Виступ

на тему:

«Формування екологічної культури та екологічної

компетентності особистості на основі різних видів позаурочної  роботи в ліцеї»

Підготувала

 викладач біології та хімії

Грудницька Н.І.

2023

В сучасному соціоцивілізованому світі людина стикається з величезною кількістю надзвичайно складних проблем, від розв’язання яких залежить не лише якість сучасного життя, але й сама можливість існування людства в майбутньому. Найбільш значущою з-поміж них є проблема формування нової системи планетарних цінностей, яка примусила б людей відмовитися від позиції „вінця творіння” й насилля над природою [1С. 32-

39.].

Глобальна екологічна криза зумовила необхідність переосмислити всі досягнення світової цивілізації й внесла докорінні зміни у відносини суспільства й природи. Сьогодні стає цілком зрозуміло, що споживацьке, нешанобливе ставлення до природного середовища, нерозуміння його самоцінності призвело до важких, а в деяких випадках незворотних наслідків. Сучасна екологічна ситуація вимагає кардинального перегляду поглядів і переконань людини в її стосунках з навколишньою природою [2; 3; 4]. 

Сьогодні виникла гостра необхідність у штучному підтриманні природних умов свого існування заради виживання цивілізації, оскільки посилення спустошення природи очевидне для всіх.

Коренем цієї проблеми є глибока моральна, ціннісна криза особистості, одним із сумних аспектів якого є знищення природного середовища. Тобто проблема екологічної кризи – це актуальна педагогічна проблема, від розв’язання якої залежить майбутнє всього людства.

Важливою умовою розв’язання сучасних екологічних проблем є екологічна освіта й виховання молодого покоління, оскільки саме з дитячих років людина повинна сприймати себе як невід’ємну частину природи, бо в цей період життя формується світогляд, закладаються моральні цінності, моделюється культура поведінки особистості. У найважливіших документах міжнародного й державного значення зазначено, що екологічна освіта сьогодні є необхідною складовою гармонійного й екологічно безпечного розвитку.

Одним із стратегічних напрямів сучасної екологічної освіти є формування поколінь з високою екологічною культурою, новим екологічним світоглядом на принципах гуманізму, екологізації мислення, міждисциплінарної інтеграції, історизму та системності з метою збереження й відновлення природи України та її біологічного різноманіття [5С. 223-227.]. 

Висока якість життя людства може забезпечити тільки екологічно компетентне покоління зі сформованим екологічним світоглядом, з новими ціннісними орієнтаціями й установками, з активною екологічною позицією. Ці якості особистості можливо сформувати в процесі реалізації екологічної освіти й виховання молоді.

Найбільш актуальними для формування екологічної грамотності, екологічного світогляду школярів є три аспекти екологічної освіти:

üекологічна освіта й виховання в загальноосвітніх        школах; 

üекологічна освіта й виховання в позашкільних закладах;

üекологічна освіта й виховання в процесі туристсько-краєзнавчої діяльності. 

Ці аспекти є найбільш значущими у формуванні екологічної культури школярів, яка є результатом екологічногої освіти.

У наш час екологія розглядається не тільки як комплексна міждисциплінарна наука, але й як парадигма, що пронизує усі наукові знання. 

У наявнійнауковійлітературііснуєдекількатрактуваньпоняттяекологічноїкульту ри. В. Крисаченко пропонує розглядати екологічну культуру як сукупність певних дій, технологій освоєння людиною природи, стійку рівновагу в системі «людина – довкілля» та як теоретичну галузь знань про місце людини в біосфері як істоти діяльної.

Екологічна культура - частина загальної культури, шлях до формування якої лежить через ефективну екологічну освіту.

Мета екологічної освіти – формування екологічного світогляду особистості; формування екологічної культури молодого покоління; формування навичок, фундаментальних екологічних знань, екологічного мислення і свідомості, що ґрунтуються на ставленні до природи як унікальної цінності.

Завдання – сформувати систему знань, умінь і навичок, які забезпечать відповідальність за стан навколишнього середовища, що виключає споживацьке ставлення до природи та здатність приймати екологічно грамотні рішення на основі нового стилю мислення.

Екологічна освіта необхідна для формування людського ставлення до природи, визначення допустимої межі її перетворення. Школа майбутнього – це школа всебічного розвитку особистості, якій притаманні екологічний світогляд, екологічне мислення, екологічна культура , мораль, етика.

Головною метою екологічної освіти є:

•                     оволодіння науковими знаннями про довкілля, складні взаємозв’язки в природі, що склалися впродовж тривалого історичного розвитку; формування знань і вмінь дослідницького характеру, спрямованих на розвиток інтелекту, творчої і ділової активності, життєвої позиції в питаннях екології;

•                     розуміння учнями сучасних проблем навколишнього середовища й усвідомлення їх актуальності для себе, рідного краю, своєї країни і всього людства; розвиток особистої відповідальності за стан навколишнього середовища;

•                     засвоєння ціннісних орієнтацій як кращих досягнень загальнолюдської і національної культур; зосередження уваги на аналізі власної поведінки, почутті обов’язку перед довкіллям; розвиток потреби спілкуватися з природою;

•                     розвиток умінь приймати відповідальні рішення щодо проблем навколишнього середовища; оволодіння формами екологічно грамотної поведінки; засвоєння народних традицій у взаємовідносинах людини з природою; залучення           підростаючого     покоління   до      активної природоохоронної діяльності.

 Ціннісне ставлення до природи формується у процесі екологічного виховання і виявляється у таких ознаках: 

-            усвідомленні функцій природи в житті людини та її самоцінності;   почутті особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальності за них;

-            здатності особистості гармонійно співіснувати з природою; 

-            поводитися компетентно, екологічно-безпечно;

-            критичній оцінці споживацько-утилітарного ставлення до природи, яке призводить до порушення природної рівноваги, появи екологічної кризи; 

-            вмінні протистояти проявам такого ставлення доступними способами;   активній участі у практичних природоохоронних заходах:   здійсненні природоохоронної діяльності з власної ініціативи;   посильному екологічному просвітництві. 

Враховуючи тенденції екологізації змісту навчальних дисциплін, а також компетентнісний аспект в освітній системі, у педагогічній науці з'являється нове поняття «екологічна компетентність.

Екологічна компетентність–  це система знань і вмінь, які дозволяють особистості розуміти екологічні проблеми і знаходити шляхи їхвирішення, вміння пропагувати і втілювати в життя екологічні знання та самому дотримуватись екологічних норм поведінки чутливе сприйняття екологічних проблем в Україні та світі, а також, що це спосіб забезпечити нашу планету від подальшого  руйнування.

Створення педагогічних умов, як компонента навчально-виховного процесу, є важливим етапом на шляху формування екологічно компетентної особистості.

В нашому закладі можна запропонувати такі форми роботи:

1.                  Розширювати і заглиблювати всі види позаурочної діяльності еколого-етичного виховання пізнавальну, трудову, дослідницьку, краєзнавчу. Впроваджувати в учбовий процес різні спецкурси і факультативи екологоетичного аспекту.

2.                  Активізувати участь підлітків в різноманітній досвідченодослідницькій, природоохоронній діяльності, організовувати різні екологічні клуби, кухлі, екологічні табори і т.д.

3.                  Організація й проведення ігор — копітка робота. Тому такі уроки можна проводити не часто, здебільшого під час узагальнення знань після вивчення великих тем або серії уроків. А досвід використання цієї форми навчання в біологічній освіті учнів свідчить, що формування відповідального ставлення до навколишнього середовища через спілкування в ігрових ситуаціях пожвавлює все те, що на уроках зазвичай втиснуте у вузькі рамки програми. І що найважливіше — учні починають активно діяти, роздумувати, переживати, приймати рішення.

4.                  Під час навчально-виховного процесу більшу увагу приділити формуванню екологічної культури у школярів – це крок до формування майбутньої еліти України, тому що від екологічної культури та свідомості майбутніх поколінь залежатиме майбутнє України і всієї планети загалом. 

Необхідною умовою у формуванні екологічної компетентності є проведення виховних заходів екологічного спрямування в навчальному закладі, участь у районних, обласних та всеукраїнських заходах та акціях. Учні  беруть активну участь у екологічних заняттях, екологічних екскурсіях, уроках доброти,  КВК, вікторинах, конкурсах, екологічних виставках, експозиціях, екологічних святах. Створюють екологічні листівки .

Екологічний аспект роботи навчального закладу є важливою складовою по формуванню в учнів екологічної компетентності. У ліцеї створена екологічна агітбригада, що пропогандує екологічно свідомий спосіб життя. Проводяться уроки милування на природі,  весною створюються квітники де висаджуються квіти.

Ліцеї – це центр екологічного виховання.  Ліцеїсти глибоко переймаються справою охорони навколишнього середовища. 

Учні проводять роботу щодо  організовують екологічні десанти по прибиранні в місті сміття.

 Упродовж року ліцеїсти дбають про чистоту та порядок на території ліцею . 

          Щороку учні школи беріть участь у акції «Майбутє лісу в твоїх руках». Висаджуються саджанці сосни звичайної, дуба північного на території, закріпленої за лісництвом.

 Все це ще більше стимулює в дітей розвиток екологічної свідомості та сприяє у формуванні екологічної компетентності.

ВИСНОВКИ

Отже, формування екологічної культури є динамічним й комплексним процесом, на ефективність якого впливає еколого ціннісна та освітньосередовищна складова. Для оптимізації процесу екологічної освіти необхідно впроваджувати інноваційні педагогічні технології, колективну творчу діяльність, інтерактивні технології, проектну діяльність, тобто евристичну діяльність.