Нинішній переломний етап соціально-економічного розвитку України викликав значні позитивні зрушення в освітньо-культурній сфері, що відображаються в оновленні освітніх концепцій і парадигм. Сьогодні мова йде про створення в Україні нової школи ХХI століття, яка б плекала творчу особистість, створювала б умови не тільки для повноцінного та фізичного розвитку дитини, а й для самореалізації її в різних видах творчої діяльності.
Основними завданнями викладання мистецьких дисциплін у закладі загальної середньої освіти є розкриття творчого потенціалу особистості, стимулювання художньо-образного мислення, художніх інтересів, сприяння розвитку уяви, загальних та музичних здібностей учнів, виховання естетичного смаку,опанування вміннями та навичками мистецької діяльності, формування здатності сприймати та інтерпретувати художні твори, засвоєння уявлень про сутність, види та жанри музичного мистецтва, розуміння особливостей його художньо-образної мови.
У процесі освоєння культурних цінностей і формування характеру особистості особливо важливим є розвиток художньо-образного мислення, яке дозволяє на основі ідеї «прекрасного» ефективно формувати внутрішню культуру особистості.
Доцільність дослідження проблеми формування художньо-образного мислення дітей молодшого шкільного віку випливає з актуального завдання щодо розв’язання суперечностей, що існують між значними потенційними можливостями художньо-образного мислення як чинника розвитку ціннісно-естетичної структури особистості та його недостатнім використанням в освітньо-виховному процесі; між проблемою естетичного розвитку особистості дитини на основі формування художньо-образного мислення і змістом сучасної музичної освіти.
Проблема формування художньо-образного мислення відображена у дослідженнях з філософії, естетики, психології, педагогіки, мистецтвознавства. В філософії проблема художнього образу і художньо-образного мислення в мистецтві трактується як провідна категорія естетики, яка відображає сутність художньої творчості, що є формою мислення в мистецтві і засобом перетворення дійсності (Ю. Борев, М.Каган).
Питання розвитку художньо-образного мислення є предметом багатьох дисертаційних досліджень. Так, Н. Батюк розкрила проблему формування художньо-образного мислення молодших школярів на уроках музичного мистецтва на основі фольклору [1]; О. Колотило обгрунтувала педагогічні умови розвитку художньо-образного мислення молодших школярів [3]; М.Терещенко розглядала питання розвитку художньо-образного мислення молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва [6]; М. Михайлова досліджувала питання розвитку художньо-образного мислення дітей 6-7 років засобами музично-драматичної діяльності [4]. В цілому, практично у всіх дослідженнях, присвячених питанню природи художньо-образного мислення, йдеться про особливу структуру художньо-образного мислення, виражену специфічними для кожного виду мистецтва засобами, на основі яких створюються образи-характери, образи-події, образи-деталі, які передають певні естетичні почуття і ідеї.
Художньо-образне мислення тісно пов'язане з творчими здібностями, художньою спостережливістю, духовними якостями особистості, інтелектуальними особливостями дітей певного віку. Даний вид мислення дозволяє більш ефективно розвивати внутрішню культуру дитини і її переконання.
Художньо-образне мислення як поняття, включає два компоненти: художній – відображає специфіку сприйняття, емоційність, чуттєвість, і образний – як здатність відображення істотних ознак об'єктів і сутність їх структурного взаємозв'язку. Перший компонент є превалюючим у дітей молодшого шкільного віку, оскільки даний віковий період характеризується підвищеною емоційністю. І. Бех зазначає, що спочатку домінує емоційний компонент, і лише з часом інтелектуальний його випереджає [2, с.43-44].
Молодший шкільний вік є сприятливим періодом для засвоєння дитиною цінностей культури. Висока сенситивність молодшого школяра до навчальної діяльності визначає великі потенційні можливості його різнобічного розвитку.
Структурними одиницями художньо-образного мислення молодших школярів є емоційність, чуттєвість,уява,порівняння, фантазія, асоціативність і гнучкість мислення.
Формування художньо-образного мислення дітей передбачає цільовий педагогічний вплив, зміст якого – розвивати здібності бачити і сприймати різні об'єкти з подальшим перетворенням і втіленням їх у художньому образі, в творі як матеріальному його вираженні, що забезпечується, наприклад, освоєнням музичної мови, формуванням умінь і навичок роботи з музичним твором.
Одним із чинників впливу мистецтва музики на особистість є створення умов для самостійного відкриття кожним учнем цінності музичних творів. Розкриттю, формуванню та реалізації особистісних якостей учнів сприяє сучасний урок музичного мистецтва. Завдання вчителя на такому уроці – у процесі спілкування з музикою забезпечити створення умов для формування художньо-естетичних інтересів школярів, розвитку їх уяви, фантазії, художньо-образного мислення, здатності розуміти і глибоко переживати музику.
Розвитку художньо-образного мислення учнів значною мірою сприяє використання в освітньому процесі сучасних особистісно-орієнтованих педагогічних технологій, активних методів та інтерактивних технік навчання, мета яких полягає у створенні оптимальних умов для розвитку та становлення особистості учня як суб’єкта інтелектуальної діяльності.
Серед важливих засобів розвитку художньо-образного мислення молодших школярів засобами музики є проблемні методи навчання, методи театралізації, метод проектів,творчі завдання і вправи, музично-дидактичні ігри, інші засоби, під впливом яких пізнавальні інтереси учнів стають дійовими і стійкими, спонукають розвиток таких важливих якостей особистості, як самостійність, спонтанність, дають можливість перевтілитися згідно образу змісту музичного твору і розкривають величезні горизонти для творчої реалізації та творчого самовираження.
Важливим педагогічним завданням в контексті гармонійного естетичного розвитку учня як ініціативної і творчої особистості є забезпечення ефективного формування художньо-образного мислення в процесі музичної діяльності.
Музичне мистецтво сприяє створенню цілісної картини світу, дозволяє систематизувати знання і сприяє розвитку умінь і навичок в галузі музики, розвиває естетичне сприйняття, уяву, увагу, музичну пам'ять, художньо-образне мислення учнів. Подальшим науковим дослідженням означеної проблеми можуть стати питання розвитку художньо-образного мислення на інших вікових етапах; педагогічне осмислення особливостей опосередкованого впливу формуваннях удожньо-образного мислення на розвиток музичних здібностей особистості та її творчого потенціалу