ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ШКОЛЯРІВ

 

 

 

 

 

Автор:

Логай Вікторія Леонідівна, вчитель географії харківської гімназії № 86 Харківської міської ради Харківської області, спеціаліст вищої категорії.

 

Формування екологічної компетентності школярів. – Харків, 2013. –34 с.

Зміст анотації

Збірник містить поради керівникам та вчителям природничих дісциплін щодо організації виховної роботи екологічного спрямування на уроках та в позакласній роботі.  У збірнику подані практичні рекомендації щодо структури та прийомів екологічного виховання для різних вікових груп учнів, розробки уроків, виховних заходів, приклад  екологічного щоденника школяра, що дають змогу організувати творчий та компетентний підхід до організації екологічного виховання школярів на уроках та в позакласній роботі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

І. ВСТУП.  ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА СТРАТЕГІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА                                                                    4

ІІ.  ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА ФОРМАЛЬНОЇ І НЕФОРМАЛЬНОЇ  ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ВИХОВАННЯ.                                                                                          6

1. Зміст екологічної освіти та виховання.               6

2. Основні екологічні та здоровязберігаючі заходи.             8

ІІІ. ПЕДАГОГІЧНІ ВИМОГИ ДО ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ.                                                                                                                 10

1. Школярі молодших класів.                                                                           10

2. Середня та старша школа.                                                                            12

3. Позашкільна екологічна освіта та виховання.                                         15

4. Екологічний щоденник школяра             16              VІІ. НЕФОРМАЛЬНА ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА І ВИХОВАННЯ.           28

V. ВИСНОВКИ.                 30              СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.                                                       33

ДОДАТКИ                  34             

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. ВСТУП.

ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА СТРАТЕГІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА  

Актуальність. Уникнути впливу людини на довкілля, зберегти природу у незміненому стані не реально, оскільки, щоб жити, людина повинна створювати необхідні умови для задоволення своїх потреб, тобто здійснювати виробничу та іншу діяльність. Проте у процесі здійснення будь-якої діяльності, пов'язаної з втручанням у навколишнє середовище, неминуче виникають зміни цього середовища.

В 1992 році на міжнародній конференції ООН по навколишньому середовищу та розвитку в Ріо-де-Жанейро було призвано всі країни світу перейти на шлях стійкого розвитку. Передумовою цього   стало зіткнення людини із загостренням протиріч між постійно зростаючими потребами населення і деградацією навколишнього природного середовища.  Вирішити це протиріччя можна лише шляхом  відновлення і збереження довкілля, що, не порушуючи природної рівноваги, гарантує людям можливість виживання і подальшого динамічного соціально-економічного розвитку.  Отже, людство стоїть перед необхідністю розробки стратегії свого виживання на планеті. Вона передбачає переорієнтацію всіх сфер життя людей: соціальну, економічну, освіту, культуру, політику, міждержавні відносини на формування нової системи цінностей і моралі. Одним з чинників, що впливає значною мірою на поглиблення критичного екологічного мислення, є розвиток екологічної орієнтації освітнього процесу.

Мета роботи.  Скласти орієнтовний проект виховної діяльності. Сформувати екологічно вихованого школяра в процесі використання різних форм роботи з учнем

Задачі роботи. Концепція екологічної освіти в Україні затверджена МОН України передбачає чітку структуру формування екологічної освіти, що охоплює всі вікові, соціальні та професійні групи населення. В ній виділено два основні напрямки освіти — формальна і неформальна. Завдання цієї освіти - сформувати систему знань, поглядів і переконань учнів, які забезпечуватимуть громадську відповідальність за стан навколишнього середовища, як основу існування держави, готовність його поліпшувати шляхом прийняття необхідних екологічно грамотних рішень на основі нового стилю мислення і життя у злагоді з природою. Ця провідна ідея має розвиватися від початкової освіти до закінчення школи. Формальна освіта охоплює всі ланки загальної системи освіти яка існує в Україн. Другий напрямок — має просвітницький характер і спрямований на формування екологічної культури населення, в данному випадку – батьків

Система екологічного виховання в умовах сталого розвитку

передбачає врахування основних її аспектів:

— національного та регіонального підходів до вибору навчального матеріалу екологічного спрямування;

— гуманістичну спрямованість і зростаючу роль екологічних чинників у вирішенні глобальних проблем людства (раціонального використання природних ресурсів, забезпечення населення екологічно чистими продуктами харчування, захисту середовища від забруднення промисловими та побутовими відходами);

— збереження фізичного і духовного здоров'я людини;

— об'єктивності у розкритті основних екологічних законів та понять, що дають підстави вважати екологію наукою, яка розвивається, намагаючись вирішувати проблеми довкілля;

— зв'язку між набутими екологічними знаннями і життям, розкриття їх цінності не лише у виробництві, а й у повсякденному житті людини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ.  ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА ФОРМАЛЬНОЇ І НЕФОРМАЛЬНОЇ  ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ВИХОВАННЯ

 

формування основних понять	виховання	виховні досягнення
- усвідомлення краси природи, як унікального явища та її функцій в житті людини; - пізнавального інтересу до природи; - необхідності гармонійного співіснування людини та природи, відповідального ставлення до неї; - дбайливого ставлення до природи в традиціях українського народу;	- навичок правил техніки безпеки на природі; - потреби в оздоровленні довкілля та участь у природоохоронній діяльності; - навичок життєдіяльності в умовах екологічної кризи.	- ставлення до природи як історико-культурної, наукової та освітньої цінності; - моральної відповідальності за збереження природного довкілля; - екосистемного підходу до розв’язання екологічних проблем, стратегій і технологій їх вирішення в інтересах еколого-збалансованого розвитку суспільства;  - усвідомлення єдності людини та природи; - активної життєвої позиції  щодо оздоровлення довкілля;

 

1.               Зміст екологічної освіти та виховання.

Зміст екологічної освіти повинен бути спрямований на формування особистості з екологічною світоглядною установкою на дотримання норм екологічно грамотної поведінки і виконання практичних дій щодо захисту власного здоров'я і навколишнього природного середовища і передбачає розробку системи наукових знань (уявлень, понять, закономірностей), які відображають філософські, природничо-наукові, правові й морально-етичні, соціально-економічні, технічні й військові аспекти екологічної освіти.

Розвиток екологічної освіти має відбуватись на основі синтезу трьох основних підходів (тенденцій), що сьогодні існують: тенденції формування сучасних екологічних уявлень, тенденції формування нового ставлення до природи і тенденції формування нових стратегій та технологій взаємодії з природою.

Екологічна освіта розглядається, як неперервний процес і ґрунтується на таких принципах:

•                                    системність, систематичність і безперервність, що забезпечують організаційні умови формування екологічної культури особистості між окремими ланками освіти, єдність формальної і неформальної освіти населення;
•                                    орієнтація на ідею цілісності природи, універсальності зв'язків всіх природних компонентів і процесів;
•                                    міждисциплінарний підхід до формування екологічного мислення, що передбачає логічне поєднання й поглиблення системних природних знань, логічне підпорядкування різнобічних знань основній меті екологічної освіти; взаємозв'язок краєзнавства, національного і глобального мислення, що сприяє поглибленому розумінню екологічних проблем на різних рівнях;
•                                    краєзнавчий принцип екологічної освіти має бути вдосконалений і покладений в основу;
•                                    конкретність та об'єктивність знань, умінь та навичок;
•                                    поєднання високопрофесійних екологічних знань з високоморальними загальнолюдськими цінностями, синтез природничо-наукових та соціогуманітарних знань.

Знання, як складова екологічної освіти, включають пізнавальні і діяльні компоненти навчання. Пізнавальні компоненти включають не лише систему екологічних знань, а й визначають внутрішню культуру людини, формують готовність до активної свідомої діяльності щодо гармонізації стосунків у системі "Людина - суспільство - природа".

Сучасна екологічна освіта має базуватися на обов'язковості вивчення конкретно визначеної кількості, обсягів природничих і гуманітарних дисциплін на різних ступенях навчання і чітко визначеній оптимальній кількості понять і термінів на кожному рівні освіти, узгодженості і ясності щодо основних екологічних понять та термінів.Базовими складовими екологічних знань мають бути сучасні уявлення про:

•                                    біосферу та її структурні одиниці, екосистеми, їх біотичну структуру, генетичні типи, принципи класифікації; живу речовину та її роль в біосферних процесах; закономірності кругообігів речовин, енергії та інформації;
•                                    систему "людина - суспільство - біосфера - космос"; основні види антропогенного впливу на компоненти довкілля та їх негативні наслідки;
•                                    основні глобальні, державні і регіональні екологічні проблеми та шляхи їх вирішення; економічні, законодавчі та нормативно-правові принципи раціонального природокористування; основи державної та регіональної екологічної політики тощо.

Зміст безперервної екологічної освіти та виховання повинен включати дві ланки - формальну і неформальну. До першої ланки відносяться загальна система освіти, яка існує в Україні на таких рівнях: дошкільна, шкільна, позашкільна, професійно-технічна, вища та післядипломна освіта. Друга ланка системи екологічної освіти та виховання має просвітній характер, формує екологічну свідомість і культуру населення (засоби масової інформації, церкви, громадські екологічні та просвітні об'єднання, партії та інш.). Неперервна екологічна освіта передбачає організацію виховання і навчального процесу від дитинства до глибокої старості. На цьому шляху людина проходить кілька стадій навчання.

1. Дошкільне виховання - найперший рівень, коли головну роль відіграє родинне виховання.

2. Загальна середня екологічна освіта, під час якої продовжується і поглиблюється процес екологічного світосприйняття. Є надзвичайно важливим етапом в системі неперервної багатоступеневої екологічної освіти. За особливостями форм та методів освіти з врахуванням віку дітей, обсягу та рівня їх шкільних знань, шкільна освіта охоплює три рівні: початковий (1-4 класи), основний (5-9 кл.) та старших класів (10-12 кл.).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.               Основні екологічні та здоровязберігаючі форми роботи.

 

№ з/п	Зміст роботи	Термін	Категорія учасників	Місце проведення
	Міжнародний день моря	26 вересня	педагоги, учні		ЗНЗ
	День туризму	27 вересня	педагоги, учні		ЗНЗ
	Міжнародний День захисту тварин	4 жовтня	педагоги, учні		ЗНЗ
	Міжнародний День зі зменшення небезпеки стихійних лих	14 жовтня	педагоги, учні		ЗНЗ
	Міжнародний День відмовлення від паління	20 листопада	педагоги, учні всіх ланок		ЗНЗ
	Міжнародний День боротьби зі СНІДом	1 грудня	педагоги, учні		ЗНЗ
	Міжнародний день біологічного різноманіття	29 грудня	педагоги, учні		ЗНЗ
	Всеукраїнська акція «Збережемо ялинку»	грудень	учні		ЗНЗ
	Міжнародний День водно-болотних угідь	лютий	педагоги, учні		ЗНЗ
	Міжнародний День боротьби з наркоманією	1 березня	педагоги, учні		ЗНЗ
	Міжнародний День води (День охорони водних ресурсів)	22 березня	педагоги, учні		ЗНЗ
	Міжнародний День птахів	1 квітня	педагоги, учні		ЗНЗ
	Міжнародний День здоров’я	7 квітня	педагоги, учні		ЗНЗ
	День Довкілля	19 квітня	педагоги, учні		ЗНЗ
	Міжнародний День Землі	22 квітня	педагоги, учні		ЗНЗ
	Міжнародний День Чорнобильської трагедії	26 квітня	педагоги, учні		ЗНЗ
	Акція «Збережемо первоцвіт»	квітень	педагоги, учні		ЗНЗ
	Міжнародний День без паління	31 травня	педагоги, учні		ЗНЗ
	Участь в МАН	Протягом року	педагоги, учні		ЗНЗ
	Участь в екологічних проектах	Протягом року	педагоги, учні		ЗНЗ
	Краєзнавча робота	Протягом року	педагоги, учні		ЗНЗ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IІІ. ПЕДАГОГІЧНІ ВИМОГИ ДО ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ ТА ОСВІТИ ШКОЛЯРІВ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Школярі молодших класів

Початкова школа відкриває неабиякі можливості для цього, бо саме тут закладаються підвалини інтелекту, структура мислення, а природна допитливість дітей та щирий інтерес до оточення створюють надзвичайно сприятливі умови для екологічного виховання.

Вивчення педагогічних умов екологічного виховання здійснюється на основі ознайомлення з теоретичними даними з наукових джерел, узагальнення передового педагогічного досвіду та власного досвіду роботи це зокрема, такі вимоги:

-комплексний підхід до вивчення природи, з використанням міжпредметних звязків;

-врахування вікових, індивідуально-психолгічних особливостей школярів;

-організація безпосередньої діяльності учнів по охороні та поліпшенню природного середовища своєї місцевості під час навчальної та суспільнокорисної праці;

-вибір оптимальних норм, методів і прийомів екологічного виховання;

-вплив вчителів на вихованців власним прикладом бережливого, дбайливого ставлення до навколишнього середовища;

-єдність дій усього педагогічного колективу школи в екологічному вихованню учнів. Таким чином, екологічне виховання учнів молодших класів має ряд специфічних особливостей, а його розвиток повинен відповідати комплексу педагогічних вимог.

Орієнтовний розподіл тем з екологічного виховання на рік

Вересень

1.Квіткове диво

2.Земля – наше багатство

Жовтень

1. Осінь барви розвела, нам дарунки принесла

2. Повітря потрібне всім

Листопад

1.В гостях у лісових друзів

2. Дива на небі

Грудень

1. Біла фея прилетіла, все подвір’я стало біле

2. Чому сніжок для рослин дружок

3. Зимовий сон річки

Січень

1. Таємниці води (досліди зі снігом, льодом, водою)

2. Добрі справи взимку

3. У дерев казкові шати, спробуй зразу їх впізнати

Лютий

1. Друзі наші менші (свійські тварини та їх дитинчата)

2. Життя під снігом

Березень

1. Як прокидається природа

2. Ясне сонце світить нам

Квітень

1.Кольори, звуки, запахи весни

2. Весняний день – рік годує

Травень

1. Про що шепоче весняний вітер

2. Вода – сік життя

Запитання для інтелектуальних конкурсів та ігор (приклад).

1. На якій планеті ми живемо? (На планеті Земля).

2. Що таке атмосфера? (Це повітря).

3. Чому дерева не замерзають узимку? (У їхньому сокові є цукор).

5. Що потрібне рослинам для росту? (Світло, тепло, волога, поживні речовини).

6. За назвою якого дерева названо місяць року? (Липа — липень, береза - березень).

8. Чим корисні рослини? (їх споживають, вони очи¬щують повітря — «вдихають» вуглець і «видихають» кисень, лікують людей і тварин, слугують будівель¬ним матеріалом).

9. Які птахи прилітають до нас узимку? (Снігурі, омелюхи).

13. Які бувають природні явища? (Туман, дощ, веселка, град, іній, сніг, ожеледиця, мороз тощо,).

14. Що відбувається з водою, коли вона нагрівається? (Випаровується, здіймається вгору, й там утворю¬ються хмари).

15. У які кольори розфарбована веселка? (У всі, крім білого та чорного).

16. Що відноситься до неживої природи? (Сонце, Мі¬сяць, зірки, Земля, хмари).

17. Кому потрібний кисень? (Людям і тваринам).

18 Що можна сказати про Сонце? (Воно джерело теп¬ла і життя на Землі).

19. Які тварини «попереджають» про наближення землетрусу? (Ящірки та змії).

20. Які рослини та тварини записані до Червоної книги України? (Ті, яких стає у нас дедалі менше).

24. Що є середовищем для росту рослин? (Земля).

25. Яка будова рослини? (Корінь, стебло, листя, цвіт, плід).

27. Яка рослина цвіте лише один день? (Кактус).

28. Які тварини сплять із розплющеними очима? (Риби).

30. Які тварини розпушують ґрунт? (Черв'яки, кріт).

31. Що для птахів найстрашніше взимку — холод чи голод? (Голод).

34. Коли надворі найтепліше? (Влітку).

35. Навіщо потрібне сонячне тепло на Землі? (Для життя людей, тварин та рослин).

36. Який буває стан повітря? (Холодне, тепле, чисте, забруднене).

37. Що таке екологія? (Це наука про зв'язки між жи¬вими істотами та довкіллям, між людиною і при¬родою).

38. Що ви знаєте про планету Земля? (Вона кругла, обертається довколо своєї осі та Сонця, на ній жи¬вуть люди й тварини, ростуть рослини).

39. Що таке рідна земля? (Це край, де народився і живеш).

 

2. Середня та старша школа

Загальноосвітньому навчальному закладу відводиться провідна і найважливіша роль в екологічній освіті і вихованні учнівської молоді. Це - основна ланка, оскільки не всі її випускники зможуть одержати вищу освіту. Мета загальної середньої освіти - формування особистості з новим,  типом мислення й свідомості, високим ступенем екологічної культури.

Ефективним засобом формування екологічної культури є екологізація шкільної освіти і виховання, яка передбачає включення елементів екологічного виховання  до складу практично всіх навчальних дисциплін та позашкільної діяльності.  В основу процесу екологізації повинні бути покладені дидактичні, психологічні, етичні та методичні принципи.

Пріоритетом загальної середньої екологічної освіти є особистісна орієнтація, що передбачає створення таких умов, за яких природа стає особистісною цінністю для кожного школяра.

 Екологічна освіта і виховання в 5-9 класах  покликана забезпечити учням базовий рівень екологічної освіти, оволодіння ними основами екологічної культури. Учні мають:

•                                    знати сутність екології як науки та сфери практичної діяльності людини, поняття та закономірності, що характеризують природу як цілісну систему;
•                                    усвідомлювати первинність природи, всезагальний та об'єктивний характер природних закономірностей, необхідність їх дотримання людиною;
•                                    розуміти діалектичний характер впливу науково-технічного прогресу на природу, сутність та причини виникнення глобальних екологічних проблем, шляхи досягнення збалансованого екологічно безпечного розвитку;
•                                    знати екологічні права та обов'язки громадян України;
•                                    вміти оцінювати стан навколишнього середовища, регулювати власні споживання та спосіб життя, брати участь у практичних природоохоронних діях.

 Навчання в (10-11 класах забезпечує поглиблений рівень екологічної освіти відповідно до спеціалізації. Він забезпечує усвідомлення старшокласниками взаємозалежності екології та економіки, знання груп професій за впливом на довкілля. Учні старшої школи мають знати особливості впливу на навколишнє середовище обраної майбутньої професії, відповідні вимоги до фахівця, бути обізнаними у екологічному законодавстві відповідної галузі господарства, добре орієнтуватися в екологічних проблемах України. В цілому  має бути сформована особистісна екологічна позиція і вміння її відстоювати в умовах правової демократичної держави.

Умови реалізації навчально-виховного процесу:

•                                    комплексний підхід до вивчення навколишнього середовища з використанням міжпредметних зв'язків;
•                                    врахування вікових індивідуально-психологічних особливостей школярів, їх пізнавальних можливостей і здібностей до творчості в процесі навчання;
•                                    вибір оптимальних форм, методів і прийомів навчання екології з наданням учням максимального прояву самостійності у проведенні різних типів уроків, занять у природі, організації і роботи на екологічній стежці, у природничо-краєзнавчих та художніх музеях, бібліотеках та наукових закладах;
•                                    організація безпосередньої практичної діяльності у довкіллі (екскурсії, практики, практикуми, експедиції) по його охороні та поліпшенню під час навчальної та суспільно корисної праці;
•                                    позитивний вплив учителя на виховний процес власним прикладом дбайливого ставлення до навколишнього середовища;
•                                    єдність дій педагогів і учнівського колективу школи на основі краєзнавчого принципу навчання з урахуванням особливостей свого краю, регіону.

В 10 класі  доцільно включити в інваріативну частину шкільної програми дисципліну "Основи екологічних знань". Зміст цього курсу має забезпечити оптимальне співвідношення основних теоретичних знань і практичних навичок, які необхідні для розуміння місця людини в природі та принципів сталого розвитку, здійснення природоохоронної діяльності.

Основні завдання:

•                                    формування цілісного уявлення про біосферу, світоглядних знань взаємозв'язки у системі "людина - природа - суспільство", взаємозалежність економіки і екології;
•                                    розкриття наукових основ народногосподарських проблем (раціонального використання природних ресурсів, захист довкілля від забруднення, збереження еталонів природи), формування знань про позитивні етноекологічні особливості господарювання, основні поняття сталого розвитку;
•                                    виховання почуття відповідальності за стан довкілля, усвідомлення людини як частки природи, свідомості щодо необхідності дотримання природоохоронного законодавства;
•                                    розвиток системи інтелектуальних та практичних умінь і навичок емоційних переживань, пов'язаних з вивченням, оцінюванням та збереженням природи рідного краю та власного здоров'я.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Напрямки можливих наукових досліджень школярів:

•                Вивчення флори та фауни та їх охорона
•                Вивчення водних об'єктів
•                Вивчення ґрунтового покриву
•                Лісокористування
•                Якісні зміна в атмосфері та їх вплив на живі організми
•                Вивчення впливу людини на довкілля «Ми на Землі своїй хазяйни».

У старшокласників розвиваються оціночні судження та деякі навички прогнозування, початок яким закладається ще у підлітків. Тому вони при певній підготовці здатні стати наставниками для дошкільнят та учнів початкових класів щодо передачі деяких екологічних знань та екологічної поведінки. Зміст шкільної екологічної освіти від початкових до старших класів структурується за блочно-модульним принципом і відображає напрями сучасної екології. Обов'язковими є два блоки: а) екологія як наука про закономірності співіснування і взаємодію організмів з навколишнім середовищем; б) екологічні аспекти сучасної цивілізації.

На цьому рівні доцільно ввести іспит з основ екологічних знань.

Шкільний етап ґрунтується на позитивному емоційному досвіді спілкування з природою і розвитку вже набутих знань, умінь, навичок та переконань у необхідності жити в злагоді з природою. Він є базою для формування екологічної культури молодого громадянина і подальшого поглиблення екологічної освіти на основі наступності. Є доцільним створення спеціалізованих середніх навчальних закладів третього ступеня (ліцеї) екологічного профілю в кожному регіоні.

 

3. Позашкільна екологічна освіта та виховання

Позашкільна екологічна освіта та виховання, як інтегральна форма "екологізації" навчально-виховного процесу, спрямована на забезпечення потреб особистості у творчій самореалізації, поглиблення і розширення шкільного базового рівня екологічної освіти; підготовку до активної професійної та громадської діяльності.

Вона здійснюється всіма позашкільними навчально-виховними закладами, творчими молодіжними об'єднаннями за місцем проживання, недержавними молодіжними та дитячими осередками в позаурочний час. Завдання їх:

-виховання потреб спілкування з природою і безпосередня участь в її охороні;

-організація змістовного екологічно грамотного дозвілля в природі;

-підтримка юних талантів і обдарувань для формування творчої та наукової еліти у галузі охорони довкілля, стимулювання творчого самовдосконалення дітей та учнівської молоді шляхом проведення олімпіад, конкурсів, фестивалів та інших форм позакласної роботи.
 Вони здійснюються з врахуванням вікових можливостей і потреб школярів та учнівської молоді через профільні позашкільні заклади і гуртки.

Реалізація екологічних завдань здійснюється через такі форми позашкільної освіти та виховання:

•                                    традиційні та нетрадиційні форми роботи в літніх екологічних таборах (екологічні стежки, екскурсії тощо);
•                                    проведення польових навчальних практикумів, екологічних експедицій;
•                                    тематичних дитячих природоохоронних акцій;
•                                    проведення екологічних олімпіад, конкурсів екологічного малюнку, фестивалів екологічної пісні, ділових ігор, наукових конференцій тощо;
•                                    створення системи підготовки та перепідготовки працівників позашкільних навчально-виховних закладів;
•                                    розширення мережі різних профілів позашкільних закладів (туристсько-краєзнавчих, технічних та ін.);
•                                    залучення до навчально-виховної роботи з екології в цих закладах висококваліфікованих спеціалістів, вчених.

 

4.               Екологічний щоденник школяра.

Школяр в процесі екологічного виховання може вести екологічний щоденник, де буде нотувати свої спостереження за природою. Ось приклад такого щоденника на один місяць.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Юний друже!

Ось розпочався ще один навчальний рік в твоєму житті. Вирушаючи в великий похід – вивчення природи нашого краю, використовуй цей щоденник, та відмічай всі зміни в навколишньому середовищі.

 

 

         

           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прізвище __________________

Ім’я  ______________________

По батькові­ ________________

Дата народження  ___________

 

Домашня адреса:                     індекс__________ ,                                                                                 _________________________ область,

місто__________________. Вул.____________________

будинок №_____,  кв.______

Контактний телефон______________________________

Місце навчання:  загальноосвітній заклад:____________
________________________________________________

Науково - дослідницька тема  ____________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Директор закладу _______________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Понеділок	вівторок	середа	четвер	п’ятниця

 

 

 

 

 

понеділок	вівторок	середа	четвер	п’ятниця

 

 

 

 

 

1 вересня — Андрія Стратилата.

Вітер, що дме з півдня, обіцяє добрий урожай вівса.

3 вересня.

Якщо цей день буде ясний, то слід чекати, що ще чотири тижні буде хороша погода.

4 вересня.

Якщо павутиння прилипає до рослин -на тепло.

5 вересня.

Якщо цього дня журавлі на південь полетіли - зима буде рання.

Летять журавлі низько на теплу зиму, високо - на холодну.

Летять журавлі низько, швидко, тихо - чекай на скору негоду.

Пізній падолист - на суху осінь.

6 вересня.

Дощовий день - погожа осінь і щедрий урожай наступного року.

7 вересня — Варфоломія.

Суша на Варфоломія - гострої зими є надія.

Прийшов Варфоломій - жито на зиму сій.

10 вересня — Мусія.

Починається дубовий падолист. Якщо ж листя ще міцно тримається, то зима буде люта.

11 вересня — Головосіка.

Це період останніх гроз. Як чути грім, то має бути довга і тепла осінь.

14 вересня — Семена.

На Семена ясно - осінь буде погожою і теплою.

На Семенів день вітер із півдня - буде зима тепла.

18 вересня — Лисавети.

Рано пожовкло листя на горобині -рання осінь і рання та холодна зима.

23 вересня.

Вітер північно-західний - зима буде люта, а південно-східний - тепла.

Якщо багато горобини - осінь заплаче дощами, а зима морозами.

27 вересня — Воздвиження.

Птахи дружно відлетіли у вирій - чекати суворої зими.

Журавлі полетять на Микити (28 вересня) - Покрова (14 жовтня) буде морозна; коли не полетять - зима настане пізніше.

Павутиння стелиться повсюдно - до тепла; мало павутиння - на суху осінь.

Осіння павутина - на ясну і погідли-ву погоду.

Добре вродив щавель - на теплу зиму.

Гуси летять високо - осінь буде тривалою.

Гуси свійські тримають дзьоби в пір'ї -перед заморозками.

 

 

Зміни в природі влітку:

 

 

 

дата	tº c повітря	tº c води	опади	Атм.  тиск
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

 

 

дата	Напрямок  і сила вітру	Несприятливі явища	Магнітні бурі	Довжина дня
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

 

 

 

 

 

 

Зміни в навколишньому середовищі, в зв’язку зі зміною погодних умов:

 

Зміни в природі в вересні:

 

Зміни в наколишньому середовищі, в зв’язку з діяльністю людини:

 

Зміни в природі в вересні:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІV. НЕФОРМАЛЬНА ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА І ВИХОВАННЯ.

Неформальна екологічна освіта - це масова освіта та виховання всіх верств і категорій населення. Для нас актуальною є екологічна освіта батьків, дітей яких ми навчаємоє.

Активні методи і технології, такі як проектно-дослідницька, екскурсійна і природоохоронна не досить популярні серед школярів та їх батьків. 11% учнів чесно відповіли, що вони з сім'ями ходять на шашлики і пікніки, вигулюють собак в лісі. Батьки у своїх анкетах в цьому не зізналися, розуміючи, що вони несуть відповідальність за руйнівну діяльність своєї сім'ї в лісі. У роботах, які проводилися для перевірки знань учнів, 99,5% школярів правильно вказали, що руйнують природу «ті люди, які ходять на шашлики в ліс і залишають після себе сміття».

Дослідження показали, що є певні протиріччя між екологічними знаннями школярів та їх батьків, і діями, які відбуваються в природі, конкретно в лісі. Для їх подолання необхідна тісна взаємодія школи і родини в екологічному вихованні дітей і підлітків. Однак до такої роботи педагогів необхідно готувати. Доцільно в зміст підготовки вчителів вводити спецкурси з проблем екологічного виховання школярів.

Робота з батьками, використання інноваційних технологій екологічного виховання (спільні навчальні екскурсії, тематичні батьківські збори, екологічні акції, Дні здоров'я, суботники), відбилися на показниках екологічної вихованості учнів.

Відомо, що високого професійного рівня досягають випускники, де батьки зацікавлені і охоче включаються в екологічну діяльність школи, підвищуючи при цьому рівень своєї екологічної культури. Школярі відзначають, що після добротворческой діяльності в лісі, на природі мікроклімат в родині оптимізується, що веде до загальносімейних оздоровлення, сприятливо позначається на самопочутті і сприяє успіху школярів у всіх видах діяльності, у тому числі в навчальній. Природа - хороший вчитель. Використовуючи ліс для формування екологічної культури, ми не тільки збережемо ліс, але збережемо світ в сім'ях, захистимо дітей від нестабільності та агресивності світу дорослих, виростимо здорових і розумних громадян, при взаєморозуміння з батьками спільними зусиллями нам вдається допомогти дитині. Він стає успішним, що ще раз підтверджує слова великого педагога В.А. Сухомлинского «Тільки разом з батьками, спільними зусиллями, вчителі можуть дати дітям велике людське щастя».

Для батьків доцільно организовівать батьківський всеобуч на теми: «Екологічне виховання в сім'ї», «Екологічні проблеми нашого села», спільні екологічні походи, акції «Посади дерево, і вирости його», «Чистий вулиця», операція «Джерело». У конкретних випадках і ситуаціях треба надавати консультативну допомогу педагогам, батькам, учням. Проводяться заходи за участю батьків з формування здорового способу життя, профілактики шкідливих звичок.

Приклад анкети для батьків:

1. Чи вважаєте Ви за потрібне проводити роботу з виховання у дітей дбайливого ставлення до природи? Чому?

2. Як Ви думаєте, чи може ця робота вплинути на емоційний внутрішній світ дитини? Поясніть.

3. Яким чином Ви виховуєте дбайливе ставлення до тваринного і рослинного світу?

• Є домашні тварини

• Є кімнатні рослини

• Є література про тваринний і рослинний світ

• Дивіться та обговорюєте телепередачі на цю тему

• Інше

4. Які бачите екологічні проблеми у місцевості, де ви живете?

5. Що Ви можете зробити, щоб вирішити ці проблеми?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

 

1.     Авраменко Н.Л. Екологія в системі освіти // Збірник наукових праць науково-методичної конференції “Людина та навколишнє середовище – проблеми безперервної екологічної освіти в вузах”. – Одеса:  вид-во ОДАХ, 2000. – С.113.

2.     Быстряков И.К. Эколого-экономические проблемы развития производственных сил: (теоретические и методические аспекты)/ Под ред. С.И.Дорогунцова. – К., ООО «Международное финансовое агенство», 1997. – 255с. 

3.    Горопаха Н.М. Виховання екологічної культури дітей: Посібник для вихователів дошкільних закладів та вчителів початкових класів. – Рівне: Волинські обереги, 2001. – 212 с.

4.     Грачев В.А., Егорова Л.В. Экологическая культура как важнейший элемент духовного возрождения // Материалы Международного екологического конгресса “Новое в экологии и безопасности жизнедеятельности”  / Под ред. Н.И. Иванова. – СПб.: Балт.гос.тех.ун-т, 2000. – 1 Т. – С.428-431.

5.    Дмитренко Т.О. Системний аналіз педагогічної технології // Збірник наукових праць “Напрями наукових досліджень кафедри педагогіки” / За ред. В.І.Лозової. – Харків: ХДПО, 1997. – С.66-70.

6.     Желібо Є.П., Авраменко Н.Л. Підвищення екологічної культури населення як складової стійкого розвитку держави// Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта - 2002”, - Том 2. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – С. 19-20.

7.     Концепція сталого розвитку України. – К., 1997. – 17с.

8.    Лисенко Н.В. Деякі аспекти вирішення проблеми еколого-педагогічної підготовки фахівців дошкільного профілю у світовій науковій думці // Збірник удосконалення професійної підготовки спеціалістів дошкільного профілю / Упор. А.В.Артемова, Н.В.Лисенко. – К., 1996. – С.93-107.

9.   Лисенко Н.В. Дошкільник і екологія. – К.: РУМК, 1991. – 126 с.

10. Лисенко Н.В. Екологічне виховання дошкільників.– К.: Освіта, 1993.–157с.

11.   Лисенко Н.В. Практична екологія для дітей. – Івано-Франківськ, 1999. –203с.

12.   Николаева С.Н. Методика экологического воспитания детей.– М.: Академія, 1999.– 136 с.

13.     Наше общее будущее: Доклад Международной комиссии по окружающей среде и развитию. Перевод с англ.. – М.: Прогресс, 1989, - 376 с.

14.   Николаева С.Н. Теория и методика экологического образования детей. – М.: Академия, 2002. – 168 с.

15.     Про концепцію екологічної освіти в Україні// Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – № 7.  – 2002. – С.3-23.

16.     Реймерс Н.Ф. Экология: теория, законы, правила, принципы и гипотезы. – М.: Россия молодая, 1994. – 367 с.

17.    Рижова Н. Екологічне виховання дошкільнят з позиції нової парадиґми // Дошкольное воспитание. – 2000. – № 7. – С.61-70

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

ПРИКЛАДИ ПОЗАКЛАСНИХ ЗАХОДІВ, В ЯКИХ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ РІЗНІ ФОРМИ РОБОТИ З ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«ВОНИ НЕСУТЬ СМЕРТЬ»  ВИХОВНИЙ ЗАХІД

ДЛЯ 7 - 10 КЛАСУ

 

  Экологический спектакль «Они несут смерть»

Действующие лица в этой телепередаче – восемь основных веществ, загрязняющих воздух.

     Цель телепередачи – помочь детям больше узнать о проблемах загрязнения атмосферы.

ДЕЙСТВУЮЩИЕ ЛИЦА:

Количество действующих лиц и предложения по изготовлению реквизита указаны в скобках.

Ведущий телепрограммы (реквизит – усы, галстук – бабочка, микрофон, папка с текстом, респиратор или противогаз).

Загрязняющие вещества:

Твердые частицы (Копоть, Сажа, Пыль) (3; реквизит: грязь, костюмы –                                 

коричневого цвета и грязные, лица запачканы грязью).

Оксид углерода (1, костюм – плащ, шляпа, кроссовки и черные очки).

Двуоксид углерода (2, костюм – грязная одежда, грязь на лицах и руках).

Двуоксид серы (1, реквизит – водяной пистолет или пульверизатор, заполненный водой).

Нитроген (Азотики) (6; реквизит засохшие ветки; костюм – у каждого к одежде прикреплена одна из букв слова “Азотик”).

Вредный озон (1; костюм – темные очки, вычурная, но неопрятная одежда для создания впечатления “крутого парня”).

Полезный озон (1; костюм – черные очки и элегантная привлекательная одежда светлых тонов).

Токсичные вещества (5; реквизит – канистры для бензина, на шее – табличка с изображением черепа со скрещенными костями; костюм – черная одежда).

Фреоны (4; реквизит – коробки и упаковки из полимерных материалов;

 костюм - коробки от сока и одноразовые пластиковые стаканчики, прикрепленные к одежде).

Ученые – экологи (2, реквизит большие красочные книги с рисунками, изображаюими атмосферу, облака, виды Земли из космоса).

ХОД ТЕЛЕПЕРЕДАЧИ:

Ведущий: Здравствуйте, дорогие телезрители! Сегодня нашу телепередачу

мы посвящаем восьми наиболее опасным веществам, загрязняющим атмосферу. Мы находимся у здания Министерства охраны природы, чтобы рассказать о разворачивающихся здесь событиях. Восемь наиболее опасных веществ, загрязняющих воздух, пикетируют здание министерства в знак протеста против принятия закона о чистом воздухе. В сегодняшнем специальном репортаже мы расскажем вам, откуда взялись эти загрязнители и какой вред они наносят людям, растениям и животным. Итак, наше первое интервью – с твердыми частицами.

     Твердые частицы подходят к ним, держа в руках прлакаты и скандируя:

     Твердые частицы:

          Пыль, копоть и сажа!

            Загрязнение – не преступление!

            Копоть, сажа и пыль!

            Охрана природы – вне закона!

 Ведущий(кашляет): Итак – вы, твердые частицы.

 Копоть: Да, я – Копоть, это – Сажа, а это – Пыль.

 Ведущий: Так вы ребята и есть те маленькие частицы, из-за которых воздух кажется задымленным?

 Сажа: Да! Некоторые из нас попадают в воздух во время строительства или при добыче полезных ископаемых, или при распашке земли (бросает в воздух щепотку пудры).

Копоть: Но больше всего нас попадает в воздух, когда что-то горит, например, бензин в моторах автомашин, или уголь в топках электростанций, или просто дрова в печи.

Пыль: А я очень люблю забираться вам в глаза и делать так, чтобы они слезились и чесались, и чтобы в горле першило, и чтобы…

Сажа: Эй, пыль, кончай хвастаться! Пора возвращаться к пикетам.

(Твердые частицы возвращаются на линию пикетирования.)

Ведущий: Давайте представим зрителям другое загрязняющее вещество – Окись углерода. Эй, куда она подевалась? А, вот вы где! Подкрались незаметно?

Оксид углерода: Да. Больше всего я люблю подкрадываться к людям незаметно. Я попадаю в воздух при сжигании топлива в печах и двигателях автомобиля. Но вы никогда меня не увидите!

Ведущий:Так мы никогда и не сможем определить, что вы здесь?

Оксид углерода: О нет! Вы это обязательно почувствуйте. Но уже когда надышитесь мною. Я вызову у вас ужасную головную боль и сильную усталость. (Ехидно смеется).

Ведущий (устало зевая): Да, я уже понимаю, что вы имеете в виду. Спасибо за интервью. (Раскланивается с Окисью углерода.) (Обращаясь к зрителям) Скорей бы от него избавиться! Окись углерода возвращается на линию пикетирования. Теперь (надевает респиратор) я хотел бы познакомиться с наиболее опасными загрязнителями воздуха – токсичными веществами.

Токсичные вещества подходят, держа в руках плакаты и скандируя.

 Токсичные вещества:

 Бензол, ксилол и толуол –

 Мы возникаем из бензина.

 Не беспокойтесь, вы не будете чихать из-за нас:

 Мы подарим вам болезнь легких!

 Асбест, ртуть и свинец –

 Вдохните нас, и вы мертвы.

 Мы все отравим вокруг!

Ведущий (просматривая записи): Послушайте, смертельно ядовитые токсичные вещества, как вы попали в воздух?

Токсичное вещество 1: А, друг, вы, люди, все сделали для того, чтобы мы попали в воздух, чтобы нас было предостаточно. Химические заводы, установки по переработке нефти, свалки, химчистки…

Токсичное вещество 2: Да-да, еще и легковушки, и грузовики выбрасывают нас в воздух во множестве.

Токсичное вещество 3: Это точно! Асбест, ртуть, свинец…много нас, и мы – смертоносны!

 Ведущий: Ученые говорят, что вы вызываете страшные болезни, например, рак?

Токсичное вещество 4: Ха-ха! Они ничего никому не могут доказать: люди их не слушают!

Токсичное вещество 5: И мы здесь для того, чтобы небыло никаких законов, из-за которых мы не смогли бы попасть в воздух. Пойдемте, яды, мы должны быть там! (Указывает в сторону пикетов.)

(Токсичные вещества возвращаются на линию пикетирования. На авансцену выходит двуокись серы).

Ведущий (снимая респиратор): А теперь мы хотим представить вам Двуокись серы. (Поворачивается к двуокиси серы и тут же зажимает нос.) Насколько мне известно, вы только что приехали с Кольского полуострова?

Двуоксид серы: Конечно, я не зачто бы не упустила такой возможности!

Ведущий: Уверен , телезрителям интересно узнать, как вы попадаете в воздух, которым они дышат.

Двуоксид серы: Они что же, не читают газет? Ведь обо мне пишут на первых страницах чуть ли не каждую неделю! В основном я появляюсь из труб электростанций, сжигающих уголь для получения электричества.

Ведущий: Акакие пакости вы делаете?

Двуоксид серы: Пакости – это по мне! (Хихикает.) Мне очень нравится делать так, чтобы людям стало трудно дышать. И даже деревья из-за меня медленнее растут. Но самая любимая моя гадость – это когда я поднимаюсь высоко в воздух и смешиваюсь с капельками воды. Тогда я превращаюсь в кислоту и проливаюсь на землю кислотным дождем. (Брызгает водой в зрителей.)

Ведущий: Кислотные дожди – серьезная проблема. Они убивают рыбу и других животных в реках и озерах, повреждают листья растений, разрушают мраморные статуи, простоявшие сотни лет.

Двуоксид серы (с гордостью): Так точно! Я ведь могу преодолевать очень большие расстояния, чтобы делать свою черную работу. Я вылетаю из дымовой трубы на Кольском полуострове, ветер переносит меня на тысячи километров, и- пожалуста, я выпадаю у вас в Москве!

Ведущий: Надеюсь, мы когда-нибудь от вас избавимся.

Двуоксид серы: Где вам со мною справиться! Сейчас я отойду к пикетам, потом поймаю сильный ветер и улечу. На смену мне с северо-запада придут новые дожди.

(Двуокись серы уходит к линии пикетирования. На авансцену выходят Азотики.)

Ведущий (обращаясь к зрителям): Как от нее несет тухлятиной.

Нитроген (все вместе): Вы думаете, это тухлятина!? Да если вы не знакомы с нашим запахом, вы просто не представляете себе, что такое натоящая тухлятина!

Ведущий: А вы, должно быть, окислы азота?

Нитроген 1: Зовите нас просто азотики. Ну-с, наши больные и еще не очень больные телезрители скажите “А”!

Нитроген 2:  Скажите “З”!

Нитроген 3:  Скажите “О”!

Нитроген 4:  Скажите “Т”!

Нитроген 5:  Скажите “И”!

Нитроген 6:  Скажите “К”!

Другие нитрогены: А-з-о-т-и-к!

Нитроген 2: Что это означает?

Другие нитрогены: Грязный воздух!

Ведущий (прокашливаясь): А я и не знал, что загрязняющие вещества такие грамотные! Пожалуйста, объясните нашим телезрителям, как вы, азотики, попадаете в воздух?

Нитроген 3: Мы возникаем при сгорании топлива в моторах машин, самолетов, в топках электростанций…

Ведущий ( хриплым голосом, с трудом выговаривая слова): Что происходит с вами в воздухе?

Нитроген 4: Как и двуокись серы мы смешиваемся с водой в воздухе, и получается кислотный дождь.

Нитроген 5: А когда люди вдыхают нас, они могут испытывать боль, особенно те, кто болен астмой.

Нитроген 6: Мы еще образуем еще и другой вид загрязняющих веществ. А, вот кстати, и он – Вредный озон!

(Вредный озон машет рукой и подходит. Азотики возвращаются на линию пикетирования.)

Вредный озон (гнусавым голосом): С каждым днем городская жизнь все круче: солнце, копоть, запах выхлопных газов…Я, просто тащусь.

Ведущий: И как же вы конкретно “тащитесь”?

Вредный озон: Ну, когда мои кореша, азотики, попадают в воздух, они смешиваются с другой грязью. И, если над ними жарит солнце, они нагреваются, и появляюсь я - Вредный озон. А там где озон, там и смог.

Ведущий (телезрителям): Такой смог состоит в основном из озона. Смог отравляет жизнь во многих городах. Ваши глаза горят, голова болит и повреждаются легкие. Но вот что меня поражает: если озон такой вредный, почему люди так переживают по поводу дыр в озоновом слое?

(Полезный озон выходит из глубины сцены и подходит к ним.)

Полезный озон: Этот озон (показывает рукой), скапливающийся у самой поверхности Земли, мой вконец опустившийся братец. Попал под влияние всякой грязи из низов атмосферного общества. Я же - Полезный озон, образующий спасительный для всего живого слой высоко над Землей. Я поглощаю вредные солнечные лучи.

Вредный озон (с ехидством обращаясь к Полезному озону): А что же ты делаешь здесь, мой дорогой братец?

Полезный озон: Я здесь для того, чтобы выступить в защиту законов о чистом воздухе. Если загрязняющие вещества будут по прежнему выбрасываться в воздух – я исчезну. А без меня вредные солнечные лучи уничтожат некоторые растения и вызовут рак кожи и болезни глаз у огромного числа людей.

Ведущий: Акакие вредные вещества могут вызвать твое исчезновение?

Полезный озон: Это ужасные фреоны!

(Подходят фреоны.)

Фреон 1: Послушайте, мы не такие уж плохие! Люди используют нас для изготовления одноразовых стаканчиков и упаковок. (Бросает вверх пластиковые

упаковки.) Мы охлаждаем воздух в кондиционерах и еду в холодильниках.

Фреон 2: Ну ичто из тго, что мы уничтожим немного озона? Его так много, что хватит еще на несколько лет.

Фреон 3: Да и вообще, кому он нужен, это озон?

Полезный озон: Всему живому! Вы рассказали еще не про все пакости!

Фреон 4: О чем это он? О глобальном потеплении?

(Ученые - экологи выходят с заднего плана. Полезный озон и Вредный озон уходыт в глубь сцены.)

Первый ученый: Вы говорили здесь о глобальном потеплении?

Фреон 2: Ну. А в чем дело?

Второй ученый: Мы как раз специалисты по глобальному потеплению.

Ведущий: Так что же, фреоны и вправду могут привети к глобальному потеплению?

Первый ученый: Мы еще не до конца уверены в этом. Но за последние десятилетия человечество выбросило в атмосферу огромное количество фреона и углекислого газа.

Второй ученый: И эти газы, как стекло в теплицах, пропускает солнечное тепло к Земле, но не выпускает наружу. И это постопенно может привести к тому, что климат всей планеты станет теплее.

Фреон 3: Так радуйтесь, будете круглый год загорать и купаться. А валенки вовсе не понадобятся!

Первый ученый: Нет, все гораздо печальней. Если по всей Земле потеплеет, растают ледники и поднимется уровень моря. И многие прибрежные города окажутся под водой.

Второй ученый: Поэтому надо продолжать исследования, чтобы доказать всем опасность производства фреона. Приятно было с вами побеседовать, но нам надо идти работать.

(Ученые уходлят вглубь сцены.)

 

Фреон 4: Послушайте, мы ведб не главная причина глобального потепления! Спросите у других (жестом обращается к другим загрязняющим веществам).

Ведущий (просматривает свои записи): У меня в списке осталось только одно загрязняющее вещество – Углекислый газ.

(Фреоны возвращаются на линию пикитирования. Подходят Углекислый газ 1 и Углекислый газ 2).

Карбон 1: Приятно, что вы о нас вспомнили. Однако, не к чему говорить о нас плохо. Еще сто лет назад нас было в атмосфере ровно столько, сколько было необходимо.

Карбон 2: Нозатем вы, люди, стали строить электростанции, сжигающие уголь, и ездить на машинах, использующих бензин. Но во время сгорания топлива рождаемся и попадаем в воздух мы.

Карбон 1: Икогда люди добились того, что углкислого газа стало больше,чем надо, они стали говорить, что из-за нас происходит глобальное потепление.

Карбон 2: Да, как будто это наша вина! (Обращаясь к зрителям.) Причиной всему то, что вы сжигаете слишком много топлива и вырубаете слишком много деревьев!

Ведущий: Он прав. Может быть, нам стоит сделать специальный репортаж о людях. Ведь на самом деле это мы загрязняем воздух. (Поворачивается к зрителям). Но разве люди способны измениться? Можете ли вы измениться? Наша передача подходит к концу. Каков итог? Эти загрязнители воздуха – крутые ребята Но люди создали их, люди и должны от них избавиться. И ждать нельзя – будет поздно!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Экологический спектакль "Берегите Землю"

Цели:

1.   познакомить в игровой форме с экологическими проблемами;

2.   способствовать воспитанию любви к природе;

3.   осуществлять патриотическое воспитание;

4.   познакомить учащихся с правилами поведения в природе.

Оформление:1. Глобус с надписью:

Нам жить в одной семье,    Давайте сохраним

Нам жить в одном кругу,     Ромашку на лугу,

Идти в одном строю,           Кувшинку на реке

Лететь в одном полете...    И клюкву на болоте...

2.  Декорации: дом, скамейка, речка. Костюмы растений, животных, Бабы-Яги, Берендея, Лесной Феи.

ХОД ПРАЗДНИКА.
Ведущий №1. На нашем шаре на земном, Где мы родились и живем,

Где в травах летняя роса И голубые небеса,

Где море, горы, степи, лес - Полно таинственных чудес.

Ведущий №2.  По лесу бродит серый волк, И ландыш тоненький цветет,

В степи ковыль, как нежный шелк, Расчесывает ветерок.

 Гремит на скалах водопад, И брызги радугой летят.

А в синем море синий кит -  Большой, как дом, на волнах спит.

Ведущий №1. Не разрушайте этот мир, Девчонки и мальчишки,

Иначе эти чудеса Останутся лишь в книжке.

Чтоб был в источниках нарзан, С полянки - земляника,

Будь осторожен, как Тарзан, Дружи с природой дикой

Ведущий №2. Ты - тоже часть ее чудес, И для тебя темнеет лес,

И речка светлая течет, И по весне сирень цветет.

И надо постараться, Нам с этим не расстаться.

Ведущий №1.  Здравствуйте, дорогие гости! Предлагаем Вашему вниманию экологический спектакль «Берегите Землю».

Часть1. (На скамеечке сидят Юля и Андрей) За кадром голос.

Диктор: Новости ТВ. Из многих городов приходят тревожные вести: не хватает воздуха. Нечем дышать! Полчища автомобилей заполонили улицы и обрушили на горожан выхлопные газы! Дымят заводы и фабрики. Беда!

Андрей: Юля, как здесь хорошо, в лесном краю. Пойдем, поздороваемся с природой.

Юля: А разве она живая?

Андрей: Конечно. Еще давно поэт Федор Иванович Тютчев сказал: Не то, что мните вы, природа:         Не слепок, не бездушный лик -  В ней есть душа, в ней есть свобода, В ней есть любовь, в ней есть язык.

Юля: Значит, с природой можно разговаривать, и она ответит?

Андрей: Ответит, если сможет... Вот мы и понаблюдаем за природой.

Юля: А что наблюдать?

Андрей: Как человек обращается с природой. Есть такая наука - экология.

Юля: А что это за наука?

Андрей: Экология - это наука, которая рассматривает взаимоотношения человека и окружающей среды.

Юля: Как интересно!

Андрей: Давай возьмем удочку! (идут)

Юля: Как красиво!

Андрей: А вот и речка! Давай рыбу половим. (Закидывает удочку, 1-й раз - вытаскивает башмак, 2-й раз - банку, 3-й раз - Бабу-Ягу в старом разноцветном платье)

Баба-Яга: Была речка чистая, называлась Прозрачной, да стала грязной - разноцветной. Была многоводной - стала маловодной: уж больно много воды заводы выпивают, а потом грязную опять в речку спускают.

Юля (спрятавшись за Андрея): Бабушка, а Вы кто?

Баба-Яга: Безобразие! Ты что, девочка, сказок не читала? Я - Баба-Яга! А теперь из-за людей, испортивших речку, я - Разноцветная Баба-Яга! Постирала в этой воде платье, видите, на кого я стала похожа. А речка потихоньку погибает. Ее живая вода становится «мертвой» - ни попить, ни искупаться. Мой знакомый Водяной уже убежал из реки такой. Эх, вы, люди-кочерыжки!

Андрей: Но не все же люди плохо относятся к природе! Вот послушайте.

Люблю мой край...  Как странно это слышать: Ведь каждый человек свой любит край! Но небо здесь синее, солнце выше, И в цвет сирени здесь окрашен май!

Баба-Яга: Складно! А вы, я вижу, люди ничего. Пойдемте ко мне в гости, в избушку на курьих ножках. Лес - мой дом.

Юля: Я боюсь, Андрей. А вдруг она нас съест?

Андрей: Не может быть. Я думаю, что современная Баба-Яга - вегетарианка. Правильно, бабуля?

Баба-Яга: А мальчонка-то сообразительный. Пойдемте, не обижу. (Достает из узелка блюдечко и яблоко) Надеюсь, дома у меня все в порядке? Катись, катись, яблочко наливное, по серебряному блюдечку, покажи мне мой лес! (Обращаясь к ребятам) Смотрите!

Часть2. Лес, деревья, цветы.

Лесная Фея: Я - Фея утренней зари. Лишь солнце небо озарит -

Спешу к лесам, полям, лугам, Чтоб снова жизнь проснулась там.

Берендей:      Солнца луч блеснул в листве, И прошелся по траве,

Разбудил он все вокруг, Оживились лес и луг.

Фея: Вот зашевелились птицы, Им давно уже не спится.

Перышки свои встряхнули, В небо с веточек вспорхнули.

Берендей:     Вот букашки и стрекозки, Бабочки, жуки и мошки -

Ожил весь лесной народ, Все танцует и поет.

(Уходят. Лесные жители танцуют. Раздается громкая музыка. Вваливаются туристы.)

1-й турист:    Сегодня мы пришли гулять, Благо лес - рукой подать!

Закупили все подряд: Пищу, спички, лимонад!

2-й турист:   Свежий воздух возбудит Наш здоровый аппетит. А пакеты, банки, склянки...

Лес большой, он все вместит! Лес ведь он - ничей!

Хором:   Ничей!

3-й турист:    Расположимся скорей! Тут уж нам не помешают:Жги и лей, руби и бей!

4-й турист:   Урны нет! Неси в кусты! Мы с природою на «ты»!

1-й турист:    Банки в землю закопаем, Мусор птицам разбросаем!

В речку скинем все бутылки - В море пусть плывут посылки!

2-й турист:    Мы цари! Молчи, Природа!      Все здесь наше - лес и воды!

(Включают громкую музыку, танцуют, бросают мусор. Цветы вянут

Появляются Фея и Берендей.)

Берендей (стучит палкой): Что за шум в лесу моем? Что случилось, не поймем! Кто здесь все переломал, Разбросал и ободрал?

Фея: Все так изранено в лесу, как после дней войны.

Здесь уцелевшей не найти ни ели, ни сосны.

Березу ножиком пырнул какой-то живоглот,

Мне кажется, из-под коры моя слеза течет

От этой черствости людской болит душа моя.

Под искалеченным дубком не ветер стонет - я.

Берендей: За такое поведение Вас судить - мое решение!

4-й турист: Что ты, что ты, Берендей!          Мы не знали, пожалей!

Берендей: А, ну-ка, мои помощники, жители лесные, научим горе - туристов, как нужно вести себя в лесу. Познакомим их с нашими правилами.

Выходят лесные жители с правилами (плакаты).

ПРАВИЛО 1-е. Не ломай ветви деревьев и кустарников. Растение - живое существо, и ветви вместе с листьями помогают ему дышать, выделяют в воздух кислород, задерживают пыль. Там, где много растений, легко дышится.

ПРАВИЛО 2-е. Не повреждай кору деревьев. Поймите, им больно, они перестают расти, и долго мучительно умирают, только сказать об этом не могут.

ПРАВИЛО 3-е. Не рви цветов в лесу и на лугу. Ведь цветок в вазе - это пленник, приговоренный к смерти. Пусть это чудо радует глаз, омолаживает сердце, душу всех, кто придет следом за нами. Именно давняя привычка рвать цветы привела к исчезновению многих видов растений.

ПРАВИЛО 4-е. В лесу старайся ходить по тропинкам, чтобы не вытаптывать траву и почву.
Народная мудрость гласит: один человек оставляет в лесу след, сто человек - тропу, а тысячи - пустыню.

ПРАВИЛО 5-е. Нельзя брать яйца из гнезд, разорять муравейники, раскапывать норы и тревожить лесных обитателей.

ПРАВИЛО 6-е. Не разводите костер в лесу, если в этом нет необходимости. Кострище - это раны в напочвенном покрове леса. Для их заживления требуется 15-20 лет. От костра может возникнуть пожар.

ПРАВИЛО 7-е. Не сбивай грибы, даже несъедобные. Тот, кто сшибает палкой мухоморы, не уважает лес, не понимает его. Мухоморы помогают расти деревьям. Ими питаются белки, лоси, сороки.

ПРАВИЛО 8-е. В лесу запрещается включать на полную мощность магнитофоны, поднимать крик и шум. От этого звери и птицы покидают свои норы и гнезда. Нужно ценить и охранять извечную мудрую тишину, уметь слушать волшебные звуки леса.

ПРАВИЛО 9-е. Не оставляйте после себя в лесу беспорядок. Помните: брошенная бумага разлагается два года, консервная банка - не менее 70 лет. Полиэтиленовый пакет будет лежать очень долго, так как нет на Земле бактерий, которые могут его разрушить. А осколок стекла в солнечную погоду способен сыграть роль линзы и вызвать лесной пожар.

Ежик: Мой друг, когда ты входишь в лес, Один или с толпой,

Будь с рюкзаком ты или без - Закон для всех простой:

Коль хочешь слушать леса звук,  Так помолчи и не кричи,

Зверей и птиц полно вокруг, Пугать их нет причин.

Белка: А если ты захочешь есть - Лес даст тебе дрова:

Сухие, как трава. Лес одарит тебя водой,

Из речки можно пить, Ты руки мой перед едой И воду кипяти.

Ландыш: Костер залей, а мусор весь Зарой и дерном заложи

Оставив грязь, мы портим лес, А лес - есть наша жизнь.

Когда домой, направишь шаг, С тобой уйдет отряд ребят.

Ты оглянись, пусть будет так, Как было до тебя.

1-й турист: Спасибо вам, лесные жители, мы будем выполнять эти правила.

2-й турист: Ребята, давайте приведем в порядок лесную поляну. (Прибирают и уходят.)

Баба-Яга: Хорошо, что Берендей да Лесная Фея на помощь лесу пришли! Я с вами прощаюсь, мне надо по делам Уходит.

Андрей: Ты видишь - лес живой. Это дом для птиц, зверей и растений. Нам тоже пора домой.

Вбегает Заяц. Андрей: Зайка, куда спешишь?

Заяц: (заикаясь) Дд..олой вре...едную капусту!

Юля: Что за вредная капуста?

Еж: В огороде земля оскудела, урожай все хуже. Чем помочь? Стали пичкать химическими удобрениями. Вырос урожай! Но полакомилась кочаном капусты гусеница бабочки-капустницы -кувырк на землю и лежит. Пришли куры, поклевали этих гусениц - и не стало кур...

Заяц:  Прискакал и я в огород, да кочана отведать не решился. Нет, думаю, лучше буду весь век корой осины питаться, чем жизнью рисковать. « Долой вредную капусту» - закричал я, - и дал стрекача. Перестарались люди с химией-то, ведь отравиться можно этими овощами. Все хорошо в меру, даже удобрения. Ну ладно, ребята, поскакал я, осинку поищу.

Юля: Что-то мне грустно стало.

Андрей: Ты слышишь, кто-то плачет. (входит Ландыш, плачет).

Юля: Какой ты красивый.

Ландыш: Красота-то нас и губит. Кто нас увидит - обязательно сорвет. И я, Ландыш, и мой брат Колокольчик, и сестра Фиалка - все мы страдаем. Хорошо, что добрые люди взяли нас под защиту. Занесли в Красную книгу.

Юля: Андрей, расскажи про Красную книгу.

Андрей: Эта книга не совсем обычная. Красный цвет - сигнал тревоги. В эту книгу занесены животные и растения, которых на Земле осталось очень мало. Их надо спасать.

Колокольчик: Когда-то давно природа решала: быть или не быть человеку. Теперь именно человек решает: быть или не быть природе. В 1948 году был создан Международный союз охраны природы и природных ресурсов (МСОП). Впервые список редких и исчезающих видов диких животных и растений мира появился в 1963 году и получил название «Красная книга фактов».

Фиалка: В Советском Союзе Красная книга была учреждена в 1974 году. А первая Красная книга Украины появилась в 1978 году.

Колокольчик:   Охраняется Красною книгой Столько редких животных и птиц, Чтобы выжил простор многоликий Ради света грядущих зарниц.
Чтоб пустыни нагрянуть не смели, Чтобы души не стали пусты,  

 Охраняются звери, Охраняются змеи, Охраняются даже цветы.

Фиалка: Красная книга - Красная! Значит, природа в опасности!

Значит, нельзя терять даже мига. Все живое хранить зовет.

Пусть зовет не напрасно Красная книга - Красная!

Андрей: Как яблоко на блюдце У нас Земля одна.

Не торопитесь, люди, Все выскрести до дна.

Юля: Птицы, рыбы и звери В души людям смотрят. Вы их жалейте, люди! Не убивайте зря! Ведь небо без птиц - не небо! А море без рыб - не море! А Земля без зверей - не Земля! (Выходят ведущие, Берендей, Баба-Яга, Л. Фея).

Берендей: Известный писатель Михаил Михайлович Пришвин сказал: «Берегите природу! Если будет вода и ни одной рыбки - я не поверю воде. И пусть в воздухе кислород, но не летает в нем ласточка - я не поверю и воздуху. И лес без зверей с одними людьми - не лес...

Лесная Фея: Для рыбы нужна чистая вода - будем охранять наши водоемы. В лесах, степях, горах разные звери - будем охранять наши леса, степи, горы.

Баба-Яга: Рыбе - вода, птице - воздух, зверю - лес, степь, горы. А человеку нужна Родина. И охранять природу - значит охранять Родину.

Ведущий №1: И в школе учат вас не зря, Тут вся надежда на тебя.

Мы начали, ты продолжай, Ни перед чем не отступай!

Ведущий №2: Ни перед жадностью толпы, Ни перед подлостью войны,

Ни перед глупостью людской. Да сохранится шар земной!

 

«ВИРОСТИ КВІТКУ ДЛЯ МАМИ»     ВИХОВНИЙ ЗАХІД

                  

Вибрать можна друга і по духу брата.

Та не можна рідну матір вибирати.

   В. Симоненко

Лиш матір вміє жити,

Аби світитися, немов зоря.

   В. Стус

Мета:

• виховувати любов і повагу до матері, жінки, дівчини – українки;
• підвищення соціальної активності дітей та бажання брати участь у суспільному житті;
• формувати розуміння, що від колиски і до повноліття мати формувала майбутню людину на засадах загальнолюдських цінностей, моральних принципів, народної мудрості.

Обладнання: листи ватману, різнокольорові маркери, програвач, ілюстрації квіток.

Хід виховного заходу

Створення позитивного емоційного настрою. Звучить мелодія пісні «Зеленеє жито, зелене».

Класний керівник:   Є багато квіток запашних   .

Кожна квітка красу свою має .

Та гарніші завжди поміж них

Ті, що квітнуть для нашої мами.

Мама… Це прекрасне слово на землі, перше слово, яке промовляє дитина. Мама – це те слово, яке найчастіше повторює людина у хвилини страждання і горя, в хвилини радості й печалі пташкою надій злітає з наших вуст, тамує біль.

Матерів мільйони, і кожна несе в серці любов. Жінки однаково прекрасні, коли підносять дитину до грудей. Кожен скаже: «Найкраща мама – моя», бо безмежна її ніжність, хто б вона не була, де б не жила… 

Давайте ми сьогодні спробуємо знайти ту квітку, яка б принесла радість нашій мамі. Яка  ж вона наша мама?

Учениця. Мама! Вона, як дивна-предивна музика, хвиля за хвилею зливає з душі тугу і втому, надихає до творчості і любові. Вона як молитва оберігає нас, прощає гріхи, закликає до життя і спокути. Усе прекрасне на землі від Сонця і Матері.

Учень. Мама – перше слово, вимовлене мною,

   Мама – перша подруга моя,

   Мама, все святе пов’язане з тобою,

    Мамо, лиш у тебе вірю я.

Звучить пісня на слова Б. Олійника «Мамо, вечір догоряє…»

Учениця. Мати – щира шанувальниця народних звичаїв, традицій, невсипуща піклувальниця про долю дитини, берегиня її сну і спокою, наставниця і порадниця в житті, захисниця у дні лихоліття.

 (Звучить «Аве Марія» Шуберта)

Учениця. У нас, українців, ніжне любовне ставлення до матері знайшло відображення у великій кількості звертань до неї: «мама, матінка, неня, ненька, матуся, мамуся». «Матері не купити, не заслужити», «До людей – по розум, до матері –  по серце», «Дім тримається не на землі, а на жінці»  -  так кажуть про жінку-матір народні прислів’я та приказки.

Учень. Без матері немає життя на землі. Саму землю ласкаво називають «Земля-мати». Матір мають не тільки діти, звірята, а й навіть рослини, квіти. Існує такий переказ про квітку сон: «У всіх квіток є своя мати, тільки в сон-трави – не рідная мати, а зла мачуха. Ось тільки ще сніги стали тануть, а вона вже прийшла, розбудила його: «Вставай, сонливий та дрімливий, вже всі квітки цвітуть, один ти спиш». Ось він схопився і одцвів раніше за всіх, ніхто його краси і не бачить».

Учениця. Калина, верба, тополя, мальви… Одвічні символи, якими опредметнювалося найсвященніше, найдорожче, найсокровенніше – любов до рідної землі, до свого народу. Не було села, а в ньому хати, де б не палахкотіли під вікнами мальви – ці незрадливі обереги нашої духовної спадщини. Всім, хто вирушав у далеку дорогу,  вони нагадували – там земля мила, де мати родила.

Звучить пісня «Мамина вишня»

Вчитель: давайте поміркуємо – які квіти можуть сподобатись, або стати у нагоді нашим мамам.

Учні пропонують квіти та розповідають про їх гарні характеристики. Наприклад:

• троянда – сподобається красою;
• лаванда – огорне маму приємним запахом;
• ромашка –  додасть спокою;
• ехінацея – додасть  здоров’я;
• незабудка – допоможе нічого не забути і все встигнути;
• гвоздика – квітка жіночої краси;
• фіалка – додасть веселощів в житті;
• пшениця – накормить родину;
• крассула (грошове дерево) – символізує добробут в родині;
• лілія – символізує кохання;

Учениця. Дивлюся в теплі неньчині очі, в яких, здається, одсвічує вся блакить рідної землі. І запитую: «А що означає берегиня?» «Берегиня, люба моя донечко, – відказує вона, – це наша оселя. Усе в ній є, що ми нажили, що приберегли від своїх батьків та дідусів, чим збагатилися і освятилися – хатнім пожитком, дітьми, піснею, злагодою чи суперечкою, добрим словом, спогадом у цій хаті – все це, щоб ти знала, і є берегиня».

Звучить пісня «Смерекова хата»

Учень. А ось послухайте старовинну українську легенду про неньку. Був у матері єдиний син. Оженився він на дівчинці дивної, небаченої краси. Та серце у дівчини було чорне, недобре. Привів син молоду жінку у рідну домівку. Не полюбила невістка свекруху, сказала чоловіку: «Хай не заходить мати в хату, посели її в сінях». Поселив син матір в сінях, заборонив їй заходити в хату. Боялася мати показатися злій невістці на очі. Як тільки невістка йшла через сіни, мама ховалася. Та мало невістці і цього. Каже вона чоловіку: «Щоб і духом матері не пахло в хаті. Пересели її до хліва». Переселив син матір до стодолу. Тільки вночі виходила матір із темної стодоли. Якось вже під вечір відпочивала молода красуня під розквітлою яблунею і побачила, як мати вийшла із стодоли. Розсердилася, розлютувалася дружина, прибігла до чоловіка: «Якщо хочеш, щоб я жила із тобою, то убий свою матір, вирви із її грудей серце і принеси мені». Не заперечило серце сина. Причарувала його небачена краса дружини. Каже він до мами: «Ходімо, мамо, скупаємося в річці». Йдуть до річки кам’янистими берегами. Зашпорталася матір об камінь. Розсердився син: «Що ти, мамо, шпортаєшся? Чого не дивишся під ноги? Так ми до вечора будемо йти до річки». Син убив маму, вирвав з її грудей серце, поклав на кленовий листок, несе. Тріпочеться материнське серце… Зашпортнувся син об камінь, упав, вдарився коліном, впало гаряче материнське серце на гострий камінь, закривавилось і зашепотіло: «Синочку, мій рідний, тобі боляче?» Заплакав, заридав син, схопив гаряче материнське серце долонями, притис до грудей, вернувся до річки… Пішли вони обоє в степ і стали двома курганами…

Учениця. Пам’ятайте, що матері ні купити, ні заслужити. То ж бережіть своїх матерів, шануйте їх. Знайте, що ранню старість і хвороби приносять не стільки праця, як сердечні хвилювання і переживання. Ваше недобре слово, негідна поведінка, – це рана на ніжній материнській душі. Мама все вибачить, все переживе – і образи, і біль, і горе, але рана на материнському серці гоїться дуже довго.

Вчитель:  ми  бачимо, що повинні завжди намагатися полегшити нашим мамам життя, завжди їм допомагати, своїми вчинками додавати радощів, бути турботливими і щирими, цінити все, що вони для нас роблять.

А тепер давайте з’ясуємо, яку квітку ми можемо виростити для наших матерів. клас ділиться на дві групи. Перша група малює на ватмані квітку бажань для мами. Друга  група малює природну квітку для мами. Обидві команди вирішили виростити сьомиколірну квітку, яка виконує мамині бажання.

Квітка першої команди складається з таких пелюсток:

•                  добре навчання;
•                  гарна поведінка;
•                  допомога вдома;
•                  турбота про маму;
•                  щирість у відносинах;
•                  повага до маминої думки;
•                  безмежна любов і вдячність.

Квітка другої команди складається з пелюсток, які відповідають природним квітам:

•                  троянда;
•                  ехінацея;
•                  гвоздика;
•                  фіалка;
•                  ромашка;
•                  крассула (грошове дерево);
•                  лілія.

 

Учень. Мама!

  Найдорожче слово в світі!

  Де б не був ти,

  Щоб ти не робив,

  Та вона твій шлях завжди освітить

  Ніжним серцем, відданим тобі.

  В дні сумні

  Та в дні, на щастя щедрі,

  Мама буде в житті твоїм,

  То ж живи, як мама,

  Щиро й чесно,

І, як мама, лиш добро твори.

 

 

 

«СВІТ НАВКОЛО НАС – І Я ЙОГО ЧАСТИНКА.»   ВИХОВНИЙ ЗАХІД   ДЛЯ   7  КЛАСУ

                              

Тип заняття: Еколого-психологічний тренінг.

Мета. Розвивати мовлення, уяву, вміння пра­цювати в команді. Закріплювати знання виховате­лів про завдання, форми, методи та прийоми робо­ти з дітьми з екологічного виховання.

Обладнання: клубок ниток яскравого кольору,  аркуші па­перу, фломастери, стікери, картки із завданнями, мультимедійне обладнання.

Хід тренінгу

 

1.Прийняття правил групи.

- Для того, щоб робота нашої групи була активною і  ефективною
пропоную дотримуватись таких правил:

1.        Кожна думка має право на існування.
2.        Активність всіх членів групи.
3.        Дотримання регламенту.
4.        Критикувати висловлювання, а не людину.
5.        Доброзичливе відношення всіх учасників.
6.        Поважати того, хто говорить, не перебивати.
   - Якщо ви не заперечуєте, то ми приймаємо ці правила і намагатимемось їх дотримуватись. Якщо у когось є бажання щось додати, прошу.

2. Знайомство

Учасники тренінгу сідають півколом.

Ведуча пропонує кожному назвати своє ім’я та назву квітки або дерева на ту буквуз якої починається ім’я.

3. Гра «Асоціації» «Чотири стихії»
Вода, повітря, вогонь,земля.

Станьте під тим надписом. Який вам більше подобається. Поясніть свій вибір.

4. Пантоміма.

Етюд «Я— сонечко»
Ви читаєте текст, а діти відтворюють пантомімою текст і повторюють разом: «Я — маленьке сонечко. Я подібне до жовтої кулі. В мені багато тепла і світла. Я дарую своє тепло всім на землі: лісам, полям, річкам, людям. Я перетворююсь на маленький сонячний промінчик і весело стрибаю, як сонячний зайчик».
Етюд «Я—хмарка»
Ви читаєте текст, а діти повторюють його вголос і супроводжують пантомімою: «Я — велика, темна, пухнаста, легка. Мені радісно бути хмар-кою я вільно пливу у синьому небі. Мої руки легкі, вони допомагають мені летіти. Я піднімаю вгору очі і наповнююся світлом. Я стаю добрішою, красивішою. Я відчуваю в собі дощ. Я можу подарувати свій дощ землі. Я видихаю дощ і прозорими крапельками падаю на землю».
Етюд «Я— листочок»
«Я — маленький листочок, позолочений осінню. Мене весело гойдає вітерець і ніби кличе за собою. І ось я відриваюся від гілочки, злітаю. Як хороше кружляти над землею! А коли я втомлююся — спущуся на неї відпочити...»
5. Екологічна гра «Павутинка»( 8 учнів)
Інструкція: дітям прикріплюють малюнки з назвами: липа, сонце, повітря, білочка, горіш-ки ліщини, комаха, лелека, людина. Діти стають у коло, 1 (липа) — тримає клубок ниток та каже:—
«Я липа, мені потрібне сонце» (передає сонцю клубок).—
«Я сонце, сонце нагріває повітря» (пере-дає повітрю)...—
«Повітрям дихає білочка».—
«Білочка їсть горішки ліщини».—
«На ліщині живуть комахи».—
«Комах поїдають лелеки».—
«Лелеки приносять весняне сонечко лю-дині».—
«Людям потрібне сонце».
(Так зав'язується павутинка.)

 Релакс. Визначення звуків  природи .

6. Вправа «Знайди свою пару.» (10 учнів)
-Творіння при­роди досконаліші   за творіння мистецтва.

-Людина не господар   природи,   а лише її частина.

-У природи немає для нас ні нагород,   ні покарань, у неї є лише наслідки.

-Природу неможливо побачити очима,   її можна лише зрозуміти розумом і   відчути серцем.

   - Люди коряться законам природи,     навіть коли діють проти них.

7.  Вправа "Екологічний плакат"

Представники команд презентують свій плакат учасникам тренінгу, після чого відбувається жваве обговорення порушеної проблеми.

8.Підведення підсумків тренінгу.

 

 

Таємниці флори України РОЗРОБКА ПОЗАКЛАСНОГО ЗАХОДУ 3 ГЕОГРАФІЇ для 8 класу                                                       

 

Мета: Ознайомити учнів з таємницями рослинного світу України, його значенням в житті людини, формувати вміння спостерігати, порівнювати, робити висновки, виховувати бережне відношення до скарбів природи.

 

Обладнання: картинки і листівки рослин України, малюнки дітей з пейзажами на природоохоронні теми, живі експонати та гербарії з представниками флори України та Харківської області.

 

 

ХІД  ЗАХОДУ:

 

Ведучий 1: Українська земля щедро обдарована природою. Близько 5000 видів вищих рослин вплетені у різнобарвний вінок української флори. Праліси Полісся і зелених Карпат, діброви Поділля і субтропічна рослинність Криму, різнотрав’я дніпровських лук, безкраї лани золотої пшениці, квітучі сади і квітники навколо біленьких хаток – усе це мальовнича Україна, її неповторна краса.

Ведучий 2: Більша частина Україна розташована на південному заході Східно – Європейської рівнини. У межах цієї частини виділяють мішано-лісову, лісо-степову, степову зону та зону сухих степів. Майже вся теріторія- в межах помірного клімату, лише південний берег Криму має риси субтропічного поясу. Різноманітні, але в цілому сприятливі кліматичні умови забезпечили різноманіття і багатство флори.

Ведучий 1: Ми й зараз не проживемо без рослин, але швидше сприймаємо це розумом, ніж відчуваємо це серцем. А в давнину люди вважали свій зв’язок з рослинами кровним, обожнювали їх, вважаючи родоначальниками, покровителями роду. У слов’ян священними були дуб, береза, липа, верба… І не дивно, що наші предки обожнювали рослин, адже кони давали майже все: їжу, корми для худоби, дах над головою, хатнє начиння, одяг, ліки. Знахарі використовували майже 250 видів рослин. Деревієм лікували рани, валеріаном, пустирником та конвалією – серцевинні захворювання, чебрецем, коренем алтею – легеневі.

Ведучий 2: Сьогодні ми згадаємо калину та вербу. Що це за рослина – калина?

Учень 1: Калина – це чагарник заввишки 2-4 м. Росте в лісах, по берегах річок, на луках. Цвіте у травні-червні. Медонос. Декоративна ,фарбувальна, лікарська рослина. Кору вживають як кровоспинний засіб при кровотечах. Квіти використовують у народній медицині для лікування золотухи, облисіння, запарюють як чай і п’ють при простудному кашлі, гарячці, плоди – потогінне при простуді, від кашлю. Калиною можна лікувати і багато інших хвороб. З ягід роблять киселі, варення, джеми, начинку для пирогів. Калину розводять по всій території України, не росте вона тільки в Криму.

Учень 2: Народні назви: бамбара, бульбанежа садова, гордина, гордовина, калинина, каленина, калина червона, калина лісова, свіба.

Ведучий 1: Калина – давній жіночий символ, як писав М. Костомаров, символ “жіночості в її найширшому розумінні. Все духовне життя жінки – її дівування, невинність, кохання, радість і горе, заміжжя, родинні почуття – все знаходить своє відображення в пісні…” Квітуча калина – дівоча краса, як-от у весільній пісні:

Учень 1: Понад садом стежечка, а в саду доріжечка,

Там Маруся ходила, цвіт калини ламала.

Цвіт калини ламала та в пучечки в’язала,

Та в пучечки в’язала, до личенька рівняла,

До личенька рівняла та в матінки питала:

Мамонько – голубонько, чи буду я такая,

Чи буду я такая, як калинонька цяя?..

Учень 2: Гіркота калини – гіркота “дорослого” життя заміжньої жінки. У цій же пісні мати відповідає дочці:

• Будеш, донечко, будеш, поки у мене будеш.

Як підеш ти од мене – спаде красонька з тебе.

Обсядуть тебе діти, як калиноньку діти.

Обіллють тебе сльози, як калиноньку морози.

Калина, що опускає гілки – молода жінка, нещаслива в заміжжі:

Червоная калинонько, чого гілки опускаєш?

Молодая молодице, чого сльози проливаєш?

Зрубана калина – повінчана дівчина:

                Січена калина, січена, наша Марічка повінчана.

Або:

Стала к йому калинонька промовляти:

Ой, стой, Іванко, не рубай!

Не для тебе ця калинонька саджена,

                Не для тебе Марусенька зряджена!

Калинова гілка з ягодами – символ любові:

Ой на горі калина,

Там дівчина ходила,

Калиноньку ламала,

На козака кидала.

Учень 3: Калинові грона під стріхою оселі, де жила дівчина, були певною ознакою того, що можна засилати сватів. Ці грона приносили самі дівчата з лугів та урочищ. Кожна брала до рота по дві ягідки з першої зламаної гілочки, промовляючи: “Поможи, калинонько, бути в парі з миленьким!” І в легендах і казках калина і дівчина не роздільні. Часто калина виростає у пам’ять про загублену молодість і красу: з намиста, яке розсипала дівчина, втікають від ординців, або на болоті, де потопилися дівчата, щоб ще йти у той-таки ординський полон, або сходить на могилі дівчини, вбитої підступною сестрою, і вкриває вбивцю голосом підступної сопілки.

Учень 1: У Т. Г. Шевченка калина – “дівчина-дитина”:

               Зацвіла в долині червона калина,

               Ніби засміялась дівчина-дитина.

Ведучий 2: А ще калина – оберіг. Її цвітом або ягодами прикрашають обрядове весільне “деревце” – гільце, весільний хліб – коровай. Її вишивали на рушниках, щоб берегла хату від всього лихого, саджали біля оселі, біля криниць. Боячись “покривдити” її, казали дітям, щоб не ламали цвіту, “бо накличете морози”. Біля багатьох сіл росли калинові гаї. З калини робили “лікувальні” віночки для дітей. У колисковій співали:

Учень 2:  Люлі, дитя спати, бо пішла десь мати,

Пішла на долину ламати калину…

Калину ламати, дитя напувати,

Щоб росло здорове і мало чорні брови,

Ще й рум’яні щічки, ой, поспи ще трішки!..

Учень 3: Калина супроводжувала людей від колиски до могили. Козак, вмираючи,

Казав собі посадити в головах калину.

“Будуть пташки прилітати, калиноньку їсти,

 Будуть мені приносити з України вісті.”

Учень 1: Калина – краса, зцілитель, оберіг, пам’ять… Звідси один крок до узагальнення: калина – Україна. Як у стрілецькій пісні:

Ой у лузі червона калина похилилась,

Чогось наша славна Україна пожурилась.

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну розвеселимо.

Учень 2: З тієї ж калини впало “гроно болю” Василя Стуса:

Ярій, душе! Ярій, а не ридай.

У білій стужі серце України.

А ти шукай – червону тінь калини,

На чорних водах – тінь її шукай.

Бо – горстка нас. Малесенька щопта.

Лише для молитов і сподівання.

Учень  3: Застерігає доля нас зрання,

Що калинова кров – така густа,

Така крута, як кров у наших жилах.

                У білій стужі білих голосінь

Це гроно болю, що впаде з глибінь,

На нас своїм безсмертям окошилось.

Ведучий 1: А тепер мі згадаємо про прекрасну вербу.

Учень 1: Верба – це великий рід дерев і кущів, представлений на Україні 30 видами. Найвищі верби – верба біла та верба ламка. Верби – ранні медоноси, фарбувальні, кормові, дубильні, лікарські рослини. Біла та ламка верби дають деревину, чагарникові – сировину для плетіння кошиків, риболовецьких знарядь тощо. Корою верби білої лікують рани та нариви, випадіння волос, вживають від гарячки, малярії, хронічного ревматизму. У народній медицині використовується не лише кора, а й бруньки, молоде листя, суцвіття різних видів верби.

Учень 2: В народі різні верби називають лозами, шелюгами, вітлами, гивами, івами, ракитами. Біля садиб найчастіше бачимо вербу білу або вербу ламку. Корисною, гарною і невибагливою вербою здавна обсаджували городи, дороги, ставки, греблі. Верби стримували зсуви грунту по берегах і на пагорбах, давали тінь у спеку, захищали від висихання і навіть дезінфікували воду. Недарма говорили: “Де срібліє вербиця, там здорова водиця”. Верба з великою силою тримається за життя, часто виростає з кілка чи лозини, встромлених у землю. Про це навіть прислів’я складали: “Верба, як трава лугова: ти її покоси, а вона знову виросте”, “Верба і дівчина прийметься де-небудь”.

Учень 3: Верба у давніх слов’ян була деревом Ярила – бога сонця, весни. Навколо верби водили молодят – вона захищала родинне вогнище. Проти вітру кидали вербову гілку, вважаючи, що вона може зупинити бурю. Верба – сильний оберіг.

Учень 1: Оберегові функції залишилися за вербою і після прийняття християнства. Корисним вважалося “бити” членів сім’ї  щойно освяченими в церкві вербовими гілочками на Вербну неділю, промовляючи:

Не я б’ю, верба б’є.

За тиждень Великдень:

Будь великий, як верба,

А здоровий, як вода,

А багатий, як земля.

Учень 2: Свячену вербу тримали за образами – від різних хвороб. Хворих на золотуху дітей купали у відварі свяченої верби на свяченій воді, вважаючи, що це неодмінно допоможе. Подекуди свячену вербу кидали до першої купелі немовляти. Гілкою свяченої верби виганяли худобу на першу пашу. Вважалося добрим знаком, коли освячена гілка верби, посаджена на городі приймалася. Таку гілку втикали у на полі – від граду. Ворота чи хвіртки прикрашали скибочками дерну з увіткнутими вербовими гілками, щоб відьми не відбирали в корів молока. Під вербою радили ради:

Учень 3: Та стоїть верба сама одна,

Та вона собі гостя має,

Гостя має, кошового:

Приїхав кошовий для порадоньки…

Учень 1: Вербу часто згадують у веснянках, купальських піснях:

Ой, вербо, вербо,                 Не пора:

Вербице!                               Ще моя дівчина

Час тобі, вербице,                Молода.

Розвитися!                             Та нехай до літа,

Час тобі, козаче,                   До весни,

Жениться!                             Щоби ми обоє

“А ще й не час,                     Підросли!

Учень 2: Мабуть, це пам’ять тих часів, коли верба була деревом Ярила: така близька вона тут до животворящої сили природи, молодості, кохання.

У багатьох піснях закохані діляться з вербою надіями і розчаруваннями,

вона оберігає їх і сумує разом з ними, коли нема їм щастя:

Шумлять верби, шумлять верби, а лист опадає,

Жалуй мене, мій батенько, милий покидає!

Верба, як і калина, “жіноче” дерево:

У городі верба – порубав же б я,

А в сусіда дівчина – сподобав же б я.

Або:

Чия то верба, чия то вишня,

Чия дівчина в сад гулять вийшла?

Учень 3: Є легенда про жінку, що ночами ставала вербою. Чоловік зрубав вербу, і жінка померла, але коли з цієї верби зробили колиску для її осиротілого сина, то колиска сама заколисувала хлопчика. Підрісши, він зробив собі колиску за пагона, який виріс від кореня зрубаної верби. Сопілка промовляла до нього голосом матері.

Учень 1: До речі, з верби робили кобзи та бандури. Чим не матерін голос – рідна пісня.

Цікаво, що всохла на корені, трухлява червива, верба переставала бути оберегом, навпаки, її обходили якнайдалі. Вважали, що чорт переміг її оберегову силу і обернув на зле. Нібито, чорт жив у такому дереві. Або сидів на його верхівці, перетворившись на сову. Казали:  “Закохався, як чорт у суху вербу”.

Учень 2: Народ часто несхвально відгукувався пр вербу: “Верба товста та пуста”, “Верба груш не родить”, “Вербові дрова – біда готова”, вдавався до іронічних порівнянь: “Сичить, як верба у печі”, “Зігнувся, як верба над водою”. Що ж? Звичайно, найбільше неприємного говорять про того, хто найближче.

Учень 3: Зате майже гімном українців стало Шевченкове:

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі…

Учень 1: А хто не знає цих слів:

І якщо впадеш ти на чужому полі,

Прийдуть з України верби і тополі,

Стануть над тобою, листям затріпочуть,

Тугою прощанні душу залоскочуть.

        (В. Симоненко).

Тут Батьківщина востаннє звертається до свого сина у шелесті тополь та верб, все тих же верб – символу України.

Ведучий 2: А давайте згадаємо прислів’я і приказки , у яких згадано різні рослини України, особливо вербу і калину.Наприклад:

Без верби й калини немає України!

Ведучий 1: Тепер настав час нашої вікторини.

 

Питання вікторини.

1. Які ще дерева складають флору України?
2. Яке дерево лісів Харківської області називають патріархом?
3. Чому дуб – символ чоловічої сили?
4. Яка роль липи в житті людини?
5. Розкрийте значення терну як лікарської рослини?
6. В чому символічне значення терну?
7. Чому вважають барвінок символом життя?
8. А чому барвінок – запорука вірності і “вічності” кохання?
9. Що ви знаєте про чорнобривці – символи домівки, рідного краю?
10. Чому цибуля та часник – супутники нашого життя?

Потім ведучі проводять підсумки вікторини та нагороджують переможців.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАГАЛЬНА  ГЕОГРАФІЯ 6 клас.ТЕМА:

 

ПРАКТИЧНА РОБОТА 8 «ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ОДНИМ ІЗ

ПРИРОДНИХ КОМПЛЕКСІВ (ЛАНДШАФТІВ) СВОЄЇ МІСЦЕВОСТІ,

ВИЯВЛЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ МІЖ ЙОГО КОМПОНЕНТАМИ»

    

 

 

 

РОЗРОБКА УРОКУ

ДЛЯ 6 КЛАСУ

ЛОГАЙ

ВІКТОРІЇ ЛЕОНІДІВНИ

ВЧИТЕЛЯ ГЕОГРАФІЇ

СПЕЦІАЛІСТА

ВИЩОЇ  КАТЕГОРІЇ

 

 

 

 

 

 

 

                                                            ХАРКІВ 2022

 

Мета уроку: продовжити формування знань про природні комплекси; дати уявлення про антропогенні комплекси; формувати вміння складати характеристику місцевого природного комплексу, виховання любові та відповідальності за природу Батьківщини.

Тип уроку: формування вмінь (практична робота).

Обладнання: підручник, атлас, глобус Землі, карта півкуль, різні за охопленням території карти, план місцевості, компас, мірна мотузка, блокноти, олівці, фотоапарат.

Очікувані результати: учні зможуть: наводити приклади природних комплексів та комплексів, змінених людиною, у своїй місцевості; пояснювати взаємодію компонентів природи в природному комплексі, розташованому у своїй місцевості; оцінювати вплив людини на природні комплекси у своїй місцевості.

 

Хід уроку

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Практичну роботу 8 «Ознайомлення з одним із природних комплексів (ландшафтів) своєї місцевості, виявлення взаємозв’язків між його компонентами» доцільно виконувати під час екскурсій. Учитель попередньо вибирає два природні комплекси: шкільний сад та схіл або балку природного походження Робота проводиться за методикою малих груп, коли кожний зі членів групи одержує індивідуальне завдання, наприклад, один вивчає рослинність, інший — рельєф, третій — ґрунт тощо.

Під час екскурсії учні збирають відомості про стан компонентів природних комплексів, а остаточне оформлення результатів у вигляді опису робиться в класі. Якщо учні описували два природні комплекси, то можна запропонувати скласти порівняльну характеристику, звернувши особливу увагу на відмінності між ними й причини, що обумовили ці відмінності.

Сьогодні ми познайомимося з одним із невеликих природних комплексів нашої місцевості.

(Учитель оголошує учням тему й очікувані результати уроку.)

 

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Запитання

1. У межах якої форми рельєфу розташована наша місцевість?

2. Що ви знаєте про клімат нашої місцевості?

3. У межах якої природної зони вона розташована?

4. Які рослини найбільш характерні для нашої місцевості?

5. Які з них посаджені людиною?

6. Які дикі тварини водяться у нашій місцевості?

7. Які природні комплекси є у нашій місцевості?

8. Наскільки вони змінені людиною?

 

ІІІ. ПРАКТИЧНА РОБОТА

Слово вчителя

Ваші знання про природні комплекси допоможуть здійснити наступний крок у самостійному пізнанні природи — ви скла датимете опис компонентів природного комплексу. Опис — один із прийомів наукового пізнання навколишнього світу. У ньому вказуються істотні ознаки досліджуваного предмета або явища.

Для виконання цієї роботи необхідно вибрати один із невеликих за охопленням території природних комплексів, бажано мало змінений людиною, розташований у нашій місцевості, і скласти його опис. В описі необхідно вказати: місце розташування природного комплексу; особливості рельєфу й клімату; характерних представників рослинного й тваринного світу; особливості ґрунтів, поверхневих і підземних вод; способи використання людиною; необхідні заходи щодо охорони природних компонентів.

 

 Опис виконується у вигляді таблиці:

 

Назва природного омплексу
Місце  розташування природного комплексу
Особливості  рельєфу
Особливості клімату
Особливості  ґрунтів
Особливості поверхневих і підземних вод
Характерні  представники рослинного світу
Характерні  представники тваринного світу
Способи  використання людиною
Необхідні  заходи щодо охорони природних компонентів

Завдання

1. Наведіть приклади антропогенних комплексів нашої місцевості.

2. Розкажіть про вплив діяльності людини на природні компоненти.

 

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дайте письмові відповіді на запитання.

1. Чому антропогенні комплекси почали формувалися на Землі протягом останніх сотень років?

2. Чому на території України природа сильно змінена людиною?

3. Які види господарської діяльності найбільше впливають на стан природних комплексів, розташованих у нашій місцевості?