Формування громадянської компетентності у здобувачів освіти 5-х класів НУШ

Формування громадянської компетентності у здобувачів освіти 5-х класів НУШПідготувала: Гринів М. В.

Випускник Нової Української Школи – це …

Компетентність – це набута у процесі навчання інтегрована здатність особистості, яка складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці. Компетентність — досвід, обізнананість та знання. Компетентність у перекладі з латинської competentia означає коло питань, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід.

Ключові компетентності за. Державним стандартом базової середньої освіти від 30.09.2020 р.1. Вільне володіння державною мовою.2. Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами. 3. Математична компетентність.4. Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій.5. Інноваційність.6. Екологічна компетентність.7. Інформаційно-комунікаційна.8. Навчання впродовж життя.9. Громадянські та соціальні компетентності.10. Культурна компетентність.11. Підприємливість і фінансова грамотність.

 Громадянська компетентність – це здатність, спроможність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права й обов'язки для розвитку демократичного суспільства.

Складові громадянської компетентностігромадянські знання –це знання, на основі яких формуються уявлення про форми і способи життя та реалізації потреб особистості в політичному, правовому, економічному, соціальному та культурному просторі демократичної держави; громадянські вміння та досвід участь в соціально-політичному житті суспільства і практичне застосування знань; громадянські чесноти – норми, установки, якості, цінності, притаманні громадянинові демократичного суспільства.

Повага до людської гідності та прав людини. Громадянська свідомість. Громадянська рівність та справедливість. Відповідальність. Упевненість у своїх силах. Любов та повага до своєї Батьківщини, її історії, культурних традицій Відкритість та повага до інших думок, культур, переконань, поглядів. Громадянські цінності

Компоненти громадянської компетентності{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Мотиваційний. Виявляється в інтересі до суспільного життя, вірі в певні суспільні ідеали, в державу Найважливішою умовою формування мотиваційного компоненту є цінності та особисті переконання учителя. Когнітивний (знаннєвий)Полягає у громадянознавчих знаннях на уроках історії. Ціннісний. Формування ціннісного компонента громадянської компетентності на уроках історії відбувається шляхом впливу на емоційну сферу здобувачів освіти. Діяльнісно-процесуальний. Реалізується через вміння формулювати думку, щодо суспільних проблем і явищ; відстоювати власну думку; вести дискусію з суспільних проблем; працювати в групі на основі співробітництва. Можливість діяти, щось робити, отримувати навички громадянської діяльності.

Основною формою організації навчальної діяльності залишається урок, який забезпечує в навчальному процесі дотримання принципу послідовності й безперервності. Широко застосовуються і нетрадиційні уроки: урок-подорож, урок-змагання, урок-гра, практичний урок.

Тема уроку: «Особистий і громадянський простір». Розділ ІІ. Людина як особистість і особа. Громадський простір. Спільноти людей. Модульна програма «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас. О. Гісем, О. Мартинюк. 2022 р. Когнітивний компонент - розуміє, що таке гідність людини та право людини на особистий простір (приватність); що таке громадський простір і яким є його значення для суспільства; знає зміст основних правил, визначених суспільством щодо об’єктів громадського простору та способів залучення до його формування. Ціннісний - висловлює судження про те, чим важливий для людини громадський простір і чому необхідне забезпечення його доступності; ставитися з повагою до гідності інших людей. Діяльнісно-процесуальний – аналізує та порівнює особистий та громадський простір. Може ці знання застосувати в повсякденному житті.

Для реалізації даної мети найбільш дієвими є інтерактивні (моделювання життєвих ситуацій, робота в парах та групах, спільне вирішення проблеми), ігрові технології (історична кухня, інформаційна хмаринка, історичні приклади, снігова куля). технології розвиваючого навчання (карти розуму, асоціативні схеми, хмарні технології),  проєктне навчання  варто використовувати, як метод самонавчання здобувачів освіти, як підготовчий етап до значущого в межах теми уроку. Разом із тим слід зауважити, що найбільшого ефекту можна досягти через використання та комбінування в урочній та в позаурочної діяльності різних технологій.

«Інформаційна хмаринка»Здобувачі освіти малюють хмаринки в зошиті Під час пояснення нового матеріалу, записують почуті слова у хмаринку. На закріплення вивченого матеріалу, складають розповідь з словами у хмаринціМожуть працювати, як індивідуально, так і в парах (питання-відповіді)

Хмарна технологія

Хронологія988 Терміни, поняття. Релігійна реформа. Подія. Хрещення Русі-України. ПерсоналіїВолодимир Великий. Вислови«Він є новим Костянтином Великого Риму»Уривки з текстуІсторична кухняІз існуючого у безладі набору завдань «продуктів» скласти «історичну страву». Складовими можуть бути розписані імена, дати, назви, уривки з тексту.

«Асоціація»Оголошується термін. Вимовляються вголос/записуються слова, які асоціюються із терміном. Перемагає той, у кого більша кількість слів. Суспільство. Людина. Влада. Територія. Держава

«Перекладач»закріплення вивченого матеріалурозвиток здатності робити усвідомлений вибіррозвиток здатності систематизувати інформаціюрозвиток вміння працювати в командіспілкування. Діти працюють в групах. Їм пропонуються терміни, поняття, твердження, які стосуються теми. Вони повинні в групах їх обговорити і показати одним реченням, як вони розуміють даний термін, поняття, твердження. Наприклад:«Народ, який не знає своєї історії, є народом сліпців» (Олександр Довженко)«Історики не прогнозують події історії, а аналізуючи їх, дають можливість не повторювати помилок історії» (Ярослав Грицак)

Вправа «Історичні приклади»Цю вправу можна використовувати на різних етапах уроку. Це складання визначення чи події за допомогою слів, словосполучень, дат. Люди + територія + закони + представники влади=Держава. Об’єднання людей + спільні умови життя + спільні інтереси+ спільна мета = Суспільство. Наука + минуле + події = Історія. Наука + минуле+ події+ Батьківщина = Історія України.

«Сигнали руками»Учитель дає запитання або висловлює те чи інше твердження стосовно теми Здобувачі освіти роблять сигнали руками. Клас оцінює якість запитань і відповідей. Оцінюється«Ще не зовсім розумію _______»(великий палець вниз).«Розумію ______ і можу пояснити»(великий палець вгору). Оригі-нальність. Кмітливість«Не впевнений щодо ______»(помахати рукою)

Гра «Фортеця»За допомогою цієї гри можна швидко і невимушено зробити усну перевірку знань з теми вивчення, залучивши до роботи одразу весь клас. Принцип гри: Прикріплюємо на дошку малюнок фортеці та високу драбину до її муру. Поясніть учням, що на цю фортецю напали вороги, але щоб потрапити всередину, їм не вистачає усього 10 сходинок на драбині. Здобувачі освіти своїми знаннями можуть допомогти зупинити ворога чи, навпаки, пришвидшити захоплення.

«Сила аргументу»Урок 5. Минуле людини і суспільства. Що таке історія. Робота в парах:1. Доберіть 3 аргументи, навіщо вивчати історію.2. Доберіть 3 аргументи на користь твердження, що кожна людина повинна знати історію своєї держави. Робота в групах:«Завдяки знанню своєї історії людина стає особистістю, народ – нацією, країна –державою». Доберіть 3 аргументи на користь твердження або щоб спростувати твердження.

Клас об’єднується в групи. Проводиться демонстрація робіт. Кожна група витягує з кожного конверта по одній картці із зображеннями. У контексті обраних подій група готуєПривід. Результат

Метод «Прес» (робота в парах)Чотири пари працюють одночасно. Перед кожною стоїть завдання відповідати на поставлене запитання виключно за поданим кліше: 1-ша пара — «Я вважаю, що ...» 2-га пара — «... тому, що ...» 3-тя пара — «..., наприклад, ...» 4-та пара — «Таким чином, ...» Отже, міркування набуває такого вигляду:— «Я вважаю, що ...» ,«... тому, що ...» ,«..., наприклад, ...» ,«Таким чином, ...»Урок 5. Минуле людини і суспільства. Що таке історія. Як минуле впливає на сьогодення?

Ментальна карта – це техніка візуалізації мислення. Засновник. Англійський психолог Тоні Бьюзен. Ввів дане поняття в 70-х рр. XX ст. В центрі чистого аркушу діти пишуть тему. Від центральної теми відходять гілочки, на яких пишуть слова та словосполучення, які стосують центральної теми

Вправа «Трихвилинна пауза»Для закріплення нового навчального матеріалу використовую дану вправу. Вона дає змогу дітям висловити свою думку щодо вивченого матеріалу1. Сьогодні на уроці я дізався(дізналася)…2. Мене здивувало…3. Я почувався (почувалася)… Вправа «Дерево творчості»(На дошці прикріплений малюнок дерева) Плоди - урок пройшов плідно, цікаво (аргументує, що він (вона) зрозумів (ла)). Квітка – добре, дещо зрозумів, дещо ні; Зелений листочок - було не дуже цікаво, запам’ятав (ла) дуже мало)Жовтий листочок - не було цікаво, нічого не запам’ятав, не запам’ятала. Для підбиття підсумків уроку

Навчальні проєкти. Розділ І. Людина, природа, суспільство та історія. Дослідницький проєкт «Кожна людина є неповторною для своєї держави». Розділ ІІ. Людина, як особистість та особа. Громадський простір. Спільноти людей. Навчальний проєкт: «Облаштування одного з місць громадського простору у вашому рідному місті».

Схиляюся до думки, що час долати стереотипність мислення. Освіта має давати навички, які можна застосувати за межами освітнього закладу, дітям надають можливість відчути себе не лише здобувачами освіти, але й членами суспільства.

Волонтерство. Участь у благодійних проектах та акціях