов`язані з мотивами інтересу і спонукають людину до дій у природі з метою пізнання процесів, що в ній протікають. Організація науково обґрунтованого природокористування і охорони навколишнього середовища невіддільна від прагнення до пізнання законів об`єктивного світу, розуміння взаємозв`язків у системі «людина-природорзнавство».

Патріотичні мотиви охорони природи виникають тоді, коли людиною керують почуття єдності з Батьківщиною, відповідальності за її майбутнє, прагнення відстоювати її ідеали, бажання безкорисливо служити загальній справі, якою є справа охорони природи.

Естетичні мотиви охорони природи пов`язані з почуттям прекрасного. Для людей природа завжди була і є джерелом натхнення і краси. Краса природи, за висловом В.О.Сухомлинського, – одне з джерел, що живить доброту, сердечність і любов. Особливо чутливі до естетичного сприйняття природи діти, тому розвиток в них естетичних мотивів відіграють література і образотворче мистецтво, фізика теж здатна внести свій внесок у цю справу.

Значне місце серед природоохоронних мотивів на сучасному рівні розвитку виробництва посідають санітарно-гігієнічні мотиви. Вони пов`язані з відповідними реакціями людей на порушення санітарно-гігієнічних умов їх існування , а також умов життя представників рослинного і тваринного світу.

Особливого значення в процесі розвитку мотивів природоохоронної діяльності на заняттях фізики набувають економічні мотиви. З розвитком цієї групи мотивів насамперед пов`язані задачі економного ведення народного господарства, раціонального витрачання природних ресурсів і вирішення проблеми збагачення природи в процесі її освоєння. Розв`язання цих завдань у процесі навчання забезпечить підготовку до життя покоління, здатного економити у всьому і скрізь – на виробництві і в побуті, не проходити байдуже повз марнотратство і безвідповідальність; покоління, якому під силу здійснити реконструкцію сучасного народного господарства не на базі нарощування паливно-сировинних ресурсів, а внаслідок поліпшення їх використання.

Під час вивчення тем фізики, пов`язаних з висвітленням теоретичних основ технологій, будови і застосування технічних пристроїв, пошуків нових видів екологічно чистих джерел енергії, створюються сприятливі умови для формування економічних мотивів.

Характеризуючи в цілому можливості фізики у формуванні мотивів природоохоронної діяльності студентів, слід зауважити, що не всі з них можуть бути розвинуті під час вивчення дисципліни в однаковій мірі: економічні, пізнавальні, санітарно-гігієнічні – значніше, а естетичні, гуманістичні, патріотичні – слабше. Взагалі, процес формування кожного з мотивів охорони природи не повинен протікати ізольовано один від одного. Тільки у взаємозв`язку одного мотиву з іншим може відбутися повноцінне становлення мотиваційної сфери студентів.