Презентація з теми "Реалізація технології критичного мислення на уроках історії"

Реалізація технології критичного мислення на уроках історії

Актуальність Чому в суспільстві є потреба розвивати критичне мислення 1. Ми живемо в умовах гібридної війни, тому критичне милення це протидія російському агресору .2. Усі ЗМІ контролюються або олігархами, або політиками, які часто маніпулюють нашими поглядами. 3. Інтернет усе частіше стає основним джерелом інформації. Тому, щоб бути дійсно самостійними і успішними, треба стати критичними мислителями.

Мета:навчити здобувачів освіти працювати з інформацією;аналізувати контент;аналізувати історичні документи;фомувати та висловлювати власну думку, слухати і чути інших, аргументувати та відстоювати свою позицію; оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі.

Поняття «критичне мислення»З точки зору філософів, критичне мислення – це вміння логічно мислити та аргументувати. Вітчизняний вчений Олександр Тягло назвав його „просунутою сучасною логікою”

Найбільш повне визначення критичного мислення дає американський професор Девід Клустер : 1. Критичне мислення - мислення самостійне. Ніхто не може думати за нас. Мислення є критичним, тільки якщо носить індивідуальний характер.2. Критичне мислення починається з постановки проблеми, бо її розв’язання стимулює людину мислити критично. Початок розв’язання проблеми – це збирання інформації за нею, бо роздумувати «на порожньому місці» фактично неможливо.3. Закінчення процесу критичного мислення – це прийняття рішення, яке дозволить оптимально розв’язати поставлену проблему.4. Критичне мислення має чітку аргументованість. Людина, яка мислить критично, повинна усвідомлювати, що часто одна і та ж проблема може мати декілька розв’язань, тому вона повинна підкріпити прийняте нею рішення вагомими, переконливими аргументами, які б доводили, що її рішення є найкращим, оптимальним.5. Критичне мислення – це мислення соціальне. Людина живе в соціумі. Тому доводити свою позицію людина повинна у спілкуванні. У результаті спілкування, дискусії людина поглиблює свою позицію або може щось змінити в ній.

З точки зору педагогіки критичне мислення це: комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю здобувача освіти:аналіз, порівнювання, синтез, оцінювання інформації з будь-яких джерел;бачення проблеми, уміння ставити запитання;уміння висувати гіпотези та оцінювати альтернативи;Уміння робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його

Застосування технологій критичного мислення дозволяє сформувати у здобувачів освіти уміння самостійно вчитися і працювати з джерелами інформації; уміння бачити проблему; формулювати особисту точку зору і вміти її аргументувати; застосовувати свої знання для розв′язання життєвих проблем; мати культуру спілкування, тобто працювати в команді та знаходити консенсус щодо різних переконань та думок.

Застосування технологій критичного мислення дозволяє • активізувати мислення здобувачів освіти на уроках; • залучати до плідного обговорення навчальних проблем;• стимулювати міркування про здійснену роботу; • показати різні точки зору; • допомогти учнівській молоді ставити власні запитання; • заохочувати самовираження; • забезпечити глибоку та всебічну обробку навчальної інформації; • збудити критичне мислення учнів.

Все починається з планування уроку. Засновники технології «Критичне мислення» пропонуютьматрицю планування уроку за допомогою запитань:

{E0915172-CD5 E-4418-A222-ED4 FEAF3531 F}  Мотивація• Чому цей урок є важливим?• Як він пов'язаний з тим, чого я вже навчав, і з тим, чого буду навчати? Як тема уроку може бути пов'язана з особистим досвідом учнів та з їх інтересами?• Які можливості надає урок для критичного мислення?• Що учні зможуть зрозуміти, чого навчаться робити в майбутньому за вдяки уроку?• Яку цінність має урок для вчителя? для учня?Завдання уроку• Які конкретні знання, розуміння яких проблем будуть досягнуті учнями?• Які передбачено дії учнів з набутими знаннями чи новим розуміння проблем?Передумови• Що учень вже має знати, що має вміти робити для того, щоб успішно засвоювати урок?• Чи здатен він використати ці процесі мислення і навчання, що включені в урок?Оцінювання• Яку методику оцінювання я буду використовувати?• Які буде знайдено докази того, що учні дійсно навчилися того, що я запланував?

{E0915172-CD5 E-4418-A222-ED4 FEAF3531 F}Групування• Як повинні бути згруповані учні для навчального процесу?Під час уроку. Актуалізація• Як сфокусувати думку учнів на темі уроку?• Як збудити зацікавленість учнів?• Як відновити у пам'яті попередні знання?• Яким чином можна підвести учнів до формулювання запитань та цілей навчання, а також до оцінки власних попередніх знань?Усвідомлення змісту • Який матеріал їм слід надати?• Як залучити їх до активного навчання?Рефлексія• Яким чином учні будуть обмірковувати нові знання, шукати відповіді на запитання, що залишилися?• Як учні можуть застосувати вивчене на уроці?Закінчення• Яких результатів треба досягти на уроці?• Наскільки розв'язання проблем є бажаним?• Наскільки це можливо зробити у зв'язку з темою?• Чи є такі проблеми, які можуть залишитися нерозв'язаними, принаймні зараз?Після уроку• Яка діяльність учнів, що продовжує роботу, розпочату на уроці, може бути запланована на позаурочний час? • До якого подальшого навчання може вести цей урок? • Що повинні робити учні після закінчення уроку?

І етап уроку. РОЗМИНКА - створення сприятливого мікроклімату для творчості на уроці. Стратегія «Розминка» дозволяє створити атмосферу, у якій здобувачі освіти зможуть почуватися впевнено, висловлювати свої погляди і думки, заохочувати одногрупників робити те саме.

Обговорення девізу або епіграфу уроку. Наприклад, урок з теми « Революція Гідності» в 11 класі починаємо словами Тараса Шевченка: «Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая!» При вивченні теми «Окупаційний режим у поневолених країнах. Рух Опору» висловом « «Праця робить вільним» або «Праця звільняє», при вивченні теми «Перша світова війна» епіграфом стали слова : «Якби людина вміла задовольнятися тим, що має, а не зазіхати на надбання сусіда, вона б завжди насолоджувалася світом і свободою.»«Закінчи речення одним словом»: «Я бажаю тобі...» (Можливі варіанти відповідей учнів: успіху, перемоги, наснаги, творчості тощо.)

Створення комфортної атмосфери«Чарівна скринька» з позитивними побажаннями або гаслами «Один за всіх, усі — за одного!»,«Ми — одна команда!», «Твій успіх іде на користь мені, а мій — на користь тобі, бо він у нас — спільний!». Учням можна роздати смужки кольорового паперу, на яких потрібно записати свій девіз, який би спонукав до діяльності. Ці смужки складають у «чарівну скриньку» і передають від одного учня до іншого, кожен з яких витягає папірець і читає девіз. Створюється емоційний настрій на роботу. Учнів, які витягли смужки однакового кольору, у подальшому можна об′єднати в пари чи групи для роботи.

ІІ ЕТАПАктуалізація знань«Асоціативний кущ»РЕВОЛЮЦІЯЗМІНИКОНФЛІКТПРАГНЕННЯ ЗМІНПЕРЕВОРОТПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯКРИЗАНОВІ ПРАВИЛАНАСИЛЛЯ

Перша світова війна. Світова війна. Мільйони жертв. Смерть. ПереселенціСтраждання. Масштабний конфлікт. Багато ворожих країн

Актуалізація знань. Гра «Вірю - не вірю»Чи вірити ВИ що…1)Світова війна – війна між громадянами однієї країни;2)І світова війна почалася через вбивство російського імператора;3)І світова війна була між Російською імперією та Австро – Угорщиною; 4)І світова війна була братовбивчою для українців;5)І світова війна стала виграшною для українців;6)І світова війна була між Антантою та Троїстим союзом…Метод «Кошик ідей» На які запитання потрібно знайти відповіді.

Прийом «Закінчи фразу» сприяє розвитку уваги і логічного мислення, а також дає можливість швидко пригадати вивчений матеріал. Метод «Розумний куб» надає можливість створювати на уроках ігрові моменти і дуже позитивно сприймається здобувачами освіти. На гранях можна створювати куби із загальними питаннями, які застосовуються для характеристики понять з різних тем. Наприклад:1. Опиши...2. Проаналізуй...3. Порівняй з...4. Застосуй...5. Оціни...6. Вислови своє ставлення...

Етап ІІІУсвідомлення нового матеріалу».«Мозковий штурм»Завдання: які причини війн(революцій) бувають? Перевірка версій. Проблемні завдання: їх умовно поділяють на ті, що конкретизують проблему, наприклад: «Чи правильним є твердження, що в ході Української революції зародилася ідея української державності?» та узагальнюють («Чи можна було уникнути І світової війни?»)

Дискусія. Різноманітність тематики «Революція Гідності - народний вибір чи втручання ззовні?» «Звільнення країн Центральної та Східної Європи коштувало СРСР чисельних жертв. Чи потрібно було СРСР визволяти ці країни?»Якщо проблема підібрана грамотно, дискусія розвивається сама. Особливо тоді, коли учні працювали над проблемою тривалий час, коли в них була можливість підібрати відповідну інформацію та продумати аргументацію. Технологія опрацювання дискусійних питань включає методи : «Прес», «Займи позицію», «Зміни позицію», «Круглий стіл».

Робота з текстовими джерелами

Робота з текстовими джерелами. Алгоритм детального аналізу історичного тексту:1.    Що це за документ, вид документа: (1)   запис у щоденнику; 2)   лист (приватний чи офіційний);3)   спогади; 4)   публічне звернення чи заклик;5)   політичний документ (звіт, протокол, резолюція, урядова постанова, декларація тощо); 6)   дипломатичне послання, акт, нота; уривок з історичного дослідження?2.    Хто є автором/авторами документа (приватна особа, офіційна, анонім)?3.    Яка політична, національна, етнічна, службова приналежність автора? Яким чином це впливає на його ставлення до подій?4.    Чи є в документі інформація, яка підтверджує, що він базується на особистому досвіді чи на причетності автора до згадуваних подій?5.    Чи був автор очевидцем того, що сталося, або ж брав безпосередню участь у подіях?6.    Чи є в документі які-небудь факти, які допомагають робити висновок щодо мети появи документа? Кому адресований текст?7.    Коли з’явилося джерело? Чи був документ написаний у той час, коли сталася подія, відразу після неї чи декілька днів, тижнів, місяців чи навіть років по тому?8.    Автор просто повідомляє про ситуацію, передає інформацію або описує те, що сталося, чи ж документ містить також погляди, висновки і рекомендації?9.    Чи намагається автор дати об’єктивний та осмислений опис того, що сталося?10.  Чи є в документі які-небуть твердження чи фрази, які свідчили б про уподобання чи упередження автора проти якої-небудь групи людей чи точки зору?11.  Чи є в тексті факти, що дозволяють вам вважати цей документ достовірним джерелом інформації? 

Пам'ятка Щоб розпізнати думку і відрізнити її від факту, не забувайте, що:  думка суб'єктивна, а факт об'єктивний. Факт існує незалежно від нашого бажання або ставлення до нього;  у думки завжди є авторство (сумлінний автор, висловлюючи свою думку, підписується, а передаючи чужу думку, вказує, кому вона належить);  якщо думку висловлюють відкрито, то вона супроводжується словами: «думаю, що ...»; "вважаю, що..."; «По-моєму, ...»; «Мені здається, що ...» або іншими близькими за змістом словосполученнями;  думка може ховатися за фразами на кшталт: «це значить ...»; «Кожному зрозуміло ...», «Очевидно ...» або взагалі ніяк не проявляти себе, зливаючись з фактом. Наприклад,: «Я не знаю, яка погода. Одягнись тепло! ».

Найбільшу зацікавленість молодь проявляє, працюючи з візуальними і аудіовізуальними медіатекстами. До них належать: ілюстрації в ЗМІ, плакати, карикатури, рекламна продукція, фотографії, голосові, музичні повідомлення, відео, репортажі, новинні сюжети, телепередачі та інше.

IV ЕТАПРефлексія (роздуми, самоспостереження)На цьому етапі доречно використання прийому "Мікрофон". Учні по черзі висловлюють свою думку про роботу на уроці:- Мені найбільш е сподобалося на уроці…- Мене найбільше здивувало на уроці…- На уроці я дізнався(лась) про… - На наступному уроці я хотіла б дізнатись більше про…- Мені вдалося…

На етапі рефлексія можна використовувати метод «сенкан»Самостійна робота в стилі "сенкан" допомагає учням у первинному сприйнятті теми, спонукає до поглиблення роботи над текстом, розвиває творчі здібності, уяву учня, вміння нестандартно мислити. Кожен може відчути себе поетом, виявити свій власний погляд на певний об’єкт, явище. Під час складання сенканів учні користуються такими алгоритмами:перший рядок – іменник, що позначає тему;другий рядок – опис теми , що складається з двох прикметників;третій рядок – опис дії, що пов’язана з темою та складається з трьох дієслів;четвертий рядок – фраза, що складається з чотирьох слів і відбиває ставлення до теми;п’ятий рядок – синонім до першого рядка

Приклади. Війна Революція ГідностіКровопролитна, виснажлива. - Бурхлива, трагічна, героїчна. Руйнує, вбиває, гуркоче. - Протестує, б’є, вбиває. Душа здригається від жаху. - Герої ніколи не вмирають. Смерть. - Втеча. Метод «Намалюй питання»( учні коментують)

Отто фон Бісмарк: «Війни виграють не генерали, війни виграють вчителі та парафіяльні священники».